Назва реферату: І.І.Мечников – видатний вчений-мікробіолог
Розділ: Біологія

І.І.Мечников – видатний вчений-мікробіолог

Народився у 1845 р. в селі Іванівна тепер Куп’янського району Харківської області. Він відомий російський та український біолог. Один з основоположників ембріології, порівняльної патології, імунології та мікробіології.

1864 – закінчив Харківський університет.

1864-1867 – спеціалізувався в Німеччині та Італії, де вивчав ембріологію безхребетних тварин.

1867 – захистив магістерську дисертацію.

1868 – захистив докторську дисертацію.

З 1867 Мечніков працює доцентом.

1870-1882 – працює професором з зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі.

1886 – Мечніков разом з Гамалією заснував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію (тепер Вірусології і епідеміології Одеський науково-дослідний інститут).

Мечніков створив першу російську школу мікробіологів, імунологів, патологів.

1887 – на запрошення Пастера Мечніков переїхав до Парижа, де організував лабораторію при Пастерівському університеті, якою завідував до самої смерті. Мечніков установив спільні закономірності в розвитку хребетних та безхребетних тварин, запропонував теорію багатоклітинних організмів.

Відкрив явище фагоцитозу, за що йому було присуджено Нобелівську премію у 1908 р.

Мечніков приділяв багато уваги розробці проблеми імунітету, запалення, довголіття, вивченню інфекційних хвороб (холери, черевного тифу, сифілісу).

За світоглядом Мечніков був переконаним матеріалістом і послідовником дарвіністів.

Його іменем названо бактеріологічний інститут на базі пастерівського пункту та бактеріологічної станції, сучасна назва з 1865 р.

Інститут розробляє проблеми:

реактивність та алергія;

епідеміологія;

мікробіологія та паразитальні хвороби;

вірусологія;

вірусні та інфекційні хвороби.

Наукові праці Мечнікова відносяться до важливих рядів біології та медицини.

1866-1886 р. розробляв питання відносної еволюції та ембріології, будучи разом з Ковалевським одним з засновників цього напрямку.

Мечніков разом з відомим ученим Є.Ру штучно викликав сифіліс у мавпи у 1903 р.

Велике місце в працях Мечнікова займали питання старіння. Він вважав, що старість та смерть у людини наступають передчасно, в результаті самоотрави організму мікробами та іншими отрутами.

Найбільше звертав увагу у відношенні кишкової флори. На основі своїх уявлень він запропонував ряд профілактичних та гігієнічних заходів боротьби з само отрутою організму. Це стерилізація їжі, обмежене вживання м’яса, вживання молочнокислих продуктів.

Кінцевою ціллю боротьби з передчасною смертю Мечніков рахував “ортобіоз” – винахід “цінного та щасливого” циклу життя, яке закінчувалося природною смертю.

Серед багатьох його праць порушені питання загальнотеоретичної та філософської проблеми. В ранніх його працях, присвячених питанням дарвінізму, Мечніков назвав ряд ідей, які перебільшили сучасне поняття деяких питань еволюції.

Приписуючи себе до сторонників “раціоналізму”, він критикував релігійні, містичні, ідеалістичні поняття.

Головну роль в людському прогресі Мечніков приписував науці. Він почесний член багатьох зарубіжних АН, наукових інститутів та організацій.

Безсумнівно, що вклад в біологічну науку – величезний, в тому числі і в мікробіологію.

Без вищеперечислених досліджень, відкриттів, теорій, неможливий розвиток мікробіології.

Він мав численних учнів та наступників, які пишаються таким вчителем та далі розвивають та досліджують різні сфери біологічних наук.