Міністерство освіти і науки України

Львівський Національний Університет

ім. Івана Франка

Практична робота на тему:

Виконала

студентка

географічного ф-ту

групи ГРТ-21

Бурак Юлія

Львів

2005

Під час виконання цієї практичної роботи я більше дізналася про інформаційне забезпечення туристичної діяльності, про різні системи, засоби, які полегшують роботу у цьому бізнесі. Також, навчилася швидше і ефективніше шукати будь-яку інформацію в мережі Інтернет.

Інформаційні послуги потрібні як власне туристові, так і організаторам туризму.

Турист, готуючись до подорожі, а також під час неї, потребує додаткової інформації про місце перебування, норми, правила і звичаї місцевості та країни, детальний опис пам’яток, схем і карт, схем транспортних магістралей. Варто нагадати, що перші путівники були видані понад 200 років тому.

Описи подорожей видають у вигляді популярної та спеціальної літератури. У сучасній індустрії туризму велику увагу приділяють виданню яскравих буклетів, проспектів, котрі безкоштовно роздають потенційним туристам.

Туристична галузь генерує приблизно в три-шість разів більше реклами, аніж яка-небудь інша. Всі великі туристичні центри видають інформаційні CD-диски для туристів і працівників туристичної галузі.

З 1999р. туристична інформаційна система є органом, який має бази даних з різноманітними пропозиціями туристичних організацій України.

Велике значення мають сучасні електронні засоби інформації, до прикладу, мережа Інтернет, багато тисяч сайтів якої пропонують користувачам детальний опис туристичних центрів, туристичних послуг, пам’яток і навіть віртуальні подорожі, наприклад, електронними музейними експозиціями. У мережі Інтернет можна не тільки вибрати собі подорож і турагенство, а й забронювати туристичну поїздку, квитки, оплатити послуги.

Інтернет система є необхідною для роботи будь-якої туристичної організації. Кожна фірма може створити свою WEB-сторінку, на якій розміщені всі відомості про цю фірму: її пропозиції, реквізити та ін.. Вартість WEB-сторінки приблизно дорівнює 100 грн.

Зараз є близько 44тис. турагенст на землі і 4 глобальних системи бронювання. В Україні представлена тільки одна система резервування – AMADEUS. Через цю фірму замовляють послуги 490 авіакомпаній, 51 тис. готелей та 50 прокатних фірм та ін. Послугами цієї системи користуються дедалі більше країн світу.

Організатори туризму користуються великим спектром інформаційних послуг. Формуючи туристичний продукт, вони вивчають спеціальні професійні путівники. Всесвітній туристичний путівник “World Travel Guide”, який що два роки перевидає видавництво “Columbus Press”, містить детальні описи за однаковими схемами 200 країн, туристичних центрів і територій. Видаються також різноманітні каталоги туристичних агентств і туристичних операторів, розклади руху транспорту різних країн і навіть всього світу. Такі розклади є в електронному вигляді на CD-дисках, а також у глобальних світових інформаційних системах, системах автоматизованого бронювання туристичних послуг (Amadeus, Sabre та ін.)

Комп’ютерна система бронювання необхідна для дії міжнародного туристичного ринку. Комп’ютерні технології в туризмі використовують для збору не тільки зовнішньої інформації, але і для аналізу внутрішньої інформації, а також для створення системи управлінської інформації “СУІ”.

Менеджмент має власні джерела інформації і кожна фірма за допомогою СУІ на 3-ох рівнях за допомогою комп’ютера проводить комплексний управлінський процес.

1. стратегічний менеджмент фірми;

2. корпоративний менеджмент фірми;

3. керування виробництвом.

Велике значення мають туристичні спеціалізовані виставки. Туристичні виставки призначені переважно для гуртового продажу туристичного продукту. Такі виставки, зазвичай яскраві і багатолюдні, проводяться 4-5 днів. Найбільша туристична виставка в Європі – Берлінська туристична біржа (Німеччина), - проводиться на початку березня (вона залучає до 60тис. учасників, площа 160 тис.м²).

В Україні також щорічно проводять великі міжнародні туристичні виставки, наприклад, у Києві – в жовтні, у Львові – у березні.

Найбільше використовують комп’ютерні системи у готельному господарстві та у транспортних послугах.

Комп’ютер у готельному господарстві.

Прибувши до готелю, клієнт потребує окремого номера. Якщо номер був замовлений заздалегідь, то в базі даних заброньованих номерів іде пошук номера, замовленого клієнтом; у випадку, якщо за клієнтом не заброньований номер, то в тій же базі даних іде пошук вільного номера.

