РОЗДІЛ 1

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПІДПРИЄМСТВОМ Й ОРГАНІЗАЦІЄЮ

ФІНАНСОВОЇ РОБОТИ

Відкрите акціонерне товариство „Криворізький залізорудний комбінат” є одним з провідних підприємств з видобутку залізної руди підземним способом на території України. Форма власності – колективна.

Товариство створене з метою забезпечення сировиною металургійної, хімічної та інших галузей народного господарства, потреб населення, соціальних і економічних інтересів акціонерів і трудового колективу, а також отримання прибутку за рахунок усіх видів виробничої, комерційної, торгівельної, фінансової, посередницької та інших видів діяльності.

Основні види діяльності підприємства:

• підземний видобуток залізної руди;

• виробництво вибухових речовин;

• виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів;

• виробництво інших будівельних виробів з бетону;

• оброблення каменю;

• виробництво металевих конструкцій;

• виробництво машин для добувної промисловості;

• ремонт електроустаткування;

• розподілення електроенергії;

• виробництво та розподілення тепла.

Підприємство ВАТ „КЗРК” належить до гірничо–видобувної галузі, це галузь матеріального виробництва, до цієї галузі належать виробництва, різні за організацією та технологією. Основну частку залізної руди в Україні дає Криворізький басейн (близько 90%). Це найбільший район видобутку залізної руди у світі, тому і найбільші комбінати, пов’язані із видобутком залізної руди знаходяться в Кривому Розі, серед них і ВАТ „КЗРК”.

Видобування залізної руди пов’язане із понесенням великих економічних витрат, крім цього видобування залізної руди породжує значні екологічні проблеми [32].

Формування собівартості продукції, що виробляється підприємствами гірничо-видобувної галузі, базується на Методичних рекомендаціях по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 № 47 [23].

Головним джерелом відшкодування витрат підприємств гірничо–видобувної галузі виступає виручка від реалізації продукції, зокрема товарної залізної руди. Виручка від реалізації залежить від встановлених цін на продукцію. Як правило, підприємства гірничо–видобувної галузі встановлюють різні ціни на свою продукцію для вітчизняних покупців та іноземних, це пояснюється політикою підтримки вітчизняних товаровиробників. Планування та використання прибутку даних підприємств має тотожність з іншими галузями промисловості.

Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається Вищим органом відповідно до статуту, внутрішніх положень товариства та чинного законодавства України. За рахунок чистого прибутку підприємства, які перетворились на акціонерні, створюють фонд дивідендів та резервний фонд, можуть створюватись інші цільові фонди. Контроль за використанням коштів фондів здійснюють Ревізійна комісія та Спостережна рада.

Фінансову роботу на підприємстві організовує фінансовий відділ. Фінансовий відділ є самостійним структурним підрозділом апарату управління ВАТ „КЗРК” на правах відділу та в адміністративному відношенні підпорядковується безпосередньо заступнику генерального директора з економічних питань.

Організація фінансової діяльності комбінату направлена на забезпечення фінансовими ресурсами завдань плану, збереження та ефективного використання основних фондів і оборотних засобів, трудових та фінансових ресурсів підприємства, своєчасності платежів в державний бюджет, постачальникам та установами банків.

Структуру й штати відділу затверджує генеральний директор комбінату у відповідності з типовими структурами апарату управління й нормативами чисельності керівників, фахівців і службовців з урахуванням обсягу робіт. Структуру фінансового відділу наведено у додатку А. До складу фінансового відділу входять ведучий економіст, економіст І категорії, економіст ІІ категорії, економіст, які, в свою чергу, підпорядковуються начальникові відділу.

В своїй повсякденній роботі фінансовий відділ отримує та надає інформацію за призначенням. При цьому складаються взаємовідносини фінансового відділу з центральною бухгалтерією, планово – економічним відділом, відділом матеріально – технічного забезпечення, відділом зовнішньо–економічних зв’язків, технічним відділом, відділом збуту, юридичним відділом, відділом організації праці і заробітної плати та іншими підрозділами комбінату.

Розподіл фінансової роботи між працівниками фінансового відділу здійснюється відповідно до положення про фінансовий відділ та посадових інструкцій (дод. А1-А6).

Відповідальність службовців фінансового відділу встановлена за порушення законодавчих і нормативних актів, наказів та розпоряджень по підприємству, за невиконання або неналежне виконання посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Таким чином, ВАТ „КЗРК” – це одне з провідних підприємств з видобутку залізної руди підземним способом на території України, відноситься до галузі матеріального виробництва. Оскільки дане підприємство є акціонерним товариством, то порядок розподілу чистого прибутку визначається Вищим органом. Фінансову роботу на підприємстві організовує фінансовий відділ, який є самостійним структурним підрозділом. Структуру й штати відділу затверджує генеральний директор. Розподіл роботи між працівниками фінансового відділу здійснюється відповідно до посадових інструкцій.

Після ознайомлення з підприємством та організацією фінансової роботи доцільно перейти до розгляду взаємозв’язків досліджуваного підприємства з іншими суб’єктами господарювання.

РОЗДІЛ 2

ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ГОСПОДАРЮЮЧИХ

СУБ’ЄКТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ

Готівкові та безготівкові розрахунки підприємства регламентуються Постановою Правління НБУ “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” від 19.02.2001 № 72, Постановою Правління НБУ “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 29.03.2001 № 135 [24, 25].

Відкриття рахунків у банках регламентується Постановою Правління НБУ “Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” від 18.12.98 № 527. Інструкція регулює правовідносини, що виникають при відкритті клієнтам банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України [26].

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів банківських операцій. Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для їх цільового використання. Для відкриття поточного рахунку необхідно надати наступні документи:

1. заяву встановленого зразка на відкриття рахунка за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера;

2. копію свідоцтва про державну реєстрацію зареєстровану належним чином;

3. копію рішення про створення, чи реорганізацію підприємства, засвідчену органом, який прийняв це рішення;

4. копію належним чином зареєстрованого статуту;

5. копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

6. картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком, та відбиток печатки;

7. документ, який підтверджує реєстрацію платника соціальних страхових внесків.

Взаємовідносини між комерційними банками та їх клієнтами ґрунтуються на договірних засадах і здійснюються на платній основі. Плата за кожний вид розрахунково-касового обслуговування встановлюється окремо. Комерційні банки встановлюють плату за касове обслуговування клієнтів у розмірі, передбаченому договором про розрахунково-касове обслуговування.

З АКБ “Правекс – Банк” ВАТ “КЗРК” заключив договір на розрахунково–касове обслуговування, в цьому банку у підприємства відкриті поточні рахунки, на яких здійснюються операції підприємства. В договорі на розрахунково-касове обслуговування (дод. В3) оговорюються наступні пункти: предмет договору; обов’язки сторін; права сторін; фінансові взаємовідносини сторін; відповідальність сторін; форс-мажор; рахунки в іноземних валютах; порядок вирішення суперечок; термін дії договору, порядок його зміни і доповнення; юридичні адреси і реквізити сторін. У даному договорі рекомендується передбачити взаємні зобов’язання щодо користування коштами і банківськими послугами, а саме: користування тимчасово вільними коштами клієнта; здійснення розрахункових операцій; касове обслуговування; транспортне обслуговування перевезень готівки.

У процесі купівлі – продажу, надання послуг, а також виконання різного роду послуг відбуваються різноманітні розрахунки та платежі у грошовій формі. Грошовий оборот на Криворізькому залізорудному комбінаті здійснюється за такими напрямками:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів);

• реалізація продукції, робіт, послуг;

• сплата податків, обов’язкових платежів і зборів;

• забезпечення спільної діяльності;

• отримання і погашення кредитів, сплата податків, процентів за кредити.

Готівкові розрахунки на ВАТ “КЗРК” застосовуються для виплати дивідендів, грошової допомоги, видачі коштів на господарські потреби, на видачу авансів на командировки. Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить ефективність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан комбінату. Безготівковому грошовому обороту, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

Відповідно до територіального розміщення підприємств і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні. Дане підприємство здійснює всі ці види безготівкових розрахунків [35].

Місцеві розрахунки проводяться з такими підприємствами як КДГМК “Криворіжсталь”, ВАК “Техносервіс”, ПП “Кривбасагротехсервіс”, ЗАТ “Кривбасрудпром” та багатьма іншими. Міжміські розрахунки підприємство проводить з такими підприємствами: АТ “Металопрокатний завод” м. Дніпропетровськ, ЗАТ “Луганський трубний завод”, УМГАТ “Харківтрансгаз”, ЗАТ “Дніпропромед”. Міжнародні розрахунки проводяться з підприємствами Росії, Чехії, Польщі, Словаччини тощо.

На комбінаті застосовуються такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, податкові накладні, прості векселя (дод. Б-Б3).

Грошові розрахунки з використанням платіжних доручень сприяють прискоренню документообігу, руху коштів, існує можливість використання розрахунків за нетоварних платежів. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місцевих, а також міжміських поставок за товари, за нетоварними операціями (платежі до бюджету, цільових державних фондів) [34].

Платіжні вимоги підприємство застосовує у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нараховуються державними податковими органами.

На Криворізькому залізорудному комбінаті достатньо широка область використання векселів ( дод. Б3). Їх використовують в наступних напрямках :

• для оплати за продукцію, що надійшла, виконані роботи, надані послуги.

• при проведенні заліку взаємозаборгованості з подальшим оформленням її векселем.

ВАТ “КЗРК” має багато покупців, яким воно реалізує свою продукцію. Між покупцем і постачальником заключаються договори, при чому може заключатись як звичайний договір з покупцем (дод. В), так і з посередником, який за певну плату знаходить покупця, цей договір називається договір комісії (дод. В1). Договір між покупцем і продавцем включає такі розділи;

• предмет договору, де вказується назва продукції, яка продається;

• кількість і якість продукції, де вказується кількість продукції, що продається і яким стандартам відповідає якість продукції;

• базові умови поставок, де вказується яким способом постачається продукція, терміни поставок, хто являється перевізником продукції;

• ціна і загальна вартість, де вказується вартість 1т. продукції і загальна вартість;

• здавання – приймання продукції, де вказується в якому пункті продавець передає продукцію покупцю, право покупця перевірити загальну вагу продукції та якість;

• умови платежу, де вказуються форми розрахунків, види платежу, на основі яких документів відбувається платіж;

• форс-мажор, де вказується відповідальність сторін, якщо така є, і умови визволення від відповідальності сторін за продукцію;

• санкції та рекламації, де вказується розміри штрафів, які накладаються на сторони, при недотриманні умов договору.

Також в договорі вказуються інші умови поставки та оплати продукції.

Постачальниками ВАТ “КЗРК” є підприємства, які забезпечують наше підприємство електроенергією, газом, водою, а також підприємства зв’язку “Укртелеком” та постачальники оборотних засобів. З постачальниками заключаються договори-поставок (дод. В2). За невиконання договірних зобов’язань з боку ВАТ “КЗРК” на підприємство накладаються штрафні санкції, які оговорюються в договорах.

З метою дослідження стану розрахунково-платіжної дисципліни проаналізуємо величину простроченої та списаної дебіторської та кредиторської заборгованості, при цьому джерелом для аналізу будуть виступати дані форми № 1-Б „Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість” (дод. М, М1), та ІХ розділ форми №5 „Примітки до річної фінансової звітності” (дод. И, И1). Аналітичні таблиці представлено у додатку С.

Виходячи з результатів аналізу можна сказати, що дебіторами ВАТ „КЗРК” є підприємства України, лише незначна величина дебіторської заборгованості припадає на суб’єктів господарської діяльності інших країн: 284 тис. грн. і 386 тис. грн. відповідно у 2001 та 2002 роках (Росія). Найбільша величина простроченої заборгованості припадає на статтю „дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги”, 41% і 43% у 2001 та 2002 роках із загальної суми заборгованості за цією статтею. Також спостерігається прострочення іншої дебіторської заборгованості – 20 і 27% від загальної суми за даною статтею у 2001 та 2002 роках. В цілому прострочення дебіторської заборгованості складає – 35 і 38% у 2001 та 2002 роках, величина простроченої заборгованості на кінець 2002 року зросла на 9%, що є достатньо високим показником, тому підприємству доцільно застосовувати більш жорсткі умови щодо товарного кредитування своїх клієнтів.

Далі розглянемо аналіз дебіторської заборгованості за строками непогашення, тут ми отримали наступні результати (табл. С1. дод.С): більшу питому вагу займає дебіторська заборгованість за строками непогашення до 3 місяців, зокрема – 58 і 60% відповідно у 2001 та 2002 роках. При чому за статтею „дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” ця величина становить – 72 і 69% відповідно, а за статтею „інша поточна дебіторська заборгованість” – 40 і 46%. Дебіторська заборгованість за строками непогашення від 3 до 6 місяців складає – 42 і 40% у 2001 та 2002 роках: зокрема за першою вищезгаданою статтею – 28 і 31%, і за другою – 58 і 60% відповідно. Тому підприємству необхідно переглянути свою політику управління щодо дебіторської заборгованості, зокрема щодо скорочення строків іншої поточної заборгованості.

Наступним кроком є аналіз простроченої кредиторської заборгованості: майже вся величина кредиторської заборгованості ВАТ „КЗРК” – це заборгованість перед підприємствами України, лише 1898 тис. грн. і 4297 тис. грн. припадає на суб’єктів інших держав. Найбільша величина простроченої кредиторської заборгованості припадає на статтю „кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” її частка складає – 54 і 47% за 2001 та 2002 роки відповідно, наступною за величиною є прострочення заборгованості за векселями (24 і 8% відповідно), хоча вона прирівнюється до товарної. Третьою за величиною є прострочення заборгованості за статтею „інша поточна заборгованість” – 4% у 2001 та 2002 роках. Також спостерігалося прострочення заборгованості і перед суб’єктами інших країн, а саме 5 тис. грн. у 2001 році перед Росією.

