Ч.ч.

Назви дисциплін:

Заг. число годин:

в яких семестрах

теор.

вправ.

1.

Загальна наука права

4

І.1 ІІ.

2.

Історія філософія права

3

ІІ.

3.

Нарід і раса

2

І.

4.

Територія, нарід і держава

2

І.

5.

Історія античного (римського) права

3

1-2

ІІ.

6.

Український правний народній побут

1

І(2), ІІ(3)і

7.

Історія українського права

10

2

ІІІ(4).

8.

Історія державного права

4

ІІ.і ІІІ.

9.

Історія церковного права

4

ІІ.і ІІІ.

10.

Історія права середньої Европи

4

ІІ.і ІІІ.

11.

Загальна наука цивільного права

3

ІІІ.

12.

Український родовід (Наука про походження і розвій української нації)

2

І.

13.

Наука про народнє господарство

5

2

І(2) і ІІ(3)

14.

Історія народного господарства

2

ІІІ.

15.

Господарська політика (загальна наука)

2

1

ІІІ.

16.

Загальне рахівництво

2

1

І.

Разом

55

7

І(16), ІІ(20) і ІІІ(17)

Зокрема для правників:

17.

Вина і кара (Загальна наука карного права)

6

2

І., ІІ.і ІІІ.

Всього для правників

59

9

18-22 – 19

Зокрема для економістів:

18.

Історія науки про господарство

3

ІІІ.

19.

Для слухачів обох відділів:

Ч.ч.

Назви дисциплін:

Загальне число годин:

В яких семестрах

теор.

вправ

1.

Державне право новіших часів

4

1

IV.i V.

2.

Наука про адміністрацію і адміністраційне право

6

2

IV., V.i VI.

3.

Наука про фінанси і фінансове право

6

2

IV.

4.

Цивільне право:

а) Речеве право з земельним законодавством

3

IV.

б) Договори й зобов’язання

4

2

IV.i V.

в) Родинне і спадкове право

2

1

VI.

5.

Торговельне право (Загальна частина)

4

1

IV.i V.

6.

Торговельні спілки і цінні папери

2

1

VI.

7.

Міжнародне право

3

1

V.

8.

Робітниче право і соціальне законодавство

4

1

V(1) I VI(3)

9.

Соціологія

3

VI.

Разом

41

9

14 – 15 – 12

Зокрема для правників:

10.

Церковне право

3

IV.

11.

Карне право – частина спеціальна

6

2

IV., V. і VI

12.

Карний процес

4

V. і VІ

13.

Цивільне право (спец. част. селянське право, авторське право)

3

ІV.

14.

Цивільний процес (заг. і спец. частини)

4

V. і VІ

15.

Античне право

2

V.

Разом

22

8 – 8 – 6

Всього для правників

62

11

22 – 22 - 18

Зокрема для економістів:

16.

Фінансове господарство

3

2

V(1), VІ(2)

17.

Громадське і комунальне господарство

3

ІV(1), V(2)

Для всіх слухачів курси мови: Німецька мова (від 2-4 год. на кожному семестрі (5 семестрів).

§4.

Окрім обов’язкових предметів, названих в §3. будуть викладатися на Факультеті ще наступні предмети:

1. Судова медицина.

2. Господарство Німеччини.

3. Військове право.

§5.

Абсольвенти Факультету, що готують дисертацію на звання доктора (докторську дисертацію), мусять на протязі двох семестрів (сьомого і восьмого) брати участь у семінарах та виконати всі праці, що вимагаються правилами про докторат.

§6.

Декана Факультету і Професорська Колегія Факультету повинні дбати про повноту викладів в области правничих і суспільних наук, згідно семестрових програмів, аби кожний слухач, що перебув на Факультеті встановлений час, мав можливість вислухати всі обов’язкові предмети в приписаному числі годин.

§7.

Семестри пройдені на одному з Факультетів Права і Суспільних Наук у межах Великої Німеччини та середньої Еропи, можуть бути зачислені до вказаних в цьому Уставі семестрів, а обов’язком для таких студентів прослухати в УВУ виклади з таких предметів, які є обов’язковими для слухачів названого УВУ та не прослуханих на тих школах. Про зарахування семестрів, пройдених в інших високих школах рішає Колегія Професорів Факультету на підставі реферату Декана.

