МОЗ України

Івано-Франківська державна медична академія

Кафедра офтальмології

9.09.1999р.

РЕФЕРАТ

на тему: “Офтальмологія”

Виконав: студент 4 курсу 11 групи

Стоматфакультету

Трохимчик Андрій Миронович

м. Івано-Франківськ

1999р.

ОФТАЛЬМОЛОГІЯ.

В Єгипті перший очний лікар. В Греції займався Гіппократ. Гален видав підручник “Будова ока”. XVI – XVIII ст. анатомію розвивали Візалій, Левенчун. Кеплер дав правильне місце локалізації кришталика, перший хірургічний метод. На Україні була відкрита перша кафедра в 1861р. У Києві 1870р., в Одесі був відкритий перший інститут очних хвороб імені Філатова, в 1919р. В Харкові очолював кафедру Гіршман. В 1923р. була відкрита друга кафедра в Києві, зараз там знаходиться центр мікрохірургії ока.

Одеська школа – Головін, перший завідувач кафедрою очних хвороб в Одесі. В 1919р. його замінив Філатов. Робота “Пересадка рогівки” – запропоновано використовувати трупну рогівку; тканинну терапію. Після смерті Н.О. Пучковська – лікування опіків очей; лазерне випромінювання.

Сліпота є: - абсолютна або медична – втрата всіх зорових функцій при гостроті зору 0,0.

– громадянська, зниження гостроти зору до 0,04 (І група інвалідності).

– професійна, не може виконувати роботу ту чи іншу.

Є виліковна – якщо після терапевтичного або хірургічного лікування повертається зір. Наприклад: екстракція кришталика.

УМОВИ ДЛЯ ЗОРУ.

• не уражений зоровий аналізатор з провідними шляхами;

• співрозмірна рефракція (щоб фокус зберігався на сітківці);

• не уражений м’язевий апарат.

АНАТОМІЯ.

• склад очного яблука і провідних шляхів;

• додатки (повіки, орбіта, око руховий апарат, сльозні апарати);

Повіки – чотири шари:

• шкіра;

• м’язовий шар;

• хрящ;

• кон’юнктива.

Сльозні органи:

сльозопродукуючий апарат – це сльозна залоза, яка виділяє при подразненні або емоційному стані сльозу;

сльозопровідний апарат – це сльотний рівчак утворений внутрішнім ребром повіки і кон’юнктиви.

ОКОРУХОВИЙ АПАРАТ:

Виділяють шість м’язів: 4 прямих і 2 косих (верхній і нижній).

Всі м’язи крім нижнього носового починаються у загального фіброзного кільця.

Canalis opticus тут починається м’язовий піднімач верхньої повіки.

Прямі м’язи – до стінок орбіти і кріпляться до склери. Косі перекидаються через блок Трейлера. Нижній косий м’яз прикріплюється у задньому зовнішньому квадраті склери.

Верхній косий – n. trochlearis, n. abducens, n. ocolomotoricus – інервація.

ОЧНЕ ЯЛУКО (три шари).

1. Фіброзна капсула:

• рогівка

• склера

• лімба

2. Судинна капсула:

   1. – райдужка

– зіниця

2. – міліарне тіло складається з паростків і плоскої частини.

Функція: – продукція очної рідини;

– участь в комодації

3) – власна судинна оболонка складається з чотирьох з шарів різних за розміром судин.

3. Сітківка притискається скло видним тілом. Зубчаста лінія – місця прикріплення.

В середині ока кришталик тримається на зв’язках.

НЕРВОВО-ПРОВІДНИЙ АПАРАТ.

Три нейрони:

1. палочки і колбочки;

2. біполярні клітини;

3. мультиполярні клітини, аксони їх утворює зоровий нерв, який іде у орбітальній клітковині, до турецького сідла де відбувається перехрест медіальних волокон. Волокна ідуть до підкоркових центрів.

Подразники для ока – це світло, сприймає довжину хвилі від 400 до 760 млмк. менше не сприймають. Кришталик затримує від 300 до 400 млмк. більше 760 млмк. – це інфрачервоні промені. Процеси:

теорії

у палочках і колбочках є родопсин під дією світла розкладається на йопсин і ретиналь. У темряві йде ре синтез здорового пурпуру – це фотохімічні процеси (теорія Лазерева).

ГУМОРАЛЬНА ТЕОРІЯ – під впливом світла міняється рН середовища. Міняється гуморальний склад.

ІОННА ТЕОРІЯ – під впливом світла змінюються ОН^– іони.

ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ:

1. світловідчуття;

2. кольоровідчуття;

3. гострота зору;

4. поле зору.

   1. За світловідчуття – відповідають палички розміщені по периферії. Від 1 - 2 кванта світла. Ця здатність сприймати світло різної інтенсивності називається адаптація. Існує світлова і темнова. Темнова – з часом пристосованість ока зростає 3 – 5хв. повільно до 25 різний підйом, 40 – 45 плавний приріст, 50 досягає максимуму.

Вона необхідна для водіїв, машиністів, шахтарів. Вимірюється за допомогою: камера Крапково-Вишневського на принципі – Феномена-Пуркін’є.

Пониження темнової адаптації – гемералопія буває: вроджена – порушення паличкового апарату

– є набута:

а) симптоматична: коли є захворювання паличкового апарату при пігментній дегенерації сітківки; дисимінований харіостиніт; при міопії сильних ступенів.

2. Кольоровідчуття (колбочки)

1. хроматичне

2. ахроматичне.

Ломоносов сказав, що в сітківці 3 види колбочок: червоний, синій, жовтий.

Юнг його виправив: червоний, синій, зелений.

Людина сприймає тон (довжина хвилі) за показниками насиченість – це ступінь основного тону в даному кольорі.

– яскравість – ступінь наближення до білого.

Людей поділяють на:

• нормальний трихроматик;

• анопія (випадає)

• аномалія (зниження сприйняття)

Дихромат – (випадіння основного кольору)

а) протономія (червоного);

б) дейтеросанопія (зеленого);

в) тританопія (синього);

Монохромат (випадіння) сприймають чорно-біле зображення.

3. Центральний зір (колбочки)

Знаходиться у жовтій плямі – це місце найвищої гостроти зору – це здатність ока розрізняти дві точки як окремі під мінімальним кутом зору.

Кут зору – це утворення лініями, які проходять через крайні точки об’єкта і вузловою точкою.

Вузлова точка у схематичному оці приймається в центрі кришталик.

100% зір – під кутом зору в одну хвилину.

Гострота зору перевіряється таблиця Сідцева-Галавіна. Кожна буква таблиця сприймається під кутом зору 5хв., а штрих-букви під кутом зору 1хв.

2) Таблиця Шевальйова: збільшення у геометричній прогресії;

3) Таблиця Крюнова.

4. Периферичний зір (палички)

Поле зору – це здатність ока у фіксованому стані сприймати всі точки. Перевіряється монокулярами. Межі залежать від конфігурації орбіти.

Норми межі:

– зовні 90

– знизу 70

– з носового боку 55

– зверху 50 – 55

Зміни в полі зору можуть бути:

1. звуження поля зору;

2. випадіння.

Контрольний метод: периметрія, кампіметрія, скотоми бувають: фізіологічні (сліпа пляма ангіоскотоми).

По локалізації: центральні, пара центральні, периферичні.

Абсолютні (повністю випадає сприйняття).

Відносні (половина).

Позитивні.

Негативні (коли лікар визначає).

Визначаються ще на кольори:

Синій, червоний, зелений.