Курсова робота* на тему:

“РЕФОРМИ ПЕТРА I

І*

ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ”

ПЛАН

Вступ*.

Розділ 1. Військові* реформи Петра* I.

Розділ 2. Адміністративні перетворення.

Розділ 3. Церковна реформа.

Розділ 4. Економічні перетворення.

Розділ 5. Зміни в* області* науки, культури і* побуту.

Укладення*.

Список літератури ,що використаласявикористалася|що використовувалася *.

ВСТУП*

В* царствование Петра* Першого були проведені реформи в усіх областях* державного життя країни. Многие* з цих перетворень уходят коренями в* XVII сторіччя - соціально-економічні перетворення того часу стали передумовами реформ Петра*, задачею* і* змістом* яких було формування дворянсько-чиновничьего апарату абсолютизму.

Обостряющиеся* класові протиріччя* призвели до необхідності* підсилення і* зміцнення самодержавного апарату в* центрі і* на місцях, централізації управління, побудови стрункої* і* гнучкої системи управлінського* апарату, строго контрольованого вищими органами влади. Необхідно було також створення* боєздатної регулярної військової* сили для проведення більш* агресивної зовнішньої політики і* подавления рухів ,що почастішалися народних. Вимагалося закріпити юридичними актами панівне положення* дворянства і* надати йому центральне, керівне місце в* державному житті. Всі* це в* сукупності і* зумовило* проведення реформ в* різноманітних* сферах діяльності держави.

Два з* половиною сторіччя історики, філософи і* письменники сперечаються про значення Петровских* перетворень, але поза залежністю від точки зору того або* іншого дослідника всі* сходяться в* одному - це був один з наиважнейших етапів історії Росії, завдяки якому всю* її можна поділити на допетровську і* послепетровскую епохи. В* російській історії тяжко знайти діяча, рівного Петру* по* масштабам інтересів* і* умінню* бачити головне в* що вирішується проблемі. Конкретна же* історична оцінка реформ залежить від того, що вважати* для Росії корисним, що - шкідливим, що - головним, а що - другорядним.

Знаменитий історик Сергей* Михайлович* Соловьев*, що, напевно, найбільш глибоко досліджував* особистість* і* вчинки Петра* Великого, писав:" 1Различие поглядів... Відбувалося* від громадности діла, досконалого Петром*, тривалості* впливу цього діла;

Ніж* значительнее що-нибудь явище, тим більш* разноречивых поглядів і* думок* породжує воно, і* тим долее тлумачать про ньому, ніж* долее відчувають на собі його вплив".

Як вже* було сказане, передумовами петровских реформ з'явилися* перетворення кінця XVII сторіччя. В другій половині цього сторіччя змінюється, стаючи більш* централізованої, система державного управління. Вживалися також спроби більш* чітко разграничить функції і* сфери діяльності різноманітних* наказів, з'явилися зачатки регулярної армії полиці иноземного ладу*.

Відбувалися* зміни в* культурі: з'явилися театр, перший вищий навчальний* заклад. Російські починають* більш* тісно соприкасаться з* представниками інших* культур, особливо після приєднання України і* Білорусії (тимчасово), воспринявших ідеї і* нові традиції епохи Відродження. Знаменита Німецька слобода, оказавшая на юного Петра* такий сильний* вплив, також переживала свій розквіт в* кінці XVII в*.

Але незважючи на те, що майже всім* реформам Петра* Великого передували ті або* інші державні починання XVII в*., вони мали безумовно революційний характер*. Після смерті императора в* 1725 г. Росія була на шляхи перетворення зовсім в* іншу* країну: з Московської держави, чі контакти з* Європою були досить-таки обмеженими, вона перетворилася в* Російську імперію - одну з найвидатніших держав миру*. Петр* перетворив Росію в* справжно європейську країну (в всякому* випадку, як він це розумів) - недаремно вираження* "прорубил вікно в* Європу" стало настільки часто що вживаютьсявживаються|що вдаються до|що уживаються *. Віхами на цьому шляху стали завоювання виходу до Балтики, будівництво нової столиці - Санкт-петербургу, активне втручання в* європейську політику.

Діяльність Петра* створила всіх* умови для більш* широкого знайомства Росії з* культурою, образом* життя, технологіями європейської цивілізації, що і* стало початком досить болісного* процесу ломки норм і* представлений Московської Русяві. Ще однією важливою особливістю петровских реформ було те, що вони порушили всіх* шари суспільства*, в* відзнаку* від попередніх спроб російських правителів. Будівництво флоту, Північна війна, створення* нової столиці - всі* це ставало справою всієї* країни.

Розділ 1. Військові* реформи Петра* I.

Військові* реформи займають* особливе* місце серед Петровских* перетворень. Вони мали найбільш яскраво висловлений* класовий характер*. Суттєвість військової* реформи полягала в ліквідації дворянських ополчений і* організації постійної боєздатної армії з* одноманітною структурою, озброєнням, обмундируванням, дисципліною, статутами.

Задачі* створення* сучасної боєздатної армії і* флоту займали* юного царя ще до того, як він став повновладним государем. Можна налічити* лише декілька* (по* оцінкам різних істориків - по*-різному) мирних років за 36-річне* царствование Петра*. Армія і* флот завжди були головним предметом турботи* императора. Однак* військові* реформи важливі не тільки* самі по* собі, але ще і* тому, що вони виявляли дуже великий, часто вирішальний, вплив на інші* сторони життя держави. Хід* же* самої військової* реформи визначався війною.

