ПЛАН

1. Основні етапи особистої гігієни.

2. Догляд і гігієна хворих.

3. Санітарна обробка хворих.

4. Методи боротьби з педикольозом.

5. Тактика медсестри при педикульзі.

6. Обробка хворих та укладка для оглядів.

7. Профілактика.

Дотримання правил особистої гігієни хворих, має велике значення. Зручне ліжко, чиста постіль створюють умови для швидкого одужання пацієнтів і запобігання ускладненням. І тому правильний догляд, особиста гігієна, санітарна обробка хворих має велике значення для пацієнта. Чим важчий перебіг захворювання у пацієнта, то складніше за ним доглядати. Тому медична сестра повинна добре засвоїти методику проведення всіх маніпуляцій і процедур по догляду за хворими і вміти чітко їх виконувати.

Особиста гігієна пацієнтів і догляд за ними включає такі практичні навики:

а) облаштування ліжка пацієнта;

б) надання пацієнту необхідного положення у ліжку;

в) заміна постільної і натільної білизни лежачого хворого;

г) дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при зміні білизни;

д) догляд за шкірою і волоссям у лежачого хворого;

е) підкладання суден лежачому хворому;

є) подання сечоприймача лежачому пацієнту;

ж) дезінфекція судна і сечоприймача;

з) підмивання лежачого хворого;

і) комплексна профілактика пролежнів;

й) догляд за порожниною рота, очима, вухами.

Оскільки хвора людина більше часу проводить у ліжку, дуже важливо, щоб ліжко було зручним, а постіль чиста, суха, рівна. Правильне підготування постелі і контроль за її станом – це створення комфортного положення пацієнту профілактика розвитку опрілостей, пролежнів та інших ускладнень.

2) Коли медсестра буде дотримуватись всіх правил і вимог названих переліком, так допоможе хворому підтримувати і виконувати особисту гігієну.

В стаціонарі потрібно дотримуватись санітарно-епідемічного режиму і проводити санітарну обробку хворих, які поступають в стаціонар:

1. Помити забруднену частину тіла для виконання тієї чи іншої маніпуляції.

2. Помити забруднені ноги.

З наказу МОЗ України № 38 від 28.03.1994 р. “Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом.

Із санітарною обробкою хворих, які поступають в стаціонару, проводиться медсестрою огляд хворого на педикульоз.

При проведенні оглядів на педикульоз реєстрацію людей у яких він виявленні, здійснюють у журналі обліку та реєстрації індексацій них захворювання (Ф. 060) Обліку підлягають особи у яких при огляді вперше виявлені як життєздатні, так і нежиттєздатні воші в будь-якій стадії розвитку (яйця, личинка, доросла воша).

Про кожний випадок педикульозу медпрацівник повинен повідомити в санепідстанцію або дезстанцію по телефону в той же день з подальшим направленням термінове повідомлення – (Ф.058) у відповідному порядку.

В журналів обліку інфекційних захворювань реєструється необхідні відомості у відповідності з позначенням граф, звернувши увагу на місце постійного проживання, роботи навчання. У графі “дата захворювання” зазначають дату виявлення педикульозу.

У графі “Діагноз і дата його встановлення” – зазначають діагноз основного захворювання, якщо педикульоз виявлено у хворого.

У графі “змінений, уточнений діагноз і дати його встановлення” – зазначають вид педикульозу: головний, платяний змішаний, а також стадії розвитку вошей.

У графі лабораторне дослідження та його результат” зазначають дату, вид обробку і результати наступного контролю ефективності обробки. Випадки лобкового педикульозу неподаються. Вони підлягають реєстрації дерматовенерологічною службовою, яка здійснює обробку завошивлених.

Р. ІV із виписки н. 38.

Профілактичні та винищувальні заходи. З метою попередження завошивленості та її поширення проводяться профілактичні огляди поступивши в стаціонар медперсоналом протягом лікування, у відділі на 7-10 день гігієнічні заходи: регулярне миття тіла, не менше 1 разу 7-10 днів, зміна білизни в міру забруднення, з відповідним пранням, щоденне розчісування волосся, систематичне очищення верхнього одягу, головних уборів, постелі, дотримання чистоти.

При виявлені вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезинфекцію проводять одночасно, знищуючи вошей безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше/ на протязі 1 доби.

