Міністерство освіти та науки України

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Факультет …………………………………………………

Кафедра ……………………………………….

САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни « …………... ……………………………………… »

Студент……….…….…………………………

Група………… …………………… Варіант……………

Керівник роботи…...... …………………….

Луганськ, 2010р.

Содержание

1. Теоретическая часть (два вопроса(13,36))

2. Практическая часть (4 задачи)

Список используемой литературы

1.Теоретическая часть

13. Анализ показателей финансовой устойчивости сельскохо-

зяйственного предприятия.

Значення і сутність фінансової стійкості виявляються в її показниках.

У наукових роботах останніх часів учені-економісти виділяють абсолютний показник фінансової стійкості — наявність влас­них оборотних коштів. Цей показник розраховується як різниця між поточними активами і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю:

НВОК = ІІ р. АБ – ІV р. ПБ, (3.1)

де ІІ р. АБ — поточні (оборотні) активи, тобто підсумок за II розділом активу балансу;

ІV р. ПБ — поточна (короткострокова) кредиторська заборгованість (поточні зобов’язання), підсумок за IV розділом пасиву балансу.

Він визначає, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу або що залишається в обороті підприємства після повного погашення кредиторської заборгованості. Як показує практика, джерелами формування довгострокових активів є перманентний капітал (власний і довгострокові позикові кошти — довгострокові пасиви). Але трапляються випадки формування довгострокових активів за рахунок короткострокових кредитів. Поточні ж активи формуються за рахунок власного капіталу та короткострокових позикових коштів. Тому поточні активи — оборотний капітал (підсумок за розділом ІІ активу балансу) можна поділити на дві частини:

— змінну, сформовану за рахунок короткострокових зобов’я­зань підприємства;

— постійну, сформовану за рахунок постійного капіталу.

Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної і зменшення постійної частини поточних активів, а це свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкий його стан.

Розглянемо викладене на прикладі балансу агрокомбінату «Зірка». Розрахуємо наявність власних оборотних коштів:

НВОК на поч. року = 17 819 – 710 = 17 109 (тис. грн);

НВОК на кін. року = 25 310 – 2363 = 22 947 (тис. грн).

Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 17 109 тис. грн були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей показник зріс на 5838 тис. грн, що оцінюється позитив­но. Можна зробити й такий висновок: після повного погашення поточних зобов’язань у підприємства залишиться ще 17 109 тис. грн оборотних засобів на початок року і 22 947 тис. грн — на кінець року.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року — 96,0 %, на кінець року — 90,7 %.

Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів — 4,0 % на початок року і 9,3 % — на кінець року (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

АНАЛІЗ ВЛАСНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ

№ з/п	Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення (+,–)
А	Б	1	2	3
1	Загальна сума поточних активів	17 819	25 310	+ 7491
2	Загальна сума короткострокових зобов’язань	710	2363	+ 1653
3	Величина власних оборотних коштів	17 109	22 947	+ 5838
4	Частка в сумі поточних активів, %:
	— власного капіталу (рядок 3 : рядок 1) × 100	96,0	90,7	– 5,3
	— позикового капіталу (рядок 2 : рядок 1) × 100	4,0	9,3	+ 5,3

Для нормальної життєдіяльності підприємству необхідні влас­ні оборотні кошти.

Коли підприємство має короткострокові борги, то воно зобов’язане сплатити їх поточними активами. Якщо після сплати у нього залишається «нуль» власних оборотних коштів, то воно не в змозі погасити довгострокові борги поточними активами. Якщо отримують суми зі знаком «–», то це означає, що підприємство не може розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Для успішної діяльності агрокомбінат «Зірка» має достатньо власних оборотних коштів.

