Стан розрахунків за спожиту електроенергію в Україні

Проблема неплатежів характерна як для електроенергетики, так і для всієї економіки України, що викликано глибокою економічною кризою в країні. Велике занепокоєння викликає ситуація, що склалася в енергетичній галузі з приводу розрахунків за спожиту електроенергію. Так, у 1999 році підприємствами галузі вироблено і відпущено споживачам енергії на суму 9345 млн грн. Проте розрахунки за спожиту електроенергію проведено тільки на 78,8%, з яких грошовими коштами – на 42,9%, інше – взаємозаліками боргів, векселями, бартером.

Всього за період з 01.04.99 по 01.04.00 споживачі здійснили розрахунки на загальну суму 8164,7 млн грн., з яких грошовими коштами – 3282,2 млн грн. (40,2%) та іншими формами розрахунків – 4882,6 млн грн. (598%).

Незважаючи на підвищення тарифів, населення, як і раніше, продовжує відносно стабільно сплачувати за електроенергію, у той час як промислові підприємства-товаровиробники незадовільно розраховуються за використану електроенергію грошовими коштами, віддаючи перевагу небанківським розрахункам.

За період з 01.04.99 по 01.04.00 17 обленерго, в статутних фондах яких державна частка є контрольною, отримали від споживачів оплати в сумі 5301,5 млн грн., з яких грошовими коштами 2102,0 млн грн. (39,6%) та іншими формами розрахунків – 3199,5 млн грн. (60,4%).

Особливо загрозливою є ситуація стосовно дисбалансу між розрахунками з енергоринком приватизованих компаній і компаній з вирішальною статутною часткою держави, які заборгували енергоринку за період з 01.04.99 по 01.04.2000 понад 1352 млн грн. з оплачених споживачами. У той же час аналогічний борг державних компаній у 2 рази менший та становить 637,2 млн грн.

Неврегульованість господарських зв’язків на споживчому ринку за умов переходу до ринкових відносин та складність з розрахунками за електроенергію в галузі сприяють виникненню і функціонуванню організованих злочинних угруповань.

Так, у 2000 році співробітниками МВС України викрито 2753 злочини, вчинених у сфері електроенергетики, що на 11% більше, ніж у 1999 році, з них розкрадань державного та колективного майна – 899, у тому числі у великих та особливо великих розмірах – 194. Характерною ознакою для галузі є наявність тенденції зростання скоєння посадових злочинів. Протягом 2000 року викрито 642 такі злочини, або на 12% більше, ніж у 1999 році. Виявлено 109 фактів хабарництва, проти 106 фактів у 1999 році. Встановлена сума матеріальних збитків по кримінальних справах склала майже 10,667 млн грн. проти 7,656 млн грн. у 1999 році.

Такий економіко-кримінологічний стан електроенергетичної галузі, на нашу думку, пояснюється наявністю обставин об’єктивного та суб’єктивного характеру. До об’єктивних обставин можна віднести:

труднощі вирішення загальноекономічних проблем у масштабах однієї галузі (послаблення стійкості української енергосистеми, складність збору платежів, приватизаційні проблеми – глибина приватизації об’єктів, вибір інвестора – стратегічний чи портфельний та ін.);

складність взаємовідносин з питань енергетики між Міненерго та відповідним Комітетом Верховної Ради України, приватизованими обленерго і Світовим банком;

занадто низьку платоспроможність споживачів електроенергетики – суб’єктів господарювання та населення;

важкий фінансовий стан суб’єктів господарських відносин, що призвів до неможливості підприємств власними силами здійснювати захист своїх майнових прав. Це пов’язано з відсутністю коштів на розвиток міцних юридичних служб енергетичних компаній, підготовку спеціалістів високої кваліфікації, які б на високому професійному рівні здійснювали роботу з підготовки договірної бази для постачання й оплати електроенергії, аналізу чинного законодавства та існуючої міжнародної практики щодо розрахунків за електроенергію, стягнення заборгованості за електроенергію тощо;

встановлення надмірно високих податкових ставок, із-за чого значна частина національної економіки, у тому числі й частина енергетики, перебувають “в тіні”. Прагнення уникнути сплати податків призводить до приховування підприємствами частини прибутків;

недосконалість чинного законодавства, що регулює виробництво та споживання електроенергії. Наприклад, відповідно до ст. 15 Закону України “Про електроенергетику” оптовий ринок створюється і діє на підставі договору між членами оптового ринку. Проте, Закон не визначає правову природу цього договору, його основні умови, не врегульована процедура прийняття цього договору тощо. Існуюча відповідно до діючого договору система оплати за електроенергію дозволяє обласним енергопостачальним організаціям протягом тривалого часу не перераховувати отримані від споживачів кошти Національній енергетичній компанії “Укренерго” (НЕК “Укренерго”), що, у свою чергу, затримує перерахування коштів енергогенеруючим компаніям. Санкції, встановлені договором до порушників платіжної дисципліни, сформульовані не досить чітко.

