Зміст

Вступ.

Волинь... Прадавня українська земля, край небесно-чистих озер і віковічних лісів, батьківщина талановитих і працьовитих людей. Тут на кожному кроці подих історії. Нині область - вікно в Європу на північному заході України. Це не гучна фраза, а дійсність, яка накладає на нас особливу відповідальність та в значній мірі визначає пріоритети роботи. В умовах структурної перебудови економіки впровадження бізнесу є нелегкою справою. Поступово підприємства області стабілізують свою роботу, а більше третини з них нарощують обсяги виробництва. Послідовно здійснюються економічні перетворення й на селі.
Значні природні ресурси, кваліфіковані кадри, географічне розташування на перехресті важливих транспортних шляхів із Східної Європи в Центральну й Західну Європу створюють вигідні передумови для становлення області як регіону активної міжнародної взаємодії. Волинь має багаторічний досвід добросусідських зв`язків з прикордонними воєводствами Республіки Польща. В рамках створеного транскордонного об`єднання "Єврорегіон Буг" здійснюється співробітництво у сфері територіального планування, розвитку комунікацій, транспорту й зв`язку, освіти, охорони здоров`я, культури, спорту, охорони навколишнього середовища та багатьох інших важливих аспектах життєдіяльності.

Луцьк - адмiнiстративний, економiчний i культурний центр Волинi. На час першої писемної згадки про нього в iпатiєвському лiтописi, датованому 1085 роком, тут вже були потужнi дерев`янi та землянi укрiплення. Нашi предки, закладаючи своє поселення, досить вдало вибрали мiсце - судноплавний Стир зв`язував Луцьк через Прип`ять з Києвом, i далi по Днiпру - з Вiзантiєю. Тут перетиналися шляхи, що вели до країн Заходу i Прибалтики. Територiю чудово захищала сама природа: з пiвдня i заходу - рiчка Стир, з пiвночi - рiчка Глушець, зi сходу - непрохiднi болота. До наших днiв зберiгся Верхнiй замок - визначний пам`ятник оборонної архiтектури ХIV столiття, що перебуває у центрi уваги дирекцiї Луцького iсторико-архiтектурного заповiдника (створено в 1985 роцi ), яка розробила i втiлює у життя програму реставрацiї, реконструкцiї та музеєфiкацiї майже 20 замкових елементiв та об`єктiв. Уже вiдкритi для огляду музейнi експозицiї "Арсенал Луцького замку", "Дзвони", "Повiтова в`язниця", виведенi на поверхню фундаменти князiвського палацу, вiдновленi сходи на мури та фiртки у стiнi, пiдготовленi до експонування вiдкритi археологами залишки Соборної церкви Іоанна Богослова на замковому подвiр`ї.

1. Сучасна Волинь

Площа Волинської області становить 20,2 тисячі квадратних кілометрів, чисельність населення на 1 січня 1996 року складає 1075,2 тисяч чоловік. У містах проживає 558,3 тисяч, у селах - 516,9 тисяч громадян. Серед волинян 94,3% - українці, 4,4% - росіяни, решта - поляки, чехи, словаки, німці, євреї , представники інших національностей.

В обласному центрі - Луцьку - мешкає 218,6 тисяч волинян. На заході область межує з Республікою Польща (протяжність кордону - 135 км), на півночі з Республікою Білорусь (195 км), на півдні та сході - з Львівською та Рівненською областями України. На Волині 4 міста обласного і 7 районного підпорядкування, 22 селища міського типу, 16 адміністративно-територіальних районів, 1049 сільських населених пунктів.

Чарівна природа Волинського краю, окрасою якого є 220 великих і малих озер. Найбільші серед них - Світязь, Пулемецьке, Луки. Тут протікає 130 річок загальною протяжністю понад три тисячі кілометрів. Багата флора і фауна цієї древньої землі. Третина території вкрита мальовничими хвойними і мішаними лісами, у яких водяться козулі, олені, дикі кабани, лосі та інші тварини. На Поліссі, де збереглася первозданна природа, десять років тому створено Шацький національний природний парк площею понад 32 тисячі гектарів, який у майбутньому збільшиться до 75 тисяч.

Його охорона та розвиток мають велике міжнародне значення, так само як і охорона басейнів річок Стохід та Прип`ять, де водно-болотні угіддя населені унікальними водоплавними птахами. Розглядається питання про створення спеціальної (вільної) економічної та туристсько-рекреаційної і санітарної зони "Світязь" на базі цього парку. Озера, річки, ліси, лікувальні грязі, мінеральні води, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для розвитку індустрії туризму, повноцінного відпочинку та оздоровлення населення. Мінерально-сировинний потенціал Волині - багатий: понад 10 видів корисних копалин ( торф, сапропель, природний газ, прісна вода, карбонатні породи, мідь, свинець тощо). Уже тривалий час розробляються поклади кам`яного вугілля, торфу, глини, різноманітних будівельних матеріалів. Розвідані родовища природного газу, міді, благородних металів, фосфатів, цементної сировини.