Крім розрахунку та аналізу динаміки наявності власних оборотних коштів у процесі оцінювання фінансової стійкості досліджується й низка її відносних показників:

коефіцієнт фінансової незалежності (власності, автономії, концентрації власного капіталу) — див. підрозд. 2.2.1;

коефіцієнт фінансової залежності (фінансової напруженості, заборгованості, концентрації позикового капіталу) — див. підрозд. 2.2.1;

коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля фінансування) — див. підрозд. 2.2.1;

коефіцієнт самофінансування (фінансування, фінансової стійкості, — розраховується як відношення власного капіталу до позикового:

(3.2)

Коефіцієнт показує співвідношення між власним і позиковим капіталом. Рекомендоване значення . Характеризує можливість покриття власним капіталом позикових коштів.

Деякі автори під коефіцієнтом самофінансування розуміють показник грошової віддачі інвестицій і розраховують його як відношення грошового потоку до суми інвестицій:

(3.3)

Коефіцієнт показує, яку частину інвестицій можна покрити за рахунок грошового потоку;

• коефіцієнт співвідношення мобільних та імобілізованих активів — розраховується як відношення мобільних (оборот­них) активів до імобілізованих (необоротних) активів:

(3.4)

Коефіцієнт показує, скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів. Теоретичне значення (межі) цього показника визначаються індивідуально для кожного підприємства. Чим вище його значення, тим більше коштів авансується в мобільні (оборотні) активи;

• коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (К_ДЗК) розраховується як відношення суми довгострокових залучених коштів до величини довгострокового капіталу:

(3.5)

де  ДКЗ — сума довгострокових залучених коштів;

ДК — довгостроковий капітал.

Коефіцієнт характеризує структуру капіталу. Показує частку довгострокових залучених коштів, використаних для фінансування активів поряд із власними коштами. Зростання цього показ­ника є негативною тенденцією, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів;

• коефіцієнт довгострокових зобов’язань — розраховується як відношення довгострокових зобов’язань до загальної суми залучених коштів:

(3.6)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від довгострокових зобов’язань у загальній сумі позикових коштів. Нор­мативне значення коефіцієнта — менше 0,2—0,3;

• коефіцієнт поточних зобов’язань розраховується як від­ношення поточних зобов’язань до загальної суми залучених коштів:

(3.7)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов’язань у загальній сумі позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта — менше 0,5—0,6;

• коефіцієнт фінансового лівериджу — розраховується відношенням довгострокових зобов’язань до власного капіталу:

(3.8)

Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокового капіталу. Рекомендоване значення — менше 0,1. Зростання цього коефіцієнта свідчитиме про збільшення фінансового ризику;

• коефіцієнт обслуговування боргу — розраховується як відношення позикового капіталу до грошового потоку від операційної діяльності:

(3.9)

Коефіцієнт показує спроможність підприємства погашати свої зобов’язання за рахунок коштів від основної діяльності;

• коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів, ) — розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу:

(3.10)

де — сума власних оборотних коштів.

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб’єкта. Оптимальне значення показника — 0,5 (на думку деяких авторів — більше 0,3);

• коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними кош­тами розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до запасів:

(3.11)

де ЗЗ — запаси.

За формою балансу згідно з П(С)БО 2 в чисельнику буде різниця між розділом ІІ активу балансу та розділом IV пасиву балан­су, в знаменнику — сума рядків 100—140 розділу ІІ активу балансу. К_мз показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними коштами і не потребують залучення позикових. Цей коефіцієнт необхідно розглядати у взаємозв’язку зі станом виробничих запасів. Якщо на підприємстві є значні надлишкові запаси, то власні оборотні кошти не покриють їх повністю, тому коефіцієнт буде набагато менше 1.

