Реферат Ефектианість використання основних фондів
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-10-28Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
РЕФЕРАТ
Магістерська робота: 111 с., табл.28, рис.15, 49 джерел, 2 додатка
Об’єкт дослідження: Філія ТОВ «Єврофасад»
Предмет дослідження: ефективність використання основних фондів та розробка пропозицій щодо їх поліпшення на прикладі підприємства Філії ТОВ «Єврофасад».
Методи дослідження: аналітичний, порівняльний, статистичний, графічний, математичний, описовий.
Основні фонди — матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Ефективність використання основних засобів характеризують показники фондовіддачі та фондоємності. Фондовіддача виражає об’єм продукції в розрахунку на одиницю основних фондів.
Процес амортизації – це спосіб відшкодування капіталу, витраченого на створення і придбання з амортизованих активів, що переносять свою вартість на готовий продукт вроздріб, залежно від періоду морального та фізичного зносу
ОСНОВНІ ФОНДИ, КЛАСИФІКАЦІЯ, ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ, ЗНОС, АМОРТИЗАЦІЯ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА, МІСІЯ, ФІНАНСОВИЙ СТАН, АНАЛІЗ, СКЛАД ТА РУХ ОСНОВНИХ ФОНДІВ, ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ, ПОЛІПШЕННЯ, МЕТОДИ АМОРТИЗАЦІЇ, НОВИЙ АВТОМОБІЛЬ, ЛІЗИНГ
ЗМІСТ
| ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ 1.1 Сутність, роль, класифікація основних фондів 1.1 Основні показники використання основних фондів 1.1 Знос та амортизація основних фондів 1.1 Нормативно-правова база основних фондів РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ФОНДИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ФІЛІЇ ТОВ «ЄВРОФАСАД» 2.1 Організаційно-правова форма і місія Філії ТОВ «Єврофасад» 2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників Філії ТОВ «Єврофасад» 2.3 Аналіз складу та руху основних фондів Філії ТОВ «Єврофасад» 2.4 Оцінка ефективності використання основних фондів РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ФІЛІЇ ТОВ «ЄВРОФАСАД» 3.1 Основні напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства та оптимізації джерел його формування 3.2 Розробка пропозицій поліпшення використання основних фондів на Філії ТОВ «Єврофасад» 3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКИ | |
ВСТУП
Актуальність. На сьогодні залишаються важливими здобутки всіх дослідників проблеми ефективного використання основних засобів, але на даному етапі економічного розвитку необхідно враховувати ще один важливий аспект, пов’язаний зі становленням ринкових відносин. Роль та потреба підвищення ефективності використання основних засобів в народному господарстві не зменшилася, а навіть зросла, перейшовши в розряд питань стратегічної важливості.
Процес функціонування будь-якого господарюючого суб’єкта як на мікро- , так і на макроекономічному рівні не можна уявити без використання основних засобів. Навіть, починаючи з першого етапу життєвого циклу, створення, підприємства головним управлінським завданням постає питання відносно того, де саме буде розміщено фірму (земельна ділянка), яку необхідно звести будівлю, яке устаткування придбати тощо.
Для розробки ефективної політики управління основними фондами доцільним є врахування та оцінка здобутків всіх вчених-дослідників цієї проблеми, що дасть змогу на основі критичного аналізу прийняти правильне та найбільш оптимальне рішення. А тому метою курсової роботи є з’ясування теоретико-методичних аспектів використання основних засобів і розроблення напрямків управлінських рішень щодо підвищення ефективності експлуатації основних фондів.
Отже, основні засоби є однією з головних ланок в ланцюжку виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме тому ефективне їх використання забезпечить покращення економічних показників функціонування як окремих галузей, так і народного господарства в цілому.
Необхідно зазначити, що поняття “основні засоби” розглядати як окрему категорію почали лише на сучасному етапі економічного розвитку. В історично найперших працях економістів взагалі розглядалася лише категорія капіталу, до якої як одну із складових включали основні засоби.
Фізіократи (Кене Ф., Тюрго А.) взагалі вважали, що єдиною формою продуктивного капіталу є капітал, задіяний лише в сільському господарстві. Величезний внесок у трактування сутності даної категорії вніс фундатор економічної науки А. Сміт, який відносив до продуктивного капіталу також і той, що був задіяний у сфері матеріального виробництва. Але найголовнішим було те, що він вперше поділив капітал на основний і оборотний. До основного капіталу він відносив машини і різні знаряддя праці, промислові і торгівельні будівлі, склади, будівлі на фермах, “поліпшення землі” (розчищення, осушення, внесення добрив), “людський капітал” – капіталізована цінність “придбаних і корисних здібностей усіх жителів, або членів суспільства”. Так, для Д. Рікардо домінуючою ознакою основного капіталу є його довговічність, міцність, повільна зношуваність. Крім того, дану категорію він розглядає як частину багатства країни, яка використовується у виробництві, і приводить у рух працю. Цікавим є трактування капіталу Марксом. Він розглядає цю категорію як засіб експлуатації робітника. Що ж стосується основного капіталу, то його він відносить до постійного, який в свою чергу, розглядає як вартість засобів виробництва.
Проаналізувавши особливості трактування даної категорії кожним з дослідників, ми дійшли висновку, що до головних ознак основних засобів відносять тривалість їхнього використання та властивість часткового перенесення вартості на готову продукцію. Такі критерії є обов’язковими в українському підході до тлумачення основного капіталу, що обумовлено вимогами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Враховуючи історичний аспект визначення сутності категорії “основні засоби” (як складової капіталу), доцільно розпочати дослідження особливостей використання останніх з руху капіталу в цілому. Використання функціонуючого капіталу обумовлене його постійним рухом як в межах діяльності окремих суб’єктів господарювання, так і в економічній системі країни в цілому, що супроводжується зміною його форм, тобто визначає процес обороту капіталу.
А тому дана робота спрямована на підвищення ефективності використання основних засобів .
Метою магістерської роботи є дослідження процесу поліпшення основних фондів.
Виходячи з мети магістерської роботи визначені основні завдання:
- ознайомитись з теоретичними основами основних фондів підприємства;
- визначити та надати характеристику основних фондів та методи їх оцінки;
- проаналізувати фінансовий стан досліджуваного підприємства;
- провести аналіз техніко-економічних показників;
- провести оцінку ефективності використання основних фондів досліджуваного підприємства;
- розглянути основні напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства;
- оцінити економну ефективність запропонованих методів.
Об’єктом дослідження в роботі виступає Філія ТОВ «Єврофасад»
Предметом дослідження являється ефективність використання основних фондів та розробка пропозицій щодо їх поліпшення на прикладі підприємства Філії ТОВ «Єврофасад».
Методи дослідження: аналітичний, порівняльний, статистичний, графічний, математичний, описовий.
Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, як джерела інформації використано теоретичні і методичні розробки вчених, матеріали науково-практичних конференцій.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
1.1 Сутність, роль, класифікація основних фондів
На перший погляд може здатися, що основні фонди використовуються насамперед на підприємствах, які займаються виробництвом товарів, а для тих, що надають послуги, засоби праці не є такими важливими. Але це не так, адже основні фонди - це не лише верстати та споруди. До них відносять і всю електронно-обчислювальну техніку, без якої зараз не можна уявити роботу будь-якого підприємства, і невиробничі основні фонди, які дуже часто не відносять до основних засобів. При виготовленні продукції обов’язковою умовою є залучення необхідних виробничих фондів та ефективне використання з метою забезпечення максимальної їх віддачі, тобто обсягу виготовлених товарів чи наданих послуг на одиницю вартості основних засобів. Отже, головна проблема в процесі експлуатації останніх полягає в розробці такої системи управління ними, яка б дозволила підвищити ефективність використання основних засобів у виробництві. Це завдання є досить складними, але його вирішення створить умови для динамічного розвитку підприємства і народного господарства в цілому.
На сьогодні залишаються важливими здобутки всіх дослідників проблеми ефективного використання основних засобів, але на даному етапі економічного розвитку необхідно враховувати ще один важливий аспект, пов’язаний зі становленням ринкових відносин. Роль та потреба підвищення ефективності використання основних засобів в народному господарстві не зменшилася, а навіть зросла, перейшовши в розряд питань стратегічної важливості.
Для розробки ефективної політики управління основними фондами доцільним є врахування та оцінка здобутків всіх вчених-дослідників цієї проблеми, що дасть змогу на основі критичного аналізу прийняти правильне та найбільш оптимальне рішення. А тому метою курсової роботи є з’ясування теоретико-методичні аспектів використання основних засобів і розроблення напрямків управлінських рішень щодо підвищення ефективності експлуатації основних фондів.
Отже, основні засоби є однією з головних ланок в ланцюжку виробничо-господарської діяльності підприємства. Саме тому ефективне їх використання забезпечить покращення економічних показників функціонування як окремих галузей, так і народного господарства в цілому.
Необхідно зазначити, що поняття “основні засоби” розглядати як окрему категорію почали лише на сучасному етапі економічного розвитку. В історично найперших працях економістів взагалі розглядалася лише категорія капіталу, до якої як одну із складових включали основні засоби.
Фізіократи (Кене Ф., Тюрго А.) взагалі вважали, що єдиною формою продуктивного капіталу є капітал, задіяний лише в сільському господарстві. Величезний внесок у трактування сутності даної категорії вніс фундатор економічної науки А. Сміт, який відносив до продуктивного капіталу також і той, що був задіяний у сфері матеріального виробництва. Але найголовнішим було те, що він вперше поділив капітал на основний і оборотний. До основного капіталу він відносив машини і різні знаряддя праці, промислові і торгівельні будівлі, склади, будівлі на фермах, “поліпшення землі” (розчищення, осушення, внесення добрив), “людський капітал” – капіталізована цінність “придбаних і корисних здібностей усіх жителів, або членів суспільства”. Так, для Д. Рікардо домінуючою ознакою основного капіталу є його довговічність, міцність, повільна зношуваність. Крім того, дану категорію він розглядає як частину багатства країни, яка використовується у виробництві, і приводить у рух працю. Цікавим є трактування капіталу Марксом. Він розглядає цю категорію як засіб експлуатації робітника. Що ж стосується основного капіталу, то його він відносить до постійного, який в свою чергу, розглядає як вартість засобів виробництва.
Основні фонди — матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Найбільш значимою частиною необоротних активів є основні засоби. Це вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, віднесених до складу основних засобів відповідно до положення (стандарту). Основні засоби (ОЗ) – це грошова оцінка основних фондів як матеріальних цінностей, що мають тривалий період функціонування.
