Реферат

Реферат Фома Аквінський

Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 9.11.2024


ФОМА АКВІНСЬКИЙ

Італійський філософ середньовіччя

(1225 - 1274 рр.)

Домінання ориганальності:

В питаннях віри будь-яка бабця знає більше всіх філософів, бо яка ж бабця не знає, що душа безсмертна?

Головні роботи:

“Про правління володарів”

“Сума теології”

“Сума істини католицької віри проти язичників”

Пояснення Апостольського Символу Віри”.

Життя:

Італійський філософ, богослов

Народився у 1225р. в замку Роккасекка поблизу Аквіно

В 17 років вступив в домініканський орден, звідки був відісланий вчитись у Париж де його вчителем стає Альберт фон Больштедт.

  • 1252 - академічна діяльність Фоми в якості магістра богослов’я Парижського університету.

  • 1259 - папа Урбан IV відізвав Фому в Рим. Аквінат викладає теологію, знайомиться з працями Арістотеля

  • 1269 - 1272р.р. -Фома знову працює в Парижському університеті.

  • 1272р.р. - Повертається в Італію і викладає теологію в рідному Неаполітанському університеті.

Помер Фома Аквінський 7 березня 1274р. в монастирі бернандиндів, тяжко захворівши по дорозі з Неаполя в Ліон.

  • 1368р. - його останки були перенесені в Тулузу.

Думки

  • Наш розум знаходиться по відношенню до сторонніх предметів як очі сови по відношенню до сонця.

  • Людина має волю вибору, бо в протилежному випадку поради, нагороди і покарання були б беззмістовними.

  • Неможливо бажати того, що до цього не було освоєно.

  • Коли несправедливе правління здійснюється багатьма особами, то це називається демократією.

  • Недосконалість виступає раніше того, що досконале.

  • Наявність друзів не є необхідністю для людського щастя, тому що людина має вже всю повноту своєї досконалості в Богові.

  • Блаженство і Бог - одне і те ж.

  • Бог вічний, а душі не існувало раніше її тіла. Бог незмінний, а в душі проходять зміни. Бог - це чиста діяльність, а душі притаманні страждання і муки

  • Загальні поняття, роди (universalia) існують всюди і завжди. Колір взагалі вище окремого кольору. Людство вище окремої людини. Бог вище всякої окремої істоти.

  • Бог називається неіснуючим не тому що йому не вистачає існування, а тому що він перевищує існуюче.

  • Як може справжнє щастя витікати з багатства, коли для накопичення багатства приходиться терпіти муки?

  • Ми повинні щиро любити інших задля їх власного блага, а не задля нашого.

  • Щасливій людині потрібні друзі... і не для того, щоб мати з них користь, і не для того щоб захоплюватись ними, а для того щоб творити добрі справи для цих друзів.

Вчення

У 26 років Фома став магістром теології і викладав її в університетах Парижа. На той час Фома розробив вже в загальних рисах свою систему “покатоличеного” арістотелізму - томізму, як стали називати це вчення За іменем автора. Фома визнає відмінність між філософією і теологією, але вбачає її лише в методах досягнення результатів. Що ж до предмета, то він відрізняється у філософії і теології лише частково. Фома визнає, що деякі з догматів теології можуть бути доведені філософією / буття бога, безсмертя людської душі тощо).

Більшість догматів проте, не підвладні філософським засобам доведення, тому що вони “надрозумні”, тобто цілком раціональні з позиції “божественного розуму” який набагато переважає людський розум.

Фома тлумачить людину як неповторну індивідуальну істоту, що знаходить свій вияв у неповторності індивідуальної людської душі. Індивідуальність ця зберігається в безсмертній душі і після смерті тіла.

“Повна” субстанція людини потребує єдності душі і тіла, так само як і їх неповторності виявляє певну гуманістичну тенденцію в міркуваннях “ангельського доктора”.

За Аквінським є 5 доведень буття божого:

Все, що рухається, має причиною свого руху щось інше”- це перше томістське “доведення” виходить із неможливості саморуху предмета, в результаті чого утворюється довгий ряд причин, серед яких остання - арістотелівський першодвигун, або бог.

Друге “доведення” виходить із арістотелівського поняття “продуктивної причини”. Так само як і в першому “доведенні”, міркування доводиться до існування первинної продуктивної причини”, яка і є богом. Третє доведення виходить з ідеї неможливості допущення випадкового характеру світу.

Оскільки світ існує, повинна існувати і якась абсолютна причина, якою може бути лише бог. Четверте доведення апелює до факту існування у світі різних ступенів якостей. Але ж мусить існувати і якесь абсолютне мірило, що визначає ці ступені і цим мірилом є бог.

П‘яте доведення виходить з арістотельського розуміння причинності як обов‘язково цілеспрямованої - Але якщо світ причинно зумовлений, то він і цілеспрямований, отже, має бути той, хто цілеспрямовує існування світу, тобто бог.

Фома Аквінський намагався поставити філософію на службу реглігії, між знаннями і вірою, доводячи можливість гармонії між ними, а також необхідність їх співіснування. Відповідно він розрізнив істини розуму і одкровення.

Для нього це були найвищі істини, які недоступні свідомості і можуть бути досягнені тільки через віру.

Таким чином Фома виступає з одного боку проти Тертуліана: ”Вірю тому, що абсурдно” який відкидав значимість розуму у справах віри, з іншого боку підтримує Абеляра, який доводив, що релігійні догми не мають суперечити розуму. Критикуючи попередні світоглядні системи, Фома стверджував, що світовий рух передбачає не першорушія, а цілеспрямованість у світі - мету.

Фома - поміркований реаліст, він вважав, що загальні поняття первинні щодо речей, виступав проти крайнього реалізму, який вів до пантеїзму.

Вся філософія Фоми була спрямована на збереження і зміцнення влади католицької церкви.

За своїми поглядами Фома переконаний монархіст. Він вважав государя не тільки правителем, а й творцем держави. Верховну волю папи, його владу він розглядав як “Божу волю”, а самого папу як намісника бога.

Він рішуче виступав проти соціальної нерівності людей.

На сучасному етапі розвитку філософії його вчення трансформувалось у філософську течію “неотолізм”.


1. Доклад Секреты памяти
2. Реферат на тему The Slave Trade And Its Effects On
3. Реферат Турагенты. Роль турагентов на туристском рынке
4. Реферат Мерчендайзинг искусство торговли
5. Диплом Государственная система профилактики беспризорности и безнадзорности несовершеннолетних
6. Контрольная работа Отличительные особенности философии нового времени
7. Реферат на тему История и историки
8. Реферат Различия гегелевской и марксистской диалектики
9. Контрольная работа Субъекты и движущие силы исторического процесса
10. Сочинение на тему Сочинения на свободную тему - Фестиваль московских бардов репортаж