Реферат на тему:

Вітаміни, їх значення для вагітної та дитини.

Вітаміни (від лат. vita — життя, amino — азот). Назву цим фізіологічно активним речовинам дав 1911 р. польський вчений Казимир Функ, підкреслюючи їхнє життєво важливе значення для живої клітини. Значний внесок у вивчення властивостей віта­мінів внесли вчені України, зокрема, О.В.Палладій, Н.Р.Чаговець, Л.А.Черкес, Я.Б.Максимович, Ю.В.Хмелевський та ін.

Вітаміни становлять собою специ­фічні, фізіологічне активні і життєво необхідні речовини, що входять як ко­фактори до різних ферментів, регу­люють білковий, жировий, вуглевод­ний та мінеральний обмін речовин і тим самим забезпечують нормальне функціонування всіх органів і систем організму.

Вітаміни містяться в усіх рослинах у різних кількостях, різних співвідно­шеннях і мають таке значення для ор­ганізму людини:

1. Виступають як кофактори фер­ментів, що беруть участь в окисно-від­новних процесах, сприяючи нормаль­ному перебігу обміну речовин в орга­нізмі. До таких вітамінів належать ті­амін (вітамін ВІ), рибофлавін (віта­мін В2), піридоксин (вітамін Вб), ні­котинова (вітамін РР) і фолієва (віта­мін Вс) кислоти, ергокальциферол (вітамін D), ретинол (вітамін А), то­коферол (вітамін Е).

2. Безпосередньо регулюють окис­но-відновні процеси. Таку властивість має ретинол (вітамін А), токоферол (вітамін Е), ціанкоболамін (вітамін ВІ2), холін (вітамін 64), пантотенова кислота (вітамін Вз), інозин (вітамін BS) і кальцію пангамат (вітамін Віз),

рутин (вітамін Р), біотин (вітамін Н), метилметіонінсульфонію хлорид (ві­тамін U), філохінон (вітамін К).

3. Вітаміни виявляють регулю­ючий вплив у дуже маленьких дозах. Людина за добу споживає близько 1-2 кг харчових продуктів, а для задо­волення добової потреби організму в усіх вітамінах досить чверті грама (0,15-0,25 г).

4. Вітамінам властива профілакти­чна дія. Ці засоби запобігають пору­шенню обміну речовин і тим самим виникненню різних захворювань. При недостатньому надходженні їх в орга­нізмі виникають різні захворювання. Дуже влучно роль вітамінів визначив російський вчений, академік В.О.Ен-гельгард: «Вітаміни виявили свою при­сутність виявом своєї відсутності». Власне, при нестачі в їжі вітамінів ви­никають захворювання або авітаміноз.

5. Кожний вітамін виявляє тільки йому властиву специфічну дію. Так, вітамін D регулює обмін кальцію і фосфору, запобігає виникненню рахі­ту. Нестача в їжі вітаміну С призво­дить до виникнення цинги, ознаками якої є кровотеча зі слизових та шкіри, а також сухість шкіри. Недостатнє надходження до організму нікотинової кислоти зумовлює розвиток дермати­ту, проносів, порушення функції нер­вової системи. Особливу роль у функ­ціонуванні шкіри відіграють вітаміни А, Е, В2, бо саме ці вітаміни сприяють нормальному визріванню епітеліаль­них клітин шкіри і слизових.

6. Ще одна особливість вітамінів, що містяться в лікарських рослинах і харчових продуктах. Навіть при вжи­ванні великої кількості вітамінів (в десятки і сотні разів перевищуючи фі­зіологічну потребу) передозування і

токсичний вплив на організм не спо­стерігається. В цьому унікальність і природній ефект вітамінів рослин.

Недостатнє забезпечення вітаміна­ми, мінеральними речовинами або ін­шими біологічно активними речовина­ми організму вагітної жінки або жін­ки, що годує дитину груддю, може за­вдати значної шкоди здоров'ю май­бутньої матері і дитини, стати причи­ною уроджених каліцтв, гіпотрофії новонародженого, недоношеності ва­гітності, визвати порушення фізично­го та психічного розвитку дитини, сприяти затяжному протіканню різ­них захворювань.

