Озеро

частина океану, що заглибилась у суходіл.

Море

великі простори води, що вкривають земну поверхню

Океан

водойма, яка виникла у природних западинах на поверхні землі.

Особливості пір року

Особливості пір року

Рослини

Тварини

Праця людей

Зима

Літо

21. Заповніть таблицю

Назва природної зони України

Найпоширеніші дикорослі рослини

1. Мішані ліси

2. Лісостеп

3. Степ

4. Південний берег Криму

22. Заповніть таблицю.

Назва гір

Найпоширеніші

тварини

Рослини

Карпатські

Кримські

Назва

природної зони України

Найпоширеніші сільськогосподарські рослини

Ознаки для порівняння

Сосна

Ялина

Які місця вибирає для проростання

5. Чому у хвойному лісі мало квітучих весняних рослин?

6*. Поміркуйте, чому під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, але під ялинками ніколи немає молодих сосен.

7. Перевірте! Гілки ялини чутливі до вологості повітря. Коли сухо і ясно — вони схиляються, а в мряку і перед дощем — розпрямляють гілки і навіть вигинають їх догори.

Тема. Листяні ліси.

1. Продовжіть речення.

Ліси з листяних дерев називаються_______ .

2. У лісі ростуть береза, ясен, клен, шипшина, осика, горіх, дика груша, папороть, фіалка, конвалія, ліщина, ожина.

Який це ліс? Випишіть окремо дерева, кущі, трав'янисті рослини.

3. Поміркуйте!

У лісі вирубали всі старі дуплисті дерева. Через деякий час молоді дерева були уражені шкідниками. Ліс загинув. Чому це трапилось?

4. Які з перелічених грибів ви не покладете до своєї корзини?

Білий гриб, лисинка, сироїжка, мухомор, груздь, бліда. поганка, опенька, підосичник, підберезник, маслюк. Чому не можна знищувати отруйні гриби?

5*. Дізнайтесь, яке специфічне природоохоронне значення мають тополі, берези, сосни. Довідка. Тополі — найкращі пилососи; берези захищають від шуму; сосни — найкращі борці з мікробами. 6

*. Дізнайтесь, які рослини лісу є лікарськими.

Тема. Пора підсніжників.

1. Уважно прочитайте матеріал підручника і запишіть ознаки природи, які вказують на те, що настав час підсніжників.

Збільшуються ______________

зникає _ _________________

дзюрчать ________________

блищать_ ________________

2. Доберіть із тексту і запишіть, якого кольору квіти у

гусячої цибульки _____________

проліска _________________

анемони _________________

підсніжника _______________

пшінки _________________

рясту __________________

Яку з цих рослин занесено до Червоної книги України?

3. Продовжіть речення.

Ранньоквітучі рослини швидко ростуть завдяки своїм ____ і _ _ _, що містять _______

4*. Лісову медунку називають "світлофором". Своїми квітами вона подає сигнали бджолам. Дізнайтеся, як медунка це робить.

Довідка. На одному стеблі у медунки розміщені рожеві квіти, малиново-фіолетові та сині. Перші сигналізують про те, що солодкого соку ще немає; малиново-фіолетові вказують на те, що нектару багато; а сині — соку вже немає.

Тема. Тварини лісу.

1. На с.99 підручника розгляньте зображення лося і дикого кабана. Порівняйте їх і заповніть таблицю.

Зробіть висновок: У лося. і дикого кабана спільне те, що ____________________

Відрізняються вони тим, що ________•

2. Продовжіть речення.

Тварини можуть жити у лісі тому, що:

1)_____________________

2) _____________________

Найбільші звірі наших лісів:

Взимку лісових тварин підгодовують (чим?):

Рудих мурашок називають_ _______ _ .

3. Побудуйте ланцюги живлення (хто чим харчується) за зразком:

Гриби -<— білка -<— куниця.

1) Сойка, жолудь, яструб.

2) Дятел, дуб, жук-короїд, тетерев'ятник.

3) Вовк, жолуді, кабан.

4) Коріння дуба, миші, лисиця.

5*) Сосна, попелиця, горихвістка, сонечко, павук, боривітер.

4. Яким тваринам допоможуть люди, якщо охоронятимуть в лісі ялини і сосни? _______

5. Дізнайтесь, які тварини лісу охороняються законом.

Довідка. Лосі, козулі, дикі кабани. До Червоної книги занесені зубр, кіт лісовий.

6. Відгадайте загадки про лісових мешканців. Слова-відгадки запишіть до певної колонки у таблицю.

1) Має він великі ікла

Ще й густу щетину.

Любить ритися в багні

Та ще й зве родину.

(Кабан).

2) Сам собі у пітьмі світить,

Аби з'їсти когось мітить.

(Вовк).

3) Хто комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає?

(Дятел).

4) Не ходжу я, а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би і коня.

(Заєць).

5) Сіренька, маленька,

а хоч якого кота

з місця зрушить.

(Миша).

6) То стрекоче, а то кряче,

То занявкає, як кішка.

Ви, напевно, здогадались —

Ну, звичайно, пересмішка.

Вона в лісі навіть ойка,

А зовуть її всі ...

(сойка).

7) Хто на собі ліс носить? (Лось).