Дезинфекцію завошивлення осіб проводять силами медперсоналу, що здійснює огляди, або спеціально відділеннями для цієї мети особами, Забороняється відмовляти у госпіталізації по основному захворювання через педикульоз. Допускається проведення обробки завошивленого вдома після вичерпного інструктажу щодо застосування педикулоцидів, правил техніки безпеки та особистої гігієни з подальшим контролем якості обробки дезпідрозділами.

Дезинфекційні заходи по боротьбі з вошами включають (механічний, фізичний та хімічний методи боротьби.

Механічний – звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління.

Волосся збирається на папір і спалюється. Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5-10% розчином столового оцту, голова зав’язується хусткою або рушником, експозиція 30 хв. – 1 год. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

При хімічному методі боротьби використовуються такі засоби:

1. 0,15: водна-емульсія карбофосу (витрата препарату на 12 особу становить 10-50 мл., експозиція 20-30 хв.

2. 20% водно-мильна суспензія емульсія бензилбензонату (10-30 мл 20-30 хв.).

3. 10% водна мислено-масова емульсія 0-50 мл пр. 30 хв. 1 год.

4. 50% водна мильно-сольвентова емульсія 30-50 мл. Пр. 30 хв.

5. Лосьйон “Нитпіфор” (Угорщина) 50-60 мл. Пр. 40 хв.

6. Акті-Ш (Польща) 1 мл. Пр. 5 хв.

7. Препарат Лонцид 30-50 мл пр. 30 хв.

Крім того пропонуються нові перспективні педикулоциди: Локодин; Педикулін, Педикрин, Ниті лон, Опофорс, Перфолон.

При відсутності вищезгаданих засобів можна використовувати порошок піретруму 15 г експозиція не менш 2 год. Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім проводять вичісування яєць вошей. Із фізичних методів обробки використовуються чищення речей, обробку високою температурою (кип’ятіння, проглажування або камерний спосіб обробки). При необхідності повторити обробку проводять через 7-12 днів.

При головному та платяному педикульозі у вогнищах захворювань або в тих випадках, коли відсутні інші засоби застосовують препарат бутадіон. При вживанні бутадіону кров людини набуває токсичних речовин які зберігаються на протязі 14 діб.

Розділ VІІІ. Укладка для оглядів на педикульоз

1. Настільна лімпа

2. Лупа

3. Густий гребінець

4. Дезрозчин (для замочування гребеня)

Укладка для проведення протипедикульозних обробок:

1. Клейончастий або полотняний мішечок для збору речей хворого.

2. Оцинковане відро або лоток для спалювання волосся.

3. Клейончаста пелерина.

4. Гумові рукавиці.

5. Ножиці.

6. Машинка для стрижки волосся.

7. Густий гребінь.

8. Спиртівка

9. Косинки 2-3 шт

10. Вата

11. Оцет ст. або оц. кислота 5-10%.

12. Інсектициди для обробки людини

1. Інсектициди для обробки білизни та приміщень (карбозол, неофос-2 та інші).

1.Приймальне відділення лікарні є частиною стаціонару в якій проводять прийом та реєстрацію хворих, огляд, об’єктивне обстеження та первинну діагностику, санітарну обробку. Транспортування хворих у лікувальне відділення здійснюють довідково-інформаційну роботу. Крім того. В разі необхідності в приймальному відділенні надають невідкладну допомогу. Хворі з інфарктом міокарда, поступають у відділення, обминаючи приймальне відділення. Хворів, які поступають у стаціонар, у приймальному відділенні оглядає черговий лікар на наявність інфекційних захворювань та педкульозу. Оглядають шкірні покрови, волосисті ділянки тіла, зів, вимірюють температуру тіла.

Металеві шпателі після огляду зіва кип’ятять 15 хв. Термометри дезінфікують 1% розчином хлораміну. Клейонку кушетки на якій оглядали хворого, двічі з інтервалом хвилин протирають 1% розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна.

