Міністерство аграрної політики України

Харківський державний аграрний університет

ім. В.В.Докучаєва
Факультет                                                                   Кафедра української
заочної освіти                                                    та російської мов

РЕФЕРАТ

На тему:
“Документи з особового складу”
Виконав:

студент І к. І гр.

агрономічного відділення

Жмурко Валерій Володимирович
Перевірив:

Харків – 2001

До документів з особового складу відносяться заява, характеристика, автобіографія, наказ з особового складу, доручення, розписка тощо.

Для всіх текстів рукописних чи друкованих документів характерні такі ознаки, як: ясність, точність, компактність, гранична стислість викладу з використанням термінології, часте вживання віддієслівних іменників, відіменних прийменників (на основі, за рахунок, згідно з, з метою та ін.), складних сполучників (внаслідок того що, у зв’язку з тим що, зважаючи на те що ), оповідний характер викладу, перевага прямого порядку слів у реченнях, повна відсутність художньо-зображальних засобів.

До документів ставляться найвищі вимоги: використання спеціальних термінів, дат, цифрових даних, точна назва установ.

Заява – це вид документа, за допомогою якого громадяни реалізують через державні, приватні або громадські організації (установи, заклади) надані їм права (на працю, відпочинок, матеріальне і соціальне забезпечення тощо) чи захищають свої інтереси.

Заява буває простою та складною. Складна (вмотивована) заява відрізняється від простої тим, що в ній не лише викладається прохання, а й дається його обґрунтування, пояснюються причини, мотиви. У складній заяві може вказуватися, які саме документи до неї додаються. Їх перелік дається після основного тексту заяви перед підписом.

Заяву про прийняття на роботу подають громадяни при вступі на роботу, де викладають прохання про зарахування на певну посаду до певного структурного підрозділу.

Розрізняють два основних види заяв:

-         особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

-         службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або від організації (підприємства, установи), які він репрезентує , до посадової особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземплярах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер документа тощо).

За походженням заяви бувають:

1.     Зовнішні:

а) особисті, в яких обов’язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, в яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства (фірми, установи) з усіма належними реквізитами (фірми, установи) з усіма належними реквізитами.

2.     Внутрішні, де не є обов’язковими вимоги, зазначені у зовнішніх заявах.

Хоча заява складається за довільною формою, багаторічною практикою вироблена певна схема розташування реквізитів і написання тексту документа.

Заява складається з таких реквізитів:

1.     Адресат (з великої літери праворуч) – посада, звання, прізвище та ініціали посадової особи, на ім’я якої подається заява, у Д. відмінку, чергуючи закінчення –ові (-еві, -єві) з –у (-ю).

2.     Адресант (без прийменника з малої літери) – посада, звання, назва закладу, прізвище, ім’я та ім’я по батькові особи, яка звертається із заявою, у Р. відмінку (без крапки у кінці останнього слова).

3.     Назва виду документа (посередині, з малої літери).

4.     Текст (з великої літери, з абзацу).

5.     Підстава (додаток): перелік інших документів із зазначенням кількості сторінок, що додаються до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.

6.     Дата написання (ліворуч).

7.     Підпис адресанта (праворуч).

За аналогічною схемою складають й інші заяви з кадрових питань, але у цих документах є наявними певні особливості у написанні деяких реквізитів:

1)     при їх адресуванні до тієї організації, де працює автор, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду і місце роботи (структурний підрозділ);

2)     у тексті заяви формується прохання (висновок) і дається обґрунтування (докази).

Різновидами заяв також є повні заяви, які подаються до суду, наприклад, позовна заява про стягнення аліментів, заяви про облік житла, заяви-зобов’язання, позовні заяви.


Зразок:
Ректорові Українського
національного педагогічного
університету ім. М. Драгоманова
професору Килимчуку В. П.


Савенко Ганни Іванівни,
що проживає в м. Києві,
вул. Жовтнева, буд. 7, кв. 51

заява.