Комп’ютерну техніку активно використовують у своїй роботі різні служби готелю.

Наприклад, служба безпеки. Перше завдання служби безпеки – це спокій і правопорядок у готелі, особливо в стратегічних місцях (енерговузли, місцеві АТС, водопровід тощо) і на прилеглих територіях. Технічною основою для цього є телекамери різних типів, детектори металу і інша допоміжна апаратура.

За допомогою комп’ютерної техніки ведуть також облік телефонних розмов (місцевих, міжміських і міжнародних), враховують час перегляду платних телевізійних каналів і т.д.

Будь-який закордонний готель має на своїй території бізнес-центр, який допомагає діловим людям, що проживають у готелі, керувати своїм бізнесом, перебуваючи навіть в іншій півкулі і не втрачати зв’язку зі світом. Цьому сприяє різноманітна офісна оргтехніка і , звичайно, комп’ютерна техніка, інтегрована з місцевою локальною мережею та глобальною мережею Інтернет.

Комп’ютер у системі транспортних послуг.

В Україні створена і досить успішно діє комп’ютерна система замовлень квитків, за допомогою якої у квитковій касі будь-якого міста України можна замовити квитки на потяг, яким, наприклад, людина скористається за якийсь час, доїхавши до точки відправлення іншими шляхами. У цій системі «двійники» неможливі, принаймні, теоретично, тобто дві особи не претендуватимуть на одне місце.

Комп’ютери Міністерства залізничного транспорту об’єднані в мережу, через яку, до речі, можна вийти й в Інтернет.

Така ж система діє і на авіалініях, де вона інтегрована зі світовою системою замовлення квитків. Замовити авіаквиток на будь-який рейс можна за допомогою Інтернету, не виходячи з квартири чи установи.

За допомогою спеціальної техніки, зв’язавшись із супутником на орбіті, туристична група (а також геологи, археологи і т.д.) у будь якому , навіть найглухішому куточку земної кулі, може визначити своє місцезнаходження і вибрати подальший маршрут з точністю до десятка метрів.

Інформаційні системи в туризмі, їх технічне і програмне забезпечення.

Інформаційне середовище, у якій реалізується комп’ютерна технологія, характеризується наявністю наступного забезпечення: інформаційного, технічного, математичного, програмного, лінгвістичного, організаційного, методичного, правового та ергономічного.

Інформаційне забезпечення – сукупність методів і засобів побудови інформаційного фонду системи, організації його функціонування і використання. Розрізняють поняття: «інформаційний фонд» і «інформаційна база».

Інформаційний фонд включає всю інформацію економічного об’єкта, зафіксовану як на паперових носіях-документах, так і на машинних носіях.

Інформаційна база відображає лише інформацію, зафіксовану на машинних носіях.

Інформаційне забезпечення підрозділяється на дві великі групи: позамашинне і внутрішньомашинне забезпечення.

Позамашинне забезпечення представлене системою класифікаторів і кодифікаторів інформації, системою документації, організацією документообігу. Автоматизована система обліку використовує загальносоюзні, галузеві і локальні класифікатори.

Перші два види класифікаторів розробляються централізовано, останній – на конкретному економічному об’єкті. При цьому повинна бути забезпечена сумісність усіх класифікаторів.

Система документації представлена первинними, вихідними і нормативно-довідковими документами. Первинними документами можуть бути типові міжгалузеві і галузеві документи, а також документи, розроблювані на самому економічному об’єкті. Міжгалузеві документи утримуються в альбомах уніфікованих форм первинної документації, що є частиною уніфікованої системи документації. Вихідні документи формуються комп’ютером і представляються у виді друкованого документа, у них відображається результатна інформація. Вони підрозділяються на стандартні звіти, що відповідають обліковим регістрам; спеціалізовані звіти; регламентовані звіти. До останнього відноситься державна звітність, що має уніфіковані типові форми, галузева і регіональна звітність.

Нормативно-довідкові документи містять умовно-постійну інформацію про нормативи і норми грошових, матеріальних, трудових витрат, цінах, тарифах і ін.

Документообіг припускає раціонально організовані схеми проходження документів від моменту їхнього виникнення до виконання і здачі в архів.

У середині машинне забезпечення включає інформаційну базу автоматизованих систем.

Інформаційна база – сукупність даних, розміщених на машинних носіях відповідно до визначених правил збереження. В інформаційних системах вона представлена масивами умовно-постійної і поточної інформації.