Таким чином, ВАТ „КЗРК” заключив договір на розрахунково-касове обслуговування із КФ АКБ „Правекс-банк”, у даному банку підприємству відкрито також поточні рахунки, тому всі операції проводяться через дану банківську установу. Перевага на підприємстві віддається безготівковому грошовому обороту. Грошові розрахунки можуть проводитись з використанням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, векселів. З покупцями та постачальниками ВАТ „КЗРК” заключає договори, у яких передбачені всі умови поставок та відповідальність за порушення цих умов. Після проведення аналізу якості дебіторської та кредиторської заборгованості, було з’ясовано, що на підприємстві існує велика частка простроченої дебіторської заборгованості, тому підприємство повинно переглянути свою політику щодо управління нею.

Ефективність управління дебіторською заборгованістю залежить від управління грошовими потоками підприємства, тому доцільно перейти до розгляду даного питання.

РОЗДІЛ 3

УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу.

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень підприємства, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання фінансових зобов’язань перед державою, банками та іншими суб’єктами господарювання, формування доходу і прибутку.

Вхідні грошові потоки підприємства за джерелами поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх відносяться кошти, які надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві. До зовнішніх джерел належать кошти за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку [30].

Внутрішні грошові надходження включають:

• Виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• Виручку від іншої реалізації;

• Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності;

• Доходи від інших позареалізаційних операцій;

Найбільша частка внутрішніх грошових надходжень підприємства припадає на виручку від реалізації (товарів, робіт, послуг).

До складу виручки від іншої реалізації входять реалізація продукції допоміжних виробництв, підсобного сільського господарства, непотрібної і надлишкової сировини, напівфабрикатів, основних засобів, що вибувають з виробництва, нематеріальних активів.

В умовах розвитку фінансово-кредитної системи і функціонування фінансового ринку, ВАТ “КЗРК” займається фінансово-інвестиційною діяльністю, тобто купівлею та продажем цінних паперів, вкладанням тимчасово-вільних коштів на депозитні рахунки, лізингом, наданням майна в оренду, валютними операціями.

До доходів від позареалізаційних операцій відносять: прибуток і доходи минулих років, виявлені в звітному періоді, погашення дебіторської заборгованості, яка раніше була списана як безнадійна.

Реалізація продукції – це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства, саме на цій стадії визначається розмір виручки від реалізації продукції. Важливе значення у формуванні виручки від реалізації продукції має визначення моменту реалізації продукції. На ВАТ “КЗРК” момент реалізації продукції визначається касовим методом, це означає, що кінцевою стадією грошового оберту вважається період коли одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію.

При плануванні діяльності на наступний рік обов’язково необхідно спрогнозувати величину очікуваної виручки від реалізації продукції. На ВАТ “КЗРК” прогнозування виручки здійснюється в залежності від наявних обсягів руди на складах, в залежності від планового обсягу видобувних робіт, також великий вплив на прогнозовану виручку мають ціни, що склались на світовому або українському товарному ринку на залізну руду, а також від кількості укладених контрактів на поставку руди.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни. На “КЗРК” застосовуються вільні та фіксовані ціни. Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та інші). Вільні ціни встановлюються в залежності від відсоткового змісту заліза в руді [35].

На рівень цін, які встановлені на підприємстві впливають: якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропозиція на ринку. На даному етапі якість і споживчі властивості продукції ВАТ “КЗРК” відповідають світовим стандартам, що дає змогу реалізовувати продукцію не тільки на території України, але і за її межами.

Для визначення ефективності зроблених витрат за звітний період на ВАТ “КЗРК” здійснюється калькулювання собівартості одиниці продукції (у гірничо-видобувній галузі цією одиницею виступає 1 т залізної руди). До того ж при калькулюванні доцільно порівняти здійснені витрати у звітному періоді з витратами минулого періоду, та якщо є різниця, то це повинно бути обґрунтовано у пояснювальній записці.

Під час калькулювання проводиться перевірка обґрунтованості витрат, уточнюються обсяги видобування тощо. При визначенні калькуляції необхідно спочатку визначити вид сировини та матеріалів, що використовуються у виробництві, при чому спочатку визначається загальна сума, витрачена на їх купівлю, а також на 1 т. залізної руди; також визначаються аналогічно суми фонду оплати праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на обслуговування основних засобів, на обслуговування виробництва, амортизація, адміністративні витрати тощо. Останнім кроком розрахунку калькуляції є визначення загальної собівартості у повній сумі та на 1 т. руди.

Виходячи з фактичної калькуляції за 2001 – 2002 роки (дод. Й, Й1) зробимо аналіз витрат на виробництво продукції.

Таблиця 3.1.

Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції на ВАТ “КЗРК”

за 2001-2002 роки

Вид витрат	Сума, тис. грн.		Питома вага, %		Відхи-лення, тис. грн.	Темп росту %	Відхил у відсот. пунктах
	2001	2002	2001	2002
1.Матеріальні витрати, в т.ч.	123820	129056	33,58	33,31	+5236	104,23	-0,27
1.1. Сировина і матеріали	4188	4365	1,14	1,13	+177	104,23	-0,01
1.2. Допоміжні витрати	84801	87637	23,00	22,62	+2836	103,34	-0,38
1.3. Енерговитрати	34831	37054	9,45	9,56	+2223	106,38	0,12
2. Фонд оплати праці	44281	46537	12,01	12,01	+2256	105,09	0,00
3. Відрахування на соціальні заходи	16911	17892	4,59	4,62	+981	105,80	0,03
4. Амортизація	36090	37894	9,79	9,78	+1804	105,00	-0,01
5. Інші витрати	72643	75487	19,70	19,48	+2844	103,92	-0,22
Всього собівартість	293745	306866	79,66	79,20	+13121	104,47	-0,46
6. Адміністративні витрати	8951	10578	2,43	2,73	+1621	118,11	0,30
7. Витрати на збут	66042	70005	17,91	18,07	+3963	106,00	0,16
ВСЬОГО	368738	387443	100,00	100,00	+18705	105,07	0,00

Як бачимо з вищенаведеної таблиці найбільша питома вага належить таким витратам як “Матеріальні витрати”: у 2001 році – 33,58%, у 2002 році – 33,31%. Другою за величиною є стаття “Інші витрати” – 19,7 і 19,48% відповідно. Наступною за величиною є сума витрат на збут – 17,91 і 18,05% відповідно. Достатньо високою є питома вага статті “Фонд оплати праці”: у 2001 році 44281 тис. грн.; у 2002 році – 46537 тис. грн. (12,01 % як у 2001, так і у 2002 році), також високі відрахування на амортизацію – 9,79 і 9,78%. Взагалі, як видно з аналізу, структура витрат залишилась практично незмінною, спостерігаються лише незначні зміни. В цілому величина собівартості у 2002 році в порівнянні з 2001 роком збільшилась на 18705 тис. грн. або на 5,07%. Причиною чого є підвищення цін на сировину та матеріали, підвищення зарплати працівникам, а в результаті і відрахувань на соціальне страхування.

Як вже вказувалось вище основним джерелом покриття витрат є виручка від реалізації. Тому однією з цілей підприємства є підвищення виручки від реалізації як за рахунок збільшення обсягів видобутку та реалізації, так і за рахунок укладання більш вигідних контрактів (договорів) зі споживачами. Тому доцільно буде зробити факторний аналіз виручки від реалізації та виявити, які фактори мають більший вплив на величину виручки. Суть методики розрахунку впливу на виручку від реалізації певних чинників полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники в цей час на виручку не впливають [31].

1. Вплив на виручку від реалізації змін ціни на реалізовану продукцію:

(3.1.)

де, Q₁ – обсяг реалізації у звітному періоді,

p₁, p₀ – ціна реалізації одиниці продукції у звітному та попередньому періодах.

2001 рік:

2002 рік:

2. Вплив на виручку від реалізації зміни обсягу відвантаження продукції:

(3.2.)

де, Q_{1 ,} Q₂ – обсяг реалізації продукції у звітному та попередньому періодах,

p₀ – ціна реалізації одиниці продукції у попередньому періоді.

2001 рік:

2002 рік: .

Виходячи з факторного аналізу можна сказати, що більший вплив на величину виручки від реалізації як у 2001 році, так і 2002 році мали зміни ціни на реалізовану продукцію: у 2001 році внаслідок підвищення ціни виручка збільшилась на 58398,3 тис. грн., у 2002 році – на 21769,7 тис. грн. в порівнянні з попереднім періодом. Також як у 2001, так і у 2002 році спостерігалось зниження обсягів відвантаження залізної руди, що негативно відобразилось на виручці від реалізації: у 2001 році зменшило її на 5055,6 тис. грн.; у 2002 році – на 1491,6 тис. грн.

Шляхами підвищення обсягів реалізації продукції можна назвати наступні: по-перше, це збільшення видобутку залізної руди за рахунок підвищення продуктивності праці робітників, за рахунок підвищення фондовіддачі основних засобів, за рахунок впровадження нових технологій; також необхідно достатньо уваги приділяти маркетинговій діяльності підприємства, а саме пошук споживачів, клієнтів за найвигідніших умов купівлі, розширення ринків збуту продукції. Досить важливим питанням при розгляді проблеми збільшення обсягів реалізації є надання комерційних кредитів клієнтам підприємства на більш тривалий строк, продаж продукції за пільговими умовами. Як було вище вказано, підприємство ВАТ “КЗРК” займається не лише видобутком залізної руди, тому резервом підвищення виручки є розвиток інших видів діяльності (будівництво, надання послуг).

Що стосується шляхів зниження витрат, то такими є:

• покращення організації виробництва, праці і управління, а саме поліпшення організації обслуговування виробництва; поліпшення організації праці, зменшення витрат на управління виробництвом;

• зміна використання природних ресурсів; зміна норм витрат сировини, зміна складу та якості природної сировини;

• пошук постачальників, які пропонують сировину, матеріали, паливо, газ тощо за найнижчими цінами;

• зниження позавиробничих витрат тощо.

Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію продукції проводять безпосередньо начальники певних структурних підрозділів, а в цілому працівники фінансового відділу. В кінці звітного періоду проводяться перевірки за обґрунтованим витрачанням грошових коштів контрольно – ревізійним бюро та бюро внутрішнього аудиту головної бухгалтерії. Виявлені недоліки відображаються в бухгалтерському і податковому обліку, затверджуються заходи з усунення виявлених недоліків.

Інформація відносно руху грошових коштів наведено у формі №3 “Звіт про рух грошових коштів” (дод. Ж, Ж1). Зміст і форма звіту, вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 4 „Звіт про рух грошових коштів” [12]. Даний звіт може бути представлений прямим та непрямим методом. При використанні прямого методу для визначення чистої зміни у грошових коштах у звіті наводяться послідовно всі статті надходжень та витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Непрямий метод передбачає відображення у звіті чистого прибутку або збитку, який шляхом коригувань доводиться до грошових коштів, це стосується відображення інформації в сфері операційної діяльності. Рух коштів в результаті інвестиційної та фінансової діяльності при цьому методі відображається прямим шляхом.

Як було з’ясовано вище вхідні потоки від операційної діяльності – це виручка від реалізації, виручка від надання послуг тощо, при цьому вихідні потоки – це сплата постачальникам, заробітна плата робітникам (витрати, що формують собівартість), податки, проценти за кредит

Вхідними потоками від інвестиційної діяльності є прибуток від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, отримані відсотки, дивіденди тощо. Вихідні потоки від інвестиційної діяльності – це придбання фінансових інвестицій, необоротних активів та майнових комплексів, надання позик.

Що стосується вхідних потоків від фінансової діяльності, то такими є: надходження власного капіталу, отримання кредитів, інші надходження; вихідні потоки – сплата дивідендів, викуп власних акцій, погашення облігацій, погашення кредитів тощо [29].

Проаналізуємо склад вхідних та вихідних грошових потоків ВАТ “КЗРК” за 2001 та 2002 роки, результати аналізу наведено у додатку Т. Дані таблиці Т1 свідчать, що найбільшу частку в надходженні коштів підприємство отримало від операційної діяльності: у 2001 році – 54,72%, у 2002 році – 60,04%. Надходження від операційної діяльності у 2001 році більше, ніж у 2002 на 21637 тис. грн. або на 24,6%. При цьому найбільшу питому вагу у надходженнях від операційної діяльності займала амортизація (57,04% у 2001 році; 48,07 – у 2002 році). До того ж нарахована амортизація у 2002 році перевищувала аналогічний показник у 2001 році на 2508 тис. грн. або на 5%. Другим за величиною джерелом надходжень від операційної діяльності є прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, а саме – 31,46 та 26,68% у 2001 і 2002 роках відповідно. І прибуток у 2002 році більше, ніж у 2001 на 1575 тис. грн. або на 5,69%. Заслуговує на увагу збільшення питомої ваги у 2002 році такого джерела як поточні зобов’язання, якщо в 2001 році вони складали лише 9,87% від загальної суми надходжень від операційної діяльності, то в 2002 році – 24,03%. Якщо прослідкувати динаміку поточних зобов’язань, то у 2002 році ця величина більше, ніж у 2001 на 17656 тис. грн. або на 203,32%. Але це не можна однозначно тлумачити як позитивний або негативний фактор, оскільки з одного боку, це призводить до збільшення надходжень, а з іншого – до втрати ліквідності та фінансової стійкості підприємства.