За умови нестачі запасів для проведення нормальної виробничо-торговельної діяльності підприємства коефіцієнт буде більше 1, але це не свідчить про стійкість фінансового стану. Нормаль­ним явищем є рівень коефіцієнта 60—80 %. Деякі автори нижньою критичною величиною вважають 50 %;

• коефіцієнт маневреності робочого капіталу (власних оборотних коштів, ) розраховується як відношення запасів до власних оборотних активів:

(3.12)

Цей показник, зворотний коефіцієнту забезпечення запасів власними оборотними коштами, характеризує питому вагу запасів як матеріальних оборотних активів у власних оборотних коштах. Величина робочого капіталу залежить від ефективності управ­ління запасами (планування, нормування їх величини, прогнозування на майбутнє, раціональне використання тощо), стану дебіторської заборгованості (тенденція до її зменшення) та величини грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій;

• стабільність структури оборотних коштів — розраховується як відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних коштів:

(3.13)

Коефіцієнт використовується для оцінювання власних оборот­них коштів. Зростання цього показника є позитивною тенденцією;

індекс постійного активу — розраховується як відношення основного капіталу до власного капіталу:

(3.14)

де ОСК — основний капітал.

Індекс використовується для характеристики стану основного капіталу, показує питому вагу необоротних активів у джерелах власних засобів;

• коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів підприємства:

(3.15)

де ЗВОФ — залишкова вартість основних фондів;

 АП — сума активів підприємства.

Коефіцієнт відображує питому вагу основних засобів у загаль­ному капіталі підприємства.

Систему показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, унаочнює рис. 3.1.

Рис. 3.1. Показники фінансової стійкості підприємства

Розглянемо відносні показники фінансової стійкості агрокомбінату (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показник	На початок року		На кінець року		Відхилення (+, –)
		розрахунок	рівень показника	розрахунок	рівень показника
А	Б	1	2	3	4	5
1	Коефіцієнт фінансової незалежності		0,99		0,95	– 0,04
2	Коефіцієнт фінансової залежності		0,01		0,02	+ 0,01
3	Коефіцієнт фінансового ризику		0,01		0,02	+ 0,01
4	Коефіцієнт фінансової стійкості		115,8		40,1	– 75,79
5	Коефіцієнт співвідношення мо-більних та імобілізованих активів		0,27		0,34	+ 0,07
6	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	—	—	—	—	—
7	Коефіцієнт довгострокових зобо­в’язань	—	—	—	—	—
8	Коефіцієнт поточних зобов’язань		1,00		1,00	—
9	Коефіцієнт фінансового лівериджу	—	—	—	—	—
10	Коефіцієнт маневреності власного капіталу		0,21		0,24	+ 0,03
11	Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами		1,95		2,14	+ 0,19
12	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу		0,51		0,47	– 0,04
13	Стабільність структури оборотних коштів		0,96		0,91	– 0,05
14	Індекс постійного активу		0,80		0,78	– 0,02
15	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів		0,76		0,72	– 0,04

Коефіцієнт самофінансування за:

2000 р. — 0,02 (1257 : 83 357);

2001 р. — 0,001 (156 : 99 650).

Коефіцієнт обслуговування боргу за:

2000 р. — 0,46 (2855 : 6197);

2001 р. — 0,31 (1537 : 5026).

Аналіз сукупності всіх показників з урахуванням специфіки ді-
яльності агрокомбінату дає змогу зробити висновок, що підприємство має добру фінансову стійкість, хоча спостерігається зниження у динаміці коефіцієнтів самофінансування та обслуговування боргу.

36. Анализ обеспеченности и эффективности использования материальных ресурсов.

Задачи анализа материальных ресурсов:

а) оценка реальности планов материально-технического снабжения, степени их выполнения и влияния на объем производства продукции, ее себестоимость и другие показатели;

б) оценка уровня эффективности использования материальных ресурсов;

в) выявление внутрипроизводственных резервов экономии материальных ресурсов и разработка конкретных мероприятий по их использованию:

Источниками информации для анализа материальных ресурсов являются план материально-технического снабжения, заявки, договоры на поставку сырья и материалов, формы статистической отчетности о наличии и использовании материальных ресурсов и о затратах на производство, оперативные данные отдела материально-технического снабжения, сведения аналитического бухгалтерского учета о поступлении, расходе и остатках материальных ресурсов и др.

Для характеристики эффективности использования материальных ресурсов рекомендуется применять систему обобщающих и частных показателей

К обобщающим показателям относятся материалоемкость продукции, материалоотдача, удельный вес материальных затрат в себестоимости продукции, коэффициент использования материалов.

