Аналіз географічних карт

Якщо подивитись на географічну карту Івано-Франківської області (за онкозахворюваннями), то вперше що впадає у вічі – це велика мозаїка показників захворюваності та смертності населення.

Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами – хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. Тому оцінюючи стан здоров'я людини залежно від екологічного стану середовища рівнів забруднення, необхідно врахувати можливість одночасного впливу на нього сукупності факторів.

Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров'я населення Івано-Франківської області є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність.

Загальна захворюваність в області за цей період зросла майже на 60 відсотків. Найвища захворюваність спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною.

Але така картина впливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.

Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих на онкозахворювання.

Виділяються райони з найбільш інтенсивним показником захворювання (на 100 000) осіб, за період від 1996 р. до 2000 р. Це в Городенківському районі, де захворюваність коливається від 323,5 до 242,2 чоловік, Калузькому – від 250,5 до 213,4 чоловік, Галицькому - від 324,1 до 260, 3 чоловік, Снятинському від 284,5 до 225,1 чоловік. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність – це в таких районах як Верховинський, Волинський, Косовський, Надвірнянський.

За кількістю виявлених хворих на онкозахворювання за період від 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найбільше виявлених хворих у таких районах як у Калузькому 400 чоловік (2000 р.), Коломийський 300 чоловік (2000 р.), в м. Івано-Франківську ситуація по онкозахворюваності найвища 678 чоловік. А по області взагалі за період від 1996 р. по 2000 р. від 3532 у 1998 р. – 3490 у 2000 р.

Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніша з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ „Нафтохімік Прикарпаття”. А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калузької ДРЕС.

Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю онкологічними хворобами.

Спряжений аналіз між інтенсивними показниками

захворюваності від онкозахворювань і ландшафтними районами.

Цей аналіз дозволив виявити деякі медико-географічні закономірності розподілу показників захворюваності від онкозахворювань (табл.1).

Найбільш високий сумарний середній показник за період 1996-2000 рр. виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Тут інтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чоловік) за звітній період становить 340,1.

Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч, характерний показник онкозахворюваності – 314,4.

Найменший показник захворюваності від онкозахворювань відмічена у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір’їв - 198,2 чол.

Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір’я.

Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч.

Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас – 289,2 чол., де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами.

Область Прутсько-Дністровська. В середині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район з показником 323,5 чол.

Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський з інтенсивним показником 213,3 чоловік, м. Яремча – 144,1 чол., Надвірнянський район – з показником 204,5 чоловік.

Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район з показником 178,6 чоловік.

Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинським і показником 131,7 чоловік. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов’язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір’я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових ґрунтах.

Табл.№1. Інтенсивний показник захворюваності

(від онкозахворювань, населення Івано-Франківської області

по районах у 1996 – 2000 рр.)

№	Райони (захворюваність на 100 тис. чол.)	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.
1	2	3	4	5	6	7
	Богородчанський	220,8	204,9	202,3	190,5	289,2
	Верховинський	184,9	131,7	167,7	163,5	198,2
	Галицький	284,5	274,4	324,1	271,3	260,3
	Городенківський	242,2	279,4	280,3	300,6	323,5
	Долинський	168,5	196,6	224,7	241,9	238,0
	Калузький	213,4

225,2

222,7

248,5

250,5

Коломийський

261,1

205,3

228,7

236,3

259,7

Косовський

247,8

250,5

213,3

260,5

257,7

Надвірнянський

208,8

207,1

204,5

206,0

232,4

Рогатинський

261,9

284,7

340,1

307,9

316,3

Рожнятівський

186,4

178,6

188,3

320,9

218,6

Снятинський

263,6

225,1

259,8

284,5

247,2

Тисменицький

262,2

268,5

252,7

285,4

314,4

Тлумаціький

285,2

266,0

269,7

281,5

265,1

м. Болехів

255,7

210,0

204,5

176,5

135,8

м. Івано-Франківськ

247,2

250,7

268,6

275,8

294,4

м. Яремча

144,1

193,7

165,3

171,9

280,1

По області

237,9

231,7

241,4

251,4

257,7

Табл.№2. Кількість виявлених хворих на онкозахворювання по районах Івано-Франківської області за період від 1996 – 2000 рр.

