Електроенергетика-галузь промисловості ,що виробляє і транспортує електроенергію,забезпечує нею споживачів.

Електроенергетика,є базовою галуззю економіки України . Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електро споживання в промисловості,будівництві,тобто в галузях,що зазнали найбільшого спаду виробництва. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики – частка виробництва атомними станціями зросла.

Електроенергетичний потенціал України значний. Галузь восновному задовольняє потреби України.

Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні).далі йдуть атомні(42%)і гідроелектростанції (8%).У розрахунку на одного жителя України за рік виробляється близько 4 тис. кВт/ год електроенергії.

Електроенергетика в Україні­­-велике і багатогалузеве господарство. До її складу входить крім теплових (ТЕС) атомних (АЕС) і гідроелектростанцій (ГЕС) .велике господарство електромережі якому зайнято значно більше працівників. Ніж на всіх електростанціях разом.

Теплові електростанції. В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з поміж них є Запорізька,Криворізька-2,Зміївська(Харківська область).Бурштинська(Івано-Франківська область).Ладижинська(Вінницька область). Придніпровська (Дніпропетровська область). Старобешівська(Донецька область). Трипільська(Київська область).

Здебільшого великі ТЕС виробляють крім електроенергії ще й тепло для опалення міст.Такі електростанції називають теплоелектроцентралями (ТЕЦ).Найпотужнішими серед них є Київська

ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ­­­­­-5, Одеська та ін.На цих станціях за рахунок паралельного виробництва тепла значно підвищується ефективність виробництва і раціонально використовується паливо.

Теплові електростанції переважно споживають донецьке вугілля і частково горючий та мазут.Електростанції і теплоцентралі західної частини України (Бурштинська,Добротвірська та ін.)

Восновному споживають львівско-волинске паливо.

ТЕС є найбільшими забрудниками довкіля.Наприклад одна з найпотужніших в Україні Буршинська

Станція викинула в 1999р. В атмосферу близько 120тис.тон шкідливих речовин. Це значно більше,ніж усі види атмосферного забруднення Києва і Київської області.

Атомні електростанції. В Україні працює чотири потужні електростанції-у західній і центральній її частинах .Це Запорізька(м.Енергодар).Південноукраїнська(м.Південноукраїньк).Хмельницька

(м.Нетішин)і Рівненська(м.Кузнецовськ).П’ята,Чорнобильська,була закрита у 2000р.Найпотужнішою

серед них є ЗапорізькаАЕС,на яку припадає близько 20% всього виробництва електроенергії України.АЕС працюють на вітчизняному (51%)і привізному з Російської Федерації діоксиді урану.

Усі АЕС споруджувались без належного наукового обґрунтування, а питання про місце її розташування вирішували центральні органи колишнього СРСР. Тому нині є питання з безпекою станцій.

На атомних станціях України працює 16 і будується 5 реакторів. Як уже зазначалося, на атомні станції припадає 42% загального виробництва електроенергії. Це високій показник, але не найвищій у світі показник. Наприклад,у Литві він становить 86%, у Франції-76%. У багатьох краї­нах не планується нарощувати нових потужностей на АЕС.

В Україні зосереджено 5% усіх атомних електростанцій світу. Це приблизно стільки, як у Великобританії,Канаді чи Швеції, трохи менше,ніж у Росії.

Подальший розвиток атомної енергетики залежатиме від багатьох причин, зокрема від того, коли будуть вводитися в експлуатацію близькі до завершення будівництва другий блок Хмельницької і четвертий блок Рівненської АЕС, і , нарешті, слід остаточно вирішити питання доцільність спорудження нових атомних електростанцій в Україні взагалі.

Гідро електростанції посідають порівняно незначне місце в електроенергетиці України. Можливість спорудження нових електростанцій у країні обмежені. Певний інтерес має освоєння гідроенергоресурсів Карпатськіх і Кримських гір, а також окремих невеликих річок.

Основний обсяг виробництва гідро електроенергії дає каскад дніпровських ГЕС: Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес і Каховка.

Працює також Дністровська ГЕС і Дністровська гідро акумулятивна станція ( ГАЕС ).Остання, коли споживання електроенергії скорочується ( наприклад, вночі), перекачує воду з нижнього басейна у верхній , тобто накопичує (акумулює) воду, а в пікових навантажень перетворює енергію цієї води в електричну, пропускаючи воду через турбіни. В результаті виробляється більше електроенергії(за такою системою працює також Київська гідроелектростанція).

Потреба гідро акумулятивних і гідравлічних електростанціях, які працювали б у час найбільшого споживання електроенергії (у так звані години „пік”, дефіцит у ній різко зростає), в Україні збільшується.Передбачається завершити спорудження Дністровської ГАЕС-2, а також двох електростанцій поблизу Південноукраїнської атомної електростанції : Ташлицької ГАЕС,що буде використовувати води Ташлицького водосховища (басейн Південного Бугу), і Олександрівської ГЕС.Передбачено реконструювати дніпровські гідроелектростанції, що значно збільшить їх потужність.

У гірському районі Закарпаття споруджено середню за потужністю Теребле-Ріцьку ГЕС.

В Україні почали працювати електростанції та установки на нетрадиційних джерелах енергії-сонячному випромінюванні, вітрі. Це тільки п’яток зародження нової енергетики, яка, за оцінками фахівців, має значні перспективи. Вивчається можливість використання енергії морських хвиль, тепла землі та інших джерел.