Шайнюк Т.П.

РОЗВИТОК АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ.

На сучасному складному етапі розвитку нашого суспільства Україні особливо необхідні кадри, які могли б глибоко осмислювати, аналізувати процеси, що відбуваються і знаходити шляхи розв’язання кризових явищ. Адже аналітичне мислення необхідне не тільки вченим, працівникам освіти і культури, але і працівникам всіх сфер суспільного виробництва і управління.

На нашу думку сьогодні аналітичне осмислення, поряд з іншими, особливо потребує соціальна сфера життя суспільства. А отже при підготовці спеціаліста соціальної роботи чільне місце повинно займати формування його аналітичного мислення.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника, на нашу думку, являє собою певний алгоритм, складовими компонентами якого є:

- формування у соціального працівника визначеного складу і структури соціального знання в його специфічній цілісності в процесі навчання і самоосвіти;

- вироблення вміння аналізувати соціальні явища, розуміти їх сутність давати їм об’єктивну оцінку і робити адекватні висновки з певного кола соціальних фактів;

- розвиток бачення предмету своєї діяльності і осмислення сукупності своїх безпосередніх обов’язків;

- оволодіння методами практичного розв’язання соціальних проблем, які визначають методику конкретного виду соціальної роботи;

- самовиховання необхідних для соціального працівника якостей: розуміння і відчуття соціальної справедливості, відповідальності за наслідки своєї роботи, чесності і принциповості у вирішенні життєвих проблем, відкритості у роботі з людьми, готовності прийти їм на допомогу;

- вироблення здатності прогнозувати можливі результати і наслідки своєї діяльності і ін.

Розвиток аналітичного мислення соціального працівника вимагає формування у нього відповідного понятійного апарату, самої здатності до аналітичного мислення. Необхідно підкреслити, що сучасна наука ще не виробила загальноприйнятого складу понятійного апарату, його об’єму і структури. Понятійний апарат включає в себе базові поняття, які не можна подавати у вигляді їх простого переліку. Тому потрібні об’єктивні підстави для їх систематизації. З цієї причини наші пропозиції у цьому плані слід розглядати як спробу впорядкування і взаємозв’язку цих понять. Всі базові поняття, котрі, на нашу думку потрібні для формування аналітичного мислення саме соціального працівника, можна систематизувати за принципом “визначальне” і “визначуване” у таких рівнях:

- Природне середовище - економіка - соціальна політика - мораль - право і законність.

- Природне середовище: природа, довкілля, екологія, екологічні ресурси, гармонія з природою, охорона природного середовища.

- Економіка: економічні закони, економічний ріст, стійкий економічний розвиток, економічний прогрес.

- Соціальна політика: соціальні проблеми, соціальний розвиток, якість життя, соціальні зобов’язання держави, соціальне партнерство, соціальний досвід.

- Мораль: матеріальні і духовні цінності, потреби людини, соціальна справедливість, соціальне благополуччя, соціальний мир і безпека, демократія, здорове і плідне життя, соціальна комунікація, пізнавальні орієнтації суспільства, домінуючий тип культури.

- Право і законність: права людини, основні свободи, правовий захист, правовий нігілізм, безправність, соціальний захист, беззахисність.

Отже в процесі навчання майбутнього соціального працівника з метою формування у нього аналітичного мислення всі згадані компоненти понятійного апарату необхідно розглядати, на наш погляд, саме в такій послідовності, тому що кожний вищий рівень у відношенні до кожного є визначальним. В структуру знання соціального працівника входить освоєння в процесі навчання основних законів і документів, на яких грунтується його діяльність. Це, насамперед, Конституція України, закони, прийняті Верховною Радою України, відповідні постанови Кабінету Міністрів України, а також документи і правові акти ООН, які мають рекомендаційний характер. Так, наприклад, опрацьовується “Декларація і Програма дій Всесвітньої зустрічі на вищому рівні в інтересах соціального розвитку”, яка була прийнята главами держав і урядів у Копенгагені 6-12 березня 1995 року. На цій конференції глави держав і урядів вирішили: “визнати значення соціального розвитку і благополуччя людей і висунути ці цілі на перший план як в нинішньому столітті, так і в ХХІ столітті”, “сприяти соціальному розвитку і соціальній справедливості”.