Материалоемкость продукции в отечественной экономической науке и практике определяется как отношение суммы материальных затрат к стоимости произведенной продукции. Этот показатель отражает, сколько материальных затрат приходится на каждую тысячу рублей выпущенной продукции.

Материалоотдача рассчитывается отношением стоимости продукции к сумме материальных затрат. Материалоотдача характеризует выход продукции с каждой тысячи рублей потребленных в производстве материалов.

Для характеристики деловой активности предприятия рекомендуется привлекать показатели материалоемкости и материалоотдачи, исчисленные исходя из объема реализации продукции. Потому что только реализованная, признанная обществом и нашедшая своего потребителя продукция может выступать в качестве одного из важнейших оценочных показателей результатов хозяйственной деятельности.

Для исчисления удельного веса материальных затрат в себестоимости продукции сумма материальных затрат относится к полной себестоимости выпущенной продукции. Этот показатель отражает не только уровень использования материальных ресурсов, но и структуру производства продукции, т. е. является оно материалоемким или нет. Коэффициент использования материалов определяется путем деления суммы фактических материальных затрат на величину материальных затрат, рассчитанную исходя из плановых калькуляций и фактического выпуска и ассортимента продукции. Он отражает уровень эффективности использования материалов, соблюдения норм расхода материалов.

Для обеспечения сопоставимости числителя и знаменателя материалоемкости и материалоотдачи представляется необходимым в расчет этих показателей принимать материальные затраты, включаемые в полную себестоимость реализованной продукции. Вследствие отсутствия названного показателя в бухгалтерской и статистической отчетности, а также в системе бухгалтерского учета, его целесообразно определять путем коррегирования материальных затрат, отраженных в отчете о затратах на производство и реализацию продукции (ф. № 5-з), на коэффициент соотношения производственной себестоимости реализованной продукции (ф. № 2 "Отчет о прибылях и убытках") и затрат на производство (ф. № 5-з):

МЗ=М*Кк (1)

где МЗ - материальные затраты, включаемые в полную себестоимость реализованной продукции, млн. р.; М - материальные затраты из ф. № 5-з, млн. р.; Кк - коэффициент коррегирования.

Таблица 1 Обобщающие показатели эффективности использования материальных ресурсов

Показатели	Алгоритм	Обозначения в алгоритме
1	2	3
1.Материалоемкость выпущенной продукции	Ем = М/ВП	Ем - материалоемкость продукции, р. на 1 тыс. р. продукции М - сумма материальных затрат, млн р. ВП - объем произведенной продукции (работ, услуг), млн р.
2.Материалоемкость реализованной продукции	т=МЗ/Р	т - материалоемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс. р. реализации МЗ - сумма материальных затрат в себестоимости реализованной продукции, млн р. Р - объем реализованной продукции (выручка (нетто) от реализации продукции, товаров, работ, услуг за минусом НДС, акцизов и аналогичных обязательных платежей, млн р.
3.Материалоотдача материалов в производстве	МО = ВП/М	МО - материалоотдача материалов в производстве, р.
4.Материалоотдача материальных затрат на производство и сбыт продукции	п=Р/МЗ	п - материалоотдача материальных затрат на производство и сбыт продукции, р.

Кк = ЗР/ЗП (2)

где ЗР - производственная себестоимость реализованной продукции из ф. № 2, млн р.; ЗП - затраты на производство из ф. № 5-з, млн р.

Подставив в формулу 1 значение коэффициента корригирования из формулы 2, получим

МЗ = М * (ЗР/ЗП) = (М/ЗП) * ЗР = Ум * ЗР (3)

где М/ЗМ= Ум - удельный вес материальных затрат в общей сумме затрат на производство, коэф.

Согласно формуле 3, материальные затраты, включаемые в полную себестоимость реализованной продукции, рассчитываются путем умножения производственной себестоимости реализованной продукции на удельный вес материальных затрат в общей сумме затрат на производство.

