Реферат Міжнародні фінанси 2
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ВИВЧЕННЮ КУРСА
„МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ”
для слухачів інституту післядипломного навчання
Поліщук О.В.
2009
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ПО ВИВЧЕННЮ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. СУТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ І ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ
Суть міжнародних фінансів. Їх місце у світогосподарських зв’язках. Мотиваційні фактори функціонування міжнародних фінансів, об’єктивна необхідність
При вивченні даної теми необхідно з’ясувати сутність міжнародних фінансів як економічної категорії, специфічні особливості; складові міжнародних фінансів їх функції; поняття національної, світової та регіональної фінансових систем.
Наука “Міжнародні фінанси” вивчає потоки грошових коштів і пов’язані з ними суспільно-економічні відносини у сфері міжнародної економіки. Однією з фундаментальних закономірностей розвитку сучасного суспільно-історичного процесу є інтернаціоналізація економічних відносин і формування на цих засадах структурно-цілісної системи світового господарства. Сучасна світова фінансова система функціонує і розвивається в умовах фінансової глобалізації. Зростання потоків світового капіталу посилює фінансову конкуренцію між країнами, що впливає на скорочення втручання держави до функціонування внутрішніх фінансових ринків та приводить до лібералізації міжнародного ринку капіталів.
Найбільш доцільно в основу структуризації фінансів покласти рівень економічної системи, виділивши відповідні сфери фінансів. Безпосередньо міжнародні фінанси включають дві ланки – фінанси міжнародних організацій та міжнародні фінансові інституції. До складу міжнародних фінансів належать: фінанси міжнародних організацій; міжнародні фінансові інституції; міжнародний валютний та фінансовий ринки. Міжнародні фінанси відображають відносини, що складаються на рівні світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб’єктів господарювання і держави, так і міжнародних організацій та фінансових інституцій. Міжнародні фінанси розрізняють у широкому та вузькому розумінні.
Для розуміння сутності міжнародних фінансів і правильної побудови міжнародної фінансової політики необхідно усвідомлювати притаманні їм властивості, їх суспільно-економічну роль.
Для кращого розуміння даної теми необхідно з’ясувати сутність фінансового потоку; основні мотиваційні фактори переливу капіталу, місце і роль у цьому процесі світових фінансових центрів. Поняття фінансового потоку та його структурні складові. Основні принципи функціонування, фактори впливу. Роль та місце головних світових фінансових центрів у координуванні міжнародних фінансових потоків. Специфіка та особливості становлення і функціонування світових фінансових центрів. Типи світових фінансових центрів.
Функціонування фінансових потоків породжує закономірності кругообігу капіталу, що виступає об’єктивним началом розвитку фінансових ринків, а відкритість фінансового кругообігу та інтеграція фінансових потоків проявляється в глибинній тенденції до інтернаціоналізації фінансових ринків окремих країн. Слід пам’ятати, що “фінансовий потік” відрізняється від звичайного “грошового потоку” низкою особливостей.
Стрижнем світових фінансових потоків є матеріальні процеси відтворення. Напрям та розмір цих грошових потоків залежить від низки факторів: стану економіки в цілому; ритмічності, аритмічності, синхронності чи асинхронності; структурні зміни в економіках; диференційований розрив у рівнях процентних ставок та темпах інфляції; зміщення вектору низько технологічних виробів у напрямок масштабного перенесення за кордон; зростання дефіцитів платіжних балансів у наслідок незбалансованості міжнародних розрахунків; взаємна лібералізація торгівлі; відставання обсягів торгівлі товарами та послугами від обсягів міграції капіталу то його інтернаціоналізації.
Світові фінансові центри є важливим елементом світового господарства. Вони розглядаються як ланки міжнародного ринку капіталів. Сучасні світові фінансові центри є двох видів: тi, що виникли на базі національних ринків капіталів (foreign capital market) i тi, що сформувалися на основі руху міжнародних капіталів (євро-капiталiв) (international capital market).
У свiтi переважають фінансові центри на базі національних ринків капіталів - Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майнi, Токіо, Париж, Лондон два останніх відносять і до другої групи, поряд із Люксембургом і Цюріхом.
Характеристика світових фінансових центрів, їх роль i значення тепер залежить головним чином від того, наскільки значною є концентрація міжнародного капіталу у тому чи іншому фінансовому центрі i наскільки великою є свобода проведення у них фінансових операцій. В першу чергу це: Лондон, Люксембург, Нью-Йорк, Париж, Токіо, Франкфурт-на-Майнi, Цюрих.
Міжнародні фінансові центри в країнах, що розвиваються (країнах нової індустріальної хвилі) - Гонконг, Сінгапур, Бахрейн та інші - виникли переважно в результаті швидкого господарського розвитку цих країн або на базі пільгового податкового i валютного режиму в податкових гаванях i центрах “офшор” - на Антильських, Багамських островах, в Макао та ін.
Для міжнародних фінансових центрів характерна висока концентрація банків та інших кредитно-фінансових інструментів (місцевих та іноземних), тут, як правило, існують ліберальний податковий i валютний режим для фінансово-кредитних операцій, є потужні системи комп‘ютерного зв‘язку. Посилюється спецiалiзацiя світових фінансових центрів. (Наприклад, Париж, Франкфурт-на-Майнi, Цюрих - спеціалізуються на облігаційних позиках та операціях з акціями. Гонконг i Сінгапур - на короткотермінових міжбанківських кредитах, Бахрейн на операціях з переказом нафтодоларiв).
Тема 2. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
При вивченні даної теми слід з’ясувати місце, роль, значення та основні риси валютних відносин та валютних систем у світовому фінансовому середовищі. Генезис валютних систем. Поняття та сутність валюти національної, колективної (євро), резервної та міжнародних грошових лічильних одиниць SDR (СПЗ); (ЄВРО). Суть, необхідність та види валютних курсів. Котирування валют: пряме і непряме. Конвертованість валют. Види конвертованості валют.
При розгляді даної теми доцільним є з’ясування економічної сутності та ролі золота. Міжнародна торгівля золотом. Ринки золота. Золото як головний резервний актив.
Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично конкретних валютних системах, які розглядаються як сукупність економічних відносин, пов’язаних з функціонуванням валюти, що історично сформувалися на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків, з державно - правовою організацією валютних відносин. Розрізняють національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Зв’язок та відмінність національних і світової валютних систем проявляється в їх структурно-функціональних елементах. Якщо національна валютна система базується на національній валюті - грошовій одиниці країни, то світова валютна система - на одній чи декількох резервних валютах чи міжнародній грошовій (лічильній) одиниці.
Поряд із резервною валютою формуються так звані міжнародні резервні активи - валютні активи держав, що становлять резерви міжнародних платіжних засобів.
Міжнародні резервні активи включають: золото і різні міжнародні вимоги в іноземних валютах; депозити, скарбницькі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери. Країни - члени МВФ до Міжнародних резервних активів відносять авуари в СПЗ та резервну позицію в МВФ.
Наступний елемент валютної системи характеризує ступінь конвертованості валют, який поділяється на: повну і часткову, внутрішню і зовнішню, по поточних операціях і по переміщенню капіталів і кредитів. У міжнародній системі розрахунків немає якогось єдиного платіжного засобу. Тому для міжнародних валют склалися певні мінові відношення – так званий валютний курс.
Найбільш поширеним у валютних операціях, торгових угодах, фінансово-кредитних розрахунках та угодах загалом є використання валютних курсів, що встановлюються шляхом котирування іноземних валют. Валютне котирування - визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної. Котирування валют дозволяє визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для обміну. Це співвідношення не може бути величиною constanta, бо постійно змінюється попит і пропозиція на валютному ринку. Історично склалося два методи котирування валют-прямий і непрямий (зворотній).
Міжнародна валютна система має особливості, щодо свого розвитку. Вона пройшла 4 основних етапи: Паризька конференція (1867); Генуезька валютна конференція (1922); Бреттон-Вудс (1944), Ямайська валютна конференція (1976).
У сфері міжнародних фінансів важливе та особливе значення має золото. Економічне значення золота - у його використанні протягом тривалого історичного періоду в якості грошового товару поряд із сріблом, а з кінця ХІХ ст. - монопольно. Золото служило основою грошової і валютної систем. У результаті демонетизації, золото відійшло з обігу у скарб, а операції з ним сконцентровані на особливих ринках.
З економічної точки зору розрізняють такі джерела попиту на ринку золота: промислово-побутове споживання у ювелірному виробництві, галузях промисловості, радіоелектроніці, атомній та ракетній техніці, зубопротезній галузі та інших. (Підвищений попит ювелірної промисловості на золото пояснюється тенденцією тезавраторів (купувати) придбати ювелірні вироби із високопробного золота).
Тема 3. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ: СУТЬ, СТРУКТУРА
Вивчення даної теми передбачає з’ясування сутності поняття міжнародного фінансового ринку; фінансових ресурсів. Міжнародний кругообіг фінансових ресурсів. Сутність та структура фінансових ринків. Фінансові інструменти міжнародного ринку. Особливості та принципи функціонування Євроринку, специфіку ведення операцій на ньому. Поняття міжнародного ринку облігацій; особливості іноземних облігацій та єврооблігацій; міжнародний ринок позичкових капіталів; ринок середньо- та довгострокових кредитів. Сутність, основні принципи та механізм оптового ділінгу.
Термін “міжнародні фінансові ринки” стосується різних фінансових установ по всьому світу. В цих установах беруть участь багатонаціональні фірми та уряди країн, щоб позичити кошти або ж інвестувати власні надлишки коштів.
Міжнародний фінансовий ринок - це грошові відносини між різними фінансовими установами світу, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на міжнародний позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах. Іншими словами це ринок, де товарами є самі гроші і цінні (грошові) папери.
