Модель — спосіб абстрактного відображення фактичної пове­дінки досліджуваних явищ в економіці.

Нормативна функція макроекономіки — спрямованість мак-роекономіки на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого роз­витку національної економіки.

Позитивна функція макроекономіки — спрямованість макро-економіки на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан національної економіки.

Ринкова економіка — економічна система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у приватній власності, а основним регулятором економіки є ринковий механізм.

Головна суперечність суспільства — суперечність між безмеж­ними матеріальними потребами і обмеженими економічними ресур­сами.

Головне завдання макроекономіки — забезпечення суспільст­ва знаннями, завдяки яким можна створювати умови для підвищен­ня ефективності національної економіки.

Домашні господарства — економічні одиниці, що складаються з однієї або більше осіб, які забезпечують економіку ресурсами і ви­користовують доходи для купівлі споживчих товарів та послуг.

Екзогенні змінні — зовнішні для моделі чинники, які визначаю­ться до початку її побудови.

Ендогенні змінні — внутрішні чинники моделі, які визначають­ся в процесі її побудови.

Змішана економіка — економічна система, в якій співіснує приватна та державна власність, і яка спирається на ринковий меха­нізм і державне регулювання.

Командно-адміністративна (планова) економіка — економіч­на система, в якій матеріальні ресурси знаходяться у державній вла­сності, а основним регулятором економіки є директивний план.

Активи — все те, що має ринкову вартість і є власністю певних інституціональних одиниць.

Базовий рік — рік, який береться за вихідну базу для обчислен­ня реальних змін вартісних показників (ВВП, особистий дохід то­що).

Валовий випуск — сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вартість кін­цевих товарів та послуг, вироблених резидентами всередині країни протягом певного періоду.

Валовий національний дохід — внутрішні первинні доходи ре­зидентів плюс їхні чисті первинні доходи зовнішні.

Валовий національний дохід наявний — внутрішні та зовнішні первинні доходи резидентів плюс чисті поточні трансферти зовнішні.

Валові інвестиції— видатки на капітальні блага та запаси.

Валовий корпоративний прибуток — прибуток, отриманий від реалізації продукції плюс амортизація.

Державні закупівлі — урядові видатки на купівлю товарів та послуг колективного споживання і державне інвестування економіки.

Дефлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали більш високі ціни порівняно з базовим роком.

Додана вартість — різниця між повною ринковою вартістю то­варів та послуг і матеріальними витратами.

Економічні операції СНР — операції, які відображають відно­сини між інституціональними одиницями, що пов'язані з їх еконо­мічною діяльністю.

Експорт — товари та послуги, що їх виробляють в одній країні і продають іншій.

Імпорт — товари та послуги, що закуповуються певною країною в інших країн.

Індекс цін — індекс, що показує, як змінюється ціна певного «ринкового кошика» за певний період.

Інституціональна одиниця СНР — економічна одиниця, що ложе володіти активами, брати на себе зобов'язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяль­ності.Інфлювання — перетворення номінальних показників у реальні для років, які мали нижчі ціни порівняно з базовим роком.

Кінцева продукція — частка валового випуску, яка спрямовує­ться на невиробниче споживання, інвестування та експорт.

Неприбуткові податки — усі податки, за мінусом прибуткових. Вони включають продуктові та інші податки, об'єктом обкладання

якими не є дохід.

Номінальний ВВП — ВВП, обчислений у поточних цінах.

Особистий дохід — дохід домашніх господарств, який охоплює їх первинні та вторинні доходи.

Післяподатковий дохід — особистий дохід домогосподарств за мінусом особистих податків.

Постійні ціни — фактичні ціни того року, що його беруть за ба­зовий в разі обчислення макроекономічної динаміки.

Поточні ціни — фактичні ціни того року, який є предметом об­ліку або аналізу.

Продуктові (непрямі) податки — податки на товари та послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника (податок на додану вартість, акцизний збір, мито тощо).

Проміжна продукція — частина валового випуску, яка викорис­товується для виробництва товарів та послуг і прибирає форму ма­теріальних витрат на виробництво.

Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відобража­ють, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання.

Реальний ВВП — ВВП, обчислений у постійних цінах.

Рента — дохід від надання прав за використання власності на матеріальні активи.

Система національних рахунків — система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання про-Дукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування національ­ного багатства.

Споживчі видатки — частина сукупних видатків, що їх здійс­нюють домогосподарства на купівлю споживчих товарів та послуг.

Субсидії— урядові платежі, що надаються окремим підприємст­вам і домогосподарствам, які виробляють або споживають певні то-^ри та послуги.