Наступною за величиною групою надходжень є надходження від фінансової діяльності, а саме отримання позик, до того ж у 2002 році ця величина більше аналогічної у 2001 на 124 тис. грн. або на 0,17%. І досить незначними є надходження від інвестиційної діяльності лише 0,49 і 0,46% у 2001 та 2002 роках відповідно із загальної суми надходжень.

За досліджувані періоди найбільша частка у витрачанні коштів належить інвестиційній діяльності, а саме 45,02 і 52,69% у 2001 та 2002 роках. Видатки від інвестиційної діяльності у 2002 році більше, ніж у 2001 на 23877 тис. грн. або на 33,04%. Другою за величиною є видатки від фінансової діяльності 37,6 і 34,73% відповідно у 2001 та 2002 роках. І лише на останньому місці за величиною є видатки від операційної діяльності.

Діяльність підприємства вважається ефективною у разі перевищення находжень над видатками. Тому ефективною є операційна та фінансова діяльність. Видатки від інвестиційної діяльності перевищують надходження.

Таким чином, вхідні грошові потоки підприємства поділяються на внутрішні та зовнішні. При чому внутрішніми потоками ВАТ „КЗРК” є виручка від реалізації продукції, доходи від фінансово-інвестиційної діяльності, доходи від позареалізаційних операцій. Найбільша частка внутрішніх грошових надходжень підприємства припадає на виручку від реалізації. Виручка від реалізації залежить від обсягів продажу, а також від встановлених цін. Ціни ВАТ „КЗРК” встановлює в залежності від якості продукції, її споживчих властивостей, попиту і пропозиції на ринку тощо. Для визначення ефективності затрат на ВАТ „КЗРК” здійснюється калькулювання собівартості одиниці продукції, найбільша питома вага належить матеріальним витратам. Фінансовий контроль за витратами на виробництво та реалізацію продукції проводять начальники певних структурних підрозділів, а також працівники фінансового відділу. Виходячи з аналізу складу вхідних та вихідних потоків ВАТ „КЗРК” можна зробити висновки, що найбільшу частку в надходженні коштів підприємство отримало від операційної діяльності – 54,72% у 2001 році і 60,04% у 2002 році. Найбільша частка у витрачанні коштів належить інвестиційній діяльності – 45,02 і 52,69% відповідно.

РОЗДІЛ 4

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Різні напрямки діяльності підприємства, що пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, а також фінансовою та інвестиційною діяльністю дістають остаточну грошову оцінку в сукупності показників фінансових результатів. Ці показники подаються в розділі І “Фінансові результати” “Звіту про фінансові результати”. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” визначає зміст і форму звіту, а також загальні вимоги до розкриття його статей [11].

Основним узагальнюючим показником Звіту є чистий прибуток, який підприємство отримало за звітний період (або збитки, яких воно зазнало). Послідовність формування чистого прибутку (збитку) показано на схемі наведеної у додатку У. В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Чистий прибуток – найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. Чистий прибуток є одним з основних джерел збільшення капіталу підприємства.

Основним чинником, що впливає на даний показник, є дохід (виручка) від реалізації продукції. Розмір виручки від реалізації залежить від обсягів і структури виробництва за видами продукції та ринкових цін на продукцію; від величини сукупних витрати на виробництво і збут продукції [31].

Порядок розподілу чистого прибутку на ВАТ “КЗРК” визначається загальними зборами акціонерів. Взагалі за рахунок чистого прибутку підприємства можуть створювати резервний фонд, дивідендний, збільшувати розмір статутного фонду, створювати інші цільові фонди. Виходячи з даних форми №4 “Звіт про власний капітал” (дод З, З1) у 2001 та 2002 роках за рахунок чистого прибутку були погашені збитки, пов’язані з уцінкою активів.

Що стосується дивідендної політики, то на даний момент ВАТ “КЗРК” ще не здійснив випуск та розміщення акцій, тому питання про виплату дивідендів Вищим органом Товариства не порушується.

П(С)БО 15 “Доходи” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, а П(С)БО 16 “Витрати” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. При чому дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені [17, 18].

Перейдемо до аналізу динаміки та структури фінансового результату від операційної діяльності, фінансового результату від звичайної діяльності та чистого прибутку підприємства за 2001-2002 роки. Джерелом аналізу при цьому виступають дані форми №2 “Звіт про фінансові результати” (дод. Е, Е1). Результати аналізу наведено у додатку Ф.

Виходячи з даних табл. Ф1 динаміки фінансових результатів чиста виручка від реалізації у 2002 році в порівнянні з 2001 роком збільшилась на 23494 тис. грн. або на 5,73%. На це вплинуло зростання доходу від реалізації продукції внаслідок підвищення обсягів відвантаження залізної руди. Що стосується собівартості, то величина її приросту складає 5,41%, це говорить про те, що вона зростала повільніше, ніж величина виручки, і це мало позитивний вплив на величину валового прибутку, і як бачимо зі звіту він збільшився на 7377 тис. грн. або на 6,57%. Інші операційні доходи зросли на 5% (5138 тис. грн.), причиною чого є зростання у звітному періоді доходу від оренди активів доходу від реалізації оборотних активів тощо.

Адміністративні витрати зросли на 15,13% або на 1389 тис. грн., причиною чого є збільшення витрат, пов’язаних з управлінням і обслуговуванням підприємства. Витрати на збут збільшилися на 6% або на 3963 тис. грн. Величина інших операційних витрат також характеризується незначним збільшенням – на 5% або на 6084 тис. грн., причинами чого можуть бути сумнівні борги та втрати від знецінення запасів, що зберігаються на складах, економічні санкції, що застосовуються до підприємства тощо.

Величина валового прибутку, інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат безпосередньо впливають на величину фінансового результату від операційної діяльності, яка збільшилась на 1079 тис. грн. або 5,97%. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування збільшився на 1565 тис. грн. або на 5,65%. Величина чистого прибутку дорівнює величині прибутку від звичайної діяльності, це пов’язано з тим, що підприємство не отримало надзвичайних доходів та не понесло надзвичайних витрат. Чистий прибуток на кінець 2002 року в порівнянні з 2001 роком збільшився на 1278 тис. грн. або на 5,88%.

Що стосується структури фінансового результату від звичайної діяльності, то тут ми отримали такі результати: питома вага фінансового результату від операційної діяльності на кінець 2002 року збільшилась на 0,07 відсоткових пункти. Питома вага інших доходів зменшилась на 0,63 пункти, причиною чого є те, що дані доходи зростали повільнішими темпами, ніж величина прибутку від звичайної діяльності. Спостерігається збільшення інших витрат на кінець 2002 року на 0,34 пункти і це є негативним фактором, підприємству слід звернути увагу на зниження даної статті. Це і буде резервом підвищення прибутку від звичайної діяльності.

Ми проаналізували абсолютні показники, що характеризують фінансові результати підприємства, але для більш повного уявлення відносно прибутковості ВАТ “КЗРК” доцільно дослідити відносні показники прибутковості і рентабельності. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність діяльності підприємства. Методику розрахунку показників рентабельності наведено у додатку Х [31, 33].

Розрахуємо окремі коефіцієнти:

1. Прибутковість активів:

на 2001 рік: ; на 2002 рік: ;

2. Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком:

на 2001 рік: ; на 2002 рік: ;

3. Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

на 2001 рік: ; на 2002 рік: ;

4. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації:

на 2001 рік: ;

на 2002 рік: .

За даними розрахунками можна зробити висновок, що показники рентабельності майже не змінились, лише спостерігається зменшення коефіцієнту рентабельності за прибутком від реалізації на 0,01.

Конкретних методів прогнозування прибутку в сучасних умовах підприємство не застосовує, всі прогнози базуються на фактичних обсягах видобутку залізної руди та на кількості укладених контрактів з клієнтами.

До шляхів максимізації прибутку на ВАТ “КЗРК” слід віднести:

• постійне підвищення кваліфікації робітників, які безпосередньо займаються видобутком руди, внаслідок чого існує ймовірність підвищення обсягів видобутку;

• вдосконалення маркетингової служби, в результаті чого очікується укладання більш вигідних контрактів;

• підвищення ефективності роботи відділу постачання, а саме закупівля сировини, матеріалів, палива за більш низькими цінами;

• обґрунтовані витрати на збут та адміністративні витрати.

Таким чином, основним узагальнюючим показником підприємства є чистий прибуток, який відбиває ступінь активності суб’єкту господарювання, рівень його фінансового благополуччя, ефективність менеджменту. Порядок розподілу чистого прибутку на ВАТ „КЗРК” визначається зборами акціонерів. Чистий прибуток на кінець 2002 року збільшився в порівнянні з 2001 на 1278 тис. грн. або на 5,88%. Для більш повного уявлення щодо прибутковості підприємств доцільно розраховувати відносні показники прибутковості і рентабельності: на ВАТ „КЗРК” коефіцієнт прибутковості активів був 0,05, рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком – 0,05. ВАТ „КЗРК” не застосовує конкретних методів прогнозування прибутку.

РОЗДІЛ 5

ВИВЧЕННЯ ПОРЯДКУ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Порядок оподаткування ВАТ “КЗРК” здійснюється згідно чинного законодавства, насамперед Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-ХІІ [1], а також на загальних підставах.

Підприємство сплачує наступні податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, комунальний податок, податок з власників транспортних засобів, збір за геолого - розвідувальні роботи; збір за забруднення навколишнього середовища, збір за використання водних ресурсів, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків.

Згідно Закону України “Про систему оподаткування” з вище перелічених податків і зборів, що сплачує ВАТ “КЗРК” всі є загальнодержавними, окрім комунального податку (місцевий).

Серед прямих податків слід приділити увагу податку на прибуток. При цьому об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника та суму амортизаційних відрахувань. Обчислення оподаткованого прибутку покладено на бюро розрахунків з бюджетом, працівники якого керуються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” [7]. Схему визначення оподаткованого прибутку ВАТ “КЗРК” можна представити на рис. 5.1.

Слід відмітити, що валовий дохід підприємства – це загальна сума доходів його від всіх видів діяльності, одержаних протягом звітного періоду у будь – якій його формі як на території України, так і за її межами. Виключенням з валових доходів є суми акцизного збору і податку на додану вартість, які отримані підприємством при формуванні ціни продажу продукції, робіт, послуг. Валові витрати – це сума будь – яких витрат платника протягом звітного періоду у будь – якій формі [7].

Рис. 5.1. Схема визначення оподаткованого прибутку.

В декларації про прибуток визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток у розділі V визначеної декларації (дод. Л). Цю суму відображають в “Звіті про фінансові результати” в графі “податок на прибуток”. У 2001 році ВАТ „КЗРК” сплатило до бюджету податок на прибуток у розмірі – 5940 тис. грн., а у 2002 році – 6237 тис. грн., тобто на 5% більше. Але сума податку на прибуток, що відображається у декларації та формі №2 дещо відрізняється, оскільки податковий та бухгалтерський звітні періоди не збігаються.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету зменшується на вартість придбаних торгових патентів та суму сплачених протягом звітного періоду авансових внесків. Протягом звітного періоду до 20 числа другого і третього місяця кварталу відповідно за перший та другий місяці сплачуються авансові внески, виходячи із очікуваного розміру оподаткованого прибутку. Декларація подається протягом 40 днів з дня закінчення звітного кварталу або року. По закінченні кварталу, виходячи із фактичного розміру об’єкта оподаткування визначається фактична сума податку на прибуток, яка співставляється із сумою сплачених авансових внесків і визначається сальдо розрахунків з бюджетом. Кінцева сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації. Зайве сплачені суми авансових внесків зараховуються в рахунок майбутніх платежів по податку на прибуток.

Серед непрямих податків ВАТ “КЗРК” сплачує лише ПДВ. Сума цього податку розраховується як різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом. Якщо різниця від’ємна, то бюджет відшкодовує суму переплати або зараховує в наступні податкові періоди. У 2001 році ВАТ „КЗРК” сплатило 29137 тис. грн. ПДВ, а у 2002 році – 30594 тис. грн., ці суми відображені у декларації з ПДВ, а також у „Звіті про фінансові результати”. Термін подання декларації по даному податку до 20 числа місяця наступного за звітним. Сплата податку здійснюється протягом 10 днів з кінцевого строку подання декларації [3].

Серед відрахувань у цільові централізовані фонди слід приділити увагу збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, збору на обов’язкове державне соціальне страхування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування підприємство сплачує за ставкою 32%, при цьому об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці [4]. Законодавчо встановлені розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

• у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці;

• на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 2,1% суми фактичних витрат на оплату праці [6].

Штрафні санкції застосовуються ДПІ до підприємства на основі вище вказаного Закону. Так, в разі, якщо платник податку не подає податкову декларацію в строки, передбачені законодавством, то до нього застосовується штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання чи затримку; в разі коли по результатах документальних перевірок встановлено заниження суми податкового зобов’язання і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання, передбачено штраф – 5% від суми недоплати за кожний з податкових періодів [1].

До шляхів зниження податкового тиску слід віднести своєчасну та в повному обсязі проплату всіх податків та зборів з метою запобігання утворенню заборгованості, по якій нараховується пеня.