До першої групи відносяться класифікатори усіх видів, спеціальним образом організовані і, що зберігаються в довгостроковій пам’яті комп’ютерів.

До другої групи відносяться масиви поточних даних про господарські операції і масиви первинних документів. Способи організації і збереження цих даних можуть бути різними і визначаються особливостями використовуваного програмного забезпечення.

Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, що забезпечують інформаційну технологію. Це – технічні засоби збору і реєстрації інформації, передачі даних, обробки інформації, а також засоби офісної техніки і спеціалізоване мережне устаткування.

Математичне забезпечення – це сукупність математичних засобів, використовуваних при описі алгоритмів вирішення задач автоматизованої технології, а також моделей складання й інтерпретації інформації, використовуваних у програмному забезпеченні.

Крім алгоритмів вирішення облікових задач, обумовлених нормативною базою технології, автоматизовані системи включає цілу групу моделей, що відображають основні особливості предметної галузі, але по-різному реалізованих у програмному забезпеченні:

• концептуальна модель автоматизованої обробки облікових даних;

• модель організації документообігу, що визначає порядок формування, збереження, обробки і трансформації документів у систему записів;

• модель вирішення функціональних задач;

• модель робочого періоду;

• моделі поділу й інтеграції даних.

Особливості реалізації перерахованих моделей визначають специфіку технології використання програмного забезпечення.

Математичне забезпечення відображається в технічній документації, у якій описуються завдання, наводяться моделі й алгоритми їхнього вирішення, а також тестові і контрольні приклади.

Програмне забезпечення – це комплекс програм обробки, включаючи передачу даних. По своєму призначенню програмне забезпечення поділяється на системне, допоміжне і спеціалізоване.

Системне програмне забезпечення – це операційні системи, що керують функціонуванням обчислювальної техніки, мережного устаткування і прикладного програмного забезпечення.

Допоміжне програмне забезпечення – це сукупність програмних засобів, необхідних для функціонування програм і предоставляючи користувачам додатковий сервіс. До них відносяться системи управління базами даних (СУБД), інтерпретатори програм, розроблених засобами інтерпретуючих систем програмування, різні зовнішні бібліотеки, необхідні для функціонування програм, засобу архівування і захисту даних від несанкціонованого доступу і ін.

Багато програм можуть формувати звіти у форматі MS Excel. Тому для перегляду цих звітів необхідна наявність комп’ютера або самого табличного процесора Excel, або програми перегляду файлів формату Excel. Деякі сучасні програми для можливості перегляду звітів і навіть для введення даних вимагають наявності на комп’ютері якої-небудь програми перегляду Web-сторінок Інтернет і при їхній відсутності не можуть нормально функціонувати. Спеціалізоване програмне забезпечення являє собою сукупність програм, безпосередньо реалізуючі алгоритми рішення функціональних задач туристського менеджменту.

Серед них:

• GDS Amadeus www.amadeus.ru, Worldspan www.worldspan.com, Galileo www.galileo.ru, Sabre.

• Російські системи бронювання туристських послуг Алеан www.alean.ru, Сирена www.sirena2000.ru, Matisse, Express, Кипарис, Пансіон, ТИС Навігатор.

Лінгвістичне забезпечення – це система штучних мов, термінів і визначень, використовуваних у процесі розробки і функціонування інформаційної системи. Воно включає: мови опису структурних одиниць інформації (реквізитів,показників,документів); керування (маніпулювання) даними інформаційної бази; опису алгоритмів рішення бухгалтерського обліку; інформаційно-пошукових систем спеціального призначення.

Організаційне забезпечення – це сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію експлуатуючого й обслуговуючого персоналу з технічними засобами, програмним забезпеченням і між собою в процесі функціонування інформаційної системи.

Експлуатуючий персонал складають співробітники підрозділів управління, що безпосередньо використовують систему в рішенні своїх професійних задач.

Обслуговуючий персонал – співробітники, що виконують функції забезпечення функціонування системи: підтримку нормальної працездатності технічних засобів, програмного забезпечення, схоронності і цілісності інформаційної бази.

На великих економічних об’єктах обслуговуючий персонал звичайно входить до складу спеціалізованого підрозділу, що здійснює обслуговування автоматизованої системи керування підприємством. Як правило, це технічні фахівці, що мають професійні навички обслуговування засобів комунікацій, обчислювальної й оргтехніки.

