Діяльність суб’єктів господарювання на енергетичному ринку

За даними Міністерства енергетики України, електростанціями за 9 місяців 1999 р. вироблено 119 686 млн кВт·год електроенергії, що на 1991,2 млн кВт·год нижче за відповідний період минулого року. На 0,2% проти відповідного періоду минулого року зменшилось виробництво електроенергії тепловими електростанціями і воно становить 52 824,9 млн кВт·год. Виробництво електроенергії на ГЕС збільшилось на 205,9 млн кВт·год, або на 1,8% і склало 11 627,1 млн кВт·год, а на АЕС було вироблено 55 234 млн кВт·год, що нижче рівня 9 місяців 1998 р. на 2091,4 млн кВт·год, або на 3,6%.

За результатами роботи енергетичних компаній Міненерго України за 9 місяців 1999 р. рентабельність виробництва електроенергії склала 11,3%, що на 0,38% вище за рівень 1998 р. Аналіз вартісних показників свідчить, що за 9 місяців п. р. (порівняно з 9 місяцями минулого року) в цілому по Міненерго собівартість 1 кВт·год підвищилась на 2,73 коп. і склала 8,52 коп. за 1 кВт·год.

Основними факторами, що вплинули на зростання собівартості відпущеної електроенергії, є перш за все:

підвищення вартості палива та зростання умовно постійних витрат у розрахунку на 1 кВт·год;

зростання курсу долара США по відношенню до гривні;

збільшення суми амортизаційних відрахувань у зв’язку з відміною з 01.01.99 знижуючого коефіцієнта до норм амортизації;

зменшення обсягів виробництва електроенергії та зростання питомих витрат палива на відпущену тепловими електростанціями електроенергію.

Ці фактори суттєво вплинули на генеруючі компанії теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, собівартість 1 кВт·год яких зросла відповідно у 1,5 та 1,8 рази.

Середньовідпускний тариф енергетичних компаній Міненерго України найближчим часом очікується на рівні 9,49 коп. за 1 кВт·год, що на 2,98 коп. вище, ніж у відповідному періоді минулого року, що пояснюється, насамперед, підвищенням тарифів для всіх груп споживачів (постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.05.98 № 658; від 10.04.98 № 420; від 10.03.99 № 309).

Загальне споживання електроенергії за 9 місяців 1999 р. зменшилось у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 2,8% і склало 121 093,9 млн кВт·год. За 9 місяців 1999 р. на 4,6% менше відповідного періоду минулого року спожито електроенергії галузями суспільного виробництва, що складає 90 874,3 млн кВт. г.

Фінансовий стан галузі переважно залежить від сплатоспроможності споживачів електроенергії. Проте у 1998 році частина оплати за спожиту електроенергію становила 79,85% від загального обсягу товарного відпуску електроенергії, причому грошовими коштами – лише 9,45%, а решта – 70,4% через взаємозаліки та інші види платежів.

За 9 місяців поточного року порівняно з 1998 роком рівень оплати за спожиту електроенергію знизився на 6,16% і становить 73,69%. Але частка сплати за спожиту електроенергію грошима підвищилась до 33,81% від товарного відпуску, а частка сплати через взаємозаліки та інші види платежів знизилась до 39,88%.

Загальна сума заборгованості споживачів за відпущену електроенергію у 1998 р. становила понад 3,8 млрд грн., у тому числі заборгованість споживачів промислово розвинених областей (енергокомпаній “Дніпрообленерго”, “Донецькобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Луганськобленерго”) становила майже 2,2 млрд грн., або 56,5%. Відповідно, за 9 місяців 1999 р. від загальної суми заборгованості у 5,4 млрд грн., заборгованість споживачів цих регіонів становила 2,8 млрд грн., або 51,8%.

