Забруднення атмосфери

Основними и найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями атмосфери е економічні. В багатьох розвинених крашах діє продумана система заохочувальних i заборонних заходів, які допомагають уникнути забруднень. Фірми, що впроваджують безвідхідні технології, новітнісистеми очисних фільтрів тощо, отримують значш податкові пільги, що дае її переваги над конку­рентами. У той же час ті фірми, що забруднюють атмосферу,

Змушені платити дуже великі податки и штрафи. У багатьох країнах, крім державних санітарно-епідеміологічних служб, за станом атмосфери слідкують також численні громадськіоргашзацї («зелені» товариства). У Швейцарії, наприклад, власник фаб­рики може отримати таке повідомлення: «Ваша фабрика забруд­нюе повітря понад встановлені норми. Якщо Ви не встановите очисних фільтрів i не ліквідуете забруднення, наша екологічна організація розпочне в пресі кампанію проти Baшої продукції, в результаті чого збитки Baшої фірми перевищать ті витрати, які Вам потрібні для встановлення системи очищення». Як правило, такі попередження діють дуже ефективно, оскільки отримати ярлик забруднювача природного серед свища в цій країні рівноцінно швидкому економічному краху — ніхто не буде купувати продукції «брудної» фірми.

Велике значения мае виховна и просвітницька робота. В тій же Швейцарії дітям із самого раннього віку пояснюють, що для ixньої країни, де нема практично таких корисних копалин, чисте повітря, чисті озера і ріки є основним національним багатством. Всім відомі гірські швейцарські курорти з їхнім кришталево-чистим повітрям, сліпучо-білими лижними трасами, небесною блакиттю гірських озер. Кожний швейцарець із молоком матері сприймає любов до своеї прекрасної країни, !і для нього блюзнірством є сама навіть думка про те, що можна зазіхати на цю красу и чистоту.

Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненнями атмосфери.

1. Зменшення шлькості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищения и утилізації (корисного використання) газових і пилових викидів. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднюе повітря менше, н!ж сотня котелень Tiєї ж сумарної потужності. Гази, що виходять із топок ТЕС, перш ніж потрапити в атмосферу, очищаються в спеціальних установках. Деякі країни навіть мають з цього економічну вигоду. Наприклад, Франщя забезпечуе свої потреби в сірчаній кислоті за рахунок SC-2, що вловлюеться з відхідних газів и TEC (власних родовищ сірки, з якоі в наших країнах виготовляеться сірчана кислота, у Франції нема).

2. Очищения вугілля до його надходження в топки ТЕС в!д піриту (сірчаного колчедану, FeS2). Це стае дедалі необхідн!шим у зв'язку з надходженням в топки ТЕС вугілля чимраз нижчоі якості зі значним вмістом шриту. Ефективне очищения вугілля зменшуе вміст сірчаних окислів у димах ТЕС на 98—99 %.

3. Замша вугшля та мазуту для ТЕС екологічно чистішим паливом — газом. ТЕС, що працюють на природному газі, крім СО₂ і окислів азоту (останні теж можна вловити з диму), не викидають в повітря шкідливих газів.

4. Регулювання двигунів внутр!шнього згоряння в автомобілях, установка на них спещальних катал!затор!в, що нейтралізують чадний газ до СО₂, заміна шкідливого етильованого бензину (який забруднюе повітря свинцем) на екологічно менш шкідливий.

5. Озеленения міст іселищ.

6. Правильне планування житлових і промислових районів у межах міста. Їх треба розташовувати якомога далі один від одного, а між ними обов'язково створювати зони зелених насад-жень, а автомобшьн! траси з напруженим рухом (особливо вантажівок) планувати за межами житлових райотв.

7. Використання звукопоглинаючих матеріалів при будівництві житлових і промислових будинків.

8. Проведения ЛЕП за межами сіл і міст.