Практическое использование рекомендуемой методики коррегирования материальных затрат представляется допустимым и целесообразным в силу того, что, во-первых, колебания остатков нереализованной продукции на начало и конец отчетного года бывают, как правило, незначительны и, таким образом, ими можно пренебречь; во-вторых, в пределах одного и того же отчетного периода структура затрат на производство во многом совпадает со структурой себестоимости реализованной продукции.

Коэффициент использования материалов может быть больше или меньше 1. Если он превышает 1, это свидетельствует о том, что фактический расход материалов на отдельные изделия был выше, чем предусмотрено плановыми калькуляциями. Если же коэффициент ниже 1, это означает, что на предприятии материалы использовались рационально, экономно.

Применение обобщающих показателей в анализе позволяет получить лишь общее представление об уровне эффективности использования материальных ресурсов и резервах его повышения. Более конкретную информацию обеспечивает анализ частных показателей. Частные показатели используются для характеристики эффективности потребления отдельных элементов материальных ресурсов (основных, вспомогательных материалов, топлива, энергии и др.), а также для установления снижения материалоемкости отдельных изделий (удельной материалоемкости).

В зависимости от специфики производства частными показателями могут быть: сырье-емкость - в перерабатывающей отрасли; металлоемкость - в машиностроении и металлообрабатывающей промышленности; топливо-емкость, энергоемкость - на предприятиях ТЭЦ; полуфабрикато-емкость - в сборочных производствах и т. д.

Анализ приведенных в табл. 2 показателей позволяет более четко определять уровень материалоемкости всего выпуска продукции

Таблица 2 Частные показатели эффективности использования материальных ресурсов

Показатели	Алгоритм расчета	Обозначение в алгоритме
1.Сырьеемкость продукции	Ес = Мс /Р	Ес - сырьеемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс. р. продукции Мс - стоимость потребленных сырья и материалов,млнр.
2.Металлоемкость продукции	Емет = Ммет /Р	Емет - металлоемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс. р. продукции Мме| - стоимость потребленного металла, млн р.
3.Топливоемкость продукции	Ет = Мт /Р	Ет - топливоемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс. р. продукции Мт - стоимость потребленного топлива, млн р.
4.Энергоемкость продукции	Еэ = Мэ /Р	Еэ - энергоемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс. р. продукции Мэ - стоимость потребленной энергии, млн р.
5.Полуфабрикатоемкость	Еп = Мп /Р	Еп - полуфабрикатоемкость реализованной продукции, р. на 1 тыс, р. продукции Мп - стоимость потребленных покупных комплектующих изделий, полуфабрикатов, млн р.
6.Удельная материалоемкость изделия (стоимостная)	Еус = Му /Ц	Еус- удельная материалоемкость изделия, р. Му - стоимость всех потребленных на изделие материалов, тыс. р. Ц - цена изделия, тыс. р.

Анализ материальные ресурсы обычно проводят на основе специальных материальных балансов. Для детального анализа использования материальных ресурсов разрабатываются материальные балансы по каждому виду ресурсов в натуральном или стоимостном выражении (табл. 3). Дадим характеристику основных материальных балансов.

Таблица 3 Схема баланса материальных ресурсов и затрат

Ресурсы	Количество	Распределение	Количество
I. Ресурсы, всего в том числе:		II. Распределение, всего в том числе:
1.Производство		1.Производственно-эксплуатационные нужды, всего из них — по основным направлениям технико-экономической деятельности
2.Импорт		2. Капитальное строительство
3.Прочие поступления		3. Специальные расходы
4.Остатки на начало года, всего из них: у поставщиков на складе в пути		4. Рыночный фонд
		5. Экспорт
		6. Резерв
		7. Запасы на конец года из них: у поставщиков на складе на базах
БАЛАНС		БАЛАНС

Баланс топлива может составляться по всем видам топлива по отдельным его видам (каменному углю, нефтетопливу, торфу( дровам, горючим сланцам и газу) в натуральном (условных единицах) и стоимостном выражении. Единицей условного топлива считается 1 кг топлива с теплотворной способностью 7000 Гкал. Цель составления данного баланса — определение возможностей взаимозаменяемости различных видов топлива и определение оптимальной структуры использования топливных ресурсов.