Соціальне значення як компонент алгоритму аналітичного мислення соціального працівника має загальні характеристики і свою специфіку як у процесі його засвоєння у навчанні, так і в ході його практичної реалізації. Специфіка соціального значення полягає в тому, що воно виробляє свій зміст і змістову структуру: складові частини цього знання, будову цих частин та послідовність їх логічного розгортання. Цей зміст і його структура мають своє походження, виявляються і реалізуються в процесі їх функціонування і розвитку. Вони існують у відносинах людей, соціальних груп, трудових колективів, суспільства в цілому. І тільки як уже існуюча реалія вони можуть бути освоєні. Тобто соціальне знання має свою об’єктивну основу, незалежну від суб’єкта: викладача з його соціальними вподобаннями і студента як суб’єкта навчального процесу. Воно не зводиться до отримання слухачами певної суми відомостей, набору соціальних фахів, окремих даних про природу і цілі соціальної роботи. Тим більш це не сукупність якихось наперед заданих, готових висновків про ті чи інші соціальні явища. Тут ніхто не може претендувати на остаточну і єдино вірну істину. Разом з тим, всі ці системні аспекти соціального знання - його генезис, структура, функціонування розвиток - служать лише матеріалом для вироблення системного розуміння конкретних соціальних проблем особистості, сім’ї, соціальної групи, трудового колективу і пошуку шляхів їх розв’язання. Отже для цього у соціального працівника повинна бути добре розвинута здатність до аналізу життєвих явищ. І саме аналітичне мислення, яке полягає в мисленому і практичному розчленуванні життєвих фактів і явищ на складові частини, виділення в них суттєвих ознак і відношень, і є визначальним в забезпеченні успіху в роботі соціального працівника.

Сфера діяльності соціального працівника - це сфера послуг, але таких, що докорінно відрізняються від інших форм побутових послуг, тому що послуги соціального працівника спрямовані на матеріальну і духовну допомогу найбільш вразливій частині суспільства: інвалідам, пенсіонерам, старим немічним, одиноким людям, маргіналам і ін. Така специфіка діяльність соціального керівника і вимагає від нього особливих якостей: чуйності, здатності до співпереживання і співчуття і, безумовно розвинутого аналітичного мислення. Ці проблеми активно розробляються в сучасній науці. Вивчення передового світового досвіду в курсі “Історія і зарубіжний досвід соціальної роботи” дозволяє слухачам співставляти, аналізувати досягнення різних країн у цій галузі. Так, у світовому рейтингу якості соціального обслуговування Швеція займає перше, а Фінляндія - друге місце.

Вивчаючи зарубіжний досвід соціальної роботи, соціальні працівники (слухачі заочної форми навчання) вчаться аналізувати власну практичну діяльність. Крім того, в процесі навчання слухачам пропонуються такі форми завдань, які вимагають самостійного осмислення і самостійних висновків по виучуваному матеріалу. Так, наприклад, слухачі виконують самостійну роботу на тему: “Моє бачення соціальних проблем суспільства”, розв’язують конкретні конфліктні ситуації, що мали місце в регіонах практичної роботи слухачів.

Розвитку аналітичного мислення соціальних працівників сприяє також їх активна участь в роботі науково-практичних конференцій, що проводяться на ФПО спільно із викладачами, написання курсових робіт з проблеми соціальної роботи і інші види навчальної діяльності. Отже навчання в університеті, разом із самоосвітою, формують мислячого соціального працівника, якому належить в практичній діяльності розв’язувати складний вузол соціальних проблем суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрєєва Г.М. Социальная психология. - М., 1997.

2. Аникеева Л., Мамонтова Т. Из опыта социального обслуживания в

Финляндии. // Человек и труд. - 1993. - № 7.

3. Мельников Г. От решения социальных проблем не уйти // Человек и труд. - 1993. - № 2.

4. Основы социально-психологической теории. - М.: 1995.

АНОТАЦІЯ

В статті піднято проблему необхідності підготовки аналітично мислячих спеціалістів соціальної роботи. Підкреслюється специфіка роботи цієї категорії спеціалістів, вагомість їх вкладу в розв’язання складних проблем соціальної сфери.

ANNOTATION

The article is about the necesity of training analitical thinking specialists for social work.

It underlines the specificty of work for this category of specialists, the walue of their contribution in the solution of complicated problems in the social sphere.

 Т.П. Шайнюк - ст. викладач кафедри управління ФПО ВДУ.