За зовнішньоекономічними контрактами Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності (ДПЗД) “Укрінтеренерго” протягом 1998 р. було експортовано 3583,1 млн кВт·год електроенергії на суму 86 млн дол. США, а також енергетичного обладнання, і надано послуг на загальну суму понад 7,3 млн дол. США. За 9 місяців 1999 р. експорт електроенергії зменшився і становить 1574,7 млн кВт·год на суму 37,8 млн дол. США; під забезпечення контрактів отримано 797,5 тис. т вугілля на суму 22,3 млн дол. США, а також обладнання і матеріалів на суму 1,8 млн дол. США.

Економічна характеристика діяльності оптового ринку електроенергії. Оптовий ринок електроенергії формується згідно з Договором між членами оптового ринку електричної енергії України (Договор ОРЕ), узгодженого з Міністерством енергетики, Держкоматомом, Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) та Антимонопольним комітетом і підписаного учасниками Оптового ринку електроенергії. Членами ОРЕ є енергогенеруючі компанії, обласні енергопостачальні компанії та незалежні постачальники електричної енергії, які здійснюють свою діяльність згідно з ліцензією, що видається Національною комісією регулювання електроенергетики України.

За даними Національної комісії регулювання електроенергетики України, на енергетичному ринку України протягом 1998—1999 рр. за Правилами ОРЕ крім державних суб’єктів господарювання здійснювали свою діяльність і посередницькі структури (незалежні постачальники). Їх доля в закупівлі електроенергії з ОРЕ склала у 1998 р. 19%, а за 9 місяців 1999 р. – 19,6%. У середньому в ОРЕ у 1998 р. працювало щомісячно понад 120 незалежних постачальників.

Станом на жовтень поточного року в ОРЕ працювало понад 150 учасників, у той же час загальна їх кількість становила понад 500 юридичних осіб. Кожен із суб’єктів енергоринку працює лише за умови отримання ліцензії в Національній комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), що регулює його діяльність і робить підзвітним НКРЕ в межах її компетенції. За цей період Комісією видано 924 ліцензії, у тому числі: на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами – 2; з оптового постачання електричної енергії – 2; з виробництва електричної енергії – 149; з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами – 45; з постачання електричної енергії за регульованим тарифом – 38, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом – 688. Серед ліцензіатів з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом (так званих незалежних постачальників), ліцензії яких є чинними, 36 підприємств традиційно займаються діяльністю в електроенергетиці, 36 підприємств вугільної промисловості, 50 промислових підприємств металургійної, машинобудівельної та хімічної галузей, 7 інститутів, спеціалізованих та обчислювальних центрів, 466 комерційних структур. Ліцензіати з виробництва електроенергії здійснюють свою діяльність на власному або орендованому обладнанні. Ліцензіати з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом використовують власні електромережі, а незалежні постачальники на підставі укладених з передавачами електроенергії договорів використовують електромережі передавача для транспортування електроенергії своїм споживачам, сплачуючи за це згідно з тарифами на передачу, встановленими НКРЕ.

Відпуск електричної енергії здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.97 № 487 за умов внесення авансового платежу (визначається Радою ОРЕ) чи фінансових гарантій від кредиторів ОРЕ (угода про списання заборгованості за поставлену та отриману з ОРЕ електричну енергію).

За 1998 р. та 9 місяців 1999 р. було відпущено електричної енергії з ОРЕ постачальникам за нерегульованими тарифами на загальну суму 4,26 млрд грн., оплачено всього за вказаний період 3,5 млрд грн., у тому числі коштами 9,6 млн грн., або 0,2% від товарної продукції, по рахунку 2602 (відповідно постанови КМУ № 621) – 0,7 млрд грн., або 16%, а решта була списана з угод (переказових доручень). Залишок несплаченого боргу складає 0,7 млрд грн., з яких 0,5 млрд грн. – борг НАЕК “Енергоатом” перед ОРЕ як постачальника за нерегульованим тарифом, а решта – борги інших кредиторів.

Механізм функціонування Оптового ринку електричної енергії передбачено Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасових умов функціонування Оптового ринку електричної енергії” від 5.11.99 № 2043.

