Реферат на тему Осінні календарні та християнські свята
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2014-12-31Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Міністерство освіти і науки України
Чернігівський державний технологічний університет
реферат
з дисципліни:
КУЛЬТУРОЛОГІЯ
на тему:
Осінні календарні та християнські свята
Керівник Дудко Л.І.
Виконав
Студент гр. КІ-082
Андрусенко І.Г.
Чернігів 2009
Зміст
1. Свята у вересні
Перше вересня – День знань
Перша неділя вересня – День підприємця
Друга субота вересня – Святкування Дня фізичної культури і спорту
7 вересня – День знищення військової іграшки
8 вересня – Міжнародний день письменності
8 вересня – Міжнародний день солідарності журналістів
Друга субота вересня – Професійне свято працівників кінематографії
11 вересня – Усікновення голови Хрестителя Господнього Івана
14 вересня – День мобілізаційного працівника
Друга неділя вересня – День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості
16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару
17 вересня – День працівників цивільного захисту України
20 вересня – День фармацевтичного працівника України
20 вересня – День винахідника і раціоналізатора України
20 вересня – Свято Різдва Богородиці
21 вересня – День миру
21 вересня – День працівника лісу
22 вересня – День партизанської слави України
27 вересня – День туризму
27 вересня – Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього
28 вересня – День машинобудівника України
30 вересня – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії
30 вересня Всеукраїнський День бібліотек
2. Свята у жовтні
1 жовтня – День ветерана
1 жовтня – Міжнародний день музики
5 жовтня День вчителя
Перша неділя жовтня – День працівників освіти
8 жовтня – День юриста України
9 жовтня – Всесвітній день пошти в Україні
10 жовтня – День працівників стандартизації і метрології України
12 жовтня – День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України
12 жовтня – День художника України
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці
14 жовтня – День Українського козацтва
19 жовтня – День працівників харчової промисловості
20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням раком молочної залози
26 жовтня – День автомобіліста і дорожника
31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря
3. Свята у листопаді
2 листопада – День працівника соціальної сфери України
3 листопада – День ракетних військ і артилерії України
3 листопада – День інженерних військ України
4 листопада – День залізничника України
9 листопада – День Української письменності і мови
16 листопада – День працівників радіо, телебачення і зв'язку України
16 листопада – День працівників сільського господарства України
17 листопада – День студента
19 листопада – День склороба
19 листопада – День працівників гідрометеорологічної служби України
Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
22 листопада – День свободи України
Перелік використаної літератури
Друкована література
Електронні джерела
ВЕРЕСЕНЬ
День Знань
Великий Юлій Цезар казав: «Знання – це сила». День знань хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних товаришів.
Офіційно День знань був затверджений Верховною радою СРСР 1 вересня 1984 року. В школах проводять урочисті заходи, студентам вручають студентські квітки.
Але так було не завжди. Ще на початку 20 століття 70% населення Землі було зовсім або частково неграмотними.
«Педагогом» в Давньому Римі називали рабів знатних римлян, котрі супроводжували до школи та прислуговували їх дітям. Першим «штатним» педагогом був Марк Фабій Квінті ліан (бл. 35-96 рр.), якій одержував платню з імперської казни, навчав юнаків-патриціїв ораторського мистецтва.
В епоху Відродження (XV-XVI ст.) почала докорінно змінюватись система освіти. Поступово виникали школи гуманістичного спрямування. Але жінки загальну освіту не отримували.
Великий вклад в освіту Русі внесли болгарські ченці Кирило та Мефодій (X ст.), запровадивши кирилицю – старослов’янську абетку. Лаври та монастирі стали центрами навчання. Центром розвитку системи освіти України в XVI-XVII ст. стала Києво-Могилянська академія.
День підприємця
Відзначається щорічно у першу неділю вересня.
Історія свята.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, вирішенні соціально-економічних проблем та визнаючи його вплив на формування, становлення та розвиток національної економіки…» згідно з Указом Президента України «Про День підприємця».
Святкування Дня фізичної культури і спорту
В Україні приходиться на другу суботу вересня (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94).
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали розповсюджуватися в Україні з кінця XIX в. Всій Європі було відоме ім'я Українського борця Греко-римського стилю Івана Поддубного.
Багато перемог взяли Українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами Українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохин і Ігор Беланов, відзначений «золотим м'ячем» як якнайкращі футболісти Європи.
Визнана в світі і Українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгина і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзові), — це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього Українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличко, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевіч, тенісиста Андрія Медведева, футболіста Андрія Шевченко і багато інших знають далеко за межами України.
7 вересня День знищення військової іграшки
Відзначається з 1988 року за ініціативою Всесвітньої асоціації допомоги сиротам та дітям, які не мають батьківської опіки.
Щорічний Міжнародний день письменності
(International Literacy Day) наголошується за ініціативою ЮНЕСКО з 1966 року.
Період 2003-2012 років проголошений Десятиріччям письменності резолюцією 56/116 Генеральної Асамблеї ООН. З метою забезпечення освіти розроблений Міжнародний план дій, названий Дакарськім по місцю проведення 57-й Генасамблєї, – в столиці Сенегалу.
В рамках Десятиріччя письменності Міністерство освіти і науки України спільно з Міжнародним банком реконструкції і розвитку готують проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні». Очікується, що завдяки здійсненню проекту 12-річна загальноосвітня середня школа збагатиться педагогічними кадрами належної кваліфікації, сучасними підручниками, комп'ютерами.
Україна стала незалежною державою в 1991 році. Логічно, що багато колишніх державних пріоритетів нівелювалися, але обов'язкова початкова і середня освіта, мережа бібліотек, проведення освітніх заходів – прагнення до тотальної письменності нації завжди було, є і буде.
Міжнародний день солідарності журналістів
Відзначається за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів, що відбувся в травні 1958 року в Бухаресті в пам'ять про чеського журналіста Юліусі Фучике, страченому гітлерівцями 8 вересня 1943 року.
Професійне свято працівників кінематографії
День Українського кіно – встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відмічається щорічно в другу суботу вересня.
Перша Українська кінознимка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецкий зняв декілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецкий влаштував перший Український кіносеанс в Харківському оперному театрі.
З дореволюційним кіно в Україні зв'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Вера Холодная, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.
В 1922 році було засноване Всеукраїнське фотокиноуправління, якому вдалося реконструювати Одеське і Ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. А.Довженко). В 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм – документальна стрічка Д.Вертова «Симфонія Донбасу».
Українські художники протягом минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. В пам'яті назавжди залишаться імена Олександра Довженко і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Міколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в Український кінематограф прийшло нове покоління кінохудожників.
З 23 січня 2003 року діє Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії на 2003-2007 роки», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографа в культурній, соціальній і духовній сферах життя Українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоздатної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування і залучення в кінематографію України інвестицій.
Усікновення голови Хрестителя Господнього Івана
Про мученицьку кончину святого Івана Хрестителя в 32 році по Різдві Христовому оповідають Євангелисти Матфей (Мф. 14, 1-12) і Марк (Мк. 6, 14-29). Після Хрещення Господнього святий Іван Хреститель був вкинутий до в’язниці Іродом Антипою, чотиривласником, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа дістав від імператора Августа в правління Галілею).
Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що той, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, беззаконно жив з Іродіядою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіяди Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівчині він заприсягнувся дати все, що вона попросить, навіть половину свого царства. Мерзенна танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіяди попросила дати їй негайно ж на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іванові й віддати Соломії.
За переказом, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися й промовили: “Іроде, не гоже тобі мати дружину Филипа, брата твого”. Соломія взяла таріль із головою святого Івана й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіяда попроколювала язик пророка голкою й закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі (знайдення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбувся злочин. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіядою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами на землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла доти, поки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові та Іродіяді, як колись принесено було їм голову святого Івана Предтечі.
Аравійський цар Арефа в знак помсти за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод був підданий гніву римського імператора Кая Каліґули ( 37-41) і був разом з Іродіядою засланий в ув’язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там їх поглинула розверзнута земля.
На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлені свято і строгий пост як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.
14 вересня Збройні Сили України відзначають День мобілізаційного працівника
Як повідомили в прес-службі Міністерства оборони України, 12 вересня 1992 року було створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України, а 14 вересня 1993 року воно було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління (ГОМУ).
Враховуючи вагомість мобілізаційних органів всіх рівнів, важливість мобілізаційної, організаційно-штатної, обліково-призивної роботи і комплектування військ особовим складом, а також планування матеріально-технічного забезпечення мобілізаційних заходів, міністр оборони України 22 серпня 2000 року видав наказ «Про установу Дня мобілізаційного працівника».
За роки незалежності мобілізаційні органи Української армії безпосередньо брали участь в підготовці більше 80 законів і великої кількості інших нормативно-правових актів.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використання нафти і газу.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості наголошується в Україні щорічно в другу неділю вересня, згідно Указу Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використовування нафти і природного газу.
Промислове добування нафти в Україні почалася в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прікарпатті добувалося 2 млн. тон нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава - Стрій в 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості пов'язаний з відкриттям в післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-донецької впадини, в Прікарпатті і в Причорноморсько-кримській газоносній області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу – вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власної здобичі на 23-25%, в нафті – на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу і 25,7 тисяч сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах.
Чисельність працюючих в галузі складає близько 1% працездатного населення країни.
16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару
Наголошується з 1995 р., як нагадування про необхідність збереження озонового шару
В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем захисту озонового шару (Резолюція 49/114).
