Реферат Виключення учасника з господарського товариства
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Реферат
Виключення учасника з господарського товариства
Київ 2010
План
1. Правові підстави виключення учасника з господарського товариства
2. Порядок та наслідки виключення учасника з господарського товариства
3. Особливості процедури виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм
4. Аналіз судової практики щодо виключення учасника з господарського товариства
Вступ
Кількість учасників господарського товариства може змінюватися шляхом вступу нових членів та виходу або виключення учасників з товариства. При цьому, у науковій доктрині часто ототожнюються вихід та виключення учасника з товариства. Однак, на відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника.
Невиконання одним з учасників своїх обов'язків перед товариством може порушувати інтереси інших учасників, оскільки створюються перешкоди в реалізації їх корпоративних прав.
Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами та законом.
Виключення учасника з господарського товариства можливе лише за наявності певних підстав, чітко визначених законом та (або) установчими документами товариства.
Дане питання було предметом дослідження таких вчених та науковців: Блажко Р., Мосейчук В., Бурлаков С. та інші
1. Правові підстави виключення учасника з господарського товариства
Так, приписи статті 64 Закону України «Про господарські товариства» визначають правові підстави виключення учасника зі складу товариства, а саме:
· систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків
· перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства [2].
Згідно ст. 11 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що учасники Товариства зобов'язані:
а) додержувати установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління Товариства;
б) виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства;
г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено Законом, іншим законодавством України та установчими документами Товариства [2].
Отже, якщо учасник товариства систематично не виконує принаймні одного з цих обов’язків, його може бути виключено з господарського товариства.
При цьому, виникає питання, яке невиконання чи неналежне виконання слід вважати систематичним. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва своїм листом від 12.05.2003 року № 2859 зазначає, що в теорії права діяння (дія чи бездіяльність) вважається систематичним, якщо воно вчинено три чи більше разів [8].
2. Порядок та наслідки виключення учасника з господарського товариства
виключення учасник господарське товариство
Згідно ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» питання про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників і їх рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства (стаття 64 Закону України «Про господарські товариства»). При цьому учасник, якого виключають (його представник) участі у голосування не бере [2].
Законом передбачено виключення лише одного учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а групове виключення – ні [13].
Механізм виключення учасника з Товариства та порядок його застосування можна визначити, проаналізувавши Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» [7]. Таким чином, порядок виключення учасника з Товариства, що здійснюється з дотримання вимог чинного законодавства України, на практиці виглядає наступним чином:
1) скликання загальних зборів учасників Товариства (не менше трьох разів);
2) прийняття відповідних рішень на загальних зборах учасників Товариства щодо виконання учасниками Товариства певних обов’язків в зазначені строки;
3) невиконання учасником Товариства відповідних рішень загальних зборів учасників Товариства в зазначені строки;
4) збирання доказів та документальне оформлення невиконання учасником Товариства відповідних рішень загальних зборів учасників Товариства;
5) прийняття рішення про виключення учасника з Товариства із наступним затвердженням нової редакції статуту Товариства [7].
Якщо є законна підстава для виключення учасника, інші учасники, керуючись ст. 60 Закону «Про господарські товариства» і статутом товариства з обмеженою відповідальністю, приймають рішення про проведення зборів учасників методом опитування – при цьому в статуті має бути норма про можливість такого голосування. На порядок денний виноситься питання про виключення учасника з товариства [2].
Рішення методом опитування вважається прийнятим за відсутності заперечень хоча б одного з учасників. Оскільки учасник, що виключається, не бере участі в голосуванні, то навіть якщо він пришле заперечення, воно не матиме юридичної сили. Рішення методом опитування вважається прийнятим при позитивному голосуванні інших учасників, але опитувальний листок учасникові, якого виключають, треба обов'язково надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення від останнього учасника голосування голова повинен поінформувати всіх учасників про прийняте рішення. Таким чином учасник виключається зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Крім того, ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» зазначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів і порядку денного [2]. Повідомлення має бути зроблено не менш ніж за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було поставлене ним не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів. Не пізніше ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки зі згоди всіх учасників, присутніх на зборах [2].
Тільки після дотримання таких умов рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства може вважатися правомірним [13].
Відповідно до статей 54, 64 Закону «Про господарські товариства» правові наслідки виходу та виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю ідентичні та полягають у наступному:
· учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу чи виключення учасника з товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.;
· на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, а майно, передане учасником товариству у користування, повертається у натуральній формі без винагороди [2].
Частина прибутку, що виплачується учаснику, – не що інше, як дивіденди, які оподатковуються в порядку, встановленому Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» при отриманні дивідендів фізичними та юридичними особами відповідно [4;5]. Виключення зі складу учасників товариства є підставою для припинення участі в товаристві й не залежить від волевиявлення учасника, якого виключають [11].