Кримінологічні аспекти діяльності суб’єктів господарювання на енергетичному ринку. За матеріалами Міністерства внутрішніх справ України, аналіз кримінальних справ та вивчення фактичного стану на місцях свідчить про те, що, незважаючи на вжиті заходи, криміногенна ситуація на енергетичному ринку залишається складною.

Виходячи з вимог Президента України та Уряду України, Міністерством внутрішніх справ у взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами активізована діяльність щодо посилення боротьби зі злочинністю на енергетичному ринку держави.

У результаті працівниками органів внутрішніх справ за 9 місяців 1999 р. на енергетичному ринку України виявлено 2006 корисливих злочинів, у тому числі 493 розкрадання державного та колективного майна, з яких 168 – у великих і особливо великих розмірах та 91 факт хабарництва. Збитки від вчинених злочинів склали понад 105 млн грн., з яких понад 61 млн грн. відшкодовано. До скоєння вказаних правопорушень причетно 2016 осіб, у тому числі 325 керівників різного рівня.

За матеріалами УМВС України, прокуратурою м. Вінниці порушено кримінальну справу за ознаками ст. 165 КК України відносно колишнього голови правління Вінницької філії акціонерного банку “Енергобанк” Костюка І. Г., який, зловживаючи посадовим становищем, протягом 1997—1998 рр. уклав депозитні угоди з київським ТОВ “Енергія Маркет” та АБ “Енергобанк” (м. Київ), і незаконно видав кредити ряду комерційних структур – “ДАР”, “РУС”, “Зернопром”, “Валето ЛТД” – на загальну суму 6,0 млн грн., які до цього часу не повернуто. Зазначеними комерційними структурами отримано кредитні кошти, перераховані на фірму “РУС” з метою закупки і перепродажу електроенергії та палива. В ході розслідування порушено три кримінальні справи за ознаками ст. 1485 КК України відносно посадових осіб комерційних фірм “ДАР”, “Зернопром”, “Валето ЛТД”.

Складне фінансове становище підприємств-виробників окремі комерційні структури використовують для здійснення різних операцій, насамперед посередницьких, нерідко на шкоду інтересам державних підприємств. Розповсюдженого характеру набули факти укладання прямих угод з комерційними структурами на поставку палива, обладнання та розрахунків за електроенергію.

Так, у Миколаївській області викрито генерального директора Київського ТОВ “Альфа” Криводуба, який, заключивши з НАЕК “Енергоатом” угоду на право отримання боргу, кошти на суму 1,6 млн грн., що надійшли від ДК “Молденерго” Південно-Українській АЕС в оплату за відпущену електроенергію, витратив на закупівлю матеріальних цінностей та реалізував їх через дочірнє підприємство, а гроші привласнив.

Не зменшується кількість злочинів, пов’язаних із застосуванням різних схем безгрошових розрахунків (шляхом обміну продукцією, переуступки права вимоги повернення боргу, зарахування векселів тощо), що призводить до перерозподілу прибутків на користь приватних фірм і, як наслідок, до їх збагачення за рахунок державних підприємств.

За матеріалами УБОЗ УМВС України в Тернопільській області 27 жовтня 1999 року порушено кримінальну справу за ознаками ст. 861, ч. 2 ст. 1485 КК України відносно організованого злочинного угруповання, до складу якого входили мешканці міст Тернополя, Києва, Чернівців, Бердичева та посадові особи ВАТ “Тернопільобленерго”. Ними розроблено та реалізовано схему взаємозаліків через посередницькі комерційні структури, внаслідок якої державі заподіяні збитки на суму понад 5 млн грн.

Переважно розрахунки за спожиту електроенергію проводяться через взаємозалік і вексельні розрахунки, а за допомогою грошових коштів – лише 5–10%. Зокрема, у Донецькій області за два місяці поточного року споживачами сплачено за електроенергію 205,7 млн грн., з яких грошовими коштами – тільки 7,4%, а бартерними розрахунками та векселями – 88,7%. Так само в Запорізькій області за отриману електроенергію споживачі розрахувалися грошима тільки на 7%, а 47% сплачено векселями і 46% взаємозаліками.