Цей день наголошується з 1995 року, як нагадування про необхідність збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і знижує дію ультрафіолетового проміння на поверхню Землі, охороняючи життя на планеті.
Україна - держава член ООН – присвячує цей особливий день пропаганді на національному рівні конкретної діяльності відповідно до цілей і завдань, висловлених в Монреальському протоколі.
17 вересня День працівників цивільного захисту України
В підписаному 27.08.04 Президентом України Указі № 1010/2004 «Про день працівників цивільного захисту», відзначений значний внесок пожежників і аварійно-рятівних формувань і служб в справу захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Завдання, які стоять перед національними службами цивільної оборони більшості країн світу, зв'язані сьогодні в основному з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.
Відбулася об'єктивна переорієнтація більшості національних і міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу у разі їх виникнення.
Українські рятівники відзначають своє професійне свято 17 вересня – в день святкування православною церквою Образа Божої Матері «неопалима Купіна», яка є покровителькою пожежників і рятівників і надає допомогу всім, хто потрапив в біду.
20 вересня День фармацевтичного працівника України Чернігівський державний технологічний університет
реферат
з дисципліни:
КУЛЬТУРОЛОГІЯ
на тему:
Осінні календарні та християнські свята
Керівник Дудко Л.І.
Виконав
Студент гр. КІ-082
Андрусенко І.Г.
Чернігів 2009
Зміст
1. Свята у вересні
Перше вересня – День знань
Перша неділя вересня – День підприємця
Друга субота вересня – Святкування Дня фізичної культури і спорту
7 вересня – День знищення військової іграшки
8 вересня – Міжнародний день письменності
8 вересня – Міжнародний день солідарності журналістів
Друга субота вересня – Професійне свято працівників кінематографії
11 вересня – Усікновення голови Хрестителя Господнього Івана
14 вересня – День мобілізаційного працівника
Друга неділя вересня – День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості
16 вересня – Міжнародний день охорони озонового шару
17 вересня – День працівників цивільного захисту України
20 вересня – День фармацевтичного працівника України
20 вересня – День винахідника і раціоналізатора України
20 вересня – Свято Різдва Богородиці
21 вересня – День миру
21 вересня – День працівника лісу
22 вересня – День партизанської слави України
27 вересня – День туризму
27 вересня – Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста Господнього
28 вересня – День машинобудівника України
30 вересня – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії
30 вересня Всеукраїнський День бібліотек
2. Свята у жовтні
1 жовтня – День ветерана
1 жовтня – Міжнародний день музики
5 жовтня День вчителя
Перша неділя жовтня – День працівників освіти
8 жовтня – День юриста України
9 жовтня – Всесвітній день пошти в Україні
10 жовтня – День працівників стандартизації і метрології України
12 жовтня – День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України
12 жовтня – День художника України
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці
14 жовтня – День Українського козацтва
19 жовтня – День працівників харчової промисловості
20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням раком молочної залози
26 жовтня – День автомобіліста і дорожника
31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря
3. Свята у листопаді
2 листопада – День працівника соціальної сфери України
3 листопада – День ракетних військ і артилерії України
3 листопада – День інженерних військ України
4 листопада – День залізничника України
9 листопада – День Української письменності і мови
16 листопада – День працівників радіо, телебачення і зв'язку України
16 листопада – День працівників сільського господарства України
17 листопада – День студента
19 листопада – День склороба
19 листопада – День працівників гідрометеорологічної служби України
Четверта субота листопада – День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
22 листопада – День свободи України
Перелік використаної літератури
Друкована література
Електронні джерела
ВЕРЕСЕНЬ
День Знань
Великий Юлій Цезар казав: «Знання – це сила». День знань хвилююче свято для всіх. Немає людини, котра не пам’ятає день першого дзвінка, першу вчительку, шкільних товаришів.
Офіційно День знань був затверджений Верховною радою СРСР 1 вересня 1984 року. В школах проводять урочисті заходи, студентам вручають студентські квітки.
Але так було не завжди. Ще на початку 20 століття 70% населення Землі було зовсім або частково неграмотними.
«Педагогом» в Давньому Римі називали рабів знатних римлян, котрі супроводжували до школи та прислуговували їх дітям. Першим «штатним» педагогом був Марк Фабій Квінті ліан (бл. 35-96 рр.), якій одержував платню з імперської казни, навчав юнаків-патриціїв ораторського мистецтва.
В епоху Відродження (XV-XVI ст.) почала докорінно змінюватись система освіти. Поступово виникали школи гуманістичного спрямування. Але жінки загальну освіту не отримували.
Великий вклад в освіту Русі внесли болгарські ченці Кирило та Мефодій (X ст.), запровадивши кирилицю – старослов’янську абетку. Лаври та монастирі стали центрами навчання. Центром розвитку системи освіти України в XVI-XVII ст. стала Києво-Могилянська академія.
День підприємця
Відзначається щорічно у першу неділю вересня.
Історія свята.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи роль підприємництва у здійсненні економічних реформ в Україні, вирішенні соціально-економічних проблем та визнаючи його вплив на формування, становлення та розвиток національної економіки…» згідно з Указом Президента України «Про День підприємця».
Святкування Дня фізичної культури і спорту
В Україні приходиться на другу суботу вересня (Указ Президента від 29 червня 1994 року № 340/94).
Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали розповсюджуватися в Україні з кінця XIX в. Всій Європі було відоме ім'я Українського борця Греко-римського стилю Івана Поддубного.
Багато перемог взяли Українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами Українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохин і Ігор Беланов, відзначений «золотим м'ячем» як якнайкращі футболісти Європи.
Визнана в світі і Українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгина і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних і 4 бронзові), — це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього Українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей.
Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличко, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевіч, тенісиста Андрія Медведева, футболіста Андрія Шевченко і багато інших знають далеко за межами України.
7 вересня День знищення військової іграшки
Відзначається з 1988 року за ініціативою Всесвітньої асоціації допомоги сиротам та дітям, які не мають батьківської опіки.
Щорічний Міжнародний день письменності
(International Literacy Day) наголошується за ініціативою ЮНЕСКО з 1966 року.
Період 2003-2012 років проголошений Десятиріччям письменності резолюцією 56/116 Генеральної Асамблеї ООН. З метою забезпечення освіти розроблений Міжнародний план дій, названий Дакарськім по місцю проведення 57-й Генасамблєї, – в столиці Сенегалу.
В рамках Десятиріччя письменності Міністерство освіти і науки України спільно з Міжнародним банком реконструкції і розвитку готують проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні». Очікується, що завдяки здійсненню проекту 12-річна загальноосвітня середня школа збагатиться педагогічними кадрами належної кваліфікації, сучасними підручниками, комп'ютерами.
Україна стала незалежною державою в 1991 році. Логічно, що багато колишніх державних пріоритетів нівелювалися, але обов'язкова початкова і середня освіта, мережа бібліотек, проведення освітніх заходів – прагнення до тотальної письменності нації завжди було, є і буде.
Міжнародний день солідарності журналістів
Відзначається за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів, що відбувся в травні 1958 року в Бухаресті в пам'ять про чеського журналіста Юліусі Фучике, страченому гітлерівцями 8 вересня 1943 року.
Професійне свято працівників кінематографії
День Українського кіно – встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відмічається щорічно в другу суботу вересня.
Перша Українська кінознимка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецкий зняв декілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецкий влаштував перший Український кіносеанс в Харківському оперному театрі.
З дореволюційним кіно в Україні зв'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Вера Холодная, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.
В 1922 році було засноване Всеукраїнське фотокиноуправління, якому вдалося реконструювати Одеське і Ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. А.Довженко). В 1930 р. в Україні з'являється перший звуковий фільм – документальна стрічка Д.Вертова «Симфонія Донбасу».
Українські художники протягом минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. В пам'яті назавжди залишаться імена Олександра Довженко і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Міколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в Український кінематограф прийшло нове покоління кінохудожників.
З 23 січня 2003 року діє Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії на 2003-2007 роки», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографа в культурній, соціальній і духовній сферах життя Українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоздатної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування і залучення в кінематографію України інвестицій.
Усікновення голови Хрестителя Господнього Івана
Про мученицьку кончину святого Івана Хрестителя в 32 році по Різдві Христовому оповідають Євангелисти Матфей (Мф. 14, 1-12) і Марк (Мк. 6, 14-29). Після Хрещення Господнього святий Іван Хреститель був вкинутий до в’язниці Іродом Антипою, чотиривласником, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа дістав від імператора Августа в правління Галілею).
Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що той, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, беззаконно жив з Іродіядою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіяди Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівчині він заприсягнувся дати все, що вона попросить, навіть половину свого царства. Мерзенна танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіяди попросила дати їй негайно ж на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іванові й віддати Соломії.
За переказом, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися й промовили: “Іроде, не гоже тобі мати дружину Филипа, брата твого”. Соломія взяла таріль із головою святого Івана й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіяда попроколювала язик пророка голкою й закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі (знайдення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбувся злочин. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіядою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами на землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла доти, поки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові та Іродіяді, як колись принесено було їм голову святого Івана Предтечі.
Аравійський цар Арефа в знак помсти за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод був підданий гніву римського імператора Кая Каліґули ( 37-41) і був разом з Іродіядою засланий в ув’язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там їх поглинула розверзнута земля.
На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлені свято і строгий пост як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.
14 вересня Збройні Сили України відзначають День мобілізаційного працівника
Як повідомили в прес-службі Міністерства оборони України, 12 вересня 1992 року було створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України, а 14 вересня 1993 року воно було переформовано в Головне організаційно-мобілізаційне управління (ГОМУ).
