Реферат на тему:

Колективний договір

як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці

Колективний договір, угода укладається профспілковим комі­тетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем¹.

Проект договору (угоди) повинен обговорюватись на зборах (конференції) трудового колективу і затверджуватись зборами (конференцією).

Колективний договір повинен містити основні положення з питань праці і заробітної плати, положення в галузі робочого часу, відпочинку, матеріального стимулювання, охорони праці, удоско­налення виробництва і праці, зміцнення виробничої і трудової дисципліни, соціальні питання та ін.

Договір укладається в письмовій формі терміном на 1 рік і по­ширюється на всіх працівників установи, незалежно від того, чи є вони членами профспілки.

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між робото­давцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Згідно ст. 47 Конституції України² кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Законами України, що входять до Кодексу Законів про Працю³ «Про охорону праці" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комп­лексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в колективні договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.

Колективний договір повинен обов'язково містити зобов'язан­ня сторін щодо заходів захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або проф­захворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.

Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону праці"⁴ рекомендо­вано включати до розділу "Охорона праці" договору заходи із по­ліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

Згідно з Законом України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримі­нального кодексу України", адміністративним правопорушенням вважається ухилення від участі в переговорах щодо укладання, зміни або заповнення колективного договору, угоди; порушення строків переговорів або ухилення від переговорів роботодавців, уповноважених трудових колективів, або незабезпечення роботи комісій із представників сторін по укладенню, зміні або доповнен­ням колективного договору, і передбачає накладення на порушни­ка штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат. По­рушення чи невиконання колективного договору особами робото­давців, уповноваженим трудового колективу, представниками тру­дових колективів передбачає накладання штрафу у розмірі до ста мінімальних заробітних плат.

Ненадання особами, які представляють роботодавців або інші уповноважені трудовим колективом органи, представникам тру­дових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод передбачає накладання штрафу у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Далі я приведу приблизну редакцію розділу «Охорона праці» в колективному договорі⁵.

«Охорона праці»

Власник або уповноважений ним орган зобов'язується.

1. Забезпечити своєчасне виконання комплексних заходів щодо забезпечення норма­тивів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, створення безпечних і нешкід­ливих умов праці, підвищення існуючого рівня охорони праці (додаток до розділу).

2. Створити фонд охорони праці на підприємстві в розмірі одного відсотка від обсягів виробництва.

Кошти фонду використовувати на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві або на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, на придбання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального за­хисту, проведення атестацій робочих місць на відповідність їх нормативам, актам з охорони праці, придбання устаткування та матеріалів з метою профілактики проф-захворовань та реабіталітації потерпілих від нещасних випадків, проведення техніч­ної експертизи аварійних приміщень і споруд, а також попередження дорожньо-транспортних пригод.

3. До _________ провести аналіз стану та причин виробничого травматизму і за­хворювань, розробити та реалізувати заходи щодо запобігання нещасних випадків та за­хворювань на виробництві (окремий план).

4. До___________закінчити атестацію робочих місць, розробити заходи щодо при­ведення умов праці на робочих місцях у відповідність з вимогами стандартів норматив­них актів з охорони праці.

5. Провести навчання і атестацію працівників, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (додаток).

6. Забезпечити суворе дотримання посадовими особами та інженерно-технічними працівниками вимог Закону України "Про охорону праці", нормативних актів про охоро­ну праці, технологічних процесів, графіків планово-попереджувальних ремонтів устатку­вання та вентиляції.

7. Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, без­платно забезпечувати молоком (додаток).

8. Забезпечити умивальники і душові милом або організувати видачу мила працівни­кам (додаток).

9 Своєчасно видавати працюючим, відповідно до норм, спецодяг, спецвзуття, інші засоби індивідуального захисту. Компенсувати працівникам витрати на придбання ними засобів індивідуального захисту, якщо по нормі строк їх видачі закінчився, а на підприєм­стві в наявності їх немає. У випадку дострокового їх зносу не з вини працівників, замі­нювати за рахунок підприємства (додаток).

10. З метою поліпшення умов праці жінок, реалізувати такі заходи:

а) не допускати жінок на важкі роботи з небезпечними умовами праці (додаток);

б) не допускати жінок до піднімання і перенесення вантажу, вага якого перевищує граннчно допустимі норми (додаток).

11. Відшкодовувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим уш­кодженням здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку, а також оплачувати потерпілому (членам сім'ї та утриманцям поме­рлого) одноразову допомогу. Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку за кожний відсоток втрати ним про­фесійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'я­тирічного заробітку працівника; його сім'ї, крім того, не менше однорічного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після смерті.

12. Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог норма­тивних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшений лише у порядку, що визначається трудовим колективом підприємства, але не більше як на 50%. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

13. Відшкодовувати потерпілому витрати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної соціальної допомоги, відповідно до медичного висновку, що видається в установленому порядку. Надавати ін­валідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціаль­но-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.

14. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, зберігати місце роботи та середню заробітну плату на весь період до відно­влення працездатності без визнання їх в установленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи, забезпечити відповідно до ме­дичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умо­ви та режим роботи.

15. Організовувати проведення попереднього та періодичного медичних оглядів пра­цівників.

16. За порушення Закону та нормативних актів по охороні праці притягувати винних працівників до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, судової відповідальності, згідно зі ст. 49 Закону України "Про охорону праці" та іншими актами законодавства

17. Запроваджувати систему стимулювання працівників, які виконують акти законо­давства з питань охорони праці та техніки безпеки, не порушують вимог особистої і ко­лективної безпеки, беруть активну участь в здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

Працівники підприємства зобов'язуються:

- вивчати та виконувати вимоги правил і нормативних актів по охороні праці, -суворо дотримуватися правил експлуатації устаткування, норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, встановлених вимог поводження з машинами, механізма­ми, інструментами тощо;

- застосовувати в разі необхідності засоби індивідуального захисту;

- проходити в установленому порядку' попередні та періодичні медичні огляди;

- брати активну участь у створенні безпечних умов праці;

- вносити пропозиції по ліквідації можливих аварійних ситуацій на виробництві;

- ставити до відома майстра про нещасний випадок.

Перелік використаних джерел.

1. Конституція України // Відмості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96), ст. 141

2. Кодекс Законів про Працю // Відмості Верховної Ради УРСР, 1971, додаток № 50, ст. 375

3. М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. Основи охорони праці. К.: Каравела, 2003.

4. Закону України "Про охорону праці" в редакції Закону України від 21 листопада 2002 року N 229-IV // ВВР, 2003, № 2 (10.01.2003), ст. 10

5. Договір у цивільному та трудовому праві. Довідник, ч.2. Зразки документів. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000.