Суб’єктивними обставинами, що негативно впливають на економіко-кримінологічну ситуацію в електроенергетиці країни, є такі, що суто пов’язані з людським фактором.

У галузі поширені порушення енергопостачальними підприємствами встановленого порядку зарахування коштів, сплачених споживачами за електроенергію. Понад третини надходжень було використано ними на власні потреби: зарплату, преміальні, інші соціальні виплати, придбання товарно-матеріальних цінностей невиробничого характеру.

Так, Державна акціонерна енергопостачальна компанія (ДАЕК) “Харківобленерго” у 1998 році акумулювала на своїх рахунках 57,4 млн грн, а перерахувала НЕК “Укренерго” тільки 25,6 млн грн ДАЕК “Тернопільобленерго” використала на власні потреби 4 млн грн., з них на премії використано 688 тис. грн., на євроремонт вбиральні – 19,9 тис грн, на придбання меблів – 15 тис грн тощо.

ДАЕК “Луганськобленерго” за два місяці поточного року допустило неправомірне зростання заробітної плати апарату на 61% порівняно з відповідним періодом минулого року, а голові правління встановлено оклад у розмірі 5140 грн.

ДАЕК “Крименерго” з коштів, що надійшли в оплату за електроенергію, 433 тис. грн. використало на поліпшення соціальної сфери. Зокрема, голові правління та головному бухгалтеру придбано квартири на суму 149 тис. грн.

Слід зазначити, що крім грошових коштів підприємства електричних мереж активно залучають і повністю залишають у своєму розпорядженні матеріальні ресурси шляхом проведення товарообмінних операцій по боргах. Так, Гусятинськими та Чортківськими районними електромережами (РЕМ у Тернопільській області) за рахунок погашення боргу отримано легкові автомобілі вартістю 52,9 тис. грн. А до ДАЕК “Луганськобленерго” за півроку бартером надійшли акумулятори, кабельна продукція, автошини, побутова техніка, меблі та одяг на суму 2,6 млн. грн.

Деякі енергопостачальні компанії перетворилися на оптові бази з реалізації продукції, здійснюють діяльність на підставі угод про взаємні поставки, виконують інші невластиві їм функції. Так, Новгород-Сіверські РЕМ (Чернігівська область) за відпущену електроенергію отримали від колективних сільськогосподарських підприємств худобу на 16,4 тис. грн., реалізували її, а кошти використали на власні потреби. У свою чергу Броварські РЕМ (Київська область) отримали за рахунок відпущеної електроенергії 96,1 т цукру, який обміняли на автомобіль ВАЗ-2121, гідропідйомник, комп’ютерний комплекс реєстрації диспетчерських переговорів, три комп’ютери, один принтер.

Негативно впливає на стан розрахунків здійснення оплати за електроенергію шляхом взаємозаліків. Навіть споживачі електроенергії, які можуть розраховуватись за електроенергію грошовими коштами, проводять взаємозаліки, а грошові кошти перераховуються посередникам або залишаються у цих споживачів. Мають місце випадки, коли за використану електроенергію підприємства видавали вексель, а грошові кошти для викупу виданих векселів перераховували комерційним структурам.

Недосконалість нормативних актів щодо регламентування здійснення суб’єктами господарювання безрахункових операцій шляхом проведення взаємозаліків, вексельних розрахунків призводить до суттєвих фінансових втрат. Перевірками 21 підприємства Миколаївської області виявлено, що всі вони могли розрахуватися за електроенергію грішми, однак за вказівкою обленерго розраховувалися векселями на суму 472 тис. грн. і бартерними операціями – на 304,4 тис. грн.

ДАЕК “Західенерго” передало СП “Галев ЛТД” векселі на суму 10 млн грн., що перевищувало заборгованість за електроенергію на 5,5 млн. грн. Збитки від цієї операції віднесено на витрати Бурштинської ТЕС, а до бюджету не надійшло 1,6 млн грн.

