Чому проблема умов міжнародної торгівлі не розглядалась в класичній теорії

Щоб відповісти на це питання, треба, на мою думку, спочатку вказати, що взагалі є умовами торгівлі, потім розглянути відмінності між класичною та неокласичною теоріями міжнародної торгівлі(МТ), бо саме ними зумовлена поставлена проблема, а потім, проаналізувавши це, зробити відповідний висновок: чому умови МТ не розглядалися в класичій теорії.

1. Умови міжнародної торгівлі – співвідношення цін експорту та імпорту. Вони визначаються шляхом ділення ціни експортера на ціну імпорту країни (тобто величина умов торгівлі для країни І становить , тоді як для країни ІІ – ).

В економічному плані збільшення товарних умов торгівлі полягає у тому, шо при зростанні експортних цін порівняно з імпортними кожна одиниця експорту країни обмінюється на зовнішньому ринку на більшу кількість одиниць імпорту (країна може придбати більше товарів, поставляючи на експорт туж саму кількість продуктів).

Коли ми описуємо умови торгівлі певної країни, використовуючи співвідношення індексів цін, то це – товарні чи бартерні умови.

Існують також доходні умови МТ – це товарні умови торгівлі, помножені на обсяг експорту.

Бувають також однофакторні умови МТ – це товарні умови міжнародної торгівлі, помножені на продуктивність праці в експортноорієнтованій галузі виробництва.

Двофакторні умови МТ – розраховується шляхом ділення однофакторних умов торгівлі на індекс продуктивності праці в експорних галузях за кордоном.

2. Відмінності між класичною та неокласичною теоріями МТ:

1) Новизна неокласичної теорії в тому, що вона має справу зі змінними видатками. Тому крива трансформації виробничих можливостей опукла відносно початку координат.

а) Графік Рівновага виробника в умовах автаркії (класична теорія):

L –робоча сила (як ресурс)

– технологічний коефіцієнт по товару Х

– технологічний коефіцієнт по товару Y

Країна може виробляти будь-яку комбінацію товарів X та Y, бо кожній з них відповідає своя точка кривої трансформації виробничих потужностей, що співпадає з умовами торгівлі в країні соnst

б) Графік Рівновага виробника в умовах автаркії (неокласична модель).

Виробництво в умовах автаркії знаходиться в стані рівноваги у точці Е, тобто в точці дотику кривої трансформації виробничих потужностей до лінії внутрішніх цін. У цьому випадку виробник не має стимулу до зміни структури виробництва, оскільки в цьому випадку .
= MRT

2)Таким чином, неокласична торгівля заперечує твердження класичної теорії, яка вважає, що країни не можуть торгувати за умов співпадаючих кривих трансформації виробничих можливостей.

Відбувається це тому, що оскільки в класичній теорії використовується принцип незмінних видатків виробництва, ми не можемо розглядати ситуацію з рівними умовами виробництва і відмінними умовами споживання (оскільки внутрішнє співвідношення цін в обох країнах однакове, не існує об’єктивної причини розпочинати торгівлю). Це показує графік:

3) В неокласичній теорії розглядались попит і пропозиція товарів, що є базовими компанентами споживчої системи країни.

4) Автори класичної теорії не відповіли на питання, в яких обсягах товарів будуть обмінюватися країни товарами на світовому ринку (неокласична робить це за допомогою кривої взаємного попиту)

3. Отже, проаналізувавши ці відмінності та давши собі раду у питанні, що таке умови торгівлі, можна дійти висновку що в класичній теорії МТ і дійсно не торкалися процесу формування співвідношення світових цін на світовому ринку, або умов МТ. Пояснемо чому:

Розглянемо графічно різницю між обома теоріями у ситуаці, коли виробничі умови в обох країнах однакові, тобто криві трансформації обох країн співпадають

(графіки виробництва в умовах вільної торгівлі):

а) класична теорія

Технологічні процеси характеризуються незмінними видатками. Бачимо, що до вступу у міжнародну торгівлю виробництво в країнах А і B характеризувалось кривими трансформації AL та AN, що співпадали з умовами торгівлі внутрі кожної країни. Країни починають торгувати між собої за повної спеціалізації (І країна виробляє лише товар Х – точка А; ІІ країна – товар Y, точка B) і в такому випадку можна розглядати лише за таких умов торгівлі (нахил AB = - , причому ).

б) неокласична теорія

Технологічні процеси характеризуються змінними видатками. При заданих обсягах виробництва ми можемо провести скільки завгодно дотичних (прямі умов міжнародної тогівлі) до кривої виробничих можливостей, тобто в будь-якій точці дотику буде справедливою рівність отже , якщо видатки змінюються, то змінюються і умови торгівлі, чого не відбувається у класичній моделі.

Висновок:

Проблема умов міжнародної торгівлі не розглядалася, на мою думку, за таких причин:

• в класичній теорії за сталого виробництва при незмінних видатках могли бути лише одні постійні за цього розподілу ресурсів умови МТ, які б задовольняли виробника (що бичимо з попереднього графіка). В неокласичній теорії вже розглядаються змінні видатки, отже виробника задоволняють будь-які умови торгівлі.

• в класичній теорії рівновага у вільній торгівлі наступала при повній спеціалізації кожної з країн на виробництві одного з двох товарів, що теж не робило необхідним застосовувати умови торгівлі.