Трансфертні платежі (трансферти) — урядові виплати домого-^одарствам і підприємствам, замість яких не отримуються товари ^т^ послуги.

^Безробіття — стан ринку праці, коли пропозиція робочої сили перевищує попит.

Відставання ВВП (ВВП-розрив) — відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, яке виникає внаслідок циклічного безробіття.

Галопуюча інфляція — приріст цін, який вимірюється десятка­ми або сотнями відсотків за рік.

Гіперінфляція — приріст цін, який вимірюється тисячами від­сотків за рік.

Депресія — фаза економічного циклу, яка виникає після закін­чення фази падіння і створює передумови для пожвавлення вироб­ництва.

Дефляція — зниження загального рівня цін.

Економічний (діловий цикл) — цикл розвитку економіки, в межах якого періоди піднесення виробництва чергуються з періода­ми його падіння.

Закон Оукена — відкрита А. Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає від­ставання фактичного ВВП від потенційного ВВП на 2,5 відсотка.

Інфляція — загальний приріст цін в економіці.

Інфляція витрат — інфляція, яка викликається збільшенням се­редніх витрат на виробництво продукції.

Інфляція попиту — інфляція, яка викликається зростанням су­купного попиту.

Криза (падіння) — фаза економічного циклу, яка виникає внас­лідок падіння сукупного попиту і супроводжується скороченням ви­робництва.

Неочікувана інфляція — інфляція, яка є результатом неперед­бачених змін в економіці.

Неповна зайнятість — зайнятість в умовах перевищення фак­тичного безробіття порівняно з природним безробіттям.

Очікувана інфляція — інфляція, яка є наслідком прогнозованих тенденцій в економіці та заходів, запланованих державою.

Піднесення (зростання) — фаза економічного циклу, яка вини­кає після закінчення фази пожвавлення і відображає збільшення ви­робництва порівняно з попереднім циклом.

Повна зайнятість — зайнятість в умовах природного безробіття і виробництва ВВП на потенційному рівні.

Пожвавлення — фаза економічного циклу, яка виникає після закінчення фази депресії і створює передумови для піднесення ви­робництва.

Помірна (повзуча) інфляція — приріст цін, який становить не більш як 10 % за рік.

Потенційний ВВП — реальний ВВП в умовах повної зайнятості.

Природне безробіття — безробіття, яке є необхідною умовою для нормального розвитку ринку праці і складається із фрикційного та структурного безробіття.

Робоча сила — економічно активна частина населення, яка ма( здібності до праці і бажання працювати.

Стагфляція — інфляція, що супроводжується падінням вироб­ництва.

Структурне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок не­відповідності між попитом і пропозицією на робочу силу за проф© сією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Фрикційне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок до бровільної зміни місця праці.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок за гального падіння виробництва і скорочення попиту на ринку праці.

Вертикальна ділянка кривої сукупної пропозиції - ділянка нак^тко^ кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос-Їння ^ного попиту відображає лише зростання щн, тобто ви­никнення інфляції.

Висхідні¹ ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка на ко-

костроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зростання Р° орного попиту відображає одночасно зростання цін і реального Ї^ВП У певному співвідношенні.

Горизонтальна ділянка кривої сукупної пропозиції — ділянка

короткостроковій кривій сукупної пропозиції, яка за умов зрос­тання сукупного попиту відображає незмінність цін і зростання ли­ше реального ВВП.

Довгострокова крива сукупної пропозиції — крива, що відо­бражає незалежність сукупної пропозиції від цін у довгостроковому Періоді і прибирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується | точці потенційного ВВП.

| Довгостроковий період — у макроекономіці період, протягом •кого зарплата пристосовується до змін, викликаних сукупним по-Ьитом та сукупною пропозицією.

| Ефект багатства — ціновий чинник сукупного попиту, який рпосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну реальної вартості фінансових активів з фіксованим номінальним доходом.

Ефект відсоткової ставки — ціновий чинник сукупного попиту, ^ікий опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну від­соткової ставки.

Ефект чистого експорту — ціновий чинник сукупного попиту, що опосередковує вплив цін на сукупний попит через зміну чистого експорту.

Закрита економіка — економіка країни, в якій відсутні експорт •тп імпорт товарів та послуг.

Кейисіанська модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою між ціною і сукупною пропозицією існує пряма залежність, оскільки зарплата є негнучкою в короткостроковому періоді.

Класична модель сукупної пропозиції — модель, згідно з якою Скупна пропозиція не залежить від цін, оскільки зарплата і ціни є абсолютно гнучкими.