Основні фонди (ОФ) поділяються на фонди виробничого та невиробничого призначення (рис.1.1).
| Основні фонди (ОФ) |
| це матеріальні цінності |
| Використовується у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію |
Рис. 1.1 Визначення основних фондів [36]
Основні фонди мають наступні сфери діяльності:
1) виробничі фонди – частина ОФ, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи натуральну форму;
2) невиробничі фонди – житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного обслуговування, які знаходяться на балансі підприємства.
Виробничі основні фонди – промисловість, будівництво, автомобільний транспорт, зв’язок, торгівля та інші види діяльності. Невиробничі ОФ – охорона здоров’я, освіта, культура (рис.1.2.) [36].
|
Рис.1.2 Перенесення вартості основних фондів [36]
Основні фонди поділяються на три групи. Перша група – будинки, споруди, їхні структурні компоненти передавальні пристрої. Друга група – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформаційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське обладнання; устаткування та прилади. Третя – машини й устаткування та інше, що не увійшло до 1 та 2 груп.
Основні виробничі фонди здійснюють господарський оборот (кругообіг), що складається з таких стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення основних фондів; заміна основних фондів шляхом здійснення капітальних вкладень.
Основні виробничі фонди з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі:
- будівлі і споруди;
- передавальні пристрої;
- машини й устаткування;
- виробничий господарський інвентар;
- інші ОФ.
Структура основних виробничих фондів є різною в різних галузях промисловості і народного господарства.
До основних факторів, які впливають на структуру виробничих ОФ (ВОФ) відносяться [5]:
- рівень автоматизації та механізації;
- спеціалізації та кооперації;
- кліматичні та географічні умови розміщення підприємства.
Поліпшити структуру ВОФ можна за рахунок:
1) оновлення та модернізації устаткування;
2) ефективного використання виробничих приміщень шляхом установлення додаткового устаткування на вільній площі;
3) ліквідації зайвого малоефективного устаткування.
Для обороту виробничих фондів підприємства характерні наступні стадії:
1) продуктивне використання основних виробничих фондів і нарахування амортизаційних відрахувань;
2) надходження амортизаційних відрахувань і формування амортизаційного фонду;
3) зміна зношених основних виробничих фондів новими засобами праці.
Основні фонди можна згрупувати за наступними ознаками (рис.1.5):
- за галузевою ознакою;
- за функціональним призначенням;
- за використанням;
- за ознакою належності.
Групування основних засобів за галузевою ознакою, функціональним призначенням, використанням та ознакою належності зображено схематично на рис. 1.3.
| | | | | |
| О С Н О В Н І З А С О Б И | | За галузевою ознакою | | промисловості |
| | | | ||
| | | Сільськогосподарські | ||
| | | | ||
| | | Будівельні | ||
| | | | ||
| | | транспортні | ||
| | | | ||
| | | зв¢язку | ||
| | | | | |
| | За функціональним призначенням | | виробничі | |
| | | | ||
| | | невиробничі | ||
| | | | | |
| | За використанням | | діючі | |
| | | | ||
| | | недіючі | ||
| | | | | |
| | За ознакою належності | | власні | |
| | | | ||
| | | орендовані |
Рис. 1.3. Групування основних фондів за галузевою ознакою, за функціональним призначенням, за використанням та ознакою належності.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку.
За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. Виробничими є ті основні фонди, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.
Основні фонди, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.
За використанням основні фонди поділяються на діючі та недіючі. Діючими є основні фонди, які приймають участь у роботі підприємства на даний час. Недіючими, в свою чергу, є основні фонди, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв'язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.
За ознакою належності основні фонди поділяються на власні та орендовані. Власні основні фонди являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.). Основні фонди, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.
Оскільки натурально-речовий склад основних фондів підприємства дуже різноманітний, для їх обліку, аналізу та планування використовують різні ознаки класифікації (рис. 1.4).
Рис. 1.4 Класифікація основних фондів підприємства
1. За характером використання виділяють:
- основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства;
- основні виробничі фонди інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів, але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслуговуючі функції (в торговельних підприємствах до них відносять основні фонди таких сфер матеріального виробництва, як транспорт, будівництво, виробництво, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування та інше);
- невиробничі основні фонди, використання яких пов'язане а діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок та туризм, соціальне забезпечення та інше). Призначені для вирішення соціальних завдань: створення необхідних умов для проживання та відпочинку робітників підприємства та членів їх сімей, підтримку стабільності трудового колективу, покращення умов праці та морального клімату.
2. За цільовим призначенням в складі основних виробничих фондів торговельного підприємства виділяють наступні групи основних фондів:
1) Будинки - архітектурно-будівельні об'єкти, що забезпечують умови праці працівників торгівлі, зберігання, підробітки, сортування та підготовка товару до продажу, продаж товарів, надання торговельних послуг населенню.
2) Споруди - інженерно-будівельні об'єкти, необхідні для здійснення виробничих та торгово-технологічних процесів.
3) Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.
4) Машини та устаткування, до яких належать силові машини, робочі механізми та устаткування, торговельні автомати, механічне обладнання, підйомно-транспортне устаткування; контрольно-касові апарати, ваговимірювальні прилади, апарати та устаткування для виготовлення та продажу безалкогольних напоїв, фасувально-пакувальне устаткування, інше торгово-технологічне устаткування, теплове та холодильне устаткування.
5) Інструмент механізований, немеханізовані засоби праці та закріплені до машин інструменти.
6) Виробничий інвентар та приладдя, предмети виробничого призначення; устаткування з охорони праці; ємкості для зберігання рідких та сипучих товарів і таке інше.
7) Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.
8) Господарський інвентар - предмети конторського та господарського призначення.
9) Багаторічні насадження.
3. Залежно від участі у виробничому процесі в складі виробничих фондів розрізняють:
- активну частину - машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці;
- пасивну частину - будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють мови для господарської діяльності підприємства.
Для торговельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних фондів — торгових та складських приміщень. Вони визначають імідж підприємства, обсяги товарообігу та його товарного забезпечення (зберігання товарних запасів), інтенсивність потоків покупців, і, відповідно, рівень продуктивності праці робітників торговельного підприємства.
4. Залежно від прав власності основні фонди, що знаходяться у розпорядженні підприємства, прийнято поділяти на:
- власні основні фонди;
- орендовані основні фонди, передані у використання підприємству на основі договору оренди приміщень, споруд або лізингу машин, обладнання на визначений часовий термін за визначену плату з правом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу.
Вартісна оцінка власних основних фондів, а також фондів, взятих у фінансову оренду, вартість цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, взятих в оренду, відображаються в балансі підприємства.
5. Залежно від джерел фінансування у складі власних основних фондів виділяють:
- основні фонди, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками (передані в порядку оплати акцій);
- основні фонди, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів;
- основні фонди, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів;
- безплатно отримані основні фонди (в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги та інше).
6. Залежно від стану фактичного використання основних фондів, їх поділяють на:
- основні фонди, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства;
- основні фонди, здані в оренду (оперативну чи фінансову);
- основні фонди, що тимчасово використовуються у зв'язку з переходом на нові види продукції, проведенням планового ремонту, сезонними коливаннями в обсязі попиту та інше;
- основні фонди, подальше використання яких в діяльності підприємства не планується.
1.2 Основні показники використання основних фондів
Невід’ємною умовою здійснення господарської діяльності є забезпечення підприємства, поряд з матеріальними і трудовими ресурсами, необхідними основними засобами - будинками, спорудженнями, транспортними й іншими засобами.
Основні засоби - один з найважливіших чинників будь-якого виробництва. Їх стан і ефективне використовування прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності підприємств. Раціональне використовування основних фондів сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, в тому числі збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, трудомісткості виготовлення.
Основні засоби являють собою один з видів виробничих ресурсів. Оцінка ефективності їхнього використання заснована на застосуванні загальної для усіх видів ресурсів технології оцінки, що припускає розрахунок і аналіз показників віддачі і ємності.
Задачі аналізу основних засобів:
– визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами ;
– встановити причини зміни їхнього рівня;
– розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції;
– вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;
– виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів;
– вивчення складу і динаміки основних засобів, технічного стану і темпів оновлення активної їх частини, технічного переоснащення і реконструкції підприємства, упровадження нової техніки, модернізації і заміни морально застарілого обладнання;
– визначення показників використання основних виробничих фондів, фондовіддачі і фондомісткості, а також чинників, які впливають на них.
Аналіз зазвичай починається з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури. Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення. Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.
Одним з найважливіших завдань підприємства в сучасних умовах є підвищення ефективності використання основних фондів. Ступінь вирішення цього завдання оцінюється шляхом вивчення у статиці й динаміці та порівняння з підприємствами-аналогами системи показників ефективності використання основних фондів (табл.1.1).
Таблиця 1.1
Показниками ефективності використання основних фондів
| Показник | Алгоритм розрахунку | Економічна характеристика |
| 1. Фондовіддача | | Обсяг товарообігу на одиницю основних фондів |
| 2. Доходовіддача | | Обсяг доходу, який отримує підприємство на одиницю наявних основних фондів, як тих, що є в користуванні, так і переданих в оренду. |
| 3. Фондоємкість 3.1. товарообороту | | Середня сума основних фондів, що використовується для реалізації одиниці товарообігу підприємства. |
| 3.2. доходів | | Середня сума основних фондів, що припадає на одиницю доходів підприємства. |
| 4. Прибутковість основних фондів | | Обсяг прибутку на одиницю основних фондів підприємства. |
| 5. Забезпеченість витрат на утримання основних фондів доходами | | Частка доходів, що використовується на утримання основних фондів, в їх загальному обсязі. |
| 6. Фондоозброєність праці | | Середня сума основних фондів, що припадає на 1 робітника підприємства. |
Важливе значення має аналіз вивчення руху і технічного стану основних засобів, що проводиться на підставі таких показників, як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, частка зданих в операційну оренду основних засобів, частка взятих в операційну оренду основних засобів тощо.
Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності – частку не перенесеної на створюваний продукт вартості. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності) то ліпшим є технічний стан основних засобів.
Коефіцієнт оновлення характеризує інтенсивність введення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.
Коефіцієнт вибуття характеризує рівень інтенсивності їх вибуття засобів зі сфери виробництва.
Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів, або окремих його груп за період.
Загальним показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво продукції на одну гривню основних засобів (відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, до середньорічної вартості основних засобів).
Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі: він показує скільки в середньому (за вартістю) використовуються на підприємстві основні виробничі засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню.
Фондоозброєність праці розраховується, як відношення середньої вартості основних засобів основного виду діяльності до кількості робітників у найбільшу зміну або до їх середньоспискової чисельності.