8) Скажіть, малята, що воно за птиця?

Усе життя співати в півня вчиться.

Але й досі зна вона всього

Лиш половину пісеньки його.

(Зозуля).

9) Сам чорний, та не ворон,

Є роги, та не бик,

Шість ніг без копит.

(Жук-рогач.).

10) Не звір, не птиця,

а ніс, як спиця.

(Комар).

11) Придивися ти до них:

Бадьорі й веселі.

Тягнуть он з усіх кінців

Гілку для оселі.

Ось один спіткнувся враз,

Бо тяжка та ноша,

І спішить на поміч брат:

Сім'я ж бо хороша.

І без праці ті комахи

Будуть зовсім не ... (мурахи).

12) Довгі задні ноги маю —

Ними пісеньку співаю.

(Коник-стрибунець).

Тема. Охорона лісу.

1. Доповніть речення.

дбаючи про ліс, люди насаджують ________

охороняють _____________

розвішують ______ підгодовують ______

збирають ______ прополюють _____.

2. Дізнайтеся, які рослини і тварини вашої місцевості потребують особливої допомоги.

3. Подумайте і запишіть, як допомогти лісові можете ви.

4. Прочитайте правила поведінки в природі. До кожного з них придумайте і намалюйте свій знак.

— Не ламай гілля дерев та кущів.

— Не пошкоджуй кору дерев.

— Не зривай в лісах та на луках квіти.

— Не збивай гриби, навіть неїстівні.

— Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.

— Не руйнуй мурашники.

— Не руйнуй пташині гнізда.

— Не лови диких тваринок і не принось їх додому.

Тема. Луки.

1. Продовжіть речення.

Луками називаються ____________ .

На луках ростуть _____________ .

Тут можна зустріти комах: ________;

птахів: ________;

інших тварин:_ _________

2. Виберіть правильні відповіді.

Трави на луках ростуть високі й соковиті

тому, що там

а) достатньо вологи;

6) багато поживних речовин;

в) достатньо світла і тепла;

г) багато комах;

д) їх переорюють;

е) навесні їх спалюють.

З*. Поміркуйте!

Метелики за будь-якої погоди сідають на квітку так, щоб їхні крильця були вранці обернені на схід, опівдні — на південь, а ввечері на захід. Чому?

4. Серед перелічених рослин підкресліть назви тих, що ростуть на луках. Королиия, жовтець, берізка, конюшина, звіробій, лобода, пирій, тимофіївка, осот, конвалія.

5. Порівняйте між собою ліс і луку. Що в них спільного? Чим вони відрізняються? Який з цього можна зробити висновок?

Тема. Поле.

1. Уважно прочитайте підручник і продовжіть ці речення.

Полем називають _____________ •

Культурні рослини поля.: __________ •

Бур'яни поля: ________________ •

В полі можна зустріти птахів: _______•

Гризуни поля.:_ _______________ .

2. Побудуйте ланцюжок живлення.

Лисиця, зерно, ховрах.

3. Допишіть, якою працею на полях зайняті селяни

узимку: ____________

навесні: ____________

влітку: ____________

восени: ____________ •

Тема. Зернові рослини.

1. Допишіть речення.

Пшеницю, жито, овес, рис, ячмінь називають_ _ _

культурами тому, що у них плід — _ _ _ _ •

У зернових культур корінь росте _______

Стебло називається_ ____________ •

2. Порівняйте рослини пшениці і ячменю та заповніть таблицю.

Тема. Овочеві рослини.

1. Доповніть речення.

За часом дозрівання насіння овочеві рослини поділяються на ______ _і _________•

Однорічні овочеві культури: _________•

Дворічні овочеві культури: __________ .

У теплицях та парниках вирощують: _ _ _ _ .

Щоб зібрати дорідний врожай овочевих культур, овочівникам треба: виростити _______

висадити ________ знищити ______

закласти ______•

2. Побудуйте ланцюжок живлення.

Капуста, їжак, пугач, слимак, жаба.

Зерно, змія, миша, орел.

Тема. Технічні рослини.

1. Запишіть назви технічних культур.

2. Заповніть табличку їх використання.

3. Запишіть рослини у відповідні стовпчики:

Ліс Поле Луки

Льон, ряст, пролісок, королиця, конюшина, пирій, осот, кукіль, гусяча цибулька, анемона, тимофіївка, жито, буряк, кукурудза.

Тема. Бур'яни поля. Шкідники поля.

1. Продовжіть речення.

Бур'яни завдають шкоди культурним рослинам тим, що

1)_________.

2) _____________________

2. Дізнайтеся і запишіть, які бур'яни поля є лікарськими рослинами. 3. Запишіть, яким культурним рослинам завдають шкоди ці тварини.

Озима совка: ________________

Колорадський жук:_ _____________

Клоп-черепашка: _ ______________

Ховрахи, миші, хом'яки: ____________

Тема. Охорона природи. (Підсумковий урок з розділу "Рослини і тварини лісів, лук, полів").

1*. Дізнайтесь, які джерела забруднення навколишнього середовища існують у вашій місцевості. Що робиться для того, щоб зменшити їх негативний вплив на природу? Запропонуйте у короткій письмовій роботі свій шлях вирішення цих проблем.