Василий* Осипович* Ключевский* писав:" 1Война вказала* порядок реформи, повідомила їй темп і* самые прийоми"*.

"Игра в* солдатики", якої віддавав весь* свій час юний Петр*, з* кінця 1680-х гг. Стає всі* більш* і* більш* серйозної*. В* 1689 г. Петр* будує на Плещеевом* озері, біля* Переславля*-залесского, декілька невеликих кораблів під керівництвом голандських майстрів. Навесні* 1690 року створюються* знамениті "потешные полиці" - Семеновский* і* Преображенский*. Петр* починає* вести* нинішні* військові* маневри, на Яузе* будується "стольный град Прешбург".

Семеновский* і* Преображенский* полиці стали ядром майбутньої постійної (регулярної) армії і* виявили* себе під час Азовских* походов 1695-1696 гг. Велика увага Петр* I приділяє флоту, перше бойове крещение якого також потрібно на цей час. В* скарбниці не було необхідних засобів*, і* будівництво флоту доручалося так званим "кумпанствам" (компаніям) - об'єднанням* светских і* духовних землеволодарів. З* початком Північної війни основна увага переключається* на Балтику, а з* підставою Санкт-петербургу будівництво кораблів ведеться* майже винятково* там. До кінця царствования Петра*, Росія стала однією з сильнейших морських держав миру*, маючи 48 лінійних і* 788 галерных і* інших суд*.

Почало* Північної війни стало поштовхом до остаточного створення* регулярної армії. До Петра* армія складалася з двох головних частин - дворянського ополчення і* різноманітних* полурегулярных формирований (стрельцы, казаки, полиці иноземного ладу*). Революційною зміною було те, що Петр* ввів* новий принцип* комплектування армії - періодичні созывы ополчення були замінені систематичними рекрутскими наборами. В* основу рекрутской системи був покладений сословно-крепостнический принцип*. Рекрутские* наборы розповсюджувались* на населення, платившее подати і* несшее державні повинности. В* 1699 г. Був вироблений* перший рекрутский набір, з* 1705 г. Наборы узаконены відповідним указом і* стали щорічними. З* 20 дворищ* брали однієї людини, холостої* в* віку від 15 до 20 років (однак* в* ході* Північної війни ці терміни* постійно змінювалися із-за* нестачі солдат і* матросів). Більш* всього* від рекрутских наборов постраждало російське село. Термін* служби рекрута практичні не був обмежений. Офіцерський склад* російської армії поповнювався за рахунок дворян, що навчалися в* гвардійських дворянських полицях або* в* спеціально що організувалися школах (пушкарская, артилерійська, навігаційна, фортификационная, Морська академія і* т. Д.). В* 1716 г. Був прийнятий* Військовий, а в* 1720 г. - Морський уставши, проводилося* широкомасштабне перевооружение армії. До кінця Північної війни Петр* мав величезну сильну* армію - 200 тис. Людина (не вважаючи* 100 тис. Казаков), що дозволила Росії одержать перемогу в* изнурительной, растянувшейся майже на чверть сторіччя війні.

Головні підсумки військових* реформ Петра* Великого полягають в* наступному:

- створення* боєздатної регулярної армії, однієї з сильнейших в* мирі*, що дала Росії можливість воювати зі своїми основними супротивниками* і* перемагати їхн;

- поява цілої плеяды талановитих полководцев (Александр* Меншиков*, Борис* Шереметев*, Федор* Апраксин*, Яков* Брюс* і* ін.);

- створення* потужного військового* флоту; - гігантське зростання* військових* видатків і* покриття їхн за рахунок жесточайшего вижимання засобів* з народу.

Розділ 2. Адміністративні перетворення.

В. О. Ключевский* писав:" 1Преобразование управління - ледве* чи не самая показная, фасадная сторона преобразовательной діяльності Петра*; по* ній* особливо охоче цінували і* всю* цю діяльність".

Ключевский*, взагалі стосовний до діяльності Петра* надто критичні, вважав*, що реформи управління проводилися* похапцем*, беспрограммно. Ті або* інші зміни в* державному управлінні, адміністративно-територіальному діленні Росії диктувалися військовою* необхідністю*, а їхньою головною задачею* було якомога більш* ефективне выколачивание кошти* з народу для покриття всі* видатків ,що розбестять військових* (самий Петр* називав гроші "артериею війни"). Для Петра*-реформатора було також характерно прагнення* перенести військові* принципи* на сферу громадянського* життя і* державного управління. Надто показовий в* цьому плані Указ від 10 квітня 1716 г., надісланий императором в* Сенат*:

" Панство* Сенат*! Посилаю вам книгу Військовий уставши (якої зачат в* Петербурхе* і* зараз* вчинений*)... І* понеже оной хоча* підстав військових людей, аднакож 3касается і* до всіх* правителів земских".

Петр* відносився* до державної установи* як до військового підрозділу, до регламенту - як до військового* статуту, а до чиновника - як до військовослужбовця. Американський дослідник Д. Крайкрафт* відзначав*:" 1Петр не тільки* одягався як солдат, але і* діяв і* думав* як солдат".

Безсистемність і* спешка часто призводили до плутанини: встановлення, накази сменялись одне іншим*, часто прямо протилежним*, або* зводилися нанівець нескінченними* перемінами в* державних установах*, інколи установи* дублювали друг друга по* своїм функціям. Многие* посади, військові* і* громадянські*, змінили* лише старорусские назви на європейські, по* суті* своєї залишившись колишніми.