2. «Єврорегіон «Буг»

За роки незалежності динамічно розвивалися стосунки області з сусідами - прикордонними регіонами Республіки Білорусі та східними воєдствами Республіки Польща. Цьому сприяло, зокрема, "Порозуміння про співпрацю між прикордонними воєводствами-областями Польщі та України" від 18 грудня 1991 року.

Під час польсько-української конференції у місті Казіміж Дольни (травень 1992 року), присвяченої питанням економічної співпраці, дії органів самоврядування, а також співробітництву між містами і районами, вперше з`явилася ідея заснування "Єврорегіону "Буг", що була реалізована підписанням 29 вересня 1995 року в м.Луцьку установчих документів - Угоди про створення транскордонного Об`єднання "Єврорегіон "Буг" та його Статуту. Співзасновниками врорегіону стали Волинська область України, Хелмське, Люблінське, Тарнобжеське і Замостьське воєводства Республіки Польща, котрі зацікавлені у соціальному та економічному розвитку відповідних територій, створенні своєрідного регіонального економічного комплексу.

Для успішного функціонування цього об`єднання необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на розбудову кордону та кордонної інфраструктури, охорону навколишнього середовища. Зокрема, розроблено концепцію та основні положення спільної українсько-польської екологічної програми "Чистий Буг". Структура проекту цієї програми також обговорювалась на засіданні членів Ради «Єврорегіону «Буг». Документ про наміри сторін направлено для розгляду та аналізу в європейську комісію. Широкі можливості для спільної роботи відкриваються в таких напрямках як промислова кооперація, сільське господарство, наука та підготовка кадрів, культура, розвиток місцевого самоврядування.

3. Транспортні мережі.

Вигідне геополітичне становище Волині не є єдиною умовою для розвитку регіону. Існує ряд проблем пов’язаних саме з географічним розміщенням області. Однією з таких проблем є проблема забезпечення транспорнтих перевезень вантажів та пасажирів. Територією області проходять важливі транспортні шляхи з країн західної Європи в Україну та далі на схід, а також з півночі на південь (додаток 1). Важливу роль відіграє розгалуженість автомобільних доріг, їх якість та організація придорожного господарства та сервісу. Іншим видом транспорту, що активно використовується в області є залізничний. Довжина залізничних доріг 621 км. На долю залізничного транспорту припадає 54,3% від усіх перевезень вантажів області. Автобусним сполученням зв’язані усі міста та районні центри області, а також є багато міжобласних автобусних маршрутів та міжнародних сполучень між містами Волині, Польщею і Білорусією. На долю автомобільного транспорту приходиться 44,7% перевезень вантажів області. За останні роки перестали існувати такі види транспорту як авіа та судноплавний. Перш за все це пов’язано з економічними проблемами.

Проходження великої кількості транспорту через територію області зумовлює і екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища. Оплата екологічного збору не достатньо компенсує втрат, що наносяться природі автомобіями. Вирішенням проблеми транспортних зв’язків було б прийняття та впровадження програми, згідно з якою варто було б побудувати автомагістралі, що з’єднують західний кордон з східим сусідом – Рівненською областю і далі, і аналогічно протяжністю з півночі на південь. При цьому слід подумати про запровадження нових транспортних сполучень на приватному рівні. Тобто «автобани» повинні бути якісними, швидкісними і платними. Тільки тоді область зможе достатньо отримувати коштів і далі розвивати цей вигідний вид бізнесу. Крім того, при організації придорожного сервісу (готелей, ресторанів, магазинів, заправок, і т.ін.), буде задіяно велику кількість волинян, чим в якійсь мірі буде вирішуватись ще й проблема зайняості населення. Також якісне транспортне сполучення привабить закордонних інвесторів для вкладення коштів в розвиток області, та вирішення багатьох інших наболілих питань. Цьому сприятиме і виконання програми «Єврорегіон «Буг».

4. Повені.

