МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

економіко-гуманітарний факультет в м. Мелітополі

Кафедра фінансового менеджменту та банківської справи
        Реєстраційний номер

__________________

КУРСОВА РОБОТА

на тему:___________________________________________________

__________________________________________________________
Виконавець:

   Студент(ка)____курсу____ групи

               __________________________________

              __________________________________

                                (Прізвище, ім’я,  по батькові повністю, підпис)

                                                               Науковий керівник_______________

             __________________________________

                 (Науковий  ступень, звання, прізвище, ініціали, підпис)

             Захищено _________________________

             З оцінкою _________________________

                      В.о. зав. кафедри _____________  Дзина М.А.
Мелітополь, 2009

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ……………………………….……..…5
1.1. Сутність бюджету та його основні аспекти………..……….…………………5

1.2. Суть і значення доходів бюджету………………..…….……………………..11

1.3. Суть і значення видатків бюджету………………………………………..…..13
РОЗДІЛ 2. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ США ………………15
2.1.Структура бюджетної системи США………………………………15

2.2. Система видатків та доходів бюджету США……………..……………..19
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ ТА США………30
3.1.

3.2. …………..……
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………..……….40
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....………43
ВСТУП
У процесі ринкового реформування економіки важливим є визнання того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибинної перебудови державних фінансів у цілому і бюджету, як центральної їх ланки, зокрема. Бюджет є не тільки фінансовим планом створення централізованого фонду і перерозподілу державних ресурсів з використанням цілісної системи платежів, обліку і звітності, він – один з основних засобів макроекономічної стабілізації, економічного та соціального зростання.

        Державний бюджет фактично забезпечує існування країни, розвиток її економіки і культури, соціальний захист населення. Через бюджет держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва, соціального розвитку, активізує заходи щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також цільового і економного витрачання державних коштів. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів на державному рівні що до забезпечення повного і своєчасного надходження до соціальної та економічної сфери країни.

Питання державних фінансів та грошового обігу в країні були завжди у сфері наукових та практичних інтересів українських економістів. В сучасних умовах Україна переживає труднощі. Положення в економіці характеризується кризисними явищами. Продовжується спад промислового та сільськогосподарського виробництва, не зменшується зовнішній борг.

В цих умовах значно зростає роль державного бюджету, бюджетної системи. Важливо правильно формувати та розподіляти грошові фонди держави та зводити до мінімуму бюджетний дефіцит.

В цій роботі розглянемо тему державного бюджету, для того, щоб зрозуміти його сутність, принципи бюджетного устрою держав (України та США) і його вплив на благополуччя суспільства.  

           

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ БЮДЖЕТОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
        1.1. Сутність бюджету та його основні аспекти
        Бюджет починає функціонувати як тільки виникає держава. 

Наявність бюджету в державі, як економічної категорії, об’єктивно зумовлена існуванням інституту держави та товарно-грошових відносин. Слово бюджет виникло від англійського «budget», що в перекладі означає «торба», «гаманець»[5,с.100]. Для кожної країни державний бюджет є головною ланкою її фінансової системи, об’єднуючий головні доходи і витрати держави.

Бюджет – це фінансові відносини держави з суб’єктами ведення хазяйства, також з населенням для формування і використання централізованих фондів грошових ресурсів з метою забезпечення функцій держави, передбачених Конституцією. За рахунок доходів бюджету встановлюються норми податків, зборів, відчислення, формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок видатків забезпечується державне управління економічних і соціальних потреб членів суспільства.

     На формування бюджету впливають такі фактори, як:

-              політичні;

-              економічні;

-              соціальні.

1)                     Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні, яка суттєво може вплинути на формування бюджету і використання бюджетних коштів. До них відносяться адміністративні та регіональні структури управління державою, виконання його регулюючої, оборонної та правозахисної функції держави, політичної стабільності в країні.

2)                     Економічні фактори пов’язані з макроекономічними процесами. До них відносять об’єми валового внутрішнього продукту та національного доходу, економічний зріст або зменшення об’ємів виробництва, рівень розвитку економіки країни, виробництво суспільної праці, пріоритетні напрямки  виконання державою економічних та соціальних задач, рівень інфляції, рівень безробіття, модель податкової політики, рівень научно - технічного прогресу, методи ведення хазяйства на підприємстві усіх форм власності.

