Реферат на тему:

“Польща”

(економіко-географічна характеристика країни)

Офіційна назва - Республіка Польща (РП) - Rzeczpospolita Polska (RP).

Географічне положення. Польща розташована у Центральній Європі над Балтійським морем, між 49о 00' та 54о 50' північної широти і між 14о 08' та 24о 09' східної довготи.

Протяжність з півночі на південь складає 649 км, зі сходу на захід - 689 км.

Площа території країни складає 312685 кв. км (9 місце у Європі).

Столицею Польщі є Варшава з населенням 1,618 млн. мешканців (4,2 % від загальної кількості населення країни).

Найбільші міста (1999 р.): Лодзь (803,4 тис.), Краків (740,0 тис.), Вроцлав (637,2 тис.), Познань (577,5 тис.), Гданьськ (458,4 тис.), Щецін (416,7 тис.), Бидгощ (386 тис.), Люблін (356,5 тис.), Катовіце (344,8 тис.).

Загальна довжина державного кордону складає 3496 км. На півночі переважну частину кордону складає територіальний відрізок Балтійського моря - 440 км, а по суші Польща межує з Російською Федерацією - 210 км. На півдні гірські хребти Судетів і Карпат відділяють Польщу від Чехії - 790 км та Словаччини - 541 км. На сході сусідами Польщі є Литва - 103 км, Білорусь - 416 км та Україна - 529 км.

Чисельність населення - 38,6 млн. чол. (1999 р.)

Адміністративний поділ - 16 воєводств (wojewodztwo). Воєводства поділяються на 308 повітів (powiat), які розділені на 2489 гмінів (gmina), включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. (Новий адміністративний розподіл введений 1 січня 1999 р.)

Прапор Польщі- прямокутне полотнище, розділене на дві рівні горизонтальні половини. Верхня - білого, а нижня - червоного кольору.

Герб Польщі. За легендою, білого орла, який у подальшому став гербом польської держави, побачив легендарний Лех разом зі своїми братами Чехом і Русом - родоначальниками слов'янських народів. У тому місці, де це трапилося, Лех заснував місто і назвав його Гнєзно (Gniezno), тому що орел кружляв над своїм гніздом.

Спочатку орел був особистим знаком Пшемисла II, коронованого у 1295 році. За півстоліття він став загальнодержавним символом.

Нинішній герб було затверджено у 1990 році.

Офіційна мова - польська.

Офіційна релігія - католицизм.

Грошова одиниця - злотий = 100 грошам.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, СБ, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВОЗ, ЦЄІ.

Польська економіка

Послідовне впровадження економічних реформ, успіхи процесів реструктуризації, а також позитивні макроекономічні показники, досягнуті в результаті цілеспрямованої економічної політики, здійснюваної державою, допомогли Польщі уникнути криз, які переживають багато країн світу. Завдяки цьому Польщу все частіше сприймають у світі як країну успіху. Ця думка знайшла відображення і в оцінках міжнародних економічних організацій та фінансових інститутів, і в світовій економічній публіцистиці.

Процеси розвитку економіки, розширення лібералізації і широке впровадження ринкових механізмів супроводжувалися в Польщі також істотними змінами у зовнішньоекономічній політиці. Здійснено ряд змін у торговельній політиці, результатом яких була значна лібералізація товарообороту відповідно до принципів СОТ. Зміни у зовнішньоекономічній політиці Польщі позначилися також на головних напрямках економічного співробітництва і торгівлі.

Стратегічною метою цієї політики стало членство Польщі в Європейському Союзі. Польща реалізує Європейський договір від 1 лютого 1994 року, яким затверджена асоціація країни з Європейськими співтовариством. Країни ЄС є головними торговельними партнерами Польщі, на їх частку в 2000 році припадало 70% всього польського експорту і 62% імпорту.

Триває процес пристосування польської економіки до структур ЄС, тому перспектива вступу Польщі в цю організацію стає все реальнішою. Системні зміни, вільний вихід польських товарів на світовий ринок і підвищення їх конкурентоспроможності стимулювали зростання зовнішньоторговельного обороту Польщі за останні роки.

Економічні відносини Польщі з більшістю країн Центральної і Східної Європи здійснюються на основі угод про вільну торгівлю. У своїй зовнішньоекономічній політиці Польща надає також великого значення відносинам з Російською Федерацією. З цією метою вона підтримує зусилля Росії, спрямовані на її прийняття в СОТ, що сприяло б пожвавленню взаємного економічного співробітництва і торгівлі на нових, чіткіше окреслених засадах.

Оцінюючи результати, досягнуті в польській економіці в період 1999-2000 років, слід звернути увагу на тенденцію економічного зростання, що зберігається в межах 5% (ВВП) порівняно з попереднім періодом. Знизився також рівень річної інфляції, який, згідно з попередніми даними, сягнув 9,5%.

