Реферат Особливості дитячого харчування
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Особливості дитячого харчування
У 1870 році вченими були виявлені мікроорганізми, що живуть у кишечнику людини і відносяться до класу лактобацилл. Це була дійсна сенсація, адже до цього шлунково-кишковий тракт людини вважався стерильним.
Незабаром російський вчений Ілля Мечников продемонстрував позитивний вплив лактобацилл на склад кишкової флори людини, засвоєння вуглеводу лактози і рухову активність шлунково-кишкового тракту. У 1903 році він запропонував практичне використання мікробних культур лактобацилл для боротьби з хвороботворними бактеріями. За відкриття в області мікробіології й імунології в 1908 році Мечников став лауреатом Нобелівської премії. Сьогодні Мечников вважається засновником «теорії пробіотиків і функціонального харчування».
Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в 1984 році. Саме цього року в Японії був даний старт Національному Проектові Функціонального Харчування і введений термін – «функціональний продукт». По задуму творців, новий дизайн продуктів повинний стати рецептом поліпшення здоров'я людства і способом зниження економічних втрат національних бюджетів на охорону здоров'я. Зростаючий інтерес до цієї проблеми в Європі і США привів до появи зовсім нових «функціональних» продуктів, а підсумком небувалого змагання, що розгорнулося між харчовою промисловістю і фармацевтичною індустрією стало підвищення рівня життя мільйонів жителів трьох континентів.
Відповідно до прийнятої термінології, продукт харчування став вважатися функціональним, якщо вдається продемонструвати його сприятливий вплив на визначені функції організму людини, або якщо при його застосуванні знижується ризик виникнення якого-небудь захворювання. Під це визначення, наприклад, підходять продукти, що несуть у своєму складі біологічні субстанції, – пробіотики – безумовно корисні біфідо і лактобактерії. Уперше ж термін «пробіотики» запропонував Fuller у 1991 році. Пробіотиками він назвав живі мікроорганізми, що при додаванні в харчування сприятливо впливають на баланс кишкової мікрофлори і поліпшують стан здоров'я.
Склад мікрофлори кишечнику людини міняється з віком. В внутрішньоутробному періоді кишечник стерильний. Починаючи ж з народження, відбувається швидке його заселення мікроорганізмами материнської піхви, шкіри, кишечнику, а потім і навколишнього середовища. У звичайних умовах мікрофлора кишечнику відіграє головну роль у запобіганні колонізації кишечнику хвороботворними мікробами, а також виконує ряд сприятливих для організму функцій: поліпшує засвоєння лактози, є джерелом необхідних організмові жирних кислот, володіє протипухлинною дією, нейтралізує токсини, стимулює імунну систему кишечнику, знижує рівень ліпідів крові, бере участь у синтезі вітамінів.
Таким чином, нормальна мікрофлора кишечнику ключовим образом впливає на стан здоров'я людини. Пробіотики впливають на мікрофлору кишечнику. Тому їх широко застосовують для лікування дисбактеріозів. У той же час їхня дія яскраво виражена при лікуванні ряду гострих кишкових інфекцій: дизентерії, ротавірусних гастроентеритів і інших захворювань. Важливою особливістю пробіотиків є їхня здатність підвищувати протиінфекційну стійкість організму, робити в ряді випадків противоалергійну дію, регулювати і стимулювати травлення.
Найпоширенішими пробіотиками є лактобацилли і біфідобактерії. Біфідобактерії переважають у кишечнику здорових дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Однак не всі корисні для організму людини бактерії є пробіотиками. Для того, щоб біфідобактерії або лактобацилли могли робити свою доброчинну дію при додаванні в продукт харчування, необхідний ряд умов. Насамперед, корисні бактерії повинні зберігати свою життєздатність у процесі виготовлення продукту. З цією метою відбирають спеціальні, стійкі до різних видів технологічної обробки, штами бактерій. По-друге, корисні бактерії повинні проходити, не руйнуючи, через шлунково-кишковий тракт людини, тобто не руйнуватися під дією соляної кислоти і кишкових соків. У третіх, бактерії-пробіотики повинні мати здатність прикріплюватися до стінки товстого кишечнику і виконувати свої захисні функції. Безумовно, насамперед, функціональні продукти, тобто продукти, що містять пробіотики, необхідні грудним дітям. Особливо це стосується випадків неможливості вигодовування грудним молоком, що є унікальним чинником підтримки нормальної мікрофлори кишечнику.
Адже доти, доки біфідобактерії залишаються домінуючою флорою кишечнику, організм дитини залишається стійким до кишкових інфекцій, викликаним збудниками дизентерії і кишковими ешеріхіями. Чим раніше вдається змоделювати нормальну мікрофлору кишечнику, тим більше шансів уникнути так розповсюджених у даний час дисбактеріозів, а також поставити обмін речовин дитини на «правильні рейки».
Вивчення харчового статусу дитячого населення України в останні роки свідчить про тенденцію його погіршення, що обумовлено зміною екологічної і соціально-економічної обстановки. Значно змінився асортимент продуктів, що входять у раціон харчування дитячого населення: знизилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів, збільшилося споживання круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Така деформація раціонів харчування дітей і підлітків привела до зниження забезпеченості їхнього організму основними харчовими речовинами й енергією, у тому числі білками, вітамінами, мінеральними речовинами. Дефіцит забезпеченості аскорбіновою кислотою спостерігався в 75–92%, рибофлавіном – у 27–49%, тіаміном – у 80–84% і нікотиновою кислотою в 57–62% дітей і підлітків. Комплексна оцінка показників здоров’я показала, що до 1 групи здоров’я (практично здорові діти) відноситься усього лише 49% дітей, у той час як 32% дітей мають значні відхилення в стані здоров’я і мають потребу в дієтичному і лікувально-профілактичному харчуванні. Дефіцит споживання вітамінів та мікроелементів спостерігався у 27–92% обстежених.
