Реферат на тему:

Приводи CD-R, CD-RW

Поступово CD-R i CD-RW стають такою ж невід’ємною частиною комп’ютера, як жорсткий диск.

Одна з найбільш розповсюджених проблем, з якими стикається більшість активних користувачів комп’ютера – велика кількість старих файлів, що займають багато місця на жорсткому диску. Скопіювати їх на дискети не є зручним способом – буде витрачено дуже багато часу, а надійність зберігання буде сумнівною. З іншої сторони, велика ємність носія CD-R (≈ 650Мб) дозволяє зберігати великі архіви інформації. На компактах можна створювати свої фотоальбоми, навіть відеозаписи, які можна буде потім передивитися на будь-якому іншому комп’ютері, оскільки СD-приводи уже є практично всюди.

Перезаписуючі CD-RW приводи з допомогою спеціальних програм, що звісно входять в комплект, дозволяють легко використовувати їх в якості альтернативи звичайним дискетам. Можна записувати на них дані, стирати їх, перезаписувати, зчитувати на іншому CD- приводі.

Диски CD-ROM випускаються діаметром 5,25 та 3,5 дюймів. Одна з основних проблем, яка виникає при використанні дисків СD-ROM полягає в підвищенні швидкості передачі інформації, яка зчитується. Мінімальна швидкість дорівнює 150Кб/сек. Така швидкість відповідає першому швидкісному CD-ROM. Однак, така швидкість вже не відповідає сучасним вимогам. Інформація на компакт-диски записується з центру (О-доріжка) до країв.

До даних пристроїв відносяться CD-ROM-дисководи. До недавнього часу запис на звичайні компакт-диски проводився тільки в заводських умовах. Для цього для кожного диска створювалась матриця (форма), за допомогою якої інформація переносилась на алюмінієвий диск, який потім покривався захисною пластмасою. З однієї матриці можна роздрукувати сотні тисяч примірників.

В домашніх умовах запис на алюмінієвий диск неможливий. Ємкість такого диска приблизно 650Мб/сек.

Дещо пізніше були розроблені записуючі CD-R дисководи, за допомогою яких можна було проводити запис інформації лазерними променями на диски, виготовлені з такої золотої плівки. Повторний запис інформації на такий диск неможливий. Швидкість запису інформації була дуже низька(запис диска проводився приблизно 1 години).

В даний час розроблені пристрої CD-RW для запису і зчитування лазерних дисків, де запис іде з 4-разовим прискоренням, а зчитування з 20 і більше прискоренням. Ці пристрої дають можливість копіювати звичайні музичні диски, цифрові диски, створювати комбіновані диски. Ці дії проводяться з досить високою швидкістю.

Для наведених типів дисководів розроблено декілька типів компакт-дисків з можливостями одноразового та багаторазового запису. Зчитування з цих дисків може проводитись на будь-якому CD-ROM. Сучасні технології дозволяють проводити запис на диск в декілька етапів, тобто дозаписувати інформацію при потребі.

CD - диски – це диски, які застосовуються для зберігання і перенесення великих об’ємів інформації, в тому числі відео і аудіо, резервних копій важливого програмного забезпечення.

CD-R (CD-Recodable) – звичайний компакт-диск з додатковим реєструючим слоєм між полікарбонатною основою і віддзеркалюючим слоєм. Сам склад реєструючого слоя і оприділює можливості заготовки, тобто допустиму швидкість запису, стійкість перед світлом і температурою, ймовірність збоїв при записуванні та ін. Матеріалом для відзеркалюючого слоя служить золото чи срібло, рідше – сплави алюмінію. Завдяки великому відбиванню зчитувати диски CD-R можна із звичайних приладів CD-RОМ.

Велике значення має запис цього диска. Для цього потрібна попередня колібровка, яка робиться в спеціально відведеному місці на диску, що називається РСА (Pover Colibration Apea), що в перекладі означає “область калібровки потужністю”. Крім РСА є ще одна область службової інформації РМА (Program Memory Area) – “область пам’яті програми”. РСА і РМА розміщуються на початку запису.

РМА використовується для тимчасового зберігання заголовків тома, коли одна сесія записується в декілька прийомів. РСА і РМА – це таблиці фіксованої довжини ємкістю по 100 елементів, що обмежує як загальну кількість випадків запису, так і число етапів формування незакритих сесій.

