Пишу про час, який пройшов

по людях, наче по рейках...

Е.М.Ремарк

Реферат з педагогіки

Еріх Марія Ремарк (урок)

Може, я ніколи не буду щасливим, може, війна цю можливість розбила... але, гадаю ніколи я не відчую себе безнадійно нещасливим, бо завжди буде щось таке, що підтримає мене, - хоч би й мої власні руки, або зелене дерево, або подих землі.

Е.М.Ремарк “Повернення”

Еріх Марія Ремарк (справжнє ім’я Еріх Пауль) народився 22 червня 1898 р. в м. Оснабрюці в родині палітурника. Мріяв стати музикантом, художником. Наслухавшись патріотичних гасел про “німецьку культуру”, її винятковість, гуманізм, юнак у 1916 р. з гімназійної лави йде добровільно на фронт захищати “німецьку цивілізацію”.

Більше двох років Ремарк воює в окопах Західного фронту. Приходить розчарування. Бо юнак побачив справжню війну зі смертю, каліцтвом, стражданнями. Був декілька разів поранений, але все ж вижив. Із обпаленою душею повернувся додому, Урапатріотичні настрої розбилися об скелю насильства і смерті. З’явилася зневіра, безнадія, спустошеність. Наслідком цього і була поява нової генерації – “втрачене покоління”, а згодом і література про нього, одним із зачинателів якої був Е.М.Ремарк.

Після війни Ремарк працював і учителем, і репортером, і комерсантом... Він був зневірений, і писав про зневірених у післявоєнному житті людей. У 1828 р. вийшов у світ його перший роман “На західному фронті без змін”.

Це твір про страшні будні тих, хто пройшов першу світову війну рядовим солдатом. Через цей роман нацисти зненавиділи Ремарка, бо на їхню думку, “справжній німець” не міг написати такий твір.

У зв’язку із захватом влади фашистами 1933 року 250 прогресивних німецьких письменників залишило батьківщину. Ремарк у цей час знаходився на лікуванні у Швейцарії і цілком свідомо прийняв рішення залишитись у вигнанні. Потім був Париж, де написані ще два романи про “втрачене покоління” – “повернення” (1931) та “Три товариші” (1937).

Після виходу роману “три товариші” Ремарка позбавили німецького громадянства. Книги заборонялись і спалювались фашистами. У 1939 р. Ремарк переїхав до Америки, його твори там були дуже популярними. Його навіть називали “королем Голівуду”, оскільки фільми, зняті за його сценаріями, мали велику популярність. У США знайомиться з письменником Хемінгуеєм і акторам Чарлі Чапліном.

У 1943 р. німці стратили сестру Елфріду, гестапо надіслало братові рахунок за “сокиру і роботу”...

Ремарк продовжує боротись про фашизму зброєю свого пера. Антифашистська тема є провідною темою його творів. Він пише про поневіряння емігрантів, які залишили гітлерівську Німеччину: “Люби ближнього твого” (1940), “Гінівраю” (1941); про опір фашизмові: “Тріумфальна арка” (1946), “Час жити і час помирати” (1954), “Іскра життя” (12952), аналізує причини виникнення фашизму і застерігає людство проти цього безумства – “Чорний обеліск”.

На батьківщину (у Швейцарію з США) повертається у 1970 р. Життя письменника передчасно перервав серцевий напад. Це сталося 25 вересня 1970 р. в Локарно у Швейцарії.

Поміркуй!

1. Схарактеризуй явище, яке в літературі отримало назву “втрачене покоління”.

2. Яке справжнє ім’я Ремарка?

3. Чому Ремарк емігрував з Німеччини.

4. За що фашисти ненавиділи Ремарка і знищували його книги?

5. Що єднало Е.М. Ремарка і американського письменника Ернеста Хемінгуся?

“Три товариші”

“Три товариші” (1937 р.) – не найсентиментальніший роман Ремарка. Це твір про “втрачене покоління”, про людей, душі яких обпалила Перша світова війна.

Дія припадає на 1928-1929 рр. Це був час, коли Німеччину охопила післявоєнні криза і інфляція, безробіття, головний герой, від імені якого ведуться розповідь, - Роберт Локамп. У нього є старші друзі – Отто Кестер і Готтфрід Лени. Вони у минулому солдати. Для них, стомлених і зболених душею, єдиним притулком у реальному житті стають товариськість і дружба. Кожен із них зробив спробу знайти собі місце у новому житті. Отто Кестер після війни став пілотом, деякий час був студентом, потім гонщиком і, врешті-решт, купив майстерню, де ремонтував автомобілі. Готтфрід Ленц “декілька років тинявся по Південній Америці”, спродував студентського життя на медичному факультеті, а потім приєднався до Кестера. Де тільки не працювавРоберт Локамп – на будівництві дороги в Тюрінгії, завідував рекламою на фабриці гумових виробів, був студентом і, нарешті, опинився в майстерні Кестера. Цим сильним чоловікам у новому їхньому житті не вистачало надійного плеча друга. І тому вони знову разом.

Ремонтуючи машини, заробляють собі на прожиток.

Письменник у романі розповідає не тільки про міцну дружбу чоловіків, але і про кохання. Роберт покохав Патріцію, чарівну дівчину. Він говорить: “Мені хотілось, щоб вона була для мене подарунком, “щастям”. Та щастя тривало недовго. Патриція помирає від туберкульозу, і Роберт залишається один.

У романі показана справжня дружба і справжнє кохання. Знаючи гарячий характер Ленца, Кестер розшукує його по всьому місту, щоб врятувати від поліції. Він надійний товариш. Долаючи сотні кілометрів осіннього туману, не зменшуючи швидкості на поворотах. Отто Кестер мчить на своєму “Карлі” з берлінським професором Жарффе до Пат, у якої почалася кровотеча з горла. Він продає свою гоночну машину (“Карла”), щоб його друг Роббі міг лікувати свою кохану у санаторії, щоб врятувати Патрицію. Роберт, кохаючи дівчину, їде з нею в санаторій, доглядає за нею, піклується.

Роман “Три товариші” – це твір про “втрачене покоління”, про людей, долю яких обпалила війна. Але ці люди, втомлені війною, зневірені, зберегли найцінніше, найкраще, що притаманне людині, - це людську гідність, людяність, доброту, щирість, співчутливість. Засуджуючи війну, письменник у творі стверджує непереможність людського духу і загальнолюдських цінностей.

Завдання:

1. Схарактеризуйте образи Роберта Локампа, Отто Кестера, Ленца.

2. Наведіть з твору приклади, які свідчать про справжню дружбу і кохання.

3. Доведіть, що роман “три товариші” - це протест проти війни.

4. Чому, на ваш погляд, роман має песимістичний фінал?