Назва реферату: Перестріч гайовий, перстач білий, перстач гусячий
Розділ: Біологія

Перестріч гайовий, перстач білий, перстач гусячий

ПЕРЕСТРІЧ ГАЙОВИЙ
(брат-і-сестра, братики, братки, братчики, день-i-нiч,
жовтушка, зебрій, iван-i-марiя, мар'янник, сестрички)
Melampyrum nemorosum

Однорiчна трав'яниста напiвпаразитна рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, до 50 см заввишки, опушене бiлуватими волосками. Листки простi, супротивнi, короткочерешковi. Квiтки двостатевi, неправильнi, золотаво-жовтi, трохи пониклi, в пазухах великих приквiткiв, зiбранi в однобiчнi колосо-китицеподібнi суцвiття, верхнi приквiтки пiд час цвiтiння яскраво-фiолетовi. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.
Росте в мiшаних лiсах, по чагарниках.
Для виготовлення галенових препаратiв зiбрають траву пiд час цвiтiння рослини.
Трава перестрiчу гайового мiстить алкалоїди, глiкозиди.
Галеновi препарати застосовують при захворюваннях серця, шлунково-кишкового тракту, алергiчних реакцiях, для лікування ран, екземи, корости, дiатезу.
Внутрiшньо - настiй трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 д ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - настiй (3 ст ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 2 год) служить для обмивання i мiсцевих ванн.
Симптоми отруєння: нудота, блювання, пронос, болi в животi, болi за грудиною, порушення дихання.
Лiкування: промивання шлунка, активоване вугiлля, послаблюючi сольовi засоби, кофеїн, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл пiд шкiру, при спазмах коронарних судин валiдол або нiтроглiцерин пiд язик.

ПЕРСТАЧ БІЛИЙ
(п'ятиперстник, п'ятипал)
Potentia albа

Багаторiчна трав'яниста рослина з товстим здерев'янiлим кореневищем, родини розових. Прикореневi листки - пальчастороздiльнi, з довгими черешками, зверху - темно-зеленi, голi, зiсподу - срiблястоволосистi. Квiтконоснi стебла тонкi, висхiднi. Квiтки двостатевi, п'ятипелюсткові, правильнi, зiбранi в рiдкi пiвзонтики; пелюстки бiлi. Цвiте у травнi - червнi. Плід складається з горiшкоподібних сiм'янок.
Росте у лiсах, чагарниках, на узлiссях Карпат.
Для медичних потреб заготовляють траву або цiлу рослину з корiнням.
Рослина мiстить полiфеноли, мiкроелементи (кобальт, марганець, нiкель, срiбло, золото, елементарний йод, анiон йодистої кислоти).
У клiнiчних умовах встановлено, що водний настiй рослини є ефективним засобом для лiкування тиреотоксикозу. Крiм того виявлено позитивний вплив цiєї рослини при лiкуваннi простудних захворювань, кашлю, бронхiальної астми, гіпертонічної хвороби, стенокардiї, миготливої аритмiї i порокiв серця, панкреатиту, жiночих захворювань, виразкової хвороби шлунка i дванадцятипалої кишки.
Внутрiшньо - настiй (10 г сировини на 200 мл окропу), приймати по 1 ст ложцi тричі на день пiсля їди.
При стенокардiї, тиреотоксикозi, бронхiальнiй астмi треба взяти 20 г трави п'ятипалу з кореневищем, залити 400 мл окропу i настоювати 10 годин, процiдити i пити по 50 мл тричі на день до їди. Вживати треба не щодня: два днi пити, два днi перерва i т.д. Курс лiкування триває 56 днiв. Настоянка - (30 г сухої трави і коріння подрібнити і залити 200 мл очищеної сливовиці або 30% розчином спирту. Настоювати у темному місці протягом 4 тижнів. Пити по 30 крапель тричі на день за 15 хв до їди.
Зовнішньо - для швидшого загоювання рани присипають порошком із трави перстачу бiлого. Можна використати настій трави перстачу білого (1:10 залити окропом настояти 50 хв) використовувати для примочок, промивання ран, спринцювань.

ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ
(бiлонiг, бiлочник, гусяча лапка, гусятник, гусячка, жабник,
золотник, м'якуш, пристрiтник, пов'язок, трава гусяча)
Potentilla anserina

Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Основне стебло вкорочене, з розеткою прикореневих листкiв, iз пазух виходять довгi, до 40 см завдовжки, повзучi укорiнюванi в вузлах пагони. Листки непарноперистi, овальні або видовженi. Квiтки правильнi, двостатевi, 1 - 2 см у дiаметрi, золотаво-жовтi, одиничнi, на довгих квiтконожках, що виходять з прикореневої розетки або з повзучих пагонiв. Цвiте у травнi - серпнi. Плід складається з горiшкоподібних сiм'янок; зав'язь i сiм'янки голi.
Росте на берегах рiчок, у вологих мiсцях, на луках.
Для медичних потреб заготовляють траву, кореневище, рiдше - плоди. Траву збирають пiд час цвiтiння, кореневище - весною, з появою листя, або восени, коли листя зiв'яне; плоди - восени.
Трава кореневище мiстять сапонiни, флавоноїди, кумарини, гiркоти, дубильнi речовини, аскорбiнову кислоту, смоли, ефiрнi олiї, мiкро- та макроелементи.
Галеновi препарати проявляють болетамувальні, кровоспинні, в'яжучі, мають сечогiнні, спазмолiтичні властивостi, розслаблюють гладку мускулатуру кишечника, жовчного мiхура.
Застосовують при гастритах, холециститах, бронхiтах, ентеритах, колiтах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, кровотечах. Свiжий сік трави перстачу нусячого та жита посiвного застосовують при жовчнокам'янiй хворобi, гепатитах.
Для мiсцевого лiкування використовують свiжий сік i настiй трави при гiнгiвiтах i стоматитах, кровоточивочті ясен, трiщинах, виразках на язицi, зубному болю, висипах на шкiрi - промивають рани.
Внутрiшньо - настiй трави перстача гусячого (3 ст ложки сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.
Зовнiшньо - мiсцевi ванни, обмивання, примочки i полоскання з настою трави (4 ст ложки сировини на 500 мл води, кип'ятити 5 хв, настоювати 5 год, процiдити). Наносити на пошкодженi дiлянки шкiри.