2. Згадайте правила поведінки в природі, з якими ви ознайомилися в цьому навчальному році. Подумайте, які з них вам знадобляться під час літніх канікул

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ПОНЯТЬ

Сучасна початкова школа потребує нових підходів до формування теоретичних знань у молодших школярів. Нині вже в школі І ступеня пріоритети надаються розвивальній функції навчання, самостійності та. нестандартності думки, особливо у процесі формування наукових понять, у тому числі й природничих. Цей процес надто складний, оскільки ґрунтується на певній послідовності теоретичного мислення.

Враховуючи те, що формування природничих понять неможливо досягнути тільки шляхом запам'ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови. Серед цих умов ми вирізняємо конструювання системи пізнавальних завдань.

Під пізнавальним завданням у педагогіці розуміють завдання, результат розв'язання якого збагачує школярів новими знаннями про об'єкт та спосіб діяльності. Для таких завдань характерним є те, що "учень, маючи всі необхідні дані, не може, однак, отримати результат безпосередньо з них. Для цього необхідно перетворити ті дані та самостійно виконати з ними ряд практичних та розумових операцій у потрібній послідовності" (І.Я-Лернер). Отже, пізнавальне завдання — це таке завдання, яке потребує для свого розв'язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту.

Пізнавальні завдання можуть бути у вигляді: запитання (це завдання, яке сформульоване у питальній формі та не містить спеціальної інформації, необхідної для його виконання); вправи (це завдання, яке запропоноване у будь-якій формі, але спрямоване на відпрацювання в учнів набутих умінь та навичок); задачі (це завдання на знаходження якогось результату, коли дії для його виконання не вказані, але в умові задачі є основна частина необхідної інформації) (Л.М.Фрідман, К.К.Джумаєв). Всі ці види завдань застосовуються у процесі формування природничих понять, які передбачені державним освітнім стандартом.

Крім того, пізнавальні завдання можуть бути у формі головоломок, кросвордів, ребусів, загадок, ігрових вправ. Розв'язання таких завдань потребує певної незалежності мислення дитини, творчих самостійних пошуків, оригінальності, винахідливості, моделювання різних видів зв'язків, схематичної побудови системи істотних ознак поняття та системи понять тощо.

У процесі формування природничих понять переважають пізнавальні завдання на: порівняння з наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмінності між об'єктами і явищами природи; класифікація; використання аналогії, як засобу перенесення способу дій; визначення головного; визначення та пояснення зв'язків між причиною і наслідком; узагальнення та конкретизація; доведення істинності суджень (Н.С.Коваль).

Для розв'язання цих завдань учневі необхідно проаналізувати факти, встановити зв'язки, відношення та залежності між ними; використати набутий досвід; виділити ознаки та їх співвідношення; сформулювати узагальнення, висновки. усі ці дії виконуються у формі різноманітних прийомів розумової діяльності. З огляду на це ми і виділили типи пізнавальних завдань, про які йшлося вище.

За ступенем самостійності учнів у виконанні цих завдань вони можуть бути: репродуктивними, частково-пошуковими, продуктивними. Нагадаємо, що репродуктивні завдання — це такі, які спонукають дитину до відтворення раніше здобутих знань.

Частково-пошукові завдання учень розв'язує, користуючись інформацією з підручників, засобів унаочнення, результатами спостережень, дослідів, практичних робіт і т.п.

Продуктивні завдання потребують здійснення учнями операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми (Т.М. айбара).

Зауважимо, що результативність процесу формування природничого поняття забезпечує не стільки кожне окремо взяте завдання, скільки система пізнавальних завдань, які поступово ускладнюються і тим самим ведуть до зростаючого напруження розумових сил школярів, пошуку і застосування відповідних прийомів мисленнєвої діяльності. "Слід крок за кроком привчати кожного учня до такого використання своїх знань, умінь і навичок на практиці, яке потребує виявлення більшої самостійності, ініціативи, наполегливості, більших зусиль для переборення труднощів". (А.М.Алексюк).

Пізнавальні завдання забезпечують як цілий процес формування поняття, так і кожен з його етапів. (Поетапність процесу формування природничою поняття ми розкрили у статті "Формування природничих понять". — Початкова школа. — 1999. — № 5, с.20—23).

На кожному з етапів домінує певний компонент сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація. Вони виконуються у чіткій логічній послідовності і для здійснення вимагають розв'язання пізнавальних завдань, застосування прийомів учіння, які відповідають психологічній природі та конкретному змістові поняття. Це в свою чергу зумовлює відповідні способи управління з боку вчителя.

Розглянемо системи пізнавальних завдань на прикладі формування природничих понять:

рівнини, гори, ґрунт.

На першому етапі (мотиваційна та змістова підготовка учнів до формування поняття) вчитель застосовує такі пізнавальні завдання, які збуджують і закріплюють у дітей позитивні емоції у процесі засвоєння нового поняття (зокрема, уривки з оповідань, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, досліди тощо), викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі. А також завдання, що передбачають виявлення в учнів глибини і міцності програмових знань та вмінь, які необхідні у процесі формування нового поняття, а також готовність учнів до засвоєння змісту та обсягу цього поняття. Це потребує спеціального запровадження на даному етапі активізуючих запитань, завдань, які мають випереджуючий характер, поєднання репродуктивних, частково-пошукових і продуктивних завдань.