Вже* в* перші роки царствования Петра* змінилися стиль і* засоби* управління: замість Боярской* думи (яку Петр* прирік просто на фізичне вимирання, своїм указом припинивши поповнення думи новими членами) рішення* стала приймати* своєрідна "команда", складена* з найближчих* сподвижников царя. На перших етапах головним радником Петра* був князь Федор* Ромодановский*, по* словам* сучасника, "злой тиран, п'яний по* вся* дні".

Першою адміністративною реформою стало створення* в* 1699 г. Особливого* відомства міст. Указами вводилося* самоврядування* для міського купечества, а також для населення поморских міст. Скасовувалася влада воевод, віднині судом і* збором* податків ведали виборні бурмистры. На Чолі нових органів була поставлена Московська ратуша, що вибираєтьсявибирається|що обирається * купцами Москви. В* веденні* Ратуши* знаходились головні надходження державних прибутків* з* міст, а також загальний* нагляд за діями* органів самоврядування*. На Чолі Ратуши* стояв обер-інспектор ратушного правління. Першою людиною, занявшим цю посаду, був колишній* дворецкий Шереметева* Алексей* Курбатов*.

Але з* зростанням* державних видатків Петр* поступово втрачає довіру* до фінансових можливостей Ратуши*. Цар приходить до рішення* перенести основну масу управління на місця, бо "людині тяжко за очи всі* разуметь і* правити". Така організація управління забезпечувала більш* високий ступінь* задоволення фінансових потреб держави, а після закінчення Північної війни повинна була упростить процес розміщення і* забезпечення регулярних військ. В* кінці 1707 г. Починається* здійснення нової реформи, а в* 1708 г. Проголошується створення* восьмих губерній, що в* свою чергу поділялися на провинции: Московської, Ингерманландской* (згодом Санкт*-петербургской), Київської, Смоленской*, Архангелогородской*, Казанской*, Азовской* і* Сибирской*. На Чолі прикордонних губерній стояли генерал-губернатори, інших - губернатори. Провинции* управлялися* воеводами, при губернаторах і* воеводах знаходилась земская канцелярія як орган, що приводитьсяприводиться|що призводить * в* виконання розпорядження і* накази; з* 1710 г. Воеводы стали називатися уездными комендантами. В* підпорядкуванні* у губернатора були віце-губернатор (заступник*), ландрихтер, ведавший судом, провиантмейстер і* інші* чиновники. Таким Чином, губернська реформа фактично скасувала перетворення 1699 г., а Московська ратуша перетворилася з загальнодержавного в* губернську установу*.

В* 1710 г. Був проведений подворная перепис населення і* був встановлений* особлива* платіжна одиниця в* 5536 дворищ*, що повинна була забезпечувати одну "частку" засобів*, необхідних для покриття військових* видатків. Коменданства* скасовувалися, а замість них створювалися* нові "частки" на чолі з* ландратами - в* більших* губерніях по* 12, в* середніх* - по* 10, в* менших - по* 8. Передбачалося, що в* відповідності з* кількістю "доль" кожна губернія буде містити* опреденленное кількість полков.

Однак* і* ця реформа не дала бажаного ефекту, Північна війна затягнулася*, і* розмістити в* губерніях приписані до них полиці не вдалося. Грошей по-давньому не вистачало*, що створило благодатний грунт* для різноманітних* махинаций. Так, губернатор Казанской* губернії Апраксин* придумывал суми "прибутків"* і* надавав царю фальшиві відомості по них, демонструючи радение про страченої прибули.

Ці дві реформи викликали повний розлад державного управління. В* результаті губернської реформи була знищена* система наказів, в* початку XVIII в*. Росія фактично залишилася без столиці, бо Москва перестала нею бути, а Санкт-петербург ще не став. Вся* влада виявилася по-давньому зосередженої в* руках "команди", що називалася те "ближньою канцелярією", те "консилией міністрів".

Поворотним моментом став Указ від 2 березня 1711 г., що проголосив створення* нового органу державної влади - Сената*. Формальною причиною став від'їзд Петра* на війну з* Турцией*. Указ гласил:

" Указ, що по* отбытии нашому робити*.

1. Суд мати нелицемерный і* неправедных суддів карати отнятием честі і* всього* маєтку, тож і* ябедником так последует;

2. Дивитися в всій* державі видатків і* непотрібні а особливо марні, отставить;

3. Грошей, як можливо, забирати, понеже гроші суть* артериею війни;

4. Дворян* собрат молодих для запасу в* офіцери, а наипаче тих, що кроются, сыскать; також тысячью людина людей боярских грамотних* для того ж;

5. Вексели* виправити і* тримати* в* одному місці;

6. Товари*, що на откупах або* по* канцеляріам і* губерніям, осмотреть і* посвидетельствовать;

7. Про соли старатца віддати на откуп і* потщитца прибули у оной;

8. Торг китайської, зделав компанію добру, віддати;

9. Персицкой* торг умножити і* армян, як можливо, приласкать і* облехчить, в* ніж* пристойно, дабы тим подату мисливство для большева їхньому приїзду. 3 Петр*."

В* перший час Сенат* складався з дев'ятих найближчих* співробітників царя, і* Петр* наполягав нана|настоював на * визнанні* Сената* вищим державним органом, якому всі* особи і* установи* повинні повиноваться, як самому царю.

