Реферат на тему:

“Казахстан”

(економіко-географічний огляд країни)

Офіційна назва - Республіка Казахстан (скорочено - Казахстан, по-казахськи - Казахстан Республикасы), КЗ.

Державний устрій - Конституційна республіка з президентською формою правління.

Географічне розташування - країна знаходиться у Центральній Азії. Межує з Китаєм (загальний кордон 1533 км), Киргизстаном (1051 км), Росією (6846 км), Туркменистаном (379 км), Узбекистаном (2203 км). Загальна довжина кордонів - 12012 км.

Площа території - 2,717 млн. кв. км (9 місце в світі).

Адміністративний поділ - Казахстан складається з наступних адміністративних одиниць: 14 областей (регіонів), 84 міста, 159 районів, 241 селище міського типу, 2049 аулів (селищ).

Чисельність населення - 16,7 млн. осіб (за станом на 1 липня 2001 р.). У країні проживають представники понад 100 національностей. Казахи 53,4%, росіяни 30%, українці 3,7%, узбеки 2,5%, німці 2,4%, татари 1,7%, уйгури 1,4%, білоруси 0,7%, корейці 0,7% тощо.

Столиця - з 10 грудня 1997 року офіційною столицею Республіки Казахстан є місто Астана. За оцінками 2000 року, тут проживає 322400 осіб.

Інші великі міста: Алмати (1,066 млн.), Караганда (412,5 тис.), Чимкент (340 тис.), Тараз (311,7 тис.), Павлодар (299,8 тис.), Оскемен (293,6 тис.).

Державна мова - офіційною державною мовою є казахська (тюркська мова, споріднена з узбецькою, киргизькою, туркменською і турецькою).

Релігія - переважає іслам течії Суфізм. Також представлені російська православна та єврейська релігії.

Національне свято - 16 грудня - День незалежності.

Державний прапор Республіки Казахстан - собою синьо-блакитне прямокутне полотнище, у центрі якого зображене променисте сонце, а під ним орел, що парить у небі. Колір прапора означає ясне небо і спокій. На лівій стороні прапора - пряма смуга з національних орнаментів золотистого кольору.

Автор державного прапора Республіки Казахстан - художник Шакен Онласинули Ніязбеков.

Державний герб - на блакитному фоні державного герба Республіки Казахстан зображений шанирак, що символізує купол юрти. Шанирак підтримують уики, виконані у вигляді променів сонця. Шанирак обрамовують крила міфічного коня, оспіваного в легендах і віршах. У верхній частині герба зображена п'ятикутна зірка, а в нижній - напис "Казахстан". П'ятикутна зірка символізує високі цілі й ідеали, як це прийнято у багатьох країнах земної кулі.

Автори державного герба - відомі художники Казахстану Жандарбек Малібеков і Шота Уаліханов.

Грошова одиниця - теньге, рівний 100 тиїнам (уведена 15 листопада 1993р.)

Членство у міжнародних організаціях - Організація Об'єднаних Націй, Міжнародний Валютний Фонд, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я, Європейське Економічне Співтовариство, Міжнародний і Європейський Банки Реконструкції і Розвитку, Міжнародне Агентство з Атомної Енергії, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО тощо.

Економіка країни

Національний доход

За 6 місяців 1999 року порівняно з аналогічним періодом 1998 року забезпечений ріст видобутку газового конденсату на 21,7%, руд кольорових металів - 11,5%, сирої нафти і газу - 5%, виробництва паперу, картону, продукції видавничої справи - 14,6%, у хімічній промисловості - 5,4%, текстильній і швейній - 0,8%. Збільшився випуск основних видів кольорових металів: срібла, свинцю, цинку, глинозему, міді рафінованої.

Виконано прогнозні дані за червень по податкових і неподаткових надходженнях на 101%. Порівняно з червнем 1998 року надходження цих платежів збільшилися більше, ніж на 19%.

У червні 1999 року порівняно з червнем 1998 р. індекс фізичного обсягу промислової продукції гірничовидобувної промисловості становив 104,1, видобутку сирої нафти і газу - 118,4, руд кольорових металів - 112,7, видобутку природного газу - 193,9, виробництва електричного й електронного устаткування - 140,5, видобутку матеріалів для енергетики - 109,4, виробництва взуття - 181,9, хімічної промисловості - 103,6, неметалічних мінеральних ресурсів - 120,6, металургійної промисловості й обробки металів - 120,6, виробництва кольорових металів - 111,9 .