3. Особливості процедури виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників [1;2]. Статтею 128 Цивільного кодексу України, статтями 64, 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства [1;2]. В силу статей 135, 151 Цивільного кодексу України, статей 65 і 77 Закону України «Про господарські товариства» дія наведених норм поширюються на повних учасників командитних товариств та учасників товариств з додатковою відповідальністю [1;2].
Статею 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачена можливість виключення учасника з повного товариства за наявності тих самих підстав, що необхідні для виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю [10].
Питання про виключення учасника з повного товариства ставиться іншими учасниками товариства в порядку, встановленому установчим договором. Рішення про виключення учасника з повного товариства оформляється внесенням відповідних змін в установчий договір товариства й може бути оскаржене в судовому порядку.
Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 71 Закону України «Про господарські товариства». При виключенні з учасників повного товариства учасникові виплачується грошовий еквівалент вартості частки в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути встановлена можливість виділення частки в натурі [2].
Слід зазначити, що одного бажання інших учасників повного товариства про виключення учасника з повного товариства недостатньо. Виключити можна тільки того учасника, який систематично не виконує належним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або виконує неналежним чином ці обов'язки, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Так як у відповідності зі ст. 119 Цивільного кодексу України діяльність повного товариства здійснюється через його учасників, для виключення одного з них іншим варто довести, що цей учасник не виконував покладені на нього функції. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на специфіку повного товариства, довести неналежне виконання учасником своїх обов'язків набагато простіше [10].
Частина 3 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає, що установчими документами та законом може бути передбачена можливість виключення учасника товариства [1]. Хоча зазначена норма не встановлює можливостей щодо виключень з цього загального правила, але не можна виключити акціонера з товариства, оскільки це не позбавляє його права власності на акцію. Тому навіть у тому випадку, коли статут акціонерного товариства передбачає можливість виключення акціонерів з товариства, це суперечить законодавству [10].
4. Аналіз судової практики щодо виключення учасника з господарського товариства
Судова практика не є джерелом права України, адже наша держава належить до континентальної (романо-германської) системи права. Однак, судова практика дає можливість вирішити багато спірних питань і надає узагальнені висновки, які можуть використовуватись правовою доктриною.
Як уже було становлено, вирішення питання про виключення учасника відбувається шляхом проведення загальних зборів, однак, у випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з товариства можливе тільки в судовому порядку.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди мають дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо [6].
Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно установити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.
Господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів [12].
При цьому Президія Вищого господарського суду України в своїх рекомендаціях №04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначає, що у рішенні про виключення учасника з товариства повинні бути обґрунтовані причини такого виключення, зазначено, які саме факти невиконання статутних обов’язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов’язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства [7].
Водночас відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.
У Постанові Вищого Господарського Суду України від 29.05.2007 справа № 2-802/2006 під час касаційного перегляду справи, суд дійшов висновку, що питання про виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю повинно відбуватися за рішення загальних зборів у встановленому законом та установчими документами порядку. Суд також відзначив, що обов'язковою умовою підвідомчості вимоги про виключення учасника з товариства суду є неможливість вирішення цього питання зборами учасників товариства через блокування таким учасником роботи зборів [9].
Висновки
У результаті дослідження було з’ясовано, що питання виключення учасника з товариства належить до компетенції зборів учасників. Оскільки така компетенція є виключною, у разі оскарження рішення зборів учасників суд не має права виносити рішення стосовно виключення учасника з товариства, оскільки це буде вважатись втручанням в діяльність підприємства, адже дане питання може бути вирішене лише на зборах учасників. Господарський суд лише перевіряє обґрунтованість та законність, правомірність чи неправомірність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.
У рефераті розглянуто правові підстави виключення учасника з господарського товариства, порядок такого виключення та його правові наслідки, особливості виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм, досліджено судову практику щодо виключення учасника з господарського товариства.
Я дійшла висновку, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» і Закон України «Про оподаткування прибутків підприємств» потребують змін, які запровадять чіткий механізм оподаткування виключення учасника з товариства.
Список використаних джерел
1. Цивільний кодекс України. Кодекс України // ВВР. – 2003. – № 40-44. – ст. 356
2. Про господарські товариства. Закон України // ВВР. – 1991. – №49. – ст. 682
3. Про акціонерні товариства. Закон України // ВВР. – 2008. – №50-51. – ст. 384
4. Про податок з доходів фізичних осіб. Закон України // ВВР. – 2003. – №37.
– ст. 308
5. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України // ВВР. – 1995. – №4. – ст. 28
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»
7. Рекомендації Президії Вищого господарського суду від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»
8. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.05.2003 року № 2859
9. Постанова Вищого Господарського Суду України від 29.05.2007 справа № 2-802/2006
10. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова, 2007р. (ст.1 - ст.690)
11. Блажко Р. Виключення учасника з ТОВ // Правовий тиждень. – 4 серпня 2009. – № 31 (157)
12. Бурлаков С. Практичні аспекти виключення учасника зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю // Юридичний радник. – 4 серпня 2009. – № 4(30)
Размещено на Allbest.ru
