Реферат з біології

на тему:

Характеристика рослин:

БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ
БОРЩІВНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
БОРЩІВНИК МОХНАТИЙ

БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ
(блекіт, блекотна, болиголова, бугила, булиголова, буглав,
вонючка, дудва, мутник, омег, свистуля, сикавка, цикута)
Conium maculatum

Дворiчна трав'яниста майже гола рослина родини селерових. Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, порожнисте, з бурими плямами. Листки з порожнистим черешком. Квiтки дрiбнi, бiлi, в зонтиках. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - двосiм'янка.

Росте на лiсових галявинах, луках, засмiчених мiсцях.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють надземну частину рослини до початку цвiтiння.

Рослина мiстить алкалоїди (конiїн, конгiдрин), ефiрну олiю.

В ботанічній назві рослини - коніум - відображена його токсичність. Грецьке слово "коніум" походить від "коне", що значить "умерщвление". В стародавній Греції користувалися отрутою, виготовленою із коніума, для відсторонення політичних суперників.

Осуджених на смертне покарання людей вбивали сумішшю, яка складалася із опію і екстракту або соку болиголова. Встановлено, що отрутою (соком видавленим із болиголова), був отруєний знаменитий древньогрецький філософ Сократ.

Використовують як болетамувальний, протисудомний, кровоспинний засiб. Зовнiшньо - при ревматизмi, подагрi.

При самолiкуваннi препаратами болиголова, а у дiтей при виготовленнi i смоктаннi "свистульок" із порожнистого стебла може статися отруєння.

Симптоми отруєння: нейротоксична дiя болиголова пов'язана iз збудженням центральної нервової системи, блокади М-холiнорецепторiв; симптоми отруєння розвиваються уже через 1,5 - 2 години, iнколи через 30 - 40 хв. Спостерiгається посилене видiлення слюни, нудота, блюання, болi у животi, розширення зiницi ока, тахiкардiя, порушення ковтання, клонiко-тонiчнi судоми, пригнiчене дихання, втрата свiдомостi, колапс, паралiч кiнцiвок, втрата чутливостi шкiри, м'язева слабiсть, асфiксiя.
Iнколи отруєння може спостерiгатись при поїданнi кореневища болиголова.

Лікування: промивання шлунка через зонд розчином калiю перманганату 0,05%, внутрішньо - активоване вугiлля, сольові послаблюючі засоби (магнiю або натрiю сульфат), внутрiшньом'язово розчин магнiю сульфату 25% - 10 мл. При судомах внутрiшньом'язово вводити розчин барбамiлу 10% - 10 мл, штучне дихання. При порушенні серцевого ритму вводять розчин новокаїнамiду 10% - 10 мл.

БОРЩІВНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Heracleum sphondylium
 

Дво- або багаторiчна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових. Має товстий, м'ясистий, багатоголовий, зовнi жовтий, усерединi бiлий корiнь. Стебло прямостояче, порожнисте, ребристе, слабо розгалужене, до 120 см заввишки. Листки тричiрозсiченi, з округлояйцевидними або перисто-роздiльними частими сегментами; нижнi - довгочерешковi, верхнi - майже сидячi. Квiтки бiлi або червонуватi, в складних зонтиках. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка.

Росте в Карпатах на луках, по чагарниках.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують корiнь i листя. Листя заготовляють пiд час цвiтiння рослини. Коренi викопують восени або навеснi.

Усi частини рослини мiстять ефiрну олiю, кумарини, фурокумарини, аробан, аргiнiн, глютамiн, мiнеральнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати мають спазмолiтичну, протизапальну, протиепiлептичну, протипухлинну, знеболюючу дiю.

Застосовують при ревматизмi, запальних процесах шлунково-кишкового тракту, епiлепсiї, проносах, пухлинах, захворюваннях шкiри, для стимуляцiї апетиту.

Молоде, свiже листя використовують у їжу: готують салати, зелений борщ; заготовляють на зиму: квасять, маринують, солять.
Внутрiшньо - вiдвар корiння (1 ч ложка подрiбненої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар корiння (1 д ложка сировини на 200 мл окропу), промивати ушкодженi дiлянки шкiри. Припарки з коріння та листя накладають на суглоби при болях і рематизмi.

БОРЩІВНИК МОХНАТИЙ
Heracleum villosum
 

Велика трав'яниста двох- iнколи багаторiчна рослина родини селерових. Вся рослина покрита щiльними волосками. Стебло товсте, борозенчасте, до 200 см заввишки. Листки трiйчастi або перистороздiльнi, з яйцепонібими пилчастими сегментами або перистороздiленими частками. Квiтки білі, iнколи червонуватi, зiбранi у великi складнi багатопромененi зонтики. Зав'язь нижня, двогнiздна, в перiод цвiтiння з пушком. Зовнiшнi пелюстки крайових квiток у зонтиках завжди великi. Цвiте у липнi - серпнi. Плоди - двосiм'янка, зворотньояйцевидної форми, при дозрiваннi розпадається на два плоди, якi висять на цiльнiй ниточцi.
Росте в Карпатах на луках, лiсових галявинах, берегах рiчок, насипах бiля дорiг.

Для лiкарських потреб заготовляють кореневище з корінням i траву.
Рослина мiстить ефiрну олiю, фурокумарини.

Галеновi препарати борщівника мають заспокiйливу, протисудомну дiю.

Застосовують при неврозах, епiлепсiї, проносах.

Внутрiшньо - вiдвар кореневища (1 д ложка подрiбненої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Слiд пам'ятати, що рослина належить до отруйних. Тому слiд дотримуватись визначених доз, не перебiльшувати. При заготiвлi трави борщiвника мохнатого слiд остерігатися вiд контакту з рослиною (працювати в рукавицях), бо можуть розвинутись важкi опiки шкiри.

Симптоми отруєння: контакт шкiри та слизових оболонок з волосками рослини проявляється опiками.

Лiкування: при утвореннi пухирцiв їх зрiзають, пошкоджену шкiру i слизовi оболонки обробляють розчином калiю перманганату, наносять мазi "Локакортен", "Синалар", синтомiциновий лiнiмент, рани зрошують розчином новокаїну, призначають пов'язки з фурацилiном, мазь Вишневського, антигiстамiннi засоби.