1. 
Учасники біржових торгів
Присутніх у біржовій залі учасників біржової торгівлі можна поділити на кілька груп. До однієї з основних груп належать засновники та члени біржі. Як свідчить зарубіжна практика, засновниками бірж впродовж всієї історії їх становлення були торговельні та виробничі фірми, власники плантацій, фермери, власники елеваторів, холодильників, переробні підприємства, державні організації, сучасні транснаціональні корпорації, банки, інвестиційні фонди, холдинги та інші посередники товарного та фінансового ринку. Згідно законодавства України (ЗУ “Про товарну біржу” та “Про цінні папери та фондовий ринок”) товарна біржа створюється шляхом добровільного об’єднання зацікавлених юридичних та фізичних осіб, яким це не заборонено законом. Фондову біржу можуть заснувати не менше двадцяти професійних учасників фондового ринку.

Учасників біржових торгів умовно поділяють на такі групи:

■   ті, що укладають угоди;


■   ті, що організовують укладання угод;


■   ті, що контролюють укладання угод;


■   ті, що спостерігають за веденням торгів.


Наявність таких груп визначається правилами біржової торгівлі та правовим статусом біржі. На державних (публічних) біржах у біржовій залі можуть знаходитися члени біржі та їх представники; брокери або маклери; акредитовані на біржі; постійні та разові відвідувачі.

На закритих організаціях - приватних біржах - під час торгів мають право знаходитися:

- члени бірж;

- представники членів біржі;

- брокери, акредитовані на біржі.

До групи, яка організовує біржову торгівлю належать:

- маклери або гоф-брокери, які ведуть торги;

- оператори, які реєструють укладені у біржовій “ямі” угоди;

- співробітники розрахункової (клірингової) палати;

- співробітники підрозділів біржі;

- юристи, клерки, помічники брокерів тощо.

Групу, що контролює біржову торгівлю, представляють:

-представники державних органів, що контролюють ф’ючерсну торгівлю;

-члени біржового комітету, біржової ради, старший маклер тощо.

До групи спостерігачів належать:

- акредитовані представники преси;

- відвідувачі;

- гості.

Члени бірж беруть участь у формуванні статутного капіталу біржі та розрахунково-клірингових палат, сплачують початкові та щорічні внески, мають право голосу при вирішенні основних питань щодо діяльності біржі, які вирішуються на загальних зборах.

На зарубіжних товарних біржах по-різному вирішується питання членства. Члени біржі, які мають право здійснювати на ній торговельні операції, поділяються на кілька категорій з різними правами й обов’язками. На біржах США розрізняють три категорії членства:

■   повні члени з правом участі в усіх торговельних секціях (ямах, пітах);

■   неповні (асоційовані) члени, які мають право торгівлі лише у конкретних торговельних секціях;

■   спеціальне членство (членство за інтересами).

Наприклад, на Чиказькій товарній біржі (СМЕ) поряд з валютною секцією - Міжнародний валютний ринок (ІММ) - функціонує секція по торгівлі живою худобою, м’ясом тощо. Банки, як правило, купують “місце” саме у валютній секції, тобто купують неповне членство.

Повні члени мають більше голосів для прийняття рішень на загальних зборах членів біржі.

Члени біржі мають місце, яке дає право самостійно, без посередників укладати біржові угоди. У біржовій залі це може бути окремий столик чи кабіна, обладнана телефоном, факсом, комп’ютером з виходом на електронне інформаційне табло. На електронних біржах таким місцем є комп’ютерний термінал члена біржі. Кожне місце має свій номер. Члени біржі, якщо це передбачено Правилами біржової торгівлі, мають право здавати його в оренду.

Згідно з американським законодавством повне членство переважно мають лише приватні особи, які отримують доступ (купують “місце”) до всіх торговельних секцій біржі. Число повних членів обмежується розмірами біржової зали.

Спеціальне членство або членство за інтересами мають, як правило, юридичні особи, які купують “торгівельні інтереси” і через довірених брокерів торгують лише тими ф’ючерсними контрактами, які їх цікавлять. Наприклад, у Чиказькій торговельній палаті члени категорії IDEM працюють лише з ф’ючерсами на індекси акцій, члени категорії COM торгують лише опціонами на ф’ючерси.