Для впорядкування проведення розрахунків за спожиту електроенергію Кабінет Міністрів України Постановою “Про встановлення спеціального режиму розрахунків за реалізовану споживачам електричну енергію” від 05.06.98 № 811 затвердив Порядок розрахунків за реалізовану електричну енергію, яким передбачалося відкриття спеціального рахунку в кожному структурному підрозділі обленерго і щоденне перерахування коштів через уповноважений банк у повному обсязі фактичного надходження безпосередньо на відповідний транзитний рахунок ДАЕК (обленерго).

З введенням Постанови в дію надходження грошових коштів збільшилось. Так, із загальної суми надходжень 513,1 млн грн. за 1998 рік 78% (402,3 млн грн.) надійшло у другій половині 1998 року. Але це є незначною часткою, що становить тільки 8% очікуваної суми. Всього за друге півріччя 1998 і два місяці 1999 року за електроенергію споживачами сплачено 913,3 млн грн.

За результатами ревізій та перевірок 1737 підприємств енергетичної галузі України, проведених ГоловКРУ протягом 1998–1999 рр. виявлено незаконних витрат, розкрадань, недостач на суму 191,5 млн грн., з яких відшкодовано 22,6 млн грн. Додатково нараховано до бюджету 94,2 млн грн. платежів, з яких надійшло 2,0 млн грн.; передано у правоохоронні органи 512 справ про корисливі правопорушення на загальну суму 418,3 млн грн.

За виявлені порушення на винних осіб накладено 156 адміністративних стягнень на суму 156 тис. грн. та притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності 75 осіб.

Ситуації, що існує в енергетичній галузі та на Оптовому ринку електроенергії із збереженням державного та колективного майна, розрахунками за електроенергію, сприяє ряд обставин, переважно суб’єктивного характеру.

Внаслідок невиконання обов’язків по сплаті заборгованості та відсутності контролю за станом розрахунків за спожиту електричну енергію виникла ситуація, коли сума заборгованості, що підтверджена споживачами електроенергії, є значно меншою за фактичну. Так, станом на 01.03.99 заборгованість обленерго перед НЕК “Укренерго” склала 5,1 млрд грн., а споживачі підтвердили свою заборгованість перед компаніями за спожиту електроенергію тільки на суму 4,2 млрд грн. В результаті несвоєчасного проведення звірок енергоринку та компаній втрачається контроль за достовірністю обліку та реальністю повернення боргів за спожиту електроенергію.

Зазначене питання потребує глибокого вивчення спеціалістами Міненерго, оскільки є підстави стверджувати, що обленерго ніколи не розрахуються за отриману на енергоринку України електроенергію на суму 1,7 млрд грн. По Україні за друге півріччя 1998 року і два місяці 1999 р. втрачено електроенергії при транспортуванні в мережах понад встановлені норми на 689,5 млн грн.

На стан заборгованості споживачів перед обленерго впливає те, що основними споживачами енергії, яку постачають державні компанії, є населення та бюджетні організації, а більшість платоспроможних підприємств забезпечують електроенергією незалежні постачальники.

Так, у Дніпропетровській області за 1996 – 1999 рр. питома вага електроенергії від державних постачальників у загальному обсязі надходжень зменшилася з 80% до 58,1% внаслідок зростання частки транзитної електроенергії від незалежних постачальників.

Крім того, є випадки відпуску електроенергії за цінами, які майже удвічі нижчі за тариф, затверджений НКРЕ України, внаслідок чого енергопостачальні компанії несуть збитки.

ВАТ “Херсонобленерго” здійснювало реалізацію електроенергії АТЗТ “Інтергаз” за ціною 2,2–2,9 цента США при встановленому тарифі 4,4 цента США, внаслідок чого за 1996–1997 рр. воно зазнало збитків на суму 306,1 тис. грн.