3)                     Соціальні фактори формирування та  використання бюджету обумовлені  соціальними і демографічними обставинами, також це соціальна безпека і соціальне забезпечення населення, об’єм фінансових коштів, спрямованих на освіту, здравоохорону, об’єм реальних доходів населення, розмір мінімальної заробітної плати і споживчої корзини, природний приріст або скорочення населення, міграційний приріст або зменшення населення[2].

    Кошти, які сконцентровані  у бюджеті є елементом регуляції, стимулювання і гарантії фінансової системи держави, створення сприятливої ситуації фінансової середи з метою швидкого розвитку ринкових відносин.

    Державний бюджет – основний загальнодержавний фонд централізованих грошових ресурсів, що виражає економічні відносини держави у процесі розподілу та перерозподілу валового суспільного продукту й національного доходу. Державний бюджет затверджується Верховною Радою України як закон. Бюджет розглядається як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду[5,с.101].

 Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини ресурсів між Автономною Республікою Крим, областями і містами Києвом та Севастополем, 686 місцевих бюджетів, 24 обласних бюджетів. Через нього також проводиться мобілізація коштів підприємств різних форм власності і частково доходи населення, які спрямовуються на фінансування народногосподарського комплексу, соціально-культурних заходів, зміцнення обороноздатності країни, утримання органів державного управління, фінансову підтримку бюджетів місцевого рівня, погашення державного боргу, створення державних матеріальних і фінансових резервів тощо[1].

                                              Рис.1.1.Основні ланки державного бюджету України[6, с 8]
Створення загальнодержавного фонду грошових засобів дає змогу регулювати ефективність, пропорційність, збалансованість, розвитку виробничої та невиробничої сфери окремих регіонів, впливати на темпи розвитку і структуру суспільного виробництва.

Як правова категорія бюджет є основним фінансовим планом, який визначає і закріплює юридичні права та обов’язки учасників бюджетних правовідносин. Порядок формування бюджетів і використання їх коштів встановлюється бюджетним законодавством, основними актами якого є Конституція України 1996 року - (статті 95-98), та Бюджетний Кодекс України  2001року.    

Бюджетна система України – це сукупність державного та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Основою побудови бюджетної системи виступає адміністративно-територіальний поділ України[4,с.611].

З метою прогнозування й аналізу економічного та соціального розвитку держави, адміністративно-територіальних утворень, розрахунків соціальних і фінансових нормативів, аналізу ефективності бюджетних видатків в Україні складається зведений бюджет. Він включає в себе показники усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України. При цьому зведений бюджет затвердження Верховною Радою чи іншим органом не потребує, оскільки кожна з його складових затверджується відповідним органом держави чи місцевого самоврядування[20, с.25].

Зведений бюджет України за 2004-2008 роки

	Зведений бюджет України, млрд.грн.
	2004	2005	2006	2007	2008
Доходи	91,5	134,2	171,8	219,9	231,7
Темпи росту,%		146,6	128,02	128	105,4
Видатки	102,1	142,01	175,51	227,61	241,45
Темпи росту,%		138,5	123,6	129,7	106,08
дефіціт(-)	-11	-7,8	-3,7	-7,7	-9,7

[16]

                                                                                              Таблиця 1.1.

Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетна система України ґрунтується на принципах(рис.1.2.):

  - єдності, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

  - збалансованості, зважаючи, що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

  - самостійності, оскільки держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

     

         Рис.1.2. Головні принципи Бюджетної системи України
  - повноти, що передбачає включення до складу бюджетів усіх надходжень та витрат бюджетів, що здійснюються відповідно правових актів органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування;

  - обґрунтованості, що полягає у формуванні бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

  - ефективності, беручи до уваги, що при складанні та виконанні бюджетів всі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при визначених  бюджетом коштів;

  - субсидіарності, оскільки розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

  - цільового використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

  - справедливості і неупередженості розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

  - публічності та прозорості, оскільки Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою АРК та відповідними радами, з висвітленням у засобах масової інформації;

  - відповідальності учасників бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу[7,с.7 ].