Однак зауважимо, що мотивація діяльності не завершується на цьому етапі, а здійснюється упродовж процесу формування природничого поняття.

Завдання для першого етапу

1. У ребусі зашифровано форму земної поверхні. З'ясуй її назву.

2. Підкресли у віршах назви форм земної поверхні, які зустрічаються на рівнинах.

На зеленому горбочку,

у вишневому садочку,

притулилася хатинка,

мов маленькая дитинка.

(Леся Українка. "На зеленому горбочку")

Он ярочки зелененькі,

стежечки по них маленькі,

перевиті, мов стрічечки,

збігаються до річечки.

Онде балочка весела,

в ній хороші, красні села.

Там хати садками вкриті,

срібним маревом повиті...

(Леся Українка. "Красо України, Подолля!")

3. Розв'яжи кросворд. Слово, що утвориться між подвійними лініями, підкаже назву найвищої форми земної поверхні.

Зліва направо

1. Підвищення на рівнині.

2. Щоб порівняти предмети, треба визначити їх-

3. Великі, глибокі, з крутими схилами заглибини.

4. Великі, широкі, з пологими схилами заглибини.

4. Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослини.

Другий етап (організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи) забезпечують пізнавальні завдання, пов'язані з добором і демонстрацією дітям предметів, явищ природи, які за змістом повинні відповідати змістові того поняття, що формується. Ці завдання допомагають учням побачити незмінність істотних ознак вибраних об'єктів чи явищ природи і змінність неістотних. Вибрані об'єкти, як засіб унаочнення у пізнавальному завданні, мають за своїм змістом зацікавлювати дітей, викликати у них позитивні емоції, естетичні почуття.

В іншому випадку, до сприймання слід підготувати дітей з допомогою різних завдань і запитань, які одночасно можуть актуалізувати опорні знання, для сприймання необхідних ознак через живе та друковане слово. Для створення основи для усвідомлення тексту під час такого опосередкованого сприймання необхідно дібрати завдання, які активізують опорні знання, життєвий досвід дітей через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об'єктів, про які йдеться.

Якщо у матеріалі розділу, теми логічно вичленовуються окремі взаємопов'язані елементи знань, то на цьому етапі варто вдаватися до розв'язання проблемних завдань.

Чуттєве сприймання має усвідомлюватися молодшими школярами, тобто у свідомості дитини повинна відобразитися сутність окремих предметів і явищ реального світу або їх груп, їх взаємозв'язки і залежності. Проте, на даному етапі це здійснюється на рівні аналізу зовнішніх ознак і властивостей об'єктів та явищ, виявлення залежностей між ними.

Завдання для другого етапу

1. Якій формі земної поверхні властиві ознаки, передані у такому вірші?

Радо глянути навкруг

І дорогу, й поле, й луг —

Все далеко й добре видно.

Навіть гуси десь кричать:

И-ги-ги, и-ги-ги,

Невеликі й є горби,

А на схилах і яри.

2. На с.56 підручника* розглянь малюнок горба. Чи зустрічав ти таку форму земної поверхні, коли був на екскурсії? Чим горб відрізняється від рівнини?

3. Розкажи про гори, зображені на картині (за вибором учителя). Чим вони відрізняються від горба?

4. Згадай, яким ти бачив верхній шар земної поверхні, коли був на екскурсії біля яру (урвища річки, котлована)?

5. Прочитай передостанній абзац на с60 підручника. Намалюй ґрунтовий розріз на основі прочитаного.

Наступні етапи процесу формування природничих понять (організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття, узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном, введення сформованого поняття у систему знань) забезпечують пізнавальні завдання, що сприяють осмисленню змісту та обсягу понять, які формуються, тобто виявленню його істотних і неістотних ознак, виділенню істотних та встановленню взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними, а також між сформованим поняттям та іншими формами знань (фактами, уявленнями, поняттями).

Серед різних типів пізнавальних завдань на цих етапах переважають завдання на: порівняння, аналогію, визначення головного, узагальнення і конкретизацію, виявлення і встановлення родо-видових, причиново-наслідкових, функціональних, просторових зв'язків між поняттями в середині системи понять та поняттями й іншими елементами знань.

Виконання таких завдань потребує сформованості в учнів загально-пізнавальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати різного роду зв'язки та відношення).

Наведемо приклади пізнавальних завдань для кожного з цих етапів (третій, четвертий, п'ятий).

Завдання для третього етапу

1. Для якої форми земної поверхні є істотними такі ознаки: великий простір суходолу, його поверхня майже рівна, на ньому інколи зустрічаються горби, яри?

2. У ребусах зашифровано істотні ознаки горба. З'ясуй їх.

3. Користуючись малюнком підручника на с.56, визнач істотні ознаки горба.

4. Що позначено цифрами на малюнку? Запиши:

5. У статті "Яри", с.57 підручника, прочитай останній абзац. Випиши істотні ознаки яру.

