Компьютеpи з'явилися дуже давно в нашому житті, але тільки останнім часом їх почали так посилено використовувати в багатьох сферах людського життя. Ще десять років тому було рідкістю побачити який-небудь персональний комп'ютер - вони були, але були дуже дорогі, і навіть не кожна фірма могла мати в себе в офісі комп'ютер. А тепер? Тепер у кожному третьому будинку є комп'ютер, що уже глибоко ввійшов у життя самих мешканців удома.

Сама ідея створення штучного інтелекту з'явилася давним давно, але тільки в 20 сторіччі її почали здійснювати. Спочатку з'явилися величезні комп'ютери, що були розміром із величезний будинок. Використання таких машин, як ви самі розумієте, було не дуже зручно. Але що поробиш? Але світ не стояв на місці - змінювалися люди, змінювалася їхнє середовище існування, і разом із ній змінювалися і самі технології, усе більше удосконалюючись. І комп'ютери ставали усе менші і менші, поки не досягли сьогоднішніх розмірів.

Спочатку люди вели своє спілкування з комп'ютерам за допомогою перфокарт. Перфокарти - це невеликі картки, на які нанесені ряди цифр. У комп'ютера був “дисковід”, у який уставлялися самі карти і він за допомогою маленьких голочок ставив дірочки на цифрах. Таке спілкування мало кому доставляло задоволення - адже не дуже зручно тягати із собою купи перфокарт, що після одного використання доводилося викидати.

Але, як і інші технології, процес спілкування людини зі штучним інтелектом перетерпів зміни. Тепер людина проводить свою бесіду з комп'ютером за допомогою клавіатури і мишки. Це досить зручно й іноді навіть доставляє задоволення людині.

Компютери є одним із самих значних досягнень людської думки, вплив якого на розвиток науково-техничноого прогресу важко переоцінити. Області застосування ЕОМ безупинно розширюються.

У результаті цього перетворення комп'ютери стали застосовуватися всюди. Вони керують роботою касових апаратів, стежать за роботою автомобільних систем запалювання, ведуть облік сімейного бюджету, або просто використовуються в якості розважального комплексу… Але це тільки мала частина можливостей сучасних комп'ютерів. Більше того, бурхливий прогрес напівпровідникової мікроелектроніки, що представляє собою базу обчислювальної техніки, свідчить про те, що сьогоднішній рівень як самих комп'ютерів, так і областей їхнього застосування є лише слабкою подобою того, що наступить у майбутньому.

Комп'ютери починають торкатися життя кожної людини. Якщо ви занедужаєте, і якщо вас направлять у лікарню, то потрапивши туди, ви опинитеся у світі, де від комп'ютерів залежать життя людей (у частині сучасних лікарень ви навіть зустріньте комп'ютерів більше, ніж самих пацієнтів, і це співвідношення буде згодом зростати, переважуючи число хворих). Поступово вивчення комп'ютерної техніки намагаються вводити в програми шкільного навчання як обов'язковий предмет, щоб дитина змогла вже з досить раннього віку знати будову і можливості комп'ютерів. А в самих школах (в основному на заході й в Америці) уже багато років комп'ютери застосовувалися для ведення навчальної документації, а тепер вони використовуються при вивченні багатьох навчальних дисциплін, що не мають прямого відношення до обчислювальної техніки. Навіть у початковій школі комп'ютери впроваджуються для вивчення курсів елементарної математики і фізики. Самі мікропроцесори одержали не менш широке поширення ніж комп'ютери - вони вбудовуються в кухонні плити для приготування їжі, посудомийні машини і навіть у годинники.

Дуже широке поширення одержали ігри, побудовані на основі мікропроцесорів. Сьогодні ігрова індустрія займає дуже велику частину ринку, поступово витісняючи з нього інші розваги дітей. Але для дитячого організму дуже шкідливо сидіти годинами за монітором і запекло натискати на клавіші, тому що в дитини може розвитися своєрідна хвороба - коли в нього тільки одне на розумі - комп'ютер, і більше нічого. Діти з такою хворобою звичайно стають агресивними, якщо їх починають обмежувати в доступі до ігор. У таких дітей відразу пропадає будь-яке бажання робити щось, що не відноситься до комп'ютера і що їм не цікаво - так вони починають закидати своє навчання, що веде до не дуже гарних наслідків.

Зараз на промислових підприємствах використовується багато робототехничних пристроїв; несподівані і надзвичайні види роботів починають заповнювати і науково-дослідні лабораторії. Існує багато хірургічних і точних виробничих операцій, що можуть і будуть виконуватися роботами, керованими комп'ютерами (тому що в багатьох випадках роботи справляються з цими діями краще ніж люди). Можливість і доцільність застосування роботів у якості слуг, офіціантів, квиткових касирів і в інших ролях уже знайшли свій відбиток у продукції кіно і телебачення, у книгах. Але, на жаль, поки - це всі мрії, котрі люди поступово намагаються втілити в реальність.

Але адже не всіма якостями комп'ютер поступається своєму творцю - людині. Адже він здатний тепер вирішувати завдання підвищеної складності в будь-яких кількостях за дуже швидкий проміжок часу і притім без помилок в обчисленнях. Раніш, при комп'ютерах перших поколінь, звичайно, усі важкі обчислення легше було робити вручну, уникаючи залучення ЕОМ у процес розв'язання. Це приносило багато помилок, але зате було менш клопітно і головне - набагато швидше. З появою комп'ютерів, починаючи приблизно, із 4-ого покоління проблема швидкості розрахунків відпала сама собою, і людина поступилася першістю своєму ”дитяті” - комп'ютерам. Але найбільший плюс, яким володіли комп'ютери, ще з часів ЕОМ - пам'ять комп'ютера. З самого початку пам'ять ЕОМ, завдяки майстерності розроблювачів пристроїв, що запам'ятовують, почала конкурувати з пам'яттю людини, повільно, але впевнено перевищуючи обєм людської. Спочатку вона була трохи менше ніж об'єм пам'яті людини, але незабаром перевищила цю планку, і тепер нам уже важко порівняти ці два параметри, тому що машина пішла від людини далеко вперед.

Отже, в майбутньому людству не обійтися без допомоги комп’ютерів.