Таким чином, порядок оподаткування ВАТ „КЗРК” здійснюється згідно чинного законодавства. Підприємство сплачує наступні податки та обов’язкові платежі: податок на прибуток, податок на додану вартість, прибутковий податок з громадян, плата за землю, комунальний податок, податок з власників транспортних засобів, збір за геолого - розвідувальні роботи; збір за забруднення навколишнього середовища, збір за використання водних ресурсів, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір до фонду зайнятості, відрахування на страхування від нещасних випадків. Серед яких комунальний податок є місцевим видом податків. З метою уникнення штрафних санкцій підприємство повинно своєчасно і у повному розмірі розрахуватись по своїм податкам і зборам.

РОЗДІЛ 6

УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Власний капітал є головним індикатором кредитоспроможності підприємства, підставою для визначення фінансової незалежності, фінансової стійкості та стабільності підприємства. Складовими власного капіталу є статутний капітал, резервний фонд, додатковий капітал, інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки).Інформація про власний капітал підприємства знаходиться в І та ІІ розділах пасиву балансу.

Оскільки із серпня 2000 року досліджуване підприємство стало відкритим акціонерним товариством, тому існують певні особливості формування статутного капіталу. Статутний капітал – залишковий інтерес в активах підприємства, в межах якого засновники матеріально відповідальні перед кредиторами. Тому зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не допускається. Статутний фонд акціонерного товариства поділяється на певну кількість акцій однієї й тієї є номінальної вартості. На ВАТ “КЗРК” кількість простих акцій – 740770 штук номінальною вартістю – 1000 грн. Формування статутного фонду регулюється Законом України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 № 1576-XII. Згідно цього Закону розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства не може бути меншим суми еквівалентної 1250 мінімальним зарплатам [2].

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного фонду відбувається наступними методами: шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій в порядку, передбаченому законодавством та статутом підприємства; обмін облігацій на акції товариства. Джерелами збільшення статутного капіталу є додаткові внески акціонерів і учасників, реінвестування дивідендів, індексація основних фондів. Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Додатковий капітал поділяється на два види: по-перше, безпосередньо додатковий, а саме – це сума коштів, яку отримує підприємство як результат емісії цінних паперів у разі перевищення ринкової ціни акцій над номінальною; по-друге, інший додатковий капітал – сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індексації) активів.

Резервний капітал формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку з метою страхування від форс-мажорних обставин. За Законом України “Про господарські товариства” резервний капітал має складати не менше, ніж 15% статутного капіталу, для досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу, розмір щорічних відрахувань повинен бути не менше 5% суми чистого прибутку на рік. За Законом резервний капітал є джерелом коштів тільки для покриття збитків [2].

Зазначимо, що для фінансової стійкості будь – якого підприємства необхідно, щоб власний капітал перевищував запозичений. Це з’ясовується за допомогою розрахунку фінансового лівереджу за формулою, яка наведена у додатку Х. Розрахуємо даний показник

За 2001 рік: ;

за 2002 рік: .

Як бачимо з розрахунків коефіцієнт лівереджу за 2001-2002 роки був у межах нормативного (менше 1), але у 2002 році цей показник був більшим, ніж в 2001 році на 0,04. Причиною чого є зростання зобов’язань підприємства.

Відмітимо, що з 2000 року підприємства повинні складати форму №4 “Звіт про власний капітал” (див. дод. З, З1). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 “Звіт про власний капітал” визначає зміст і форму звіту, а також вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу [13].

Проаналізуємо на основі даних форми №4 “Звіт про власний капітал” за 2001-2002 роки (див. дод. З, З1) динаміку та структуру власного капіталу. Результати аналізу наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Аналіз динаміки і структури власного капіталу ВАТ “КЗРК”

за 2001-2002 рр.

Показник	Сума, тис. грн.		Питома вага, %		Відх-ня, тис. грн.	Темп росту %	Відх-ня у % пунктах
	2001	2002	2001	2002
1. Статутний капітал	740770,00	740770,00	98,48	97,43	0,00	100,00	-1,04
2. Інший додатковий капітал	16194,00	19504,00	2,15	2,57	3310,00	120,44	0,41
3. Непокритий збиток	-4728,00		-0,63	0,00	4728,00	0,00	0,63
Усього	752236,00	760274,00	100,00	100,00	8038,00	101,07	0,00

Як видно з таблиці 6.1 із складових власного капіталу на ВАТ “КЗРК” за період 2001-2002 роки були лише статутний капітал, інший додатковий капітал та у 2001 році – непокритий збиток. За результатами аналізу статутний капітал займає найбільшу питому вагу, а саме 98,48% у 2001 році і 97,43 – у 2002 році. На другому місці за величиною знаходиться інший додатковий капітал – 2,15 та 2,57% відповідно у 2001 та 2002 році. І у 2001 році підприємство мало непокриті збитки, які на кінець 2002 року вже покрились.

Наступним кроком аналізу є розрахунок показника рентабельності власного капіталу (див. дод. Х), який характеризує частку чистого прибутку, що припадає на 1 грн. власного капіталу:

На 2001 рік: ;

на 2002 рік: .

Як бачимо із розрахунків коефіцієнт рентабельності власного капіталу на кінець 2002 року підвищився, причиною чого є те, що чистий прибуток зростав швидшими темпами, ніж власний капітал.

Таким чином, власний капітал є головним індикатором платоспроможності. Його складовими є статутний капітал, резервний фонд, додатковий капітал, інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки). Статутний фонд ВАТ „КЗРК” складається із простих акцій (740770 штук) номінальною вартістю – 1000 грн. Для будь-якого підприємства умовою стійкості є перевищення власного капіталу над запозиченим, на ВАТ „КЗРК” ця умова дотримується, і коефіцієнт лівереджу дорівнював – 0,09 і 0,13 відповідно у 2001 та 2002 роках. За результатами аналізу динаміки і структури власного капіталу було отримано, що статутний капітал займає найбільшу питому вагу, а саме – 98,48 і 97,43% відповідно у 2001 та 2002 роках. Рентабельність власного капіталу за досліджувані періоди дорівнювала – 2,89 і 3,03%.

РОЗДІЛ 7

УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

Оборотні кошти підприємства відображаються в ІІ розділі активу балансу “Оборотні кошти”.

Оборотні кошти ВАТ “КЗРК” класифікуються за трьома ознаками: залежно від участі їх в кругообігу; за методами планування, принципами організації та регулювання; за джерелами формування.

Відповідно до першої ознаки оборотні кошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди (оборотні кошти у виробничих запасах, оборотні кошти у виробництві) та оборотні кошти, авансовані у фонди обігу (готова продукція, кошти в розрахунках). При цьому чим більша питома вага оборотних коштів, розміщена у сфері виробництва, тим ефективніше вони використовуються.

Залежно від методів планування оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать: оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві, у залишках готової продукції на складах підприємства. Ненормовані оборотні фонди включають фонди обігу за винятком готової продукції на складі [34].

На Криворізькому залізорудному комбінаті розроблення норм і нормативів оборотних коштів провадиться методами прямого розрахунку по окремих видах (групах) сировини, матеріалів та інших ТМЦ і витрат по кожному елементу оборотних коштів, а також в цілому по комбінату. Нормативи оборотних коштів визначаються за цінами, які не включають податок на додану вартість, крім випадків, коли сплачений постачальником сировини, матеріалів та інших ТМЦ податок відноситься на собівартість.

Для розроблення норм і нормативів оборотних коштів на комбінаті створена комісія, до складу якої входять фахівці відповідних відділів, служб та підрозділів комбінату.

Розрахунок норм запасів необхідно поділити на розрахунок запасів, що прямо впливають на виконання договірних зобов’язань, та на розрахунок, який впливає безпосередньо на процес виробництва і реалізації продукції. До першої частини відносяться розрахунки, що пов’язані з часом, необхідним для підготовки матеріалів, які утворюють матеріальну основу по випуску виробів, але не надійшли до основних технологічних операцій. Розрахунок цієї частини норм запасів на комбінаті здійснюється згідно з методичними рекомендаціями, які розроблені і затверджені відповідними міністерствами та відомствами. До другої частини норм запасів відносяться всі види матеріалів, які не пройшли підготовку до технологічного процесу (матеріали в дорозі, матеріали на операціях по доставці, прийманню, складуванню, аналізу та підготовки матеріалів до виробництва).

Норма оборотних коштів в частині матеріалів в дорозі включає період від дати встановленого строку оплати платіжного доручення до дати прибуття матеріалів на склад. Розмір цієї частини у днях на ВАТ “КЗРК” визначається таким чином: на підставі договорів постачання встановлюються постачальники основних матеріалів, потім відповідно до фактичних даних за минулий період або на підставі консультацій з транспортними організаціями, що визначають тривалість пробігу вантажу від кожного постачальника. Із цього часу треба відняти час поштового пробігу платіжного доручення від банку постачальника до банку покупця, час на оброблення документа у постачальника.

На ВАТ “КЗРК” питома вага запасів тари в загальних запасах ТМЦ незначна, тому нормування обігових коштів, виділених для формування запасів тари, провадиться виходячи з фактичних залишків тари. Для цього розраховується середньорічний залишок тари виходячи із залишків на початок кожного місяця IV кварталу минулого року.

Норма обігових коштів на незавершене виробництво визначається діленням потреби в обігових коштах, необхідних для створення запасів напівфабрикатів у виробництві, на суму одноденних витрат на виробництво. Норма обігових коштів на готову продукцію визначається часом з моменту приймання готових виробів на склад до здачі розрахункових документів у банк, або до оплати продукції з акредитиву; платіжним дорученням, векселем, чеком із лімітованої чекової книжки і встановлюється окремо для готової продукції, розрахункові документи на яку не здані у банк.

Норматив на паливо може бути розрахований з фактичних рівнів витрат на паливо за попередній рік розділених на 360 днів і помножений на 45 днів. Норматив по запасним частинам визначається відповідно кошторису витрат на обслуговування всього устаткування за попередній рік, поділеного на залишкову вартість оборотних фондів .

Норми обігових коштів як з окремих видів, груп, матеріальних цінностей, так і по елементах обігових коштів уточнюються одночасно з розробкою прогнозів розвитку комбінату на кожний рік. Розрахунок норм і нормативів оборотних коштів на ВАТ „КЗРК” наведено у додатках Н, Н1.

До принципів організації оборотних коштів на ВАТ “КЗРК” належать:

• оперативна самостійність у використанні оборотних коштів;

• визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими підрозділами;

• раціональна система фінансування оборотних коштів;

• контроль за розміщенням і використанням коштів.

Серед складових оборотного капіталу велику питому вагу займають товарно-матеріальні запаси, до складу яких включають виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво. Утримання великих обсягів товарно-матеріальних запасів забезпечує гнучкість в проведенні операцій підприємства, проте призводить до підвищених витрат щодо зберігання та утримання запасів. Запаси, з позиції фінансиста, – це відволікання коштів, їх заморожування [29]. Тому з метою мінімізації неефективних витрат грошових коштів необхідно визначити оптимальний обсяг запасів:

(7.1.)

де, С – постійні витрати, пов’язані з організацією замовлення;

О – необхідний розмір одиниць запасів на кожний період, що розглядається;

S – питомі витрати на утримання запасів.

Відмітимо, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає П(С)БО №9 “Запаси”. Норми цього положення не розповсюджуються на незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг; фінансові активи, молодняк тварин, продукцію сільського і лісового господарства. Дане положення регламентує оцінку вибуття запасів, оцінку запасів на дату балансу, розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності [16].

Для оцінки запасів підприємство може використовувати методи FIFO та LIFO. Оцінка запасів за методом FIFO базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство. Оцінка запасів за методом LIFO враховує, що запаси використовують у тій послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходжень. На ВАТ “КЗРК” запаси оцінюються за методом фактичної собівартості, вони відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Наступною складовою оборотного капіталу є дебіторська заборгованість. Особливості її оцінки і розкриття інформації щодо неї регулюються П(С)БО №10, яке містить 13 статей [14]. Відносно дебіторської заборгованості існує два підходи щодо управління нею: лібералізація умов кредитування та встановлення більш жорстких умов. Виходячи із даних балансу за 2001-2002 роки проаналізуємо динаміку і структуру дебіторської заборгованості (дод. Ц). Для наочності поєднаємо аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання і її розкриття у фінансовій звітності регулює П(С)БО №11 “Зобов’язання”. Дане положення передбачає порядок розкриття інформації у примітках до звітності [19].

За даними додатку Ц видно, що розміри кредиторської заборгованості значно перевищують розміри дебіторської, це не можна однозначно тлумачити як позитивний або негативний фактор, оскільки, з одного боку – кредиторська заборгованість є додатковим джерелом фінансування, а з іншого – порушує фінансову стабільність підприємства.

Відносно структури дебіторської заборгованості, то найбільшу питому вагу має дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги – 53,94 та 56,09% відповідно у 2001 та 2002 році. Другою за величиною є дебіторська заборгованість перед бюджетом – 26,47 і 27,52% за досліджувані періоди, причиною наявності даного виду заборгованості є різниця між бухгалтерським та податковим звітними періодами. На третьому місці – інша поточна заборгованість (14,56 і 11,15%), і найменшою є заборгованість за виданими авансами (4,38 і 4,55%). Загальна заборгованість збільшилась на 240 тис. грн. або на 0,97%.