№	Райони (захворюваність на 100 тис. чол.)	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.
1	2	3	4	5	6	7
	Богородчанський	153	142	142	142	153
	Верховинський	59	42	54	42	59
	Галицький	196	189	223	196	189
	Городенківський	155	183	178	120	170
	Долинський	120	140	160	204	150
	Калузький	299	304	300	280	400
	Коломийський	457	358	400	444	300
	Косовський	228	232	189	220	189
	Надвірнянський	237	236	234	247	250
	Рогатинський	143	154	183	157	180
	Рожнятівський	149	137	145	143	145
	Снятинський	189	161	185	180	185
	Тисменицький	224	229	214	220	214
	Тлумаціький	156	146	147	156	150
	м. Болехів	56	46	45	56	45
	м. Івано-Франківськ	619	625	678	610	678
	м. Яремча	32	43	39	30	39
	По області	3466	3371	3532	3466	3490

Табл.3. Захворювання за окремими класами хвороб

Захворювання на злоякісні новоутворення

	1990 р.	1995 р.	1996 р.	1997 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.
Кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше
всього	3091	3438	3442	3248	3406	3549	3701
на 100 000 чоловік населення	216,6	236,0	236,0	223,5	235,9	245,4	256,9
Кількість хворих, які перебувають на обліку у медичних закладах
всього	13079	14297	14177	14426	14617	15246	16283
на 100 000 чоловік населення	916,7	981,5	974,0	992,6	1012,7	1054,0	1128,1

переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,

поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,

поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,

велике поширення річкових терас різного віку.

Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:

попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,

погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,

втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,

погіршення умов проживання людей.

Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.

На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.

В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:

значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,

не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,

встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),

інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,

підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,

найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,

має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов’язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,

серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов’язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.

Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.

Література

Авцын А.П. Введение в географическую патологию. – М.: Медицина, 1972. – 328 с.

Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.

Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.

Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір, 1998. – 356 с.

Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ: Вид-во «Радянська школа», 1996. – С.7-20.

Географічна енциклопедія України. В 3-х т. – Київ: Вид-во ІРЕ ім.Бажана, 1996. – 2 Т. – 120 с.

Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібаник. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.

Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1997. – 726.

Івано-Франківська областіь. Екологічя і оптимізація природнокористування / Укладачі Приходько М.М., Савюк В.О., Дмитраш Н.В. та інші / - Івано-Франківськ, 1996. – С.3-4, 72-77.

Койнов М.М. Природа Станіславської області. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960. – 102 с.

Койнов М.М. Ландшафтная характеристика предкарпатських природно-географических районо. – Географ. сб. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1961. – 120 с.

Методичні вказівки до практичних занять з медичної географії і екології / Укладачі: Гуцуляк В.М., Шевченко В.А. – Чернівці ЧДУ, 1991. – 38 с.

Природа Івано-Франківської області / За ред. Геренчука К.І. – Львів: Вища школа, 1973. – 160 с.

Фельдман Е.С. Медико-географические исследования территории Молдавии. – Кишинев: Штиница, 1977. – 170 с.

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

Чабанюк Л.І.

Медико-екологічні особливості території

Івано-Франківської області.

(Дипломна робота)

Науковий керівник:

доц. Воропай Л.І.

ас. Присакар В.Б.

Допущено до захисту:

зав. кафедрою

проф. В.М.Гуцуляк

Чернівці, 2002

Висновки

В фізико-географічному положенні території Івано-Франківської облатсі ми виділяємо три типи ландшафтів: лісостеповий, лісовий, гірсько-лісовий. Ці ландшафти мають спільні риси:

майже суцільним поширенням в лісостепових ландшафтах лісовидних суглинків,