6. Підкресли істотні ознаки яру: заглиблення, в якому не росте трава; великі і глибокі борозки; довгі заглиблення на поверхні землі; велике, глибоке, з крутими схилами заглиблення.

7. Внаслідок чого круті схили ярів стають пологими? Як називаються яри з пологими схилами? Чим балка відрізняється від яру?

8. Порівняй горб і гору. Що спільного між ними? Назви істотні ознаки гори.

10. Пригадай оповідання О. Довженка "Матусин город" (Читанка, 3(2) клас).

"Город до того переповнився рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, переплітались, душились і дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи сповзали з тину прямо на вулицю". Чому так гарно все росте? Що можна сказати про ґрунт на цьому городі?

11. Пригадай свої спостереження, коли ти був біля яру, урвистого берега річки або біля котлована. Чому верхній шар землі тут значно темніший?

Одні ґрунти світліші, інші — темніші, одні швидше пропускають воду, інші — повільніше. Чому?

Завдання для четвертого етапу

1. Встав пропущене слово.

На великих просторах суші колоситься пшениця. Десь далеко блищить на сонці невелике озеро, а на обри видніється ліс. Ніщо не заважає бачити велику, простору, безкраю ....

2. Доповни речення. Рівнини — це ... .

3. На схематичному малюнку зображено горб. Доведи це.

4. На схематичному малюнку зображено яр. Доведи це.

5. Склади розповідь за малюнком підручника на с.57 "Як утворюється яр".

6. Перед тобою схематичні малюнки рівнини, горба, яру, балки. Підпиши їх.

7. Зобрази схематичним малюнком торб, яр, балку.

Завдання для п'ятого етапу.

8 Доповни речення: Сукупність гір, які простягаються окремими рядами на багато кілометрів, називається ... .

9. Вибери правильну відповідь. Гори — це ... .

— ділянки земної поверхні;

— схили, на яких ростуть дерева;

— ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівниною;

— місцевість для відпочинку людей.

10 Де більша товщина родючого ґрунту — на схилах гір чи на рівнинах? Чому?

11 Чорноземні ґрунти родючі. Доведи це.

12 Користуючись малюнком на с.61 підручника, розкажи, чому верхній шар ґрунту пухкий?

13 Продовж речення: Якщо вміст перегною в ґрунті більший, то ґрунт ... .

14 Продовж речення: Якщо хлібороби щорічно збирають з поля великі врожаї зернових, то грунт на ньому ... .

3. Запиши слово, яке з'єднає ланцюжок:

рівнина — горб — гора — ... — гірська долина.

4. Склади розповідь за схемою. Зверни увагу на напрям стрілок.

5. У горах проживає дуже мало людей. Поясни, чому.

6. Доповни схему.

7. Поясни, чому так кажуть: "Добре землю поливай і удобрюй, будеш мати гарний урожай".

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

За допомогою тестування на уроці тематичного опитування учнів підсумовується вивчене, перевіряються їхні знання.

Тестові завдання допомагають досконаліше перевірити знання школярів, розвивати швидку реакцію мислення дитини, а також підготувати учня до перевідних випускних екзаменів, які проходять саме таким чином на сучасному етапі розвитку школи і вузу.

ТЕСТ: ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

1. Організм складається з:

а) кісток

б) м’язів

в) органів*

2. Органи є:

а) зовнішні

б) внутрішні

в) зовнішні і внутрішні*

3. Органи забезпечують людині:

а) ріст

б) життєдіяльність*

в) працю

4. До органів відносяться:

а) серце легені

б) шкіра, скелет, м’язи

в) свій варіант відповіді

5. Серце виконує функцію

а) постукування

б) перекачування крові*

в) руху

6. Легені потрібні для:

а) мислення

б) дихання*

в) життя

7. Органи травлення забезпечують:

а) рухомість організму

б) перетравлення і засвоєння їжі*

в) працездатність

8. Внутрішні органи захищають:

а) шкіру, м’язи

б) скелет

в) зовнішні органи*

9. Щоб жити людині потрібні:

а) тепло

б) скелет

в) зовнішні органи*

ТЕСТ: ТВАРИНИ

1. Всі тварини поділяються на:

а) комах, мурашок, метеликів

б) комах, птахів, звірів, риб, плазунів *

в) звірів, ящерок, лисиць

2. Основними ознаками птахів є:

а) пір’я, забарвлення

б) вміння літати

в) пір’я, дзьоб, крила *

3. Основними ознаками звірів є:

а) шерсть, народження і вигодовування малят молоком *

б) полювання на інших звірів

в) чотири лапи

4. Тварини поділяються на групи:

а) дикі і свійські *

б) свої і чужі

в) домашні і приручені

ЗЕМЛЯ - НАШ ДІМ

Тема. Охорона природи.

Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести дітей до усвідомлення не­обхідності зберігати і примножувати природні багат­ства, раціонально їх використовувати.

Ознайомити школярів із заходами щодо відтво­рення і збереження природи.

Збагачувати словниковий запас учнів, розширюва­ти кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислен­ня, уміння працювати групами, колективно і са­мостійно.

Виховувати бережливе ставлення до навколиш­нього середовища.

Обладнання: карта, глобус, ілюстрації, енци­клопедія, платівка "Голоси лісу", кросворд, індивіду­альні картки, прилади для дослідів.