Мета міжнародного фінансового ринку - акумулювання та ефективне розміщення міжнародних заощаджень у світовій економіці.
Міжнародний фінансовий ринок охоплює різноманітні ринки, котрі складаються з багатьох інститутів. Він складається із складових “власне фінансового ринку” та специфічних ринків - міжнародних.
Кожен ринок має справу з певним типом зобов’язань (цінних паперів) обслуговує різні інституції.
До власне фінансових ринків можна віднести:
1) ринок матеріальних активів (physical asset markets) та ринки фінансових активів (financial asset markets);
2) ринки спот (spot markets); ринки ф’ючерсів (futures markets);
3) ринки грошей (money markets);
4) ринки капіталів (capital markets);
5) ринки іпотек /заставних/ (mortgage markets);
6) ринки споживчого кредиту (consumer credit markets);
7) ринок євровалют.
8) міжнародний ринок облігацій.
За сферою поширення виділяють світові, національні, регіональні та місцеві ринки. Ринки класифікують також на первинні (primary markets), тобто такі, на яких нові випуски зобов’язань (цінних паперів) продаються та купуються вперше та вторинні (secondary markets) - такі, на яких відбуваються подальші продаж та купівля непогашених зобов’язань. Вторинні ринки існують також для заставних, деяких видів позик та інших фінансових активів.
Основними на міжнародному рівні вважаються два фінансові ринки - євроринок та ринок облігацій (єврооблігацій).
Для кращого розуміння сутності даної теми слід з’ясувати спектр і суть операцій, які здійснюються на фінансовому ринку; механізм проведення операцій на фінансовому ринку: розрахунок дисконту, дисконту-фактора, суть простого і складного проценту. Операції типу сьогодні/завтра, завтра/післязавтра, сьогодні / спот. Поняття днів розрахунків по операціях на дату, передуючу даті спот. Особливості застосування системи зворотного котирування. Суть форвардного опціону. Форвардний ділінг. Використання форвардних позицій. Переваги та недоліки форвардного ділінгу. Розрахунок дати спот і форвард. Їх вплив на розрахунково-кредитні операції при проведенні трансакції. Правило компенсованої вартості. Особливість та механізм використання овердрафту. Економічний зміст фінансового ф’ючерсу. Система маржі Фінансові ф’ючерси з інструментами, що приносять дохід. Опціонні, ф’ючерсні та форвардні контракти. Поняття ф’ючерсної та опціонної стратегії.
Виходячи із сутності фінансового ринку як каналів для потоку грошових коштів від тих, хто зберігає, до тих, хто позичає, з'ясуємо суть операцій, які забезпечують такого роду переміщення, основні принципи дисконтування, розрахунку за механізмом простого і складного проценту, ефективності ставок, оцінки потоків односторонніх та двосторонніх платежів на прикладі цінних паперів, виходячи з того, що кожен вид цінного паперу засвідчує певну фінансову операцію, яка йому притаманна. У результаті цього відбувається визначення цін, їх динаміка, врахування факторів впливу, прогнозування можливого результату, оцінка вигідності та ефективності.
Найпростішою фінансовою операцією є одноразове надання в кредит певної суми S0 з умовою, що через час (термін) Т буде повернено суму ST. Важливим є визначення ефективності такої угоди. Для цього використовується дві величини: відносне зростання/ступінь ефективності/ (interest rate, return, інтерес) та відносну скидку ( discount rate, дисконт /депорта/).
Поряд із наданням у кредит фінансові операції проводяться на умовах спот, форвард та специфічні короткострокові операції (сьогодні на завтра, завтра на післязавтра). За відсутністю чіткого опису, який дав би можливість розмежування, дата розрахунків, передуюча даті спот, дата, яка співпадає з днем спот (наявний розрахунок) і наступний день можуть вважатися перед форвардними датами. Дата спот може виступати в якості форвардної дати і при поданні звітностіфінансові органи розглядають залишки по рахунках “ностро” на звітну дату як залишки по умовах спот.
Відкриті операції з розрахунками на наступний день спот можуть розглядатися як частина загального пакету форвардних контрактів організації. Такий підхід є цілком логічним, так як в умовах розвиненого валютного ринку позиції, відкриті до наступного дня і навіть на той день, можуть бути трансформовані у більш довгострокові.
В активно працюючих ділінгових відділах вимушені операції своп регулярно мають місце. І не тільки через те, що звичні термінові операції можуть бути покриті тільки тоді, коли по них передбачаються втрати, але ще і в результаті того, що клієнти і банки-кореспонденти пропонують угоди на відносно невеликі суми. Дуже часто число таких операцій є невеликим у порівнянні з загальним обсягом операцій на світовому ринку. За виключенням невеликих сум в неосновних і рідкісних валютах, маленькі замовлення не можуть бути розміщені на міжбанківському ринку, так як обійдуться дуже дорого.
Дата спот, кеш дата, дата форвард, дата зарахування грошей на банківський рахунок, день завершення терміну угоди, день розрахунків по угоді
- це день, на який партнери платять і отримують валюти, що купляються і продаються.
Загалом, дата спот - це другий діловий банківський, робочий чи кліринговий день після дня укладення угоди, якщо сюди не потрапляють святкові чи вихідні дні центру, який дає котирування. Єдиним винятком є той випадок, коли дата спот в банку, який надає котирування будь-якої валюти співпадає з банківським вихідним у країни цієї валюти.
Форвардні дати. У різних фірмах фінансового і споживчого ринку термінові, контракти, підпадають виконанню на 30-й, 60-й, 90-й, 120-й, і т.д. плюс 30 днів до наступної форвардної дати так звані звичні форвардні дати.
Ф’ючерсна операція (англ. Futures transactions) - строкова господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) ф’ючерсної угоди, тобто зобов'язання на купівлю-продаж сировинних товарів, золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів у визначений час в майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на момент здійснення реалізації. При цьому покупець (продавець) ф’ючерсної угоди має право на відмову від її виконання виключно за наявності згоди іншої сторони ф’ючерсної угоди. Розрахунки за ф’ючерсною операцією здійснюються на дату реалізації продукції сезонного виробництва, цінних паперів і валютних цінностей. До завершення угоди, як гарантія її виконання, вноситься невелика сума. Розрахунки здійснюються через клірингову палату - спеціальну міжбанківську організацію, що здійснює безготівкові розрахунки на підставі розрахункових документів шляхом зарахування взаємних вимог), котра стає посередником між продавцем і покупцем і гарантує виконання зобов’язань. Переважна більшість ф’ючерсних операцій не закінчується поставкою товару чи іншого об’єкта угоди, оскільки однією з основних їх цілей є хеджирування (страхування) наявних активів чи зобов’язань від зміни цін, курсів чи процентних ставок. Для цього на біржі паралельно до наявних угод проводяться рівні за сумою або протилежні їм ф’ючерсні операції. При наближенні термінів оплати наявних активів чи зобов’язань ф’ючерсні операції зараховуються (зворотними угодами), що дає можливість компенсувати втрати на наявному ринку прибутком на біржі чи навпаки.
Система маржі - система гарантій, які надає біржа, що бере на себе відповідальність за врегулювання контрактів на відповідний розрахунковий день, стає ще більш надійною в силу існування системи гарантійного внеску. Система маржі забезпечує покриття будь-яких дефіцитів, які утворюються при переоцінці, за рахунок гарантійного внеску, який повинен бути внесеним до здійснення угоди.
Тема 4. СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ: УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ФОРМИ
У даній темі висвітлюються передумови та форми розрахунків. Можливі ризики при розрахунках. Платіжні засоби і платіжні форми. Види платежів та механізм проведення. Банківський переказ; дебіторське доручення; платіж на відкритий рахунок; інкасо, види інкасо; акредитив, види, механізм проведення, система комісій. Розрахунки чеками та кредитними картками, дорожніми чеками.
Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоторговельних угод. Валюта ціни, валюта платежу, умови платежу, форми розрахунків, засоби платежу, застереження.
Розрахунки готівкою - здійснюються між юридичними та фізичними особами; вони проводяться на незначні суми, верхня межа котрих визначається нормативними актами. В останні роки все більша увага приділяється переведенню населення на безготівкові розрахунки з підприємствами та іншими юридичними особами. Це звужує сферу застосування розрахунків готівкою. Проте їх обсяг росте у зв’язку з інфляцією, що ще має місце в нашій економіці.
Розрахунки грошові - процес пред’явлення та задоволення у грошовій формі вимог та зобов’язань, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обігу сукупного суспільного продукту, національного продукту та національного доходу. Розрахунки грошові поділяються на готівкові і безготівкові.
Розрахунки міжнародні - регулювання платежів по грошових зобов’язаннях та вимогах, що виникають між юридичними особами та громадянами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних , культурних та інших відносин. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі по зовнішній торгівлі, послугах, кредитах та інвестиціях. Міжнародні розрахунки в основному здійснюються через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки здійснюються переважно у безготівковому порядку.
Стан міжнародних розрахунків залежить від умов зовнішньоторговельних контрактів, міжнародних правил та звичаїв, банківської практики, валютного законодавства та інших факторів. Для страхування валютних ризиків, що виникають при міжнародних розрахунках, застосовуються різні захисні застереження.
Форми міжнародних розрахунків, що застосовуються у міжнародній практиці, подібні до тих, що мають місце у внутрішньоекономічних розрахунках. Це інкасо, акредитив, банківські перекази.
Інкасо (платіж проти документів) (cash against documents) - це банківська операція в наслідок якої банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені на його адресу товари чи надані послуги, або підтвердження того, що ця сума буде виплачена в певні строки.