Зменшене надходження до організму вагітної жінки вітамінів і біометалів є основною причиною, що призводить до збільшення частоти виникнення токсикозів і анемій вагітних, не вино­шування вагітності, остеопорозу і пе­редчасного відшарування плаценти, підвищення відсотку загальних захво­рювань. Під час пологів набагато час­тіше виникає слабість пологової ді­яльності, передчасне відходження вод, маткових кровотеч. Недостатнє забезпечення цими фізіологічно акти­вними речовинами також негативно впливає на плід, що проявляється у високій частоті внутрішньоутробної гіпоксії, народженні гіпотрофічних плодів, асфіксії новонароджених, збільшенні частоти показників перинатальної смертності.

Вітамін В₆ (Піридоксин) стимулює білковий та жировий обмін, регулює засвоєння організмом таких мікроелементів, к мідь і залізо. Бере участь в обміні амінокислот особливо триптофану), синтезі глютамінової кислоти, яка регулює функцію нервової системи. У ранньому дитинстві нерідко (частіше при штучному годуванні. При токсикозах вагітності) зустрічається гіповітаміноз, що виявляється у порушенні обміну глюкотамінової кислоти з виникненням судом у дітей. Вплив вітаміну В₆ на протікання вагітності кінцево не встановлено. Але деякі ускладнення вагітності (ранні токсикози, неврологічні розлади у плода) пов’язують з дефіцитом піридоксину.

Вітамін В₆. Сприяє творенню еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів, запобігає старінню організму. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В₁₂. (ціанокобальмін) містить кобальт, який стимулює кровотворні органи. Сприяє нормальному кровотворенню, запобігає розвиткові мегалобластичної анемії. Він є каталізатором багатьох обмінних процесів: бере участь у синтезі глютаміну, нуклеїнових кислот, впливає на вуглеводний, жировий і білковий обмін, стимулює ріст аксонів нервових клітин. Синтезується вітамін В₁₂ мікрофлорою кислот людини, але в недостатній кількості, порівняно з витратами організму. У дітей класичний В₁₂ – гіповітаміноз (мегалобластична анемія) не зустрічається. Але дефіцит цього вітаміну може виявлятися у зменшенні кількості еритроцитів, зміні їхньої форми. Діти бліді, кволі, поволі ростуть. Аналогічна картина спостерігається при гіповітамінозі Фотієвої кислоти. Вітамін В₁₂ міститься в синьозелених водоростях, грибах актиноміцетах.

Фотієва або птероїлглутамінова кислота. (Вітамін В_с). Бере участь у кровотворенні. Синтезується бактеріями кишок, міститься в дріжджах, моркві, шпинаті, салаті, цвітній капусті. Нестача в організмі призводить до кровотечі слизових оболонок рота, кишок, виникненню виразкового стоматиту, гін віту, некротичної ангіни. Піловітаміноз у вагітної жінки у ряді випадків може призвести до розвитку мегалобластичної анемії, передчасних родів, гіпотрофії, вад плода. Застосовують Фотієву кислоту при лікуванні хронічного гепатиту та цензору печінки.

Пантетенат кальцію (вітамін В₃) являє собою кальцієву сіль пантотенової кислоти. Бере участь в обміні жирів (жирових кислот), біосинтезі гортані (кортикостероїдів). Недостача в організмі приводить до порушення розвитку ембріону, виникнення таких вад плода, як гідроцефалія, розщеплення піднебіння, серцево-судинної аномалії, дефекти розвитку шкіри. Гіповітаміноз у людини призводить до порушення сну, затримки росту, ураження шкіри, болю у м’язах, животі, нудоти, блювання, депігментації волосся. Застосовують при захворюваннях шкіри, верхніх дихальних шляхів, опіках, трофічних виразках, поліневритах.