Прошу  допустити мене до вступних іспитів на філологічний факультет зі спеціальності українська мова і література.

До заяви додаю:  1) атестат про освіту за № 46473;                            2) характеристику для вступників до вузів;   
3) автобіографію;
4) довідку про стан здоров’я (форма № 086);
5) 4 фотокартки.

17.02.1993 р.                                                                  (підпис)
Директорові ООО “Колос”

пану Мережку В. В.


Благіна Олексія Миколайовича,
який мешкає за адресою:

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Волош Микола Пилипович, народився 15 квітня 1973 р. в сел. Висо-ке Балаклійського району Харківської області.

Після закінчення 1990 р. Балаклійської СШ № 3 працював механізатором колгоспу “Велике”.

З 1991 до 1993 рр. – служба в армії.

З 1994 р. – студент механіко-математичного факультету Харківського авіаційного університету. Закінчив ХАУ у 1998 р. за фахом викладач математики.

З 1998 р. працюю вчителем математики Харківської СШ № 65.

З 1999 р. аспірант Харківського авіаційного університету.

Склад сім’ї:

Дружина – Волош Надія Миколаївна, 1974 р. нар., викладач хімії в СШ № 65;

Син – Волош Сергій Миколайович, 1998 р. нар.

Домашня адреса: 30131, Харків, вул. Дзержинського, буд. 72, кв. 37

Тел. 35-26-35


23.10.2000 р.                                                       (підпис)

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Загоруйко Валентина Олександрівна, народилася 31 грудня 1953 року, в селищі Уланок Суджинського району Курської області.

З 1961 до 1978 рр. навчалася в Уланській СШ №1, закінчила 11 класів з відзнакою. Маю похвальну грамоту за особливі успіхи у вивченні біології, хімії, української мови та літератури.

З 1972 по 1976 рр. – студентка Харківського медичного училища, закінчила з відзнакою за спеціальністю – терапевт.

Після закінчення Харківського медичного училища в 1976 р. отримала спеціальність – терапевт і комісією по розподілу молодих спеціалістів була направлена на роботу в Центральну районну лікарню м. Харкова, де працювала медсестрою хірургічного кабінету.

Склад сім’ї:

Чоловік – Загоруйко Сергій Іванович, 1950 р. нар., слюсар Харківського тракторного заводу;

Дочка – Загоруйко Валентина Сергіївна, 1980 р. нар., школярка Харківської СШ № 57.

Місце проживання: 57463, м. Харків, пров. Матросова, буд. 45.

12.05.1995 р.                                                                  (підпис)
Наказ – розпорядчий документ, що видається керівником установи, організації, підприємства на правах єдиноначальності та в межах його компетенції і стосується організаційних або кадрових питань.

Наказ видається на підставі й для виконання чинних законів, постанов і розпоряджень уряду, Президента, Верховної Ради, наказів і директивних вказівок вищих органів. Отже, він має як розпорядче, так і виконавче значення.

Накази охоплюють широке коло питань із виробничої і навчальної діяльності: організації праці (навчання); добір і розстановка кадрів; трудова (навчальна) дисципліна; заохочення до праці (навчання) тощо.

За призначенням усі накази поділяються на накази щодо особового складу (кадрові) і накази із загальних питань (організаційні, з питань основної діяльності).

У наказах щодо особового складу оформляють призначення, переміщення, звільнення, відрядження, відпустки, нагороди та стягнення працівників. Ці накази указуються на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

Серед організаційних наказів розрізняють:

а) ініціативні, які видаються для оперативного впливу на процеси, що виникають усередині організації (підприємства);

б) на виконання розпоряджень керівних (вищих) органів; такі накази видаються при створенні, реорганізації або ліквідації структурних підрозділів, при затвердженні положень про структурні підрозділи, при підсумовуванні результатів діяльності установ (організацій), затвердженні планів тощо.