Інкасо без документів (рaperless сolection). Якщо товар відвантажено продавцем і відправлено повітряним чи наземним транспортом, то не виключено, що товар, який терміново потрібен покупцю, прибуде швидше, ніж папери відправлені поштою. У таких випадках документи відправляються разом з товаром і за адресою банку в країні покупця. Цей банк отримує розпорядження та інструкції від банку телексом або через комп’ютерну систему “СВІФТ”.
Акредитивна форма розрахунків регламентується Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів. Документарний акредитив пов’язаний з представленням товарних документів при яких банк бере на себе зобов’язання провести за дорученням імпортера оплату товарних документів експортеру чи акцептувати тратту. В цьому бере участь кілька банків. Переваги перед іншими має безвідкличний та підтверджений першокласним банком акредитив. Якщо поставки регулярні, то використовується поновлюваний акредитив, при комплексних поставках може застосовуватись трансферабельний акредитив, котрий може бути переказаний другому бенефіціару в іншій країні.
В залежності від обумовленості виплат з акредитиву бувають: документарний товарний акредитив, грошовий акредитив.
Авансові платежі або оплата вже отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу валюти імпортером експортеру.
Можна використовувати такі види платежів:
Платежі на відкритий рахунок (clean payment). Продавець поставляє товар без гарантії платежу, покупець переказує гроші на день платежу. Продавець не отримує ніяких гарантій з боку покупця. Тому такі умови платежу можливі тільки на території однієї країни чи між фірмами, які добре знають один одного і у зовнішній торгівлі рідко зустрічаються.
Безвідкличне зобов’язання здійснити платіж (irrevocable under taking). Передача документів проти безвідкличного підтвердження покупця, оплата рахунку в назначений день.
Банківський переказ. Оплата переказом можлива на будь-якій стадії виконання контракту: до відвантаження товару, після відвантаження товару, через певний період. Оплата до відвантаження означає аванс.
Дебіторське доручення. Дебіторським дорученням боржник дає свою згоду на те, що кредитор списуватиме з його(боржника) рахунку дебіторську заборгованість.
Факторинг. Являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу /без права зворотної вимоги до клієнта/. Як правило, банк купує дебіторські рахунки, зв'язані з постачанням товарів або наданням послуг.
Тема 5. БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
При вивченні даної теми необхідно з’ясувати сутність балансів міжнародних розрахунків та їх роль у фінансово-економічних відносинах країни. Основні складові балансу міжнародних розрахунків.
Платіжний баланс. Його суть, структура. Показники платіжного балансу і методи класифікації його статей. Способи вимірювання сальдо платіжного балансу. Фактори впливу на платіжний баланс. Основні методи регулювання та балансування платіжного балансу. Методологія складання платіжних балансів. Схема платіжного балансу, рекомендована МВФ. Облікові та аналітичні проблеми при складанні основних розділів платіжного балансу. Значення статті “помилки та пропуски”.
Основні риси платіжного балансу промислово розвинутих країн. Особливості платіжних балансів США, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії. Методика їх порівняння. Проблеми платіжних балансів країн, що розвиваються. Проблеми платіжних балансів країн, що розвиваються імпортерів та експортерів нафти.
Баланс міжнародних розрахунків - співвідношення грошових вимог та зобов'язань, поступлень і платежів однієї країни по відношенню до інших країн.
Основними видами балансів міжнародних розрахунків є розрахунковий баланс, баланс міжнародної заборгованості, платіжний баланс (а в СССР колись валютний план).
Активний розрахунковий баланс показує, що країна є нетто-кредитором, пасивний - нетто-боржником.
Платіжний баланс (англ. balance of payments,international transactions) - вартісний вираз всього комплексу світогосподарських зв'язків країни у формі співвідношення вимог і платежів.
Балансовий рахунок міжнародних операцій є кількісним і якісним вартісним виразом масштабів, структури і характеру зовнішньоекономічних операцій країни, її участі у світовому господарстві.
За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.
Платіжний баланс на певну дату неможливо зафіксувати у формі статистичних показників; він існує в вигляді змінного з дня в день співвідношення платежів і поступлень. Стан платіжного балансу визначає попит і пропозицію національної та іноземної валюти в даний момент (один із факторів формування валютного курсу).
Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про проведені на цей період операції.
Платіжний баланс - це не лише рахунок міжнародних операцій країни, дві сторони якого зрівноважують одна одну, але і певний стан цих операцій.
Торговий баланс - співвідношення вартості експорту та імпорту товарів.
Економічне значення активу чи дефіциту торгового балансу стосовно кожної конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв'язків з партнерами і загальної економічної політики.
Пасивний торговий баланс - вважається небажаним, і, як правило, оцінюється як ознака слабкості світогосподарських позицій країни. Це справедливо для країн, що розвиваються, які відчувають дефіцит (нестачу) валютних поступлень. Для промислово розвинених країн це може мати інше значення.
Баланс послуг - включає платежі і поступлення від транспортних перевезень, страхування, електронного, телекосмічного, телеграфного, телефонного, поштового та інших видів зв'язку, міжнародного туризму, обміну науково-технічним і виробничим досвідом, експертних послуг, утриманню дипломатичних, торгових та інших представництв за кордоном, передачі інформації, культурних та наукових обмінів, різних комісійних зборів, реклами, ярмарок і т.д.
Послуги є динамічним сектором світових економічних зв'язків; його роль і вплив на обсяг і структуру платежів і поступлень постійно зростають.
За методикою МВФ прийнято також показувати особливою позицією у платіжному балансі односторонні перекази. В їх числі:
1. Державні операції - субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;
2. Приватні операції - перекази іноземних робітників, спеціалістів, родичів на батьківщину.
Платіжний баланс по поточних операціях включає торговий баланс і "невидимі" операції. Деякі методики складання платіжного балансу виділяють односторонні державні перекази в окрему статтю і не включають її в сальдо поточних платежів.
Поточними ці операції стали називати для того, щоб відокремити світову торгівлю товарами і послугами від міжнародного руху фінансових ресурсів у формі капіталів і кредитів.
Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і отриманих міжнародних кредитів. За економічним змістом ці операції діляться на дві категорії: міжнародний рух підприємницького і позичкового капіталу. Підприємницький капітал включає прямі закордонні інвестиції (придбання і будівництво підприємств за кордоном) і портфельні інвестиції (купівля цінних паперів іноземних компаній). Прямі інвестиції є важливою формою вивозу довгострокового капіталу і спричиняють великий вплив на платіжний баланс.
Незважаючи на вдосконалення методики збору і обробки статистичних показників платіжного балансу, огріхи залишаються значними, тому виділено статтю. "Помилки і пропуски", в яку включаються дані статистичної погрішності і неврахованих операцій.
Детальна структура таблиці платіжних балансів рекомендованого МВФ, містить 112 видів операцій, розбитих на згадані статті.
Методи класифікації статей платіжного балансу.
Вивчення методів складання платіжного балансу і вимірювання його сальдо має велике значення для правильного тлумачення показників міжнародних розрахунків.
Одним із головних завдань складання платіжного балансу є вимірювання його сальдо. Це важлива аналітична проблема, яка охоплює широке коло питань - від точності (достовірності) даних про окремі міжнародні угоди до структури побудови таблиць. Загальноприйнятий метод визначення дефіциту чи активу платіжного балансу - є його поділ на основні і балансуючі статті. Сальдо основних статей називається "сальдо платіжного" балансу. В залежності від того позитивна чи негативна його величина, платіжний баланс характеризується як активний чи пасивний (дефіцитний).
Важливе значення має спосіб вимірювання сальдо платіжного балансу. За практикою, що склалася існує декілька концепцій, зокрема: Концепція балансу поточних операцій; концепція базисного балансу; концепція ліквідності; концепція балансу офіційних розрахунків;
Платіжний баланс з давніх-давен є одним із об'єктів державного регулювання.
Країнами з дефіцитом платіжного балансу, як правило, застосовуються такі заходи з метою стимулювання експорту, стримування імпорту товарів, залучення іноземних капіталів, обмеження вивозу капіталу. Зокрема: дефляційна політика; девальвація; валютні обмеження; фінансова і грошово-кредитна політика; спеціальні заходи державної взаємодії на платіжний баланс в ході формування його основних статей.
Тема 6. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ТА КРЕДИТНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
При вивченні даної теми доцільним є з’ясування суті та доцільності функціонування наддержавних фінансових інститутів; їх види та форми; сфери діяльності; повноваження, фінансові аспекти формування коштів; механізм фінансування та кредитування даними установами; можливість їх впливу на міжнародну економічну ситуацію.
Наднаціональна координація міжнародних фінансів здійснюється міжнародними та регіональними валютно-фінансовими організаціями, які створюються на базі багатосторонніх угод між державами. Їхня мета – сприяння розвитку зовнішньої торгівлі й міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їхніх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.
Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який нині є головною установою Групи Світового банку.
Група Світового банку це – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК)., Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних розбіжностей, Спеціальний фонд допомоги для Африки, південніше Сахари.
Окрім цього на регіональному рівні функціонують Регіональні банки розвитку: Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Міжамериканського банку розвитку, Азіатський банк розвитку (АзБР), Група Африканського банку розвитку (АфБР), Західно африканський банк розвитку (ЗАБР), Східно африканський банк розвитку (САБР) та ін.
Однією із найстаріших міжнародних фінансово-банківських установ є Банк міжнародних розрахунків (БМР), створений ще у 1931 році.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна наддержавна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН.
МВФ було створено у липні 1944 року на Бреттон-Вудській валютній конференції, однак розпочав свою діяльність лише в березні 1947 року.
Згідно зі Статутом, метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків. Підтримування рівноваги платіжних балансів країн-членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів. Підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам-членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їхніх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань. До початкового статуту було внесено 2 серії поправок, які вступили в силу 28 липня 1969 та 1 квітня 1978 р., відповідно.
