ФІнансово-економічні інформаційні системи

план.

Теоретична частина.

1. Вступ.

2. Сутність та функції фінансово-економічних інформаційних систем.

3. типологія фінансово-економічних інформаційних системю

Практичний огляд.

4. Мережа передачі інформації НБУ.

5. Мережа s.w.i.f.t.

6. Висновки.

Теоретична частина.

І. Вступ.

Розвиток інформаційних технологій у середині 90-х років призвів до фактичного створення найбільш розвиненою частиною людства того самого "інформаційного суспільства", про яке так багато казали останнє десятиріччя, що його перестали сприймати серйозно. Увесь розвиток людства, у тому числі і в економіці, визначається зараз і буде визначатися наступне десятиріччя досягненням нового якісного рівня одразу двома фундаментальними процессами: розвитком нових технологій, в першу чергу інформаційних, та швидкою глобалізацією економіки, що зараз спирається на перший процес. Отже аналіз цих двох понять у сукупності дає нам змогу визначити, проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку фінансово-економічних інформаційних систем.

ІІ. Сутність та функції фінансово-економічних інформаційних систем.

Для початку потрібно дати визначення інформаційній системі як такій:

Інформаційна система - це сукупність взаємопов'язаних впорядкованих інформаційних елементів, що взаємодіють між собою.

Вона містить такі основні елементи:

• Канали зв'язку (телефонні, оптичні, супутникові, радіоканали тощо);

• Інформаційні вузли - вузли, між якими здійснюється обмін інформацією завдяки каналам зв'язку (кінцеві користувачі, сервери, інформаційні банки тощо).

Фінансово-економіча інформаційна система (ФЕІС) - це інформаційна система, що використовується для вирішення завдань обміну економічною інформацією. Вона дає змогу отримувати та надсилати інформацію будь-якого характеру. Взагалі, таке поняття є дуже широким, тому для його розуміння потрібно розглянути основні функції, що можуть виконувати фінансово-економічні інформаційні системи:

• Трансфертні платежі;

• Організація та участь на ринку економічної інформації;

• Забезпечення інформаційної безпеки для кінцевих користувачів;

• Забезпечення безпеки всієї інфраструктури інформаційної системи;

• Організація електронної торгівлі;

• Електронна пошта з підвищеним рівнем захисту;

• Перевірка та ідентифікація фінансових документів;

• Здійснення клірингових платежів по міжбанківським рахункам;

• Фінансовий контроль над іншими організаціями;

• Організація on-line конференцій, форумів, семінарів, тощо.

Звісно не кожна ФЕІС виконує всі ці функції одразу. Більш поширеними є монофункціональні ФЕІС, або ФЕІС, що виконують декілька з цих функцій.

ІІІ. Типологія ФЕІС.

Досі немає єдиної, загальновизнаної типології ФЕІС. Але можна поділяти ФЕІС за різними факторами:

• За характером функціональності:

• Монофункціональні. До цієї категорії належать ФЕІС, що були створені для здійснення лише однієї функції. Прикладом може бути Financial Information System of the University of Georgia. Ця ФЕІС покликана лише забезпечувати студентам можливість сплачувати за навчання. Тобто єдина функція ціеї системи - впровадження клірингової сплати за навчання. Монофункціональні ФЕІС зазвичай мають просту інфраструктуру та зустрічаються досить рідко.

• Багатофункціональні ФЕІС зустрічаються значно частіше. Кількість функцій, що реалізуються ними та степінь їх реалізації можуть коливатися у досить широких межах. Прикладом багатофункціональної ФЕІС може бути відома система REUTERS. Вона виконує цілий ряд функцій - від надання безкоштовної інформації про стан різних фінансових ринків до виконання фінансового аналізу певних компаній "на замовлення".

• За цільовим призначенням:

• ФЕІС, що призначені для забезпечення передачі фінансових документів між підрозділами та центральними вузлами по обробці інформації цієї структури. Це так звані "внутрішньоцільові" ФЕІС. Прикладом може бути Мережа передачі інформації НБУ (МПІ НБУ). В даному випадку "верхній" рівень банківської системи України виступає саме як структура.