Окремо виділяються члени Розрахункової (клірингової) палати. Це, як правило, юридичні особи - ТНК, торгові доми, фінансові інститути, брокерські фірми. Оскільки розрахункові палати є корпораціями (акціонерними товариствами), то вони виступають прихованими інвесторами. На різних біржах існують свої вимоги щодо членства у розрахункових палатах та на самій біржі. Трейдери, як правило, у палату не вступають, натомість члени палати зобов’язані мати декілька “місць” на біржі. Для членів біржі та палат встановлюються пільгові ставки торгових зборів. Розрізняють також орендарів біржових місць.

В останні роки кількість традиційних учасників ф’ючерсних бірж зменшилася, оскільки все більшої ваги набирають фінансові посередники. Такі тенденції спостерігаються на Лондонській біржі металів, Лондонській ф’ючерсній та опціонній біржі, де число членів, які торгують товарами, зменшується, а число банків, які укладають ф’ючерсні та опціонні контракти з фінансовими інструментами, збільшується.

До осіб, які бажають стати членами біржі, висуваються певні вимоги як щодо величини власного капіталу та платоспроможності, так і щодо моральних якостей фізичної особи або керівника корпорації тощо. Не досить мати кошти для купівлі місця на біржі, яке на зарубіжних провідних біржах коштує недешево (наприклад, за останні п’ять років вартість місця на Нью-йоркській фондовій біржі (NYSE) коливалася від 280 до 350 тисяч доларів США), потрібно мати позитивний імідж на відповідному ринку, який підтверджується тим, що про майбутнього члена біржі дадуть виключно хороші відгуки два авторитетних члена біржі.

Для бірж, які відроджувалися на теренах колишнього СРСР, зокрема в Україні, характерним було широке коло засновників, у т.ч. і заборонені пізніше законами органи влади, як в центрах, так і на місцях. Вказаних вимог щодо членства ніхто не дотримувався. Біржі засновувалися в основному відкриті, що одразу ж спричинило багато випадків невиконання біржових угод. Домовленості під час торгів щодо цін на партії товарів трансформувалися у позабіржові, без сплати комісійних, із зривом строків або і в цілому поставок товарів за біржовими контрактами.

У підручнику О.І. Дегтярьової, доцента Московського Університету МЗС Російської Федерації, наводяться діапазони вартості біржових місць двох чиказьких бірж, а саме: Чиказької торговельної палати (CBT) та Чиказької товарної біржі (CME) на кінець 1999 р. Повне членство вартувало від 450 до 535 тис. доларів США, асоційоване членство - від 152 до 248 тис, членство за інтересами від 33 до 46 тис. Як бачимо, різниця є відчутною.

Отже, учасниками біржової торгівлі є як постійні члени біржі, так і тимчасові володарі прав на біржові місця. Саме вони мають право укладати угоди на ф’ючерсних біржах США.

Свої особливості має інститут біржового членства в Європі. Так, на біржах Великобританії розрізняють три категорії членства:

■    повне членство;

■    асоційоване членство;

■    місцеве членство.

Особливістю асоційованого членства тут є відсутність права голосу в управлінні біржею та права укладання угод. Ці учасники лише сплачують за укладання угод менші за розміром комісійні повним членам. Натомість місцеві члени мають право укладати угоди для себе, а також за рахунок повних членів та інших місцевих членів, однак і вони не мають права голосу в управлінні біржею. Після біржової реформи 1986 р., яка викликала настільки значні зміни у біржовій торгівлі, що їх почали називати “великим вибухом” (Big Bang), було дозволено членам біржі приймати участь у торгівлі як у ролі дилерів, так і брокерів, тобто здійснювати купівлю-продаж активів за власні та чужі кошти.

Франкфуртська біржа цінних паперів, на яку припадає 75% обороту акцій Німеччини, серед засновників має 81% банків, 10% регіональних бірж, 9% маклерів (біржових посередників). Члени цієї біржі поділяються на три категорії:

■   банки;

■   офіційні курсові маклери, які приймають замовлення на купівлю та продаж цінних паперів та визначають їх курс;

■   вільні маклери як посередники для тих банків, які не є членами біржі.

