РЕФЕРАТ

на тему:

“П і л ю л і”

Пілюлі – це дозована лікарська форма для внутрішнього застосування. Вони представляють собою тіла у вигляді шариків. Маса пілюлю повинна бути від 0,1 г до 0,5 г. Пілюлі готуються із однорідної пластичної маси. Лікарські засоби у формі пілюль перебувають у вигляді найдеспергованіших речовин. До складу пілюлю входять допоміжні і лікарські речовини. В процесі виготовлення пілюль можливе маскування неприємного запаху, смаку, а також можлива локалізація місця дії.

Вимоги до пілюль:

-вага від 0,1-0,5 г (пілюлі з масою менше 0,1 г називаються гранулами, а більше 0,5 г – полюсами).

-повинні мати правильну шаровидну форму, яка не займається при зберіганні.

-в розрізі повинні бути однорідні.

-пілюлі повинні розкладатися на протязі 1 год.

-після прийому в середину пілюлі повинні розкладатися під дією шлункового соку.

Допоміжні речовини використовують для надання пілюльній масі пластичності, а також для створення відповідного об’єму і відповідної маси. В ролі допоміжних речовин використовують гідрофільні, гідрофобні речовини і речовини різної консистенції (рідкі, тверді).

Допоміжні речовини використовують для надання пілюльній масі пластичності, а також для створення відповідного об’єму і відповідної маси. В ролі гідрофільні, гідрофобні речовини і речовини різної консистенції (рідкі, тверді).

Рідкі допоміжні речовини:

-вода – використовується для розчинення твердих лікарських речовин. Найчастіше вода використовується у випадку приписаних в рецепті серцевих глікозидів. Вода не використовується коли виготовляються гігроскопічні речовини, може використовуватись вода гліцеринова, перевага те, що вони не висихають.

-цукрова вода – складається з однакової частини сиропу цукрового і води. Використовується для розм’якшення пружних мас.

-спирт – використовується, коли до складу пілюль входять смолисті речовини, екстракти і згущені соки.

-мед – використовується для кращої склеюючої функції пілюльної маси.

Тверді допоміжні речовини:

-екстракт лакричного кореня – утворює добре пластичні маси. В чистому вигляді мало використовується, а в суміші з порошком кореня солодки (1:2-3).

-солодовий екстракт – складається з мальтози і декстрини, утворює добре пластичні маси.

Додавання лікарських речовин у пілюльну масу:

-якщо речовини приписані в малій кількості (сп.А) то додають крохмаль або муку в мінімальних кількостях, щоб це не впливало на пластичність пілюльної маси.

-якщо речовини прописані в великій кількості то додають оптимальну кількість в’язкої речовини, щоб маса залишалася пластичною.

Переваги пілюль перед іншими формами:

-в пілюль можна корегувати неприємний смак і запах.

-є зручні у вживанні.

-вони є портативні.

-вони можуть мати пролонговану дію.

Недоліки:

-складний і трудоємкий процес виготовлення.

-мало використовуються в дитячій практиці.

-не можна використовувати людям в стані без свідомості.

Технологічний процес виготовлення пілюль.

Змішування лікарських речовин – подрібнюють і змішують порошкоподібні речовини й фарфоровій або керамічній ступці, металічні ступки не використовують, так як це може привести до окислення. Якщо до складу пілюль входять отруйні речовини, то використовують їх тритурації.

Виготовлення пілюльної маси – використовую допоміжні речовини. Беруть їх в такій кількості, щоб маса залишалася пластичною. Якщо пілюльна маса є рідка, то додають рослинний порошок. Якщо розсипчаста то додають склеюючі речовини. Виготовлену масу переносять на пергаментний папір і зважують на тарирних вагах. На звороті рецепту відмічають кількість, вагу і речовини, які використали.

Формування пілюльного стержня – пілюльну масу беруть целафаном, щоб уникнути контакту з руками. За допомогою дошки пілюльної машинки викачують стержень і за допомогою різака відмічають число поділок.

Дозування пілюль – проводять згідно різака і числа виписаних в рецепті. За допомогою дощички формують шарики.

Формування пілюль – стежать за тим, щоб пілюлі були однакового розміру. Обсипання – використовують порошок лікоподію, а для пілюль срібла нітрату і перманганату калію – каолін.

Для обсипання 30 пілюль беруть 1 г порошку.

Зберігають пілюлі в паперових коробках, або в складних баночках в прохолодному місці.

Якщо до складу пілюль входять речовини сп. А, наркотичні то їх відпускають в опечатаному вигляді і супроводжують сигнатурою.