        Сутність бюджету реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві – розподільна і контрольна. Через розподільну функцію держава зосереджує у своїх руках усі джерела бюджетних надходжень, щоб потім використати їх з найбільшою ефективністю. Жодна з інших ланок фінансів не здійснює такого багато профільного перерозподілу як по вертикалі, так і по горизонталі економіки. Це перерозподіл між міністерствами, відомствами, напрямами між блоками галузей, територіальний розподіл.

      Сфера дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється в суспільстві.

   Сутність контрольної функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх збирання, так і розподілення.

    Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм – доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.
             1.2. Суть і значення доходів бюджету
     Важливу роль відіграє державний бюджет у забезпеченні перерозподілу доходів.

     Державні доходи – це грошові відносини з приводу розподілу вартості ВВП, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Доходи формуються через податкові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення. Вони об’єднуються в централізовані фінансові ресурси і зосереджуються, як правило, у державному бюджеті.

     З метою збалансування бюджетів і забезпечення принципу самостійності кожної ланки бюджетної системи доходи бюджетів розмежовуються між кожною ланкою.

   В Україні згідно з Бюджетним Кодексом України доходи класифікують за такими розділами:

1.                     Податкові надходження.

2.                     Неподаткові надходження.

3.                     Доходи від операцій з капіталом.

4.                     Офіційні трансферти.

  Податкові надходження  згідно податковим законам України це загальнодержавні податки, місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

  Податкові надходження в Україні поділяються на:

-              податок на доходи(прибуток) фізичних осіб, підприємств та організацій;

-              внутрішні  податки на товари та послуги(ПДВ, акцизний збір);

-              податок на власність;

-              збори за використання природних ресурсів;

-              податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

-              інші місцеві фінансові податки та збори.

Неподаткові надходження згідно від методів мобілізації об’єднуються у п’ять груп:

1.                                  Доходи від власності та підприємницької діяльності – надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного Банка України, надходження від грошових лотерей, рентна плата за транспорт через територію України.

2.                                  Адміністративні збори ти платежі, доходи від некомерційної. діяльності та побічних продаж – державне мито, оренда державної власності та інше. 

3.                                  Надходження від штрафів та фінансових санкцій.

4.                                  Інші неподаткові надходження.

5.                                  Власні надходження від власних установ – доходи від підготовки та перепідготовки кадрів, плата за медичні послуги, та інше.

       Доход від операції з капіталом ці доходи спостерігаються неподатковими методами, і поміж них виділяють: надходження від продажу, надходження від реалізації надходження запасу товарів, надходження від продажу землі.

     Офіційні трансферти – це кошти отриманні від інших органів державної власті, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

    Така класифікація допомагає правильно зробити перерозподіл доходів з метою підтримання сприятливого соціального клімату в державі, здійснення соціального захисту населення, соціального забезпечення найуразливіших верств населення[14,с. 298].
  

          1.3. Суть і значення видатків бюджету
  В ринкових умовах державне регулювання економіки спрямовує насамперед на створення сприятливих умов для юридичних та фізичних осіб в інтересах суспільства в цілому з використанням таких потужних важелів, як податки та бюджетні витрати.

      Видатки бюджету – це кошти, які спрямовані на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки державного бюджету регламентуються відповідними законами та нормативними актами:

-              Бюджетним Кодексом України

-              Законом «О державним бюджеті» та іншими юридичними актами органів влади.

Затрати бюджету – це кошти видані на погашення основної суми державного боргу.

   До видатків  державного бюджету, які забезпечують соціальний захист населення, належать:

- витрати на індексацію доходів   і заробітної  плати (стипендії) працівників (студентів) закладів та установ, фінансованих з бюджету;

- виплати компенсацій населенню на дітей;

- виплати пенсій та компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх  сімей;

- кошти на охорону материнства і дитинства;

- допомога малозабезпеченим верствам населення.

Фінансування соціально-культурної сфери за рахунок державного бюджету містить витрати на народну освіту, підготовку кадрів, культуру, мистецтво, засоби масової інформації, охорону здоров’я, молодіжні програми, фізичну культуру і спорт.