Вітамін В₂ (Рибофлавін) – активна група флавових ферментів, що регулюють окисно-відновні процеси в клітинах, сприяючи нормальному обміну білкового, вуглеводню, жирового обміну, синтезу гемоглобіну, функції слизових оболонок, шкіри, розвитку та росту органів плода. Ранніми симптомами гіповітамінозу є порушення функції нервової системи і подразливість, швидкі зміни у поведінці дитини – від збудження до депресії, швидке стомлювання зору; потім приєднуються зміни шкіри, випадання волосся, інколи настає помутніння рогівки, світлообознь. Містить у пивних дріжджових, житньому хлібі, горосі, чечевиці, бобах, сої, капусті, картоплі, шпинаті, моркві, квашених овочах, чайному грибі. Дія вітаміну В₂ можлива тільки за наявності вітаміну В₁. Добова потреба вітаміну В₁ (тіамін) регулює обмін кетакислот, попереджуючи накопичення їх в організмі і тим самим сповільнює перехід рН тканин у кислу сторону (своєрідне закислення організму), яке призводить до порушення обміну речовин. Дефіцит проявляється порушеннями функції серцево-судинної системи (болі в серці, тахікардія, пониження артеріального тиску), нервової (швидка втома, болі в руках та ногах, зменшення сили в м’язах) систем та шлунково-кишкового тракту (поноси змінюються запорами, болі в животі). Гіповітаміноз може виникнути через малярію, туберкульоз, цукровий діабет, гіперфункцію щитовидної залози, Міститься в зернах злаків, насінні бобових, помідорах моркві, капусті. Добова потреба 2,5-3,5 мг.

Пангамова кислота (вітамін В15) містить велику кількість метильних груп, які приймають участь в метильо-ванні та трансметильованні, що зумо­влює ліпотропні властивості вітаміну. Пангамова кислота збільшує кількість глікогену, креатинфосфату в ткани­нах, виявляє антигіпоксичну, анти­токсичну дію. Застосовують вітамін для лікування хронічної коронарної недостатності, атеросклерозу, хроніч­ного гепатиту.

Нікотинова кислота (вітамін РР) регулює обмін речовин шляхом впли­ву на мітохондрії як кофактор нікотинамідних коферментів. Класичні про­яви нестачі нікотинової кислоти — дерматит, проноси, порушення психі­чної діяльності — в даний час зустрі­чаються рідко. Але коли у дитини з'являється світлобоязнь, виникає ха­рактерний симетричний дерматит на руках або ногах, то слід пам'ятати про можливість скритої форми гіповітамі­нозу нікотинової кислоти. Нікотинамід, що утворюється з нікотинової ки­слоти, як і остання, регулює обмін ре­човин шляхом впливу на внутріклі­тинні процеси. Дослідженнями, про­веденими на кафедрі фармакології Національного медичного університе­ту, встановлено, що нікотинамід по­слаблює токсичність серцевих гліко­зидів та інших токсичних речовин.

Аскорбінова кислота (вітамін С) регулює окисно-відновні процеси в організмі, підвищує антитоксичну функцію печінки і стійкість організму до зовнішніх негативних факторів, у тому числі радіації, сприяє синтезу природного противірусного інтерферо­ну, антитіл, гемоглобіну, зменшує кіль­кість холестерину в крові, приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини — колагену, змен­шуючи тим самим проникливість су­дин, прискорює загоювання ран, зро­стання кісток при переломах. Аскор­бінова кислота в організмі не синтезу­ється, тому повинна поступати ззовні з харчовими продуктами, ліками.

С-вітамінна недостатність у дітей виникає досить часто. Це зумовлено високою потребою дитини у вітаміні. У дітей раннього віку гіповітаміноз проявляється відставанням у рості, анемією, частими гострими респіра­торними захворюваннями. Пізніше приєднується кровоточивість ясен. У дітей старших вікових груп відміча­ється швидка втома, загальна слабість, подразливість, серцебиття, болі в животі. Пізніше приєднується кро­воточивість ясен, крововиливи під шкіру, в м'язи, суглоби.

Кількість вітаміну С в крові вагіт­ної жінки поступово понижується зі збільшенням терміну вагітності. Дефі­цит цього вітаміну може бути причи­ною недоношеності вагітності, розвит­ку пізніх токсикозів вагітності.