Тип уроку. Конференція.

І. Організація класу.

Привітання.

II. Актуалізація опорних знань. Вступна частина.

Казка (розповідає вчитель).

— Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жи­телів та видзвонював • крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з пе­реплетеного березового та вербового гілля. А ще кра­суня мала чарівну вдачу. Ступить крок ^— і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється ~ і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі — і видніється рожевий обрій...

— Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).

— Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною.

... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся, затихати голос...

— У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля — це наша домівка. (Так).

— Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).

— Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).

— Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).

III. Робота за темою уроку.

— Це і буде темою для нашої сьогоднішньої до­рослої серйозної розмови.

Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу експертів та лаборантів. Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опра­цюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого малень­кого читального залу. Секретарем буде Катя К Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.

1. Охорона повітря.

— До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе — знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, Індійський, Атлантичний і Пібнічно-Аьодовитий).

— Постривайте, відносно п'ятого океану говори­ лось, що він:

Не прісний, не солоний,

Хоча блакитний і прозорий,

Без берегів і без води,

Пливем у ньому я і ти,

І легкокрилі літаки.

— То що ж це за океан? (Повітряний океан).

— Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я впевнена, що ви знаєте набагато більше.

Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а ми послухаємо інформаторів. а) Інтелектуальна атака.

(Проводить група інформаторів).

— Повітря необхідне живим організмам. Для чо­ го? (Щоб дихати, а, значить, жити).

— Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря має блакитний колір).

— Повітря нерухоме. СНг, воно весь час ру­хається. Це і є вітер, який ми відчуваємо).

— Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, ґрунті, крейді? (Так. У цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).

— Повітря, яким ми дихаємо, насичене вуглекис­лим газом. (Ні. Повітря на одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази).

— Чи може повітря мати запах бузку? (Ні, запах бузку має тільки бузок, а повітря без запаху).

— Отже, природа дає нам повітря без кольору, за­паху, насичене вдосталь киснем — таким, яким воно необхідне людині. Та людина часом недбало ставить­ся до цього безцінного дару. Слово просять наші ла­боранти, що приготували дослід.

б) Лосліл №1 з блюлием і свічкою.

(УЧНІ спостерігають, як під час горіння виділяється кіптява, в результаті чого дно блюдця стає чорним).

— Це дуже просто спостерігати ось тут у класі — блюдце, свічка... А як у масштабах Землі? Слово екс­пертам.

в) Аналіз негативного впливу діяльності люлини на повітря.

(Група експертів робить висновки за кількома оп­рацьованими в індивідуальному порядку текстами).

Наприклад, картка №1: "Поряд парк. Там згреб­ли торішнє листя і запалили багаття. І вулиця, і пере­хожі потопають у великих сизуватих клубах диму..."

Завдання: зроби висновок.

Картки №№ 2, 3, 4 відповідно про зловживання отрутохімікатами на полях, про викиди відпрацьова­них газів з фабрик, заводів, про забруднення повітря транспортом.

— Аж страшно подумати, яким брудним повітрям ми дихаємо. Невже нічого не можна зробити?

(Не спалювати листя, заводи і фабрики повинні бути безвідходними або очищати викидні гази, більше користуватись тролейбусами, трамваями).

— Нашого секретаря прошу заповнити табло.

(Поміщає стрічки з написами):

2. Охорона водойм.

— А цей предмет вам знайомий? (Це глобус, мо­дель Землі).

— Якого кольору наша планета (прокручую гло­бус)? (Блакитного) .

— Чому? (Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші).

— Про воду, думаю, ви теж багато знаєте і роз­повісте у своїх інтерв'ю. Кореспондентом буде пред­ставник групи інформаторів.

Тим часом лаборанти і експерти розпочнуть ви­конувати друге завдання.

а) Інтерв'ю.

— Чи не забагато на Землі води? (Ні, якраз стільки, щоб вона не замерзла, бо вода обігріває на­шу Землю взимку, віддаючи їй тепло, що взяла від сонечка влітку).

— Яке значення для живої природи має вода? (Основне. Ті п'ють люди, тварини, рослини. Без їжі людина може прожити 9 діб, без води — 2. Вода — основа всіх живих організмів).

— Чи правильне твердження, що вода нас годує? (Так. Без води не приготувати їжі. Водойми дають нам продукти харчування. — рибу, морську капусту та ін.).

— Кажуть, що вода — найширший шлях. Доведіть це. (Жодна дорога не може мати розмірів моря, оке­ану чи навіть річки. Там легко розминутися бага­тьом кораблям).

— Як пов'язані електричний струм з водою? (За допомогою води працюють гідроелектростанції).

— Для чого ще потрібна вода? (Різні відповіді).

— Ви самі довели, що вода — справжнє диво приро­ди. Але часто люди не вміють цінувати його. Можливо, тому, що на перший погляд води у нас дуже багато.

Послухаємо експертів.

б) Розповілі за ілюстраціями про негативний вплив людини на волойми.

— Катастрофи на морях;

— вилив стічних вод із заводів, фабрик;

— засмічування водойм;

— заростання і замулювання дрібних водойм і ба­гато ін.