Ще одією проблемою, зумовленою географічним положенням, для Волинської області є проблема весняних повеней. Поверхневі води Волині представлені річками та озерами. Частина річок бере початок на території області. Витоки інших знаходяться далеко за її мажами. Усі річки належать до рівнинного типу і характеризуються невеликими швидкостями течії (0,1- 0,3 м/с). На північному заході бере початок права притока Дніпра – ріка Прип’ять, довжина якої в межах області близько 170 км. У басейні Прип’яті нарахавується біля 105 річок і струмків. З південного заходу на північний схід протікає найбільша судноплавна, починаючи від м. Луцька, притока Прип’яті – ріка Стир. Другою за величиною водяною артерією є ріка Західний Буг, у басейні якої нараховуються 24 річки. Західний Буг по всій довжині (128км) є прикордонною річкою із Польщею. Загальний річковий об’єм стоку річок в межах області в середньому становить 3816 млн. м ³ . Такі величезні об’єми води плюс великі опади дощу та снігу спричиняють весняні повені.

Весняна повінь починається в першій половині березня, закінчується – у другій половині квітня або на початку травня. Весняна повінь триває півтора, два місяці і залежить від довжини ріки і заліснення басейну. Режим стоку області обумовлений фізико-географічними умовами, насамперед геологічною будовою, рельєфом та кліматом, які мають значний вплив на розподіл стоку і водність рік. Стік рік Волинської області протягом року - нерівномірний, внутрішній розподіл стоку в різні за водністю роки неоднаковий. У середньому навесні доходить до 50-72%, влітку – до 2-14%, восени – до 4-12% і взимку до 13-30% річного стоку.

Літні паводки утворюються зливовими дощами. Величина максимального зливового стоку залежить від кількості опадів, їх інтенсивності та характеру поверхні водозбору.

У зимовий, а також у літній бездощовий період ріки живляться підземними водами. Гідрогеологічні особливості області визначають характер і величину підземного живлення рік. Ріки живляться підземними водами з водоносних горизонтів, але тому що водоносність цих відкладів залежить від метеорологічних умов (кількості опадів), то в особливо сухі роки (або в роки з холодними зимами без відлиг), водоносні горизонти збіднюються, невеличкі водотоки пересихають, і на ріках можливе припинення стоку. Ріки, в живленні яких беруть участь карстові води, мають дещо підвищені величини модулів мінімального стоку (модуль стоку – це кількість води, яка стікає з 1 км² басейну водозбору ріки).

Тривалість меженого періоду на ріках області в теплий період становить 120-140 днів, а найбільш маловодного – 20-30 днів (межень – період року протягом якого на річках спостерігаються тривалий час низькі рівні води). Початок літноього меженого періоду припадає на початок травня і закінчується в третій декаді листопада- першй декаді грудня. Бувають роки, коли літня межень переходить у зимову без збільшення стоку

Гідрогеологічні умови є дуже важливим фактором формування меженного стоку, а режим мінімального стоку тісно пов’язаний з режимим підземних вод і ерозійним врізом.

Як видно з додатку 2, найбільше від весняних повеней страждають північні райони Волині, що належать до басейнів рік Прип’ять, Турія, Стохід, та частково річки Стир. Складність водостоку в період повеней пов’язана також з високими рівнями грунтових вод та заболоченістю басейнів річок.

Найбільш незахищеними від цього стихійного лиха є села , що знаходяться на берегах річок. Для вирішення цієї важливої проблеми, слід вжити необхідних заходів. Адже підтопленню піддаються великі площі орних земель та сільськогосподарських угідь. Це спричиняє зменшенню кількості урожаю. Також є загроза винекнення людських жертв, хвороб та забрднення екосистеми. Для недопущення чи мінімізації втрат від паводків, слід розпочати широкомасштабне будівництво гідротехнічних споруд (дамб, каналів, насосних станцій, насипів), а також забезпечити населення небезпечних районів необхідними засобами для укріплення власних будівель та споруд (доріг, мостів, залізничних колій та ін.).

5. Висновки.

Проблеми географії Волині носять різноплановий характер і торкаються багатьох вузькоспеціалізованих напрямків географічної науки. У тісній співпраці з науковцями – географами, економістами, гідрологами, інженерами та багатьма іншими фахівцями, можна вирішити багато з існуючих проблем. Але найбільша проблема області – це гроші. Без наявності значних фінансових ресурсів та належного фінансування з Києва, жодне поставлене питання не зможе бути вирішеним.

Література.

1. Атлас Волинської області. За редакцією під керівництвом к.е.н. Бурчака Н. В. Комітет геодезії і картографії СРСР , Москва, 1991.

2. Природа Волинської області. За редакцією доктора географічних наук професора К.І.Геренчука. «Вища школа», Львів, 1975.

3. Волинь- земля українська. М.Киричук, «Надстиря», Луцьк,1997.

4. www.vizor.lutsk.ua