• ФЕІС, що призначені для підтримки різних фінансових транзакцій та документообігу між різними фінансовими структурами. Це так звані "зовнішнньоцільові" ФЕІС. Прикладом може бути ФЕІС ММВБ.

• ФЕІС "змішаного" цільового призначення поєднують обидві цілі. Прикладом такої ФЕІС може бути всесвітньо відома система SWIFT.

• За масштабом реалізації доступу:

• Глобальні ФЕІС. До них відносяться ФЕІС, що доступні через глобальні мережі, або ж ФЕІС, що самі утворюють інтрамережу, що у своїх масштабах зрівняна з глобальною. До перших відносяться такі ФЕІС як Bloomberg. Ця система може бути доступна лише через Інтернет. До другої групи можна віднести такі ФЕІС як REUTERS та SWIFT.

• ФЕІС регіонального масштабу. Зазвичай до таких ФЕІС належать інтрамережі, що створені для підтримки та поєднання з центральною структурою певної галузі, що у даному регіоні посідає провідне місце. Прикладом може бути спільна інтрамережа нафтогазової компанії ЛУКОЇЛ та АНЕКСІМ Банку, що охоплює Тюмень та Москву.

• Локальні ФЕІС. До них зазвичай належать невеликі за масштабом "внутрішньоцільові" ФЕІС.

• За рівнем безпеки:

• ФЕІС з найвищим рівнем безпеки. До них належать ФЕІС, що мають окремі канали зв'язку, та не використовують Інтернет, радіоканали, телефонні лінії чи незакодовані супутникові канали. Зазвичай такі ФЕІС вимагають високу платню за користування їх послугами та мають власну службу безпеки. (SWIFT, REUTERS).

• ФЕІС з високим рівнем безпеки. Такі системи використовують додаткові, не власні канали зв'язку, але зазвичай вони мають не менш ніж 128-бітне кодування. (The Financial Times FIS).

• ФЕІС з низьким рівнем безпеки. До них належать слабозахищені, або взагалі не захищені ФЕІС.

• За вартістю використання:

• Безкоштовні ФЕІС. Зазвичай такі системи надають доступ до економічної інформації рекламного характеру.

• Загально доступні ФЕІС (до 50$ на місяць). До них належать ФЕІС, що надають практично лише інформацію про стан ринків для людей без спеціальної економічної освіти(Bloomberg).

• Професіональні ФЕІС (від 50$ до 600$ на місяць). Ці системи в основному орієнтовані на людей, що досить добре освічені в економіці.

• ФЕІС для банків та інших організацій ( від 600$).

Зробивши оглядову характеристику предметної області ФЕІС, ми можемо зробити висновки, що до цього часу, теоретичний аспект ФЕІС вивчений досить мало. Але, незважаючи на це, на Україні вже зараз діє цілий ряд ФЕІС, тож Україна має шанси увійти до групи країн з високим рівнем глобалізації економіки.

Практичний огляд.

ІV. Мережа передачі інформації НБУ.

Необхідність створення відомчої мережі передачі інформації НБУ обумовлена такими причинами:

• впровадженням нових банківских застосувань, включаючи такі, що стосуються обслуговування бюджету України, торгівлі урядовими цінними паперами, безготівкового грошового обігу в Україні;

• потребами оперативного управління банківськими технологіями та взаємодії з іншими фінансовими закладами, що знаходяться як на території України, так і за її межами;

• переходом телекомунікаційної мережі НБУ до використання цифрових каналів на базі оптоволоконних магістралей для передачі інформації, що забезпечують надійний обмін інформацією належної якості, оскільки застосовуються альтернативні маршрути, підвищується ефективність використання ресурсів мережі.

Нова мережа передачі інформації (МПІ) надаватиме численні послуги, включаючи послуги електронної пошти, передачу голосових повідомлень, відеоінформації тощо. Це зробить взаємодію її користувачів зручною та продуктивною, забезпечуючи:

• швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережевих послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах НБУ, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України;

• міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі НБУ на базі об'єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнані регіональні управління НБУ, що знизить витрати на міжміські переговори;

• об'єднання локальних обчислювальних мереж.

Загальна довжина каналів 7650 км.