У ході ревізій та перевірок встановлені непоодинокі факти, коли отримані від споживачів грошові кошти за електроенергію компанії витрачали в основному на виплату працівникам заробітної плати, преміальних та соціальні виплати, на придбання товарно-матеріальних цінностей невиробничого характеру, сплату відсотків за кредити, придбання квартир, автомобілів тощо. Відволікання грошових коштів, передбачених для перерахування постачальникам електроенергії, здійснювалися з відома, а в окремих випадках і за ініціативою керівників компаній та Міненерго України для поточних потреб як структурних підрозділів, так і самих компаній.

Міненерго України примусово списало з розподільного рахунку “Севастопольміськенерго” кошти в сумі 714,0 тис. грн., що надійшли від споживачів за електроенергію, і зарахувало їх до позабюджетного резервного фонду Міністерства. Такими діями Міненерго спричинило утворення нереальної кредиторської заборгованості, що призвело до штучного збільшення фактичного боргу споживачів перед енергоринком.

У порушення порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.97 № 487, в галузі набули поширення бартерні операції. При цьому не виконуються вимоги Постанови щодо проведення бартерних операцій за спожиту електроенергію тільки в обмін на паливо (вугілля, газ, мазут, свіже ядерне паливо) та в обсязі вартості виведення відпрацьованого ядерного палива.

Результати перевірок ГоловКРУ свідчать, що бартерні операції підприємствами обленерго використовуються не для забезпечення погашення боргу перед виробниками чи для технологічних потреб виробництва, а на власні потреби невиробничого характеру.

Тільки за січень-лютий 1999 року енергопостачальні компанії залишили у своєму розпорядженні товарно-матеріальні цінності на 127,9 млн грн., з яких 66,7 млн грн. отримано в оплату спожитої електроенергії. Зокрема, в Рівненській області за друге півріччя 1998 та січень-лютий 1999 року проведено бартерних операцій на загальну суму 5,3 млн грн., і всі товарно-матеріальні цінності, отримані від споживачів за використану електроенергію, витрачено енергопостачальними підприємствами на власні потреби.

Цьому значною мірою сприяє спільна Постанова Міненерго та НКРЕ від 08.09.98 № 164/1152, якою встановлено квоту використання на власні потреби без банківських розрахунків плати за спожиту електроенергію в розмірі до 70% товарної продукції.

За період з липня 1998 по березень 1999 рр. до ВАТ “Луганськобленерго” надійшло за бартером матеріальних цінностей на суму 2,6 млн грн., у тому числі акумулятори, кабельна продукція, автомашини, які використано у виробництві, а також побутова техніка, меблі та одяг, що видано робітникам підприємства за рахунок заробітної плати.

Виявлено випадки, коли енергопостачальні компанії перетворювалися на оптові бази з реалізації продукції, здійснювали діяльність на підставі угод про взаємні поставки, виконували інші, не властиві їм функції.

Так, компанія “Кіровоградобленерго” у лютому 1999 року одержала від ТОВ “Дует” 10 холодильників “Норд” на суму 13 тис. грн; від приватного підприємства “Європа-плюс” – автобус ПАЗ-3205 вартістю 60,4 тис. грн. в обмін на вершкове масло; від приватного підприємця Махинька – автомобіль КамАЗ (фургон) вартістю 55,2 тис. грн тощо. При цьому в розрахунках виникла кредиторська заборгованість ДАЕК, яка в подальшому була закрита заліками за рахунок поставок електричної енергії.

У зв’язку з невизначеністю розмірів боргів кожного споживача і можливістю отримання цінностей в рахунок боргів, а також внаслідок відсутності контролю з боку керівників за достовірністю проведених товарообмінних операцій, складалися сприятливі умови для різних роду зловживань, привласнення державних коштів тощо.