Накази складаються з констатуючої та розпорядчої частини. Однак у наказах, що видаються на виконання ухвал керівних (вищих) органів, часто не пишуть констатуючу частину. Замість цього подають посилання на номер і дату вищого розпорядчого документа. Констатуючої частини може також не бути, якщо дії запропоновані до виконання, не потребують роз’яснень та з різнопланових питань. У таких випадках текст наказу складається з параграфів.

Реквізити:

1.          Назва міністерства, якому підпорядковується організація, підприємство, установа (для державних).

2.          Повна назва організації, установи.

3.          Назва виду документа.

4.          Дата укладання.

5.          Номер наказу.

6.          Назва населеного пункту, де розташоване підприємство, установа.

7.          Заголовок (короткий зміст наказу) “про…”.

8.          Текст:

-                   констатуюча частина містить такі складові: вступ (зазначається причина видання наказу); доведення (викладаються основні факти); висновок (вказується мета видання наказу). Якщо підставою для видання наказу є розпорядження вищого органу (установи), то в констатуючій частині вказується назва, номер, дата й заголовок до тексту розпорядчого документу, а також передається зміст певного розподілу статті документа вищого органу (установи), який є підставою для видання конкретного наказу;

-                   розпорядча частина починається словесними “Наказую”, “Зобов’язання”, “Пропоную”, “Доручаю” і т. ін.

Вона складається із пунктів, що поділяються на такі складові: дія, термін виконання та відповідальність за виконання. Кожний пункт наказу нумерується арабськими цифрами.

Текст викладу розпорядчої частини повинен мати наказову форму. Зокрема, кожний пункт починається з дієслова в інфінітивній формі (“Зарахувати”, “Призначити”, “Здійснити”, “Наголосити”, “Звільнити” і т. ін.). Якщо ж фактові надається значення більш, ніж особі, тоді вживається пасивна форма (“Грубі порушення виявлено…”), активна форма вживається для вказівки на ініціатора певної дії (“…завідувач навчальної частини зобов’язаний …”).

Як виконавець указується назва організації, підрозділу, службова особа із зазначенням у Д. відмінку посади, прізвища та ініціалів. Якщо в одному пункті перераховуються кілька осіб, то їхні прізвища вказуються за абеткою.

Якщо розпорядча частина значна за кількістю пунктів, то її оформляють у вигляді таблиці.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають службових осіб, на яких покладено контроль за виконанням наказу (відповідно до службової ієрархії).

9.          Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його укладання (службова записка, паспорт, рапорт, заява тощо).

10.      Посада першого керівника установи (ліворуч), його підпис, ініціали та прізвище (праворуч).

11.      Візи (якщо є) “Проект наказу внесено…”, “Проект наказу погоджено…”.

Проект наказу погоджується:

-         із заступником керівника установи (підприємства);

-         з куратором питань, розглянутих у документі;

-         з керівником структурного підрозділу, якого стосується пункт наказу;

-         з юристом організації, який засвідчує узгодження наказу з чинними правовими актами та розпорядженнями керівників установ.

Окрім обов’язкових реквізитів, накази щодо особового складу залежно від їх змісту укладаються за певними вимогами:

1.     У наказах про призначення, зарахування на роботу вказують:

а) на яку посаду;

б) до якого структурного підрозділу (відділу);

в) вид прийняття (переведеннями, відповідно до контракту, на постійну, тимчасову роботу або роботу за сумісництвом);

г) особливі умови (з прийняттям відповідальності, зі скороченим робочим днем та ін.);

ґ) умови платні (відповідно до штатного розкладу).

2.     У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:

а) з якої посади на яку;

б) вид, термін (постійно, тимчасово);

в) мотивування (реорганізація, скорочення, ліквідування підрозділу, дільниці, філії та ін.).