Для встановлення жорсткого контролю за управлінням Петр* в* 1711 г. Створює* систему фіскалів, що підкорялися обер-фіскалу. В* обов'язку їм ставилося доносити Сенату* і* царю про всіх* зловживання і* неблаговидных вчинки службових осібосіб|посадових осіб *. Фіскали були практичні безкарні, але якщо їхній донос підтверджувався, фіскал одержував* половину майна винного*. Інститут фіскалів створив умови для розквіту корупції і* дав широкі можливості для відомості рахівниці*. Став сумно відомий цим обер-фіскал Нестеров*. Однак* на цьому Петр* не зупинився* - в* 1722 г. Вводиться* посада генерал-прокурора для керівництва* фіскалами. Гланая* його роль полягала в* нагляді за Сенатом*, тепер* тільки* він міг пропонувати Сенату* питання* для обговорення. Таким Чином, роль Сената* як органу державної влади була різко знижена.

Але новий централізований апарат влади з* установою* Сената* ще тільки* починав* створюватися*, і* зразком* для подальшої реформи державного управління Петр* обрав шведське державне влаштування*. Розглядаючи цю реформу, ка і* многие інші* перетворення Петра*, не можна не торкнутися питання* про ступінь* запозичення їм западноевропейского досвіду*.

Шведська державна система була побудована* на принципах* камерализма - вчення* про бюрократичне управління, що отрималоотримало|що одержало|що дістало * розповсюдження* в* Європі в* XVI-XVII вв. Камерализм* містив* ряд* рис, надто привабливих* для Петра*:

1) Це функціональний принцип* управління, що передбачав* створення* установ*, що спеціалізувалисься в* будь-якій сфері;

2) Це влаштування* установи* на засадах колегіальності, чіткої регламентації обов'язків чиновників, спеціалізації канцелярської праці, встановлення одноманітності штатів і* жалованья.

Використовуючи шведський досвід* і* шведські зразки*, Петр*, як правило, вносив зумовлені* особливостями Росії зміни. Указ Петра* від 28 квітня 1718 г. Гласит:" Всій* колегиям надлежит зараз* 3на підставі 3шведского статуту 1сочинять в усіх справах і* порядках по* пунктам, 3а 3которыя пункти в* шведському регламенті незручні, або* з* сетуациею сего держави несходны і* оныя 3ставить по* свойому разсуждению, поставя 3 про оных, доповідати, так чи їхн бути".

В* 1712 г. У Петра* з'являється ідея створити по* шведському зразку* колегії. Перша нотатка царя про кількість колегій відноситься* до 23 березня 1715 г. - тільки* шість колегій без расшифровки їхніх обов'язків: Юстиції, Іноземних* дів, Адміралтейська, Військова, Камер- і* Коммерц*-колегії. Реформа почалася* в* кінці 1717 - початку 1718 гг., коли Петр* склав* своєрідну програму предстоящих перетворень: він визначив число і* компетенції колегій, а також укомплектував їхнім керівним складом. Указом від 15 грудня 1717 г. Призначаються* президенти і* віце-президенти колегій:

Колегія	Президент	Віце-президент
Чужестранных* Г. І. Головкин*	Канцлер* граф Шафиров*	Віце-канцлер барон
Камер	Князь* Д. М. Голицын*	Барон* Нирот*
Юстиція	Таємний* радник	Бревер*	А. А. Матвеев*
Ревизион*	Князь* Я. Долгорукий*
Військова*	Князь* А. Д. Меншиков*	Генерал А. А. Вейде*
Адміралтейська	Генерал-адмірал	Крейс*	Ф. М. Апраксин*
Коммерц*	П. А. Товстої	Шмидт*
Штатс*	Граф І. А. Мусин*-пушкин

Берг* і* Мануфактур* -

Я. В. Брюс*

Документ від 12 грудня 1718 року:" 1Реестр колегіям. Про посаду, що в* якій управляти надлежит.

1. Чужестранных* дів (що зараз* Посольский* наказ). Всякия* иностранныя і* посольския діло і* пересилання зі усіма окрестными государствы і* приезды послів і* посланників, і* приезды курьеров і* інших иноземцев.

2. Камор* (або* страчених зборів). Всяке* розташування* і* ведення* 1доходов грошових* всієї* держави.

3. Юстиція (те є розправа цивільних справ). Судныя* і* 1розыскныя діла, в* тій же* колегії в* веденні* і* Поместный* наказ.

4. Ревизион*. Лічба* всіх* державних приходов і* видатків.

5. 1Воинской. Армія і* гарнізони і* всі* військові діла, що були ведені в* Військовому* наказі і* що прилучаются в всій* державі.

6. Адміралтейської. Флот зі всіма* морськими військовими служители, до 1тому справами ,що належатьналежать|що належать до * морськими і* управлінні.

7. Коммерц*. Дивитися над всіма* торгами і* торговими* чинності*.

8. Штатс*-контор (Страчене будинок). Ведення* всіх* державних видатків.