Фінансування економіки держави охоплює найбільшу частку в загальних видатках держбюджету. До цієї групи витрат належать:

-              капітальні вкладення;

-              фінансування невідкладних заходів щодо реконструкції підприємств;

-              нарощування виробництва споживчих товарів і продукції виробничого призначення;

-              фінансування програми конверсії підприємств оборонного комплексу.

Витрати на оборону є непродуктивними, але вимушеними видатками бюджету.

До них належить фінансування витрат Міністерства оборони, Прикордонних військ, Штаб цивільної оборони, навчальних організацій Товариства сприяння обороні України.

Витрати на управління забезпечують утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади, Служби безпеки, Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ України[5,с.101].
РОЗДІЛ 2. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ БЮДЖЕТОЇ СИСТЕМИ США
        2.1. Структура бюджетної системи США

Бюджетна система США складається з трьох частин: федеральний бюджет (бюджет центрального правительства); бюджети 50 штатів; бюджети місцевих органів влади (більш ніж 82 тис. місцевих адміністративних одиниць, які включають в собі більш ніж 3 тис. округів, 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. міст, більш ніж 43 тис. учбових и спеціальних округів). Стержневе місце в цій системі займають федеральні фінанси, на які приходяться десь 60% державного бюджету США. В функції федерального бюджету, ще входить макрорегулювання — через сукупний попит — національної економіки, входять фінансування національної оборони, зовнішньоекономічної діяльності, фундаментальних наукових досліджень, державних управлінських видатків. Іншими словами, фінансування важливих, с точки зору правління, національних пріоритетів. Менш важливі, "другорядні" функції ( фінансування соціально-економічної інфраструктури) що входять більш всього в компетенцію штатних и місцевих фінансів (поліція, пожарна оборона, будівництво та експлуатація доріг, системи комунального хазяйства, більша частина державних закладів освіти та охорони здоров’я, десь половина державного житлового будівництва).

Починає с 1969 р., організація бюджету складується з концепції "єдиного", чи уніфіцированного федерального бюджету, в якому представлені все платежі та доходи центральної влади.

Уніфіцированний бюджет об’єднує в собі два існуючи види фондів — федеральні и довірні фонди (траст-фонды). І ті, і інші існують само­стійно та структурно представляють різновидні компоненти бюджету.

Федеральні фонди, це 60% бюджету — самостійно урядовий бюджет, який маєть свою національну податкову базу і формально не пов'язан з якими-небудь програмами видатків. Він може обслуговувати різні національні цілі за рішенням президента и Конгреса. Основна доля ресурсів федеральних фондів (десь 60%) направляється на фінансування військових видатків та оборонних НИОКР, платежів процентів за федеральному боргу, зовнішньоекономічної діяльності и на зміст державного апарату. Інші йдуть на покриття видатків окремих галузей економіки (враховуючи енергетику та транспорт) і на соціальні програми допомоги бідним.

Повторимо, що федеральні фонди — а їхні джерела це федеральні прибуткові податки з населення і корпорацій, а також акцизи та митні збори — формуються незалежно від конкретних програм, які вони фінансують. В цьому і є їх головна відмінність від доручних фондів.

Звертає увагу постійні негативне сальдо балансу федеральних фондів. Саме це сальдо і формує дефіцит федерального бюджетуСША.

Доручительні фонди представляють собою цілеві самофінансировані фонди. За джерелами формування, і за видатками вони прив’язані до рішення специфічних задач, та їх засоби неможна направити на інші цілі. Більш того, по закону, навіть остатки засобів доручительних фондів неможна використовувати для поповнення федеральних фондів, а вони повинні бути внесені до державних боргових обов’язків, це значить фактичне використання для "підстрахування" державної кредитно-грошової політики.