— І в результаті світовий океан матиме більше ось та­кої мутної, брудної води і менше цієї чистої, природної, здорової. Лаборанти готові продемонструвати дослід.

в) Лосліл №2. Фільтрування води.

— Цей елементарний дослід показав, що будь-яку забруднену воду можна очистити. У нас у класі за до­помогою звичайного фільтру, а на заводах, фабри­ках — за допомогою складних фільтрів, а також очис­них споруд. І люди повинні дбати про це.

Секретаря просимо виконати завдання. (На таб­ло помішуються написи).

3. Охорона ґрунтів.

а) Звучить фонограма "Голос Землі".

"...Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших — тваринок, жуків...

За що раните мене, діти мої, чом не шануєте?

Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.

Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша ма­ти, і що ви без мене?"

— Діти, хто звертається до нас зі своїми болями і тривогами? (Земля).

б) – Якими 6 ви хотіли бачити себе відносно неї. якою хотіли б бачити її? Запишіть одним реченням. (Діти пишуть).

— Чи не могли б ви поділитися своїми найпотаємнішими бажаннями? (Зачитують).

— Хай ці думки і бажання залишаться на табло нашими рішеннями, а у ваших серцях — як закони, як правила дітей Землі.

(Секретар поміщу є на табло написи):

4. Охорона живої природи.

а.} Слухання грамзапису "Голоси лісу".

— Діти, запрошую вас на лісову галявину. Черго­вий залишиться у класі і попрацює зі словником.

(Завдання: відшукати слово екологія і пояснити його значення). А ми всі спробуємо вловити пахощі весняного лісу. Відчули? Ну то вмощуйтесь зручніше.

(Діти сідають на килимок).

б} Бесіда-опитування:

— Дуже люблю ліс. І чому мені так легко ди­хається тут? (Бо у лісі багато дерев і повітря наси­чене киснем).

— У парку теж багато дерев. Чому його не нази­вають лісом? (Бо парк — штучно створене природ­не середовище з місцями відпочинку).

— Ліс — неначе багатоповерховий будинок. Які по­верхи є у ньому? (Мохи — перший поверх, трави і квіти— другий, куші — третій, а крона дерев — чет­вертий).

— Торік ось під тим кущиком зустріла довговухо­го, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).

— А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).

— А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую, як вони називаються?

(Опеньки).

— А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до кла­су цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів бага­то лікарських і занесених до Червоної книш. їх рва­ти заборонено).

— Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).

— Яку ще користь дає ліс? (Лгревину, з якої виго­товляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гри­би; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).

— Мені здається, час підводитись. Нумо прибере­мо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).

— Ой, мабуть, зараз буде дощ.

(Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").

в.) Розповідь " Сторінками Червоної книги".

(Розповідає "лісовичок"). — Зникнення одного виду тварин чи рослин обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в при­роді. Маринка підготувала оповідання з книжки "Чо-мучка?" (В оповіданні розповідається про те, як от­рутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).

— А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все до­сконало побудовано в природі, як все взаємопов'яза­не. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука.

Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).

— Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін Піс", обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.

(Школярі показують на карті найвідоміші за­повідники).

г) Кросворл.

— А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємо­ся про скарб — найдорожчий і найцінніший у світі.

1. Це весняний ранній птах.

Називають його...

(шПак).

2. За вікном сніжок, піднялася віхола.

Та не страшно пташці, що сидить під стріхою.

(горобець). 3. Хитра кума сліди замела.

(лисИїуі).

4. Вправні будівельники майструють дашок

З соснових голок.

(муРахи).

5. Я найперша квітка в гаю

Синім цвітом зацвітаю.

(прОлісок).

6. Влітку наїдається, взимку відсипається.

(ведМідь).

7. Білі дзвіночки висять, гойдаються.

Як вони називаються?

(конвАлії).

— То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).

— Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа тільки дорослих? (Ні. Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для. збе­реження природи).

— Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками:

— А ми продовжимо розмову про скарб, який щой­но відшукали. Як ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.

І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в пер­шу чергу стають ворогом собі. І тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це бу­ла Чорнобильська трагедія — страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катаст­рофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вша­нуємо їх хвилиною мовчання.

IV. Підсумок уроку.

— Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло. Перечитайте їх. Що во­ни вам нагадують? (Правила, закони...)

— Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих — закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і тд.

На уроці української мови ми запишемо ці пра­вила і вивчимо ще й такі слова-заклик:

На землі, у домі вселюдському —

Протиріч і негараздів тьма,

Будьте, люди, обережні в ньому!

Іншої домівки в нас нема!

Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол економічних проблем: забруднені промисловими відходами повітря, грунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси. Економічна криза значно поглибилась у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов’язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, що характеризують економічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про мову роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи. Специфіка засвоєння економічних знань визначається складністю природних об’єктів, багатогранністю взаємозв’язків та залежностей між компонентами природних систем суспільством та навколишнім середовищем.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов’язково має досягтися творчий рівень оволодіння знаннями.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу в тому числі ігри та вікторини. Ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення. Різноманітні ігри та вікторини можна використовувати на всіх етапах уроку: під час опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань.

«... ГРА - НАЙСЕРЙОЗНІША СПРАВА»

Тема. Тварини — частина живої природи.