Технічний стан основних фондів характеризується ступенем їх оновлення, вибуття, віковим складом обладнання. Чим нижче коефіцієнт зносу основних засобів, тим краще стан, в якому вони знаходяться. Ступінь оновлення основних фондів характеризується відношенням вартості основних фондів, які надійшли за звітний період, до вартості їх на кінець періоду. Вона показує величину введених у дію основних засобів за той чи інший період.
Більш високий коефіцієнт оновлення активної частини фондів по порівнянню з аналогічним коефіцієнтом, розрахованим по усім фондам, показує, що оновлення основних фондів здійснюється на підприємстві за рахунок активної їх частини і позитивно впливає на показник фондовіддачі. Коефіцієнт вибуття показує частку основних фондів, щороку вибувших з виробництва. Зокрема, рівень зносу основних засобів свідчить про їхню придатність до дальшої експлуатації, й орієнтовну тривалість у майбутньому. Реальну забезпеченість підприємства основними засобами можна точніше визначити за залишковою вартістю - різницею між первісною вартістю об’єктів і нарахованою сумою зносу.
Аналізуючи майнове положення підприємства, необхідно також оцінити стан використовуваних основних засобів. Для цих цілей розраховуються такі показники:
1) коефіцієнт зносу;
2) коефіцієнт відновлення;
3) коефіцієнт вибуття.
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у початковій вартості і розраховується по формулі:
Накопичений знос гр. 4 стор. 032 ф. 1
kзм = ———————————— = ————————— (1.1)
Початкова вартість гр. 4 стор. 031 ф. 1
основних засобів
Доповненням цього показника до 100 % (або одиниці) є коефіцієнт гідності основних засобів.
Тому що дані показники досить часто використовуються для характеристики стана основних засобів, необхідно зробити деякі зауваження. По-перше, не можна не зазначити на деяку умовність цих показників. Причина тому - залежність коефіцієнта зносу і коефіцієнта гідності від обраного методу нарахування амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відбиває фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт гідності не дає точної оцінки їхнього поточного стану.
Незважаючи на всю умовність цих показників, вони мають певне аналітичне значення. Так, прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більш ніж 50 % (а отже, коефіцієнта гідності менше 50 %) є небажаним. Більш об'єктивну оцінку даного показника можна одержати, порівняв його значення по конкретному підприємству зі значенням даного показника в конкурентів або із середнім значенням коефіцієнта зносу в галузі.
Коефіцієнт відновлення основних засобів. Визначає частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, що складає нові основні засоби і розраховується по формулі:
Вартість ОС , що надійшли за період гр. 5 стр 260 ф. 5
Kвід = —————————————————— = ———————— (1.2)
Початкова вартість основних гр. 4 стор. 031 ф. 1
засобів на кінець періоду
Коефіцієнт вибуття. Показує, яка частина основних засобів, із якими підприємство початок діяльність у звітному періоді, вибула по різноманітних причинах. Формула розрахунку даного показника така:
Вартість вибулих ОС за період гр. 8 стр 260 ф. 5
Kвиб = ———————————————-- = ———————— (1.3)
Початкова вартість основних гр. 3 стор. 031 ф.1
засобів на початок періоду
В звіті “Про фінансово-майновий стан підприємства” (форма №3) приводяться відомості про зміни, які відбулись в звітному періоді по кожній групі основних засобів.
Ефективність використання основних засобів характеризують показники фондовіддачі та фондоємності.
Фондовіддача виражає об’єм продукції в розрахунку на одиницю основних фондів. Результатом кращого використання основних фондів є, насамперед, збільшення обсягу виробництва. Показник ефективності основних фондів повинний будуватися на принципі порівняння виробничої продукції з усією сукупністю застосованих при її виробництві основних фондів. Це і буде показник випуску продукції, що припадає на 1 грн. вартості основних фондів, - фондовіддача. Для розрахунку розміру фондовіддачі Фвітд використовується формула:
Фвітд = Т/Ф (1.4)
де Т - обсяг товарної або валовий, або реалізованої продукції, грн;
Ф - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.
Середньорічна вартість основних виробничих фондів визначається так:
Фввед*n1 Фвиб*n2
Ф = Ф1+————— - —————— (1.5)
12 12
де Ф1 - вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року, грн.
Ф введ ; Ф виб - вартість введення ( вибуття) протягом року основних виробничих фондів, грн.;
n1; n2- кількість повних місяців із моменту введення (вибуття).
Підвищення фондовіддачі - найважливіше народногосподарське завдання в період переходу країни до ринку. Слід зазначити, що в умовах науково-технічного прогресу значне збільшення фондовіддачі ускладнено швидкою зміною устаткування, що має потребу в освоєнні, а також збільшенням капітальних вкладень, що направляються на поліпшення умов праці, охорону природи і т.п. Фактори, що підвищують фондовіддачу, показані на рис. 1.5.
Рис. 1.5 Фактори зростання фондовітдачі
1.3 Знос та амортизація основних фондів
Основні виробничі фонди в процесі їхньої експлуатації зношуються. Розрізняють два види зносу - фізичний і моральний.
Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними фондами своєї початкової вартості, що відбувається не тільки в процесі їхнього функціонування, але і при їхній бездіяльності (руйнація від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії). Фізичний знос основних фондів залежить від якості основних фондів, їхнього технічного удосконалювання (конструкції, виду і якості матеріалів, якості будівництва будівель і монтажу верстатів); особливостей технологічного процесу (розміри швидкості і сили різання, подача і т.п.); часу їхньої дії (кількості днів роботи в році, змін у добу, часів роботи в зміну); ступеня захисту основних фондів від зовнішніх умов; якості догляду за основними фондами і їхного обслуговування, від кваліфікації робітників і їхнього ставлення до основних фондів.
Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однакових елементах основних фондів. Розрізняють повний і частковий знос основних фондів. При повному зносі фонди ліквідуються і заміняються новими (капітальне будівництво або поточна заміна зношених основних фондів). Частковий знос відшкодовується шляхом ремонту.
Фізичний знос основних фондів може бути обчислений відношенням фактичного терміну служби до нормативного, помноженому на 100. Найбільше правильний метод - це обстеження стана об'єкта в натурі.
Моральний знос - це зменшення вартості машин і устаткування під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їхнє відтворення (моральний знос першої форми); зменшення їхньої вартості в результаті впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин і устаткування (моральний знос другої форми). Під впливом цих форм морального зносу основні фонди стають відсталими по своїй технічній характеристиці й економічній ефективності.
У сучасних умовах усе більше значення набуває облік морального зносу. Поява нових видів устаткування з підвищеною продуктивністю, кращими умовами обслуговування й експлуатації часто робить економічно доцільним заміну старих основних фондів ще до їхнього фізичного зносу. Невчасна заміна морально постарілої техніки призводить до того, що на ній виготовляється більш дорога і гіршої якості продукція в порівнянні з виготовленої на більш оновлених машинах і обладнанні. Це цілком неприпустимо в умовах ринкової конкуренції.
Існують різноманітні форми простого і розширеного відтворення основних фондів. Форми простого відтворення - заміна застарілого засобу праці і капітальний ремонт. Підприємства мають право створювати ремонтний фонд. Річна сума відрахувань у ремонтний фонд визначається підприємством по самостійно затверджених їм нормативах. Цей фонд використовується для фінансування усіх видів ремонту основних фондів.
Процес оновлення ВОФ, яке забезпечує просте та розширене їх відтворення, представлено на рис. 1.6 і 1.7.
Рис.1.6 Відновлення основних фондів [22]
Джерело фінансування розширеного відтворення ВОФ – частина створеного додаткового продукту.
Конкуренція спонукає підприємство оновлювати ВОФ і здійснювати їх прискорене списання з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладення коштів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та інше поліпшення ВОФ.
Для забезпечення відтворення ВОФ важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. У процесі виробництва ОФ зношуються фізично і старіють морально.
Ремонтний фонд може і не створюватися. Тоді витрати на ремонт включаються безпосередньо в собівартість продукції, а по невиробничих фондах погашаються за рахунок прибутку. Ремонтний фонд дозволяє більш рівномірно списувати витрати на ремонт.
|
|
Рис.1.7 Ознаки та процес відтворення основних фондів [24]
До форм розширеного відтворення основних фондів відносяться нове будівництво, розширення діючих підприємств, їхня реконструкція і технічне переозброєння, модернізація устаткування.
Кожна з цих форм вирішує певні завдання, має переваги і недоліки. За рахунок нового будівництва вводяться в дію нові підприємства, на яких всі елементи основних фондів відповідають сучасним вимогам технічного прогресу, вирішується проблема правильного розміщення продуктивних сил по території країни. Проте в період переходу до ринкової економіки, коли відбувається спад виробництва і багато підприємств припиняють свою діяльність через нестачу засобів, превага віддається реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств. При реконструкції основна частина капітальних вкладень направляється на удосконалювання активної частини фондів при використанні старих виробничих будівель, споруд. Збільшення частки витрат на устаткування дає можливість при тому ж обсязі капітальних вкладень одержати більший приріст виробництва і на цій основі збільшити продуктивність праці, знизити собівартість продукції.
Формою розширеного відтворення основних фондів є і модернізація устаткування, під яким розуміється його відновлення з метою повного або часткового усунення морального зносу другої форми і підвищення техніко-економічних характеристик до рівня аналогічного устаткування більш досконалих конструкцій.
Модернізація устаткування може проводитися по декількох напрямках:
- удосконалення конструкцій діючих машин, що підвищують їхні режимні характеристики і технічні можливості; механізація й автоматизація верстатів і механізмів, що дозволяють збільшити продуктивність устаткування;
- переведення устаткування на програмне управління.
Модернізація устаткування економічно дуже ефективна, якщо в результаті її проведення зростає річний обсяг виробництва, збільшується продуктивність праці і знижується собівартість продукції. При цьому необхідно, щоб рентабельність виробництва підвищувалася. Останнє може бути досягнуто, якщо відносний приріст прибутку буде більше, чим збільшення вартості виробничих фондів у результаті витрат на модернізацію.
Амортизоване майно підприємства - це об’єкти багаторічного використання, що беруть участь у багатьох виробничих циклах. Для них характерні такі ознаки:
- вартість основних фондів відшкодовується поступово, шляхом включення до собівартості продукції амортизаційних відрахувань;
- амортизація здійснюється за рахунок власного капіталу, фондів і нерозподіленого прибутку;
- довгострокові позикові кошти і накопичені амортизаційні відрахування.
Процес амортизації – це спосіб відшкодування капіталу, витраченого на створення і придбання з амортизованих активів, що переносять свою вартість на готовий продукт вроздріб, залежно від періоду морального та фізичного зносу [22] (рис.1.8).
Рис.1.8 Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння засобів праці та форми їх усунення.
Амортизаційні витрати включають такі [5]:
1) витрати на придбання ОФ та нематеріальні активи для власного виробничого використання;
2) витрати на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення ОФ.