Біотин має значення в синтезі по­передника білка пурину і тим самим нуклеїнових кислот, а також в біосин­тезі жирних кислот.

Метилметюнінсульфонія хлорид (вітамін U) сприятливо впливає на функцію шлунка, кишок, печінки за-і вдяки наявності в хімічній структурі метильних груп. Метильовання гіста­міну перетворює цю біологічно актив­ну речовину в неактивну форму, що сприяє пригніченню секреції залоз шлунка, зменшує біль у животі, сприяє загоюванню виразки.

Роль ретинолу (вітаміну А) в орга­нізмі людини надзвичайно велика. Активуючи ферменти, що відповіда­ють за диференціювання епітеліаль­них клітин, вітамін А попереджує їхнє надмірне ороговіння і лущення як шкіри, так і слизових оболонок. Да­ний вітамін необхідний для достатньо­го проявлення різнобічної функції пе­чінки, синтезу родопсину (сприяє нормальному зору), регулює ріст та розмноження імунокомпетентних клі­тин, імуноглобулінів, неспецифічних факторів захисту організму від збуд­ників інфекційних захворювань (ін­терферон, лізоцим). Вітамін А стиму­лює синтез стероїдних гормонів, вияв­ляє антиоксидантну дію. Це важливо в період статевого дозрівання. Встано­влена ще одна властивість ретино­лу — подавляти розмноження клітин злоякісних пухлин (не виключено, що достатня забезпеченість організму ди­тини ретинолом є одним із факторів захисту організму дитини від раку).

Гіповітаміноз вітаміну А проявля­ється в першу чергу порушенням функції шкіри та слизових оболонок (сухість та лущення шкіри), ломкістю нігтів, зниженням гостроти зору, особливо в передвечір'я, відставанням у рості, затримкою в прибавці ваги, загальною слабкістю, швидкою вто­мою. При цьому гіповітамінозі прак­тично завжди має місце пониження опору організму до зовнішніх негати­вних факторів, в тому числі до інфек­ційної патології. У таких людей, осо­бливо дітей, часто спостерігаються го­стрі респіраторні захворювання орга­нів дихання, які протікають тривало, дають різні ускладнення. Враховуючи важливу функцію цього вітаміну в синтезі білка, функції імунної систе­ми та органу зору, мама, яка годує ди­тину, повинна отримувати ретинолу в півтора рази більше середньої норми для дорослої людини.

Токоферол (вітамін Е) — природ­ний антиоксидант: зменшує кількість токсичних перекисних сполук, що по­стійно утворюються в процесі обміну речовин і проявляють негативну дію на організм людини. Кількість пере­кисних сполук значно збільшується

при важкій праці, стресах, багатьох хворобах.

У період новонародження, особли­во якщо роди були передчасні, у дити­ни спостерігається гіповітаміноз віта­міну Е. Встановлено, що чим менше зрілість новонародженого, тим нижче рівень токоферолу в його крові. Тому вітамін Е необхідно включати як в ра­ціон матері, яка годує дитину, так і до складу дитячих сумішей. Е-вітамінна недостатність може проявлятися гемо­літичною жовтяницею або анемією, пониженням рівня гемоглобіну, а у важких випадках — склеродермією (важке захворювання шкіри з пора­женням підшкірної клітковини).

Під час вагітності значно зростає потреба у вітаміні Е, рівень якого збільшується в крові вагітних, особли­во в III триместрі. При зменшенні надходження токоферолу в організм вагітної можливі такі ускладнення, як недоношена вагітність, гіпотрофія пло­да, анемія, підвищена захворюваність вагітних на вірусні захворювання.

Ергокальціферол (вітамін D) сприяє всмоктуванню кальцію та фос­фору в кишечнику, проникненню їх у клітини, реабсорбції в ниркових канальцях.