Баланс электроэнергии показывает источники поступления и направления расходования электроэнергии. В натуральном выражен этот баланс разрабатывается в киловатт-часах.

Баланс удобрений включает различные виды минеральных, органических и синтетических удобрений и отражает направления их использования для выращивания сельскохозяйственных культур. Основой разработки этого баланса является определение норм внесения удобрений на гектар пашни.

Баланс кормов отражает взаимосвязь между растениеводством животноводством, позволяет обеспечить скот сбалансированный рационом кормов. Общий объем потребности в кормах пересчитывается па количество кормов в натуральном выражении (сено, солома, силос, концентраты и т. д.) с учетом их питательности.

Баланс металла позволяет отразить каналы поступления металла и направления его использования. Данный баланс может разрабатываться как сводный — по всем видам металлов, используемых в технико-экономической деятельности, так и специализированный - по цветным и черным металлам.

Балансы лесных и строительных материалов разрабатываются по деловой древесине, пиломатериалам, цементу, стеклу, мягкой кровле, шиферу, кирпичу, извести, гипсу, песку, гравию. Лесные и строительные материалы используются для производственно-эксплуатационных нужд, строительства

2. Практическая часть

Задача 9.

Определить влияние факторов на себестоимость сельскохозяйственной продукции, выявить резервы ее снижения, сделать выводы.

Показатели	Картофель	Кормовые корнеплоды
1. Себестоимость 1 центнера, грн. а) по плану б) по отчету
	5,45	3,66
	5,30	3,60
2.Урожайность (ц) а) по плану б) но отчету
	162,0	230
	163,5	250
3.Затраты на 1 га. грн. а) по плану	882,9	841,80
4. Себестоимость 1 ц. При фактической урожайности и плановых затратах на 1 га, грн.	5.40	3.37

Решение:

1. Найдем общее отклонение по себестоимости:

-Кормовые корнеплоды=3,60-3,66=-0,06(экономия)

-картофель=5,30-5,45=-0,159(экономия).

2.Найдем отклонение за счет сумм на обработку земли и ухода за растениями:

- Кормовые корнеплоды: З=3,91-3,66=0,25(перерасход за счет увеличения затрат на 25 коп);

-картофель: З=5,34-5,45=-0,11(экономия за счет снижения затрат на 11 копеек);

3. Найдем отклонение за счет изменения урожайности:

- Кормовые корнеплоды: Ур=3,60-3,91=-0,31

- картофель: Ур=5,30-5,34=-0,04.

Вывод: -Таким образом мы можем сделать вывод, что себестоимость 1ц кормовых корнеплодов уменьшилась на 6 копеек. Возросли затраты на 25 копеек т.к. уменьшилась урожайность на 31 копейку. Отсюда следует вывод, что земли нуждаются в дополнительном удобрении и уходе.

-Себестоимость 1 ц картофеля в течении одного отчетного периода уменьшилась на 15 копеек. Произошло изменение по запланированным затратам в т. ч. За счет снижения сборки урожая и уходу за растениями в размере 11 копеек, а за счет снижения урожайности произошло снижение затрат на содержание земли, сборку и уходу за картофелем.

Резервы снижения себестоимости 1 ц картофеля и кормовых корнеплодов(сельскохозяйственной продукции) :

будут происходить за счет урожайности.

Задача 10.

Определить влияние на выполнение плана строительно-монтажных работ

изменение стоимости основных производственных фондов, их структуры

и фондоотдачи активной части фондов. Выявить резервы. Сделать выводы.