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то ресурси його формуються з внесків країн-членів, для кожної з яких вступна квота встановлюється залежно від частки країни у світовій торгівлі. Квота переглядається кожні 5 років. Всього було проведено 12 переглядів квот МВФ. Під час дії Бреттон-Вудської валютної системи квота складалася з 25% у золоті та 75% - у національній валюті даної країни; після переходу світової валютної системи на принципи Кінгстона квота складається з 22,7% - у ВКВ та 77,3% у національній валюті.
Допомога МВФ країнам реалізується через політику траншів та механізм розширеного фінансування. Політика траншів застосовується тоді, коли кредити Фонду надаються звичними каналами крїнам-членам МВФ у вигляді траншів, часток, які складають 25% квоти відповідної країни у Фонді. Механізм розширеного фінансування використовується тоді, коли Фонд підтримує середньострокові програми шляхом домовленості про розширене фінансування країн-членів МВФ з метою подолання труднощів з платіжним балансом. Спричинених макроекономічними і структурними проблемами.
На основі Бреттон-Вудської угоди у 1945 році у було створено Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР). На початку своєї діяльності МБРР був призначений, згідно його Статуту, надавати довгострокові кредити країнам, що потерпіли від війни для відбудови їхньої економіки, а також гарантувати приватні інвестиції за кордоном. МБРР формально є спеціалізованою фінансовою установою ООН. Однак згідно із Статуту Банку і Угоди, укладеної між ООН та МБРР, він повністю незалежний у своїх діях.
Основною діяльністю МБРР є надання довготермінових позик під досить високий відсоток. велика частина його кредитів надається на умовах, які аналогічні до умов приватних комерційних позик. Позики надаються як державним, так і приватним підприємствам при наявності гарантії їх керівництва. Значна частина кредитних коштів направляється у місцеві (регіональні) банки розвитку, котрі перерозподіляють отримані від МБРР кошти.
При МБРР було створено 2 філії: Міжнародну фінансову корпорацію (МФК) у 1956 році та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР) у 1960 році.
МФК
орієнтується на надання кредитів приватному капіталу без вимог керівних гарантів, але при умові високої рентабельності і фінансової ефективності проектів. Окрім надання позик МФК має право самостійно здійснювати інвестиційну діяльність з подальшим перепродажем придбаних активів приватному капіталу.
МАР спеціально було створено для надання позик і кредитів на пільгових умовах країнам, що розвиваються.
Поряд із вищезазначеним студенту необхідно з’ясувати специфічні особливості функціонування Багатосторонньої агенції з гарантування інвестицій (БАГІ), Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних розбіжностей та Спеціального фонду допомоги для Африки, південніше Сахари.
Невід’ємною часткою вивчення даної теми є також з’ясування сутності існуючого механізму співпраці України із міжнародними фінансовими інституціями. Кредити, отримані Україною по лінії МВФ. Умови отримання та погашення. Кредитні лінії МБРР та ЄБРР. Роль МФК у проведенні приватизації в Україні.
& Література:
1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311с.
2. Кузнецов В.С. Международный валютный фонд и мирохозяйственные связи. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН). – 2001. – 432с.
3. МВФ переглядає свої р4. екомендації для нових ринків // Дзеркало тижня. - №6. – 10 лютого. – 2001. – С.10.
4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н.Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994.
5. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. С франц. / Общ. Ред. Н.С.Бабинцевой. – М.:Прогресс, Универс, 1994.
6. Україна. Економічні огляди МВФ. – Міжнародний валютний фонд. – Вашингтон, 1994, 1994.
7. Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку / Пер. з англ. – К.: Абрис, 1994.
8. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А.Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т. – 2000. – 336с.
9. Щорічний звіт Світового банку.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Заняття 1. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
План
1. Основні риси валютних відносин і валютної системи.
2. Конвертованість валют. Умови конвертованості. Види конвертованості.
3. Валютні курси та їх значення у валютно-фінансовому механізмі.
4. Котирування валют. Види котирування.
5. Вплив обмінних валютних курсів на сукупний попит і пропозицію.
6. Міжнародна торгівля золотом. Ринки золота.
Контрольні запитання та завдання
1. Які основні риси валютних відносин?
2. Охарактеризуйте етапи розвитку валютних відносин.
3. Які складові національної валютної системи?
4. Дайте визначення світової валютної системи.
5. Сутність, економічний зміст валютного курсу та котирування валют?
6. Види валютних курсів, способи котирування валют та класифікація за конвертованістю.
7. Які особливості ринку золота? Специфіка функцій золота та ретроспектива змін.
8. У чому полягає роль золота на сучасному етапі?
9. Які характерні риси Паризької валютної системи?
10. Які основні принципи Ямайської валютної системи?
11. Охарактеризуйте основні причини функціонування Бреттон-Вудської
системи.
& Література:
1. Аникин А.В. Золото: Международный экономический аспект. – М.: Международные отношения, 1984.
2. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311с.
3. Быстров Ф.П. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. – М.: Финансы, 1972.
4. Гилберт А. В поисках единой валютной системы. – М.: Прогресс, 1984.
5. Дениелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. - М.: “Дело Лтд”, 1994.
6. Ершов М.В. Валютно-финансовые механизмы в современном мире (кризисный опыт конца 90-х). – М.: ОАО «НПО» Издательство «Экономика», 2000. – 319 с.
7. Ершов М.В. Валютный фактор в глобальном измерении // Мировая экономика и международные отношения, 2000. – № 11, С. 122-128.
8. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
9. Манделл Роберт А. Эволюция международной валютной системы // Проблемы теории и практики управления. – 2000. - № 1, 2 / www.ptpu.ru/issues/1_00/9_1_00, 2_00/4_2_00htm
10. Смыслов Д.В. Золотовалютные резервы в рыночной экономике: состав, функции, управление // Деньги и кредит, 1996.- № 5.
Заняття 2 . СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ: УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ФОРМИ
План
1. Передумови та форми розрахунків. Можливі ризики.
2. Види платежів та механізм проведення.
3. Розрахунки чеками, кредитними картками, дорожніми чеками.
4. Валютно-фінансові і платіжні умови зовнішньоторговельних угод.
Контрольні запитання та завдання
1. Які основні форми міжнародних розрахунків?
2. Охарактеризуйте економічний механізм здійснення інкасо; умови D/P та D/A, інкасо без документів.
3. Проаналізуйте ризики та переваги акредитивного розрахунку.
4. Суть механізму проведення розрахунків через переказ, дебіторське доручення.
5. Що таке валюта платежу?
6. Які бувають види акредитивів?
7. У чому полягає суть акредитиву з “червоним застереженням”?
8. Охарактеризуйте акредитив, який передбачає негоціювання тратт бенефіціара.
9. У чому полягає суть комісії по акредитивах?
& Література:
1. Аккредитивы – Документарное инкассо – Банковские гарантии. 77-ой Выпуск серии изданий Швейцарише Кредитанштальт “Кредит Свисс”.
2. Внешнеторговые сделки/Составитель И.С.Гринько. – Сумы : Фирма “Реал”, 1994.
3. Документарные аккредитивы / Пер. с англ. – N-Y.: Bank of New York.
4. Документарный аккредитив. Ферайнсбанк-группа.
5. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
6. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”. – 2002. – 376с.
Заняття 3. БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ
План
1. Характеристика балансу міжнародних розрахунків. Основні складові.
2. Платіжний баланс: суть, структура.
3. Показники платіжного балансу і методи класифікації його статей.
4. Способи вимірювання сальдо платіжного балансу.
5. Фактори впливу на платіжний баланс.
6. Основні методи регулювання платіжного балансу.
Контрольні запитання та завдання
1. Дайте визначення платіжного балансу. Який його економічний зміст?
2. Яка структура платіжного балансу?
3. Які Ви знаєте методи класифікації статей платіжного балансу?
4. Способи вимірювання сальдо платіжного балансу.
5. Перелічіть основні фактори, які впливають на платіжний баланс.
6. Основні методи регулювання платіжного балансу.
7. У чому полягає особливість платіжного балансу США, Великобританії, Німеччини, Франції та Японії? Охарактеризуйте методику їх порівняння.
8. Дайте визначення активу та пасиву (дефіциту)торговельного балансу.
9. Яка сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ?
10. Проаналізуйте проблеми платіжних балансів країн, що розвиваються.
11. Проаналізуйте проблеми платіжних балансів високо розвинених країн.
& Література:
1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311с.
2. Бюлетень Національного банку України, 1993, 1994, 1995.
3. Вісник Національного банку України, 1995, 1996.
4. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. - Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
5. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/ Под ред. Л.Н.Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994.
6. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. С франц./Общ. Ред. Н.С.Бабинцевой. – М.:Прогресс, Универс, 1994.
7. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”. – 2002. – 376с.
8. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А.Мазаракі. – К.: Київ. нац.торг.-екон. ун-т. – 2000. – 336с.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПО ВИВЧЕННЮ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. СУТЬ, НЕОБХІДНІСТЬ І ФУНКЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ .
1. У чому полягає сутність фінансового середовища?
2. Визначте основні події, що спричинили суттєві зміни у світовому економічному і фінансовому середовищі.
3. Взаємозв’язок фінансової, валютної та кредитної системи.
4. Окресліть сучасні тенденції світового фінансового середовища.
5. Визначте співвідношення між такими поняттями як: світова фінансова система - фінансове середовище та світова фінансова архітектура.
6. Місце та роль міжнародних фінансів у системі світової економіки?
& Література:
1. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. Общ. ред. и предисл. О.В.Ивановой. – М.: Прогресс. – 1992. – 520с.
2. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
3. Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжнародних економічних відносин: Підручник / А.С.Філіпенко, І.В.Бураковський, В.С.Будкін та ін. – К.: Либідь, 1994.
4. Основы внешнеэкономических знаний: Словарь-справочник / С.И.Долгов, В.В.Васильев, С.П. Гончарова и др. – М.: Высшая школа, 1990.
5. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А.Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т. – 2000. – 336с.
6. Энг Максимо В., Лис Френсис А., Мауер Лоренс Дж.Мировые финансы / Пер. с англ.,–М.: ООО Издательство - консалтинговая компания «ДеКА». 1998. – 768 с.
Тема 2. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ПОТОКИ ТА ГОЛОВНІ СВІТОВІ
ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ .
1. Визначте суть міжнародної фінансової політики.
2. У чому полягає суть стратегії та тактики фінансової політики?
3. Визначте різницю між фінансовим та грошовим потоками.
4. Дайте характеристику міст – мегаполісів, їх місця та ролі у сучасних міжнародних фінансових відносинах.
5. З’ясуйте перспективи Шанхая як світового фінансового центру.
& Література:
1. Липп Эрнст Моритц. Международные потоки капитала // Internationale Politik. Глобальные финансовые потоки. – 2000. – № 6. – С.14 – 24.
2. Лондон – мировой центр инвестиционного банкинга // Финансист – 1996. - №1 (141).
3. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
4. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. – К.: Видавничий центр “ДрУк”, 2002. – 320 с.
5. Матюхин Г.Г. “Горячие деньги”/проблемы спекулятивного, “блуждающего” капитала/.– М.: Международные отношения, 1974.
6. Матюхин Г.Г. Мировые финансовые центры. – М., 1979.
7. Международные валютно-финансовые и кредитные отношения / Под ред. А.М.Алексеева – М.: Международные отношения, 1984.
8. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н.Красавиной – М.: Финансы и статистика, 1994.
9. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.:КНЕУ, 2002. – 240с.
10. Deutschland/ Zeitschrift fuer Politic, Kultur, Wirtschaft und Wissenschaft, № 5, Oktober, 1996.
Тема 3. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ .
1. Охарактеризуйте світову валютну систему на сучасному етапі.
2. У чому полягає суть недосконалості системи нерозмінних кредитних грошей.
3. Необхідність формування новітньої архітектури світового валютно-фінансового простору
4. Світова валютно-фінансова система, а чи є система сьогодні ?
5. Економічне значення золота на сучасному етапі.
6. Який тип міжнародної валютної системи існував з 1920 по 1924 роки?
7. Які події відбувалися між 1925 і 1931 роками? Що сталося після 1931 року?
8. Яка частка золота у структурі офіційних золотовалютних резервів розвинених країн, країн, що розвиваються? Порівняйте їх і поясніть саме таку ситуацію.
& Література:
1. Аникин А.В. Золото: Международный экономический аспект. – М.: Международные отношения, 1984.
2. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311с.
3. Быстров Ф.П. Валютные и кредитные отношения в международной торговле. - М.: Финансы, 1972.
4. Гилберт А. В поисках единой валютной системы. – М.: Прогресс, 1984.
5. Дениелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. – М.: “Дело Лтд”, 1994.
6. Ершов М.В. Валютно-финансовые механизмы в современном мире (кризисный опыт конца 90-х). – М.: ОАО «НПО» Издательство «Экономика», 2000. – 319 с.
7. Ершов М.В. Валютный фактор в глобальном измерении // Мировая экономика и международные отношения, 2000. – № 11, С. 122 – 128.
8. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
9. Манделл Роберт А. Эволюция международной валютной системы // Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 1, 2 / www.ptpu.ru/issues/1_00/9_1_00, 2_00/4_2_00htm
10. Смыслов Д.В. Золотовалютные резервы в рыночной экономике: состав, функции, управление // Деньги и кредит, 1996.- № 5.
Тема 4. СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ: УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ФОРМИ
1. Дайте характеристику платіжних засобів і платіжних форм найбільш розповсюджених у міжнародних розрахунках.
2. З’ясуйте механізм та порядок виконання банківського переказу.
3. Що таке валюта ціни?
4. Умови використання револьверного та трансферабельного акредитиву.
5. Що таке факторинг?
6. Характеристика міжнародного лізингу
7. Документарне інкасо та його особливості.
& Література:
1. Аккредитивы – Документарное инкассо - Банковские гарантии. 77-ой Выпуск серии изданий Швейцарише Кредитанштальт “Кредит Свисс”.
2. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С.Гринько. – Сумы : Фирма “Реал”, 1994.
3. Документарные аккредитивы/Пер. с англ. – N-Y.: Bank of New York.
4. Документарный аккредитив. Ферайнсбанк-группа.
5. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
6. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”. – 2002. – 376 с.
Тема 5. БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ .
1. Охарактеризуйте основні історичні етапи в розробці платіжних балансів.
2. Назвіть основні складові балансу міжнародних розрахунків.
3. Що таке розрахунковий баланс і які його функції?
4. Які основні складові балансу послуг?
5. Яка структура балансу руху капіталів і кредитів?
& Література:
1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311 с.
2. Бюлетень Національного банку України, 1993, 1994, 1995.
3. Вісник Національного банку України, 1995, 1996.
4. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. – Тернопіль: Збруч. 1997. – 450с.
5. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н.Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994.
6. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. С франц. / Общ. Ред. Н.С.Бабинцевой. – М.:Прогресс, Универс, 1994.
7. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”. – 2002. – 376 с.
8. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А.Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т. – 2000. – 336 с.
Тема 6. ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ .
1. Які економічні передумови реформування діяльності МФВ та СБ?
2. У чому полягає роль та необхідність функціонування на сучасному етапі регіональних та міжнародних економічних організацій?
3. Специфіка функціонування регіональних Банків реконструкції та розвитку?
4. Як здійснюється кредитування країн Міжнародним валютним фондом?
5. Яку роль виконує на міжнародному фінансовому ринку Банк міжнародних розрахунків?
6. Які принципи покладено в основу діяльності ЄБРР?
7. За рахунок яких джерел формується капітал Світового банку?
& Література:
1. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес. – 2002. – 311 с.
2. Кузнецов В.С. Международный валютный фонд и мирохозяйственные связи. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН). – 2001. – 432 с.
3. МВФ переглядає свої рекомендації для нових ринків // Дзеркало тижня. – №6. – 10 лютого. – 2001. – С.10.
4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник/ Под ред. Л.Н.Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 1994.
5. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с франц. / Общ. Ред. Н.С.Бабинцевой. – М.:Прогресс, Универс, 1994.
6. Україна. Економічні огляди МВФ. – Міжнародний валютний фонд. - Вашингтон, 1994.
7. Звіт про світовий розвиток: Важке завдання розвитку / Пер. з англ. – К.: Абрис, 1994.
8. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А.Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – 2000. – 336 с.
9. Щорічний звіт Світового банку.
ЗАДАЧІ
Задача № 1
Операцію депозитного розміщення коштів проводять на ринку євровалют. Суму в розмірі (див. таблицю) вкладено на 1 рік за річною ставкою (див. таблицю) при розрахунку 365/360. Банк-контрагент не отримавши покриття по кредитах продовжує термін виплати по депозиту на 5 днів із доплатою на суму процентного доходу.
Визначити:
Додатковий процент, який підлягає виплаті?
| Варіант | Сума депозиту | Відсоткова ставка | Варіант | Сума депозиту | Відсоткова ставка |
| 1 | 3.853.954,00 | 15 | 9 | 10.235.325,00 | 14 |
| 2 | 5.962.358,00 | 14 | 10 | 12.025.125,00 | 12 |
| 3 | 4.205.359,00 | 12 | 11 | 3.254.268,00 | 11 |
| 4 | 7.211.125,00 | 17 | 12 | 8.256.359,00 | 14 |
| 5 | 7.965.125,00 | 14 | 13 | 7.256.357,00 | 15 |
| 6 | 2.125.025,00 | 12 | 14 | 11.215.524,00 | 17 |
| 7 | 12.002.300,00 | 11 | 15 | 12.564.359,00 | 12 |
| 8 | 9.451.234,00 | 16 | | |
Задача № 2
Спот-курс USD/UAH – (див. таблицю). Премія для місячного контракту дорівнює 13,00 - 13,75.
Спот-курс USD/CHF (див. таблицю).
Премія для контракту 1М дорівнює 55-50.
Необхідно розрахувати форвардний кросc-курс CHF/UAH – українських гривень за 10 швейцарських франків.
| Варіант | USD/UAH | USD/CHF | Варіант | USD/UAH25 | USD/CHF |
| 1 | 5,3304-5,4300 | 1,3135-1,3145 | 9 | 1,3100-1,330115 | 5,4554-5,6245 |
| 2 | 5,2344-5,3324 | 1,3130-1,3140 | 10 | 1,3135-1,3142 | 5,3045-5,4045 |
| 3 | 5,2555-5,4525 | 1,3125-1,3130 | 11 | 1,3118-1,3125 | 5,2555-5,3555 |
| 4 | 5,2835-5,3745 | 1,3130-1,3145 | 12 | 1,3130-1,3145 | 5,0255-5,2555 |
| 5 | 5,3535-5,5560 | 1,3118-1,3128 | 13 | 1,3125-1,3138 | 5,3585-5,5565 |
| 6 | 5,1585-5,2930 | 1,3115-1,3125 | 14 | 1,3135-1,3140 | 5,6595-5,8595 |
| 7 | 5,1975-5,3825 | 1,3120-1,3128 | 15 | 1,3130-1,3145 | 5,2035-5,3225 |
| 8 | 5,2045-5,4562 | 1,3119-1,3130 | | | |
Задача № 3
Банк отримав (див. таблицю). Враховуючи обмеження на оптову суму депозиту Банк звертається до своєї закордонної філії про можливість прийняти її під (див. таблицю) процент річних. Ринковий рівень при цьому рівний (див. таблицю) річних. Є можливість дану суму розмістити на міжбанківському ринку різними сумами за ставками ринкового рівня від найвищої.