Відносно структури кредиторської заборгованості, то тут найбільшою за величиною є також заборгованість за товари, роботи та послуги (66,07 і 64,38% у 2001 та 2002 році відповідно), на другому місці – заборгованість з оплати праці – 12,43 і 6,87%, причиною чого є те, що підприємство виплачує заробітну плату протягом 10 днів з дня закінчення звітного періоду, також велику питому вагу займають векселі видані біля 9% - цей вид заборгованості також можна прирівняти до товарної кредиторської заборгованості. Як бачимо з даних аналізу величина кредиторської заборгованості значно збільшилась – на 13924 тис. грн. або на 24,89%. Тому підприємство повинно приділити більше уваги управлінню кредиторською заборгованістю. Взагалі вся кредиторська заборгованість поділяється на ту, якою можна управляти (товарна) і та, якою неможливо керувати, так звані нарахування. Для підприємства кредиторська заборгованість розглядається як безоплатне джерело фінансування, тому вигідно користуватись таким джерелом. Але величина кредиторської заборгованості повинна знаходитись в певних межах, які підприємство визначає самостійно, аби уникнути ризику неплатоспроможності.

Щодо такої складової оборотних коштів, як грошові кошти, то тут є переваги та недоліки їх утримання. Перевагами є наступні: для забезпечення високого кредитного рейтингу; задоволення потреби в сезонних та циклічних коливаннях виробництва; у разі надання знижки постачальниками. Недоліки: заморожування коштів і втрата можливостей щодо прибуткового інвестування. Але, якщо поглянути на баланс ВАТ “КЗРК” на кінець 2002 року, то можна побачити, що величина грошових коштів та фінансових інвестицій досить незначна, тому на підприємстві існує ризик ліквідності.

Джерелами формування оборотних коштів на ВАТ “КЗРК” є, по-перше, кредиторська заборгованість, по-друге, короткострокові кредити банків. Вище було проаналізовано динаміку і структуру кредиторської заборгованості, а відносно короткострокових кредитів банків, то як видно з балансу за 2001-2002 роки (дод. Д, Д1), ця величина дорівнювала 11645 та 21061 тис. грн. відповідно, як бачимо збільшилась майже в два рази. І напевно короткострокові кредити використовувались не лише для фінансування оборотних коштів, оскільки величина кредиторської заборгованості вже повністю їх покривала, тому підприємство повинно приділити увагу ефективності управління зобов’язаннями.

Вище було проаналізовано окремі складові оборотного капіталу, тому перейдемо до аналізу оборотних коштів взагалі. Джерелом для аналізу виступають дані форми №1 “Баланс” (див. дод. Д, Д1), відображення результатів у формі №1 „Баланс” регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №2 „Баланс” [10]. Результати аналізу наведено у додатку Ц1. Виходячи з результатів аналізу, бачимо, що на кінець 2002 року величина оборотних коштів зменшилась на 2579 тис. грн. або на 2,93%. Найбільшу питому вагу серед складових оборотного капіталу займають запаси, а саме виробничі запаси – 69,75 і 68,44% відповідно у 2001 та 2002 роках, але їх величина на кінець звітного періоду зменшилась на 2919 тис. грн. або на 4,75%. Також досить значну частку займає дебіторська заборгованість – 28,14 і 29,27% відповідно, її аналіз наведено вище. Грошові кошти займають незначну частку – 0,23 та 0,25%, їх величина збільшилась лише на 13 тис. грн. або на 5,91%.

Абсолютні показники повністю не дають уявлення щодо ефективності використання оборотних коштів, тому доцільно розрахувати відносні показники, а саме коефіцієнти оборотності та рентабельності оборотних коштів. Методика розрахунку даних показників наведена у додатку Х, а безпосередньо сам розрахунок у додатку Ц2. Як бачимо з додатку майже всі показники оборотності зменшились: оборотність поточних активів зменшилась на 9 днів, виробничих запасів – на 5 днів, дебіторської заборгованості - на 11 днів; збільшилась лише оборотність готової продукції на 1 день. Таким чином зменшення оборотного капіталу мало позитивний вплив, при меншій кількості оборотних коштів підприємство отримує більше виручки, тобто воно почало більш ефективно працювати. Відносно показника рентабельності оборотних коштів, то він теж покращився на 0,02 (у 2001 – 0,24, у 2002 – 0,26), з кожної гривні інвестованої в оборотні кошти підприємство почало отримувати на 0,02 грн. більше.

Таким чином, на ВАТ „КЗРК” розроблення норм і нормативів оборотних коштів провадиться методами прямого розрахунку по окремих видах (групах) сировини, матеріалів та інших ТМЦ. Для розроблення норм оборотних коштів на комбінаті створена комісія. Серед складових оборотного капіталу велику питому вагу займають товарно-матеріальні цінності. Для оцінки запасів підприємство може використовувати методи FIFO та LIFO. Серед складових оборотного капіталу необхідно приділити увагу дебіторській заборгованості. Відносно даного показника існує два підходи щодо управління: лібералізація умов кредитування та встановлення більш жорстких умов. На ВАТ „КЗРК” розміри кредиторської заборгованості перевищують розміри дебіторської. Відносно структури дебіторської заборгованості, то найбільшу питому вагу має дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги (53,94 і 56,09 % відповідно у 2001 та 2002 роках). Відносно структури кредиторської заборгованості, то тут найбільшою є також заборгованість за товари, роботи та послуги (66,07 і 63,38% відповідно). Щодо показників оборотності, то оборотність поточних активів, виробничих запасів і дебіторської заборгованості зменшилась на кінець 2002 року в порівнянні з 2001, а оборотність готової продукції збільшилась.

РОЗДІЛ 8.

УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Капітальні вкладення – це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється просте і розширене відтворювання основних засобів. Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат. Капітальні інвестиції ВАТ “КЗРК” спрямовані на капітальне будівництво, придбання або виготовлення основних засобів, виготовлення не обігових матеріальних активів, матеріальних активів.

Джерелами фінансування капітальних вкладень підприємства-інвестора можуть бути власні фінансові ресурси і внутрішні господарські резерви, позикові ресурси, залучені фінансових кошти, бюджетні асигнування [30].

Оскільки одним з об’єктів капітальних інвестицій є основні фонди, тому доцільно розглянути їх склад, структуру та оцінку. У П(С)БО №7 визначено, що для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за наступними групами [21]:

1. основні засоби: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди ; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі) тощо.

2. інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові споруди; предмети прокату тощо.

Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” основні фонди підлягають розподілу на 4 групи: група 1 – будівлі, споруди та їх структурні компоненти та передавальні пристрої; група 2 – автомобільний транспорт; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, інше конторське обладнання; група 3 – будь-які інші основні фонди не включені в групи 1, 2 и 4; група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації [7].

Придбані основні фонди на ВАТ “КЗРК” зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка уявляє собою сукупність витрат, пов’язаних з придбанням, транспортуванням, монтажем, будівлею об’єктів основних засобів. Крім того, в економічних розрахунках використовують залишкову, ліквідаційну, справедливу вартість. Підприємство може переоцінити об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно відрізняється від справедливої на дату складання балансу. Якщо поглянути на дані ІІ розділу форми №5 “Примітки до фінансової звітності” (див. дод. И, И1), то можна побачити, що ВАТ “КЗРК” проводило переоцінку основних засобів у 2001 та 2002 роках – на 2581450 тис. грн. та на 186739 тис. грн. відповідно.

Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами. Розрізняють шість методів нарахування амортизації, п’ять з них згідно П(С)БО № 7: прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний і виробничий; ще виділяють так звану “податкову” амортизацію, згідно Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. На ВАТ „КЗРК” застосовується „податковий метод” нарахування амортизації.

Основне призначення амортизаційних відрахувань – це відтворення основних фондів, тобто за рахунок амортизаційних сум проводиться ремонт об’єктів основних засобів, купівля та будівництво нових. Суми амортизаційних відрахувань відображаються окремо за групами основних засобів у формі №5 (див. дод. И, И1), а також по основних фондах, зайнятих у різних видах діяльності у формі № 11-ОЗ „Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)” (дод. П, П1).”

Порядок фінансування витрат на ремонт основних засобів у основному залежить від способу його проведення: підрядним чи господарським. На ВАТ “КЗРК” використовують підрядний спосіб проведення ремонту основних засобів. Такі ремонти фінансуються за рахунок собівартості продукції, тобто на підприємстві створюється ремонтний фонд для більш рівномірного включення витрат на ремонт до собівартості продукції.

Для оцінки інвестиційних проектів підприємство може використовувати декілька методів: згідно періоду окупності; метод чистої теперішньої вартості, коли відбувається дисконтування грошового потоку; метод внутрішньої ставки доходності (тобто за дисконтною ставкою, яка зрівнює майбутні грошові потоки з початковими витратами); за індексом прибутковості. Метод обирається підприємством в залежності від наявної інформації, але для більш точних результатів доцільно використовувати сукупність методів. Методами оцінки інвестиційних ризиків є наступні: метод Монте-Карло, метод еквівалента певності, метод аналізу сценаріїв тощо [29].

Під фінансовими інвестиціями слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності [20].

Перейдемо до аналізу складу, структури та динаміки необоротних активів за два роки. Джерелом для аналізу при цьому будуть виступати дані форми №1 “Баланс” (див. дод. Д, Д1). Результати аналізу наведено у додатку Ш. Як бачимо з таблиці (див. дод. Ш) найбільшу питому вагу серед необоротних активів займають основні засоби, а саме: 84,63 і 85,23 % відповідно у 2001 та 2002 роках. Величина основних засобів збільшилась у 2002 році на 39501 тис. грн. або на 6,36%. Причиною чого є надходження нових засобів на ВАТ “КЗРК”, а також їх переоцінка. На другому місці за величиною серед необоротних активів – незавершене будівництво – 11,47 і 11,48% відповідно. Незважаючи на те, що питома вага незавершеного будівництва зменшилась, сума за цією статтею на кінець 2002 року збільшилась на 1859 тис. грн. або на 2,13%. Наступними за величиною є статті “нематеріальні активи” (1,85 і 1,77% відповідно), “довгострокова дебіторська заборгованість” (1,18 і 1,05%). Досить незначними є фінансові інвестиції на ВАТ “КЗРК” – лише 0,45% із загальної суми необоротних активів у 2001 та 2002 роках, але спостерігалось їх збільшення на 165 тис. грн. або на 4,99%. І найменшою за величиною є стаття “відстрочені податкові зобов’язання” – 0,2% за досліджувані періоди. В цілому необоротні активи збільшились на 41145 тис. грн. або на 5,6%.

Оскільки найбільшу питому вагу серед необоротних активів займають основні засоби, тому доцільно проаналізувати їх динаміку і структуру, при цьому джерелом для аналізу виступатимуть дані форми №5 “Примітки до фінансової звітності”, а саме ІІ розділ (див. дод. И, И1). Аналітичну таблицю представлено у додатку Ш. Виходячи з даної таблиці, можна сказати, що найбільшу питому вагу серед основних фондів займає перша група “будинки, споруди та передавальні пристрої” – 79,97 і 78,13% відповідно у 2001 та 2002 роках, до того ж їх сума за цією статтею збільшилась на 19370 тис. грн. або на 3,9%. Другою за величиною є стаття “машини та обладнання” – 17,58 і 19,53% відповідно, і на кінець 2002 року спостерігалось збільшення вартості даних об’єктів основних фондів на 19855 тис. грн. або на 18,18%. Наступною є стаття “транспортні засоби”, її питома вага в порівнянні з 2001 роком зменшилась з 1,37% до 0,83%, основною причиною чого є зменшення її абсолютної величини на 3026 тис. грн. або на 35,59%. Досить незначними є суми за статтями “інструменти, меблі” (0,82 і 1,13% відповідно) і “малоцінні необоротні матеріальні активи” (0,26 і 0,39%), але за цими статтями спостерігається високий темп росту їх сум – на 45,86 і 60,18% відповідно.

Для більш повного аналізу основних засобів доцільно проаналізувати відносні показники, а саме показники, які характеризують стан основних засобів та ефективність їх використання [35]. Формули для розрахунку:

1. коефіцієнт зносу основних засобів, характеризує частину вартості основних виробничих фондів, яка списана на витрати виробництва в прогнозованому періоді:

К_зн= (8.1.)

2. фондовіддача, характеризує, скільки одиниць продукції припадає на кожну одиницю основних фондів:

(8.2.)

3. фондоозброєність, характеризує, скільки основних фондів припадає на кожного працюючого:

(8.3.)

4. рентабельність основних засобів, характеризує ефективність їх використання:

(8.4.)

Результати розрахунків наведено у додатку Ш1. На ВАТ “КЗРК” існує значний знос основних засобів, при цьому, якщо на кінець 2001 року цей показник складав 82,16%, то в 2002 році він збільшився на 0,09 пункти і становив 82,25%. Фондовіддача в 2001 році становила 0,67, а на кінець 2002 року зменшилась на 0,01 і склала – 0,66. Зменшення фондовіддачі відбулося через те, що темпи зростання видобутку продукції виявились менше, ніж темпи зростання вартості основних фондів, тому і віддача з 1 грн. фондів на кінець 2002 року стала меншою. Фондоозброєність у 2001 році була 38,21, а в 2002 році збільшилась на 13,88, і склала – 52,09. Причиною підвищення фондоозброєності є зниження чисельності працюючих, а також збільшення вартості основних фондів. Відносно показника рентабельності основних фондів, то як в 2001, так і в 2002 роках його значення було 0,35, оскільки розмір чистого прибутку та вартість основних фондів зростали приблизно однаковими темпами.

