Запитання

Приклади

1. Чи можна отримати той же результат, зовсім не викорис­товуючи цей продукт?

2. Чи можна зробити продукт лег­шим?

3. Чи можна що-небуть зробити для вдосконалення процесу?

4. Чи можна зробити це приємні­шим?

5. Чи можна знайти міцнішу фор­му або таку, що не псується?

6. Чи можна зробити це безпеч­нішим?

7. Чи можна зробити це корисні­шим?

8. Чи можна зробити це акурат­нішим і чистішим?

9. Чи можна зробити це надійні­шим?

10. Як інакше можна зробити це більш ефективним?

11. Чи можна зробити це дешев­шим?

12. Чи можна зробити це при­вабливішим і яскравішим?

13. Чи можна розширити сферу ви­користання продукту, зро-бити його багатофункціона-льним?

1. Чи можна змінити розмір?

Більше; менше; довше; коротше; тонше; товще; глибше; дрібніше; поставити вертикально; поклас­ти горизонтально; зробити похилим або паралель­ним; зробити шарами; перевернути (поміняти міс­цями); навхрест; сходитись в одній точці; оточува­ти; змішувати; викреслювати; межа.

Приклади: двобортне пальто - перевернути/поміняти місцями; складні ліжка для малогабаритних квартир — поставити вертикально.

2. Чи можна змінити кількість?

Більше; поділити на менші частини; менше; при­єднати до чого-небудь; змінити пропорції; додати до чого-небудь.

Приклади: костюм з додатковими брюками; три шкарпетки в одному комп­лекті (більше); упаковки цукерок по 2-4 шт. (розділити на менші частини).

3. Чи можна змі­нити заведений порядок?

Привести у порядок; перевага; початок; зібрати або розібрати; сформувати.

Приклад: розбірні човни (зібрати або розібрати).

4. Чи можна зміни­ти елемент часу?

Швидше; повільніше; довше; вічне; одночасне; ви­переджувати; поповнювати; повторення; змінний.

Приклад: реклама автомобільних покришок, тексти якої розділені на окре­мі фрази, розміщені вздовж дороги для кращого запам'ятовування.

5. Чи можна змінити причину або нас-лідок?

Стимулювати; посилати; голосніше; тихіше; зміна; знищити; впливати; протидія.

Приклади: антифриз (зміна); обпилювання дерев (знешкодити).

6. Чи можна змінити харак­терні ознаки?

Сильніше; слабше; переробити; замінити; взаємозаміна; стабілізувати; зміна напряму; пружний; од­наковий; дешевший; дорожчий; додати кольору;

змінити колір.

Приклад: дитячий аспірин (слабше); паперові склянки (дешевше), різно­кольорові електролампочки (додати кольору).

7. Чи можна змінити форму?

Звичайна; незвичайна; прямий, заокруглення, уникати пошкодження, затримки.

Приклади: автомати для друкування залізничних квитків (уникати затримки).

8. Чи можна змінити рух?

Оживити; зупинити; прискорити; уповільнити; напрям; відхилення; відштовхувати; дозволяти; припиняти; піднімати; притягувати; обертатися; коливатися.

Приклади: винаходи, пов'язані із застосуванням магніту (притягувати);

амортизатори (уповільнити).

9. Чи можна змінити стан або умову?

Гарячий; холодний; твердіше; м'якше; відкритий або закритий; сформований раніше; одноразового ви­користання; сумісний; роздільний; затверділий; рідкий; газоподібний; у вигляді порошку; зношува­ти; змащений; вологший; сухіший; ізольований; ши­пучий; желеподібний; еластичний; легше; важче.

Метод морфологічний аналіз:

Метод морфологічного аналізу запропонував Ф.Цвіккі, відомий астрофізик та винахідник реактивного двигуна.

Мета цього методу — виділити найважливіші параметри об'єкта, а потім вивчити усі можливі співвідношення між ними. Так у поле зору потрапляють як відомі, так і незвичні варіанти, які могли б бути пропу­щеними при простому перерахуванні,

Нижче наводиться приклад морфологічного аналізу ідеї нової упа­ковки (рис.1). Цей метод досить ефективний при проектуванні об'єктів, при патентуванні основних параметрів для "блокування" мож­ливих майбутніх винаходів та імітації інновацій конкурентами.