ДИПЛОМНІ ІСПИТИ

§8.

По закінченню шести семестрів студій на Факультеті, студенти можуть складати дипломні іспити (державні) в трьох іспитових секціях.

§9.

До першої іспитової секції входять наступні предмети обов’язкові для всіх слухачів обох відділів Факультету:

1. Загальна теорія права й історія філософії права.

2. Історія українського права.

3. Історія церковного права.

4. Античне право (історія).

§10.

До другої іспитової секції входять наступні предмети:

А. Для студентів відділу права:

1. Цивільне право (в повному обсязі).

2. Цивільний процес.

3. Карне право (в повному обсязі).

4. Карний процес.

5. Церковне право.

6. Торговельне право з вексельним і морським.

7. Робітниче право.

Б. Для студентів економістів:

1. Цивільне право.

2. Державне право (в повному обсязі).

3. Наука про адміністрацію і адміністрацій не право.

4. Наука про фінанси і фінансове право.

5. Торговельне право з вексельним і морським.

6. Робітниче право.

7. Міжнародне право.

§11.

Для третьої іспитової секції входять наступні предмети:

А. Для студентів відділу права:

1. Державне право в повному обсязі.

2. Наука про адміністрацію і адміністративне право.

1. Фінансове право.

2. наука про народне господарство і господарську політику.

3. Міжнародне право.

В. Для студентів економістів:

1. Теорія народного господарства і народногосподарська політика.

2. Історія народного господарства.

3. Політика населення і соціальна політика.

4. Статистика (статистичний метод і господарська статистика).

5. Фінансове і банкове господарство.

6. Приватне господарство.

7. Громадське і комунальне господарство.

8. Кооперація.

§12.

Для переведення дипломних іспитів Колєгія Професорів Факультету обирає необхідне число членів екзаменаторів з числа професорів і доцентів суплєнтів відповідно числу груп спеціяльних предметів, але не менше як трьох осіб для кожної комісії.

Голова і заступник голови комісії, докіль УВУ перебуває в Проректораті обірається по згоді з Особо уповноваженим Райхспротоктора для славістичних інституцій в Празі.

Для переведення дипломних іспитів можуть бути також по згоді з Особо уповноваженим Райспротектора запрошені, яко члени комісії експерти-екзаменатори (пріфунгскомісари) з числа осіб вищої судової або адміністративної служби в Протектораті.

§13.

Термін дипломних іспитів визначають голови комісій в міру оголошення бажаючих іспитуватись.

§14.

Оголошення до іспитів заявляються проханнями з відповідними прологами на імя Декана Факультету.

До прохань належить долучити: а) для першої іспитової секції: матуральне свідоцтво, імматрикуляційний лист та індекс; б) для другої і третьої секцій іспитових – свідоцтво про складання іспиту першої.ев. і другої секції.

§15.

Дипломні іспити складаються усно і публічно; нарада і голосування про вислід іспиту рішення відбуваються в закритому засіданні іспитової комісії.

Комісія робить свої постанови абсолютною більшістю голосів, у випадку рівності голосів, голос голови має перевагу.

§16.

Успіх іспиту комісія означає словами “достаточно”, “добре” і “дуже добре”.

Постанови іспитової комісії є остаточними і не підлягають ніякому опротестованню. При визначенні пере іспиту належить установти час пере іспиту. Переіспитник не може бути допущений до дальших іспитів, пока не складе з успіхом попереднього іспиту.

§17.

Висновок голосування про результат іспиту записується до протоколу й індексу та книги заяв, після чого публічно виголошується і кандидатові тоді ж видається свідоцтво про іспит.

§18.

Про кожне призначення пере іспиту негайно повідомляється Деканат Факультету Права і Суспільних Наук УВУ із зазначенням пере іспитового часу.

Пере іспит заноситься в списки, а якщо пізніше видавалося б дублікат індексу, то всі ті відомости переносяться до дублікату.

§19.

Іспити відбуваються мовою українською.

ДОКТОРАТ

§20.

Факультет Права і Суспільних Наук УВУ уділює академічний степень доктора прав (Др.юріс) або доктора господарських наук (Др.серум політикорум) на підставі дисертації та складеного фахового іспиту (ригорозу) з додержанням правил промоції Карлового Німецького Університету в Празі.