Доручительні фонди бюджету США це в першу чергуфонди соціального страхування (за віком, інвалідності, на випадок втрати годувальника, за медичне обслуговування, страхування на випадок безробіття, спеціально пенсіонному забезпеченню залізно дорожників та державних службовців та інше). Спеціальних фондів, обслуговуючих федеральну виробничу інфраструктуру:

-         автостради, аеропорти і т.д. Фонди соціального страхування формуються за рахунок податків за соціальне страхування — обов’язкові внески з заробітної плати (свою також долю вносять і підприємці). Спеціальні фонди формуються за рахунок певних непрямих податків.

Доручительні фонди, як правило, зводяться з позитивним сальдо (в 1990 фін. г. воно вмістило 80 млрд. дол. при доходах в 270 млрд. і видатків — 190 млрд. дол.). Це суттєво скорочує величину всього дефіциту уніфіцированного федерального бюджету.

Бюджетний процес в США регламентується двома основними законами. Це "3акон о бюджеті та звіту" (1921 р.) и "Закон о контролі над бюджетом та заморожені фондів" (1974 р.). Перший закон фактично кодифіцирував створення сучасної єдиної федеральної бюджетної системи США. Він поклав на президента відповідальність за підготовку, формування та виконання бюджету. Закон 1974 р. підняв бюджетне законодавство, організації бюджетної процедури до рівня сучасних вимог. Він не тільки відобразив загальне ускладнення задач федеральної бюджетної (а ширше - економічної) політики, але й підкреслив нове значення самої бюджетної стратегії в макрорегулювання економіки США.

В центрі бюджетного процесу підготовка головного державного документа — "Бюджету правительства США" (федерального бюджету). В ньому концентровано виражається федеральна бюджетна політика, стан державних фінансів, взагалі, встановлюються контрольні рівні федеральних доходів й дефіциту (залишку), які "директивно" стають параметрами державної бюджетної стратегії.
2.2. Структура видатків та доходів бюджету США

Незважаючи на прагнення різноманітних сил зменшити масштаби федеральних соціальних програм, в цілому їх значення не знижується. Навпаки, останнім часом суттєво скоротилися видатки воєнного призначення – їх доля в ВВП країни впала з 6,4% при президенті Рейгані приблизно до 3,2%. У 1999 році зріст частки громадських видатків пов’язан з низкою причин та відкритих         можливостей, в тому числі й з завершенням «холодної війни». У складі основних статей видатків федерального бюджету, окрім національної оборони, фігурують також видатки на освіту, медицину, енергетику, сільське господарство, науку та інше. Відокремленні  програми соціального страхування: вони консолідовані у федеральний бюджет, однак фінансуються через самостійні «доручительні фонди». Засоби цих фондів, отримані за допомогою спеціальних податків, можуть витрачатися тільки на цілі для яких вони зібрані. На програми соцстраху припадає приблизно 35% усіх видатків федерального бюджету.

Окрім податків соціального страхування, на федеральному рівні існує ще декілька видів податків. Головний, «опорний» - податок на індивідуальні прибутки( до 47% загальних надходжень федерального рівня; це можливо тільки завдяки високій долі національного фонду заробітної платні у ВВП – в США вона складає біля 60%). Разом з податком на прибутки корпорацій він дає до 57% усіх федеральних доходів. Відносно невеликі надходження – від митних зборів, акцизів, податків на спадщину та дарунки. Кожний з них вважається важливим елементом забезпечення фінансової дисципліни та дійсного контролю. З тієї  ж причини важливим вважається і податок на доходи корпорацій, з якого федеральний бюджет отримує 9-11% сукупного доходу.

За 75 років формування регулярного бюджету на федеральному рівні 57 разів він зводився з негативним сальдо. Після 30 «дефіцитних» років, протягом яких розроблялись і приймались різноманітні закони, для боротьби з дефіцитною основою проектування та фінансування державних видатків, у 1998 фінансовому році федеральний бюджет було з позитивним сальдо у 69,2 млрд. доларів.                  


РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ ТА США
Дві країни Україна та США мають дуже багато особливостей. По-перше їх територіальна особливість – США має штати, бюджети штатів не входять у федеральний бюджет, а місцеві – в бюджет штатів. Територія України менша, державний бюджет охоплює і центральний бюджет, і місцеві бюджети, і також бюджети міст Києва та Севастополя, бюджет АРК.