Визначити:
ü прибутковість операції;
ü оцінити ризиковість Вашого варіанту розподілу даної суми.
| Варі-ант | Сума і валюта | % річ-них | Ринковий рівень (%) | Варі-ант | Сума і валюта | % річ-них | Ринковий рівень (%) |
| 1 | 400.000.000 KWD | 97/8 | 10 - 101/8 | 9 | 850.000.000 $ | 531/32 | 6 – 61/32 |
| 2 | | 116/7 | 12 - 121/7 | 10 | 750.000.000 CAD | 47/8 | 5 – 51/8 |
| 3 | 800.000.000 ¥ | 87/8 | 9 - 91/8 | 11 | 850.000.000 DKK | 34/5 | 4 – 41/5 |
| 4 | 250.000.000 CHF | 5⅞ | 6 – 61/8 | 12 | 4.750.000.000 ISK | 63/4 | 7 – 71/4 |
| 5 | 250.000.000 ₤ | 515/16 | 6 – 61/16 | 13 | 650.000.000 HKD | 25/8 | 3 – 31/8 |
| 6 | 300.000.000 € | 35/6 | 4 – 41/6 | 14 | 5.450.000.000 NZD | 52/3 | 6 – 61/3 |
| 7 | 900.000.000 NOK | 48/9 | 5 – 51/9 | 15 | 9.850.000.000 MXN | 128/9 | 13 – 131/9 |
| 8 | 5.500.000.000 PLN | 105/6 | 11 – 111/6 | | | | |
Задача 4.
Українська фірма, реалізував товари у Італії і отримавши за них 30 мільонів лір, має бажання перевести їх в долари США . котировка валюти на день обміну складала
USD / ITL – 1615,3
Скільки дроларів США отримає фірма в результаті обміну ?
Задача
5
.
Українська фірма, отримавши в уплату за товар 150 тисяч доларів США , конвертує їх у євро. Котировка валюти на день обміну складала
USD / EVR – 1,1750 # 1,1760
Де 1,1750 – курс купівлі, а 1, 1760 – курс продажу.
Скільки євро отримає фірма?
Задача 6.
Необхідно визначити форвардний курс ієни на три місяці, якщо курс “спот” склав
1 USD - 98,70 JPY
Процентна ставка по тримісячних депозитах в доларах США складає 6,18%, в йєнах – 2,25 %.
Задача 7.
Курс ієни у Парижі котирується проти євро по курсу
EVR / JPY
1 EVR = 112 JPY
Яка буде котировка французького франка у Токіо ?
Задача 8.
Український імпортер повинен заплатити свому контагенту у Гонконзі 300 тисяч гонконгських доларів. На заключення угоди котировка валют складала
USD /GRN (гривня) - 5,30
USD / HKD (гонконгський долар) - 7,7595
Для оплати цієї угоди український банк , який обслуговує імпортера, купить в нього за національну валюту (гривні) долари США, які зарахує на його валютний рахунок. Далі банк продасть долари США за місцеву валюту (гонконгські долари) і заплатить ними контагентові.
Скільки гривнів повинен перевести в банк український імпортер для оплати угоди ?
Задача 9.
Експортно-імпортна компанія поставила свій товар до Франції на суму 1685 тисяч французьких франків і одночасно закупила партію товарів в Англії, за який повинна заплатити 200 тисяч англійських фунтів стерлінгів. На момент завершення угоди французький франк і англійський фунт стерлінгів котирувалися по курсу
USD / FRN - 5,1330
GBP / USD - 1,5477
Яку суму французьких франків необхідно конвертувати в англійські фунти стерлінгів для оплати товару в Англії ? Чи достатньо буде коштів , які були отримані у Франції від поставки товару ?
Задача 10.
Компанія має в складі своїх активів 450 тисяч австралійських доларів, які їй необхідно конвертувати в англійські фунти стерлінгів. Курси валют на цей момент склали
GBP / USD - 1,5477
AUD / USD - 0,7609
Скільки англійських фунтів стерлінгів отримає компанія в результаті цього обміну ?
Задача 11.
Японська фірма продає партію радіотоварів французькій фірмі і отримує оплату у французьких франках. Необхідно визначити курс, який встановлений японським банком для вітчизняної (японської) фірми при конвертуванні французьких франків в японські ієни. При проведенні цієї угоди валюти конвертувалися по курсу
USD / JPY – 102,68 - # - 102,78
USD / FRN - 5,1330 - # - 5,1340
Задача
12.
Що ознає котировка ?
USD / FRN - 5,1330
Назвіть «велику фігуру» в цій котировці, базисний пункт, валюту котировки і базу котировки.
Задача 13.
Українська компанія, реалізовавши свій товар за долари США, має намір через місяць (31 день) купити швейцарські франки для оплати партії приборів, які закуповуються у Швейцарії. На день звернення в банк долар США по відношенню до швейцарського франка котирувався по курсу
USD / CHF – 1,2130 - # - 1, 2140
Тобто , 1,2130 – курс , по якому банк купує долари США, а 1, 2140 – по якому він їх спродує (“спот”). Клієнту необхідно купити швейцарські франки по цьому курсу через місяць. Вичислити число форвардних очків, якщо річні відсоткові ставки склали:
USD - 8,30 / 8,43
CHF - 7.80 / 8,00
Задача 14.
Клієнт банку хоче купити через місяць ( 30 днів) англійські фунти стерлінгів, заплативши за них американськми доларами, тобто продати долари за “телеграф”.
Розрахувати форвардні очки, якщо котировка складала
GBP / USD - 1,5477
а річні відсоткові ставки
GBP - 15,00 / 15,13
USD - 8,30 / 8, 43
Задача 15.
Клієнту банка необхідно купити французькі франки за долари США через 92 дні. Курс долара на момен угоди складав
USD / FRN - 5,1330
Річні відсткові ставки
USD - 8,30 / 8, 43
FRN - 10,25 / 10, 37
Розрахувати форвардні очки.
Задача 16.
Фірма отримала від японського контагента два мільона ієн за поставлений товар и має намір через три місяці перевести ієни у долари США. Визначити суму, яку отримає фірма через три місяці в доларах США, якщо спот-курс склав
USD / JPY – 102,68 - # - 102,78
Тримісячні форвардні очки
6 / 9
Задача 17.
Разрахувати аутрайт одного місяця
GBP
/
USD
, якщо спот-курс склав
1,8725 - # - 1,8735, а форвардні очки на один місяць 297 – 294.
Задача 18.
Розрахувати тримісячний аутрайт
USD
/
FRN
, якщо спорт-курс
USD
/
FRN
склав
5,2525 - # - 5, 2575 ,
а тримісячні форвардні очки 77 / 80
Задача 19.
Японський інвестор, маючи вільні кошти в сумі 500 тисяч ієн, конвертував її в долари США по курсу
USD / JPY – 102,68
Гроші, отримані після конвертації (американські долари) інвестор помістив до австралійського банку строком на один місяць під 10 % річних.
Визначити :
1. Суму, яку отримає інвестор в американських доларах та ієнах через один місяць.
2. Суму, яку міг би отримати інвестор, як би він відразу ж помістив до японського банку під 5 % річних.
3. Де було б вигідніше помістити гроші ?
Задача 20.
Українська компанія, реалізував свій товар в Німеччині і отримав за нього євро, закупила товар в Японії з умовою оплати через три місяці в ієнах. Яким буде тримісячний аутрайт EVR / JPY ?
По якому курсу японський банк, який обслуговує цю угоду, буде міняти ієни на євро, при оплаті рахунку японській фірмі, якщо
спот-курс USD / JPY -- 138,25 -*- 138,35
тримісячні форвардні очки 6 / 9
спот-курс USD / EVR – 1,1695 -*- 1,1705
тримісячні форвардні очки 11 / 14
ТЕМАТИКА контрольних робіт
1. Глобальні проблеми сучасного світового фінансового середовища.
2. Фінансова глобалізація та її парадокс.
3. Сутність явища глобалізації.
4. Структурні тенденції світової економіки.
5. Сутність та характеристика потрійної фінансової революції.
6. Проблеми подолання бідності: заборгованість, демографічна неврегульованість.
7. Україна і глобальний фінансовий простір.
8. Економічна роль інтегральних інтеграційних об’єднань у новітній світовій фінансовій архітектурі.
9. Регіональні інтеграційні об’єднання ЧЕС, СНД, ГУУАМ: специфіка та перспективи функціонування.
10. Фінансове середовище і фінансові відносини.
11. Роль ГАТТ/СОТ в регулюванні міжнародної торгівлі.
12. Проблеми України після вступу в СОТ.
13. Методологічний інструментарій фінансової глобалізації.
14. Глобалізація фінансових ринків: рушійні сили та наслідки.
15. Ефективність функціонування міжнародних фінансових відносин.
16. Міжнародні фінансові відносини й Україна.
17. Особливості, специфіка, принципи та динаміка розподілу капіталу на фінансових ринках світу.
18. Особливості та специфіка розвитку і функціонування Франкфурта-на-Майні як світового фінансового центру.
19. Токіо та Шанхай – міста-мегаполіси і суперечки як світових фінансових центрів і фінансових столиць АТР.
20. Париж як світовий фінансовий центр.
21. Лондон як світовий фінансовий центр.
22. Особливості функціонування Люксембурга та Цюріха як світових фінансових центрів.