§21.

Для кандидатів, що покінчили студії на правничому або суспільно-господарському відділі Факультета групами предметів для вибору дисертації та усного іспиту (ригорозу) встановлюється наступні фахові групи предметів (§45 арт.3 Промоціонсорднунг):

А. Для правників:

Б. Для економістів:

Устний іспит (ригороз) складається з наступних предметів:

1. З загальної науки теорії народнього господарства.

2. З окремої групи наук, до якої належить тема дисертації або близько з нею зв’язана.

Ці групи є наступні:

Наука про методу, Історія народного господарства, Політика, Населення і соціальна політика, Аграрне господарство, Економія сільського господарства, Промислове господарство, Торговельне господарство, Економія Комунікації (Феркервіртшафт), Грошове і банкове господарство, Фінансова наука, Наука про приватне господарство, Економічна географія й організація простору, Суспільствознавство і Статистика.

Коли дисертація обрана з загальної теорії народнього господарства, Декан рішає який цикл наук вказаний в Б2, як фаховий, слід визначити для фахового ригорозу. Також вирішує декан з якого саме ціклу наук (груп) призначити іспит і в тому виаадкові, коли дисертація дотикається декількох фахових груп.

3. З вільно обраного фаху, що дотикається науки права.

До цих груп наук належить: Наука про адміністрацію і адміністративне право разом із основами конституційного права, Робітниче і господарське право, Торговельне з векслевим з включенням основних проблєм господарства, що зв’язані з важливішою частиною цивільного права.

При виборі третьої фахової групи (Ваглфах) за згодою Декана може бути взята група предметів з обсягу першого (правничого) відділу факультета, але під умовою, що така поєднана група була зв’язана наукою господарства.

§22.

Диссертація подається Деканові надрукованою українською мовою в числі 25 примірників; з дозвола Декана дисертація може бути надрукованою на циколостилі або на машині. У виключних випадках зменшення числа примірників дисертації може бути допущене рішенням декана, за його ж згодою диссертація може бути опублікована в одному із наукових періодичних видань або як окрема монографія.

§23.

Що до інших правил порядку виготовлення диссертації, складення усного ригорозу, переведення промоції й інших формальностей,необхідних для уділення академічного степеня доктора, то на Факультеті Права і Суспільних Наук УВУ додержується правил, встановлених 31 жовтня 1940 року на Карловому Німецькому Університеті в Празі (Промоціонсорднунг дер Рехтс-унд Стаатсвіссерншафтліхен Факультет дер Дейчем Карлс Університет ін Праг фір Ерлангунг дес. академішен Градус айнес Докторс дер Віртшафтсвіссеншафт (Др. рер. пол.) унд Докторс дер Рехте (Др.юріс).

§24.

Щодо загального порядку студійного для слухачів Факультету: правил імматрикуляції, записів, вчащанням на виклади і т.д., то на Факультеті дотримується правил, як і дотепер, існуючих в Карловому Німецькому Університеті в Празі.

§25.

Статут цей набуває законної сили з 1 травня 1943.

УСТАВ

про студії, іспити та докторат на факультеті права та суспільних наук Українського Університету в Празі.

Ухвалено в приціпі 11 червня 1924 р.

В остаточній редакції ухвалено 27 жовтня 1926 р.

§1.

Факультет має на меті дати своїм слухачам теоретичне зання в области права й суспільних наук і приготовити їх для наукової й практичної діяльності на полі правового й суспільного життя, в зв’язку їх з історією, потребами і правовим життям українського народу.

Про результат пройдених курсів Університет виставляє свідоцтва на основі складених іспитів.

Титул доктора прав університет надає кандидатам, які виявили своє теоретичне знання на докторських іспитах (рігорозах).

І. СТУДІЇ

§2.

Студійний час складається не менше як з восьми семестрів, з яких на перших студійний відділ повинно припадати найменше три семестри, а на другий найменше п’ять семестрів.

§3.

Семестр лише тоді зачислюється до прослуханого курсу, коли студент мав в нім на лекції найменше двадцять годи в першім студійнім відділі і 12 годин в другім студійнім відділі.