Бюджетний рік федерального правління США починається 1 жовтня та завершується 30 вересня наступного року, а більшість штатів – починається 1 липня та завершується 30 червня наступного року.

Таблиця 3.1

Графік роботи над проектом федерального бюджету США

Період між першим понеділком січня та першим понеділком лютого	Президент представляє у конгресі проект бюджету, включаючи передчасний доклад питань о секвестировании
Шість тижнів потому	Комітети конгресу повідомляють оцінки бюджетних параметрів бюджетним комітетам загальних палат .
15 квітня	Завершення робіт над бюджетною резолюцією конгресу .
15 травня	Може починатися розгляд в палаті представників законів о щорічних асигнуваннях.
15 червня	Завершення роботи за узгодженням бюджетних параметрів.
30 червня	Завершення роботи палати представників над законами об асигнуваннях.
15 липня	Президент представляє проміжків огляду  стану бюджету.
20 серпня	АБУ представляє проміжковий доклад за питанням о секвестировании.
1 жовтня	Починається фінансовий рік.
Через 15 днів після завершення сесії конгресу	АБУ випускає завершуючий доклад за питанням о секвестировании, и президент видає на випадок необхідності указ о проведенні секвестирування.

 В Україні бюджетний рік починається слуханням Верховної Ради не пізніше 1 липня, де затверджують основні напрямки та пропозиції Кабінету Міністрів ліміту розміру дефіциту державного боргу та інших питань. На підставі аналізу запитів Міністерство Фінансів розробляє проект законів які подаються в Кабінет Міністрів, який повинен підтвердити та подати його на розгляд в Верховну Раду не пізніше 15 вересня. Після 1 жовтня запити припиняються. Закон о державнім бюджеті повинен бути прийнятий в ВР до 1 грудня.   

        Важливу економічну і політичну роль відіграє централізація грошових ресурсів. Мобілізовані до бюджету доходи є основним знаряддям концентрації фінансових ресурсів на вирішальних ділянках економіки. Одним із головних принципів функціонування бюджетних систем різних країн є збалансованість доходів і видатків. Цей принцип втілився і в Бюджетному кодексі України, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягам надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.[8,стр.10]

      Аналіз доходів та видатків бюджету дасть змогу зробити висновки що до дії принципу  збалансованості доходів та видатків в Україні.

     Базою для формування доходів державного бюджету України виступають фінансові ресурси країни. Фонди фінансових ресурсів є об’єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів є валовий внутрішній продукт.

При формуванні доходної та видаткової частини державного бюджету України необхідно дотримуватися принципів бюджетної системи, які визначені ст. 7 Бюджетного Кодексу. Деякі з цих принципів поки що реалізується недостатньо ефективно.

Як ми визначили, що головне забезпечити принцип збалансованості бюджету, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Цей принцип не був дотриманий при прийнятті Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік. Не вдалось його дотримати і при прийнятті Закону України Про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007 та 2008 роки.

З офіційного видання Верховної Ради України за 2004-2007 роки ми  можемо, за допомогою таблиці, відобразити Закони України про Державний бюджет на ці роки.

     Доходи бюджету значно менші, ніж видатки. Це свідчить про те, що принцип збалансованості в Україні не діє. Дефіцит коштів в Україні говорить про нестачу ресурсів, фінансову чи товарно-грошову незбалансованість, перевищення витрат над доходами(Таблиця3.2). Нині у світі немає держави, яка б не стикалася з бюджетним дефіцитом. Так у 2003 році дефіцит бюджету США склав 374 млрд., а в 2004 – 413 млрд. у 2005 – 2006 роках бюджетний дефіцит знижався  і склав 319 та 247,7 млрд. дол. У 2007 році видатки були більше ніж доходи усього на 162,8 млрд. дол.

Рис3.2. Дінаміка видатків та доходів США за 1998-2005 роки
Також у США дефіцит федерального бюджету вперше за всю історію перевищив позначку 1 трильйон доларів: з початку финансового року. Який почався 1 жовтня 2008 року, дефіцит склав 1,09 трильйона. За підсумками фінансового року бюджетна «діра» може ще майже подвоїтися, сягнувши 1.84 трильйона, що посилює побоювання з приводу стабільності доллара і інфляції очікування. Це дуже погано, тому що Україна залежить від курсу доллара.