Враховуючи вагомість мобілізаційних органів всіх рівнів, важливість мобілізаційної, організаційно-штатної, обліково-призивної роботи і комплектування військ особовим складом, а також планування матеріально-технічного забезпечення мобілізаційних заходів, міністр оборони України 22 серпня 2000 року видав наказ «Про установу Дня мобілізаційного працівника».
За роки незалежності мобілізаційні органи Української армії безпосередньо брали участь в підготовці більше 80 законів і великої кількості інших нормативно-правових актів.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використання нафти і газу.
День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості наголошується в Україні щорічно в другу неділю вересня, згідно Указу Президента від 12.08.1993 № 302/93.
Україна має давні традиції у сфері здобичі і використовування нафти і природного газу.
Промислове добування нафти в Україні почалася в XVIII столітті, і вже в 1909 році в Прікарпатті добувалося 2 млн. тон нафти. Газова промисловість бере свій початок з введення в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава - Стрій в 1924 році.
Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості пов'язаний з відкриттям в післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-донецької впадини, в Прікарпатті і в Причорноморсько-кримській газоносній області.
З території України почалися і перші в світі експортні поставки природного газу – вони почали здійснюватися до Польщі з 1945 року. Зараз Україна володіє складною трубопровідною транспортною системою. Її загальна протяжність досягає 37 тис. кілометрів. Через територію країни проходить ряд важливих магістральних трубопроводів стратегічного значення, довжина яких 4,7 тис. кілометрів.
Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів. Задовольняючи потребу в газі за рахунок власної здобичі на 23-25%, в нафті – на 12-15%, нафтогазова галузь України забезпечує енергоносіями промисловість і житлово-комунальний сектор країни. Газифіковано 488 міст, 960 селищ міського типу і 25,7 тисяч сіл. Здійснюється газопостачання 112,3 тис. промислових і комунально-побутових споживачів, а також близько 15 млн. квартир і приватних будинків.
Переробка газу і газового конденсату здійснюється на 5 газопереробних заводах.
Чисельність працюючих в галузі складає близько 1% працездатного населення країни.
16 вересня Міжнародний день охорони озонового шару
Наголошується з 1995 р., як нагадування про необхідність збереження озонового шару
В 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 16 вересня Міжнародним днем захисту озонового шару (Резолюція 49/114).
Цей день наголошується з 1995 року, як нагадування про необхідність збереження озонового шару, який фільтрує сонячне проміння і знижує дію ультрафіолетового проміння на поверхню Землі, охороняючи життя на планеті.
Україна - держава член ООН – присвячує цей особливий день пропаганді на національному рівні конкретної діяльності відповідно до цілей і завдань, висловлених в Монреальському протоколі.
17 вересня День працівників цивільного захисту України
В підписаному 27.08.04 Президентом України Указі № 1010/2004 «Про день працівників цивільного захисту», відзначений значний внесок пожежників і аварійно-рятівних формувань і служб в справу захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Завдання, які стоять перед національними службами цивільної оборони більшості країн світу, зв'язані сьогодні в основному з проблемами мирного часу, що дозволяє говорити саме про цивільний захист населення, а не про цивільну оборону.
Відбулася об'єктивна переорієнтація більшості національних і міжнародних організацій від завдань військового характеру до реагування на надзвичайні ситуації мирного часу у разі їх виникнення.
Українські рятівники відзначають своє професійне свято 17 вересня – в день святкування православною церквою Образа Божої Матері «неопалима Купіна», яка є покровителькою пожежників і рятівників і надає допомогу всім, хто потрапив в біду.
350 тисяч представників цієї галузі святкують своє свято.
День фармацевтичного працівника встановлений Указом Президента України № 1128/99 від 07.09.1999.
В третю суботу вересня в Україні понад 350 тисяч представників цієї галузі святкують своє професійне свято.
На фармацевтичному ринку України здійснюють діяльність більше 5 тисяч суб'єктів господарювання, серед яких 9456 аптек, 5470 аптечних пунктів, 6310 аптечних кіосків, 927 аптечних складів і майже 7000 лікувально-профілактичних закладів.
Населення України забезпечено широким асортиментом лікарських засобів Українського і іноземного виробництва. Українські ліки експортуються в 25 країн світу.
20 вересня День винахідника і раціоналізатора України
Винахідники і раціоналізатори - вічні двигуни прогресу.
Щорічно, в третю суботу вересня в Україні відзначають День винахідника і раціоналізатора, відповідно до Указу Президента № 443/94 від 16 серпня 1994 року.
Діяльність винахідництва і раціоналізаторського регулює Український інститут промислової власності – Укрпатент. На сьогодні Укрпатентом було зареєстроване близько 100000 патентів на винаходи, а також близько 10000 патентів на корисні моделі.
Україна має безперечні інноваційні досягнення світового рівня – літаки з сімейства «Анов», ядерні технології Адаменко, технологія стимулювання зростання рослин в сільському господарстві Пономаренко, медичні винаходи – спосіб боротьби з раком і лікування судин людини неоперабельним методом Бурого.
День винахідника і раціоналізатора об'єднує людей різних професій і спеціальностей, але всі вони обов'язково наділені рідкісним даром творчості, відчуттям нового, умінням розширити межі звичного, вийти за рамки стереотипу.
Свято Різдва Богородиці
За часом своєї появи свято Різдва Богородиці – одне з останніх серед двонадесятих. Перша згадка про нього на Сході зустрічається у V ст. у Прокла, патріарха Константинопольського, а на Заході – в Сакраментарії (Требнику) папи Геласія (кін. V ст.). Однак ці свідчення не є достатньо достовірними. Свято виникло, напевно, спочатку в Грецькій Церкві, скоро було прийняте в Римі, а далі і в дочірніх церквах. Різдво Богородиці святкується Іаковітською й Несторіанською Церквами, що може свідчити про те, що це свято з'явилося в Східній Церкві до V ст., коли ці церкви відділились. Для Андрія Крітського, який склав на Різдво Богородиці два слова і канон, це вже велике урочисте свято. В Єрусалимському канонарі VII ст. (згідно з грузинською версією) Різдво Богородиці – пам'ять з явними святковими відмінностями від інших днів. На Заході регулярні згадки про Різдво Богородиці зустрічаються починаючи з VII ст., але ще в VII-IX століттях це свято не мало загального поширення. Літургісти XVII ст. стверджували, що на Заході його вперше ввів єпископ Шартрський Фульберт (пом. 1028), який сприяв широкому поширенню свята в Північній Франції.
В сучасну службу свята в Православній Церкві увійшли пісноспіви Андрія Крітського, Іоанна Дамаскіна, Германа, патріарха Константинопольського (пом. 740), Іосифа Піснеспівця та інших. Свято Різдва Богородиці має один день передсвята 7 (20) вересня і чотири дні післясвята. Віддання – 12 (25) вересня.
21 вересня День миру
Підтверджує відданість країни ідеалам миру
День миру в Україні встановлений Указом Президента від 05.02.2002 № 100/2002 і наголошується щорічно 21 вересня - в Міжнародний день миру.
Таким чином Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.
21 вересня День працівника лісу
Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.
День працівника лісу - професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості – відповідно до Указу Президента України № 356/93 від 28.08.1993 наголошується щорічно в третю неділю вересня.
Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу.
Загальна площа земель лісової фундації складає 10,8 млн. гектарів, з яких 9,5 млн. покрито лісовою рослинністю. Характерним для України є нерівномірне розташовання лісів, переважно екологічне їх значення і високий відсоток заповідників (13,7%).
Кожний другий гектар лісу в Україні створений штучно. В даний час на підприємствах лісового господарства функціонує 649 постійних розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 377 млн. шт. стандартного посадочного матеріалу, 16,3 тис. гектарів постійних лесосеменных ділянок.
22 вересня День партизанської слави України
22 вересня 2001 року, в день 60-тих роковин з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше наголошувався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.
День партизанської слави наголошується як дань всенародної пошани до тих, хто в суворий військовий час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не жаліючи крові і самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, наносили відчутні втрати Гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з'єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизан і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
27 вересня День туризму
Україна туристична.
В Україні День туризму наголошується з 1998 року згідно Указу Президента № 1047/98. Туризм грає значну роль в житті країни.
Завдяки розвитку туризму Україна стає все більш відомою в світі як держава з багатою історією і культурою.
Це свято кожного, хто хоч раз відчув себе мандрівником, вибравшись з щоденної буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле або в інші місця, якими так багата наша земля!
Воздвиження Хреста Господнього
Християнське свято, присвячене згадці про знаходження святою рівноапостольною царицею Єленою справжнього хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і Воздвиження його для загального вшанування і поклоніння. Святкується 14 (27) вересня. У Православній Церкві – Господське двонадесяте свято. Це єдине свято, що одержало початок одночасно із самою подією, якій воно присвячене. Перше Воздвиження відсвятковане в Єрусалимській Церкві на початку IV ст. при самому знаходженні хреста. Джерела називають різні дати цієї події – 313, 326. Найбільш достовірним є свідчення Олександрійської хроніки VI ст., що відносить його до 14 вересня 320 р.. За переказом, цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, у 325 р. відправилася в Єрусалим з метою відшукати хрест, на якому був розп'ятий Господь, і місце поховання Христа. У результаті розкопок на місці храму Венери було знайдено три хрести. Для того, щоб довідатися, на якому з них був розп'ятий Господь, хрести по черзі покладали на померлу людину; коли поклали третій хрест, померлий ожив. Від скупчення великої кількості людей не всі могли бачити і цілувати Хрест Господній; тоді Патріарх Єрусалимський Макарій піднявся на відвищення і воздвиг Хрест так, щоб народ міг його бачити. Ця подія і була покладена в основу богослужбового чина Воздвиження Хреста. Частинки древа Животворящого Хреста були розіслані по всій імперії.
