Прополiс

В лікування прополісу (бджолиний клей, бальзам) вперше стали користуватися в Древноьму Єгипті, потім в Древній Греції і Римі. На позитивні ефекти показав в своїй праці “О лекарственніх средствах” древньоримський лікар Діоскорід (І ст. н.е), а потім Авіцен (980-1037 р.р.) в знаменитому “Каноне врачебной науки”.

Ще здавна користувалися прополісом в народній медицині в Росії, Україні, Белорусії та інших країнах. Наприклад, в ХІІ-ХV ст. в Грузії на основі прополісу готувались препарати для лікування зубів і обробки зав’язки у новонароджених. Прополіс і мід приймали в середньовікові часи при простудних захворювання, прищів, запальних процесів суглобів тощо. У народі прополісом лікували екземи, знищували мозолі і бородавки, заживляли рани і т.д. Фармакологічний бум характерний для ХХ ст., він привів до того, що прополюс був забутий офіційно медициною, його витіснили другі антимікробні лікарства. У народній медицині прополіс залишився популярним, але використовувася він, як засіб лікування ран, язв, опіків і т.д. В останні роки використання прополісу збільшилось не дивлячись на хімічних лікарств.

Дуже інтенсивно використання прополісу і його лікувальних ефектів проводиться в Ромунії. Бухарестські видавництва “Апимондия” випущені декілька збірників присвячені прополісу та його лікувальним препаратам. Вивчення цього цінного лікарства проходить в лабораторіях. Відкрито багато нових цінних фармакологічних ефектів прополісу, і він все ширше користується і лікуванні різних захворюваннях – шкірних, сердечно-судинних, легеньових, шлунково-кишкових та інших хвороб.

Як правило, прополіс пасічники добувають, зчищаючи його пасічною стамескою з рамок, стінок вуликів, льотків, брезента та стелинок, а також з інших частин вулика.

Найкраща пора для збирання прополісу – це активний сезон рано навесні, коли набрякають та розпускаються бруньки, ростуть молоді пагони та листя, а також у серпні, коли на деревах та кущах закладаються і формуються бруньки для наступного сезону.

Для збирання прополісу пасічник повинен утримувати тільки сильні і надсильні бджолосім’ї, оскільки тільки вони можуть максимально й активно виробляти цей цінний бджолиний продукт.

Підвищенню якості бджолиного клею сприяє дотримання пасічником певних санітарно-гігієнічних правил під час його збирання. Насамперед потрібно ретельно вимити з милом руки, очистити та вимити інструмент, а також уважно стежити за тим, щоб у нього не потрапили трупики бджіл, пилок, шматочки воску та різного роду сміття. Добутий прополіс спочатку охолоджують у холодильній камері за температури +5 – 8 ⁰С, а потім перетирають у порошок і просіюють через густе сито. Після цього порошок витримують за кімнатної температури (+18 – 24 ⁰С), ад поки він не втратить сипучості.

У своїй лікувальній ми використовуємо прополіс як компонент для приготування прополісної води, спиртових витяжок, бальзамів, еліксирів, аерозолей та мазей (10-20-30-50%). Прополіс є одним із компонентів для виготовлення бальзаму “Сафіс-Бетта Ф”.