Амортизаційні відрахування залежать від:
- балансової вартості ОФ;
- норм відрахування;
- методів нарахування.
Не вважаються амортизаційними і повністю відносяться до складу витрат звітного періоду такі:
1) витрати на придбання ОФ або нематеріальних активів з метою їх наступної реалізації іншими підприємством чи використання таких ОФ у виробництві інших ОФ, призначених для такої реалізації;
2) кошти та витрати на утримання ОФ, що перебувають у стані консервації.
Знос основних засобів, нематеріальних активів і малоцінних та швидкозношуваних предметів нараховується на певний розрахунковий рахунок підприємства. Кошти безпосередньо з цього рахунка витрачаються на фінансування капітальних вкладень чи спрямовуються в довгострокові фінансові вкладення (на придбання матеріалів, устаткування, а також нематеріальних активів).
У момент вибуття об’єкта з підприємства його первісна вартість зіставляється із сумою накопичених амортизаційних відрахувань. Результат з вибуття амортизую чого об’єкта (прибуток чи збиток) відносять на фінансові результати підприємства.
Є різні методи оцінки і переоцінки основних фондів, тому що виникає необхідність періодичної переоцінки основних фондів і визначення їхньої відбудованої й залишкової вартості, що відповідають реальним економічним обставинам (інфляція, рівень цін).
Амортизаційні відрахування здійснюються підприємствами щомісяця та щокварталу за нормами балансової вартості основних фондів на початок періоду за окремими з трьох груп і інвентарними об’єктами.
Нарахування амортизації основних засобів здійснюється на підставі таких методів:
1. Прямолінійний, по якому річна сума амортизації визначається розподілом вартості що амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Накопичена амортизація збільшується рівномірно, і так само рівномірно зменшується залишкова вартість основних засобів.
Для розрахунку амортизації по цьому методі використовується формула:
Еріч = (Пв+Лв) / Сn (1.6)
де Еріч - щорічний розмір амортизаційних відрахувань; Пв - початкова вартість основних засобів; Лв - ліквідаційна вартість основних засобів; Сп - оцінний термін корисної служби основних засобів.
2. При методі прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації розраховується як твір залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що вичитається виходячи з терміна корисного використання об'єкта основних засобів, що подвоюється.
Для розрахунку амортизації по цьому методі використовується формула:
Ерік = 2 * На - Ов (1.7)
де Ерік - щорічний розмір амортизаційних відрахувань; На - норма амортизації; Ов - залишкова вартість.
3. При методі кумулятивному річна сума амортизації визначається як множення вартості що амортизується і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміна використання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.
4. При виробничому методі місячна сума амортизації визначається як твір фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації розраховується розподілом що амортизується вартості на загальний об’єм продукції (робіт, послуг), що підприємство очікувати зробити з використанням цього об'єкта.
Даний метод заснований на обліку виробітку основного засобу в кожному конкретному році. Облік амортизації на основі обсягу що випускається продукції припускає, що початкова вартість основних засобів знецінюється з кожним випуском одиниці готової продукції, тому амортизація нараховується безпосередньо на кожний виріб. Розрахунок амортизації здійснюється по формулі:
Еріч = ((Пв+Лв) / Ооч ) * Оф (1.8)
де Еріч - щорічний розмір амортизаційних відрахувань; Пв - початкова вартість основних засобів; Лв - ліквідаційна вартість основних засобів; Оф - результат фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг); Ооч - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що підприємство очікувати зробити з використанням об'єкта основних засобів.
5. При методі зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як твір залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) розраховується як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від розподілу ліквідаційної вартості об'єкта на його початкову вартість і визначається по формулі:
де Н - річна норма амортизації; k - кількість років корисного використання об'єкта основних засобів; Л - ліквідаційна вартість об'єкта; П - початкова вартість об'єкта.
Сума амортизації при методі зменшення залишкової вартості визначається по формулі:
З = По Н (1.10)
де С - річна сума амортизації;
По - початкова вартість або залишкова вартість об'єкта;
Н - річна норма амортизації.
Місячна сума амортизації визначається шляхом розподіли річної суми амортизації на 12.
Підприємства можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.
Метод амортизації об'єкта основних засобів вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного засобу одержання економічних вигод від його використання. Метод амортизації основних засобів переглядається у випадку зміни очікуваного засобу одержання економічних вигод від його використання.
Втрати від зменшення корисності об'єкта основних засобів підприємства включаються до складу витрат звітного періоду, накопичуються протягом терміна корисного використання цих об'єктів і відображаються в балансі в складі зносу основних засобів. Нарахування амортизації провадиться щомісяця.
Методи оцінки основних фондів залежать від таких джерел надходжень на підприємство.
1) Надходження на рахунок капіталовкладень (фактичні витрати на спорудження і будівництво, придбання, транспортні витрати з урахуванням ПДВ) за балансовою вартістю включаються до балансу підприємства.
2) Надходження від засновників товариств установлюються за погодженням сторін. Це враховує фактичні витрати на зведення, придбання цих засобів, включаючи витрати з доставки, монтажу й установки.
Об’єкти можуть бути отримані безоплатно від інших осіб підприємств. Оформляється акт приймання-передачі основних засобів і зараховується на баланс підприємства. Витрати на модернізацію устаткування, відновлення й реконструкцію виробництва здійснюються за рахунок прибутку чи кредиту. Витрати на транспортування, вантажно-робітничі роботи, пов’язані з придбанням основних засобів, мають додаватися до їхньої вартості [51].
При вибутті основних засобів (списання, реалізація) використовується субрахунок «Реалізація і вибуття основних засобів», на який списуються основні засоби за залишковою вартістю і з урахуванням витрат на їх демонтаж.
3) Індексація балансової вартості основних засобів. Зміна первісної (балансової вартості) допускається : при добудуванні, дообладнуванні, реконструкції, частковому списанні з балансу; за інфляції і підвищення цін, що вимагає проведення оцінки основних засобів, придбаних раніше, але з урахуванням реальної вартості. Для індексації вартості основних фондів розробляють індекс цін за галузями господарської діяльності. На цей індекс збільшується балансова вартість основних фондів для одержання їхньої нової реальної вартості [51].
Знос нараховується щомісяця за встановленими нормами амортизаційних відрахувань.
Рішення про прискорену амортизацію основних виробничих фондів приймається підприємством самостійно.
У той період, коли основні засоби перебувають на реконструкції і модернізації з їх повною зупинкою чи консервацією, знос не нараховується. При цьому на такий же період продовжується термін нарахування амортизації. Амортизація списується і відображається на відповідному рахунку.
Амортизаційні відрахування здійснюються протягом нормативного терміну служби основних фондів чи терміну, за який балансова вартість цих фондів цілком переноситься на витрати виробництва.
З метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у виробництво науково-технічних досягнень і підвищення зацікавленості підприємств у відновленні активної частини основних фондів підприємство має право використовувати прискорену амортизацію і різні методи її нарахування [22].
1.4 Нормативно-правова база основних фондів
Господарська діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб’єктів такої діяльності, а й з використанням основних фондів.
До основних фондів (засобів) відносяться будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, приладдя, транспортні засоби, інструменти, інвентар та інші матеріальні цінності (засоби праці), що діють у натуральній формі протягом тривалого часу та вартість яких поступово зменшується у зв'язку зі зносом.
Відповідно до Положення №250, до складу основних засобів зараховують предмети вартістю понад 500 грн (з 2 січня 1999 року, відповідно до Наказу №258) за ціною придбання і терміном служби більше одного року. До складу основних засобів включають також сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди незалежно від вартості. Не зараховують до складу основних фондів ті предмети, що їх придбано (збудовано) із метою подальшого продажу, незалежно від вартості та терміну служби.
На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі -П(С)БО 7).
П(С)БО 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Норми П(С)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).
П(С)БО 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО.
Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів, складається з таких законодавчих та нормативних документів (табл.1.2).
Таблиця 1.2
Нормативна база, яка регулює функціонування основних засобів
| Назва документа | Коротка назва документа |
| 1 | 2 |
| Закон "Про оподаткування прибутку підприємств" у ред. закону від 22.05.97 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями | Закон про оподаткування прибутку |
| Закон від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" | Закон про ПДВ |
| Закон від 29.12.98 р. №371-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" | Закон №371 |
| Указ Президента від 07.08.98 р. №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" | Указ №857 |
| Указ Президента від 18.12.98 р. №1360/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні прибутку підприємств" | Указ №1360 |
| Указ Президента від 21.12.98 р. №1370/98 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість" | Указ №1370 |
| Положення про порядок консервації основних виробничих фондів, затверджене постановою КМ від 28.10.97 р. №1183 | Положення №1183 |
| Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене постановою КМУ від 03.04.93 р. №250 із змінами і доповненнями | Положення №250 |
| Порядок складання декларації про прибуток підприємств, затверджений наказом ДПА від 08.07.97 р. №214 у ред. наказу ДПА від 21.01.98 р. №37 із змінами і доповненнями | Порядок №37 |
Продовження таблиці 1.2
| 1 | 2 |
| Порядок визначення розміру збитків від розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116 із доповненнями | Порядок №116 |
| Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затверджена наказом Мінфіну від 24.07.97 р. №159, зареєстрована в Мін'юсті 14.08.97 р. за №310/2114, із змінами і доповненнями | Інструкція №159 |
| Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. №141, зареєстрована в Мін'юсті 04.08.97 р. за №284/2088 | Інструкція з ПДВ |
| Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. №69, зареєстрована в Мін'юсті 26.08.94 р. за №202/412, із змінами і доповненнями | Інструкція №69 |
| Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88, зареєстроване в Мін'юсті 05.06.95 р. за №168/704 | Положення №88 |
| Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджена наказом Мінфіну від 18.08.95 р. №139, зареєстрована в Мін'юсті 01.09.95 р. за №321/857, із змінами і доповненнями | Інструкція №139 |
| Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затверджений наказом Мінфіну від 11.06.98 р. №124, зареєстрований в Мін'юсті 03.07.98 р. за №417/2857 | Порядок №124 |
| Вказівки з організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Мінфіну від 07.05.93 р. №25 у ред. наказу Мінфіну від 15.01.98 р. №10 із змінами і доповненнями | Вказівки №25 |
| Вказівки про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затверджені наказом Мінфіну від 31.05.96 р. №112, зареєстровані в Мін'юсті 13.06.96 р. №297/1322 | Вказівки №112 |
| Наказ Мінфіну від 17.12.98 р. №258 "Про зміни граничної вартості предметів", зареєстрований в | |
| Мін'юсті 22.12.98 р. за №809/3249 | Наказ №258 |
| Інструкція про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва, затверджена наказом Мінстату від 28.03.96 р. №93, зареєстрована в Мін'юсті 16.05.96 р. за №231/1256 | Інструкція №93 |
| Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Мінстату і Мінтрансу від 07.08.96 р. №228/253, зареєстрована в Мін'юсті 28.08.96 р. за №483/1508, із змінами і доповненнями | Інструкція №228 |
Продовження таблиці 1.2
| 1 | 2 |
| Наказ Мінтрансу і Мінстату від 29.12.95 р. №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" | Наказ №488 |
| Наказ Мінстату від 21.06.96 р. №193 "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" | Наказ №193 |
| Наказ Мінстату від 29.12.95 р. №352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" | Наказ №352 |
| Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. №102, зареєстроване в Мін'юсті 28.04.98 р. за №268/2708 | Положення №102 |
| Наказ Держстандарту від 19.08.97 р. №507 "Про затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів" | Класифікатор |
| Лист Держкомбуду від 13.01.98 р. №7/11 "Про визначення понять поточного та капітального ремонту житлових та громадських будівель" | Лист №7/11 |
| Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків України, затверджена постановою правління НБУ від 21.04.98 р. №155 | Інструкція №155 |
Таким чином, у першому розділі магістерської роботи проаналізовано теоретичні основи основних фондів підприємства. Надана загальна характеристика та класифікація основних фондів. Особлива увага приділена основним фондам, методам амортизації, коефіцієнтнім аналізам. Розглянуто структуру основних фондів підприємства. Основні положення теми оформлені за допомогою схем та рисунків. Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей і основних фондів, повинний передбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції насамперед за рахунок більш повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більш повного використання машин і устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння знову введених у дію потужностей. Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів на підприємстві є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значна частина витрат виробництва, які утворюють собівартість продукції, пов’язана із використанням основних виробничих фондів на підприємстві.
