ЗВІТ

про педагогічну практику з 10.02.92 по 22.03.92 студентки філологічного факультету Деценко І. П.

Педагогічну практику проходила у 115-й школі м. Києва. У школі було створено всі умови для проходження. практики. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж роботи, високу фахову й мето­дичну підготовку. Шкільні кабінети української мови і літератури достатньо обладнані технічними засоба­ми навчання, забезпечені наочними посібниками, науко­вою, навчальною та методичною літературою. Про­тягом усього перебування в школі я мала змогу отри­мувати консультації як від учителів-предметників і класних керівників, так і від адміністрації школи.

Під час практики провела 12 контрольних уроків і 5 уроків, які спеціально не оцінювались. Усі уроки були обговорені з учителем і методистом. Практика у школі допомогла виробити багато практичних умінь і нави­чок. Я навчилася:

1) проводити уроки різних типів з української мови і літератури;

2) перевіряти різні види письмових робіт, оцінюва­ти та аналізувати їх;

3) планувати роботу з розвитку мови;

4) працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактичний матеріал для уроків:

5) організовувати позакласну роботу з української мови та літератури;

6) проводити класні години.

При проведенні уроків як із мови, так і з літератури у подачі нового матеріалу, в його закріпленні особли­вих труднощів не було. Складніше проводити уроки аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уро­ки з розвитку мовлення.

За час педагогічної практики проводила позаклас-ну роботу із спеціальності: лінгвістичну вікторину, тиждень української мови. До шевченківських свят "В сім'ї вільній, новій..." випустила з учнями стін­нівку.

Які ж труднощі були під час практики?

1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття наочності та організувати роботу з нею. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а не була важливим органічним елементом уроку.

2. Важко встановлювати зв'язок уже вивченого учнями матеріалу з тим, що вивчається, а також показувати перспективу практичного його викорис­тання.

3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету уроку, хоча протягом уроку її забезпечувала.

4. Не завжди враховувала психічний і фізичний стан дітей на уроці й намагалася утримувати увагу зауваженнями до класу.

Висновки:

1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знан­ня з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобу­ті в інституті, та дала змогу застосувати їх на прак­тиці.

2. Виробила вміння проводити різні типи уроків, застосовувати різні методи й форми роботи, які ак­тивізують пізнавальну діяльність учнів.

3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеці­альні та психолого-педагогічні дисципліни у вузі, вдос­коналювати свої педагогічні здібності, розширювати свою ерудицію.

4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, пси­хології й фізіології проводити навчально-виховну робо­ту з дітьми середнього шкільного віку.

5. Показала функції класного керівника й дала змогу випробувати себе в них.

6. Дала змогу протягом шести тижнів спостеріга­ти за навчально-виховною роботою в школі, аналізу­вати її й робити висновки.

22.03.96 (підпис)