Діяльність технічних фахівців здійснюється в двох напрямках:

• побудова і розвиток інформаційної системи (інформаційний відділ);

• супровід технічного і програмного забезпечення (відділ експлуатації);

Фахівці інформаційного відділу розробляють проект комплексної інформаційної системи (КІСНУВ) керування підприємством; систематизують інформаційні потоки; розробляють технологію обробки інформації з використанням комп’ютерів; установлюють комп’ютери і програмне забезпечення; проектують і монтують обчислювальну мережу; забезпечують процес впровадження і супроводу апаратно-програмного комплексу КІСНУВ; навчання і підготовку користувачів. Нерідко в їхній функції входять і розробка необхідного для функціонування системи програмного забезпечення. У ході проектування і створення КІСНУЛИ фахівці інформаційного відділу розробляють регламенти експлуатації системи різними відділами і співробітниками, а також правове забезпечення.

До складу відділу експлуатації входять адміністратор системи і група експлуатації. Адміністратор системи відповідає за розподіл ресурсів мережі , визначає права користувачів на доступ до даних функцій їхньої обробки і контролює їхнє дотримання. Група експлуатації забезпечує безпеку, конфіденційність і цілісність даних (боротьба з вірусами, збоями, несанкціонованим доступом), адміністрування баз даних, розробку графіків введення даних і контроль за їхнім виконанням, складання планів-графіків поточного ремонту і профілактики устаткування і т.д. На невеликих економічних об’єктах функції такого підрозділу можуть бути зведені до простого обслуговування техніки і підтримці програмних засобів у робочому стані. Виконуються вони одним або декількома фахівцями.

Нерідкі випадки делегування функцій побудови і розвитку автоматизованих систем, а також технічного і програмного супроводу стороннім фірмам, що спеціалізуються на впровадженні й адаптації тиражних програмних продуктів або на розробці замовленого програмного забезпечення навіть у тому випадку, якщо на підприємстві є свій інформаційний відділ.

Правове забезпечення – це сукупність правових норм, що регламентують правовідносини при створенні і функціонуванні системи.

СРСР вступив у Міжнародну Організацію Інтелектуальної Власності (WIPO) у 1968р., у 1973р. приєднався до Всесвітньої конвенції «Про авторське право» (1952р.), а також виступав стороною в декількох двосторонніх конвекціях. Однак у нашому законодавстві немає статті, по якій можна притягти до відповідальності як фізичну, так і юридичну особу за використання неліцензійного програмного забезпечення.

Правове забезпечення на етапі розробки включає нормативні акти, пов’язані з:

• договірними відносинами розроблювача і замовника системи;

• регулюванням відхилень процесу розробки системи;

• забезпеченням процесу розробки різними ресурсами.

Правове забезпечення на етапі функціонування системи визначає її статус у процесі керування, правове положення про компетенцію окремих структур керування й організації їхньої діяльності, порядок створення і використання інформації, правове забезпечення безпеки функціонування системи.

Слід зазначити, що експлуатація комерційних програм здійснюється на основі ліцензійної угоди між розроблювачем (власником програми) і користувачем. Угода передбачає три основні пункти:

• використання програми є легальним;

• адаптація програми можлива, коли вбудовані механізми перевірки легальності заважають роботі користувача (наприклад, конфліктують з яким-небудь програмним або апаратним забезпеченням) або для передачі програми іншій особі;

• користувач зобов’язаний не виконувати яких-небудь протиправних дій за допомогою даної програми.

Неправомірним є також обмеження числа настановних копій. Більш того, у відповідності зі статтею 16 того ж закону, перепродаж або передача іншим способом права власності, або інших речових прав на екземпляр програми для ЕОМ або бази даних після першого продажу або іншої передачі права власності на цей екземпляр допускається без згоди правоприємника і без виплати йому додаткової винагороди.

На практиці, чинність закону не забороняє вільне копіювання програм, також як і захист розроблювачами своїх програм від копіювання, також як і зняття такого захисту іншими програмістами. Тому, власник легальної копії програми вправі розраховувати на підтримку розроблювачів, тоді як власник копії, придбаної не в розроблювачів, проблему підтримки повинен вирішувати самостійно.

Методичне забезпечення – це сукупність законодавчих, нормативних актів і інструкцій з областей знань, що забезпечують юридичну підтримку прийняття рішень, а також дозволяють розробити алгоритми обробки інформації.

Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів і засобів, призначених для створення умов високоефективної і безпомилкової діяльності фахівців у процесі створення і функціонування системи. Воно включає:

• комплекс різної документації, що містить ергономічні вимоги до робочих місць, умови роботи персоналу, програмного забезпечення (дизайн екранів) і т.д.