До приписаного найменшого числа годин зачисляється також семінарій ні студії, коли студент на них записувався.

В кожнім студійнім відділі число годин недостаючи в однім із семестрів може бути вирівняне підвишкою годин в іншім семестрі.

Студії права і суспільних наук можна починати як в зимовім, так і в літнім семестрах.

§4.

В першому студійному відділі, який зветься історичним, мають бути вислухані виклади з слідуючих предметів, в зазначеному тут найменшому числі годин на тиждень:

1. Загальна теорія права – 4 години, розділені на два семестри по дві години в тиждень;

2. Римське право – 15 годин на тиждень, розділених найменше на три семестри;

3. Церковне право – 6 годин в однім семестрі або розділених на два семестри.

4. Історія публичного і приватного права в Европі, з осібна чеського права, - 8 годин, розділених на два семестри, по 4 години в кожнім.

5. Історія українського права – 9 годин, розділених на три семестри.

6. Історія філософії права – 4 години, в одному або двох семестрах.

§5.

В другім студійнім відділі, для допущення до судового й політичного державних іспитів, обов’язково прослухати в означенім нижче найменшім числі годин в тижні слідуючи предмети:

Діюча на території українській та території Ч.С.Р.

1. Цивільне право – 13 годин, розділених найменше на три семестри;

2. Торгове, морське та вексельне право, окремо або разом об’єднане в одному курсі – 6 годин в одному або двох семестрах.

3. Цивільна процедура – 6 годин розділених на два семестри;

4. Карне право і карний процес – 12 годин розділених на три або чотири семестри;

5. Право політичне (державне) – 8 годин в одному або двох семестрах.

6. Наука адміністрації та адміністраційне право – 6 годин в одному або двох семестрах;

7. Наука про народне господарство і народно-господарська політика, розділені на два або злучені в один курс – 10 годин у двох семестрах;

8. Теорія статистики – 4 години в одному або двох семестрах.

9. Наука про фінанси – 8 годин в двох семестрах, по 4 години в кожнім.

10. Міжнародне право – 6 годин в двох семестрах.

11. Теорія кооперації – 5 годин в одному або двох семестрах.

Про учащання на згадані виклади рочноозначеного порядку.

§6.

Окрім вищеперечислених предметів студент, перед допущеннєм до судового чи політичного іспиту, повинен прослухати на філософічному факультеті один предмет три години в тиждень.

§7.

Окрім обов’язкових предметів, названих в попередніх §§ будуть викладатися на факультеті ще слідуючи предмети:

1. Судова медицина;

2. Соціологія;

3. Історія кооперації;

4. Порівнуюча наука права.

§8.

Професорська Коллегія Факультету повинна дбати про повноту викладів в области правничих та суспільних наук і так розподіляти їх, щоб кожний слухач, який пробув на факультеті установлений час, мав би можливість вислухати всі обов’язкові предмети в приписанім числі годин.

З огляду на особливі обставини Професорська Колєгія може:

1. Допустити слухачів до історично-правничого іспиту державного, понижуючи їм число годин на обов’язкові предмети до 5-ти годин, під умовою, що виклади записаних в першому студійному відділі предметів досягають законного мінімума 45 годин на тиждень і що нема іншої перешкоди.

2. Дозволити видавать абсолюторію або допускати до судового чи політичного державного іспиту в 8 семестрі, понижуючи слухачам учащання на обов’язкові виклади до 5 годин, під умовою, що число годин записаних у студента в другім студійнім відділі досягає законного мінімума 80 годин і що нема іншої перешкоди.

§9.

Семестри пройдені на одному з факультетів права та суспільних наук Чеськословенської Республіки, б, Росії та Австро-Угорщини зачисляються до вказаних в цьому уставі семестрів, але для допущення до іспитів кожний слухач мусить вислухати в Українськім Університеті в Празі виклади з таких предметів, яких не слухав у тих університетах і які цей устав визнає обов’язковим.

§10.

Про зачислення семестрів, пройдених в інших високих школах, рішає Професорська Рада факультета на основі докладу декана.

ІІ. ІСПИТИ

§11.

Історично-правничий іспит можна здавати найскорше в останніх чотирьох тижнях третього семестру.

Дальнійші іспити можна здавати в довільному порядку, але не раніш останніх чотирьох тижнів осьмого семестру.

