Реферат з біології

на тему:

Характеристика рослин:

АКОНІТ СТРОКАТИЙ, АКТИНІДІЯ КОЛОМІКТА,

АЛОЕ ДЕРЕВОПОДІБНЕ

АКОНІТ СТРОКАТИЙ
(аконiт стрункий)
Aconitum variegatum (A. gracile)
 

Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебло висотою, до 100 см, пряме. Листки черешковi пальчастороздiльнi. Квiтки голубi, синюватi або жовтi, в розлогiй китицi, неправильної форми. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - збiрний, з голих або слабоопушених листянок.

Росте в Карпатах на луках, серед чагарникiв, на лiсових галявинах, в долинах гiрських рiчок.

Для виготовлення галенових препаратiв викопують восени коренебульби. У народнiй медицинi використовують також траву, заготовлену пiд час цвiтiння.

Коренебульби аконiту строкатого мiстять алкалоїди (аконітин, аконiфiн, ацетилзонгорин, зонгорамiн та iншi).
Галеновi препарати аконiту мають болетамувальну, протимiкробну, протипухлинну активнiсть.

Використовують при ревматизмi, невралгiї, мiгренi, ішіасі, злоякiсних пухлинах, простудних захворюваннях дихальних шляхiв.
Внутрiшньо - настоянку по 5 крапель на 20 мл води приймати двічі на день до їди. Лiкування слiд проводити пiд наглядом лiкаря у зв'язку з тим, що рослина отруйна. При передозуваннi можливе отруєння.

Симптоми отруєння: вiдчуття онiмiння язика, обличчя, а потiм - всього тiла. З'являються печія в грудях та черевi, нудота, блювота, мимовiльне сечовидiлення. Розвивається м'язева слабiсть. Виникає сильний головний бiль, шум у вухах, головокружiння, потемнiння в очах, порушення зору (всi предмети в зеленому кольорi), сухiсть у ротi, судоми кiнцiвок. Втрата свiдомостi. Дихання часте, поверхневе, може настати миттєва зупинка дихання.

З боку серцево-судинної системи спостерiгається зниження артерiального тиску, на початковiй стадiї розвиваються брадикардiя, екстрасистолiя, потiм настає пароксизмальна тахiкардiя, яка переходить у фiбриляцiю шлуночкiв.

Лікування: промивання шлунка, сольовi послаблювальні засоби, активоване вугiлля. Форсований дiурез (фуросемiд) внутрiшньом'язово або внутрiшньовенно 1% - 2 мл, гемосорбцiя, внутрiшньовенно розчин глюкози 5% - 500 мл, розчин новокаїну 1%-20 мл у вену, магнiю сульфат внутрiшньом'язово 25% -10 мл.

АКТИНІДІЯ КОЛОМІКТА
Actinidia kolomikta

Багаторiчна рослина родини актинiдiєвих. Ліаноподібний кущ. Листки черговi, цiлiснi. Квiтки правильнi. Цвiте у липнi. Плід - ягода з конiчним гострим носиком.

Культивують як плодоягiдну культуру.

Для приготування галенових лiкарських форм використовують плоди i листя. Свiжi плоди їстiвнi, але гiркуваті.

Плоди актинiдiї мiстять алкалоїди, аскорбiнову кислоту, каротин, рутин. У листі є кумарини, монотерпени. У насiннi - олiя, до складу якої входить арахiдонова, лiнолева, лiноленова, пальмiтинова i стеаринова кислоти.

Препарати актинiдiї мають протикашлеву, загальнозміцнювальну, протизапальну, антисептичну сечогiнну дію.

Застосовують при набряках, бронхiальнiй астмi, коклюшi, фiзичнiй втомi.

Мiсцево - при ревматизмi, люмбаго, паралiчi, гонореї.
Внутрiшньо - настiй листя актинiдiї (1:10), приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Можна вживати свiжi ягоди актинiдiї по 50 г тричі на день. Рiдкий екстракт актинiдiї (по 25 крапель тричі на день) - загальнозмiцнюючий, сечогiнний засiб.

Зовнiшньо - настiй листя (1:10) для компресiв на суглоби при ревматизмi, люмбаго, паралiчi.

АЛОЕ ДЕРЕВОПОДІБНЕ
(столiтник, сторічник)
Aloe arborescens

Багаторiчна вiчнозелена рослина родини лiлiйних. Стебло дерев'янисте, кiльчасте. Листки черговi, мечеподібно-видовжені, м'ясистi, з шипуватим краєм. Квiтки оранжевi, зiбранi в китицю. Цвiте рiдко. Плід - коробочка.

Вирощують як кiмнатну та оранжерейно-декоративну рослину.

З лiкувальною метою використовують сік iз розвинених листкiв.
Алое мiстятить антраглiкозиди (алоїн, гомонаталоїн, рабар-берон), антрахiнони (емодин, хризофанол), смоли, ферменти, вiтамiни, ефiрнi олiї.

Галеновi препарати алое мають проносну, протизапальну, антимiкробну, ранозагоювальну, iмуностимулюючу жовчогiнну, дiю, посилюють апетит.

Застосовують при виразцi шлунка i дванадцятипалої кишки, захворюванях печiнки, гiпохромнiй анемiї, бронхiальнiй астмi, гастритi, для пiдвищення стiйкостi органiзму до інфекційних захворювань

Внутрiшньо - свiжий сік по 1 д ложцi на прийом при запо-рах, гастритах iз зниженою кислотнiстю, для пiдвищення стiйкостi органiзму до iнфекцiйних захворювань. Сироп алое з залiзом "залiзне вино" вживати при гiпохромнiй анемiї по 1 ч ложцi тричі на день. При виразцi шлунка i дванадцятипалої киш-ки застосовують сік алое з медом i червоним вином "Кагор" (150 мл соку алое, 150 г меду бджолиного лiтнього i 500 мл вина настоювати в темному i прохолодному мiсцi 12 днiв, час вiд часу взбовтувати). Приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день за 20 хвилин до їди на протязi 20 днiв. Пiсля 30 днів перерви курс лiкування можна повторити. На протязi року таких курсiв можна зробити чотири.

Рiдкий екстракт використовують для iн'єкцiй пiд шкiру при гастриті, кон'юнктивiтi, кератитi, бронхiальнiй астмi.

Зовнiшньо - сік алое для закапування в нiс при ринiтi; компреси з соком алое при гнiйних ранах, виразках, пролежнях, лишаях; тампони при ерозiї шийки матки. Лiнiмент з алое - для лiкування i профiлактики пошкоджень шкiри при променевiй терапiї.

В дерматології рідкий сік алое застосовують всередину або парентерально при туберкульозі шкіри, облисінні, склеродермії; зовнішньо - в косметиці з метою профілактики і лікування передчасного старіння шкіри обличчя, шиї; при облисінні втирати в корені волосся.

При ранах треба розрiзати листок алое вздовж i прикласти внутрішньою стороною до пошкодженого місця. За 5-6 днiв рана загоїться.