• набір найбільш доцільних способів реалізації цих вимог і ергономічна експертиза їхньої реалізації;

• комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів, що дозволяють сформулювати вимоги до рівня підготовки персоналу і створити систему добору кадрів;

• методів і методик, що забезпечують високу ефективність роботи фахівців.

Програмне забезпечення для автоматизації технології роботи туроператора і турагента.

Основною задачею туроператора є формування турпродукту. Турпродукт формується шляхом вибірки даних із усіляких довідників і класифікаторів. Інформація в довідниках формується за даними умов контрактів із приймаючою стороною або з готелями. В міру надходження нової інформації (нові готелі, спеціальні пропозиції, зупинки продажів) ці довідники поповнюються.

На основі заповнених довідників формуються пакети. При цьому менеджер, відповідальний за формування пакета, повинен мати інструмент, що дозволяє використовувати різні схеми ціноутворення для різних об’єктів (наприклад, мати різні ціни для різних груп готелів, рейсів, установлювати різні націнки і знижки різних партнерів). При всьому різноманітті можливих варіантів, цей інструмент повинен забезпечувати повну прозорість інформації для фахівців, що займаються фінансами. За кожною заявкою і по будь-якій їхній сукупності стає зрозуміло: який дохід туроператора , скільки він винен окремо кожному постачальникові послуг, який відсоток одержить турагенство. Робота такого обсягу вимагає значних ресурсів, і вирішити її без використання сучасних комп’ютерних технологій компаній , що відправляє хоча б 10 000 туристів у сезон, просто нереально.

Після того як пакети сформовані і готові до продажу, вони надходять на реалізацію. Тут потрібно відзначити, що для невеликого турагенства швидкість введення заявки не є критичною, а для тур оператора це його реальна перевага.

Збільшення швидкості оформлення заявок забезпечується наступними шляхами.

По-перше, це функціональні можливості програмного забезпечення: дублювання однотипних заявок (потрібно лише коректування прізвищ), використання готових пакетів (як у випадку з турагенством), зручний і інтуїтивний-зрозумілий інтерфейс.

По-друге, це можливість передачі заявок, оформлених турагенством, безпосередньо у внутріофісну систему туроператора.

Для вирішення цієї задачі існує 3 варіанти:

Перший – створення офф-лайнової системи. У цьому випадку турагенство заповнює форму заявки, розташовану на сайті тур оператора. Ця заявка потрапляє в поштову систему тур оператора, звідки передається безпосередньо в його базу даних.

Другий варіант – створення повноцінного електронного магазину. У цьому випадку агентству доступні тільки реально існуючі на даний момент пропозиції туроператора. Крім того, у такій системі повинен бути реалізований пошук пропозицій тур оператора по всіх необхідних критеріях. Заявка зроблена в подібній системі, потрапляє безпосередньо в базу даних тур оператора.

Третій варіант на наш погляд враховує як інтереси тур оператора, так і інтереси агентства. Туроператор на своєму сайті пропонує агентствам додатковий сервіс – можливість вибрати і скачати дані про ціни (в тому числі про спеціальні пропозиції). Крім цього туроператор може відправляти свої спецпропозиції на Інтернет-ресурс, що поєднує дані від багатьох туроператорів. Обрані дані турагенство може завантажити у своє агенське програмне забезпечення. Заявка, оформлена і збережена агентством у своєму програмному забезпеченні, зберігається й у базі даних туроператора. У випадках, коли використовується система on-line бронювання, після відправлення заявки турагенство може переглянути стан своїх заявок (підтверджена, оплачена, скасована) на сайті туроператора. Таким чином, для одержання інформації про статус заявки агентство може зайвий раз не турбувати менеджерів питаннями по телефону.

Сьогодні практично не існує тур фірм, які не використовують комп’ютерні технології у повсякденній діяльності. Вони активно освоюють новітні інформаційні технології – наприклад, відкривають власні сайти у мережі Інтернет, через котрі клієнт одержує змогу не тільки переглянути інформацію, що його зацікавила, але й відразу відправити замовлення на бронювання тур продукту, що сподобався. Замовлення відразу надходить менеджерові з продажу.

Отже, сьогодні, коли інформаційні технології дають широкі можливості для ефективнішого розвитку бізнесу, менеджерам потрібно використовувати їх як трамплін на вищі щабелі бізнесу.