Зі святом Воздвиження Хреста в 335 було з'єднане відновлення храму Воскресіння, побудованого Костянтином Великим на місці знаходження Хреста. Єрусалимська церква здійснювала ці свята щорічно з великою урочистістю. За свідченням західної прочанки в Єрусалим кінця IV ст. Сильвії Аквітанки і церковного історика Созомена (V ст.), святкування в Єрусалимі продовжувалося вісім днів, і щодня служба відбувалася в різних місцях при скупченні безлічі прочан. Церкви прикрашалися так само, як на Великдень і Богоявлення.
Особливо широке поширення й урочистість свято Воздвиження одержало після знаходження Хреста Господнього в результаті укладання миру в 628 між Візантією і Персією. Свято стало називатися Всесвітнім Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста, тобто загальним для всіх церков Всесвітньої церкви. 3 травня – день урочистого внесення святого древа Імператором Іраклієм у Єрусалим – став святкуватися в Західній церкві з VII ст. як «день знаходження Хреста».
Воздвиження має день передсвята (13 вересня) і сім днів післясвяткування. Віддання – 21 вересня. Оскільки у свято Воздвиження відбувається служба хрестові, то в цей день належить дотримуватись строгого посту. Після Вечірні хрест Господній виноситься і покладається на престол; на Утрені, після великого славослів'я, хрест виноситься з вівтаря, покладається на середині храму для поклоніння; у соборних храмах і монастирях відбувається особливий чин Воздвиження хреста.
28 вересня День машинобудівника України
«Візок одноосний самозвальний» Снежнянського машинобудівного заводу.
Щорічно в четверту неділю вересня в Україні за традицією наголошується День машинобудівника. Дата професійного свята працівників машинобудування і приладобудування закріплена Указом Президента України № 361/93 від 08.09.1993.
В структурі машинобудівної галузі України в даний час налічується понад 2800 промислових підприємств і 230 організацій, які виконують наукові і науково-технічні роботи. Загальна кількість працюючих – понад 1 млн. людей.
Основними складовими ринку машинобудівної промисловості в Україні є продукція таких галузей, як транспортне і енергетичне машинобудування, автомобілебудування, а також машинобудування для нафтохімічної і хімічної, металургійної і гірничодобувної промисловості, верстатобудування.
Святі Софія, Віра, Надія й Любов
(Грец. Σοφία, Pistis, Elpis, Agape, іт. Sapienza, Fede, Speranza, Carità † 137, Рим, Італія) — ранньо-християнські святі, мати Софія та її доньки мучениці Віра, Надія і Любов.
За правління імператора Адріана жила в Римі вдова Софія з трьома доньками, що називалися Віра, Надія і Любов. Побожна мати назвала своїх дочок іменами трьох богословських чеснот. Вона дбайливо виховувала своїх доньок, даючи їм приклад мужності та витривалості у святій вірі.
Під час переслідування християн 137 року матір з доньками ув'язнили та відправили на суд до імператора. Після безуспішного намагання схилити дівчат до відступництва від святої віри розлючений імператор наказав замучити невинних дівчат, а матір відпустити на волю. Софія поховала тіла своїх доньок, а сама провела у молитві три дні біля їхнього гробу. Третього дня Бог забрав її святу душу до Себе. Пам'ять — 30 вересня.
30 вересня Всеукраїнський День бібліотек
Послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів.
Всеукраїнський День бібліотек наголошується 30 вересня згідно Указу Президента України від 14 1998 травня №471/98.
Перші бібліотеки в Київській Русі стали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована в 1037 році Ярославом Мудрим. В цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ в. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час Монголо-татарського нашестія книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Самі відомі: Рейнське євангеліє (яке дочка Ярослава Мудрого Ганна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву Французькі королі, а в даний час дають клятву президенти Франції, Остромірове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 і 1076 рр., Мстіславове євангеліє XII в.
В Західній Україні активний бібліотечний рух починається із створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ в.). При дворі князя Володимира Васильковіча - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.
З появою книгодрукування в середині XV в. відбуваються великі зміни у всьому Європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки придбали в XVI в., великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі і в Львові. В XVII в. організована бібліотека Київської академії. В XVIII в. значні бібліотеки мали заможні благородні родини, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.
В другій половині ХІХ – на початку ХХ в. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 рік мало по всьому краю 78 філіалів, 2944 читальні. В 1914-му власні читальні діяли в 75% Українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережою філіалів і читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
В радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України і інші.
Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.
Послугами книгосховищ користуються більше 17 мільйонів 490 тисяч читачів.
ЖОВТЕНЬ
1 жовтня День ветерана
Це люди, найбільше багатство яких - досвід, знання, уміння, мудрість
За ініціативою ООН 1 жовтня у всьому світі наголошується як Міжнародний день осіб похилого віку, а в Україні також і День ветерана.
По міжнародній класифікації особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких в світі в даний час — 629 мільйонів. Тобто майже кожна десята людина на Землі.
Це люди, найбільше багатство яких - досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому над усе були честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій і воєн.
1 жовтня Міжнародний день музики
Проводиться за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО. Згідно з довідником радянських часів (1988-го року видання), це свято відзначається 2-го жовтня. Встановлене в 1975-му році.
5 жовтня День вчителя
«День вчителя – свято, яке залишається з нами назавжди»
«Професійне Міжнародне свято працівників освіти буво засновано ЮНЕСКО в 1994 році. В Україні День працівників освіти згідно Указу Президента від 11 вересня 1994 року наголошується в першу неділю жовтня» - інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
Проте, багато громадян України, що отримали освіту в той час, коли країна входила як республіка до складу СРСР, пам'ятають святкові букети астр і хризантем, які вручалися за традицією або з щирою подякою викладачам в день вчителя. Білі фартухи і сорочки одягали в кінці першого тижня жовтня по указу Президії Верховної Ради СРСР від 29 вересня 1965 року.
«День вчителя – свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.
Сьогодні в незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони вчать і виховують більше мільйона дошкільників, навчають більше п'яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни.
День працівників освіти
Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 513/94, від 11.09.94 р.) в першу неділю жовтня як професійне свято працівників освіти.
8 жовтня День юриста України
День юриста з'явився в календарі України по Указу Президента №1022/97 від 16.09.1997 р. Це свято, яке об'єднує юристів різних сфер діяльності, що стоять на захисті прав і свобод Українців.
Професійне свято людей, все життя яких підлегле гаслу «Знати право, служити праву, захищати право», наголошується щорічно 8 жовтня.
Для Українського суспільства професія юриста дуже важлива, адже саме зараз, коли відбувається процес розвитку правової держави в Україні, перш за все на правознавське співтовариство покладаються надії і завдання затвердження принципу верховенства права, удосконалення Українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верств населення і підвищення правосвідомості і правової культури Українців.
З державою все гаразд, - вважають юристи, - якщо його основний Закон, Конституція, не обмежує права і свободи громадян, а, навпаки, збільшує зону цих свобод. В Україні, державі з вміло написаною конституцією і не дуже вміло виконуваними законами спеціальність юриста займає лідируючі позиції.
Всесвітній день пошти в Україні
9 жовтня світове поштове співтовариство відзначає Всесвітній день пошти на честь історичної дати 9 жовтня 1874 року, коли було укладено Бернську Угоду, яка започаткувала Всесвітній поштовий союз (ВПС) із штаб-квартирою в Берні - столиці Швейцарської Конфедерації.
Усі країни-члени ВПС, зокрема й Україна, яка увійшла до його складу ще в 1947 році, з нагоди Всесвітнього дня пошти проводять у себе низку заходів, мета яких - ознайомити широкі верстви населення з діяльністю та завданнями ВПС, поширити відомості про соціальне та економічне значення поштових служб у державі та світі, ще раз привернути увагу споживачів до поштових послуг та проблем галузі.
10 жовтня День працівників стандартизації і метрології України
Прокруст, міфологічний працівник стандартизації і метрології
14 жовтня – Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 роки в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інжинерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стала підстава нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з Грецької isos - рівний).
В 1970-році Президент ІSО пана Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, але і урядів і споживачів всього світу.
День працівників стандартизації і метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 наголошується щорічно 10 жовтня.
12 жовтня День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України
Санепіднадзор охоплює всі сфери життєдіяльності людини.
Указом Президента від 5 жовтня 2004 року (№ 1178/2004) в Україні встановлено професійне свято - День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби, який щорічно наголошується в другу неділю жовтня.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд охоплює всі сфери життєдіяльності людини: умови мешкання, праці, живлення, відпочинку, виховання і навчання дітей і підлітків. Тому санітарно епідеміологічна служба займає ключову позицію в системі охорони здоров'я країни.
Державна санітарно-епідеміологічна служба вже більше 80 років є ефективною складовою галузі охорони здоров'я, яка забезпечує реалізацію державної політики у сфері профілактичної медицини, стоїть на варті здоров'я і працездатності людей, захищає їх від небезпечних інфекційних захворювань.
12 жовтня День художника України
Образотворче мистецтво є однією з самих довершених форм діяльності.
Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких відчуттів. Ваші роботи будять прагнення до прекрасного, спонукають задуматися над суттю буття.
Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика – невід'ємна частина національної культури, джерело духовного розвитку і задоволення естетичних потреб Українського суспільства. Творчі досягнення художників свідчать про могутній потенціал народу, сприяють створенню позитивного іміджу України в світі.
Українським майстрам пензля і різця належать твори, які стали частиною золотої фундації світового образотворчого мистецтва.
Дбайливо зберігаючи і розвиваючи традиції самобутньої національної художньої школи, ви затверджуєте вічні загальнолюдські вартості, приносите людям радість спілкування з прекрасним.
14 жовтня Покрова Пресвятої Богородиці
Велике Богородичне свято, яке було встановлене на честь з'явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя біля 910 року. За правління імператора VІ Філософа (886-912), коли на місто напали сарацини, жителі молилися на всенічній службі у Влахернському храмі, де переховувалася її риза. Саме в цей час виходець із українських земель угодник Божий Андрій, Христа ради юродивий, побачив під церковним склепінням з'явлення Пресвятої Богородиці в оточенні ангелів, пророків і апостолів. Матір Божа молилася за Весь християнський світ, а потім, підійшовши до престолу, зняла з голови покривало (омофор) і покрила ним християн, що молилися тоді у храмі. Св. Андрій із хвилюванням запитав у свого учня Єпифанія (Епіфана): "Чи ти бачиш, брате, Царицю і Владику всіх, яка молиться за весь світ?". На що той відповів: "Бачу і жахаюся". Це з'явлення було прославлене присутніми в храмі людьми, які увірували в допомогу Матері Божої у їхній боротьбі із загарбниками. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.
Згодом цю подію прославили у всьому Константинополі, а на Русі в ХІ ст. поширилось свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке віднесли на 1 Х (за новим стилем 14 Х).
14 жовтня День Українського козацтва
Меморіал українським козакам.
Зародження і формування Української народності відбулося в XII—XV ст. на основі південно-західної частини східно-слов'янського населення, що входило раніше до складу Київської Русі (IX—XII вв.). На основі староруської народності сформувалися три східно-слов'янські народи — Український, російський і Білоруський. Починаючи з XIII століттям Українці піддалися Угорському, Литовському, польському і Молдавському завоюванням. З кінця XV століття почалися набіги що затвердилися в Північному причорномор'ї Татарських ханів, що супроводжувалися масовим полоненням і угоном Українців.
В XVI—XVII вв. в ході боротьби з іноземними завойовниками Українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV вік), що створило державу (XVI вік) з своєрідним республіканським ладом - Запорізьку Січ, яке стало політичним оплотом Українців.
З початку відродження козацтва на Україні підписані президентом України укази: «про координаційну раду Українського козацтва», «Про національну програму розвитку Українського козацтва на 2002-2005 гг.» і, звичайно ж, «Про день Українського козацтва».
Важко переоцінити роль козацтва в історії Українського народу.
19 жовтня День працівників харчової промисловості
Харчова промисловість України – це тисячі великих, середніх і малих підприємств.
День працівників харчової промисловості наголошується щорічно в третю неділю жовтня відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 714/95.
Харчова промисловість України – це тисячі великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які проводять майже 20% від загального об'єму промислової продукції. Найбільша частина реалізованої продукції – це напої, м'ясні і молочні продукти, тютюнові вироби, хліб і хлібобулочні вироби, жири.
Специфіка галузі така, що від дбайливих рук залежить і кількість, і якість продуктів, яку ми щодня оцінюємо і цінуємо.
Дата святкування Дня працівників харчової промисловості в Україні близька до дати, проголошеного в 1979 році Всесвітнього дня продовольства, який наголошується 16 жовтня. В 1995 році 16 число випадало на 3-й понеділок жовтня. В той же час, День працівників радянської харчової промисловості з 1966 року святкувався в третю неділю жовтня. Мабуть, при призначенні дати свята була врахована стара традиція вшановування професіоналів у вихідні дні і нове для України устремління в світову спільноту.
20 жовтня Всеукраїнський день боротьби із захворюванням раком молочної залози
Указом Президента України від 17 січня 2005 року № 42/2005 введено щорічне проведення 20 жовтня Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням раком молочної залози.
Захворіти раком молочної залози може будь-яка жінка, проте у одних ризик захворювання високий, а у інших – низький. Не позбавлені цього ризику і чоловіки, проте понад 99% всіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки. Чинники, які підвищують ризик захворювання, наступні: вік понад 40 років; спадкова і сімейна схильність; пізня менопауза; ранній початок місячних (до 12 років); пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або їх відсутність; переривання вагітності; фіброзно-кістозна мастопатия; ожиріння; куріння.
Як і у всьому світі, захворюваність раком молочної залози в Україні росте – в середньому на 1-2% за рік – і в даний час в структурі онкопатології жінок рак грудної залози займає одне з перших місць. Кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок раку молочної залози, і кожна година від нього вмирає одна жінка. В цілому щорічно це грізне захворювання забирає життя майже 7, 5 тис. жінок по всій Україні.
На жаль, саме пізніше виявлення цього захворювання є однією з головних причин того, що хоча в світі помітна тенденція до зниження смертності (в середньому на 1% за рік), в Україні зростання захворювання супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у четверті Українських пацієнток, і половина з них вмирає вже протягом першого року після виявлення.
Не останню роль в пізньому звертанні до лікарів грає непоінформованість суспільства про справжній стан проблеми раку грудної залози, неконтрольований державою стихійний розквіт самореклами «народних зцілителів», некомпетентних і, звичайно, непорядних людей, а не лікарів-професіоналів. Через неправильне лікування хворі упускають час, а хвороба набирає обороти.
Необхідно відзначити, що тривалість нормального життя хворих на рака молочної залози після встановлення діагнозу на початкових стадіях хвороби (так звана нульова, перша і максимум друга – а всіх стадій існує п'ять) і правильно проведеного лікування – понад 25 років. Тобто, прогноз захворювання залежить від того, наскільки своєчасно вдалося діагностувати хворобу!
Основними методами, які дозволяють своєчасно знайти це захворювання, є самообстеження молочних залоз; клінічне обстеження молочних залоз; мамографія. З метою уточнення діагнозу лікар може призначити також деякі інші обстеження.
26 жовтня День автомобіліста і дорожника
Дорога – це символ України, яка упевнено прагне до кращого життя.
З 1993 року відповідно до Указу Президента № 452/93 в Україні почали відзначати День автомобіліста і шляховика, а не просто День водія. Професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства щорічно наголошується в останню неділю жовтня.
З кожним роком в країні збільшується кількість автомобілів, автобусів, тролейбусів. Автотранспортом в Україні перевозиться 22% вантажів і 88% пасажирів.
Дорога – це символ руху. Дороги ведуть нас в майбутнє, сполучають з рідними і близькими людьми, об'єднують народи і країни.
Дорога – це символ України, яка впевнено прагне кращого життя, до економічного зростання і соціального благополуччя.
31 жовтня Міжнародний день Чорного моря
Наголошується в день, коли підписали план дій по захисту Чорного моря.
Це свято наголошується в день, коли в 1996 р. шість причорноморських країн - Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія і Україна - підписали Стратегічний план дій по реабілітації і захисту Чорного моря.
Цей План був розроблений після проведення всесторонніх досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність істотно погіршилася порівняно з попередніми трьома десятиріччями.
ЛИСТОПАД
2 листопада День працівника соціальної сфери України
Соціальна робота – це мистецтво налагоджувати зв'язку між людьми.
В першу неділю листопаду в Україні, згідно Указу Президента України від 13.04.1999 № 374/99 відзначають День працівника соціальної сфери.
Це свято є свідоцтвом високої оцінки державою ролі працівників, які щодня забезпечують реалізацію державної політики з питань соціального захисту, зайнятості, організації оплати і безпеки праці, трудових відносин.
Соціальному працівнику доводиться стикатися з різними сферами життя людини і суспільства: фізичним і психічним здоров'ям, особистими і груповими конфліктами, плануванням сім'ї, з проблемами трудовлаштування, професійної і соціальної адаптації різних категорій населення, профілактикою асоціальної поведінки, здійсненням правосуддя і багатьма іншими. В умовах властивої Україні соціальної динамічності стає гострою проблема правового захисту кожного громадянина, обгрунтовування правової доцільності його побутової поведінки, професійної політичної і інших видів діяльності.
Соціальна робота – це мистецтво налагоджувати зв'язку між людьми. День працівника соціальної сфери - професійне свято, яке по праву належить тим, хто знаходить милосердя, створює добро не тільки по службовому обов'язку, але і по велінню совісті і заклику душі.
Сьогодні в соціальній сфері України працює близько 150 тисяч чоловік. Вони дарують людям надію на краще, своєчасно подають руку допомоги тим, хто в цьому має потребу. Для багатьох з них слова Івана Франко - «Життя людини доти має цінність, поки людина може допомагати іншим» - стали значенням життя.
3 листопада День ракетних військ і артилерії України
Професійне свято ракетників і артилеристів.
3 листопада в Україні наголошується День ракетних військ і артилерії, що входять до складу Сухопутних військ Збройних Сил України. Це професійне свято встановлено Указом Президента від 31.10.1997.
Ракетні війська і артилерія складаються із з'єднань оперативно тактичних і тактичних ракет, з'єднань і частин гаубичної, гарматної, реактивної і протитанкової артилерії, артилерійської розвідки, мінометних підрозділів і підрозділів протитанкових керованих ракет. Вони призначені для поразки живої сили, танків, артилерії, протитанкових засобів супротивника, авіації, об'єктів протиповітряної оборони і інших важливих об'єктів при веденні бою.