З МПІ НБУ взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи інших комерційних банків та фінансових інституцій України. В той же час передбачена можливість включення до цієї мережі відділень та філій інших банків, а також урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з НБУ, якщо їх задовільняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься через програмні чи апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ з зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж.

В МПІ НБУ використовується протокол Frame Relay – інтерфейс між користувачами та обладнанням мережі для одночасної передачі даних й голосу по одному й тому ж фізичному каналу зв`язку з максимальним використанням його полоси пропускання, а в міру створення відповідних умов, наявності потреб та каналів зв`язку більшої пропускної здатності без особливих затрат можна буде перейти на АТМ- протокол.

Прямими магістральними каналами (трактами, що орендуються в УДПЕ “УКРТЕЛЕКОМ” та СП “Совам Телепорт Київське відділення”) ) зв'язані регіональні вузли МПІ НБУ, між якими відбувається найбільш інтенсивний трафік - Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса й Дніпропетровськ (виділені синім кольором). Такі вузли називаються "основними" (backbone) вузлами мережі. Решта – регіональні вузли МПІ НБУ.

V. S.W.I.F.T. - Загальні відомості.

У 1973 році 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки заснували Society for Worldwide Inerbank Financial Telecommunication S.W.I.F.T. (Співтовариство всесвітніх інтербанківських фінансових телекомунікацій) з метою створення міжнародної мережі для передачі даних між фінансовими організаціями.

Сьогодні S.W.I.F.T. є провідною міжнародною організацією у сфері фінансових телекомунікацій, що забезпечує оперативну, безпечну і абсолютно надійну передачу фінансових повідомлень по всьому світу.

На даний момент користувачами S.W.I.F.T. є понад 6000 найбільших банків та фінансових організацій, таких як брокерські фірми, компанії цінних паперів, біржі, центральні депозитарії та ін., з 177 країн.

S.W.I.F.T. отримав підтримку світового фінансового співтовариства, а запропоновані та реалізовані ним концепція, формати та правила передачі фінансової інформації набули статус стандарту дефакто.

Щоденний обсяг повідомлень, що передаються по мережі S.W.I.F.T., перевищує 3.5 млн. сумарною вартістю понад 2 трилліонов доларів США.

S.W.I.F.T. Не тільки є найбільшою світовою мережею передачі інформації, але і надає спеціальне обладнання та програмне забезпечення для роботи у мережі.

Основні переваги S.W.I.F.T.

• S. W. I. F. T. Приймає на себе фінансову відповідальність за точну, повну та вчасну доставку повідомлень. Жодна інша організація, що надає мережу для передачі даних, не може цього гарантувати

• Комбінування фізичних та логічних заходів по безпеці, а також застосування різноманітних видів шифрування попереджає можливість зміни повідомлення у процесі його передачі по мережі S. W. I. F. T. Ніхто окрім відправника та одержувача повідомлення не може вважати його зміст

• Доставка повідомлень виробляється за декілька секунд, причому їхня перевірка та підтвердження справжності здійснюється цілком автоматично.

• Стандарти та технологія S.W.I.F.T. Надають можливість створювати прикладні програми для автоматичної обробки повідомлень. Завдяки цьому збільшується продуктивність та зменшуються витрати на ручну обробку повідомлень

КОРИСТУВАЧІ МЕРЕЖІ S. W. I. F. T. (в цілому по світу):

Загальна кількість країн	184
Кількість членів	2, 848
Кількість асоційованих членов	2, 739
Кількість участников	1061
Загальна кількість користувачів	6, 648

Розподіл трафіка повідомлень S. W. I. F. T. у 1999 році в цілому по світу

Платежі	64,0%
Операції з цінними бумагами	9, 6%
Форексні угоди, грошові ринки та похідні	19, 7%
Документарні операції	3, 8%

VI. висновки.

Дослідивши дане питання я дійшов до висновку, що в Україна тільки зараз починає формувати нові фінансово-економічні інформаційні системи. Отже, саме зараз українським спеціалістам з мережевих технологій варто звернутися і перейняти досвід у західних спеціалістів. Також досі не має чіткої класифікації ФЕІС та теоретичного дослідження питання ФЕІС.