23. Світові фінансові центри країн, що розвиваються: Сінгапур.
24. Особливості функціонування та роль Гонконгу (Сянгана) як світового фінансового центру на сучасному етапі.
25. Арабський фінансовий центр – зміни після іракських подій 2003 року.
26. Вплив обмінних валютних курсів на сукупний попит та пропозицію.
27. Офіційні золотовалютні резерви.
28. Динаміка золотовалютних резервів України.
29. Роль золота на сучасному етапі.
30. Золото і міжнародна валютна ліквідність.
31. Міжнародні ринки золота.
32. Ринок золота в Україні
33. Міжнародний ринок облігацій.
34. Ринок євровалют: суть, генезис та особливості сучасного етапу.
35. Передумови та форми розрахунків, найбільш поширені у міжнародній практиці. Механізм проведення.
36. Міжнародні розрахунки найбільш поширені в Україні.
37. Причини фінансової залежності та взаємозалежності країн.
38. Заборгованість держави та фінансова безпека.
39. Взаємозалежність та заборгованість України.
40. Характеристика світового фінансового ринку.
41. Характеристика фінансового ринку України.
42. Сучасні валютно-фінансові кризи та їх вплив на економічну глобалізацію.
43. Майбутнє світової валютної системи.
44. Етапи розвитку світової валютної системи.
45. Характеристика Європейської валютної системи.
46. Валютна система України.
47. Характеристика МВФ.
48. МВФ і Україна на сучасному етапі.
49. Фінансові організації ООН та їхня характеристика.
50. Характеристика Європейського банку розвитку та реконструкції.
51. ЄБРР і Україна на сучасному етапі.
52. Євро, історія та сучасність.
53. Євро і Україна.
54. Європейський валютний союз на сучасному етапі.
55. Європейський валютний союз і Україна.
56. Показники платіжного балансу і методи класифікації його статей.
57. Способи вимірювання сальдо платіжного балансу.
58. Методи регулювання платіжного балансу.
59. Теорії платіжного балансу.
60. Характеристика платіжного балансу України.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Міжнародні фінанси як економічної категорії.
2. Економіко-мотиваційні фактори функціонування міжнародних фінансових відносин.
3. Фінансова глобалізація та її парадокс.
4. Роль економічних інтересів у системі міжнародних валютно-фінансових відносин.
5. Складові міжнародних фінансових відносин та функції міжнародних фінансів.
6. Особливості розподільчої функції міжнародних фінансів.
7. Основні етапи розвитку міжнародних фінансових відносин.
8. Роль та значення міжнародних фінансів у системі міжнародних економічних відносин.
9. Основні причини та умови становлення фінансових центрів та їх модифікація на сучасному етапі.
10. Економічна характеристика функціонування Токійського фінансового центру. Основні функції. Які він виконує та їх фінансова основа.
11. Економічна характеристика функціонування паризького фінансового центру.
12. Специфіка становлення і функціонування Люксембургу та Цюріха як світових фінансових центрів.
13. Особливості Нью-Йорку як світового фінансового центру. Специфіка формування та функціонування ринків. Його роль на сучасному етапі (з урахуванням подій 11 вересня 2001 року).
14. Особливості Лондона як світового фінансового центру. Специфіка формування, функціонування. Його значення та роль на сучасному етапі.
15. Економічна характеристика Франкфурта-на-Майні як світового фінансового центру. Особливості функціонування його ринків.
16. Особливості формування світових фінансових центрів.
17. Як вплинуло на Гонконг, як світовий фінансовий центр, його відхід під протекторат Китаю?
18. Що характеризує Лондон як світовий фінансовий центр?
19. У чому полягає сутність фінансового потоку?
20. Основні мотиваційні фактори переливу капіталу.
21. Основні економічні підходи щодо визначення сутності “фінансового потоку”.
22. Міжнародна торгівля золотом на сучасному етапі.
23. Особливості функціонування ринків золота.
24. Офіційні золоті запаси та роль золота в умовах глобалізації.
25. Основні риси валютних відносин та валютних систем.
26. Поняття резервної валюти та її роль.
27. Поняття конвертованості валют. Види та класифікація валют за конвертованістю.
28. Етапи розвитку світової валютної системи. Основні положення Паризької валютної конференції.
29. Сутність, особливості та характеристика основних положень Генуезької валютної конференції.
30. Необхідність та роль Бреттон-Вудської валютної конференції. Основні положення.
31. Епоха нерозмінних кредитних грошей. Валютна конференція, що її започаткувала. Позитивні та негативні наслідки.
32. Система валютних курсів. Фактори, що впливають на валютний курс.
33. Роль валютних курсів та механізм розрахунку.
34. Валютне котирування. Види та способи валютного котирування. Відмінність валютного котирування від встановлення валютного курсу.
35. Фінансові ринки: суть, структура.
36. Суть та специфіка євроринку.
37. Міжнародний ринок позичкових капіталів.
38. Причини формування Євроринку. Особливості його функціонування, сектори, пільги.
39. Фінансове посередництво. Небанківські фінансові посередники.
40. Механізм ціноутворення на фінансовому ринку.
41. Європейські інтеграційні процеси (ЄС, ЄАВТ).
42. Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості.
43. Показники ступеню інтегрованості економік.
44. Форвардний ділінг. Використання форвардних позицій. види ділінгу. Переваги та недоліки.
45. Суть операцій на фінансовому ринку.
46. Форвардний опціон. Дні розрахунку по операціях на дату, передуючу даті спот. Можливі ризики.
47. Суть оптового ділінгу. Ролловерні кредити. Принципи їх функціонування. Ставка ЛІБОР (ПІБОР, СІБОР).
48. Сутність ф’ючерсної угоди.
49. Суть системи гарантійної маржі.
50. Специфіка фінансових ф’ючерсів з інструментами, що приносять дохід.
51. Світові потоки капіталу: сутність, роль на сучасному етапі.
52. Форми міжнародного руху капіталу.
53. Механізм руху капіталу.
54. Економічний ефект від міжнародного переміщення капіталу.
55. Переваги світового ринку капіталу та привабливість світового ринку капіталу.
56. Особливості функціонування офшорних зон. Роль та значення спекулятивного капіталу в системі міжнародного руху капіталу.
57. Суть та специфіка інвестиційного процесу.
58. Форми інвестування.
59. Джерела інвестицій та моделі ефективності інвестиційних коштів
60. Поняття інвестиційної напруженості.
61. Мотиваційні фактори впливу на інтенсивність іноземного інвестування.
62. Інвестиційна напруженість та інвестиційне середовище.
63. Поняття та сутність інвестиційного клімату.
64. Іноземне інвестування в економіці України.
65. Роль світових потоків капіталу у поширенні криз.
66. Основні форми міжнародних розрахунків.
67. Економічний механізм проведення інкасо; умови D/P та D/A, інкасо без документів.
68. Ризики та переваги акредитивної форми розрахунку.
69. Види акредитивів. Суть акредитиву з “червоним застереженням”.
70. Що таке мито? Види мита.
71. Митно-тарифні аспекти економічної інтеграції.
72. Специфіка нарахування митного тарифу залежно від виду мита.
73. Митні ставки. Митні збори як різновид митних платежів.
74. Платіжний баланс: основні поняття, структура.
75. Класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ.
76. Методи зрівноваження платіжного балансу.
77. Теорії платіжного балансу.
78. Способи вимірювання сальдо платіжного балансу.
79. Фактори впливу на платіжний баланс.
80. Проблеми платіжних балансів країн, що розвиваються.
81. Проблеми платіжних балансів високо розвинених країн.
82. Сутність фінансово-кредитної взаємозалежності.
83. Економічна різниця між поняттями “борг” та “заборгованість”.
84. особливості зовнішньої заборгованості розвинених країн.
85. Реструктуризація боргів по лінії Лондонського клубу
86. Причини виникнення та еволюція кризи заборгованості.
87. Заборгованість. Види заборгованості, причини виникнення.
88. Реструктуризація боргів по лінії Паризького клубу.
89. Вплив міжнародних позик на зовнішню заборгованість.
90. Класифікація заборгованості за методикою Світового банку.
91. Сучасні проблеми заборгованості. Боргова проблема в Україні.
92. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації.
93. Структура та особливості функціонування МВФ на сучасному етапі.
94. Економічна сутність функціонування МФК та МАР. Особливості фінансової допомоги цих організацій.
95. Функціонування групи Світового банку на сучасному етапі: структура, специфіка.
96. Роль МВФ у подоланні, попередженні та відверненні світових валютно-фінансових криз.
97. Специфіка функціонування та роль Банку міжнародних розрахунків.
98. Економічні передумови реформування діяльності МВФ та СБ.
99. Особливості функціонування ГАТТ/ВТО.
100. Особливості валютно-кредитної діяльності регіональних банків розвитку.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Актуальные вопросы глобализации. Круглый стол // Мировая экономика и международные отношения, 1998. — №4. с.37 — 52.
2. Актуальные вопросы глобализации. Круглый стол МЭиМО (продолжение) // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — №5. с.41 — 57.
3. Аникин А. Финансовый кризис и мировая экономика // Мировая экономика и международные отношения. — 1999. — №4. с. 13 — 16.
4. Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово-валютних відносин (Національний і міжнародний аспекти) — К.: 1997. — 158 с.
5. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. — К.: Знання-Прес. — 2002. — 311 с.
6. Борисов С.М. Мировая валютная ситуация в зеркале статистики (по страницам международного финансового ежегодника) // Деньги и кредит, 1996. — № 5.
7. Гринько И.С. Внешнеторговые сделки. - Сумы.: 1994. — 461 с.
8. Дергачев В.А. Свободные экономические зоны в современном мире. — Одесса: 1996. — 92 с.