І. Гра «Малята».

Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри

Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша— малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.

Завдання:

1. Фантазування: берлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?

2. Метод фантограм:

3. Творчо-емпатійні вправи.

Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:

а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»

6) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...

II. Знайди свою маму.

Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри.

На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.

Завдання:

1. Символічна синектика — імітація повадок свійських тварин.

2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання — як будуть спілкуватися, як харчуватися?

а) як будуть жити собака із лошам?;

6) корова з кошеням?

III. Який це птах?

Програмовий з міст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).

Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів. Хід гри

На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на З команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Лається завдання:

дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).

Індивідуальне змагання. За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:

1. фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»

2. Метод каталога — перенесення властивостей неживих об'єктів на птаха:

вода птах

без запаху без кольору рідка і т.д.

3. Метод мозкового штурму.

Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?

Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.

І. Що де росте?

Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).

Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.

Хід гри

учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.

Завдання:

1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм — на луки; рослини луків — у ліс. Що в результаті цього трапиться?

2. Метод фантастичної проблеми.

Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;

б) у ставку — води?; в) на луках ростимуть лише дуби?

II. Хто де живе?

Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.

Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.

Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір'я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).

Завдання:

1. За методом каталога створити нове середовище існування.

2. Мозковий штурм.

Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?

III. Підбери гриб.

Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.

Унаочнення. Картки із зображенням грибів. Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з'являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару — до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників — отруйних.

Завдання:

1. Екологічне прогнозування.

Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?

2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?

3. Творчо-емпатійні вправи.

уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).

У процесі проведення дидактичних ігор ми використали такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей.

І. Фантазування.

1. Типові прийоми фантазування:

а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.

Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він — травоїдна тварина);

б) збільшення або зменшення об'єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;

в) прискорення чи уповільнення дії об'єкта або його властивостей.

На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;

г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.

На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;

д) зміна середовища існування для певного об'єкта:

риба живе в пустелі...;

е) надати живому об'єкту рис неживого та навпаки.

2. Метод асоціацій чи каталога слугує для перенесення властивостей одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї. Живий об'єкт Неживий об'єкт крокодил стілець зелений дерев'яний зубатий складний пливучий м'який

Переносимо властивості одного об'єкта на інший:

Дерев'яний крокодил — сувенір.

Складний крокодил — іграшка.

Стілець зелений — пофарбований зеленою фарбою.

3. Вправа «Робінзон Крузо».

Ситуативні завдання, мета яких — знайти способи виживання в екстремальних умовах.

4. Вправа «Чорний ящик».

її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.

У чорному ящику плід.

— Сухий чи соковитий?

— Великий чи малий?

— Круглий чи продовгуватий?

— їстівний чи ні?

— Червоний чи зелений? і т.п.

II. Мозковий штурм.

Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні — заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е.Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І.Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

— вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;

— формується мета його вдосконалення;

— вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;

— ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.

Об'єкт — річка. Випадкові об'єкти:

бджола к і ш к а

працелюбна гнучка

маленька зубата

кусюча пухнаста

Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...

IV. Метол фантограм був запропонований Г.Альтшуллером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій — типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:

вкрита лускою як буде рухатися?

тіло видовжене як дихати? як рятуватися

живе у воді, плаває... від ворогів?

Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.

Запропоновані картки можуть бути використані для узагальнення і система­тизації та перевірки знань учнів. Вони розраховані на школярів з різним рівнем розвитку. Завдання під цифрою 1 призначені для дітей зі слабким рівнем розвитку. Вони передбачають:

— відтворення учнями знань з різних джерел інформації: підручника, зошита, власних спостере­жень за навколишнім світом;

— знаходження правильної відповіді з кількох запропонованих;

— доповнення речення.

Для дітей із середнім рівнем розвитку призначені завдання під цифрою 2. Ці завдання потребують:

— уміння назвати істотні ознаки предмета чи явища, спираючись на план, схему, малюнок;

— здійснити класифікацію, встановити причинонно-наслідкові зв'язки на основі власних спостережень;

— довести правильність судження за зразком. Під цифрою 3 — завдання для дітей з високим рівнем розвитку. Вони передбачають:

— застосування учнями набутих раніше знань у нових ситуаціях;

— співвіднесення визначення поняття з об'єктом, якому відповідає це поняття;

— використання теоретичного матеріалу на прак­тиці;

— моделювання власної поведінки та поведінки інших v певних ситуаціях.

Література

1 Байченко С. Щоб не згас інтерес // Поч. Школа – 1999.– № 1.– с.49-51.

2. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа – 1999.– № 5 – с. 51-53

3. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа – 1999.– № 8.– с. 53-56

4. Громик Є. Гра – найсерйозніша справа // Поч. школа – 1999.– № 7.– с. 41-43

5. Коваль Н., Воло щук В. Картки з природознавства для учнів 3 (2) класу // Поч. школа.– 2000.– № 2.– с. 31-34

6. Логачевська С. Постійний взаємозворотний зв’язок – одна з передумов диференціації навчання // Поч. школа – 1999.– № 3.– с 49-51

7. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вчителів.– Тернопіль, 1998.

8. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. – К.: Веселка, 1991.