Особливо збільшився обсяг реалізованої промислової продукції (близько 9% порівняно з 1999 роком), в основному за рахунок покращення кон'юнктури переробної промисловості, а також житлового будівництва. В загальному обсязі промислового виробництва більшу роль відіграють галузі, що визначають технічний прогрес. Збільшилася також кількість квартир, зданих в експлуатацію.

В галузі сільського господарства слід відзначити підвищення закупівельних цін на основні зернові культури, забійну худобу, а також коров'яче молоко. Одночасно спостерігалося зниження закупівельних цін на картоплю і м'ясо птиці. Загалом збільшилися обсяги роздрібного продажу товарів. Підвищилася також реальна нарахована місячна зарплата у виробничому секторі. Помітно збільшилася виручка з експорту, порівняно з витратами на імпорт. Отже, зменшився дефіцит торгового балансу країни. Однак за цей період зафіксоване подальше зниження зайнятості у виробничому секторі, у тому числі в промисловості. Збільшилася кількість зареєстрованих безробітних. Наприкінці 2000 року рівень безробіття перевищив 14%. Незважаючи на зусилля уряду, в 2001 році не вдалося знизити цей важливий для економіки країни показник у зв'язку з недостатньою пропозицією робочих місць. У зв'язку з цим Польща дуже зацікавлена в інвестиціях, що підвищують зайнятість у регіонах з надлишками робочої сили, особливо в сільськогосподарських районах.

Бюджетом держави на 2001 рік планувалося подальше зростання річного рівня ВВП приблизно на 4%, а також подальша активна участь іноземних інвесторів у приватизації польської економіки. Незважаючи на перераховані вище труднощі, є всі передумови для того, щоб Польща і надалі входила в число країн з високими темпами економічного зростання.

Одними з найважливіших чинників цього зростання будуть, як і раніше, розширення зовнішньоекономічної співпраці і подальше збільшення зовнішнього товарообороту. Особливо Польща налаштована на покращення економічних відносин з Російською Федерацією і, зокрема, збільшення експорту польських товарів у цю країну. Це завдання особливо важливе, оскільки в період 1999-2000 років відбувалося різке зростання поставок товарів з Росії в Польщу, а у зв'язку з цим значне підвищення дефіциту у взаємному товарообороті.

Стан польської економіки напередодні вступу в ЄС

Польські реформи нерідко називають еталоном ринкових перетворень. ВВП країни перевищив дореформений рівень 1989 року на 30%. Досягнення очевидні: поляки їздять на європейських автомобілях, у великих містах скрізь вивіски відомих західних інвестиційних і комерційних мереж.

Одним із стимулів для реформ є прагнення вступити в Європейський Союз. Бажання стати частиною об'єднаної Європи виражається навіть в автомобільних номерах, які з цього року оформлені за європейськими нормами.

У Польщі є всі шанси потрапити в Євросоюз у 2003 році. Однак за таку перспективу доводиться розплачуватися. Протягом останніх трьох років у Польщі відзначено величезне негативне сальдо поточного платіжного балансу. Після кризи 1997 року в Південно-Східній Азії товари і послуги азіатського походження стали дешевшими від польських або ціни зрівнялися, а наслідком російського дефолту 1998 року стала втрата східного ринку.

Ускладнила становище також зміна керівництва Центрального банку. Напередодні Різдва Національний Польський Банк залишила голова Халіна Гранкевич-Вальц, яка очолювала його з 1993 року. Їй на зміну прийшов архітектор і виконавець польської шокової терапії 1990 року Лєшек Бальцерович. Всі інвестиційні банки поставилися до цього позитивно, на валютних торгах курс польського злотого за тиждень утвердився з 4,5 до 4,1 за долар.

Поляки люблять повторювати, що їхній економіці вдалося благополучно пережити азіатську кризу і російський дефолт. Однак напливу грошей з фондового ринку уникнути не вдалося: після серпневих подій у Росії інвестори вважали, що Польща також знаходиться в зоні ризику, а злотий, що "вистояв", дозволив полякам з вигодою для себе купувати здешевілу продукцію Росії і країн Південно-Східної Азії, але одночасно закрив шлях польським товарам на ринок тієї ж Росії.

Лише за два останніх роки негативне сальдо платіжного балансу збільшилося з 4 до 7,4% ВВП. Цього року воно збільшиться до 9%. Лише держави ЄС, а також Чехія, Угорщина і Словаччина продовжують після 1998 року споживати польську продукцію в колишніх обсягах. Експорт в інші країни Центральної і Східної Європи скоротився на 35%, включаючи 55-відсоткове падіння обсягів експорту в Росію. У свою чергу імпорт товарів, наприклад, з Росії скоротився лише на 15%.

