МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Контрольна робота з курсу :

" Екологічне право"

Перевірив:

Виконав: студент ю

Черкаси, 2000

Контрольна робота

Тема :

Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

План

Вступ

Охорона навколишнього природного середовища і раціо­нальне використання природних ресурсів, забезпечення еко­логічної безпеки суспільства і збереження природного сере­довища життєдіяльності населення є головними умовами стійкого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава самостійно здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження живої і не­живої природи. Така політика спрямована на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи, раціонального використання, ефективної охорони і вчасного відтворення природних об'єктів. Закріплення цих вимог в екологічному законодавстві визначає правові, економічні та соціальні осно­ви організації і здійснення охорони навколишнього природ­ного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього по­колінь.

Основним джерелом екологічного законодавства і права є Конституція України. У ст. 16 Конституції передбачається, що забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологіч­ної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обо­в'язком держави. А ч. 1 ст. 50 Основного Закону країни закріплює положення про те, що кожний громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище та відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Ці основні вимоги Конституції є головними складовими для подальшого розвитку і належного функціонування норма­тивно-правової бази екологічного законодавства.

І Екологічне законодавство України

Екологічне законодавство України складається із За­конів України "Про охорону навколишнього природного се­редовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про при­родно-заповідний фонд України", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про екологічну експертизу" та інших за­конодавчих актів. До екологічного законодавства належать також Закон "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи", Закон "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по­станова Верховної Ради України "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" та інші спеціальні законодавчі акти, присвячені зниженню впливу цієї планетарної катастрофи на життя і здоров'я населення країни та світового співтовариства.

Основні прин­ципи охорони навколишнього природного середовища

Екологічним законодавством визначено й основні прин­ципи охорони навколишнього природного середовища. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки й обов'язковість дотримання екологічних стандартів; гаранту­вання екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я людей; випереджаючий характер заходів з охорони навколишнього природного середовища; науково обгрунтоване узгодження економічних, екологічних та со­ціальних інтересів суспільства; використання природних ре­сурсів з урахуванням ступеня антропогенних змін території проживання населення; прогнозування стану навколишньо­го середовища й обов'язковість екологічної експертизи; де­мократизм при ухваленні рішень, що впливають на стан на­вколишнього природного середовища і формування в насе­лення екологічного світогляду; стягування плати за забруд­нення навколишнього середовища і погіршення якості при­родних ресурсів; компенсація збитків, заподіяних порушен­ням екологічного законодавства та деякі інші принципові вимоги. Принципи охорони навколишнього природного середовища як основні засади правового регулювання взаємодії суспільства з природою істотно впливають на визначення екологічної правосуб'єктності державних органів і громадян країни.

ІІ Управління в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища

Управління в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища здійснюється державними органами вико­навчої влади загальної і спеціальної компетенції. Загальні функції управління в галузі охорони навколишнього при­родного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, який забезпечує розробку загальнодержавних і регіональних еко­логічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурса­ми, ухвалює рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, припиняє або забороняє діяль­ність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними вимог екологічного законодавства і виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.

Спеціальним державним органом управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природ­них ресурсів за чинним законодавством є Міністерство охо­рони навколишнього природного середовища і ядерної без­пеки, його місцеві органи екобезпеки та інші соціальне упов­новажені державні органи. До компетенції цього міністер­ства та його місцевих органів належать: здійснення держав­ного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів і нелісної рослинності, тваринного світу, морського середови­ща, континентального шельфу та виняткової морської еко­номічної зони, дотримання норм екологічної безпеки, здій­снення державної екологічної експертизи, організація і ве­дення моніторингу природного середовища, керівництво за­повідною справою в країні, складання протоколів і розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також звер­нення з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподія­них внаслідок порушення законодавства про охорону навко­лишнього середовища тощо.

Основні завдання управління

- реалізація державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу господарської та іншої діяльності незалежно від форм власності;

- державний контроль за додержанням вимог екологічного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами, іноземними юридичними і фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон;

- інформування населення через засоби масової інформації про екологічний стан навколишнього природного середовища на відповідній території, в тому числі стан екологічної безпеки об'єктів господарської та іншої діяльності;

- організація проведення державної екологічної експертизи.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює у межах своїх повноважень комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення регулювання екологічної безпеки;

2) координує діяльність органів місцевої державної виконавчої влади та інших місцевих органів міністерств та відомств, підприємств, установ і організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

3) здійснює державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, природних ресурсів, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, в межах наданих повноважень, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, додержанням правил зберігання, транспортування, застосування, поховання, знешкодження токсичних, радіоактивних та інших особливо небезпечних речовин і матеріалів, пестицидів та агрохімікатів, промислових та інших відходів;

4) здійснює екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України та надає відповідні послуги;

5) організує та проводить державну екологічну експертизу відповідно до вимог Закону України "Про екологічну експертизу";

6) здійснює перевірки та обстеження підприємств, установ і організацій, в тому числі на військових та оборонних об'єктах, об'єктах органів внутрішніх справ, Служби безпеки та прикордонних військ, розташованих на відповідній території, щодо виконання ними вимог, норм і нормативів екологічної безпеки;

7) бере участь у роботі державних комісій по прийманню в експлуатацію об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів;

