Реферат на тему:

“Мексика”

(економіко-географічна характеристика країни)

Офіційна назва - Мексиканські Сполучені Штати.

Державний устрій - федеративна республіка.

Географічне розташування - країна розміщується у південно-західній частині Північної Америки. Межує зі США - на півночі (кордон - 3326 км), з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки Карибського моря на сході.

Площа території - 1972,5 тис. кв.км (13 місце в світі).

Адміністративний поділ - 31 штат і федеральний столичний округ.

Чисельність населення (оцінка на липень 2001 р.) - 101,879 млн. осіб.

Столиця - м. Мехіко (понад 20 млн. осіб.).

Інші великі міста: Екатепек (1,695 млн. осіб), Гвадалахара (1,659 млн.), Пуебла (1,321 млн.), Хуарез (1,257 млн.), Незауалькойотл (1,242 млн.), Тіхуана (1,228 млн.), Монтеррей (1,127 млн.), Леон (1,052 млн.).

Державна мова - іспанська.

Релігія - католицизм (94,7% населення).

Державне свято - 16 вересня - День проголошення Незалежності (1810 р.).

Державний прапор - прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальни смуг зеленого, білого і червого кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни.

Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших грунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний - кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.

Державний герб. На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками - дубовою - символ республіки, і лавровою - символ безсмерття героїв.

Грошова одиниця - мексиканський песо.

Членство у міжнародних організаціях - ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.).

В економічному плані Мексика - одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки. Має великі запаси нафти, природного газу, срібла, цинку, міді та інших цінних металів. Провідні галузі економіки: нафтовидобувна, газова, нафтохімічна, гірничодобувна, текстильна, металургійна, будівельна, харчова, автомобільна.

Урядом здійснюється концепція модернізації - комплекс політичних і соціально-економічних реформ, спрямованих на структурні зміни в житті країни. Це, перш за все, децентралізація господарського управління, скорочення державного сектору, посилення "відкритої економіки" і приватної підприємницької діяльності. Державне регулювання залишається лише на стратегічних напрямках (нафто- і газовидобувна, гірничодобувна галузі, енергетика).

В останні роки темпи економічного розвитку країни перевищували природний приріст населення. Нинішня мексиканська влада проводить досить активну соціальну політику, розробила і впроваджує в життя програму створення тимчасових робочих місць (програма передбачає фінансування у обсязі 2 млрд. песо), державних дотацій на основні продукти харчування, збереження системи страхової медицини, безкоштовної шкільної освіти.

Економічна географія

Промисловість зосереджена, головним чином, у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко, а також у в містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермосу, на морських бурових установках у затоці Кампече. Більшість ферм з розведення великої рогатої худоби знаходиться у північних і центральних штатах, там же зосереджена велика частина інших корисних копалин.

Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбузів, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і ліси в Табасько, Юкатані й Чьяпасі), або територія (скелясті гірські долини Західної Сьєри-Мадре). Мотиги і плуги, запряжені буйволами, все ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, які рідко можуть дозволити собі використати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.

Товарне сільське господарство є найбільш розвиненим і механізованим у районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах та в долинах Західної Сьєри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що ростуть в умовах помірного кліматичного поясу, зокрема помідори й дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина - на рівнинах, кава - у гірських районах, банани, манго, гуайява, папайя й ананаси у ряді інших районів.

Нафтодобувна і газова промисловість

Мексика має високо розвинуті нафтодобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.

Гірничодобувна промисловість

Мексика є одним з основних світових виробників срібла і плавикового шпату, постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті й цинку. Тут добуваються свинець, мідь, сірка, золото, молібден, вольфрам, олово, вісмут, уран, барит і високоякісне коксоване вугілля.

Є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Сіналоа, Чіуауа, Коауїла, Нуєво-Леонові, Дуранго й Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізняком, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табасько й Кампече виробляють сірку, алюміній і марганець. Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю й цинку добувається у західно-центральних штатах Халісько, Герреро, Агуаськальєнтес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луїс-Потосі.

Електроенергетика

Однією з найрозвинутіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км.

Обробна промисловість

Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика виробляє також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, таких як автомобілі, має добре розвинену скляну промисловість.

Підприємства обробної промисловості зосереджені у Мехіко та його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться у північних містах Монтеррей і Монклова, а також на західному узбережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни.

У містах уздовж північного кордону Мексики існує чимало підприємств, що працюють лише на експорт і належать іноземним, в основному, американським промисловим компаніям, яким дозволено безмитно ввозити сировину або деталі подальшого реекспорту. Ці підприємства отримали назву "макиладорас". Основними видами продукції є текстиль, іграшки, електротовари й електроніка. Промисловці США використовують Мексику як "інвестиційну експортну платформу", в основному, через дешеву, відносно кваліфіковану й велику за чисельністю робочу силу. Мексиканський уряд заохочує їх, оскільки вони створюють велику кількість робочих місць. На макиладорас майже не вплинула економічна криза 1995-1996 років, і темпи зростання їх виробництва значно перевищували темпи зростання економіки країни загалом. Можливість отримання робочих місць у макиладорас викликала великий приплив робочої сили, в основному, молодих жінок, у північні прикордонні міста.

Сільське господарство

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава.

Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується.

Рибальство

Ловіння риби добре розвинене вздовж берегів Каліфорнійської й Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується.

Лісове господарство

Ліси Мексики були вирубані на паливо або з метою розширення площ для ведення землеробства. За обсягом виробництва і цінності сосна перевершувала майже у 10 разів усі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустік, в основному, на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чиклі з саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля.

Транспорт

Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни.

Довжина залізниць Мексики за станом на 1996 рік становила 18 тис. км, автошляхів - 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду.

У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мехсикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.

Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькос, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлан, Мансанільо, Гуаймас, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія.

Зовнішня торгівля

До 1980-х років Мексика виступала як експортер дешевої сировини та імпортер дорогих промислових товарів. Хоча Мексика все ще імпортує багато товарів виробничого призначення, машинобудування й технології, необхідні для розвитку вітчизняної промисловості, країна різко збільшила експорт промислових товарів. Головним зовнішньоторговельним партнером Мексики є США (на їхню частку припадає близько 80% зовнішньоторговельного обігу країни).

Уряд Мексики, враховуючи велику залежність від ринку США, спрямовує зусилля на диверсифікацію зовнішньоторговельних зв`язків. Результатом цієї політики стало підписання 23 березня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС, а також укладення 29 червня 2000 року Договору про вільну торгівлю з так званим "північним трикутником" - Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом, який набув чинності 10 січня 2001 року.

Основні статті експорту: промислові товари, нафта і нафтопродукти, газ, срібло, фрукти й овочі, кава.

Головні експорт-партнери: США, Канада, Іспанія, Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди.

Основні статті імпорту: машини для обробки металів, вироби зі сталі, сільськогосподарська техніка, електричне обладнання, деталі для збирання автомобілів, комплектуючі для транспортних засобів, літаки та їхні комплектуючі.

Головні імпорт-партнери: США, Японія, Німеччина, Канада, Південна Корея, Китай, Тайвань.

Торгівля з Україною

Основні статті українського експорту - металопрокат, феросплави.