РОЗДІЛ 2.
ОСНОВНІ ФОНДИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
ФІЛІЇ ТОВ «ЄВРОФАСАД»
2.1 Організаційно-правова форма і місія Філії ТОВ «Єврофасад»
Філія ТОВ «Єврофасад» у м.Запоріжжя почав працювати з 30.11.2000 року за назвою ТОВ «Фанатема-2000» , з 01.08.2005р.вже стала Філія ТОВ «Єврофасад» у м.Запоріжжя, офіс перебував за адресою м.Запоріжжя, вул Кірова, 109. З 29.06.2007 року переїхав на вул. Електрозаводська, буд. 3, 7 етаж, і дотепер перебуває там же.
Структура Філії:
1) фінансовий відділ (начальник відділу, фахівець із обліку, бухгалтер);
2) комерційний відділ (начальник відділу, 3 менеджера по продажам, офіс- менеджер);
3) складське господарство (зав складом, 1 комірник на фурнітурі, 1 комірник на профілі, 2 вантажника, водій вантажного автомобіля) який перебуває за адресою вул. Електрозаводська, 3.
Площа складу на даний момент становить
З 31/08/07 була площа складу:1625,4 м.кв.
З 28/09/07 була площа складу:3224,5 м.кв.
З 15/11/07 була площа складу:4470,5 м.кв.
З 25/04/08 була площа складу:4254,5 м.кв.
З 01/07/08 була площа складу:4146,5 м.кв.
З 18/12/08 була площа складу:1625,4 м.кв.
З 25/02/09 була площа складу:1470.0 м.кв.
Філія займається оптовим продажем фурнітури, профілів й ін. комплектуючих для металопластикових вікон.
Метою створення Філії є отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності, та реалізації на його основі інтересів учасників Товариства та трудового колективу Філії.
Предметом діяльності Філії є:
- оптова торгівля будівельними матеріалами;
- торгівля металами та їх сполуками, торгово-посередницька діяльністю по закупівлі і продажу металів, металопродукції;
- відкриття власних магазинів для реалізації вітчизняних та імпортних товарів, промислової групи;
- виготовлення продукції виробничого призначення та товарів народного споживання;
- виробництво будівельної продукції;
- виготовлення, монтаж несучих конструкцій, монтаж конструкцій у будівельній, ремонтно-будівельній діяльності;
- здійснення всіх видів будівельних, будівельно-монтажних, проектних, проекно-пошукових, реставраційно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт,
- виробництво всіх видів будівельних конструкцій та матеріалів, оптова, роздрібна, торгівля всіма видами будівельних конструкцій та матеріалів;
- та інші види.
Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників було створено статутний фонд у розмірі 11800(одинадцять тисяч вісімсот гривень).
Вклад кожного з Учасників становить:
1.ТОВ “МІКРОН-Д” 10030 грн.(85%)
2.Цеков Дмитро Гаррійович 885 грн. (7,5%)
3.Параскевич Лариса Миколаївна 885 грн. (7,5%)
Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів.
Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.
Рішення Товариства про збільшення розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, а при зменшенні розміру статутного фонду – не раніш як через три місяці після державної реєстрації і публікації про це в установленому порядку.
Додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаному в цьому статуті і в установчому договорі.
Учасник Товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному, чи кільком учасникам цього Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини). Учасник, який її відступив, пропорційно їх часткам в статутному фонді або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу Учасником, який її відступає. Частка учасника товариства після повного внесення ним вкладу може бути придбана самим Товариством. У цьому разі воно зобов’язане передати її іншим Учасникам або третім особам в строк, що не перевищує 1-го року.
По одностайному рішенню зборів всіх учасників, Товариство має право здати в оренду, продати або подарувати набуте майно товариства як основних, так і обігових коштів другим юридичним, або фізичним особам.
При виході учасника з Товариства йому виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.
Джерелами формування майна Товариства є:
- вклади Учасників в Статутний фонд;
- прибуток, одержаний від реалізації власної продукції, робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;
- прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;
- цільових та інвестиційних безповоротних грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорських внесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;
- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Учасники Товариства є власниками майна, внесеного ними в Товариство, отриманих прибутків, а також іншого майна, одержаного або придбаного Товариством за іншими підставами, не забороненими чинним законодавством України.
Порядок розподілу прибутків визначається Договором про створення і діяльність Товариства.
Підприємство здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну звітність. Керівник та головний бухгалтер підприємства несуть персональну відповідальність за достовірність ведення обліку.
Підприємство володіє значним інтелектуальним потенціалом, має дружні, тісні стосунки з партнерами, оснащене сучасними інформаційними засобами діяльності і управління, облік і управління діяльністю здійснюються при допомозі комп'ютерної мережі.
Філія ТОВ «Єврофасад» є одним з багатьох приватних оптово-торговельних підприємств України. Від стабільності його діяльності залежить нормальне функціонування багатьох підприємств, постачальником яких воно являється. Така кількість конкурентних підприємств-посередників створює жорстку конкуренцію для даного підприємства і потребує від нього стабільності , надійності та відповідальності у відносинах з партнерами по, бізнесу. Адже, гарні зв’язки з партнерами, постачальниками та споживачами вважається невидимим капіталом.
Найбільш вагомими контрагентами підприємства є ПП "Камелот", ПП "Могільда",ТОВ ПТФ "Баланс ЛТД", ПП "Борисфен-2000", СПД Вайло Андрій Миколайович, ТОВ "Інтерпласт", ПП Ісаєв Олександр Миколайович, ТОВ "Оконніка", ПП ВТФ "Панорама-плюс", ЧП Тараканов Віктор Леонідович, ПП Толмачов Артем Геннадійович, ТОВ "Теплозберігаючі технології" та ряд інших контрагентів.
Філія має один основний рахунок в національній валюті в АТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Київ.
Основною проблемою підприємства у відносинах з контрагентами є криза неплатежів та зниження обсягів виробництва в різних галузях господарства. Але, незважаючи на всілякі негаразди, підприємство користується високим авторитетом у партнерів, оскільки за 5 років існування довело, що здатне ефективно працювати, бути надійним партнером по бізнесу.
Негативно впливає на комерційну діяльність жорстка податкова політика держави, що позбавляє підприємство, необхідних йому, оборотних коштів та примушує шукати шляхи обходу податкового законодавства.
Для організації діяльності підприємства велике значення має його організаційна структура. Під організаційною структурою підприємства розуміють його організаційну побудову, що відображає сукупність взаємозв’язків різних підрозділів, підлеглих досягненню певної мети - збільшенню виробництва продукції, наданню якісних послуг. Організаційна структура філії зображена на рис.2.1.
Поточною діяльністю Філії керує Директор Філії Цеков Дмитро Гаррійович, який був призначений Директором Товариства Терещенко Володимиром Володимировичем. Між директором Філії та Товариством був укладений трудовий контракт, в якому визначаються строк трудової діяльності, права та обов'язки, умови оплати, відповідальність та інші умови виконання директором Філії трудових обов'язків.
На підставі довіреності, виданої Товариством та в межах, передбачених нею повноважень Директор Філії керує діяльністю Філії та представляє її у стосунках з органами державної влади, юридичними та фізичними особами.
Рис.2.1 Організаційна структура Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя
Для кожного фахівця Філії розроблені посадові інструкції, в яких чітко прописані права, обов’язки, відповідальність та інші умови виконання трудової діяльності.
Організаційна структура постійно вдосконалюється, все більше пристосовується до ринкових умов господарювання, але головним напрямком вдосконалення є перехід до стратегічного менеджменту. В зв'язку з цим в перспективі все більше приділятиметься уваги управлінню маркетингом, що включає в себе не тільки прогноз розвитку ринку, але і можливість впливати на майбутнє.
Одним з найважливіших чинників будь-якого виробництва є основні фонди. Ефективне використовування основних фондів сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшенню випуску продукції, трудомісткості виготовлення і збільшення прибутку.
Структура основних фондів Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя наведена у таблиці 2.1 (рис.2.2 та 2.3).
Таблиця 2.1
Структура основних фондів Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя
| Категорія основних фондів | Основні фонди Філії ТОВ «Єврофасад» | |||
| 2008 | 2009 | |||
| Первісна вартість на кінець року | Залишкова вартість на кінець року | Первісна вартість на кінець року | Залишкова вартість на кінець року | |
| Будівлі | 302812,1 | 248903,9 | 302812,10 | 56826,15 |
| Машини і обладнання | 66264,25 | 22185,6 | 66381,00 | 15896,00 |
| Транспортні засоби | 168649,1 | 32594,1 | 179773,05 | 28029,15 |
| Виробничий інвентар і приладдя | 3111,5 | 0 | 0 | 0 |
| Господарський інвентар | 62365,9 | 44940,85 | 63246,05 | 35415,80 |
Оснащеність підприємства основними фондами і ефективність їх використання роблять вплив на ефективність використовування трудових ресурсів, на розмір матеріальних витрат і зрештою на фінансовий стан підприємства.