CD-RW диски (CD-ReWritable) – на відміну від CD-R дозволяють перезаписувати інформацію. Для зчитування CD-RW потрібен привід з автоматичним регулюванням посилення фотоприймача, хоча деякі CD-ROM можуть зчитувати їх як прості диски.

Основні характеристики пишучих приводів:

1. Можливість використання для запису СD-RW дисків.

2. Всі приводи характеризуються трьома швидкостями: швидкістю запису CD-R, швидкістю запису–перезапису CD-RW, швидкістю зчитування CD-ROM.

3. Дуже важливим є розмір внутрішнього буфера. Він показує, скільки секунд запису є в пам’яті на випадок раптового збою. Для того, щоб порахувати цей час, поділити розмір буфера на швидкість передачі даних. Чим вища швидкість запису, тим більшим повинен бути буфер.

4. Середній час доступу не має принципового значення.

5. Приводи можуть відрізнятись кількістю режимів запису:

а) Disk-At-Once – вся інформація на диск записується за один раз, при цьому лазер не виключається. Цей режим використовується при записуванні мастер-копій, а також при записі аудіо CD без проміжків між доріжками;

б) Track-All-Once – лазер включається після запису кожної доріжки. Це самий найрозповсюдженіший спосіб запису, що використовується при записі CD з даними;

в) Sesion-At-Once – лазер за один прохід записує одну сесію, яка може включати в себе декілька треків, потім виключається. Використовується в основному CD-Extra;

г) Packet Writing – запис проводиться невеликими порціями інформації. Виключена можливість пошкодження дисків через малу швидкість передачі даних. В пам’ять комп’ютера загружається спеціальний драйвер. Перед використанням диск форматується особливим способом, що дозволяє працювати з CD-R (CD-RW) – диском, як зі звичайною дискетою, не використовуючи спеціальних записуючих програм.

6. Підтримуючі формати запису:

1) CD-ROM (mode 1 i mode 2) – звичайний формат запису комп’ютерних (цифрових) дисків з даними (специфікація Yellow Book);

2) CD-ROM/XA (extended Arhitecture) – формат, в якому без додаткових переміщень зчитуються як дані, так і звукова (чи відео) інформація;

3) CD-DA (CD-Didital Audio) – основний формат запису музичних компакт-дисків. Набір специфікацій Red Book.

4) CD-G (Karaoke) – аудиск з додатковою графічною інформацією.

5) CD-Text – аудиск з додатковою текстовою (чи графічною) інформацією. Не всі CD-RW приводи пишуть в цьому форматі, хоч це дуже зручний формат, оскільки в ньому можна записати назву кожної пісні на диску і ім’я виконавця.

6) Multisession CD – інформація на диск записується за декілька разів, використовується для дисків з даними. При цьому кожного разу сесія закривається, а диск – ні. Читати такий диск можна на звичайних CD –приводах. Основний недолік є втім, що при закритій сесії витрачається від 13 до 20 Мб для розміщення ТОС (змісту диска), тобто для наступного запису місце може не вистачити.

7) Mixed-Mode CD – спочатку записуються дані, потім аудітреки. В музичних CD-плеєрах не читається. Використовується для запису ігор.

8) CD-extra Mode (CD-Plus) – на CD записуються спочатку аудітреки, потім дані (набір специфікацій Blue Book). Це дозволяє звичайним CD-програвачам працювати з такими дисками.

9) CD-I (Interaktive) – інтерактивний мультимедійний диск ( Green Book).

10) CD-I Ready – зіставляється із стандартними звуковими програвачами, зображення записується в паузу перед першою звуковою доріжкою.

11) CD-I Bridge – в заголовок включаються доріжки, що містять адресні мітки даних одночасно в форматах ХА і CD–І.

12) CD-Video – стандарт відео CD, зображення зберігають в AVI чи MPEG форматах.

13) Photo-CD – використовується для зберігання колекцій фотографій.

7. Інтерфейс – ще одна характеристика приводу. Внутрішній привід з інтерфейсом ІДЕ найбільш зручний для домашнього використання, інтерфейсу SESI (внутрішній чи зовнішній) – для професіонального використання. Внутрішні пристрої з інтерфейсом LPT працюють доволі повільно, а інтерфейс USB поки що зустрічається рідко.