Показатели	План	Отчет	Отклонение (+,-) Абс-е отн-е(%)
1 .Объем строительно-монтажных работ, тыс. грн.	8960	9100	140 1,56
2.Средняя стоимость основных производственных фондов, тыс. грн.	1540	1580	40 2,6
3.Удельный вес активной части фондов, %	0,58	0,72	0,14 24,13
4.Фондоотдача основных производственных фондов, грн	5,8181818	5,759493671	-0,058688129 -1,01
5.Фондоотдача активной части фондов,грн.	10,03134796	7,999296765	-2,3205,1951 -20,25

Решение:

VCMP= ст.-ть ОПФ*УД *ФО ;

УД= (ст-ть ОПФ /ст-ть ОПФ) *100%;

Ст-ть ОПФ =УД * ст-ть ОПФ;

ФО = ст-ть VCMP/ ст-ть ОПФ;

ФО = ст-ть VCMP/ст-ть ОПФ ;

Где:

VCMP- объем строительно-монтажных работ;

УД -удельный вес активной части ОПФ;

ФО -фондоотдача активной части ОПФ;

ФО- фондоотдача ОПФ.

Ст-ть ОПФ пл = 0,58*1540=893,2

Ст-ть ОПФ факт =0,72*1580=1137,6

ФО пл=8960/893,2=10,031334796

ФО факт=9100/1153,4=7,999296765

ФОпл=8960/1540=5,8181818

ФОфакт=9100/1580=5,759493671

Рассматриваем влияние факторов на объем строительно-монтажных работ методом “метод цепных подстановок”:

VCMP=ст-ть ОПФ*УД *ФО

VCMPx0 =ст-ть ОПФпл*УД пл*ФОпл =1540*0,58*10,03134796=8960

VCMPx1 =ст-ть ОПФфакт*УД пл*ФОпл =1580*0,58*10,03134796=9192,727271

VCMPx2 =ст-ть ОПФфакт*УД факт*ФОпл =1580*0,72*10,03134796=11411,66144

VCMPx3 = ст-ть ОПФфакт*УД факт*ФОфакт =1580*0,72*7,999296765=9100

VCMP=VCMPx1-VCMPx0 =9192.727271-8960=232.727271

VCMP=VCMPx2-VCMPx1=11411.66144-9192.727271=2218.934169

VCMP=VCMPx3-VCMPx2=9100-11411.66144=-2311.66144

Б.О. 232,727271+2218,934169-2311,66144=140

Вывод: Исходя из расчетов можно сделать вывод, что в целом на предприятии объем строительно-монтажных работ за отчетный период увеличился на 140 тыс. грн., или на 1,56%.

Также увеличилась средняя стоимость ОПФ в отчетном периоде на 40 тыс. грн., или на 2,6%.

На результативный показатель повлияли следующие факторы:

1. увеличение средней стоимости основных фондов на 40 тыс. грн., увеличило объем строительно-монтажных работ на 232,727271 тыс. грн.,

2. увеличение удельного веса активной части основных производственных фондов на 0,14 привело к увеличению объема строительно-монтажных работ

3. В связи с уменьшение фондоотдачи в отчетном периоде на -2,32051195 уменьшился объем строительных работ.

Т.о. два фактора оказали положительное влияние и частично компенсировали отрицательное влияние фактора фондоотдачи активной части основных производственных фондов.

Из таблицы мы видим, что фондоотдача основных производственных фондов уменьшилась на 0,058688129 или на 1,01% за счет увеличения удельного веса активной части основных фондов и средней стоимости в составе ОПФ.

Показатели, определяющие резервы работы предприятия являются- фондоотдача ОПФ и фондоотдача активной части основных производственных фондов.

Задача 11.

Определить коэффициент равномерности поставок товаров на оптовый склад. Сделать выводы.

Товарные группы	Коэффициент вариации, %	Коэффициент равномерности, %
Мясо, птица	6,7	93,3
Рыба, рыбопродукты	5,9	94,1
Масло, жиры	6,6	93,4
Сахар, кондитерские изделия	10,1	89,9
Крупы	11,9	88,1
Прочие	17,3	82,7
Всего:	9,75	76,47

Решение:

Коэффициент равномерности мы находим по формуле:

Как разница 100% и коэффициента вариации.