Проведеною у ВАТ “Луганськобленерго” інвентаризацією цінних паперів встановлено недостачу векселів на суму 25,9 млн грн. Матеріали передано в органи прокуратури.

Однією з причин незадовільних розрахунків з енергогенеруючими компаніями є відсутність фінансової дисципліни у самій компанії “Укренерго”, якою допущено численні факти витрачання коштів без наявного джерела покриття таких витрат.

Зокрема, за відсутності прибутку і відповідних фондів, що формуються за його рахунок, компанією здійснювалися витрати з фондів розвитку виробництва, матеріального заохочення і соціального розвитку. Внаслідок таких порушень відволікались обігові кошти, що могли бути спрямовані на першочергові платежі для погашення заборгованості за отриману електроенергію. Станом на 01.01.99 заборгованість за електроенергію досягла 4,9 млрд грн., а іммобілізація за рік зросла майже у 4 рази (з 51,0 до 194,2 млн грн.).

Зростанню заборгованості за спожиту електроенергію сприяли також дії підприємств-споживачів, що вишукували різноманітні шляхи для неперерахування грошових коштів за спожиту електроенергію на розподільні рахунки енергопостачальних компаній.

Встановлено численні факти, коли за наявності на розрахунковому рахунку грошових коштів у розмірах, достатніх для сплати рахунків за отриману електроенергію, розрахунки здійснювалися шляхом придбання у комерційних структур товарно-матеріальних цінностей з подальшою передачею їх підприємствам електромереж за рахунок погашення заборгованості за отриману електроенергію.

Деякі керівники підприємств для уникнення сплати боргів за спожиту електроенергію відкривали в банках по два і більше рахунків. ВАТ “Дніпропетровський трубний завод” відкрило в установах банків один основний рахунок, 4 поточних і 17 валютних, на які надходили грошові кошти. Так, тільки за лютий 1999 року заводом отримано 2 млн грн, але можливість частково розраховуватись за спожиту електроенергію грошовими коштами не було використано, внаслідок чого заборгованість за електроенергію на 01.03.99 становила 2,1 млн грн.

Недосконалість нормативних актів, якими регламентується здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій шляхом проведення взаємозаліків, взаєморозрахунків, товарообмінних операцій, вексельних розрахунків призводить до суттєвих фінансових втрат, що негативно впливає на розрахунки за енергоносії.

До системи розрахунків за спожиті енергоносії підприємствами залучалися незалежні постачальники та інші комерційні структури, що призводило до перерозподілу прибутків на їх користь за рахунок збитковості операцій для державних підприємств.

При перевірці незалежних постачальників електроенергії в Луганській області встановлено, що шахта “Індустрія” в результаті перевідступлення права на стягнення боргів з Луганської ГРЕС різним комерційним структурам зазнала збитків на суму 2,1 млн грн.

На жаль, переуступлення взаємних боргів ведуть не до зменшення заборгованості, а тільки до зміни боржника. Так, згідно з угодою від 30.06.97 між ЗАТ “Київ-Донбас”, КП “Надра Сервіс” та ДАЕК “Західенерго” проведено переуступлення боргу в сумі 975 тис грн, у результаті заборгованість зменшилась тільки на вартість поставленого КП “Надра Сервіс” вугілля на суму 188,4 тис. грн., а решту заборгованості, що рахувалася станом на 01.03.99 на суму 786,6 тис. грн, не погашено.

Головним напрямом діяльності ТЕС є виробництво електричної та теплової енергії, що відпускається теплоенергогенеруючим компаніям для подальшої її реалізації.

Основними постачальниками вугілля є холдингові компанії системи Мінвуглепрому України та незалежні постачальники, частка поставок яких з кожним роком зростає.

Так, на Ладижинську ТЕС (Вінницька область) від холдингових компаній Мінвуглепрому надійшло 45,9% загального обсягу поставленого вугілля, а від незалежних постачальників – 52,9% та від інших – 1,2%.

У зв’язку з тяжким фінансовим станом борги станцій як державним, так і недержавним постачальникам зростають.