3.     У наказах про надання відпустки вказують:

а) вид відпустки:

-         основна, тарифна;

-         додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві; у зв’язку із зупиненням виробництва чи реорганізацією підприємств; як винагорода чи заохочення;

-         навчальна, академічна;

-         у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; хворобою; лікуванням; після операційною реабілітацією; пологами (декретна) тощо;

-         без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами; за власний рахунок;

б) загальна кількість робочих днів;

в) дата (з якого числа, місяця, року до якого числа, місяця, року включно);

г) період, за який надається відпустка (для основної, тарифної і додаткової).

4.     У наказах про звільнення зазначають:

а) дату звільнення;

б) мотивування (вихід на пенсію; власне бажання; порушення закону, статуту підприємства; ліквідування організації, установи та ін.) із зазначенням відповідної статті КЗпП чи інших кодексів, законів, статутів.

Начальник чи інспектор відділу кадрів або посадова особа зобов’язані ознайомити зі змістом наказу осіб, прізвища яких фігурували в документі, а ті повинні розписатися в оригіналі, зазначивши дату ознайомлення.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання керівником установи, закладу, підприємства.

Зразок:
Міністерство освіти та науки України
Харківський державний педагогічний університет

ім. Г. С. Сковороди

Н А К А З

16.11.1996
№ 150-а

м. Харків

По особовому складу


1.

Томах Катерину Володимирівну – викладача філософії зарахувати на посаду старшого лаборанта кафедри філософії за сумісництвом                    з 21.11.1996 р. з окладом відповідно штатного розкладу.

Підстава: заява Томах К.В. з візами та резолюцією.


2.


Хміль Ганну Сергіївну – вахтера гурт. № 1 перевести на посаду гардеробниці навчального корпусу в зв’язку з скороченням з 16.11.1996 р. на 1 ставку з окладом 103 грн.

Підстава: заява Хміль Г.С. з візами та резолюцією.


3.


Величко Сергію Миколайовичу – лаборанту кафедри фізики та математика надати тарифну відпустку з 18.11.1996 р. на 28 к. д. за період з 20.06.1995 по 19.06.1996 р.

Підстава: графік відпусток.

4.

Корха Миколая Івановича – учбового майстра кафедри механізації звільнити в зв’язку з виходом на пенсію по ст. 36 п.2 КЗпП України з 21.11.1996 р.

Підстава: заява Корха М.І. з візами та резолюцією.

Ректор                            (підпис)                         В. В. Пилипчук
Міністерство аграрної політики України



    Харківський державний аграрний
       університет ім. В.В.Докучаєва
              Н А К А З

        16.03.1998 № 7-а

                    м. Харків
По особовому складу
1.
Краснова Валентина Миколайовича – начальника відділу кадрів відрядити в м. Київ в Міністерство аграрної політики України на 4 дні з 16.03.98 по 19.03.98 р.

Підстава: заява Краснова В.М. з візами та резолюцією.
2.
Тихонову Валентину Петрівну – зарахувати на посаду старшого лаборанта кафедри статистики та організації на постійну роботу відповідно штатного розкладу на повну ставку.

Підстава: заява Тихонова В.П. з візами та резолюцією.
3.

ПОСОХОВУ Ганну Петрівну – зарахувати на посаду старшого наукового співробітника держбюджетної теми № 1 за контрактом з оплатою 150 грн. 00 коп. з 2.01.1999 року по 31.12.1999 року.

Підстава: контракт та заява Посохової Г.П. з візами та резолюцією.
Ректор університету                                           М. Д. Євтушенко

Бібліографічний список:
1.       Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник – К.: А.С.К., 2000. – 174 с.

2.       Тараненко О.О., Брицин В.М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкувння) /Заг. Ред. О.О.Тараненка. – К.: УНВЦ “Рідна мова”, 1996. – 287 с.

3.       Кононенко П.П., Кадомцева Л.О., Мацько Л.І. Українська мова: Навч. посібник – К.: Либідь, 1991. – 224 с.

4.       Бабич М.Д. Історія української літературної мови: Навч. посібник – Львів: Світ, 1993. – 376 с.

5.       Український правопис /АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні – 3-тє вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1990. – 240 с.