Командує ракетними військами і артилерією Сухопутних військ ВР України генерал-лейтенант Володимир Терещенко.
Ракетні війська і артилерія є основною вогневою силою в операціях, які проводяться Сухопутними військами із застосуванням звичайної зброї, і виконують до 65-70% загального об'єму завдання з вогняної поразки супротивника.
На озброєнні з'єднань, частин і підрозділів РВіА знаходяться:
• ракетні комплекси оперативно тактичних, тактичних ракет;
• реактивні системи залпового вогню типа «Смерч», «Ураган», «Град»;
• самохідні гармати «Гіацинт», «Піон», «Акація», «Гвоздика»;
• протитанкові засоби «Штурм», «Конкурс», «Рапіра».
Україна зацікавлена в оновленні Ракетних військ. Командуючий РВіА вважає, що для України важливо «проведення глибокої модернізації, яка може вивести артилерійські, ракетні і інші озброєння на рівень світових і може вважатися принципово новою зброєю». Основою для створення в Україні «зброї стримування» можуть стати засоби доставки з дальністю від 200 до
Професійне свято ракетників і артилеристів відзначають офіцери, прапорщики, курсанти, військовослужбовці військової служби за контрактом і термінової служби, працівники оборонної промисловості, ветерани війни, праці і Озброєних Сил України.
3 листопада День інженерних військ України
Саме інженерні війська першими освоюють новітні засоби ведення війни.
3 листопада в Україні наголошується День інженерних військ. Він затверджений Указом Президента 27 жовтня 1999 року на знак видатних заслуг саперів, ветеранів і воїнів-інженерів України.
В загальній структурі Збройних Сил України інженерні війська належать до спеціальних військ. Організаційно частини і підрозділи інженерних військ ВС України входять до складу Сухопутних військ, Військ Протиповітряної оборони і Військово-морських Сил, а у складі військово-повітряних Сил є інженерно-аеродромні частини і підрозділи.
Інженерні війська дуже цікавий рід військ. Саме інженерні війська першими освоювали новітні засоби ведення війни, упроваджували їх в арсенал армії. З інженерних військ виділилися в самостійні роди військ залізничні війська, війська зв'язку, автомобільні війська, танкові війська і навіть авіація.
Інженерні війська - це війська переднього краю. У військовий час атаку починають саме інженерні війська. Вони забезпечують мотострільцями і танкістам просування вперед.
Військові інженери проробляють проходи в мінних полях і загородах супротивника, розчищають завали і руйнування для забезпечення руху своїх військ, проводять розмінування місцевості, будівель, доріг, аеродромів, станцій, вулиць.
Інженерна розвідка вивчає місцевість, на якій належать бойові дії, вона зобов'язана знайти, що готує супротивник для ускладнення просування військ. Інженерні війська притягуються для фортифікаційного устаткування позицій: копання окопів і траншей, споруди сховищ для техніки і особового складу, ходів повідомлення, устаткування наглядових і командних пунктів.
Однією з основних завдань інженерних військ є установка і утримання мінних полів і невибухових загород (колючий або ріжучий дріт, протитанкові рови, ескарпи і контрескарпи, барикади, завали на дорогах, райони заболочування і затоплення). Воїни-інженери прагнуть утрудняти просування супротивника, руйнуючи дороги, мости, знищуючи системи водопостачання, газопостачання, електропостачання, ємности з пальним, нафтопромисли.
Інженерні війська готують, містять і маскують шляхи для просування військ. Вони ж влаштовують переправи через водні перешкоди, маскують війська і об'єкти, забезпечують війська водою. Окрім рішення безпосередніх завдань інженерного забезпечення бою на інженерні війська покладене завдання забезпечення інших родів військ шанцевим інструментом, електротехнічними засобами (від ліхтариків і батарей до пересувних атомних електростанцій), забезпечення частин і підрозділів електроенергією.
Інженерні війська єдиний рід військ, для якого війна не кінчається ніколи. Саме військові інженери з перших днів трагедії на Чорнобильській АЕС приступили до виконання завдань з ліквідації наслідків аварії в безпосередній близькості до реактора.
За час Незалежності України воїнами інженерних військ було знайдено і знищено понад 385 тисяч мін, снарядів, гранат, більшість з яких залишилася в землі з часів Великої Вітчизняної війни. Однією з найскладніших і трудоємних завдань інженерних військ в мирний час є утилізація морально і фізично застарілих інженерних боєприпасів, техніки і майна.
Щорічно інженерні війська притягуються до ліквідації наслідків стихійних бід, зокрема, повеней в Західних регіонах України, захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу, проведенні рятувальних робіт.
4 листопада День залізничника України
Вдень залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці
4 листопада працівники залізничного транспорту України відзначають своє професійне свято.
Днем залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопаду 1861 року, ще за часів Австро-угорської імперії, на територію сучасної України – до Львова – прибув перший потяг, який називався «Ярославом». В нинішньому розумінні «Ярослав» був поїздом міжнародного повідомлення. Він сполучав Відень, Краків, Перемишль і Львів.
Зараз Українські залізниці - «Укрзалізниця»– це 6 залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-західна, Придніпровська), які об'єднують всі області України. 375900 працівників обслуговують30300 км залізничних колій. Щороку з 1684 станцій відправляються в шлях 500 млн. пасажиров в 8429 пасажирських вагонах. Щорічно 174939 вантажних вагонів перевозять більше 300 млн. тонн вантажів. По об'ємах вантажних перевезень залізниці України займають 4 місце на евроазіатському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн. Через територію України проходять три залізничних міжнародних панєвропейських транспортних коридорів.
Днем народження незалежної Української залізниці можна вважати 24 серпня 1991 року - день проголошення Акту про незалежність України, коли майно, яке було на той момент в межах кордону держави, стало його власністю. 14 грудня 1991 року Кабінет Міністрів прийняв Ухвалу «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України», узгоджувала роботу всіх структурних підрозділів, причетних до перевізного процесу, дозволило організувати чітку, безперебійну роботу залізничного транспорту.
1996 рік, рік ухвалення Конституції України, знаменний для залізниць України тим, що 4 липня був прийнятий Закон України «Про залізничний транспорт». В ньому визначені основні економічні і фінансові принципи діяльності залізничного транспорту, закладена нормативна база організації безпеки руху, роботи в умовах надзвичайних обставин, охорони вантажів і об'єктів галузі, трудових відносин працівників.
День залізничника встановлений Указом № 257/93 Президента України від 15.07.1993.
Раніше День залізничника святкували в першу неділю серпня. Це перше професійне свято було встановлено в Росії ще в 1896 році і приурочено до дня народження імператора Миколи I, що почав будівництво залізниць. Святкувалося воно щорічно 25 червня аж до 1917 року. Після 1917 року свято було забуте майже на двадцять років. Традиція вшановувати залізничників відродилася в СРСР лише в 1936 році. Ухвалою Уряду від 28 липня 1936 року був встановлений день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше його святкування перенесли на найближчий вихідний день.
Поки що не всі Українські працівники залізних магістралей звикли відзначати своє професійне свято 4 листопада. Поздоровлення по телевізору, радіо і в газетах трохи піднімають настрій, а ось погода і робочий день (і, до речі, наступний теж) - якраз навпаки. Деякі знайшли гідний вихід і відзначають дві дати - в серпні і в листопаді.
9 листопада День Української письменності і мови
Це свято було встановлене указом президента України в 1997 році і наголошується щороку на честь Українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається письмова Українська мова.
Це не тільки державне, але і церковне свято. Перший в сучасній Українській мові твір, який відповідає Візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмськой.
16 листопада День працівників радіо, телебачення і зв'язку України
«Ми працюємо, щоб Україна була розвиненою інформаційною державою»
День працівників радіо, телебачення і зв'язку встановлений Указом Президента 11.11.1994 № 667/94 в підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України.
16 листопада кожний Українець, що включив з ранку телевізор, що заглянув в поштовий ящик, що послухав новини по радіо в машині або маршрутці, що нервово озирається, прагнучи розрізнити в поліфонічному багатоголоссі дзвінок свого мобільника, що підняв телефонну трубку і нарешті що дістався до жаданого Інтернету — символічно відзначає День працівників щодня забезпечуючих йому можливість спілкування в повсякденному житті і простір для комунікацій в бізнесі.
Завдяки роботі 250 тисяч працівників галузі зв'язку і інформатизації України скорочуються відстані між містами і людьми, розповсюджується не тільки інформація, але і духовно-етичні вартості.
Працівники галузі вважають символічним святкування свого професійного свята восени. В цей період часу підводяться підсумки і будуються плани на майбутній рік.
Галузь зв'язку і сфера інформатизації України налічує більше тисячі операторів зв'язку, 500 провайдерів Інтернет, 15 тис. відділень поштового зв'язку, 10 профільних вищих учбових закладів, які щорічно готують близько 30 тисяч фахівців у сфері телекомунікацій; понад 10 науково – досвідчених і проектних інститутів.
Сьогодні в Україні близько 12 мільйонів абонентів фіксованого телефонного зв'язку, більше 40 мільйонів (86% населення країни) абонентів мобільного зв'язку, державне телебачення може дивитися 94,5% населення, послугами Інтернет, з різною періодичністю, користується близько 8,5 мільйонів жителів України, кількість веб-сайтов досягла 32 тисяч.
Девіз працівників зв'язку і сфери інформатизації: «ми працюємо, щоб Україна стала розвиненою інформаційною державою».
16 листопада День працівників сільського господарства України
Від стану сільського господарства залежить економічна незалежність країни.