При розрахунку норм амортизації підприємство керується Положенням про облік необоротних активів, капітальних інвестицій і малоцінних швидко зношуваних предметів, затвердженого рішенням зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофасад», Протокол №35 від 16.05.2003року.
Оцінка основних фондів на підприємстві ведеться в натуральній і вартісній формах.
Рис. 2.2 Структура основних фондів 2008 р.
Рис. 2.3 Структура основних фондів 2009 р.
Натуральні показники (площа, об’єм, потужність, продуктивність обладнання, кількість одиниць обладнання) використовуються при визначенні виробничої потужності, розробці балансів обладнання, для удосконалення складу основних фондів.
Вартісні форми обліку необхідні для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції, відображення в балансі підприємства, визначення обсягу активів.
Для організації обліку і забезпечення контролю збереження основних засобів кожному об’єкту основних засобів (інвентарному об’єкту) незалежно від того, чи знаходиться він в експлуатації, в запасі або на консервації, при прийнятті їх до бухгалтерського обліку підприємством привласнюється відповідний інвентарний номер, який зберігається за об’єктом на протязі усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах і регістрах, які оформляють наявність і рух об’єкта.
На підприємстві для оформлення зарахування до складу основних фондів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, для оформлення внутрішнього переміщення основних фондів, а також для виключення їх з складу основних засобів при передачі іншому підприємству застосовується Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів. При оформлені приймання основних фондів акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт
Поряд із надходженням основних фондів на підприємстві із-за різних причин, непридатності для подальшої експлуатації внаслідок повного зносу, застарілості, непотрібності, продажу, вимушеної ліквідації і т.ін. проходить їхнє вибуття, яке відображається на основі Актів списання основних фондів.
Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, установи затверджується керівником підприємства або особою, на те уповноваженою. Перший примірник акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних фондів та є підставою для здачі на склад запчастин, що залишилися в результаті їх списання, а також матеріалів, металобрухту і т.п.
Аналітичний облік основних засобів в Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя відображає технічну і економічну характеристики об’єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизованих відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають всі зміни, які відбулися за час експлуатації основних засобів.
На підприємстві для обліку основних засобів застосовуються національні рахунки у відповідності з Планом рахунків.
Аналіз ринку металопластикових вікон. «За чорною смугою завжди йде біла» - ця крилата фраза чітко відображає динаміку будь-якої галузі. У 2009 році ринок пластикових вікон за оцінкою «О.К.Н.А. Маркетинг» може вперше вступити в «чорну» смугу після бурхливого зростання в останніх 10 років.
Перша половина 2008 років радувала учасників віконного ринку збільшенням споживчого попиту, друга - кардинально змінила ситуацію. За оцінкою галузевого центру «О.К.Н.А. Маркетинг» ця тенденція збережеться і приведе до скорочення об'ємів ринку в 2009 році.
На рисунку 2.4 наведена динаміка зростання ринку – конструкцій у 2009 році в Україні.
Рис.2.4 Динаміка зростання ринку конструкцій у 2009 році в Україні
Зростання ринку - конструкцій «О.К.Н.А. Маркетинг» розглядає по цільових сегментах покупців. Найбільш передбачено в 2009 році поводився сегмент капітальних ремонтів, який супроводився виділенням засобів з держбюджету за програмою санацій будівель, розрахованою до 2012 року. Ситуація по останніх сегментах мінялася щокварталу (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Зростання сегментів ринку конструкций в Україні 2009 рік, % .
| Квартал | 1 квартал | 2 квартал | 3 квартал | 4 квартал |
| Зріст сегменту Приватний покупець | 25 | 36 | 28 | 26 |
| Зріст сегменту Ремонт (капітальне будівництво | 30 | 45 | 45 | 45 |
| Зріст сегменту Будівництво | 25 | 3 | 3 | -15 |
| Загальний зріст по відношенню того ж періоду сегменту | 25 | 25 | 21 | 13 |
I квартал. У сегменті приватного споживача I квартал 2009 року характеризується високим споживчим попитом на конструкції, не характерним для цієї пори року, підтримуваний чутками про деномінацію рубля напередодні президентських виборів, можливому дефолті в економіці і інформацією про дорожчання кредитів, унаслідок кризи ліквідності в США. Це підстебнуло населення вкладати накопичені засоби в покупку товарів і послуг, у тому числі вікна.
У будівництві спостерігаються високі темпи зростання – 25% за I квартал 2009 року по відношенню до того ж періоду 2008 року.
В результаті зростання віконного ринку в I кварталі 2009 року по відношенню до того ж періоду 2008 років склав 25%.
II квартал. У II кварталі 2009 криза ліквідності на фінансовому ринку посилюється, відбувається посилювання вимог до позичальників, підвищення ставки рефінансування до 11%, дорожчання міжбанківських кредитів. Інфляційні показники виходять з-під контролю Уряду, унаслідок «розморозки» цін на деякі товари, послуги і енергоносії.
Події, що відбуваються в економіці, знов збільшують купівельну здатність населення з метою збереження наявних грошових коштів. Зростання купівельної здатності за даними ЦБ в цей період збільшується з 23,5% до 27%, а заощадження населення знижуються з 5,7% до 2,9%.
У ситуації, що склалася, відбувається подальше зниження темпів зростання будівництва до 2,9% (в порівнянні з 34% зростанням за 1-е півріччя 2008 року), при цьому ринок пластикових вікон продовжує збільшувати темпи зростання за рахунок сегменту приватного споживача і зростання капітальних ремонтів до 25%.
III квартал. У вересні 2098 року відбувається обвалення фондового ринку на 17%, втеча капіталів за рубіж, падіння цін на нафту з 147 $ у липні до 95 $, високі інфляційні показники, скорочення об'ємів світової економіки – все це сильно ударяє по економіці України. На допомогу приходять золотовалютні резерви, які пускає в хід Уряд, але ці заходи лише пригальмовують необоротні процеси економічного спаду.
Будівельний сегмент характеризується відсутністю зростання, в сегменті приватного споживача, чітко просліджується зниження споживчого попиту.
В результаті ринок - конструкцій уповільнює темпи зростання до 21% (наростаючим підсумком за рік). Зниження попиту на вікна нехарактерний для 3-го кварталу (у річному численні з розрахунку 100%, доля продажів - конструкцій в 3-їм кварталі складає близько 40%).
IV квартал. Скорочення золотовалютних резервів на початок девальвації гривні (17% за 3 місяці), зниження темпів зростання економіки, зростання безробіття, банкротство серед компаній, заморожування будівельних об'єктів – це характеризує Українську економіку, як украй не стабільну.
У форс-мажорних обставинах, що склалися, незалежний галузевий центр «О.К.Н.А. Маркетинг» прогнозує в 2010 році скорочення об'ємів ринку - конструкцій на 20% (рис.2.5).
Рис.2.5 Прогноз розвитку ринку - конструкцій, Україна, 2006 – 2010 рік %, млн. м. кв.
Небагато будівельних компаній падіння цін на нерухомість, мають можливість добудувати початі об'єкти і продати їх окупити хоч які-небудь інвестиції.
У сегменті приватного споживача настають важкі часи. Черги звільнень, невиплат з/п, скорочення розміру з/п – все це скорочує споживчий попит в цей період. До того ж «кредитна голка», на яку підсіла велика частина населення України в останніх 4-го року, висмоктує грошові кошти, що залишилися, з людей. Добробут громадян скорочується, а разом з ним і їх купівельна здатність. В результаті високі темпи зростання віконного ринку в першій половині року змінилися скороченням попиту в другій половині. За оцінкою галузевого центру «О.К.Н.А. Маркетинг» на кінець листопада 2008 року зростання ринку пластикових вікон в Україні за підсумками року складе 13%.
У процесі дослідження "Українською маркетинговою групою" була застосована інша методика, нею отриманий портрет основних операторів ринку. Такий підхід дозволив розрахувати інтегральні показники і рейтинги компаній, що наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Рейтинги компаній на ринку систем управління,
контролю і збору даних
| Найменуван-ня компанії | Критерії | |||||
| Якість системи після продаж-ного обслуго-вування | Дотри-мання термі-нів та умов поста-чання | Прий-нятні ціни | Орієнта-ція всієї діяльно-сті на клієнта | Наявність найсуча-сних зразків | Високо-кваліфі-кований персо-нал | |
| "Харвест Індустріалес» | 4,64 | 4,32 | 3,36 | 3,62 | 4,8 | 4,4 |
| "Бест Інтернешнл" | 4,55 | 4,05 | 3,65 | 3,83 | 4,57 | 4,2 |
| ТОВ «Єврофасад» | 4,47 | 4,71 | 4,1 | 4,4 | 4,25 | 4,45 |
| ТОВ "Артком" | 4,62 | 4,62 | 3,75 | 4,28 | 4,5 | 4,37 |
| ТОВ В.А.З.-ОКНО, | 4,5 | 4,33 | 3,83 | 4,16 | 4,3 | 3,33 |
На основі даної таблиці вирахуємо інтегральний показник ТОВ «Єврофасад» на ринку (табл. 2.4). Наведені результати аналізу, а також розрахунок частки ринку ТОВ «Єврофасад» підтверджує думку, висловлену Ф. Котлером, що компанії-середняки піддаються найбільшому тиску з боку конкурентів, як "зверху" так і "знизу".
Таблиця 2.4
Інтегральний показник ТОВ «Єврофасад» на ринку
| Компанія | Місце | Інтегральний показник |
| "Харвест Індустріалес» | 1 місце | 11,80 |
| "Бест Інтернешнл" | 2 місце | 7,52 |
| ТОВ «Єврофасад» | 3 місце | 5,96 |
| ТОВ "Артком" | 4 місце | 3,80 |
| ТОВ В.А.З.-ОКНО | 5 місце | 3,41 |
Прогноз на 2010 рік. Зараз можна говорити про те, що криза в Україні почалася у вересні 2008 року, і багато з нас на собі його ще не відчули. Вважати, що кризисні явища закінчаться, не встигнувши початися, було б наївно. У зв'язку з цим «О.К.Н.А. Маркетинг» прогнозує, що в 2010 році наслідку кризи стануть найбільш відчутними для всіх галузей економіки, включаючи віконний ринок.
Про те, як довго продовжиться криза і наскільки важкими будуть його наслідки, складно говорити в даний момент. Проте після будь-якої кризи йде зростання - одужання. Представленим вище графіком хочеться показати загальну тенденцію руху ринку в майбутньому. Відповідь на питання, коли «настане біла смуга» – доки залишається відкритим.
2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників Філії ТОВ «Єврофасад»
Згідно з «Господарського Кодексу» [1] управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.
Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Власник здійснює права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів.