За друге півріччя 1998 року на розподільчі рахунки “Укренерго” надійшло 628 млн грн. Тим часом річна заборгованість компанії перед виробниками становить понад 6 млрд грн. готівкою (в основному діють заліки, векселі, бартер).

Однією з причин незадовільних розрахунків з енергогенеруючими компаніями залишається низький рівень фінансової дисципліни в НЕК “Укренерго”, якою допущено численні факти витрачання коштів без наявного джерела покриття таких витрат. Внаслідок таких порушень відволікалися обігові кошти, що мають бути спрямовані на першочергові платежі для погашення заборгованості за отриману електроенергію.

Аналогічна ситуація мала місце і в Національній атомній енергогенеруючий компанії (НАЕК) “Енергоатом”, де за рахунок коштів, передбачених на фінансування добудови двох енергоблоків Хмельницької та Рівненської АЕС, 44,8 млн грн. було спрямовано на фінансування будівництва офісу для дирекції.

За результатами перевірок, проведених співробітниками Головного контрольно-ревізійного управління України, донараховано до бюджету платежів на суму 11,3 млн грн., до правоохоронних органів передано 76 матеріалів, збиток по яких складає 13 млн грн.

З метою покращання економіко-криміногенної ситуації в галузі забезпечення законності й правопорядку при здійсненні розрахунків за електроенергію, на нашу думку, доцільно вжити таких заходів:

1. Розробити дієвий механізм стягнення простроченої дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію та порядок повернення судових витрат за рахунок їх відшкодування дебіторами.

2. Для зміцнення платіжної дисципліни з боку споживачів електроенергії та запобігання випадкам, коли заборгованість за електроенергію не погашається навіть за умов платоспроможності боржника:

вивчити питання щодо доцільності надання повноваження органам енергонагляду постійного проведення аналізу платоспроможності боржників, перевірки наявності коштів на поточних, депозитних, валютних рахунках, а також складу майна боржників, за рахунок реалізації якого може погашатися заборгованість за спожиту електроенергію. Такі відомості повинні надаватися Міністерству енергетики України та відповідним службам НЕК “Укренерго”, що безпосередньо здійснюють роботу по стягненню заборгованості;

розробити та внести у передбаченому законом порядку на розгляд до Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України “Про електроенергетику” щодо персональної відповідальності посадових осіб підприємств-споживачів електроенергії за непогашення заборгованості за умови їх платіжоспроможності та за порушення фінансової і розрахункової дисципліни; визначення правової природи договору між суб’єктами оптового ринку електроенергії, основних умов, які повинні в ньому міститися тощо;

розробити типову форму договору між енергопостачальною організацією та споживачем електроенергії, який має передбачити відповідальність споживачів за неоплату електроенергії, а відповідним структурним підрозділам Міністерства енергетики України забезпечити переукладення цих договорів.

3. Здійснити перевірки фінансово-господарської діяльності боржників-споживачів електроенергії. Вжити грунтовних заходів щодо перекриття каналів незаконного збагачення окремих ділків та мафіозних груп, усунення виявлених порушень, перш за все зловживань та махінацій в ході розрахунків за електроенергію.

4. з метою активізації роботи по стягненню заборгованості за спожиту електроенергію та запровадження обліку споживачів-боржників створити єдину базу даних боржників, яка повинна містити, крім даних про енергопостачальні компанії, також відомості про підприємства – абонентів енергопостачальних компаній. Зобов’язати енергопостачальні компанії постійно (два рази на місяць) надавати відомості про всіх своїх дебіторів, а також нормативно закріпити відповідальність за порушення цього обов’язку.

5. Проаналізувати стан виконання вимог Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996–2000 роки, Національної програми боротьби з корупцією та вимог антикорупційного законодавства. Дати принципову оцінку фактам зловживань, безгосподарності, недбальства у збереженні державного і колективного майна, нецільового використання коштів, ухилення від сплати податків та інших платежів, викритих правоохоронними та контролюючими органами. Розглянути питання щодо персональної відповідальності кожної винної посадової особи.

Це, звичайно, неповний перелік заходів держави, що сприятиме подоланню негативних явищ при розрахунках за спожиту електроенергію. з метою досягнення належного ефекту потрібна реалізація всього комплексу заходів економічного, правового й управлінського характеру, що повинні застосовуватись паралельно й одночасно.