9. Берг* і* Мануфактур*. Рудокопные* заводи і* все* прочия ремесла і* рукоділля, і* заводи оных, і* розмноження, при цьому же* і* артилерія". З* появою колегій припиняли своє існування многие з ще наказів ,що збереглисязбереглися|що збереглися|що додержалися *, а деякі з них війшли в* склад* нових установ*, так, в* Юстиц*-колегію війшли семь наказів. Особливістю колегіальної системи стало більш* чітке розмежування* сфер діяльності і* дорадчий* порядок ведення* дів. Самий Петр* писав:

" В* колегії запропоновану потребу розбирають умы многие, і*, що один не збагне*, те збагне* другий, а чого не побачить сій, те оный побачить". Колегіальна система мала недоліки*, і* склад* колегій при житті Петра* неодноразово змінювався. В* 1721 г. Була утворена Духовна колегія - Синод*, що був виведений з підпорядкування* Сената*, в* 1722 г. Берг* і* Мануфактур*-колегія була поділлена на Берг*-колегію і* Мануфактур*-колегію, була утворена Малороссийская* колегія для поліпшення управління Україною, а Вотчинная* контора Юстиц*-колегії отримала* статус колегії.

В* 1720 г. Був прийнятий* Генеральний регламент - документ, визначальний штати колегій, остаточно разграничивавший їхні функції і* компетенцію. Формування колегіальної системи було завершене. Вона функціонувала* майже сторіччя - з* 1717 по* 1802 г. Після установи* колегій Петр* вирішив по* шведському зразку* реформувати* і* місцеве управління. Почалася* чергова реформа місцевого адміністративно-територіального влаштування*. В* 1719-1720 г. Були скасовані* "частки" і* посади ландратов, губернії тепер* ділилися на провинции, а ті, в* свою чергу, на дистрикты, на чолі яких стояли земские комиссары, що призначаютьсяпризначаються|що назначаються * Камер-колегією.

Міське управління було передане в* руки міських верхов. Посада бурмистров скасовувалася. Все* посадское населення ділилося на три частини: 1-ю гильдию (багаті* купцы і* володарі* ремісничих майстерних), 2-ю гильдию (дрібні торговці, заможні ремісники) і* "подлый люд", подавляющее більшість ,що складаласкладала|що укладала * міського населення. Правом вибору в* нові органи міського самоврядування* - магистраты - отримали* лише представники "регулярного" населення - члени гильдий, обиратися могли лише члени 1-ой гильдии. Діяльність всіх* міських магистратов контролював створений в* 1720 г. Головний магистрат.

Поряд З розподілом* міського населення, були проведені перетворення і* в* відношенні* численного класу некрепостного населення - воно об'єднувалося* в* сословие державних селян зі чимал сужением прав і* можливостей. Переписом 1719-1724 гг. Було ліквідоване* холопство шляхом злиття його з* крепостными селянами.

Нова система органів управління створила потужний шар чиновничьего дворянства в* Росії, склався розгалужений дворянсько-бюрократичний апарат. Після повного рівняння земельних володінь дворян (поместий) і* бояр (вотчин) дворянське землеволодіння остаточно перетворилося в* панівне, причому указ про майорате 1714 г. Відвернув* дроблений володінь. Але ця міра* повністю* реалізована* не була.

Своєрідним підсумком адміністративних перетворень Петра* I стала прийнята в* 1722 г. Табель про ранги - зведення законівзаконів|звід законів * про порядок державної служби. Табель зобов'язувала усіх* дворян служити* і* оголошувала* службу єдиним засобом* отримання* будь-якого державного чину, причому відкривалися* можливості просування по* службі і* выходцев з "подлого люда", а досягнення* восьмого рангу означало привласнення* дворянства, в* ніж* полягала відома демократизація системи управління. Петр* відзначав* в* указі про Табели*:

" Ми для того нікому жодного* рангу не дозволяємо, доки* вони нам і* отечеству жодних* послуг не покажуть і* за оные характеру* не отримають"*.

По* Табели* всі* посади ділилися на шість частин - військові* (сухопутні, гвардія, артилерія, морські), статские і* придворные, і* на 14 класів або* рангів.

Витяги з Табели* про ранги:

Чини Ранг Військові* Сухопутні Статские* I Генерал-фельдмаршал Канцлер* II Генерал Дійсний таємний* радник III Генерал-лейтенант Генерал-прокурор IV Генерал-майор таємний* радник, Президент колегії, обер-прокурор V Бригадир, генерал провиантмейстер Віце-президент колегії VI Полковник, обер-про виантмейстер Прокурор VII Подполковник* Обер*-секретар VIII Майор Асесор колегії IX Капітан, флігель-адъ - Ютант при генерал-¦ фельдмаршале Радник колегії X Капітан-лейтенант Секретар колегії XI Буде відстуній Буде відстуній XII Лейтенант Камерир*, секретар XIII Унтер*-лейтенант Протоколист*, перекладач XIV Фендрик*, флігель-адъ - Ютант при генерал-лей - тенанте або* бригадирі Юнкер* колегії Многие* історики вважають* адміністративні перетворення найбільш слабким* місцем Петровских* реформ. Відомий російський історик В. Я. Уланов* писав:" 1Все ці перетворення, безперервним* потоком* що слідували одне за іншим*... Не тоько не вели* населення до матеріального і* морального преуспеянию, але були гнітом, мало ніж* уступавшим війні Петровского* часу". Розділ 3. Церковна реформа. Важливу роль в* затвердженні* абсолютизму грала* церковна реформа Петра*. В другій половині XVII в*. Позиції Російської православной церкви були надто тривкими, вона зберігала* адміністративну, фінансову і* судову автономію по відношенню до царської влади. Останні патриархи Иоаким* (1675-1690 гг.) і* Адриан* (1690-1700) гг. Проводили* політику, направлену* на зміцнення цих позицій. Церковна політика Петра*, як і* його політика в* інших* сферах державного життя, була напрвлена передусім* на якомога більш* ефективне використання церкви для потреб держави, а якщо конкретнее - на вижимання з церкви грошей на державні програми, передусім* на будівництво флоту (про "кумпанствах" см Розділ 1). Після подорожі Петра* в* складі* Великого посольства* його займає* ще і* проблема повного підпорядкування* церкви своєї влади. Поворот* до нової політики відбувся* після смерті патриарха Адриана*. Петр* розпоряджається провести ревізію для перепису майна Патриаршего* вдома*. Скористувавшисьз * інформацією про виявлені зловживання, Петр* скасовує вибори нового патриарха, доручаючи в* те же* самое час митрополиту Рязанскому* Стефану* Яворскому* пост "местоблюстителя патриаршего престола". В* 1701 г. Утвориться Монастырский* наказ - светское установа* - для управління справами церкви. Церква починає* втрачати* свою незалежність від держави, право розпоряджатися своєю власністю. Петр*, керуючись освітньою ідеєю про суспільне* добро, для якого необходим продуктивна праця всіх* членів суспільства*, розгортає настання* на монахов і* монастыри. В* 1701 г. Царський указ обмежує число монахов: за дозволом* на постриг тепер* потрібне було звертатися в* Монастырский* наказ. Згодом у царя з'явилася ідея використати* монастыри як притулки для отставных солдат і* жебраків. В* указі 1724 г. Кількість монахов в* монастыре ставиться в* пряму залежність від числа людей, за якими вони ухаживают. Що склалися відношення* між* церквою і* владою вимагали нового юридичного* оформлення. В* 1721 г. Видний* діяч Петровской* епохи Феофан* Прокопович* складає* Духовний регламент, котрый передбачав* знищення* інституту патриаршества і* утворення* нового органу - Духовної колегії, що незабаром* була переименована в* "Святейший урядовий Синод", офіційно уравненный в* правах з* Сенатом*. Президентом став Стефан* Яворский*, віце-президентами - Феодосий* Яновский* і* Феофан* Прокопович*. Створення* Синода* з'явилося* початком абсолютистского періоду російської історії, бо тепер* вся* влада, в* тому числі і* церковна, була зосереджена в* руках Петра*. Сучасник повідомляє, що коли російські церковні діячі намагалися протестувати, Петр* вказав* їм на Духовний регламент і* заявив: "От вам духовний патриарх, а якщо він вам не нравится, те от вам (кинувши на стіл кинжал) булатный патриарх". Прийняття* Духовного регламенту фактично перетворила російських священнослужителей в* державних чиновників, тим більш* що для нагляду за Синодом* була поставлена светское особа* - обер-прокурор. Реформа церкви здійснювалася паралельно з* податной реформою, проводилися* врахування* і* класифікація священников, а нижчі їхні шари були переведені* в* подушный оклад. По* сводным відомостям Казанской*, Нижегородской* і* Астраханської губерній (утворені в* результаті членування Казанской* губернії), від подати було визволене* тільки* 3044 священника з 8709 (35%). Бурхливу реакцію серед священников викликало Постанову* Синода* від 17 травня 1722 року, в* якому священнослужителям ставилося в* обов'язок порушувати таємницю исповеди, якщо у них була можливість повідомити що-або важливі для держави відомості. В* результаті церковної реформи церква втратила* величезну частину свого впливу і* перетворилася в* частину державного апарату, строго контрольовану і* що управляєтьсяуправляється|що керується * светской владою. Розділ 4. Економічні перетворення. В* Петровскую* епоху російська економіка, і* передусім* промисловість вчинила* гігантський скачок. В* те же* час розвиток господарства* в* першій чверті XVIII в*. Шло шляхами, наміченими попереднім періодом. В* Московській державі XVI-XVII в*. Існували великі промислові підприємства - Пушечный* двір*, Друкований двір*, оружейные заводи в* Туле*, верф в* Дединове* і* ін. Політика Петра* в* відношенні* економічного життя характеризувалася високим ступенем* застосування* командних і* протекционистских засобів*. В* сільському господарстві* можливості вдосконалення* черпалися з подальшого засвоєння* родючих