Так, заборгованість Ладиженської ТЕС станом на 01.03.99 зросла до 244,9 млн грн., або на 29,1% проти заборгованості, що існувала на 01.01.98.

У той же час на ТЕС утворилася значна дебіторська заборгованість з постачальниками вугілля, але претензійна робота проводиться не на належному рівні. Крім того, користуючись складною ситуацією в розрахунках та безконтрольністю з боку міністерства, керівники станцій укладали від початку збиткові угоди, а також допускали інші порушення.

У зв’язку з тимчасовим припиненням діяльності суб’єктів підприємництва або порушенням ліцензіатами умов та правил здійснення підприємницької діяльності НКРЕ України зупинено дію 71 ліцензії: 2 – на виробництво електроенергії і 69 – на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом; анульовано 119 ліцензій: 24 – на виробництво електроенергії, 93 – на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, 1 – на оптове постачання електроенергії, 1 – на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

Занепокоєння викликають порушення ліцензійних умов постачальниками електроенергії за регульованим тарифом (обласними енергопостачальними компаніями) в частині проведення розрахунків з ОРЕ за покупну електроенергію. За грубе порушення порядку розрахунків за куповану електроенергію, а саме: вкрай низький рівень проплат та постійне зростання заборгованості перед ОРЕ, НКРЕ розпочала процедуру анулювання ліцензій ВАТ “ЕК “Херсонобленерго”, ВАТ “Львівобленерго”, ВАТ “Луганськобленерго” та ВАТ “ЕК “Чернівціобленерго”.

Аналіз емпіричних матеріалів про розвиток економіко-кримінологічної ситуації в енергетичній галузі, функціонування посередницьких структур на енергетичному ринку України дає підстави зробити висновки та запропонувати заходи щодо протидії криміналізації, посилення законності в діяльності суб’єктів господарювання в галузі.

1. Спостерігається тенденція щодо зниження загальних обсягів виробництва електроенергії електростанціями Міністерства енергетики України. У порівнянні з минулим періодом собівартість виробництва 1 кВт·год електроенергії підвищилася майже у 1,5 рази. Середньовідпускний тариф за електроенергію очікується на рівні 9,49 коп. за 1 кВт·год.

2. Загальне споживання електроенергії за 9 місяців п. р. зменшилося на 4,6% у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

3. Рівень оплати за спожиту електроенергію за 9 місяців 1999 року проти аналогічного періоду минулого року знизився на 6,2%. У структурі оплати за електроенергію залишається великою (40%) частка оплати бартером, взаємозаліками, іншими видами негрошових розрахунків.

4. Із загальної кількості учасників Оптового ринку електроенергії – понад 500 – 150 відносяться до незалежних постачальників електроенергії.

5. Криміногенна ситуація на енергетичному ринку залишається складною. У результаті вжитих заходів працівниками органів внутрішніх справ за 9 місяців п. р. на енергетичному ринку України викрито 2006 корисливих злочинів, у тому числі 493 розкрадання державного та колективного майна, з яких 168 – у великих та особливо великих розмірах. У вчиненні злочинів викрито 2016 осіб, у тому числі 325 керівників різного рівня. За результатами ревізій та перевірок, проведених ГоловКРУ, протягом 1998–1999 років на підприємствах енергетичної галузі виявлено незаконних витрат, розкрадань, недостач на суму 192 млн грн.