День працівників сільського господарства наголошується в Україні згідно Указу Президента (№ 428/93, від 7.10.93 р.) щорічно в третю неділю листопада як професійне свято працівників сільського господарства, підприємств по переробці сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготовчих і обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу.
За часів Радянського Союзу Україну називали «житницею» держави. Головними продуктами сільськогосподарського виробництва в Україні були і залишаються цукровий буряк, картопля, молоко, м'ясо, зерно.
Після розпаду Радянського Союзу почалися реформи в сільському господарстві і аграрному секторі. Для злагодженої і чіткої роботи в процесі реформ необхідно було визначити нові завдання, механізми і органи контролю. Тому Указом Президента України від 7 червня 2000 року затверджено Положення про Міністерство аграрної політики України.
Від стану справ в сільськогосподарській галузі безпосередньо залежить економічна незалежність країни, добробут її громадян, здоров'я нації, благополуччя нинішнього і майбутнього поколінь.
17 листопада День студента
У Україні два Дні студента – Міжнародний і Тетянин день.
Міжнародний день студентів встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, в пам'ять Чеських студентів-патріотів.
В Україні 17 листопада стали відзначати як День студента з 1999 року згідно Указу Президента від 16.06.1999 № 659/99.
Традиції святкування Дня студента в Україні ще не склалися. Для когось з 2,4 мільйонів винуватців святкування День студента - черговий нічим не знаменний день, або просто мотив випити і повеселитися, а для когось - день символічного об'єднання, підвищення ролі студентства в суспільній і політичному житті країни.
В Україні святкують два Дні студента – співпадаючий з Міжнародним (17 листопаду) і Тетянин день, день великомучениці Тетяни, святої покровительки всіх студентів (25 січня). Це дуже зручно, адже один День студента святкується напередодні сесії, а інший – по закінченню.
Святкування Дня студента проводиться за сприяння Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту, при підтримці Кабінету Міністрів України і Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України і включає ряд просвітницьких, суспільних і культурно-мистецьких заходів для молоді і з її участю.
19 листопада День склороба
У Україні святкується «День склороба»
Щорічно 19 листопада в Україні наголошується професійне свято працівників скляної промисловості «День склороба».
Він встановлений Указом Президента України від 09.12.2003 № 1417/2003, враховуючи вагомий внесок Українських виготівників скла в розвиток економіки держави і відродження багатовікових традицій галузі. В скляній промисловості України трудиться понад 50 тисяч майстрів-склоробів.
19 листопада День працівників гідрометеорологічної служби України
Щорічно гідрометеорологічна служба країни дає близько 275 тисяч прогнозів
19 листопада в Україні щорічно наголошується День працівників гідрометеорологічної служби, встановлений Указом Президента України від 11 березня 2003 року №208/2003.
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, грає ключову роль в отриманні даних про поточні і очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання і зміни в майбутньому, прогнозування і попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає можливість завчасно вжити заходів до запобігання можливих збитків від небезпечних явищ погоди. Гідрометеорологічна служба України налічує більше тисячі пунктів наглядів за станом атмосфери і водних об'єктів.
Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 тисяч прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1,5 тисяч оперативних інформацій і спеціальних докладів; більше 7 тисяч щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюлетенів, близько 80 тисяч метеорологічних і 100 тисяч авіаметеорологічних прогнозів, близько 5 тисяч попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища.
Протягом свого функціонування гідрометеорологічній службі незалежної України вдалося виростити і зберегти головне своє багатство – високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато хто з яких має державні нагороди, відомчі відмінності. Саме висока кваліфікація, енергія і любов до своєї справи більш ніж 5 тисяч працівників всіх рівнів дає можливість державній гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.
22 листопада День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні
Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада
День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій щорічно наголошується в Україні в четверту суботу листопаду.
Президент України, підтримавши ініціативу суспільних організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в республіці День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопаду.
Спочатку Указом президента України від 26 листопаду 1998 року остання субота листопаду оголошувалася Днем пам'яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.
В 2002 році Україна відзначала сумне 70-річчя масової загибелі жителів республіки з голоду в 1932-33 роках. В ході заходів, що проводилися, керівництво республіки наполягало на міжнародному офіційному визнанні цього «голодомору» геноцидом Українського народу.
Перший «голодомор» 1921-22 років в постреволюційній Росії більш відомий в історії як «голод Поволжя», хоча в результаті загибелі врожаю через найсильнішу засуху голодом були охоплені не тільки Поволжя, але і багато губерній Південного Уралу, Сибіру, північні райони Казахстану, Крим, Україна і ряд інших областей і країв. За деякими даними, загальне число голодуючих досягало 30 мільйонів чоловік. В цілому за 1921-1922 роки населення всієї країни, за даними статистика П.Н.Попова, скоротилося на 5,2 мільйони чоловік, за іншими підрахунками, - на 7 мільйонів.
Ще більш важким був голод 1932-33 років, коли засуха погубила урожай практично всіх зернових районів СРСР. В «другий голодомор», за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а по неофіційних - до 13 мільйонів жителів всієї країни.
22 листопада День свободи України
Україна відзначає річницю оранжевої революції як День свободи
Указом від 19.11.05 № 1619/2005, Президент України встановив свято День Свободи. Святкується щорічно, 22 листопаду, з метою затвердження ідеалів демократії і виховання відчуттів національної гідності.
22 листопаду 2004 дата початку «помаранчевої (оранжевої) революції» в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори, організованим і проведеним прихильниками Віктора Ющенко, основного кандидата від опозиції на президентських виборах в листопаді — грудні 2004 року.
Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (в результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно яким переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.
«13 років Україна була незалежною, але вільною стала саме в ті оранжеві дні. Свобода – головне надбання Майдану», – вважає Президент. Україна відзначає річницю оранжевої революції як День свободи.
Перелік використаної літератури
I. Друкована література
1. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: Традиції і сучасність. К., 1978.
2. Свята та обряди трудящих Києва / За ред. Б.В. Попова. К., 1983.
3. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. К.: “Либідь”, 1994.
4. Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. - К.: Наук. думка, 2004. - 560 с. (Словники України).
II. Електронні джерела
1. http://www.msmb.org.ua Київська міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія»
2. http://uk.wikipedia.org Вікіпедія (англ. Wikipedia) — це відкрита багатомовна вікі-енциклопедія
3. http://www.sviato.in.ua “Від свята до свята” – Українські свята
4. http://seloukr.narod.ru
5. http://www.kmv.gov.ua сайт Київської мiської державної адміністрації
6. http://www.google.com.ua пошукова система Google в Україні
Інженерні війська готують, містять і маскують шляхи для просування військ. Вони ж влаштовують переправи через водні перешкоди, маскують війська і об'єкти, забезпечують війська водою. Окрім рішення безпосередніх завдань інженерного забезпечення бою на інженерні війська покладене завдання забезпечення інших родів військ шанцевим інструментом, електротехнічними засобами (від ліхтариків і батарей до пересувних атомних електростанцій), забезпечення частин і підрозділів електроенергією.
Інженерні війська єдиний рід військ, для якого війна не кінчається ніколи. Саме військові інженери з перших днів трагедії на Чорнобильській АЕС приступили до виконання завдань з ліквідації наслідків аварії в безпосередній близькості до реактора.
За час Незалежності України воїнами інженерних військ було знайдено і знищено понад 385 тисяч мін, снарядів, гранат, більшість з яких залишилася в землі з часів Великої Вітчизняної війни. Однією з найскладніших і трудоємних завдань інженерних військ в мирний час є утилізація морально і фізично застарілих інженерних боєприпасів, техніки і майна.
Щорічно інженерні війська притягуються до ліквідації наслідків стихійних бід, зокрема, повеней в Західних регіонах України, захисту мостів і гідротехнічних споруд під час льодоходу, проведенні рятувальних робіт.
4 листопада День залізничника України
Вдень залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці
4 листопада працівники залізничного транспорту України відзначають своє професійне свято.
Днем залізничника ця дата стала за ініціативою Львівської залізниці. Виявляється, саме 4 листопаду 1861 року, ще за часів Австро-угорської імперії, на територію сучасної України – до Львова – прибув перший потяг, який називався «Ярославом». В нинішньому розумінні «Ярослав» був поїздом міжнародного повідомлення. Він сполучав Відень, Краків, Перемишль і Львів.
Зараз Українські залізниці - «Укрзалізниця»– це 6 залізниць (Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-західна, Придніпровська), які об'єднують всі області України. 375900 працівників обслуговують
Днем народження незалежної Української залізниці можна вважати 24 серпня 1991 року - день проголошення Акту про незалежність України, коли майно, яке було на той момент в межах кордону держави, стало його власністю. 14 грудня 1991 року Кабінет Міністрів прийняв Ухвалу «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України», узгоджувала роботу всіх структурних підрозділів, причетних до перевізного процесу, дозволило організувати чітку, безперебійну роботу залізничного транспорту.
1996 рік, рік ухвалення Конституції України, знаменний для залізниць України тим, що 4 липня був прийнятий Закон України «Про залізничний транспорт». В ньому визначені основні економічні і фінансові принципи діяльності залізничного транспорту, закладена нормативна база організації безпеки руху, роботи в умовах надзвичайних обставин, охорони вантажів і об'єктів галузі, трудових відносин працівників.
День залізничника встановлений Указом № 257/93 Президента України від 15.07.1993.
