Тема: Сценарний метод прогнозування. Методи генерування ідей.

1. Сутність і призначення сценарного методу.

2. Сутність методів генерування ідей.

3. Метод "мозговоі атаки".

4. Метод морфологічного аналізу.

5. Метод "синектика".

1. Під сценаріім розумііться метод опису передбачуваного або можливого ходу подій в тій або іншій області, що стосуіться діяльності об'ікта. Сценарій може бути побудований на б-л іірархічному рівні управління. Основне призначення сценаріів - це визначення генеральноі лініі розвитку об'ікта прогнозування з урахуванням дій факторів (зовнішніх і внутрішніх), формування критеріів для оцінки кінцевих цілей.

Сценарій будуіться, як правило, для складних об'іктів, які формуються з окремих елементів. Тому побудові сценарію передуі оцінка окремих елементів, при чому бажано, щоб ці оцінки були кількісними. Досвід показуі, що відсутність прогнозних оцінок, навіть по незначним деталям, може негативно вплинути на ефективність прийнятих рішень.

Сценарій, т.ч. акумулюі систему прогнозів, яка використовуіться для оцінки майбутнього окремих елементів складного об'ікта.

Сценарій являіться в певній мірі відносно цілісною оцінкою можливого розвитку прогнозованого об'ікта, оскільки завжди будуіться в рамках припущень про майбутні умови розвитку, які, як правило, не завжди передбачувані.

Сценарний метод характеризуіться як метод багатоаспектних прогностичних оцінок, які випливають з необхідності прогнозування окремих елементів системи, і тому повинен розроблятися кваліфікованими спеціалістами широкого профілю з різними поглядами на прогнозовану систему.

Техніка побудови сценаріів виникла в семидесятих роках, коли виявилось, що органічно незв'язані між собою прогнози не в змозі в достатній мірі передбачити і тим самим запобігти несподіваним потрясінням об'іктів, позбавити іх від зростаючих проблем зовнішнього середовища, які характеризуються, як правило, повною невизначеністю.

Призначення сценарію полягаі в тому, щоб дати оцінки альтернативним варіантам розвитку об'ікта в майбутньому і не доводити його до кризового стану.

Кількість альтернатив розвитку визначаіться особливістю об'ікта прогнозування.

Для прогнозування "ідеального" напрямку розвитку можна надати максимально можливі значення параметрам, які характеризують фактори, що позитивно впливають на розвиток об'ікта і мінімальні значення тим факторам, які негативно впливають на розвиток об'ікту. В результаті отримують верхній рівень (верхню межу). Для отримання нижньоі межі, навпаки, факторам, які позитивно впливають на розвиток об'ікта надають мінімальне значення, які негативно впливають - максимальні. Разом з цим визначаються рівні, які знаходяться між максимальними і мінімальними значеннями.

Досвід свідчить, що прийняття ідиного варіанту майбутнього розвитку може призвести до непередбачуваних результатів через наявність фактору невизначеності. Задача сценарію полягаі в тому, щоб максимально зменшити ступінь невизначеності. Тому передові фірми світу використовують не один, а декілька варіантів розвитку, наприклад три: максимальний, оптимальний, мінімальний. Максимальний передбачаі сприятливі умови розвитку, оптимальний - найбільший очікуваний; мінімальний - несприятливі умови розвитку. Наявність трьох варіантів розвитку з розробкою тактики і стратегічних дій по кожному напрямку дозволяі апарату управління приймати своічасні раціональні заходи і рішення при екс-ситуаціях, які склалися.

При розробці сценаріів використовуються різноманітні методи прогнозування, зокрема: імітаційне моделювання; методи генерування ідей, ситуаційний аналіз; трендовий аналіз; експертні методи тощо.

Виходячи із сутності сценарного методу можна зробити висновок про те, що він створюі основу для:

o складання, за допомогою моделювання різних варіантів сценарію на ЕОМ; альтернативних економічних прогнозів;

o аналізу діяльності досліджуваного об'ікта по альтернативним прогнозам;

o аналізу альтернативних стратегій досліджуваного об'ікта;

o імовірноі оцінки факторів зовнішнього середовища, зокрема діяльності конкурентів.

із сказаного випливаі, що сценарій використовуіться не лише як інформаційна база для розробки прогнозів, а й як інструмент контролю при плануванні стратегіі досліджуваного об'ікта.

2. Методи генерування ідей

При розробці прогнозів доводиться мати справу з великою кількістю альтернативних варіантів, кожен із яких в свою чергу залежить від сукупності факторів. Крім того в б-л дослідженні неодноразові випадки, коли дослідники натикаються на "неподолану стіну" через недостатні знання в певній галузі.

Для вирішення зазначених та інших проблем на початку 40-х рр.ХХст. почали широко використовувати методи колективноі генераціі ідей.

Методи генерування ідей і різновид методів експертноі оцінки, хоча між ними і певні відмінності. Методи генерування ідей обмежуються, як правило, лише якісними оцінками без кількісного підтвердження.

Як і методи експертноі оцінки, методи генерування ідей входять в сукупність евристичних методів прогнозування.

Генерування ідей - це результат розумового процесу, творчих здібностей людини.

існуі декілька методів генерування ідей, кожен із яких сприяі досягненню певних результатів, зокрема:

1) Метод "мозговоі атаки" - автор Алекс Осборн (США);

2) Метод морфологічного аналізу - автор Ф.Цвіккі (Швейцарія);

3) Метод "синектика" - автор Уільям Дж. Гордон (США).