Економічна географія

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані виробляються бавовна, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Трудові ресурси

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

Енергетика

У 1990 р. виробництво електроенергії у Казахстані становило 87,4 млрд. квт/г, з яких 85% було використано в середині республіки, а 15% передано в російські регіони (Урал, центр). У 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%. Більша частина енергії виробляється на 37 теплових електростанціях, що працюють на вугіллі Майкубинського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі гідроелектростанції - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Або), що забезпечують 10% потреб країни, та атомна електростанція недалеко від Актау.

Хоча виробництво електроенергії залишається важливою галуззю і в пострадянський період, все більшого значення набуває видобуток вуглеводневої сировини, зокрема, нафти. У 1997 було добуто 25,8 млн. т нафти і газового конденсату. Однак, через нестачу переробних потужностей і відсутність необхідних нафтопроводів Казахстан змушений був імпортувати з Росії приблизно 12 млн. т нафти і 1,8 млрд. куб. м природного газу. В останні роки великі родовища нафти відкриті в Прикаспійській низовині (Тенгіз), на п-ові Мангишлак, на Каспійському шельфі і в Південному Казахстані. Для розробки й експорту цих нафтових ресурсів створені міжнародні консорціуми.

Транспорт

Транспортна мережа Казахстану розвинута недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Найважливіші магістралі з'єднують Алмату з Уральськом, Астаною і Семипалатинськом. На півночі залізнична мережа є складовою частиною російських залізниць, особливо шляхи через Петропавлівськ, на напрямках Кокчетав - Кустанай і Павлодар - Астана - Тобол. У 1991р. було відкрито залізницю, що з'єднувала Казахстан з Китаєм, а в 1993 - з Іраном і Туреччиною через Туркменістан. Однак, досі відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни. Автодороги дублюють залізниці і забезпечують перевезення пасажирів і вантажів у важкодоступні райони республіки. Водний транспорт використовується на р. Іртиш і в Каспійському морі. Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн).

Сільське господарство

Казахстан був одним з основних виробників м'яса, вовни і зерна в колишньому Радянському Союзі. Однак у 1990-х роках сільськогосподарське виробництво скоротилося. Посівні площі в 1991-1997 зменшилися на 13,2 млн. га (38%). У 1997 було зібрано 12,4 млн. т зерна - на 3% більше, ніж у 1991. У той же час виробництво цукрового буряка, соняшника, картоплі та овочів скоротилося відповідно на 82%, 50%, 31% і 8%. Виробництво м'яса знизилося на 53%, молока на 40%, яєць - на 70%. Практично вдвічі скоротився експортний потенціал сільського господарства країни. Різке скорочення сільськогосподарського виробництва пов'язане з міграцією сільського населення, особливо німців, та з неврегульованістю питання про власність.

Видобуток і переробка корисних копалин

У 1989 р. у Казахстані було добуто 23,8 млн. т залізної руди і 151,9 тис. т марганцевої руди, вироблено 6,8 млн. т сталі і 5 млн. т чавуну. У 1997 обсяг виробництва чорних металів скоротився на 45%, кольорових металів - на 16%. У країні є значні запаси свинцю, цинку, урану, молібдену, бокситів, фосфатів і міді, однак їх розробка потребує значних капіталовкладень. Найбільші іноземні інвестори Казахстану - "Шеврон", "Ельф-Акітен", "Аджип" тощо.

Виробництво споживчих товарів

У 1989 р. приблизно 75% промислового виробництва Казахстану припадало на важку промисловість і тільки 25% - на виробництво товарів народного споживання. У 1997 частка виробництва споживчих товарів скоротилася до 17%, оскільки казахстанська промисловість не витримала конкуренції з китайськими, турецькими та іншими закордонними виробниками.

Машинобудування

Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості за обсягом продукції після кольорової металургії і харчової промисловості. У 1990-х роках галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування, електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, збагачувальне і гірничо-шахтарне устаткування, бурові верстати, екскаватори, металорізальні верстати, ваговимірні прилади тощо. Великими центрами машинобудування стали Павлодар, де розташований тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш", які виробляють протиерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Казахстан залишається державою, яка економічно дуже пов'язана з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, мідь, нікель, алюміній. Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивну зовнішню торгівлю.

Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Китай, США, Швейцарію, більше ніж 50% імпорту йде в Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому підтримувати взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.