8) подає проекти лімітів використання природних ресурсів місцевого значення, лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення у ньому відходів та вносить пропозиції щодо їх затвердження відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями;

9) затверджує нормативи гранично допустимих викидів і скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих речовин;

10) видає дозволи на викиди та скиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище, розміщення (складування, захоронення) у ньому відходів та на спеціальне використання природних ресурсів;

11) організує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує діяльність державної екологічної інформаційної системи, здійснює спостереження та інструментальнолабораторний контроль за показниками рівня забруднення навколишнього природного середовища;

12) організує здійснення системи заходів щодо розширення мережі територій і об'єктів природно-заповідного фонду, вживає необхідних заходів до охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України та місць їх проживання (зростання);

13) бере участь у розробці, реалізації та контролі за виконанням екологічних програм та програм забезпечення екологічної та радіаційної безпеки, програм попередження та ліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;

14) бере участь у формуванні позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

15) готує щорічно спільно з відповідними органами державної виконавчої влади та подає Мінекобезпеки України, обласній Раді доповідь про стан навколишнього природного середовища області, міст Києва та Севастополя;

16) сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню громадян, діяльності екологічних об'єднань громадян, рухів тощо;

17) вживає заходів до добору і розстановці кадрів, підготовки та підвищення їх кваліфікації;

18) забезпечує використання бюджетних асигнувань за цільовим призначенням, складає і подає в установленому порядку звітність;

19) здійснює у межах, визначених законодавством України, функції з оперативного управління майном, що належить до об'єктів державної та комунальної власності;

20) здійснює інші функції відповідно до покладених на Управління завдань та чинного законодавства.

Права Управління в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища

Управління в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища має право:

1) одержувати у встановленому порядку від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та інші матеріали, від місцевих органів статистики - безоплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати у встановленому законодавством порядку спеціалізовані установи і організації, висококваліфікованих фахівців та наукових працівників для проведення науково-технічного забезпечення державної екологічної експертизи, відповідних спеціалістів та науковців для розгляду питань, що належать до компетенції управління;

3) вести редакційну видавничу діяльність з питань охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

4) скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

5) обстежувати підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, об'єкти ядерної енергії, військові і оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ і Служби безпеки України з метою перевірки додержання вимог екологічної безпеки, виконання заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів;

6) виносити в межах своєї компетенції постанови про обмеження чи тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням норм і правил екологічної безпеки, законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів (ліцензій) на використання природних ресурсів, перевищенням лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин;

7) зупиняти рух, оглядати, тимчасово затримувати транспортні (в тому числі пересувні, плавучі тощо) засоби для перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища і норм екологічної безпеки, давати обов'язкові для виконання вказівки про усунення виявлених порушень;

8) проводити на підприємствах, в установах і організаціях, які використовують радіаційні технології, перевірки стану устаткування й управління технологічними процесами, наявності та якості технічної і експлуатаційної документації, якості ремонтних робіт, кваліфікації персоналу;

9) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях, які використовують ядерну енергію, перевірки стану устаткування й управління технологічними процесами, наявності та якості технічної та експлуатаційної документації, проведення ремонту та експлуатаційних робіт, дотримання вимог радіаційної безпеки;

10) давати керівникам підприємств, установ і організацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, використання ядерної енергії та радіаційного захисту, поводження з радіаційними матеріалами у процесі здійснення господарської чи іншої діяльності, що негативно впливає на екологічний стан;

11) подавати пропозиції до відповідних органів управління про притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб, винних у порушенні норм та вимог екологічної безпеки, в тому числі радіаційної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

12) застосовувати у випадках, передбачених законодавством України, економічні санкції до підприємств, установ, організацій за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перевищення нормативів екологічної безпеки, використання природних ресурсів;

13) подавати позови в суд, арбітражний суд про відшкодування збитків і втрат, заподіяних юридичними і фізичними особами внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

14) розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

15) передавати правоохоронним органам матеріали про факти порушень у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки (екологічні злочини), за які передбачено кримінальну відповідальність;

16) вилучати в осіб, які порушили екологічне законодавство, знаряддя добування тварин (в тому числі рибних запасів) і рослин, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддям незаконного добування продукції та саму незаконно добуту продукцію у встановленому законодавством порядку;

17) брати участь у міжнародному співробітництві з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, виконання зобов'язань міжнародних документів та угод у межах компетенції управління.

Література

Конституція України. –К., 1996.

Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. // Урядовий кур'єр. — 1998. — 22 жовтня.

Про плату за землю: Закон України від 19 вересня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №.45. —

Ст. 238.

Про форми власності на землю: Закон України від 30 01 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 18. — Ст. 225.

Земельний кодекс України.

Аграрне право України. — К., 1996.

Андрейцев В. І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах. -К.,1996.

Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 8. — Ст. 54.

Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 678.

Про охорону навколишнього природного середовища: За­кон України від 25 червня 1991 р. (із наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — Ст. 546.

Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 липня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. __ 1992. — № 34. — Ст. 502.

Про тваринний світ: Закон України від 3 березня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №18. — Ст. 181.

Комп’ютерна правова система “Ліга Закон” –ІАЦ Ліга 1999.