Раніше День залізничника святкували в першу неділю серпня. Це перше професійне свято було встановлено в Росії ще в 1896 році і приурочено до дня народження імператора Миколи I, що почав будівництво залізниць. Святкувалося воно щорічно 25 червня аж до 1917 року. Після 1917 року свято було забуте майже на двадцять років. Традиція вшановувати залізничників відродилася в СРСР лише в 1936 році. Ухвалою Уряду від 28 липня 1936 року був встановлений день професійного свята залізничників 30 липня. Пізніше його святкування перенесли на найближчий вихідний день.
Поки що не всі Українські працівники залізних магістралей звикли відзначати своє професійне свято 4 листопада. Поздоровлення по телевізору, радіо і в газетах трохи піднімають настрій, а ось погода і робочий день (і, до речі, наступний теж) - якраз навпаки. Деякі знайшли гідний вихід і відзначають дві дати - в серпні і в листопаді.
9 листопада День Української письменності і мови
Це свято було встановлене указом президента України в 1997 році і наголошується щороку на честь Українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається письмова Українська мова.
Це не тільки державне, але і церковне свято. Перший в сучасній Українській мові твір, який відповідає Візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмськой.
16 листопада День працівників радіо, телебачення і зв'язку України
«Ми працюємо, щоб Україна була розвиненою інформаційною державою»
День працівників радіо, телебачення і зв'язку встановлений Указом Президента 11.11.1994 № 667/94 в підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України.
16 листопада кожний Українець, що включив з ранку телевізор, що заглянув в поштовий ящик, що послухав новини по радіо в машині або маршрутці, що нервово озирається, прагнучи розрізнити в поліфонічному багатоголоссі дзвінок свого мобільника, що підняв телефонну трубку і нарешті що дістався до жаданого Інтернету — символічно відзначає День працівників щодня забезпечуючих йому можливість спілкування в повсякденному житті і простір для комунікацій в бізнесі.
Завдяки роботі 250 тисяч працівників галузі зв'язку і інформатизації України скорочуються відстані між містами і людьми, розповсюджується не тільки інформація, але і духовно-етичні вартості.
Працівники галузі вважають символічним святкування свого професійного свята восени. В цей період часу підводяться підсумки і будуються плани на майбутній рік.
Галузь зв'язку і сфера інформатизації України налічує більше тисячі операторів зв'язку, 500 провайдерів Інтернет, 15 тис. відділень поштового зв'язку, 10 профільних вищих учбових закладів, які щорічно готують близько 30 тисяч фахівців у сфері телекомунікацій; понад 10 науково – досвідчених і проектних інститутів.
Сьогодні в Україні близько 12 мільйонів абонентів фіксованого телефонного зв'язку, більше 40 мільйонів (86% населення країни) абонентів мобільного зв'язку, державне телебачення може дивитися 94,5% населення, послугами Інтернет, з різною періодичністю, користується близько 8,5 мільйонів жителів України, кількість веб-сайтов досягла 32 тисяч.
Девіз працівників зв'язку і сфери інформатизації: «ми працюємо, щоб Україна стала розвиненою інформаційною державою».
16 листопада День працівників сільського господарства України
Від стану сільського господарства залежить економічна незалежність країни.
День працівників сільського господарства наголошується в Україні згідно Указу Президента (№ 428/93, від 7.10.93 р.) щорічно в третю неділю листопада як професійне свято працівників сільського господарства, підприємств по переробці сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготовчих і обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу.
За часів Радянського Союзу Україну називали «житницею» держави. Головними продуктами сільськогосподарського виробництва в Україні були і залишаються цукровий буряк, картопля, молоко, м'ясо, зерно.
Після розпаду Радянського Союзу почалися реформи в сільському господарстві і аграрному секторі. Для злагодженої і чіткої роботи в процесі реформ необхідно було визначити нові завдання, механізми і органи контролю. Тому Указом Президента України від 7 червня 2000 року затверджено Положення про Міністерство аграрної політики України.
Від стану справ в сільськогосподарській галузі безпосередньо залежить економічна незалежність країни, добробут її громадян, здоров'я нації, благополуччя нинішнього і майбутнього поколінь.
17 листопада День студента
У Україні два Дні студента – Міжнародний і Тетянин день.
Міжнародний день студентів встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, в пам'ять Чеських студентів-патріотів.
В Україні 17 листопада стали відзначати як День студента з 1999 року згідно Указу Президента від 16.06.1999 № 659/99.
Традиції святкування Дня студента в Україні ще не склалися. Для когось з 2,4 мільйонів винуватців святкування День студента - черговий нічим не знаменний день, або просто мотив випити і повеселитися, а для когось - день символічного об'єднання, підвищення ролі студентства в суспільній і політичному житті країни.
В Україні святкують два Дні студента – співпадаючий з Міжнародним (17 листопаду) і Тетянин день, день великомучениці Тетяни, святої покровительки всіх студентів (25 січня). Це дуже зручно, адже один День студента святкується напередодні сесії, а інший – по закінченню.
Святкування Дня студента проводиться за сприяння Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту, при підтримці Кабінету Міністрів України і Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України і включає ряд просвітницьких, суспільних і культурно-мистецьких заходів для молоді і з її участю.
19 листопада День склороба
У Україні святкується «День склороба»
Щорічно 19 листопада в Україні наголошується професійне свято працівників скляної промисловості «День склороба».
Він встановлений Указом Президента України від 09.12.2003 № 1417/2003, враховуючи вагомий внесок Українських виготівників скла в розвиток економіки держави і відродження багатовікових традицій галузі. В скляній промисловості України трудиться понад 50 тисяч майстрів-склоробів.
19 листопада День працівників гідрометеорологічної служби України
Щорічно гідрометеорологічна служба країни дає близько 275 тисяч прогнозів
19 листопада в Україні щорічно наголошується День працівників гідрометеорологічної служби, встановлений Указом Президента України від 11 березня 2003 року №208/2003.
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, грає ключову роль в отриманні даних про поточні і очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання і зміни в майбутньому, прогнозування і попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає можливість завчасно вжити заходів до запобігання можливих збитків від небезпечних явищ погоди. Гідрометеорологічна служба України налічує більше тисячі пунктів наглядів за станом атмосфери і водних об'єктів.
Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 тисяч прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1,5 тисяч оперативних інформацій і спеціальних докладів; більше 7 тисяч щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюлетенів, близько 80 тисяч метеорологічних і 100 тисяч авіаметеорологічних прогнозів, близько 5 тисяч попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища.
Протягом свого функціонування гідрометеорологічній службі незалежної України вдалося виростити і зберегти головне своє багатство – високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато хто з яких має державні нагороди, відомчі відмінності. Саме висока кваліфікація, енергія і любов до своєї справи більш ніж 5 тисяч працівників всіх рівнів дає можливість державній гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.
22 листопада День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні
Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада
День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій щорічно наголошується в Україні в четверту суботу листопаду.
Президент України, підтримавши ініціативу суспільних організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в республіці День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопаду.
Спочатку Указом президента України від 26 листопаду 1998 року остання субота листопаду оголошувалася Днем пам'яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися День пам'яті жертв голодомору і політичних репресій.
В 2002 році Україна відзначала сумне 70-річчя масової загибелі жителів республіки з голоду в 1932-33 роках. В ході заходів, що проводилися, керівництво республіки наполягало на міжнародному офіційному визнанні цього «голодомору» геноцидом Українського народу.
Перший «голодомор» 1921-22 років в постреволюційній Росії більш відомий в історії як «голод Поволжя», хоча в результаті загибелі врожаю через найсильнішу засуху голодом були охоплені не тільки Поволжя, але і багато губерній Південного Уралу, Сибіру, північні райони Казахстану, Крим, Україна і ряд інших областей і країв. За деякими даними, загальне число голодуючих досягало 30 мільйонів чоловік. В цілому за 1921-1922 роки населення всієї країни, за даними статистика П.Н.Попова, скоротилося на 5,2 мільйони чоловік, за іншими підрахунками, - на 7 мільйонів.
Ще більш важким був голод 1932-33 років, коли засуха погубила урожай практично всіх зернових районів СРСР. В «другий голодомор», за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а по неофіційних - до 13 мільйонів жителів всієї країни.
22 листопада День свободи України
Україна відзначає річницю оранжевої революції як День свободи
Указом від 19.11.05 № 1619/2005, Президент України встановив свято День Свободи. Святкується щорічно, 22 листопаду, з метою затвердження ідеалів демократії і виховання відчуттів національної гідності.
22 листопаду 2004 дата початку «помаранчевої (оранжевої) революції» в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори, організованим і проведеним прихильниками Віктора Ющенко, основного кандидата від опозиції на президентських виборах в листопаді — грудні 2004 року.
Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (в результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно яким переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.
«13 років Україна була незалежною, але вільною стала саме в ті оранжеві дні. Свобода – головне надбання Майдану», – вважає Президент. Україна відзначає річницю оранжевої революції як День свободи.
Перелік використаної літератури
I. Друкована література
1. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: Традиції і сучасність. К., 1978.
2. Свята та обряди трудящих Києва / За ред. Б.В. Попова. К., 1983.
3. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. К.: “Либідь”, 1994.
4. Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. - К.: Наук. думка, 2004. - 560 с. (Словники України).
II. Електронні джерела
1. http://www.msmb.org.ua Київська міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія»
2. http://uk.wikipedia.org Вікіпедія (англ. Wikipedia) — це відкрита багатомовна вікі-енциклопедія
3. http://www.sviato.in.ua “Від свята до свята” – Українські свята
4. http://seloukr.narod.ru
5. http://www.kmv.gov.ua сайт Київської мiської державної адміністрації
6. http://www.google.com.ua пошукова система Google в Україні
