Реферат Числові характеристики системи випадкових величин та їх граничні теореми
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего
от 25%

Подписываем
договор
Числові характеристики системи випадкових величин та їх граничні теореми
1. Кореляційний момент, коефіцієнт кореляції
Кореляційним моментом (коваріацією) випадкових величин
Властивості коваріації:
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
Перші дві з них очевидні, остання доводиться також легко:
Коефіцієнтом кореляції називається кореляційний момент нормованої випадкової величини:
Теорема. Для будь-яких випадкових величин
Доведення. Обчислимо дисперсію лінійної комбінації випадкових величин
При цьому отримаємо невід’ємну квадратичну форму відносно змінної
Це можливо лише за умови, що її дискримінант
або
або мовою середніх квадратичних відхилень випадкових величин
Тобто
Доведемо тепер другу частину теореми:
Необхідність:
Достатність:
Випадкові величини x,h називаються некорельованими, якщо їх коваріація дорівнює нулю. Якщо випадкові величини x, h незалежні, то вони некорельовані.
Зворотне твердження, взагалі кажучи, не має місця.
Наприклад,
Для опису зв'язків, що існують між проекціями випадкового вектора (x,h), крім коваріації
Умовним середнім значенням
Аналогічно визначаються характеристики
Для опису випадкового вектора також вводять початкові і центральні моменти:
2. Комплексна випадкова величина, характеристичні функції
Комплексна випадкова величина, що вводиться за формулою
Випадкові величини
Характеристичною функцією випадкової величини
Функцію
Як видно з (2), характеристична функція
Властивість 1. При додаванні незалежних випадкових величин їхні характеристичні функції перемножуються.
Властивість 2. Розкладання характеристичної функції в ряд за ступенями
3. Види збіжності випадкових величин
Послідовність випадкових величин x1, x2…називається такою, що збігається з випадковою величиною x в розумінні середнього квадратичного, якщо границя математичного сподівання квадрата абсолютного значення відхилення
Величина x називається ще СК границею послідовності {xn}.
Оскільки
СК збіжність рівносильна виконанню умов:
Послідовність випадкових величин
Збіжність послідовності
Для будь-якої випадкової величини
Наслідок.
Зі збіжності у СК випливає збіжність за ймовірністю.
4. Граничні теореми теорії ймовірностей
Нерівність Чебишева.
Як випливає з нерівностей (3) зі зменшенням дисперсії
Рисунок 1
Внаслідок своєї загальності нерівність Чебишева дає дуже грубу оцінку ймовірності, що входить до неї.
Наприклад,
Вважають, що послідовність функцій розподілу
в усіх точках неперервності.
Якщо
Практичне використання теорії ймовірностей засновано на такому принципі: випадкову подію, ймовірність якої досить близька до 1, можна вважати достовірною та неможливою при дуже малій ймовірності.
Теореми, що забезпечують виконання такої схеми обробки даних, називаються законами великих чисел.
Теорема Чебишева
Нехай h1, h2…–послідовність попарно незалежних випадкових величин, дисперсії яких обмежені
Тоді при будь-якому e>0
Теорема Бернуллі.
Нехай xn – число появ деякої події А в серії з n незалежних іспитів, р – ймовірність появи А в окремому іспиті.
Тоді
тобто для кожного e>0
Застосовуючи теорему Чебишева, одержимо формулу, що очікуємо при необмеженій кількості випробувань.
Збіг теоретичних розрахунків із закономірностями, що фактично спостерігаються, свідчить про правильну схему побудови теорії ймовірностей. збіжність випадковий величина ймовірність
Центральна гранична теорема.
Нехай x1,x2,…послідовність незалежних випадкових величин, що мають дисперсію D1,D2,…Dn…Треті абсолютні центральні моменти їх обмежені mk=M|xk-Mxk|3£C.
Тоді випадкова величина
розподілена асимптотично нормально із середнім
Р(a<Sn<b)®Ф(b)-Ф(a)
при n®¥.
Теорема Муавра-Лапласса (окремий випадок).
Нехай xn – число появ деякої події А у серії з n незалежних випробувань, р – ймовірність появи події А в окремому випробуванні. Тоді
Теорема дозволяє при досить великих n одержати ймовірність:
Приклад 1. Обчислити ймовірність Р(715<xn<725) того, що кількість появ герба в 1500 киданнях буде в межах від 715 до 725.
Размещено на Allbest.ru