§12.

В історично-правничий іспит входить слідуючи група предметів:

1. Загальна наука (заг.теорія права, історія права в Европі і сторія філософії права);

2. Римське право;

3. Історія українського права;

4. Церковне право.

§13.

Судовий іспит обіймає слідуючи групу предметів:

1. Цивільне право;

2. Право торгове, морське і вексельне;

3. Цивільна процедура;

4. Карне право і процес.

§14.

Політичний іспит обіймає слідуючи групу предметів:

1. Державне право;

2. Наука адміністрації та адміністрацій не право;

3. Наука про народне господарство на народногосподарська політика;

4. Наука про фінанси;

5. Міжнародне право;

6. Теорія статистики;

7. Теорія кооперації.

§15.

Для проведення вищевказаних іспитів Професорська Рада факультету призначає окремі комісії, про склад яких подає відомости до міністерства шкільництва та народної освіти.

§16.

Кожна комісія складається з головуючого, з одного або більше заступників його та з потрібного числа екзаменаторів.

З них голова складає комісії для окремих іспитів (комісії спеціальні). Сі комісії для кожного з трьох теоретичних іспитів повинні складатися з голови та екзамен тарів, яких повинно бути не менше двох.

§17.

Всі звичайні і надзвичайні професори факультету беруть участь як екзаменатори на основі свого учительського уряду в области свого предмету, для якого призначені до відповідної іспитової комісії. Але ж факультет може призначити їх екзаменаторами також для інших предметів та в інших комісіях.

Крім цього при потребі можуть бути призначені екзаменаторами також доценти й інші спеціалісти.

§18.

Якби голова по якійсь причині не міг взяти участи в комісії, то його заступає місто голова, а коли б не було призначеного місто голови або сей не міг би взяти участи, то голову заступає з належних до комісії звичайний професор найстаріший по літах служби.

§19.

Часи для іспитів визначують голови комісій в міру оголошення бажаючих держати іспити.

§20.

Оголошення до іспитів заявляється проханням з відповідними прологами, поданим деканові.

До прохання належить долучити:

а) для історично-правничого іспиту: матеральне свідоцтво, імматрикулційний лист та індекс;

б) для другого і третього іспиту чи то судового чи політичного свідоцтво про видержаннє історично-правничого іспиту.

Іспити складені на правничих факультетах в ЧСР, бувшої Австро-Угорщини та бувшої Росії правно дійсні в Українськім Університетів в Празі, а тому кожний, хто має свідоцтво про здачу таких іспитів, мусить скласти тільки додаткові іспити в українських частин і з тих предметів, по яких не здав іспиту. Що до іспитів зложених в інших високих школах, то в сій справі прикладається аналогічно §10. сього статуту.

§21.

Іспити переводиться устно і публічно; нарада і голосовання про вислід іспиту одбувається в тайнім засіданні іспитової комісії.

Комісія робить свої постанови абсолютною більшістю голосів. Голова голосує так само як решта членів комісії.

Коли голоси розбиваються рівно, то уважається ухваленою та оцінка, яка для кандидата корисніша.

§22.

Успіх іспиту означає словами: “добре”, “остаточно” або “недостаточно”. Оцінку “з відзначенням”, для когось предмету можна призначати лише тоді, коли нота “добре” була ухвалена всіми голосами.

Дисципліни введені в §§13 та 14. в гурті під одною цифрою вважаються за один предмет для ноти “з відзначенням”.

Постанови іспитової комісії не підлягають ніякому обжалованню.

При назначенні пере іспиту належить установити час, до якого кандидат не може бути допущеним до повторного іспиту.

§23.

Для повторення іспитів діє така постанова:

а) Пере іспит при історично-правничім іспиті відкладається на один або на два семестри. Коли постанову про пере іспит винесено на початку зимового семестру і пере іспит одкладено на два семестри, то повторення іспиту може бути допущеним тільки в кінці слідую чого літнього семестру.

Переіспитник повинен ходити на виклади з предметів іспиту найменше 10 годин в тижні. Пере іспитові семестри не належить зачисляти до законного курсового часу.

б) Пере іспит судовий та політичний відкладається найменше на три місяці, а найбільше на один рік.