земель, возделывания технічних культур, дававших сировина для промисловості, розвитку тваринництва, просування хліборобства на схід і* південь, а також більш* інтенсивної експлуатації* селян. Зрослі потреби держави в* сировину для російської промисловості призвели до широкому розповсюдженню* таких культур, як лен і* конопля. Указ 1715 г. Заохочував вирощування льна і* коноплі, а також тютюну, тутовых деревьев для шелкопрядов. Указ 1712 г. Предписывал створювати* коневодческие господарства в* Казанской*, Азовской* і* Київській губерніях, заохочувалося також вівчарство. В* Петровскую* епоху відбувається* різке розмежування* країни на дві зони ведення* феодального господарства* - неурожайный Північ, де феодалы перекладали* своїх селян на грошове* оброк, зачастую відпускаючи їхн в* місто і* інші* сільськогосподарські місцевості на заработки, і* родючий Південь, де дворяне-землеволодарі прагнули до розширення* барщины. Також посилювались державні повинности селян. Їхніми силами будувалися міста (на будівництві Петербурга* працювали 40 тис. Селян), мануфактуры, мости, дороги; проводилися* щорічні рекрутские наборы, підвищувалися старі грошові* збори і* вводилсиь нові. Головною метою* політики Петра* весь* час є отримання* якомога більших* грошових* і* людских ресурсів для державних потреб. Були проведені дві переписи - в* 1710 і* 1718 гг. По* перепису 1718 г. Одиницею обкладення* ставала "душа" чоловічої статі, поза залежністю від віку, з* якої стягалася подушная подати в* розмірі 70 копійок в* рік (з* державних селян - 1 руб. 10 коп. В* рік). Це упорядкувало податную політику і* різко підняло прибутки* держави (приблизно в* 4 разу; до кінця правління Петра* вони складали* до 12 млн. Руб. В* рік). В* промисловості відбулася* різка переориентация з* дрібних селянських і* ремісничих господарств на мануфактуры. При Петре* було засноване* не менше 200 нових мануфактур, він всілякі заохочував їхнє створення*. Політика держави була також направлена* на огороду* молодої російської промисловості від конкуренції з боку запдноевропейской шляхом вступу* дуже високих митних мит* (Митний уставши 1724 г.) Російська мануфактура, хоча* і* мала капіталістичні риси, але використання на ній здебільшого праці селян - посессионных, приписных, оброчных і* ін. - робило* її крепостническим підприємством. В* залежності від того, чою власністю вони є, мануфактуры ділилися на страчені, купеческие і* помещичьи. В* 1721 г. Промисловцям було надане право купувати селян для закріплення їхн за підприємством (посессионные селяни). Державні страчені заводи використали* працю державних селян, приписных селян, рекрутов і* вільних наемных майстрів. Вони в* основному обслуговували важку* промисловість - металургію, судоверфи, рудники. На купеческих мануфактурах, яких що випускалися здебільшого товари* широкого споживання, працювали і* посессионные, і* оброчные селяни, а також вільнонаймана робітнича* сила. Помещичьи* підприємства повністю* забезпечувалися силами крепостных поміщика-володаря*. Протекционистская* політика Петра* вела* до появи мануфактур в* самых різних галузях промисловості, зачастую що з'являлися в* Росії вперше. Основними були ті, що працювали на армію і* флот: металургійні, оружейные, судостроительные, сукняні*, полотняні, кожевенные і* т. П. Заохочувалася підприємницька діяльність, створювалися* пільгові умови для людей, що створювали* нові мануфактуры або* брали в* оренду державні. В* 1711 г. В* указі про передачу московським купцам А. Турчанинову* і* С. Цынбальщикову* полотняної мануфактуры Петр* писав:" А буде вони оной завод радением своїм умножать і* учинят в* ньому зиск*, і* за те вони отримають* милость". Виникають* мануфактуры в багатьох галузях - стекольной, пороховой, бумагоделательной, парусинной, полотнянной, шелкоткацкой, сукняної*, кожевенной, канатной, шляпной, красочной, лесопильной і* багатьох інших*. Величезний вклад в* розвиток металургійної промисловості Уралу внес Никита* Демидов*, що користувався особливим* розташуванням* царя. Виникнення литейной промисловості в* Карелии* на базі уральских руд, будівництво Вышневолоцкого* каналу, сприяли розвитку металургії в* нових районах і* вивели Росію на одне з перших місць в* мирі* в* цій галузі. В* початку XVIII в*. В* Росії витоплювали біля* 150 тис. Пудов чавуну, в* 1725 г. - більш* 800 тис. Пудов (з* 1722 г. Росія експортувала* чавун), а до кінця XVIII в*. - більш* 2 млн. Пудов. До кінця царствования Петра* в* Росії існувала розвинена* многоотраслевая промисловість з* центрами в* Петербурге*, Москві, на Уралі. Найбільшими підприємствами були Адміралтейська верф, Арсенал, петербургские пороховые заводи, металургійні заводи Уралу, Хамовный* двір* в* Москві. Шло* зміцнення всеросійського ринку, накопичування* капіталу завдяки меркантилистской політиці держави. Росія поставляла на світові* ринки конкурентоспроможні товари*: залізо, полотна, юфть, поташ, пушнину, икру. Тисячі россиян минали* в* Європі навчання різним спеціальностям*, і* в* свою чергу іноземці - інженери-оружейники, металлурги, майстра шлюзного діла нанимались на російську службу. Завдяки цьому Росія збагачувалася самыми передовими технологіями Європи. В* результаті Петровской* політики в* економічній області* за сверхкороткий термін* була створена потужна промисловість, здатна* повністю* забезпечити військові* і* державні потреби і* ані* в* ніж* не що залежить від імпорту. Розділ 5. Зміни в* області* науки, культури і* побуту. Процес європеїзації Росії в* епоху Петра* Великого - найбільш суперечлива частина Петровских* реформ. Ще до Петра* були