Основні джерела дефіциту бюджету США – гіганська державна програмв з виведення економіки з кризи, на яку наклалися податкові послаблення. Крім того, значних сумм як і раніше вимагають військові компанії в Іраку та Афганістані.  
  

Рис3.3. Доходи та видатки бюджету України за 2004-2008 роки
Отже, в Україні трансформаційна криза в економіці дуже підсилювалась негативним впливом політичної кризи, в процесі якої відбувалась зміна влади.

На рубежі 2004—2005 рр. гострота політичної боротьби в процесі зміни влади була не менша, якщо не більша, ніж у 1990—1994 рр. І наслідки впливу політичної кризи цього періоду теж негативно вплинули на економіку країни. У 2005 р. порівняно з 2004 р. темп приросту ВВП знизився у 5 разів і становив всього 2,7% проти 12,1% у 2004 р. Знизилась також динаміка основних економічних показників. Промислове виробництво зросло всього на 3,1 відсотка, сільське господарство залишилось на рівні 2004 р. Найбільше знизились темпи приросту внутрішніх інвестицій - з 28% у 2004 р. до 1,9% у 2005 р. (майже у 15 разів). Як наслідок, у 2005 р. стався спад в галузі будівництва - майже на 7 відсотків.

   Вибори до Верховної Ради України 2006 р. теж створили чергову політичну напруженість у суспільстві. Політичне протистояння періоду президентських виборів фактично було пролонговане з річною перервою. Як наслідок, за I квартал 2006 р. приріст ВВП становив всього 2,4 відсотка, або удвічі нижче, ніж у 2005 р., і у 5—6 разів нижче, ніж у політично стабільних 2003— 2004 рр. Промислове виробництво дало приріст лише 0,6 відсотка. Для порівняння: за I квартал 2007 р. — 12,5%.

      З урахуванням  даних Держкомстата, номінальний ВВП за 2008 рік виявився на 33,3% більше, ніж за 2007рік, однак при цьому в четвертом кварталі темпи росту знизились до 18,7% з порівнянням 41% -у третьому, 40,8% - в другому і 35,6% - в першому кварталі.

Падіння ВВП в Україні в січні 2009 року склало більш 20% відносно січня 2008 року[15].
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.     Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30. –  ст. 141.

2.     Бюджетний кодекс України. – Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 37-38. – ст. 189.

3.     Закон України "Про бюджетну систему України".

4.     Копєйчикова В.В., Колодія А.М. Правознавство. К.: Хрінком Інтер, 2004. – 752с.

5.     Загородний А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. К.:Знання, 2007 – 1072с.

6.     Іванов В.М.Бюджетна система:Конспект лекцій. – К.:МАУП, 1999. – 80с.

7.     Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – К.:НІОС. – 2000. – 400с.

8.     Буковинський С.А.До питання здійснення бюджетної політики в Україні//Фінанси України. – 2007. - №11. – с.3-30.

9.     Полозенко Д.В. Державний бюджет України та основні його напрями забезпечення соціально-економічного розвитку//Економіка та держава. – 2007. - №5 – с.4-6.

10. Молчанова Н. Відомості Верховної ради України: Офіційне видання. К.: Парламентське видавництво. – 2004 - №17-18. – 616с.

11. Молчанова Н. Відомості Верховної ради України: Офіційне видання. К.: Парламентське видавництво. – 2005 - №7-8. –514с.

12. Молчанова Н. Відомості Верховної ради України: Офіційне видання. К.: Парламентське видавництво. – 2006 - №10-11. –484с.

13. Серьогіна О.В. Відомості Верховної ради України: Офіційне видання. К.: Парламентське видавництво. – 2007 - №7-8. –235с.

14. Василик О.Д., Павлюк К.В. Бюджетна система України: Підручник. – К.:НІОС. – 2004.- 544с.

15. http://ukrstat.gov.ua

16. http://minfin.gov.ua

17. Економіка США, посібник для Вузів/ под. ред. Супяна А.В.

18. http://www.gpo.gov/usbudget/