9. Дюмулен И.И. Барьеры на торговых путях. — М.: 1997. — 312 с.
10. Зрушення до ринкової економіки. Реформи в Україні: погляд зсередини. За ред- Лутца, Гоффмана і Акселя Зіденберга. — К.: 1997. — 287 с.
11. Линдер П. Экономика мирохозяйственных связей. — М.: 1992. — 417 с.
12. Луцишин З.О. Міжнародні валютно-фінансові відносини: практична філософія і реалії української економіки. — Тернопіль: Збруч. 1997. — 450 с.
13. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. — К.: Видавничий центр “ДрУк”, 2002. — 320 с.
14. Луцишин О.О. Фінансові ринки та управління фінансами. — Тернопіль: СМП “Астон”. — 2000. — 108 с.
15. Міжнародна торгівля та інвестиції. Переклад з англ. зі змінами та доповненнями. Френклін Р.Рут, Антон Філіпенко. — К.: 1998. — 743 с.
16. Міжнародні економічні відносини. — Підручник. / За ред. Філіпенка A.C. — К.: 1994. — 255с.
17. Міжнародні економічні відносини: історія міжнародних економічних відносин. / Відп. ред. Філіпенко A.C. — К.: 1992. — 189 с.
18. Міжнародні економічні відносини: сучасні міжнародні економічні відносини. / Відп. ред. Філіпенко A.C. — К.: 1992. — 253 с.
19. Міжнародні економічні відносини: система регулювання міжнародних економічних відносин. / Відп. ред. Філіпенко A.C. — К.: 1994. — 255 с.
20. Международные экономические отношения. / Под ред. Рыбалкина В.Е. — М.: 1998. — 365 с.
21. Международные экономические отношения. Учебник. Под общей ред. В.Е.Рыбалкина. — М.: 1998. — 365 с.
22. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник / Под ред. Колесова В.П., Осьмовой М.Н. — М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2000.
23. Мировая экономика и международные финансовые рынки в
24. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок: тенденции и инструменты. — М.: «Экзамен», 2000.
25. Моисеев С.Р. Как реформировать международную валютную систему? // Бизнес и банки — №51-52, декабрь 2000. — С. 1 — 3.
26. Портер М. Международная конкуренция. — M.: 1993. — 247 с.
27. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения. — М.: 1994. — 465 с.
28. Рогач О.І. Транснаціональні корпорації та економічне зростання. Навчальний посібник. — К.: 1997. — 147 с.
29. Синецкий БЛ. Внешнеэкономические операции: организация и техника. — М.: 1989. — 380 с.
30. Соколенко С.И. Глобальные рынки XXІ столетия. Перспективы Украины. — К.: 1998. — 565 с.
31. Соколенко C.И. Современные мировые рынки и Украина. — К.: 1995. — 355 с.
32. Семенов К.А. Международные экономические отношения. Курс лекций. — М.: 1998. — 336 с.
33. Современные международные экономические отношения. Тенденции н перспективы- / Под.ред. И.О.Фаризова. — МГУ: 1985. — 275 с.
34. Фомичев В.И. Международная торговля. Учебник. — М.:1998. — 495 с.
35. Фраклін Р.Рут, Антон Філіпенко. Міжнародна торгівля та інвестиції. / Пер. з англ. та доповнено. — К.: 1998. — 743 с.
Додаткова
1. Абалкин Л.И. Проблема выбора стратегии на ХХI век // Проблемы теории и практики управления. —1998. — №2.
2. Азиатский финансовый катаклизм: в ожидании повторного удара // Зеркало недели. — 2000. — № 34. — 2 сентября. — С.10.
3. Аникин Н. История финансовых потрясений от Джона Ло до Сергея Кириенко. — М.:ЗАО "Олимп-Бизнес".(Серия "Люди и деньги") — 2000.
4. Вавилов А., Трофимов Г. Новые контуры глобальной финансовой системы // Независимая газета: (Приложение «Политэкономия»). — 1999. — Ноябрь.
5. Василенко Ю. Структурні зміни в експортній діяльності України// Економіка Україні. — №7. — 1998. — С. 70 — 76.
6. Внешнеэкономические связи: организация и практика. Материалы семинара / Под ред. Фактора — М.:АО “Развитие”, 1990.
7. Волинський Г. Фінансово-валютна криза в країнах Південно-Східної Азії та її вплив на економіку Росії та України // Економіка Україні. — №10. — 1998. — С.70 — 78.
8. Глобализация финансовых рынков: движущие силы и последствия // Деньги и кредит. — 1998. — №5. — с.27 — 30.
9. Годун С. Зовнішня торгівля Україні та напрями її вдосконалення. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Випуск 3. — K. — 1994. — С. 18 — 25.
10. Годун С., Годун О. Експортний потенціал України та деякі напрями його зростання. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Випуск 4. — К. — 1995 — С.24 — 31.
11. Годун С., Ростов Е. Інноваційний імператив розвитку зовнішньоекономічного потенціалу. України. //Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. Випуск 4. — К. — 1995 — С. 46 — 51.
12. Дериг Ханс-Ульрих. Универсальный банк – банк будущего. Финансовая стратегия на рубеже века: Пер. с нем. — М.: Международные отношения. — 1999.
13. Доронин И. Мировой финансовый рынок на пороге ХХI в. // Мировая экономика и международные отношения. 1999. - №8. — с. 33 — 40.
14. Зверев А.В. Финансы внешнеэкономических связей — М.: Международные отношения, 1990.
15. Знедуллаев H. СНГ - современное состояние и перспективы. // Экономист. — №3. — 1998. — С.84 — 90.
16. ЗолотухинаТ. Интеграционные процессы в Европе: введение единой валюты. //' Вопросы экономики №9. — 1998. — С. 121 — 126.
17. Ключко В. Приватизаційні процеси в АПК постсоціалістичних країн. // Економіка Україні. — №10. — 1998. — С.77 — 82.
18. Комаров В. Міждержавний лізинг у СНД: становлення і проблеми розвитку. // Економіка Україні. — №11. — 1998. — С.77 — 82.
19. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Выпускь І-й. Ученіе обыкно-венныхь доходахь. — Издание 4-ое. — Типографія Т-ва И.Д.Сытина, Пятницкая ул., Собстен. Домь. — М. — 1911.
20. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко,Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача .— К.: Либідь,2003. — 784 с.
21. Селінков С. Єдиний ринок Європейського Союзу: деякі аспекти податкової гармонізації. // Економіка Україні. — №3. — 1999. — С.70 — 74
22. Семенов В. Міжнародні прямі інвестиції.// Економіка Україні. — №7. — 1998. — С.77 — 82.
23. Сіденко В. Економічне трансформування в країнах Центральної та Східної Європі. // Економіка Україні. — №12. — 1998. — С.60 — 65.
24. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов — М.: Соцекгиз, 1962.
25. Суханова И. Некоторые закономерности экономических отношений стран СНГ // Экономист. — №10. — 1998. — С. 67 — 73
26. Чистілін Д. Еволюційний розвиток світової економіки та інтеграція України// Економіка Україні. — №1. — 1999. — С.80 — 87.
27. Чистяков Е., Шульга В. Особенности межгосударственного товарообмена и перспективы его развития. // Экономист. — №12. — 1998. — С. 74 — 82.
Довідкова
1. Бредова В. Экономика стран Восточной Европы в 1994 — 1995 годах.//МЭ и МО. — №3. — 1996. — С.46 — 54.
2. Народне господарство України у 1997 році// Статистичний щорічник. — К. — 1998.
3. Остапкович Г. О социально-экономическом развитии СССР на рубеже 80-90-х годов. // Вопросы экономики. — №7. — 1998. — С.153 — 159.
4. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу. Довідник. — К. — 1998. — 382 с.
5. СНГ и ЕС: факты и цифры. — 1995. — Статистическое бюро европейского сообщества. — М. — 1996. — 145 с.
6. Украина и другие страны в зеркале статистики. // Финансовая Украина — 13.06.1995.
7. Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Длинные волны в экономике. — М., 1995.
8. Мексиканский плацдарм для Европейского Союза // Зеркало недели. — №16, 22 апреля 2000, с.10.
9. Мойсеев С., Курилец И. Экономико–математические модели валютного кризиса // Мировая экономика и международные отношения. — 2000. — №4. — с.20 — 26.
10. Монтес М.Ф., Попов В.В. «Азиатский вирус» или «голландская болезнь»? Теория и история валютных кризисов в России и других странах: Пер. с англ. — М.: Дело, 1999.
11. Meerschwam, Devid M. Breaking Financial Borders: Global Capital Markets in the Age of Reason. Cambridge: Cambridge University Press.
12. Мир на рубеже тысячелетий (прогноз развития мировой экономики до
13. Портной М.А. Тенденции развития мирового рынка капиталов и адаптационные возможности России // США: Экономика, политика, идеология, 1997. — №1. — с.20 — 32.
14. Приписнов В. Основные сдвиги в мировой хозяйственной конъюнктуре // Мировая экономика и международные отношения, 1998. — № 8, с.3 — 8.
15. Превратности виртуального налогообложения // Зеркало недели. — №12, от 25 марта 2000. — с.10.
16. Соколов В.В. Процесс глобализации и структурирования мирового хозяйства // Банковское дело, 1999. — № 11.
17. Финансово-кредитный словарь. Гл. Ред. В.Ф.Гарбузов. Т. 1 — 3. — М.: Финансы и статистика, 1984, 1986, 1988.
18. Фомишин С.В., Фомишина В.Н., Тищенко А.И., Градиль А.И. Международные экономические отношения. Практикум. Учебное пособие. — Х.: “Дніпро” — 2002. — 248 с.