Проаналізуємо капітальні вкладення підприємства, джерелом для аналізу виступатимуть дані форми №5 ( див. дод. И, И1), а саме ІІІ розділ. Результати аналізу наведено у таблиці 8.1. Виходячи з даних таблиці, видно, що найбільшу питому вагу серед капітальних інвестицій займає капітальне будівництво – 91,16 і 90,95% відповідно у 2001 та 2002 роках, до того ж величина даної статті збільшилась на 1507 тис. грн. або на 1,9%. На другому місці знаходяться витрати на придбання або виготовлення основних засобів – 7,64 і 7,81%, на кінець 2002 року вони збільшились на 301 тис. грн. або на 4,52%. І на останньому місці знаходяться витрати на придбання (виготовлення) нематеріальних активів – лише 1,21 і 1,24% відповідно, ці витрати збільшились в порівнянні з 2002 роком на 4,85%. В цілому капітальні інвестиції ВАТ “КЗРК” збільшились на 1859 тис. грн. або на 2,13%.

Таблиця 8.1.

Аналіз капітальних інвестицій ВАТ “КЗРК” за 2001-2002 роки

Показник	Сума, тис. грн.		Питома вага, %		Відхи-лення, тис. грн.	Темп росту %
	2001	2002	2001	2002
1. Капітальне будівництво	79472,00	80979,00	91,16	90,95	1507,00	101,90
2. Придбання (виготовлення) основних засобів	6657,00	6958,00	7,64	7,81	301,00	104,52

3. Придбання (створення) нематеріальних активів	1052,00	1103,00	1,21	1,24	51,00	104,85
Усього	87181,00	89040,00	100,00	100,00	1859,00	102,13

Що стосується фінансових інвестицій, то аналіз їх динаміки і структури проводити недоцільно, оскільки вони представлені на ВАТ “КЗРК” лише однією статтею – це частки і паї у статутному капіталі інших підприємств. За даними ВАТ “КЗРК” комбінат володіє акціями таких підприємств: ПП “Техновик”, ЗАТ “Спецавтоматика”, ВАТ “Дагор”, ПП “Укрпромбудсервіс” тощо.

Таким чином, придбані основні фонди на ВАТ „КЗРК” зараховуються на баланс за первісною вартістю. Порядок фінансування витрат на ремонт основних засобів залежить від способу його проведення, на підприємстві використовують підрядний спосіб. Відносно аналізу необоротних активів, то тут найбільшу питому вагу займають основні засоби, а саме – 84,63 і 85,23% відповідно у 2001 та 2002 роках. було з’ясовано, що на ВАТ „КЗРК” існує значний знос основних засобів. Найбільшу питому вагу серед капітальних інвестицій займає капітальне будівництво. Фінансові інвестиції на ВАТ „КЗРК” представлені лише однією статтею – частки і паї у статутному капіталі інших підприємств.

РОЗДІЛ 9.

УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ ПОЗИЧКОВОГО КАПІТАЛУ

ПІДПРИЄМСТВА

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без використання різноманітних форм залучення кредитів. Кредит - це форма позичкового капіталу, що надається на умовах повернення й обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Однією з причин виникнення кредитних відносин на ВАТ “КЗРК” є товарне виробництво.

Розрізняють наступні види кредитів: банківський кредит, лізинговий кредит, комерційний кредит, державний кредит, оведрафт, кредитна лінія тощо. ВАТ “КЗРК” використовує тільки один вид кредиту – овердрафт. Овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком, надійному підприємству понад залишок його коштів на потоковому рахунку, у межах заздалегідь обумовленої суми, шляхом дебетування його рахунку.

КФ АКБ “Правекс-Банк” для ВАТ “КЗРК” відкриває спеціальний позичковий рахунок – контокорент, на якому враховуються всі операції підприємства. На контокорентному рахунку відображається з одного боку погашення кредиту банку, а з іншого - кошти, які надходять на користь підприємства.

При відкритті контокорентного рахунку підприємству, визначається ліміт кредиту. Так ліміт кредиту для ВАТ “КЗРК”, КФ АКБ “Правекс-Банк” визначив у розмірі 10000000 грн, але ліміт кредитування може бути збільшений, якщо підприємство переконає банк у доцільності свого рішення. ВАТ “КЗРК” своєчасно виконує свої зобов’язання перед банком і своєчасно повертає кредити.

Взагалі використання контокорентного кредиту пов’язане з більшими витратами підприємства, тому що відсотки за користування позикою за контокорентним кредитом є найвищими в банківській практиці. Але для ВАТ “КЗРК” користуватися таким видом кредиту вигідніше, так як відсотки за кредит нараховуються лише за фактичні дні користування.

Для отримання кредиту підприємство й обслуговуючий його банк укладають Кредитний договір (дод. Р).

У договорі зазначаються права й обов’язки сторін, які уклали договір. Кредитор має право: достроково вимагати кредит, якщо позичальник не виконує розумів договорові. Позичальник згідно Кредитного договорові, зобов’язується: повернути кредит у повному обсязі й у визначені строки; сплачувати нараховані відсотки; при незгоді з новим розміром кредитної ставки повернути кредит впродовж двох банківських днів. Позичальник має право погашати кредит достроково, повідомивши при цьому банк.

У договорі також указується відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, термін дії договору, порядок його доповнення.

Щодо графіку погашення кредитів, то підприємство повертає усю суму кредиту в банк одноразово, у визначений термін.

Підприємство ВАТ “КЗРК” може виступати як Заставодавець, у такому разі складається Договір Застави. Згідно такого договору наше підприємство передає під заставу заставодержателю певну продукцію, у визначеній кількості, на певну суму коштів, під визначений відсоток. Основні умови такого договору оговорюються між обома сторонами і чітко формулюються в договорі.

На кредит видаваємий підприємству оформлюється Кредитна Заявка. Де вказується: повна назва підприємства, юридична адреса, номер поточного рахунку, дата заснування підприємства, назва обслуговуючого банку, кількість робітників підприємства, динаміка зміни кількості працюючих по рокам, види діяльності підприємства, інформація про ліцензії підприємства, джерела інформації про підприємство, ринки збуту, основні споживачі, основні конкуренти, кредитна історія, свідоцтво про прибуток (збиток), місцезнаходження майна підриємства, досвід роботи з АКБ “Правекс-Банк”, свідоцтва про кредитний проект, необхідна підприємству сума і строк кредитів, мета отримання кредитів, коротка характеристика і оціночна вартість застави, інформація про оцінку застави, розв’язання суперечок.

З метою зниження ризиків комерційні банки вдаються до різних узагальнюючих критеріїв оцінки платоспроможності своїх потенційних

позичальників. Такі критерії банк визначає на власний розсуд, і це може бути його комерційною таємницею. Українські дослідники пропонують такі критерії для оцінювання кредитоспроможності позичальників та ризику банків: поточний фінансовий стан позичальника; об’єкт кредитування; термін та розмір кредиту; досвід роботи з позичальнико; кадровий потенціал, якість застави. За кожним критерієм визначають клас позичальника з подальшою трансформацією отриманих оцінок у ймовірність небажаної події.

Таким чином, ВАТ „КЗРК” використовує такий вид кредиту, як овердрафт, при цьому ліміт кредиту – 10000000 грн., кредитні відносини підприємства з банком оформлюються кредитним договором. З метою зниження ризиків комерційні банки вдаються до різниїх узагагальнюючих критеріїв оцінки платоспроможності своїх позичальників.

РОЗДІЛ 10.

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Залежно від змісту і завдань аналізу використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з первинної облікової документації (вибіркові дані), експертні оцінки.

На основі фінансової звітності ВАТ “КЗРК” проаналізуємо фінансовий стан підприємства.

Першим кроком аналізу є аналіз майна та джерел його формування, при чому джерелом для аналізу будуть виступати дані форми №1 “Баланс” за 2001-2002 роки (див. дод. Д, Д1). Але оскільки у попередніх розділах було проведено аналіз окремих складових необоротних активів, оборотних активів, власного капіталу та поточних зобов’язань, тому зараз ми проаналізуємо лише загальні їх суми. Результати аналізу наведено у додатку Щ. Виходячи з результатів аналізу, зазначимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 38567 тис. грн. або на 4,69%. На це зростання вплинули зміни в нерухомому майні, необоротні активи зросли на 41145 тис. грн. або на 5,6%. Негативний вплив на величину майна підприємства мало зменшення оборотних активів на 2579 тис. грн. або на 2,93%. Величина витрат майбутніх періодів не мала впливу на величину майна, оскільки сума за цією статтею дуже незначна – 6 і 7 тис. грн. відповідно. Відносно структури майна підприємства, то спостерігалась тенденція до збільшення питомої ваги нерухомого майна з 89,28 до 90,06% ( на 0,78%), і зменшення питомої ваги поточних активів на 0,78 пункти. Питома вага витрат майбутніх періодів не враховувалась. Взагалі, якщо проаналізувати співвідношення необоротних та оборотних активів, то для підприємств галузей важкої промисловості воно повинно бути приблизно таким: 75-85:15-25%, і як бачимо з аналітичної таблиці дане співвідношення не дотримується, тому підприємству необхідно звернути увагу на збільшення поточних активів.

Що стосується джерел формування майна підприємства, то тут всі складові на кінець 2002 року збільшились. Величина власного капіталу збільшилась на 8038 тис. грн. або на 1,07%, причини даного збільшення були розглянуті у розділі 6. Заслуговує на увагу значне збільшення довгострокових зобов’язань, зокрема – це стаття “інші довгострокові зобов’язання”, - на 4174 тис. грн. або на 177,77%. Але незважаючи на такі високі темпи зростання, дана величина мала незначний вплив на темпи зростання загального підсумку балансу, оскільки величина даної статті досить невелика в порівнянні з іншими розділами пасиву. Також високими темпами зростали поточні зобов’язання ВАТ “КЗРК” – на 26340 тис. грн. або на 38,98%. Доходи майбутніх періодів

збільшились на 15 тис. грн. або на 4,69%. Що стосується структури джерел майна підприємство, то співвідношення між власними та залученими коштами підприємства галузі важкої промисловості повинно бути на користь власних (60-70:30-40), і з аналітичної таблиці ми бачимо, що частка власних коштів ВАТ “КЗРК” складала – 91,46 і 88,30% відповідно у 2001 та 2002 роках. Наступною за величиною є стаття “поточні зобов’язання” – 8,22 і 10,91% відповідно. Порівняно невисокою є питома вага довгострокових зобов’язань, але на кінець 2002 року їх величина дещо підвищилась, тому збільшилась і питома вага з 0,29% до 0,76%. На останньому місці за питомою вагою є доходи майбутніх періодів – 0,04%.

Відомо, що за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов’язань повинні фінансуватись необоротні активи („золоте правило”). На ВАТ „КЗРК” у 2001 році питома вага власного капіталу і довгострокових зобов’язань – 91,75%, а необоротних активів – 89,28%, тобто частина всі довгострокові зобов’язання ВАТ “КЗРК” спрямовуються на фінансування поточних активів, тому порушується “золоте правило фінансування”. У 2002 році питома вага І та ІІІ розділу пасиву балансу – 89,06%, а необоротних активів – 90,06, тобто частина короткострокові джерела виступають джерелами фінансування нерухомого майна. Порушення “золотого правила фінансування” призводить до втрати підприємством фінансової стабільності і до підвищення ризику можливого банкрутства. Але оскільки в даному випадку розбіжності невеликі, то цей ризик ще досить низький.

Наступним кроком аналізу є аналіз ліквідності. При чому ліквідність підприємства може бути визначена на підставі ліквідності його балансу. В основі оцінки балансу покладений принцип поділу всіх активів за ступенем їх ліквідності, а пасивів – за ступенем терміновості. Аналітичну таблицю наведено у додатку Щ. Виходячи з даних таблиці баланс ВАТ “КЗРК” на кінець 2002 року є неліквідним. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов’язань підприємства його активами, терміна перетворення яких у кошти відповідає терміну погашення зобов’язань. По-перше, найбільш ліквідні активи повинні бути більше, ніж найбільш строкові зобов’язання. Але за даними таблиці ця умова не виконується. Тобто на підприємстві досить незначна частка грошових коштів і цю величину значно перевищує кредиторська заборгованість. Друга умова, а саме перевищення швидкореалізуємих активів над короткостроковими пасивами виконується. Що стосується повільнореалізуємих активів (а саме, запаси), то їх величина покриває довгострокові пасиви, тобто третя умова також виконується. Четвертою є умова перевищення власного капіталу над важкореалізуємими активами, ця умова виконувалась на кінець 2001 року, але на кінець 2002 року необоротні активи перевищують величину власного капіталу (на 2%).

Далі проаналізуємо ліквідність підприємства за коефіцієнтами, методику розрахунку яких наведено у додатку Х.

Обчислимо коефіцієнти ліквідності:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності:

2001 рік: ; 2002 рік: ;

• коефіцієнт критичної ліквідності:

2001 рік: ;

2002 рік: ;

• коефіцієнт поточної ліквідності:

2001 рік: ; 2002 рік: .

Як бачимо з розрахунків ВАТ “КЗРК” на кінець 2002 року є неліквідним. Оскільки, по-перше, грошові кошти не можуть покрити 20% поточних зобов’язань. В порівнянні з 2001 роком значення коефіцієнту абсолютної ліквідності у 2002 році зменшилось на 0,001. Причиною чого є те, що поточні пасиви зростали більшими темпами, ніж грошові кошти. По-друге, коефіцієнт критичної ліквідності не входить в нормативні межі на кінець 2002 року. До того ж у 2002 році спостерігалося зменшення даного коефіцієнту на 0,1. Це означає, що навіть за умови, якщо з ВАТ “КЗРК” розрахуються їх боржники, тобто відбудеться погашення дебіторської заборгованості, погасити всю 100%-ву суму поточних зобов’язань підприємство не в змозі. По-третє, вся сума поточних активів не покриває поточних зобов’язань. Нормативне значення показника поточної ліквідності 1-3. У 2001 році цей коефіцієнт знаходився у межах нормативного. Але на кінець 2002 року він дорівнював 0,91.