На скорочення обсягів експорту з 32,4 млрд. доларів у 1998 році до 27,8 млрд. в 1999 році вплинув також малий і середній польський бізнес, який досі спеціалізується на товарах з низькою доданою вартістю. Погіршують платіжний баланс і зростаючі відсоткові виплати з обслуговування боргу, що становили в минулому році 3,3 млрд. доларів (у цьому році - 4,2 млрд.)

Варто звернути увагу також на наслідки фіскальної політики уряду і грошової політики Центрального банку. Стабільний злотий і висока відсоткова ставка (20,5%) при фінансуванні дефіциту бюджету за рахунок короткострокових позик збільшили надходження спекулятивного капіталу і зменшили частку прямих інвестицій. У 1996 році дефіцит платіжного балансу на 93% фінансувався прямими іноземними інвестиціями. У 2000 році він фінансувався короткостроковим спекулятивним капіталом більше ніж на 60%.

Занепокоєння також викликає дефіцит бюджету. Через масштабні соціальні програми він зріс до 3,7% ВВП.

Протягом тривалого часу вирішувати бюджетні проблеми і забезпечувати надходження прямих іноземних інвестицій дозволяла масштабна приватизація промисловості і банківського сектора. Так, тільки від продажу контрольних пакетів акцій Bank PKO SA і Bank Zaсhodni SA у 1998 році бюджет отримав 1,6 млрд. доларів, а продаж пакету акцій телекомунікаційного підрозділу промислового конгломерату Elektrim приніс державі ще 1,2 млрд. доларів.

У 1999 році доходи від приватизації становили 3,4 млрд. доларів, а в 2000 році передбачалося отримати 5 млрд. доларів. Ці гроші мали надійти від продажу пакету акцій (25-35%) телекомунікаційної компанії TP SA, 30% нафтохімічної компанії PKN ORLEN і 20-30% акцій НПЗ Rafineria Gdanska. Однак привабливих об'єктів приватизації на майбутнє вже не залишилося, а ті, що залишилися, вимагають істотних вкладень.

Кошти, які уряд мав намір отримати від приватизації, необхідні для підтримки економіки під час продовження економічних реформ. Парламент вже схвалив закон, згідно з яким гроші від продажу 7% акцій приватизованих компаній будуть передані на підтримання працівників, яких скорочено. Додатково по 2% акцій будуть закріплені за державними фондами, що займаються науковими дослідженнями і реструктуризацією державних підприємств. Для закриття вугільних шахт уряду буде потрібно 3,5 млрд. доларів, основна частина цих коштів - початкова допомога шахтарям.

Становище ускладнюється тим, що нинішній уряд одночасно здійснює масштабні реформи у соціальній сфері. Сильний злотий, високі відсоткові ставки і недосконалість трудового законодавства роблять бізнес у Польщі дуже дорогим. Для пом'якшення ситуації необхідно вжити термінових заходів, пожертвувавши частиною нинішніх досягнень у сфері макроекономіки. Насамперед, йдеться про зниження відсоткової ставки, інакше ряд підприємств продовжить практику запозичення за кордоном, розпочату в 1998 році.

В першу чергу необхідно вирішити завдання зменшення негативного сальдо платіжного балансу при стабільному злотому і проблему безробіття. Врегулюванню проблеми пошуку компаніями додаткового капіталу і створення нових робочих місць на кошти, що вивільняються, має сприяти податкова реформа, в рамках якої до 2004 року податок на доходи корпорації скоротяться з 34 до 22%. Звільнити бюджет від обтяжливих соціальних витрат покликані пенсійна реформа і реформа системи охорони здоров'я. Суть першої реформи в стимулюванні недержавних пенсійних фондів. Розвиток таких фондів, які третину своїх активів можуть інвестувати в акції, принесе на фондовий ринок додаткові кошти і створить базу для формування національного капіталу.

Зміни очікуються також у сфері охорони здоров'я. Прогнозується, що на ринку зросте роль приватних страхових компаній, а тарифи на обслуговування визначатимуться ринком, що дозволить поступово відмовитися від бюджетного фінансування охорони здоров'я в цілому. Регіональні лікарняні каси фінансуватимуть клініки, виходячи з обсягів наданих послуг.

На жаль, закриття шахт і звільнення робітників у металургійній галузі уникнути не вдасться. Але це необхідний захід не лише з огляду на потребу знизити держвитрати або підвищити економічну ефективність підприємств, але також у рамках структурних реформ, які Польща повинна провести перед вступом в ЄС.

Членство в Євросоюзі - аргумент, який має переважити будь-які заперечення проти цих заходів. Від вступу в ЄС нині очікують не стільки вигоди від єдиного ринку, скільки отримання коштів на різні економічні й соціальні програми допомоги, яку ЄС надає менш розвинутим країнам Союзу. Польща в такому разі може розраховувати на кілька мільярдів доларів у рік.