Этот показатель характеризует степень равномерности выполнения плана по объему товарооборота в целом за год.

Мы видим из данных таблицы, что ни по одной товарной группе план поставок не выполнен на 100%. Это может быть связано как с социально-экономическими факторами, так и с политическими.

Но главным фактором определяющим равномерность поставок является спрос у потребителей на рынке и необходимость его на определенном промежутке времени.

Общий план шестью товарными группами был выполнен на 76,47%, что говорит о том, что продукты питания пользуются достаточно устойчивым спросом и оптовой склад нуждается в своевременных поставках для дальнейшей продажи потребителю, а особенно мясе, птице, рыбе, рыбопродуктах, маслах, жирах и сахаре и т.д.

Из выше представленных данных видно, что поставки продуктов на оптовый склад проводятся регулярно, а это позволяет делать регулярные заказы.

Задача 12.

Определить влияние факторов на производительность труда одного складского рабочего (3 фактора). Сделать выводы.

Показатели	План	Факт	Отклонение от плана Абс-е отн-е
Объем реализации продукции через склады тыс. грн.	44850	44680	-170 -0,38
Среднесписочная численность рабочих, чел.	214	220	6 2,8
Число дней отработанных одним рабочим в год, дней	280	275	-5 -1,7786
Продолжительность рабочего дня, час.	7,659	7,678	0,019 0,25
Среднечасовая выработка на 1 складского рабочего, грн.	97,73	96,19	-0,00154 -1,578
Среднегодовая выработка на 1 складского рабочего, грн.	209,5794393	-6488530	-6,488530-3,096

Решение:

Средняя годовая выработка определяется:

Как отношение объема реализации продукции через склады к среднесписочной численности.

СГВпл=44850/214=209,5794393

СГВфакт=44680/44680=203,0909091

Решаем методом абсолютных разниц задачу, используя трех факторную модель.

ГВ=Д*П*ЧВ

Где

Д- число дней отработанных одним рабочим в год

П- продолжительность рабочего дня

ЧВ- среднечасовая выработка на одного рабочего.

ГВДд = Д*По*ЧВо= -5*7,659*0,09773=-3,74257035

ГВДп = Д1* П*ЧВо=275*0,019*0,09773=0,51033925

ГВДчв = Д1*П1* ЧВ=275*7,578* (-0,00154)=-3,251633.

Б.О.=-3,74257035+0,51033925-3,251633=-6,48

Вывод:

На предприятии показатель средней годовой выработки уменьшился на -6,48 грн. Или на 3,096%.

На изменение показателя средней годовой выработки повлияли следующие показатели:

1. уменьшение среднего колличества дней отработанного одним рабочим на 5 дней или 1,7786%.

2. увеличение продолжительности рабочего дня на 0,019 чел/дней и звеличило среднюю годовую выработку на 0,51033925 человеко-часов.

3. снижение средней часовой віработки на -0,00154 и уменшило среднюю годовую выработку на -3,251633 человеко-часов.

Т.о. два фактора повиляли отрицательно и только один( а именно продолжительность рабочего дня) оказал положительное влияние и частично компенсировал негативное влияние других факторов.

Снижение данных показателей уменшило объем реализации продукции на 170 тыс грн.., или на 0,38%.

Резервами на предприятии будут являться такие показатели как:

Количество отработанных дней и среднечасовая выработка на одного рабочего.

Список используемой литературы

1. Бердникова Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001 - 215с

2.Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб.пособие для вузов/Под ред.проф. Н.П. Любу шина.-М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-471 с.

3. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие / Г.В. Савицкая -7-е изд., испр. – Мн.: Новое знание, 2002 – 704с.

4. Смекалов П.А., Ораевская Г.А. Анализ хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий: Учебник.-М..-Финансы и статистика, 1991.-304с.

5. Економічний аналіз: Навч.посібник/ М.А. Болюх,В.З.Бурчевський,М.І Горбаток; За ред. проф.М.Г.Чумаченка.-К.: КНЕУ, 2001.-540 с.

21