Основна причина того, що ВАТ “КЗРК” є неліквідним, – це недостатність грошових коштів, зменшення на кінець 2002 року обігових коштів та збільшення поточних зобов’язань, зокрема короткострокових кредитів банків та кредиторської заборгованості.

Наступним кроком аналізу є визначення фінансової стійкості, формули для розрахунку показників фінансової стійкості наведено у додатку Х.

Розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості:

• коефіцієнт незалежності (автономії):

2001 рік: ; 2002 рік: .

• коефіцієнт фінансування (заборгованості):

2001 рік: ; 2002 рік: .

• коефіцієнти лівереджу: у 2001 році – 0,09; у 2002 році – 0,13 (розділ 6);

• показник чистих оборотних коштів:

2001 рік: ЧОК = 88132 – 67581 = 20551 (тис. грн.);

2002 рік: ЧОК = 85553 – 93921 = -8368 (тис. грн.).

• коефіцієнт маневреності (визначається лише на 2001 рік, оскільки у 2002 році значення ЧОК було від’ємне): .

Коефіцієнт фінансової незалежності або автономії знаходився у межах нормативного значення, а саме більше 0,7. Це означає, що більша частка майна підприємства профінансована за рахунок власних коштів. Але значення коефіцієнта на кінець 2002 року менше , ніж в 2001 році на 0,03. Причиною чого є те, що запозичений капітал зростав швидше, ніж власний. Коефіцієнт фінансування також знаходився у межах нормативного. Відносно коефіцієнту лівереджу, то цей показник на ВАТ “КЗРК” три періоди був меншим, ніж критичне значення, нижчим він був у 2001 році, 2002 році він збільшився на 0,04. Причиною чого є знову-ж-таки зростання зобов’язань підприємства. Досить важливим показником серед коефіцієнтів фінансової стійкості є показник чистих обігових коштів, який характеризує здатність підприємства продовжувати свою діяльність навіть після погашення короткострокових зобов’язань. У 2001 році даний показник мав позитивне значення, але в 2002 році підприємство вже не мало чистих обігових коштів, до того ж поточні зобов’язання перевищували поточні активи на 8368 тис. грн. Тобто відносно фінансової стійкості склалася досить спірна ситуація, оскільки коефіцієнт незалежності, коефіцієнт фінансування та коефіцієнт лівереджу входять в нормативні межі, а показник чистих оборотних коштів на кінець 2002 року має від’ємне значення.

Таким чином, основною проблемою ВАТ “КЗРК” є недостатність найбільш ліквідних активів (грошових коштів) та швидке зростання поточних зобов’язань. Резерв збільшення грошових коштів можна побачити у зменшенні дебіторської заборгованості внаслідок застосування пені і штрафів до партнерів за несвоєчасну оплату; операції факторинг тощо. Для зниження короткострокових зобов’язань необхідно перевести їх у довгострокові.

Перейдемо до аналізу показників рентабельності та оборотності активів та капіталу, формули для розрахунку наведено у додатку Х.

• рентабельність активів:

на 2001 рік: ; на 2002 рік: ;

• рентабельність власного капіталу: у 2001 році – 0,029 і у 2002 році – 0,03 (розділ 6);

• оборотність активів:

у 2001 році: ; у 2002 році: ;

• оборотність власного капіталу:

у 2001 році: ; у 2002 році: .

Виходячи з вищенаведених розрахунків, можна сказати, що віддача коштів вкладених в активи у 2002 році була більше, ніж у 2001 році на 0,001; також підвищилась і рентабельність власного капіталу. Оскільки показники рентабельності відбивають ефективність діяльності підприємства, то можна сказати, що у 2002 році підприємство працювало більш ефективно, ніж у 2001. Що стосується коефіцієнтів оборотності, то оборотність активів або коефіцієнт трансформації за два періоди був однаковим – 0,5. Але оборотність власного капіталу підвищилась – на 0,03, тобто на кожну одиницю власного капіталу у 2002 році припадало на 0,03грн. більше чистої виручки, ніж у 2001. в цілому можна зробити висновки, що ділова активність на підприємстві – сприятлива. Але для більш точних висновків і ефективного аналізу необхідно порівнювати дані показники з показниками підприємств даної галузі.

Шляхами підвищення рентабельності є, перш за все, збільшення величини прибутку, а це можливо досягти при зменшенні собівартості. Зменшити витрати на виробництво можна наступним чином: використовувати новітні технології, або хоча б слідкувати за строком експлуатації старого обладнання, не припускати надлишку запасів на складах, налагоджувати зв’язки з постачальниками, які пропонують ресурси за більш низькими цінами тощо. На рентабельність активів впливає їх оборотність, тому необхідно підвищувати оборотність залучених ресурсів. Рентабельність власного капіталу залежить від зміни рентабельності продукції, ресурсовіддачі та співвідношення сукупного та позичкового капіталу.

Далі проаналізуємо умови товарного кредитування підприємства:

• коефіцієнт оборотності товарної дебіторської заборгованості:

2001 рік: ; (днів);

2002 рік: ; (днів);

• коефіцієнт оборотності товарної кредиторської заборгованості:

2001 рік: ; (днів);

2002 рік: ; (днів).

Таким чином умови товарного кредитування були більш сприятливими у 2002 році, оскільки підприємство могло довше користуватися запозиченими коштами: у 2001 році – 12 днів (36-24), а у 2002 році – 23 дня (35-12). До того ж ВАТ “КЗРК” зменшило терміни користування коштами для своїх дебіторів на 12 днів; а кредитори комбінату зменшили строк користування комерційним кредитом лише на 1 день.

Таким чином, основним джерелом фінансового аналізу виступає фінансова звітність підприємства. На основі фінансової звітності ВАТ „КЗРК” було проаналізовану його діяльність. Виходячи з результатів аналізу майна та джерел його формування, на кінець 2002 року вартість майна збільшилась на 4,69%, на що вплинули зміни у нерухомому майні. Співвідношення оборотних та необоротних активів на підприємстві є оптимальним. Але комбінат порушує „золоте правило фінансування”, частина короткострокових кредитів виступає джерелом для фінансування нерухомого майна. Після проведення аналізу ліквідності балансу ВАТ „КЗРК” було з’ясовано, що його баланс є неліквідним. Виходячи з аналізу ліквідності підприємства ВАТ „КЗРК” також є неліквідним, основна причина чого недостатність грошових коштів та збільшення короткострокових зобов’язань на кінець 2002 року. Серед показників фінансової стійкості відносні показники входять в нормативні межі, але показник чистих оборотних коштів на кінець 2002 року має від’ємне значення. Показники рентабельності на кінець звітного періоду збільшились. Відносно умов кредитування, то вони були більш сприятливими у 2002 році.

РОЗДІЛ 11.

АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства. Найпоширеніші нині методи запропонував відомий західний економіст Е.Альтман – Z-моделі. У зарубіжній практиці фінансового аналізу відомі також тести на ймовірність банкрутства Лису, Таффлера, Спрінгейта, також можливе використання універсальної дискримінантної функції.

В Україні розроблена й діє Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій 27.06.1997 р. [27]. Взагалі, що стосується правової бази регулювання банкрутства, то такими нормативними актами є Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 30.06.1999 р., Постанова КМУ “Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації” від 12.10.2000 р. № 1554, Лист Фонду державного майна України “Щодо оцінки цілісних майнових комплексів під час приватизації” від 02.01.2002. № 10-36-21 [5, 8, 28].

Основним завданням аналізу можливого банкрутства підприємства є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним (неплатоспроможним) та подання пропозицій щодо доцільності внесення цього підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій [27].

Методика прогнозування ймовірності банкрутства передбачає аналіз:

• динаміки валюти балансу та його структури;

• джерел власних коштів на основі коефіцієнтів автономії, фінансової стабільності, фінансового лівереджу, забезпеченості власними коштами;

• структури кредиторської заборгованості. Особлива увага звертається на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом, з оплати праці та соціального страхування та перед іншими кредиторами;

• активів підприємства та їх структури як з погляду їх участі у виробництві так і з погляду рівня їх ліквідності;

• структури оборотних засобів на базі коефіцієнта оборотності оборотних засобів, часу обороту, коефіцієнта оборотності запасів та середньої тривалості одного обороту запасів;

• власних обігових коштів і платоспроможності;

• витрат на виробництво;

• прибутковості підприємства;

• використання прибутку.

Результати аналізу заносять у зведену форму “Основні фінансово-економічні показники та коефіцієнти” (дод. Ю). Після цього комісія робить висновок щодо доцільності чи недоцільності внесення підприємства до Реєстру неплатоспроможних підприємств та організацій.

Оскільки у попередніх розділах було проведено всі етапи даної методики, розраховано основні фінансово-економічні показники, то можна зробити висновок, що підприємство недоцільно вносити до Реєстру неплатоспроможних підприємств, тому що єдиною проблемою ВАТ “КЗРК” є недостатність грошових коштів. До того ж дане підприємство належить до стратегічної галузі і його діяльність знаходиться під пильним наглядом держави.

Тому проводити фінансову санацію або реструктуризацію підприємства не має необхідності. Але оскільки підприємство належить до пріоритетної галузі економіки, то держава може надавати комбінату дотації та субвенції за рахунок коштів бюджету з метою недопущення банкрутства, або проводити державне пільгове кредитування, тоді підприємство могло б зекономити кошти на сплаті банківських відсотків, також держава може виступати гарантом по кредитах, що видаються підприємству комерційним банком тощо.

Згідно Методики оцінки вартості майна під час приватизації статутний фонд відкритого акціонерного товариства визначається шляхом застосування процедур стандартизованої оцінки цілісного майнового комплексу підприємства.

До переліку майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, включаються всі активи підприємства. З метою визначення чистої вартості цілісного майнового комплексу сукупна вартість цілісного майнового комплексу зменшується на суму: забезпечення наступних витрат і платежів; довгострокових зобов'язань; поточних зобов'язань.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства (ЦМКчв) визначається за формулою [28]:

ЦМКчв = ( Ан + Ао + Вм) - ( Зв + Зд + Зп) (11.1.)

де Ан - вартість необоротних активів;

Ао - вартість оборотних активів;

Вм - вартість витрат майбутніх періодів;

Зв – вартість забезпечень наступних витрат і платежів;

Зд – вартість довгострокових зобов'язань;

Зп - вартість поточних зобов’язань .

Розрахуємо вартість ВАТ “КЗРК” як цілісного майнового комплексу:

на 1.01.2002 р.:734329+88132+6-(2348+67581)=752538

на 1.01.2003 р.: 775474+85553+7-(6522+93921)=760591.

Як бачимо вартість майна ВАТ „КЗРК” на кінець звітного періоду збільшилась на 8053 тис. грн. або на 1,07%.

Таким чином, існують різні підходи діагностики можливого банкрутства підприємства, в Україні – це Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств. Основним завданням аналізу можливого банкрутства є оцінка результатів господарської діяльності підприємства. Результати аналізу заносять у зведену форму „Основні фінансово-економічні показники”. ВАТ „КЗРК” недоцільно вносити до Реєстру неплатоспроможних підприємств, оскільки єдиною проблемою комбінату є недостатність грошових коштів, до того ж дане підприємство належить до стратегічної галузі економіки. Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства збільшилась на 1,07%.

РОЗДІЛ 12.

ВИВЧЕННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА

ПІДПРИЄМСТВІ

Фінансовий план – це найважливіший елемент в системі фінансового планування, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Фінансовий план вважається ключовим розділом бізнес-плану, а його головною метою є розробка фінансових показників, які забезпечують вартісну форму вираження усім показникам, що включаються до бізнес-плану.

З 2001 року річне фінансове планування є обов’язковим, результати його проведення мають єдиний вид, а для підприємств, які не передбачають отримання прибутку надано додаткову форму розрахунку фінансового результату. Складання річного фінансового плану регламентується Наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством” від 25.12.2000 р. № 277 [9].

Фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою і включає наступні розділи: джерела формування та надходження коштів; приріст активів підприємства; повернення залучених коштів; витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів; покриття збитків минулих періодів.

Керівник підприємства подає проект фінансового плану на затвердження органу, який уповноважений управляти відповідним державним майном, в даному випадку – це ДАК “Укррудпром”, до 1 травня року, що передує планованому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування.

Орган управління в місячний термін розглядає проект фінансового плану підприємства та приймає рішення про його затвердження або відхилення. У разі відхилення проекту орган управління в письмовій формі повідомляє підприємство про підстави відхилення і підприємство протягом 15 днів доопрацьовує його відповідно до висловлених зауважень та повторно подає на затвердження.

Зміни до затвердженого фінансового плану державного підприємства можуть вноситись не більше двох разів протягом планованого року з дозволу органу управління, що затвердив фінансовий план. Проект змін до фінансового плану подається підприємством органу управління підприємством після закінчення звітного періоду (кварталу) не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Контроль за виконанням фінансового плану здійснює орган управління, який затвердив фінансовий план.