Початковими симптомами гіповіта­мінозу вітаміну D є зміни функції зі сторони нервової системи: дитина ве­редлива, неспокійна, відмічається значне потіння, облисіння потилиці, розлади діяльності шлунково-кишко­вого тракту. Пізніше порушуються процеси мінералізації кісткової і хря­щової тканин, внаслідок чого розвива­ється рахіт. Кістки розм'ягчуються, викривляються, можуть статися пере­ломи. У дітей порушуються терміни та порядок прорізування зубів.

В ранньому дитинстві недостача водорозчинних вітамінів частіше ви­никає внаслідок нераціонального хар­чування, а в інші періоди дитинства причиною цього може стати підвищен­ня потреби дитячого організму в цих фізіологічне активних речовинах.

Під час вагітності має місце змен­шення кількості кальцію в крові жін­ки внаслідок посиленого транспорту цього біометалу до плода. Нестача ві­таміну D в організмі вагітної може ви­кликати порушення мінералізації кіс­ток плода, а у новонародженого бути причиною неврологічних розладів. При вагітності, що ускладнилась піз­нім токсикозом, у крові жінки пони­жується рівень різних вітамінів, у то­му числі вітамінів А, Е, D, пропорцій­но важкості хвороби.

Немає такого харчового продукту, який містив би всі вітаміни. Але мало є продуктів харчування, в складі яких не було б жодного вітаміну. Аскорбі­нова кислота, каротин (попередник вітаміну А), фолієва кислота містять­ся в свіжих овочах і фруктах, зелені, ягодах. Тіамін, піридоксин, нікотино­ва кислота містяться в чорному хлібі, бобових, гречці, вівсяній та пшенич­ній крупах, рибофлавін — у молоці й молочних продуктах (у цих продук­тах значна кількість кальцію і фосфо­ру). У сметані, маслі, свіжому молоці міститься вітамін А, а в рослинних ма­слах — вітамін Е. Високий рівень ві­таміну С в цитрусових (цитрина, апельсин, мандарин, грейпфрут). Своєрідними джерелами вітамінів є чорна смородина, чорниці, малина. Людина отримує вітамін D двома шляхами: з їжею (риб'ячий жир, яй­цевий жовток, печінка тварин та риб, м'ясо жирних сортів риб) і з власної шкіри, де вітамін утворюється під ді­єю сонячного проміння.

Похідні нафтохінону (вітаміни групи К). По хімічній структурі віта­міни групи К поділяють на дві групи: філохінон (вітамін КІ) і менахінон (Кз). Філохінон і менахінон — антигеморагічні речовини. Коагулянтна дія похідних нафтохінону зумовлена їх властивістю стимулювати синтез протромбіну та інших факторів згор­тання крові. Вітаміни групи К вироб­ляються кишечною мікрофлорою ки­шечнику, а також поступають з їжею. Основна причина гіповітамінозу К — порушення всмоктування в кишках.

Нафтохінони знаходяться в чорній смородині, горобині, обліписі, шип­шині, малині, аґрусі, глоді, латуку.

У більшості країн світу поповнити організм вагітної жінки стараються за рахунок призначення дієти з відповід­ним вмістом овочів, фруктів (це не завжди може вирішити проблему, хо­ча і є найбільш природним фактором), вітамінізації харчових продуктів (це важко в технологічному аспекті, тому що вітаміни руйнуються) або призна­ченню полівітамінних препаратів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

І.С. Чекман “Клінічна фітотерапія”

Ф.І. Мамчур “Довідник з фітотерапії”.

Кархут “Жива Аптека”

“Биологический енциклопедический словарь” Главный редактор: М.С. Гилянов.

Вітамін А. В природі найбільш поширені:

Ретинт (вітамін А, аксерофтол, І);

Дегідроретинол (вітамін А₂)

Ретиналь (ретинен, альдегід вітаміна А₁; ІІ);

Ретиноєва к-та (ІІІ).

Вітамін В₁₂ (кобаломін)

Найважливіші представники:

Ціанокобаламін (І)

Оксикобаламін (Вітамін В_{12 а,} ІІ)

Вітамін К₁ (філохінон)

Вітамін В₆. В природі поширені:

паридоксин (піридоксол, адермін, І),

Піридоксаль (ІІ),

Піридоксаимін (ІІІ).