За даними балансу Філія ТОВ «Єврофасад» розглянемо фінансовий стан, розрахуємо показники рентабельності, ліквідності і зробимо висновки про ефективність функціонування підприємства за 2008-2009 рр. проаналізуємо активи Філія ТОВ «Єврофасад» (табл.2.5, рис.2.6) .
З таблиці 2.5 видно, що у 2009 році валюта балансу складає 150,2 тис.грн., що на 118,74% більше ніж у 2008 році. Збільшення відбулось за рахунок збільшення оборотних активів. Значним впливом на збільшення оборотних активів вплинули наступні статті балансу:
Таблиця 2.5
Аналіз активу Філії ТОВ «Єврофасад» за 2008-2009 роки, тис.грн.
| Актив | код рядка | на початок звітного періоду | на кінець звітного періоду | Відхилення | |
| абсолютне, тис.грн. | відносне, % | ||||
| 1. Необоротні активи | | | | | |
| Основні засоби : | | | | | |
| залишкова вартість (031-032) | 030 | 2,50 | 0,20 | -2,30 | 8,00 |
| первісна вартість * | 031 | 280,50 | 280,50 | 0,00 | 100,00 |
| знос * | 032 | 278,00 | 280,30 | 2,30 | 100,83 |
| Усього за розділом 1 | 080 | 2,50 | 0,20 | -2,30 | 8,00 |
| 2.Оборотні активи | | | | | |
| Запаси : | | | | | |
| готова продукція | 130 | 60,00 | 70,40 | 10,40 | 117,33 |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | | | | | |
| чиста реалізаційна вартість | 160 | 56,50 | 70,20 | 13,70 | 124,25 |
| первісна вартість * | 161 | 56,50 | 70,20 | 13,70 | 124,25 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 0,70 | 0,20 | -0,50 | 28,57 |
| Грошові кошти та їх еквіваленти: | | | | | |
| в національній валюті | 230 | 6,20 | 8,60 | 2,40 | 138,71 |
| Усього за розділом 2 | 260 | 123,40 | 149,40 | 26,00 | 121,07 |
| 3.Витрати майбутніх періодів | 270 | 0,60 | 0,60 | 0,00 | 100,00 |
| БАЛАНС | 280 | 126,50 | 150,20 | 23,70 | 118,74 |
Рис.2.6 Аналіз активу Філії ТОВ «Єврофасад» за 2008-2009 роки
- готова продукція на 10,4 тис.грн. або на 117,33%;
- дебіторська заборгованість за товари роботи, послуги на 13,7 тис.грн. або на 124,25%;
- грошові кошти в національній валюті на 2,4 тис.грн. або на 138,71%.
Зменшення необоротних активів на 2,3 тис.грн. суттєво не вплинули на збільшення валюти балансу.
З рисунка 2.6 видно, що найбільшими показниками в структурі активу займають готова продукція та дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.
Наступним кроком проаналізуємо пасив товариства «Єврофасад» за 2008-2009 роки (табл.2.6 рис.2.7).
Таблиця 2.6
Аналіз пасиву Філії ТОВ «Єврофасад» за 2008-2009 роки, тис.грн.
| Пасив | код рядка | на початок звітного періоду | на кінець звітного періоду | Відхилення | |
| абсолютне, тис.грн. | відносне, % | ||||
| 1.Власний капітал | | | | | |
| Статутний капітал | 300 | 2,40 | 2,40 | 0,00 | 100,00 |
| Додатковий капітал | 320 | 73,60 | 73,60 | | |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 36,60 | 69,00 | 32,40 | 188,52 |
| Усього за розділом 1 | 380 | 112,60 | 145,00 | 32,40 | 128,77 |
| 4.Поточні зобов"язання | | | | | |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 12,40 | 3,60 | -8,80 | 29,03 |
| Поточні зобов"язання за розрахунками: | | | | | |
| з бюджетом | 550 | 1,50 | 1,60 | 0,10 | 106,67 |
| Усього за розділом 4 | 620 | 13,90 | 5,20 | -8,70 | 37,41 |
| БАЛАНС | 640 | 126,50 | 150,20 | 23,70 | 118,74 |
Згідно таблиці 2.6, найбільший вплив на збільшення валюти балансу має зміна власного капіталу за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 32,4 тис.грн. або на 188,52%. Кредиторська заборгованість зменшилась на 8,8 тис.грн. та складає 29,03% від попереднього року, але суттєвого впливу на структуру пасиву на вплинуло. Збільшення поточних зобов’язань на 106,67% має незначний вплив на збільшення валюти балансу.
Аналіз структури пасиву за 2007 рік наведено на рисунку 2.7.
Рис. 2.7 Аналіз структури пасиву за 2008 рік
З рисунка видно, що найбільш питому вагу займає додатковий капітал 58%, нерозподілений прибуток – 29%, кредиторська заборгованість – 10%, статутний капітал – 2%, поточні зобов’язання з бюджетом 1%. Рисунок 2.8 відображає аналіз пасиву за 2009 рік.
Рис.2.8 Аналіз структури пасиву за 2009 рік
З рисунка видно, що додатковий капітал та нерозподілений прибуток мають майже однаковий показник питомої ваги – 49% та 46% відповідно у структурі пасиву, кредиторська заборгованість та статутний капітал – по 2%, поточні зобов’язання з бюджетом 1%.
Наступним кроком проаналізуємо прибутковість товариства «Єврофасад» провівши аналіз звіту про фінансові результати (табл.2.7)
Таблиця 2.7
Аналіз Звіту про фінансові результати Філії ТОВ «Єврофасад», тис.грн.
| № п/п | Показник | Період | Зміни за звітний період | ||
| 2009 | 2008 | тис.грн. (гр.3-гр.4) | відсотки (гр.5 : гр.4) *100 | ||
| 1 | Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції , послуг Ф.2, р.035 | 204 | 194 | 11 | 5,5 |
| 2 | Собівартість реалізованої продукції Ф.2, р.040 | 158 | 144 | 15 | 10,3 |
| 3 | Валовий прибуток від реалізації | 46,30 | 49,70 | -3,40 | 93,159 |
| 4 | Адміністративні витрати Ф.2, р.070 | 18 | 28 | -11 | -37,0 |
| 5 | Витрати на збут Ф.2, р.080 | | | | |
| 6 | Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут (р.2+р.4+р.5) | 176 | 172 | 4 | 2,5 |
| 7 | Прибуток від реалізації | 28 | 22 | 6 | 28,9 |
| 8 | Інші операційні доходи Ф.2, р.060 | 6 | 4 | 1 | 27,3 |
| 9 | Прибуток від операційної діяльності (р.7+р.8) | 34 | 26 | 8 | 28,6 |
| 10 | Прибуток від участі в капіталі | - | - | - | - |
| 11 | Інші фінансові доходи Ф.2, р.120 | - | - | - | - |
| 12 | Прибуток від звичайної діяльності | 34 | 26 | 8 | 28,6 |
| 13 | Податок на прибуток Ф.2, р.180 | - | - | - | - |
| 14 | Чистий прибуток | 34 | 26 | 8 | 28,6 |
| 15 | Грошовий потік (чистий прибуток + амортизація Ф.2, р.260 ) | 36 | 32 | 5 | 14,3 |
Аналіз фінансових результатів визначив, що дохід від реалізації збільшився на 11%. Собівартість продукції збільшилась на 10,3% в наслідок збільшення витратної частини собівартості. Валовий прибуток склав 43,6 тис.грн, що на 3,4 тис.грн. меньше ніж в попередньому році. Адміністративні витрати зменшились на 37% та складає 18 тис.грн. Прибуток від операційної діяльності збільшився на 28,6% та складає 34 тис.грн.
Як відомо, ефективність функціонування будь-якого підприємства залежить від його можливості приносити необхідний прибуток. Оцінити цю можливість дає змогу аналіз фінансових результатів.
В цілому доходність любого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників. Показники першої групи дають змогу проаналізувати динаміку різних показників прибутку (бухгалтерської, чистої, нерозподіленої) за декілька періодів, чи, другими словами, провести "горизонтальний" аналіз.
Однак такі розрахунки мають скоріше арифметичний ніж економичний сенс. Показники другої групи являють з себе різні співвідношення прибутку і вкладеного капіталу чи прибутку і виконаних затрат. Перше співвідношення прийнято називати рентабельністю, друге - прибутковою діяльністю.
В загальному випадку під рентабельністю розуміють співвідношення прибутку, отриманого за якийсь період часу, до об’єму капіталу інвестованого в підприємство.
Економічний сенс значення даного показника складається в тому, що він характеризує прибуток, що отримують інвестори капіталу з кожної гривні коштів (власних чи запозичених), що вкладені в підприємство.
В залежності від напрямку вкладення коштів, форми залучення капіталу, а також мети розрахунків використовують різні показники рентабельності. Ось основні з них (табл.2.8).
Показники рентабельності мають позитивні зміни. Всі збільшені. Так рентабельність збільшилась на 0,04 пункти, інші показники на 0,02-0,03 пункти.
Таблиця 2.8
Аналіз рентабельності Філії ТОВ «Єврофасад», %
| Показник | 2008 | 2009 | відхилення |
| Рентабельність = (Операційний прибуток / Собівартісь продукції)*100 | 0,15 | 1,19 | 0,4 |
| Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації Rq = Прибуток від реалізації / Чиста виручка від реалізації | 0,11 | 0,14 | 0,02 |
| Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком Rчq = Чистий прибуток / Чиста виручка від реалізаці | 0,14 | 0,16 | 0,03 |
| Рентабельність капіталу (активів) Ra = Чистий прибуток / Актив балансу | 0,21 | 0,22 | 0,02 |
| Рентабельність власного капіталу Rвк =Чистий прибуток / Власний капітал | 0,23 | 0,23 | 0,00 |
Рисунок 2.9 відображає динаміку показників рентабельності.
Рис. 2.9 Динаміка показників рентабельності
Аналіз визначив, що протягом досліджуваного періоду спостерігається поступове збільшення показників рентабельності.
Наступним кроком проаналізуємо ліквідність підприємства
1. Найліквідніші активи мають дорівнювати кредиторській заборгованості або перевищувати її.
2. Швидкореалізовувані активи мають дорівнювати або перевищувати короткострокові пасиви.
3. Повільно реалізовувані активи мають дорівнювати довгостроковим зобов"язанням або перевищувати їх.
4. Важкореалізовувані активи мають дорівнювати джерелам власних коштів або перевищувати їх.
У разі виконання зазначених умов баланс вважається абсолютно ліквідним. Якщо одна або кілька умов порушуються, ліквідність відрізняється від абсолютної. При цьому брак коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Тотожність активу і пасиву балансу визначає наперед результат порівняння за четвертою групою, якій властиве "балансування". Тому суттєвим є порівняння підсумків за першими трьома групами.