З метою перевірки правильності складання річного фінансового плану на ВАТ “КЗРК” розробляється шахова таблиця. Цей документ не регламентовано на макроекономічному рівні, тому підприємство має право самостійно визначати її зміст. Зарубіжні фахівці схиляються до думки складання шахового балансу до фінансового плану. Баланс відрізняється від таблиці тим, що він передбачає включення статей фінансової звітності по підприємству. Розбивка інформації в шаховій таблиці проводиться на основі цільового призначення кожного джерела фінансування.

Система оперативного фінансового планування передбачає включення до функціональних обов’язків службовців фінансового відділу укладання і розробку документів, які пов’язані з поточною фінансовою діяльністю. Оперативне фінансове планування передбачає складання платіжного календаря, кредитного плану та касової заявки. Серед зазначених документів тільки касова заявка виступає обов’язковим видом планування, а кредитний план та платіжний календар складаються підприємством в залежності від самостійного рішення керівництва.

Методика розробки платіжного календаря передбачає групування в ньому інформації на підставі терміну його розробки. Інформаційною базою для складання платіжного календаря є планові матеріали про видобування та реалізацію залізної руди, кошторис витрат на виробництво та угоди на постачання матеріальних ресурсів; термін виплати заробітної плати та інших нарахувань на зарплату; термін оплати податків тощо.

При складанні платіжного календаря важливою величиною вважається залишок коштів на розрахунковому рахунку, що сприяє становленню платоспроможності та абсолютної ліквідності підприємства на конкретну дату.

Касовий план є обов’язковим для складання кожною юридичною особою незалежно від виду діяльності та форми власності. Він враховує особливості формування взаємовідносин банку та підприємства та вказує на обсяги готівкового обороту. Касовий план ВАТ “КЗРК” надає своєму обслуговуючому банку (КФ АКБ “Правекс-банк”) раз в квартал. Оскільки касова заявка є документом, який передають за межі підприємства, то вона повинна бути підписана керівником та головним бухгалтером підприємства. Касова заявка укладається в двох екземплярах, один з яких залишається на підприємстві, а другий передається до банківської установи за 70 днів до кварталу, на який розробляється заявка.

Кредитний план з’являється на підприємстві у разі наявності позикових коштів у валюті балансу, його складання проводиться за довільною формою, тому кожне підприємство передбачає його структуру виходячи з потрібної інформації для кредитування. У разі залучення підприємством короткострокових або довгострокових кредитів складання кредитного плану проводиться по кожному напрямку окремо. ВАТ „КЗРК” не складає кредитний план, оскільки підприємство користується спеціальним видом кредиту – овердрафтом.

Таким чином, фінансовий план – це найважливіший елемент в системі фінансового планування. ВАТ „КЗРК” кожного року складає фінансовий план з поквартальною розбивкою, органом, що затверджує фінансовий план є ДАК „Укррудпром”. Серед документів, які входять в систему оперативного фінансового планування, на ВАТ „КЗРК” складаються лише платіжний календар і касова заявка.

РОЗДІЛ 13.

АНАЛІЗ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Напрямок науково-дослідної роботи передбачає дослідження методів амортизаційних відрахувань, які використовуються на підприємстві; аналіз факторів, що впливають на величину амортизаційних відрахувань, а також напрямки використання амортизаційних відрахувань.

З введенням П(С)БО №7 на ВАТ “КЗРК” виникло багато проблем із вибором найбільш доцільного методу нарахування амортизації, визначення строків корисного використання тощо. З цією метою була створена робоча комісія із інженерно-технічних робітників, за підсумками роботи якої затверджені строки корисного використання основних засобів за групами та пропозиції щодо застосування методів амортизації основних засобів вже у 2001 році.

У 2001 році бухгалтерський облік основних засобів проводився згідно П(С)БО №7, застосовувався прямолінійний метод нарахування амортизації основних засобів згідно наказу “Про облікову політику підприємства”. Особливістю прямолінійного методу нарахування амортизації є її рівномірність, при цьому “річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів” [21]. При використанні даного методу вартість об’єкту списується однаковими частками на протязі всього періоду експлуатації, на протязі всіх років амортизаційні відрахування є однаковими; накопичений знос збільшується рівномірно; залишкова вартість рівномірно зменшується поки не досягне нуля або ліквідаційної вартості.

А з 01.08.2001 застосовувався “податковий” метод нарахування амортизації, використовуючи норми і методи, передбачені податковим законодавством. Податкова амортизація нараховується не на основні засоби як такі, а на витрати з їх придбання, тобто на капітальні інвестиції. І початок нарахувань податкової амортизації залежить не від моменту введення в експлуатацію, а від моменту понесення перших витрат, завдяки чому в податковому обліку амортизується навіть вартість недобудованого об’єкта.

При амортизації нематеріальних активів застосовувався прямолінійний метод нарахування.

Основними факторами, що зумовлюють розмір амортизаційних відрахувань на підприємстві є:

• обсяги основних фондів і нематеріальних активів, що амортизуються;

• механізм державного регулювання амортизації;

• структура основних фондів і нематеріальних активів;

• вік основних фондів і нематеріальних активів і ступінь їх амортизації;

• напрями та обсяги руху основних фондів і нематеріальних активів;

• метод нарахування амортизації, що використовується підприємством.

Що стосується структури основних фондів, то найбільшу питому вагу на ВАТ “КЗРК” займають основні фонди І групи, тому і найбільша сума амортизаційних відрахувань від амортизації даних фондів.

Щодо такого фактору як вік основних фондів та нематеріальних активів, то як було з’ясовано у 6 розділі на ВАТ “КЗРК” існує значний знос основних фондів, тому і суми амортизації є порівняно невеликими.

Відносно механізму державного регулювання амортизації, то підприємство має можливість вибору одного з методів амортизації, які встановлено законодавчо Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” та П(С)БО 7. І оскільки підприємством використовується податковий метод амортизації основних фондів, то застосовувались такі ставки: для І групи – 5%, для ІІ – 25%, для ІІІ – 15% (в розрахунку на рік). Але із внесенням змін до вищевказаного Закону 1.01.2003р. ставки амортизації змінились і становлять: для І групи – 2%, для ІІ групи – 10%; для ІІІ групи – 6%, для ІV групи – 15% в розрахунку на квартал. При чому норми амортизаційних відрахувань встановлені даним Законом для основних фондів груп І, ІІ і ІІІ застосовуються починаючи з 1.01.2004 р. [7].

Оскільки норми амортизації не змінювались впродовж 2001-2002 років, то вплив на величину амортизації мали лише зміна обсягів основних фондів. Тому проаналізуємо за допомогою програми „Факторний аналіз на основі мультиплікативного зв’язку” ці зміни (дод. Я). Як бачимо з результатів аналізу найбільший вплив на суму амортизаційних відрахувань мали зміни у величині основних фондів І групи, а саме при збільшенні даних основних фондів на 249103 тис. грн. сума річної амортизації збільшилась на 12455,15 тис. грн. А у 2002 році найбільший вплив мали зміни у величині основних фондів за ІІІ групою: при збільшенні даних основних фондів на 19855 тис. грн. амортизація збільшилась на 2978,25 тис. грн.

Відносно використання амортизаційних відрахувань на підприємствах, то відтоді як скасували амортизаційний фонд, напрямки використання амортизаційних сум майже не контролюються. Але з позаоблікових даних бюро основних засобів головної бухгалтерії було з’ясовано, що амортизаційні відрахування на ВАТ “КЗРК” витрачаються лише за їх цільовим спрямуванням, а саме на ремонт основних засобів, на купівлю та будівництво нових фондів. Тому доцільно буде провести аналіз витрачання амортизаційних відрахувань, для чого побудуємо аналітичну таблицю 13.1. Діаграма структури напрямків використання амортизаційних відрахувань наведена у додатку Я1.

Таблиця 13.1.

Аналіз динаміки і структури напрямків використання амортизаційних відрахувань на ВАТ “КЗРК” за 2000-2002 роки

Напрямок використання	Сума, тис. грн.		Питома вага, %		Відхи-лення, тис. грн.	Темп росту,%
	2001	2002

	2001	2002
Ремонт основних засобів	37125	40561	74	77	+3436	109
Купівля нових фондів	5362	6037	11	11	+675	113
Будівництво нових фондів	7682	6079	15	12	-1603	79
Разом	50169	52677	100	100	+2508	105

Як бачимо з таблиці 13.1. найбільша частка амортизаційних відрахувань виділялась на проведення ремонтів основних засобів: у 2001 році – цей напрямок використання у загальній сумі амортизаційних відрахувань займав – 74%; у 2002 році – 77%. Що стосується динаміки даного напрямку використання, то отримали такі результати: в 2002 році на ремонт основних засобів із загальної амортизаційної суми виділялось більше в порівнянні з 2001 роком на 3436 тис. грн. або на 9%.

На другому місці у структурі витрат амортизаційних відрахувань знаходяться витрати на будівництво нових основних засобів: у 2001 році – 15% із загальної суми річної амортизації, у 2002 році – 12%. Сума, що виділялась на будівництво основних фондів у 2002 році менша, ніж у 2001 році на 1603 тис. грн. або на 21%.

І нарешті найменшу питому вагу займають витрати на купівлю нових основних засобів, а саме 11% у 2001 та 2002 роках. У 2002 році кошти, що виділялись із суми амортизаційних відрахувань на купівлю нових фондів більше, ніж в 2001 році на 675 тис. грн. або на 13%.

Але незважаючи на отримані результати, амортизаційні відрахування не покривають повністю витрат, пов’язаних з купівлею, будівництвом основних засобів, їх утриманням та обслуговуванням. За даними головної бухгалтерії ВАТ “КЗРК” на ремонт основних засобів виділяється щорічно біля 70 тис. грн. Якщо поглянути на дані таблиці 13.1., то ми побачимо, що на кінець 2002 року кошти, що виділяються із загальної суми амортизаційних відрахувань на ремонт основних засобів покривають лише біля 60% цих витрат. З даних форми №5 “Примітки до фінансової звітності” (див. дод. И, И1)відомо, що у 2001 році у дію було введено нових основних засобів на суму 64660 тис. грн.; у 2002 році – 93961 тис. грн. Тобто також та сума, що виділяється на купівлю нових основних фондів не може покрити навіть 10% цих витрат. Що стосується будівництва основних засобів, то щорічно на ці цілі виділяється близько 70-80 тис. грн. Тому підприємство змушено шукати інші додаткові джерела надходження коштів, для відновлення та утримання основних фондів, такі як кредити банків, інших фінансових структур, інвестиції інших суб’єктів господарювання тощо.

Розрахуємо величину амортизаційних відрахувань на 2003 рік різними методами та виявимо оптимальний (дод. Я2). При розрахунку використовувались наступні дані:

Таблиця 13.2.

Вихідні дані для розрахунку сум амортизаційних відрахувань різними методами по групах основних фондів

Показник	Група основних фондів
	І група	ІІ група	ІІІ група
Первісна (переоцінена) вартість, тис. грн.	3376559	46532	300035
Вартість без суми зносу, тис. грн.	516367	15482	129093
Ліквідаційна вартість, тис. грн.	200000	5000	10200
Середній строк корисної експлуатації, роки	90	10	15
Кількість років, що залишилась до кінця очікуваного періоду використання, роки	35	4	8
Норма амортизації при використанні “податкового” методу, %	5	25	15

Для порівняння сум амортизації та для визначення величини додаткових коштів, вивільнених при використанні різних методів нарахування амортизації побудуємо аналітичну таблицю 13.3 при цьому за базу при аналізі візьмемо суму амортизації, нараховану за допомогою “податкового” методу, оскільки зараз на підприємстві використовується саме цей метод.

Таблиця 13.3

Прогнозована сума амортизації на 2003 рік, нарахована за допомогою різних методів

Метод амортизації	Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Темп росту, %
Податковий метод	49053	––	––
Прямолінійний метод	58770	9717	120
Кумулятивний метод	49493	440	101
Метод зменшення залишкової вартості	45113	-3940	92
Метод прискореного зменшення залишкової вартості	31783	-17270	65

Як бачимо з таблиці 13.3 найбільшим є грошовий потік, розрахований при використанні прямолінійного методу, у разі вибору даного методу додаткові надходження від амортизації складатимуть 9717 тис. грн., що більше таких же надходжень при використанні “податкового” методу на 20%.

Припустимо, що у 2004 році підприємство очікує зростання вартості основних фондів на 5%. Тому розрахуємо прогнозну величину суми річної амортизації на 2004 рік з використанням прямолінійного методу (дод. Я2) .Річна сума амортизації – 61878 тис. грн. Для наочності побудуємо графік динаміки амортизації основних фондів з урахуванням прогнозних величин (дод. Я3).

Таким чином, з 01.08.2001 на підприємства застосувався „податковий” метод нарахування амортизації основних фондів, при амортизації нематеріальних активів застосувався прямолінійний метод. Основними факторами, що зумовлюють розмір амортизаційних відрахувань на підприємстві є: обсяги основних фондів та нематеріальних активів, їх структура, метод нарахування амортизації тощо. Відносно напрямків використання, то найбільша частка амортизаційних сум виділяється на проведення ремонтів, цей напрямок використання у загальній сумі займав 74 та 77% відповідно у 2001 та 2002 роках. Амортизаційні відрахування ВАТ „КЗРК” не покривають повністю витрат, пов’язаних за купівлею, будівництвом основних засобів та їх утриманням та обслуговуванням. За допомогою певних розрахунків було визначено, що оптимальним методом для ВАТ „КЗРК” є прямолінійний, оскільки величина амортизаційних відрахувань дещо збільшиться.