Членами найбільшої фондової біржі Швейцарії, яка знаходиться у Цюріху, можуть бути лише банки та їх представники, які для того, щоб зайняти посаду біржового агента, повинні отримати державну концесію.

Як бачимо, зарубіжна практика допускає різне відношення до категорії членства. В одних країнах перевагу надають юридичним особам (Японія, Канада), в інших - фізичним (США), але у більшості країн, зокрема у Європі, такі переваги відсутні.

Членство на біржі надає певні права та накладає конкретні зобов’язання. До найсуттєвіших прав належать допуск до укладання біржових угод та зменшення комісійних за ними. Бути членом відомих світових ф’ючерсних та фондових бірж престижно. Отримання членства на біржі вимагає підтвердження високої фахової підготовки та компетенції.

Згідно із Законом України “Про товарну біржу” засновниками є члени ініціативної групи, що виступають організаторами її створення. Саме вони формують статутний фонд, виробляють Статут та Правила біржової торгівлі. Вступний внесок члена біржі, як правило, дорівнює ринковій вартості біржового місця, що визначається виходячи із попиту та пропозиції.

Аналізуючи склад засновників українських бірж 90-х років ХХ-го ст., особливо перших, приходимо до висновку, що ними були здебільшого виконкоми рад народних депутатів, територіальні органи держпостачу, працівники вищих закладів освіти та представники бізнесу. Зараз забороняється бути засновниками товарної біржі органам державної влади і управління та державним закладам (організаціям), які фінансуються з державного бюджету.

У Росії цих обмежень ще більше - сюди входить заборона членства на біржах для органів державного управління, найманих службовців біржі, регулюється частка окремого засновника, яка не може перевищувати 5% статутного капіталу біржі тощо. Як бачимо, відродження бірж у країнах колишнього СРСР відбувалося за англо-американським сценарієм; створення публічних державних бірж, характерних для континентальної Європи та дореволюційної Росії, не передбачалося.

Члени товарної біржі в Україні мають право здійснювати біржові операції та одержувати за це винагороду, приймати участь в управлінні біржею, вносити пайові вступні та щорічні внески, відкривати брокерські контори тощо. Однак наявність наведених вище прав зумовлюється виконанням конкретних зобов’язань.




2. Учасники ф’ючерсної торгівлі
Розглянемо окремо учасників біржової торгівлі товарних ф’ючерсних і фондових бірж.

Учасниками біржових операцій міжнародних ф’ючерсних бірж, які є їх засновниками, членами або клієнтами виступають:

> як дилери:

- потужні трейдери - торговельні ТНК, що укладають угоди за

власні кошти та від власного імені; • промислові ТНК, що реалізують продукцію своїх підприємств;

- плантаційні фірми, об ’єднання фермерів, великі землевласники;

- володарі елеваторів, холодильників, нафтових терміналів, газо- та трубопроводів тощо;

- переробні ТНК, які виступають покупцями сировини та продавцями продуктів її переробки;

- державні організації різних країн, які здійснюють формування стратегічних запасів сировини, державних резервів тощо;

- державні банки та організації, які торгують коштовними металами, камінням тощо.

>
як брокери:

- брокерські фірми та брокерські доми, які укладають угоди від імені

та за кошти клієнтів або від власного імені за кошти клієнтів;

- комісійні фірми;

- агентські фірми.

Найбільше значення у біржовій торгівлі відіграють потужні трейдери - торговці, які займають визначне місце на світових товарних ринках. Як правило, це відомі брокерські фірми, які належать провідним фінансовим та промисловим групам. Наприклад, на ринку нафти та продуктів її переробки лише на Міжнародній нафтовій біржі (Лондон) ведуть торгівлю понад 300 фірм, зокрема незалежні нафтові компанії, міжнародні монополії тощо. Членами цієї біржі є відомі європейські банки.