Якщо лікар сказав що хворого треба госпіталізувати у стаціонар у санпропускнику приймального відділення проводять санітарну обробку, яка включає такі процедури: огляд тіла для виявлення інфекційних захворювань корости, трихофітії, огляд волосистої частини голови та білизни хворого для виявлення педикульозу, при необхідності – стрижку нігтів, волосся, гоління, проведення гігієнічної ванни, душу або обтирання, що залежить від стану хворого, переодягання хворого в чистий лікарняний одяг. При огляді хворого на наявність педикульозу слід пам’ятати, що воші – це переносники важких інфекційних захворювань – висипного та поворотного тифу, тому в разі їх виявлення необхідно негайно провести дезинфекцію.

Для проведення сан. Обробки хворого з педикульозом сестра зав’язує маску, надягає рукавиці додатковий халат і косинку. Хворого садять на кушетку, застелену клейонкою, і обробляють волосся голови 0,15% водоно-емульсійним розчином карбофосу. Для приготування розчину розводять розфасований карбофос (3 мл 50% розчину або 5 мл 30% розчину) в 1 л теплої води. Це розчин можна використовувати не довше 8 годин. Покривають волосся матеріалом, а зверху клейончатою косинкою і залишають на 30 хв. Після цього промивають волосся теплою водою, споліскують 10: оцтовою кислотою і вичісують над клейонкою густим гребінцем протягом 1014 хв. Чоловік із завошивленим волоссям на голові коротко стрижуть.

Машинку після стрижки волосся дезінфікують у розібраному виді, зануривши 70% етиловий спирт. Перед операцією або при завошивленості бритвою виголюють волосся на лобку і в пахвинних ділянках. Бритву дезінфікують 45 хв. у потрібному розчині споліскують водою, висушують. Приміщення і предмети, з якими стикався хворий, обробляють цими ж дезрозчинами за допомогою гідропульта. Халат, косинку, маску та одяг хворого складають у мішок і відправляють у дезкамеру. Для миття хворого видають мочалку і мило (кипятіння мочалки 15 хв.) Ванну перед купанням миють спец. Мочалкою або щіткою з милом, споліскують 0,5% розчином хлорного вапна або 2% розчином хлораміну, а потім споліскують кілька раз гарячою водою. Ванну заповнюють до половини з таким розрахунком, щоб після занурення хворого вода доходила йому рівня сосків. Спочатку у ванну наливають холодну воду, а потім гарячу, щоб уникнути накопичення пари в приміщенні Після заповнення ванни воду переміщують і вимірюють температуру води. Температура води у ванні має бути 35-40^оС. У ванну ослаблених хворих супроводжують. Якщо хворий не може митися сам, його миють медсестра і санітарка.

Спочатку миють голову, потім тулуб, руки і нарешті ноги. Особливо ретельно треба мити стопи між пальцеві складки, волосисті ділянки. Тривалість ванни 20-25 хв. Під час приймання хворого ванни потрібно слідкувати за станом хворого. Якщо хворому стало погано йому допомагають вийти із ванни, укладають на кушетку з піднятим ніжним кінцем, накривають простирадлом підносять до носа хворому тампон із нашатирним спиртом, протирають віски і груди, до голови прикладають рушник, змочений холодною водою, викликають лікаря.

Хворого краще мити під душем, який легше переноситься, при цьому хворі стоять або сидять на табуретці. Якщо ванна та душ протипоказані хворого обтирають теплою водою з милом. Рушник або губку змочують і швидко обтирають тіло починаючи з обличчя, шиї і закінчують кінцівками.

Після санобробки хворий одягає чисту лікарняну білизну і тапочки. Приміщення приймального відділення прибирають не рідше двох разів на день вологим методом і застосуванням дезрозчинів (1% розчин хлораміну, 0,5% розчин хлорного вапна).

Спеціально виділений і про маркірований для прибирання інвентар (відро швабра, щітка, ганчірка) після використання кип’ятять пр. 15 хв., або замочують на 1 год. в розчині % хлораміну 0,5; розчині хлорного вапна. Швабру двічі протирають дезрозчином.

З приймального покою хворого переводять у стаціонарне відділення.

ЛІТЕРАТУРА:

Губенко І.Л., Шевченко О.Т.. Бразолій Л.П., Апшай В.Г. Мед сестринський догляд за пацієнтом. – К.: “Здоров’я 2-2000 р.

Г.У. Любарець, Е.С. Павленко, В.П. Кочкудалл. Алгоритми практичних навичок з догляду за хворими та медичної маніпуляційної техніки за 1997 р.