куб

сфера

туба

конус

тетраедр

гексаедр

паралелепіпед

ромб

форма подушки

Рис.1. Морфологічний аналіз ідеї нової упаковки

Більшість ідей мають сумну долю — лише одна із сотні втілюється у товарі. Яка саме? Та, що витримає перевірку за головним критерієм: задоволення потреби споживачів. Нижче наво­диться "контрольний фільтр" (перелік запитань), який дає змогу оцінити ідеї за цією ознакою:

1. Хто готовий платити гроші за задоволення цієї потреби; які основні фактори сегментації цього ринку?

2. Чи має потреба перспективу, чи є альтернативи для задоволення?

3. Наскільки ринок (сегмент) готовий для сприйняття товару, ство­реного на основі цієї ідеї?

4. Чи є товари та послуги, які ускладнюють використання даного товару?

5. Чи немає у самій ідеї майбутнього товару соціально-негативних факторів, які можуть завадити його збутові?

6. Чи є в ідеї фактори рекламного успіху?

7. Як економічні коливання та соціальні зміни можуть вплинути на сприйняття споживачем майбутнього товару?

8. Чи можливе проникнення майбутнього товару у нові сфери вико­ристання (крім традиційних)?

9. Які наміри основних конкурентів щодо розвитку товару, наскільки вони близькі до нашої ідеї?

10. Чи відповідає ідея товару галузевим тенденціям?

Експертна група, до якої входять маркетологи, економісти та керів­ники основних підрозділів фірми, у результаті такого "фільтрування" роз­поділяє ідеї на безперспективні, ідеї далекої перспективи та перспективні.

Після цього розробляється "концепція нового товару" - система уявлень фірми щодо цього товару:

1. Для якого споживчого сегмента створюється товар?

2. Які основні якісні параметри товару, що відповідають вимогам сегмента?

3. Які основні варіанти конструктивно-технологічних рішень?

4. Наскільки забезпечується сумісність майбутнього товару із се­редовищем його функціонування?

5. Чи можливо завдяки товару забезпечити глобальне вирішення проблеми, яка турбує споживача?

6. Які основні переваги нашого товару порівняно з конкурентними аналогами і наскільки вони очевидні для майбутніх споживачів?

7. Яких змін і розвитку системи збуту потребує новий товар?

8. Який імовірний термін виходу нового товару на ринок?

9. Де краще виготовляти товар і на яких ринках (сегментах) краще починати його збут?

10. Які негативні наслідки виробництва та експлуатації товару можливі (екологічні, соціальні тощо)?

11. Яких загальних витрат потребує розробка, виробництво та збут товару? На які ціни можна розраховувати? Які орієнтири доходу та при­бутку?

2. Виготовлення зразка нового товару та проведення лабораторних та ринкових тестів.

Ринкове тестування передбачає спостереження за товаром на об­меженому ринковому просторі протягом трьох та більше років.

Останнім часом намічається тенденція відходу від ринкового тесту­вання через те, що конкуренти можуть за короткий час налагодити виробництво нових товарів. Замість цього багато фірм вдаються до лабора­торного тестування нового товару.

Лабораторне тестування — це перевірка на екологічну чистоту, безпеку, надійність, а також розробка маркетингових атрибутів: офор­млення та найменування товару, торгової марки, упаковки, напрямів рекламної кампанії та засобів стимулювання збуту із запрошенням ти­пових споживачів та спеціалістів-експертів.

Одна із київських взуттєвих фабрик на базі "панелі споживачів" ство­рила групу експертів, яка давала оцінку новим виробам. А оскільки ця група була репрезентативною вибіркою споживачів товарів фірми з усієї України, то дані опитувань давали підставу для формування асорти­ментної політики виробництва.

3. Серійне виробництво та підготовка ринку.

Останній крок у розробці інноваційної політики — серійне виробництво та підготовка ринку.

На цьому етапі можуть бути внесені деякі корективи у якісні харак­теристики товару.

Новий товар також отримує маркетингову підтримку через рекламу та стимулювання збуту. Конкретні заходи відповідають першому етапові життєвого циклу товару.

Для виконання контрольної роботи була використана література:

• Филипп Котлер «Основы маркетинга», Бизнес-книга, Москва, 1995 г.;

• С.С. Гаркавенко підручник “Маркетинг”, Київ, Лібра, 1998р.;

• Герасимчук, учебное пособие «Маркетинг», Киев, Высшая школа, 1994 г.