Саме концентрація капіталу та ресурсів біржових товарів дає змогу визначати справедливі біржові ціни, які служать орієнтиром для ринків у цілому. Лише за умови участі у біржових торгах таких учасників на біржах України можливе становлення власне біржового ринку, як інформаційного цінового центру. Торговці та фінансисти мають кошти для вкладання їх у процес створення спотових і, що найголовніше, майбутніх - ф’ючерсних цін. Таких коштів не мають виробники та переробники, які сьогодні в Україні є основними учасниками товарних, особливо сільськогосподарських, ринків.

Учасників міжнародної біржової ф’ючерсної торгівлі поділяють на:

■   спекулянтів;

■   арбітражерів;

■   хеджерів.

Спекулянти та їх різновид - арбітражери, які купують або продають ф’ючерсні контракти з метою отримання вигоди від різниці у цінах або гри на тенденціях зміни ціни у майбутньому є дилерами. Хеджери - це брокери, які виконують замовлення клієнтів щодо купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів з метою цінового страхування їх позицій на реальних ринках.

Ці види біржової діяльності будуть більш детально вивчатися у наступних параграфах. Зараз детальніше розглянемо центральну фігуру серед учасників біржової торгівлі - брокера.

Особливістю членства на фондових та валютних біржах є участь інституційних інвесторів, професійних торговців цінними паперами та банків. До інституційних інвесторів належать інвестиційні фонди, фонди грошового ринку, спекулятивні та хеджеві фонди, керівництво якими здійснюють високопрофесійні інвестиційні керуючі, фінансові інженери, які вміло управляють фінансовими ризиками, використовуючи ф’ю-черсні та опціонні контракти та їх гібридні та синтетичні комбінації.

Особливістю їх діяльності є не лише впровадження в управлінську практику існуючих фінансових інструментів та стратегій, але й вироблення абсолютно інноваційних. Саме такі учасники входять до складу членів провідних фондових бірж світу.
3. Біржові посередники
Головною відмінністю дилерів та брокерів є те, що дилер - це посередник у широкому розумінні цього слова, він приймає участь у процесі укладання угод безпосередньо, вкладаючи власний капітал, приймаючи на себе всі ризики.

Брокер - це посередник у вузькому розумінні цього слова, він лише зводить продавців та покупців, отримуючи за це винагороду у вигляді комісійних.

Брокерська діяльність є основною у біржовій торгівлі. Для здійснення цієї діяльності брокер з клієнтом укладає договір на брокерське обслуговування. Брокер в угодах може виступати від власного імені - тоді він укладає з клієнтом договір комісії, або від імені клієнта тоді він укладає договір доручення.




Висновок
Ф’ючерсна торгівля дозволяє не лише прискорити реалізацію товару, вона прискорює обіг вкладеного капіталу. При цьому розподіляються функції між банком та біржею. Банк, як правило, кредитує тільки частину товарної вартості, котру, як він вважає, буде повернено незалежно від кон’юнктури.

Ф’ючерсна біржа відшкодовує різницю між відсотком за кредит і ціною реалізації товару. Ф’ючерсна торгівля дозволяє заощадити резервні фонди, що їх підприємець притримує на випадок несприятливої кон’юнктури ринку.

Підсумовуючи викладений матеріал можна зауважити, що для ф’ю-черсної торгівлі характерними є такі функції:

■ фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром - 1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);

■ сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця поставки;

■ уніфікована якість товару;

■ зв’язок з ринком реального товару через хеджування;

■ безособовість угод, замінність контрагентів;

■ здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову) палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу контрактів.

Угоди на строк з реальним товаром не могли забезпечити ні достатньо надійного страхування товарного капіталу від знецінення внаслідок спаду цін, ні більш повного кредитування операцій. Цьому заважали обмежені можливості гри на зниження цін, відсутність повної уніфікації.




Список використаних джерел
1.   Закон України “Про товарну біржу” //ВВРУ. –1992. –№10.

2.   Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – 2-ге вид. змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор, 2008. – 632 с.

3.   Кузьмін О., Колісник М. Перехід на ф’ючерсні рейки //Діло. –1993. –№14(121). –С.3.

4.   Міщенко В.І., Науменкова С.В. Організація ф’ючерсного валютного ринку//Фінанси України. –1998. –№10. –С.60-69.

5.   www.utsb.aaa.ua