Переіспитник не може бути допущеним до дальніших іспитів, поки не здасть з успіхом попереднього іспиту.

§24.

Висновок голосовання про результати іспиту записується в протокол, індекс та в книгу заяв, після чого публічно виголошується, а кандидатові тоді ж вручається свідоцтво про іспит.

§25.

Про кожне призначення пере іспиту негайно повідомляється деканат факультету права і суспільних наук з приставленням пере іспитового часу.

Пере іспит заноситься в списки, а якщо пізніше видавало б ся дублікат індексу, то всі ті відомости переносяться в дуплікат.

§26.

Іспити відбуваються мовою українською або чеською.

ІІІ. ДОКТОРАТ

§27.

Хто хоче отримати науковий ступінь доктора прав Українського Університету в Празі, той повинен скласти три іспити (ригорози) з трьох іспитових груп предметів. Ті, що скінчили університет в б. Росії з науковим ступнем кандидати прав або діплом І ступені, для одержання титула д-ра прав та суспільних наук Українського Університету в Празі повинні здати тільки додатковий іспит з українських дісціплін по призначенню факультету.

§28.

Кандидат мусить довести, що скінчив курс наук правничих яко звичайний слухач згідно з установленими для того приписами і в цій цілі повинен подати декану абсолюторію (випускне університетське свідоцтво).

Студенти прав, які зложили історично-правничий іспит з успіхом що найменше добрим, можуть бути допущені до ригорова з обсягу історично-правничого зараз по іспиті або коли небудь пізніше.

Студенти прав, які здали в осмім семестрі своїх студій судовий або політичний іспит з успіхом що найменше добрим можуть бути допущені вже в тім самім семестрі до ригорозу з обсягу тих предметів, з яких здали іспит.

§29.

Три рогорози обіймають:

І. Предмети перелічені в §12.

ІІ. Предмети означені в §13.

ІІІ. Предмети означені в §14.

§30.

Ригорози можна здавати в довільнім порядку предметів.

Сі іспити відбуваються публічно.

Межи двома ригорозами має минути найменше три місяці, але в тім випадку, коли кандидат при попереднім ригорозі був одноголосно апробований, декан може скоротити термін до найближчого ригорозу.

§31.

Іспитові ригорозальні комісії проводить декан або в його одсутності про декан професорської колегії, в разі ж відсутності і останнього звичайний професор найстарший в літах служби.

Іспитова комісія складається з екзаменаторів по кожному предмету.

§32.

Екзаменаторами можуть бути: звичайний професор одного з предметів.

Якщо нема звичайного професора або він не може взяти участи, то в комісію входить надзвичайний професор з того ж предмету; якщо нема надзвичайного професора або він не може взяти участь, то в комісію факультет запрохує того звичайного або надзвичайного професора, який є спеціалістом того ж предмету або його предмет є найближчий до того предмету.

На випадок потреби факультет може запрохати на члена іспитової комісії звичайного або надзвичайного професора чеського Карлового університету в Празі.

§33.

Голова комісії має право питати, однак він обовязаний питати лише тоді, коли є професором предмету, з котрого питає, і коли прийде на него черга, в випадку чергування професорів.

§34.

Кожен член рігорозальної комісії повинен бути присутнім при рігорозі від початку до кінця. Перед голосованнєм і винесенням постанови члени комісії радяться в справі оцінки результатів.

Кожний член комісії має голосувати іспит словами: або “добре з відзнакою”, або “добре”, або “достаточно”, або “недостаточно”. Комісійна оцінка установляється більшістю голосів. Коли голоса розбиваються на рівно, то уважається ухваленою оцінка, за яку подав голос голова комісії.

§35.

Якщо кандидат одержить загальну оцінку “недостаточно”, то не може бути допущеним до дальшого іспиту, поки не видержить попереднього, і то не швидше як через три місяці.

§36.

Постанова §20. про іспити здані в інших університетах, має силу аналогічно рігорозів складених в інших університетах.

§37.

На основі успішно складених ригорозів, кандидат получає титул доктора прав Українського Університету в Празі.

§38.

Промоція відбувається за головуваннєм ректора і в присутності декана професорської колегії, звичайним професором (апертурним) яко промотором в спосіб звичайної обітниці.