Короткостроковий період — у макроекономіці період, протя-^гом ^ого зарплата є негнучкою і не змінюється при зміні сукупного

Короткострокова крива сукупної пропозиції — крива, яка ві-Д°бражає пряму залежність між ціною і сукупною пропозицією і Рибирає вигляду додатньо похилої лінії.

Крива сукупного попиту — крива, яка відображає обернену за­їсть між ціною і сукупним попитом і має вигляд від'ємне похи­лої лінії.

пи ^{нец1нов1} чинники — чинники, які впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію за даних товарних цін і тому зміщують їх ^рив1 У відповідний бік

/Автономне споживання та заощадження — споживання та зао­щадження, яке не залежить від післяподаткового доходу.

Автономні інвестиції — інвестиції, які не залежать від відсот­кової ставки.

^Бісектриса — така лінія графіка споживання, яка відображає то­тожність між споживчими видатками і післяподатковим доходом.

Валовий прибуток — щорічний прибуток, отриманий від реалі­зації інвестиційного проекту.

Відсоткова ставка — плата за використання позичкових грошей у відсотках до їх суми.

Гранична схильність до споживання — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною споживчих видатків і зміною післяподаткового доходу.

Гранична схильність до заощаджень — коефіцієнт, який ха­рактеризує відношення між зміною заощаджень і зміною післяпо­даткового доходу.

Заощадження — та частка післяподаткового доходу, яка не ви­користовується на споживання.

Мультиплікатор видатків — коефіцієнт, який показує відно­шення між зміною реального ВВП і початковою зміною сукупних видатків.

Номінальна відсоткова ставка — фактична відсоткова ставка на ринку позичкового капіталу.

Очікуваний чистий прибуток — чистий прибуток, який очіку­ється від вкладання інвестицій.

Реальна відсоткова ставка — номінальна відсоткова ставка мі­нус темп інфляції.

Середня схильність до споживанння або заощадження — ко­ефіцієнт, який відображає відношення споживчих видатків або за­ощаджень до післяподаткового доходу.

Споживання — основний компонент сукупних видатків, якиі відображає видатки домогосподарств на купівлю споживчих товари та послуг.

Чинники автономного інвестування — чинники, які вплива ють на інвестиційний попит незалежно від відсоткової ставки.

Чинники автономного споживання — чинники, які впливаюті на споживання залежно від післяподаткового доходу.

Чистий прибуток — та частка валового прибутку від реалізаці інвестиційного проекту, яка залишається після сплати податку щ прибуток та відсотків за інвестиційні кошти.

Рецесійний розрив — величина, на яку фактичні сукупні видаїки мають початкове зрости з метою збільшення фактичного ВВП д потенційного рівня.

Вилучення — частина поточного доходу, яка не спрямовується на сукупні видатки.

Заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства планують вкладати у виробництво згідно зі своїм платоспроможним попитом.

Ін'єкції— приріст видатків поточного періоду, які здійснюють­ся за рахунок доходу попереднього періоду.

Інфляційний розрив — величина, на яку фактичні сукупні ви­датки мають початкове зменшитися, щоб усунути інфляційний над­лишок ВВП на умовах збереження повної зайнятості.

Метод «видатки—випуск» — метод визначення рівноважного ВВП на умовах тотожності між сукупними видатками і виробленим ВВП.

Метод «вилучення—ін'єкції» — метод визначення рівноважно­го ВВП на умовах тотожності між вилученнями та ін'єкціями в еко­номічному кругообігу.

Не заплановані інвестиції— інвестиції, що їх підприємства зму­шені вкладати в товарні запаси в умовах економічної нерівноваги.

Граничний коефіцієнт податків — коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюються чисті податки в разі зміни доходу на одиницю.

Державні заощадження — це чисті податки мінус державні за­купівлі.

Кейнсіанська теорія — напрям макроекономічної теорії, клю­чова ідея якої полягає в тому, що ринок не здатний в короткостро­ковому періоді швидко відновлювати повну зайнятість і тому вини­кає необхідність державного впливу на сукупний попит.

Національні заощадження — це приватні заощадження плюс державні заощадження.

Основний психологічний закон Кейнса — закон, згідно з яким в разі збільшення доходу домогосподарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Чисті податки — валові податки за мінусом трансфертних.

Приватні заощадження змішаної економіки — це дохід мін| чисті податки та споживання.

Суспільні блага — товари та послуги, вигоди від яких отрим| суспільство в цілому незалежно від потреби в них з боку окрем| економічних суб'єктів.