6. Ситуації, що утворилася на Оптовому ринку електроенергії зі збереженням державного та колективного майна, розрахунками за електроенергію, сприяють обставини в основному суб’єктивного характеру:

відсутність контролю з боку Міненерго України за станом розрахунків споживачів за спожиту електроенергію, нецільовим використанням коштів, що надійшли від сплати, передбачених для оплати за електроенергію виробникам;

відпуск електроенергії за цінами, значно нижчими за тариф, затверджений НКРЕ України, безпідставне завищення розрахункової вартості електроенергії і створення штучного резерву для надання посередникам в реалізації електроенергії різних знижок, пільг, дисконтів тощо; висока ціна електроенергії важким тягарем лягає на промисловість, комунально-побутову та бюджетні сфери і, особливо, на конкурентоспроможність таких енергоємних і водночас експортноорієнтовних галузей, як металургійна та хімічна;

невизначеність розміру боргів споживачів, можливість отримання матеріальних цінностей в рахунок боргів, відсутність контролю за законністю проведених товарообмінних операцій;

низький рівень фінансової дисципліни енергопостачальних компаній;

недосконалість нормативних актів, що регулюють розрахункові операції шляхом взаємозаліків, товарообмінних операцій, вексельних розрахунків, переуступки права вимоги повернення боргу тощо;

укладання керівниками електростанцій завідомо збиткових угод з постачальниками вугілля, інших енергоносіїв;

порушення ліцензійних умов постачальниками електроенергії обласними енергопостачальними компаніями за регульованим тарифом в частині проведення розрахунків за покупку електроенергії;

- корумповані зв’язки керівників державних органів управління з представниками посередницьких структур.

7. На думку фахівців Міненерго та НКРЕ України, подальше функціонування посередницьких комерційних структур на енергетичному ринку України є доцільним тому, що функціонування енергоринку, в діяльності якого певну роль відіграють незалежні постачальники, на цей час дозволило вирішити низку принципово важливих завдань підготовки вітчизняної електроенергетики до роботи в умовах ринкової економіки.

У той же час фахівці ГУБОЗ МВС України подальше функціонування посередницьких комерційних структур на енергетичному ринку України вважають недоцільним, оскільки аналіз оперативної обстановки свідчить про те, що організовані злочинні угруповання отримують неконтрольовані прибутки, саме через посередницькі комерційні структури, чинять свій вплив на державні підприємства та наносять значні збитки державі.

З урахуванням викладеного та з метою подальшого зміцнення законності й правопорядку в галузі енергетики вважаємо за доцільне:

1. Кабінету Міністрів України за участю зацікавлених міністерств та відомств:

розробити та внести на розгляд до Верховної Ради України проекти законів України “Про основні засади функціонування оптового ринку електроенергії”, “Про порядок та види розрахунків за електричну енергію”, “Про енергетичну біржу України”;

розробити та запровадити механізм майнової відповідальності усіх учасників Оптового ринку електроенергії та споживачів за порушення термінів і порядку розрахунків за неї, у тому числі енергопостачальних компаній, контрольний пакет акцій яких належить державі;

розробити систему розподілу коштів Оптового ринку електричної енергії з урахуванням збільшення на ринку питомої ваги приватизованих енергетичних компаній;

підготувати Комплексну програму енергозабезпеченя галузей економіки на основі застосування науково обгрунтованих норм споживання та витрат електроенергії, інших енергоносіїв, використання нетрадиційних джерел енергії;

внести зміни та доповнення до Правил виготовлення та використання вексельних бланків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10 вересня 1992 року № 528, якими передбачити застосування штрафних санкцій за порушення умов видачі векселів.

2. Фонду державного майна України внести у встановленому порядку до відповідних нормативних актів зміни та доповнення щодо включення до умов приватизації зобов’язань про повноту та своєчасність перерахування одержаних від споживачів коштів генеруючим компаніям.

3. Міністерству енергетики, НКРЕ, Державній податковій адміністрації України здійснити комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за розрахунками за спожиту електроенергію (провести звірки між різними суб’єктами енергоринку, забезпечити достовірність ними обліку, а також вжити рішучих заходів щодо повернення боргів за спожиту електроенергію тощо).

4. Міністерству внутрішніх справ, НКРЕ, Державній податковій адміністрації, Службі безпеки за участю Генеральної прокуратури України провести перевірки законності діяльності підприємницьких структур на енергоринку, що порушили ліцензійні умови. Про результати перевірок поінформувати Кабінет Міністрів України.