В структурі дитячої смертності (діти до 1 року) харчові отруєння та кишкові інфекції займають сьоме місце, та цей показник має тенденцію до зростання. За статистичними даними МОЗ України, тільки половина новонароджених вигодовується материнським молоком до 3 місяців життя, двоє з трьох немовлят – до півроку. За даними НДІ ПАГ АМН України, серед дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, до 25% харчуються сучасними високо адаптованими молочними сумішами закордонного виробництва, 30–35% – частково адаптованими сумішами вітчизняного виробництва, інші – 35–40% (переважно діти сільської місцевості) вигодовуються розведеним коров'ячим молоком, склад якого не задовольняє потреби організму дитини, що росте, в цілому ряді важливих харчових компонентів. Це призводить до ряду захворювань, особливе місце серед яких у дітей займають дисбактеріози кишок.
Експертиза продуктів дитячого харчування в Інституті екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя проводиться згідно вимог «Кодексу харчування» Комісії по кодексу харчування Єдиної програми по харчовим стандартам, розробленого ВООЗ і Комітетом по харчовій і сільськогосподарській продукції при ООН (Рим, 1994), діючих Директив ЄС по дитячому харчуванню, МБВ і СН №5061–89 (1989 р.).
Постала необхідність розробки та впровадження нормативних документів по гігієні дитячого харчування з урахуванням європейських вимог замість нормативів СРСР. Розроблено проект Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів і товарів для дітей», проект переліку «Харчових добавок, що дозволені в харчових продуктах для дітей», проект «Гігієнічних нормативів якості та безпеки продуктів дитячого харчування», впровадження яких дозволить узгодити міжнародні та національні нормативи якості та безпеки продуктів дитячого харчування для більш вільного товарообміну. Пряме адаптоване впровадження європейських стандартів через національну систему якості продуктів дитячого харчування дозволить не лише споживати якісні продукти дитячого харчування, а й вийти на європейський ринок з вітчизняними товарами.
Виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування ще не досягло достатнього рівня. Зовсім не виробляються продукти лікувального харчування для дітей із спадковими захворюваннями (ферментопатіями, порушеннями амінокислотного, вуглеводного обмінів, алергіями тощо).
Ще однією серйозною проблемою на сьогодні залишається проблема забезпечення виробництв по виготовленню продуктів дитячого харчування високоякісною сировиною.
В Україні, як і у світовій практиці, до продуктів харчування для дітей ставляться підвищені вимоги відносно їх безпеки, харчової та біологічної цінності, яка повинна задовольняти потреби дитячого організму в поживних речовинах та енергії, а також до екологічної сировини, з якої виробляють ці продукти.
Українське законодавство у відношенні харчових домішок обмежує використання синтетичних сполук для дитячого харчування. Дітям більш старшого віку (від 3-х років) також з гігієнічних позицій бажано обмежувати вживання синтетичних речовин.
Проблема забрудненості продуктів харчування радіонуклідами також залишається актуальною. Науково-дослідні заклади Міністерства охорони здоров’я активно працюють над розробкою нових технологій виробництва лікувально-профілактичного харчування радіопротекторної дії. Проблема виведення сторонніх речовин із організму вирішується за рахунок створення харчових продуктів і добавок, спроможних вибірково зв’язувати радіонукліди та інші токсичні речовини на рівні шлунково-кишкового тракту, виявляти антиоксидантну дію, мати загально стимулюючу дію на організм. Залишається актуальною проблема забезпечення немовлят безпечним та доброякісним харчуванням через мережу дитячих молочних кухонь.
Єдиними функціональними продуктами, що містять пробіотики, на ринку України в даний час є суміші NAN Кисломолочний з народження і NAN з 6 місяців з біфідобактеріями. Ці продукти містять запатентований фірмою Nestle комплекс BL, що є єдиним пробіотичним комплексом, дозволеним міжнародними організаціями для застосування в дитячому харчуванні. Комплекс BL містить живі біфідобактерії, ідентичні тим що утримуються в кишечнику дітей на грудному вигодовуванні, життєздатність і здійснення якими захисних функцій в організмі доведені експериментальними і клінічними дослідженнями. Надходячи в кишечник дитини і виявляючи там свої властивості, біфідобактерії здійснюють наступні функції:
· роблять антитоксичну дію
· придушують ріст хвороботворних мікроорганізмів
· поліпшують імунітет дитини за рахунок посилення продукції імуноглобулінів, інтерферону
· підвищують ступінь сорбції і виведення важких металів
· впливають на мікробіологічний склад кишечнику
· стимулюють синтез амінокислот
· стимулюють синтез вітамінів групи В, вітаміну К і фолієвої кислоти.
У виготовленні суміші NAN Кисломолочний застосований унікальний процес біологічної ферментації, завдяки якому поліпшується перетравлення і засвоєння білка, прискорюється випорожнення шлунку, знижується частота твердого випорожнення і запору, поліпшується мінералізація кісток за рахунок більш повноцінного усмоктування кальцію, а також придушується можливість розмноження хвороботворних бактерій як у пляшці, так і обсіменіння суміші з зовнішнього середовища.
Суміші NAN Кисломолочний і NAN з 6 місяців з біфідобактеріями рекомендовані як здоровим дітям так і дітям, що страждають від дисбактеріозу, кишкових розладів, інфекційних діарей, при ротовірусній інфекції.
Список використаної літератури
1. Продукти харчування і здоров'я дітей // Журнал «Лікар-інфо». – 11 квітня 2003.