створені передумови широкої європеїзації, помітно посилилися зв'язки з* зарубіжними країнами, в* Росію поступово проникають западноевропейские культурні традиції, навіть* брадобритие уходит коренями в* допетровську епоху. В* 1687 г. Була відкрита* Славяно*-греко-латинська академія - перший вищий навчальний* заклад в* Росії. І* всі* же* діяльність Петра* була революційної. В. Я. Уланов* писав:" 1Новым в* порушенні* культурного питання* при Петре* Великому було те, що тепер* культура була визнана созидательной 1силой не тільки* в* області* спеціальної техніки, але і* в* її широких 1культурно-побутових проявах*, і* не тільки* в* додатку* до 1избранному суспільства*... Але і* по відношенню до широких мас народу". Найважливішим етапом в* проведенні реформ стало відвідання* Петром* в* складі* Великого посольства* ряду* європейських країн. По* поверненні Петр* спрямовує* багато молодих дворян в* Європу для вивчення різноманітних* спеціальностей*, головним чином для овладения морськими науками. Цар піклувався* і* про розвиток утворення* в* Росії. В* 1701 г. В* Москві, в* Сухаревой* башті* відкривається* Школа математичних і* навигацких наук на чолі з* професором Абердинского* університету шотландцем Форварсоном*. Однім з викладачів цієї школи був Леонтий* Магницкий* - автор "Арифметики...". В* 1711 г. В* Москві з'являється інженерна школа. Петр* прагнув до того, щоб якомога скоріше подолати* виниклу ще зі часів татаро-монгольского ига разобщенность Росії і* Європи. Однім з її проявів* було різне летоисчисление, і* в* 1700 г. Петр* перекладає* Росію на новий календаря - 7208 рік стає 1700-м, а святкування Нового року переноситься з* 1 вересня на 1 січня. В* 1703 г. В* Москві виходить перший номер газети "Відомості" - першої російської газети, в* 1702 г. В* Москву запрошується труппа Куншта* для створення* театру. Відбувалися* важливі зміни в* побуті російських дворян, що переробили російське дворянство "по* образу* і* подібності" європейського. В* 1717 г. Виходить книга "Юності чесне зерцало" - свого роду підручник етикету, а з* 1718 г. Існували Асамблеї - дворянські зібрання за зразком європейських. Однак* не можна забывать про те, що всі* ці перетворення виходили винятково* згори*, а тому були достатньо болісні* як для вищих, так і для нижчих шарів суспільства*. Насильницький характер* деяких з цих перетворень викликав отвращение до них і* вів* до різкого неприятию інших, нехай* навіть* самых прогресивних, починань. Петр* прагнув зробити Росію європейською країною в усіх смыслах цього слова і* придавав велике значення навіть* самым дрібним деталям процесу. УКЛАДЕННЯ* Головним підсумком всієї* сукупності Петровских* реформ стало встановлення в* Росії режиму абсолютизму, венцом якого стала зміна в* 1721 г. Титулу російського монарха - Петр* проголосив* себе императором, а країна стала називатися Російською Імперією. Таким Чином було оформлене те, до чему шел Петр* всі* роки свого царствования - створення* держави зі стрункою* системою управління, сильною* армією і* флотом, потужною економікою, що виявляєвиявляє|що виявляється * вплив на міжнародну політику. В* результаті Петровских* реформ держава не була зв'язана* ніщо і* могла користуватися будь-якими засобами* для досягнення* своїх мети*. В* підсумку Петр* прийшов до свого ідеалу державного влаштування* - військового* корабля, де всі* і* вся* підпорядковане волі однієї людини - капітана, і* встигнув вивести цей корабель з багна в* бурхливі води океану, обходячи* всі* рифы і* мели. Росія стала самодержавным, військово*-бюрократичною державою, центральна роль в* якому належаладо * дворянському сословию. Разом З Тим отсталость Росії не була повністю* подолана*, а реформи здійснювались в* основному за рахунок жесточайшей експлуатації* і* примушення*. Роль Петра* Великого в* історії Росії тяжко переоцінити. Немов Би не відноситись* до засобів* і* стиля проведення їм перетворень, не можна не визнати - Петр* Великий є однією з самых помітних фігур світової* історії. В* укладення* можна навести* слова* сучасника Петра* - Нартова*: "... І* хоча* немає* більш* Петра* Великого з* нами, однак* дух його в* душах наших живе*, і* ми, що єє|що існували|що мали * счастие знаходитися при сем монарху, помремо* вірними йому і* гарячу любовь нашу до земного бога погребем разом з собою. Ми без страха возглашаем про батька 3нашем для того, що шляхетному* бесстрашию і* правді навчалися* від нього". Список літератури ,що використаласявикористалася|що використовувалася *. 1. Соловьев* С. М. Про історію нової Росії. - М.: Освіта, 1993. 2. Мальков* В. В. Допомога За історією СРСР для що надходятьнадходять|що поступають|що чинять * в* внз*. - М.: Вища школа, 1985. 3. Анисимов* Є. В. Час петровских реформ. - Л.: Лениздат*, 1989. 4. Анисимов* Є. В., Каменский* А. Б. Росія в* XVIII - першій половині XIX сторіччя: Історія. Історик. Документ. - М.: МИРОС, 1994. 5. Павленко* Н. І. Петр* Великий. - М.: Мысль*, 1990. 1. Реферат Разработка формирователя сигналов на однокристальном микропроцессоре 2. Курсовая Договор международной купли-продажи товаров 3. Реферат Нары ты зерттеу, сегменттеу реферат 4. Курсовая Технический проект цеха по производству мороженого мощностью 6 тонн готового продукта в смену 5. Диплом Информационная технология для работы маневрового диспетчера наливной станции 6. Сочинение Роман-предостережение Евгений Замятин. Мы 7. Реферат История физика 8. Реферат Организационная структура управления 3 9. Реферат Обеспечение качества труда 10. Реферат Мерчандайзинг понятие и сущность Bukvasha Правила Контакты