Результати порівняння перших двох груп свідчать про поточну ліквідність, третьої групи - про перспективну ліквідність, оскільки тут розглядаються майбутні надходження та витрачання (табл.2.9).
За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл):
Кл = а1*А1 + а2*А2 + а3*А3 / а1*П1 + а2*П2 + а3*П3 (2.1)
де а1, а2, а3 - вагові коефіцієнти, вони відображають значущість тієї чи іншої групи та дорівнюють відповідно 1; 0,5; 0,3;
А1, А2, А3, П1, П2, П3 - підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів та пасивів.
Таблиця 2.9
Аналіз ліквідності балансу Філії ТОВ «Єврофасад» тис.грн.
| АКТИВ | На початок року | На кінець року | ПАСИВ | На початок року | На кінець року | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| Найліквідніші активи Кошти і поточні фінансові інвестиції | 6,20 | 8,60 | Найтерміновіші зобов"язання Кредиторська заборгованість | 13,90 | 5,20 | |
| Швидкореалізовувані активи дебіторська заборгованість та інші оборотні активи | 57,80 | 71,00 | Короткострокові пасиви | 0,00 | 0,00 | |
| Повільнореалізовувані активи запаси | 60,00 | 70,40 | Довгострокові зобов"язання Кредити та інші зобов"язання | 0,00 | 0,00 | |
| Важкореалізовувані активи нематеріальні активи, незавершене будівництво,основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи | 2,50 | 0,20 | Постійні зобов"язання джерела власних коштів | 112,60 | 145,00 | |
| БАЛАНС | 126,5 | 150,2 | БАЛАНС | 126,50 | 150,20 | |
Загальний показник ліквідності складає для 2008 року
Кл = 1*6,2 + 0,5*57,8 + 0,3*60 / 1*13,9 + 0,5*0 + 0,3*0 = 3,82
Загальний показник ліквідності складає для 2009 року
Кл = 1*8,6 + 0,5*71,0 + 0,3*70,4 / 1*5,2 + 0,5*0 + 0,3*0 = 12,54
Для визначення ліквідності користуються показниками поточної, швидкої, абсолютної ліквідності (табл.2.10).
Коефіцієнт ліквідності поточної – характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Збільшення; критичне значення Кл.п.=1; при <1 підприємство має неліквідний баланс. Якщо Кл.п.=1 - 0,5 підприємство своєчасно ліквідує борги.
Таблиця 2.10
Аналіз показників ліквідності Філії ТОВ «Єврофасад»
| Показник | 2008 | 2009 | Відхилення |
| Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) | 8,88 | 28,73 | 19,85 |
| Коефіцієнт ліквідності швидкої | 4,56 | 15,19 | 10,63 |
| Коефіцієнт ліквідності абсолютної | 0,45 | 1,65 | 1,21 |
| Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості | 4,61 | 19,56 | 14,94 |
Скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Збільшення; має бути >=1; у міжнародній практиці Кл.ш. = 07, - 0,8.
Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Збільшення; має бути 0,2 -0,35.
Здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Рекомендоване значення 1,0.
Всі показники ліквідності мають позитивні зміни. Аналіз визначив, що підприємство має ліквідний баланс, визначено, що на одиницю термінових боргів припадає 4,56 у 2008 та 15,19 у 2009 році одиниць найбільш ліквідних активів. Підприємство може негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Підприємство здатне розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року.
Основні техніко-економічні показники роботи підприємства наведені в таблиці 2.11.
У результаті порівняльного аналізу за техніко-економічними показниками видно, що виручка від реалізації збільшилась до кінця 2008 року на 204,3 тис.грн. тобто на 105,47%. Фондовіддача збільшилась на 944,0 грн. Собівартість товарної продукції на кінець 2009 року складає 176 тис.грн., що на 4 тис.грн. більше ніж у 2008 році. Затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,03 коп. Фонд оплати праці збільшився на 7,2 тис.грн., відповідно на 105,0%.
Таблиця 2.11
Основні техніко-економічні показники ТОВ «Єврофасад»
| Показники | Одиниці виміру | 2008 рік | 2009 рік | Відхилення | Темпи росту, % |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Виручка від реалізації товарної продукції | тис.грн | 194 | 204,30 | 10,60 | 105,47 |
| Основні фонди | тис.грн. | 2,50 | 0,20 | -2,30 | 8,00 |
| Фондовіддача | грн. | 77,48 | 1021,50 | 944,02 | 1318,40 |
| Собівартість товарної продукції | тис.грн. | 172,00 | 176,00 | 4,00 | 102,33 |
| Затрати на 1 грн. товарної продукції | коп. | 0,89 | 0,86 | -0,03 | 97,02 |
| Чисельність працюючих | чол. | 15 | 12 | -3,00 | 80,00 |
| Фонд оплати праці | тис.грн. | 144,00 | 151,20 | 7,20 | 105,00 |
| Середньомісячна заробітна плата одного працівника | грн. | 800,00 | 1050,00 | 250,00 | 131,25 |
| Продуктивність праці одного робітника | тис.грн. | 12,91 | 17,03 | 4,11 | 131,84 |
| Операційний прибуток | тис.грн. | 26,00 | 34,00 | 8,00 | 130,77 |
| Рентабельність (балансовий прибуток / собівартість) | % | 15,12 | 19,32 | 4,20 | 127,80 |
Середньомісячна заробітна плата у 2009 році складає 1050,0, що на 250,0 грн. більше ніж у 2008 році. Продуктивність праці одного працівника збільшилась на 131,84% та складає 17,03 тис.грн. у 2009 році. Операційний прибуток збільшився на 8 тис.грн. або на 131%. Рентабельність збільшилась на 4,2%.
2.3 Аналіз складу та руху основних фондів Філії ТОВ «Єврофасад»
Формування та облік основних фондів на підприємстві ТОВ «Єврофасад» ведеться за допомогою управлінського обліку.
Початок коду ОФ відповідає групі:
34.1 Земельні ділянки будинки споруди
34.2 ІТ засоби
34.3 Устаткування, прилади інвентар
34.4 Транспорт
34.5 Меблі
34.6 Нематеріальні активи
34.7 Інші НА
34.8 МБП
Для аналізу використаємо перші чотири групи. В таблиці 2.12 наведено склад основних фондів із зазначенням дати вводу у використання. До першої групи відносяться «Офіс» та «склади», які ТОВ «Єврофасад» орендує у підприємства.
Таблиця 2.12
Земельні ділянки, будинки, споруди,
| Опис | Інвентарний номер | Код Категорії | Дата Ввода | КодКлюча Активу3 | КодКлюча Активу4 |
| Офіс | 34.1. 2.3. 3 | 1. Земельні ділянки будівлі й споруди | 30.09.08 | Будинки адміністративні | Будинки адмініст-ративні орендовані |
| Склад профіль | 34.1. 4.3. 1 | 1. Земельні ділянки будівлі й споруди | 30.05.08 | Склади | Склади орендовані |
До другої групи відносяться ІТ засоби (табл.2.13). До складу цієї групи входять комп’ютери та їх комплектуючі, телефонні апарати, операційні системи та інші.
Таблиця 2.13
ІТ засоби
| Опис | Код Категорії | Дата Ввода | КодКлюча Активу3 | КодКлюча Активу4 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| CPU AMD Duron 1600 DHD1600DLV1C 64Kb Soc | 34.2. 1.2.63.4 | 01.02.04 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Домен контролер | 34.2. 1.1. 3 | 30.11.07 | Комп'ютери | Сервери |
| Жорсткий диск HDD 120 | 34.2. 1.2.62.5 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
Продовження таблиці 2.13
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Жорсткий диск HDD 320 | 34.2. 1.2.62.6 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Жорсткий диск HDD 320 | 34.2. 1.2.62.7 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Клавіатура Logitech | 34.2. 1.2.62.2 | 31.05.05 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Клавіатура Multimedia F 21-3000-BG | 34.2. 1.2.62.3 | 03.01.06 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Комп. Athlon XP 256Kb Socket 40Gb 266Mh | 34.2. 1.2.63.3 | 01.06.03 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Комп.CPU Duron 750/KM 133/128 M/20G/FDD/ | 34.2. 1.2.63.2 | 01.03.02 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Комп.IGUANA XP Intel i 848 | 34.2. 1.2.63.8 | 31.12.05 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Комп'ютер під відеоспостереження | 34.2. 1.2.63.19 | 30.09.08 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Контролер Adaptec 1210SA SATA RAID | 34.2. 1.1. 1 | 31.08.07 | Комп'ютери | Сервери |
| Міні АТС Panasonik KX-TDA-100 | 34.2. 3.3. 6.1 | 30.11.07 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| Многофункц. устр. Samsung SCX -4216F/XEV | 34.2. 2.3. 4 | 30.04.07 | Оргтехніка | Принтери |
| Монітор 17" Samsung SM793DF | 34.2. 1.4.48.5 | 01.08.01 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор LG | 34.2. 1.4.49.1 | 31.05.05 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор LG FLATRON 1750 SQ-SN | 34.2. 1.4.49.2 | 03.01.06 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор LG Flatron L1750SQ | 34.2. 1.4.49.3 | 31.03.06 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор LG Flatron LCD L194WT (BF) black | 34.2. 1.4.49.10 | 31.12.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор LG Flatron LCD L194WT (BF) black | 34.2. 1.4.49.11 | 31.12.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 34.2. 1.4.49.4 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 34.2. 1.4.49.5 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 34.2. 1.4.49.6 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 34.2. 1.4.49.7 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 34.2. 1.4.49.8 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 34.2. 1.4.49.9 | 31.07.07 | Комп'ютери | Монітори |
| Монітор Samtron 15" | 34.2. 1.4.48.4 | 20.12.02 | Комп'ютери | Монітори |
Продовження таблиці 2.13
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Ноутбук LG P1-5224 R1 | 34.2. 1.2.59.1 | 31.10.06 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| ПК | 34.2. 1.2.63.25 | 28.02.09 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Поштовий сервер | 34.2. 1.1. 2 | 30.11.07 | Комп'ютери | Сервери |
| Принтер HP (CB366A) LaserJet P2015 | 34.2. 2.3. 5 | 29.08.08 | Оргтехніка | Принтери |
| Процес.FOXTROT(216PF) PE2140/i965G/512Mb/ | 34.2. 1.2.63.14 | 30.04.08 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процес.FOXTROT(216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 34.2. 1.2.63.15 | 18.07.08 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процес.FOXTROT(216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 34.2. 1.2.63.16 | 30.05.08 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процес.FOXTROT(216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 34.2. 1.2.63.18 | 30.05.08 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор Intel Celeron 420 1.6GHz | 34.2. 1.2.63.13 | 31.12.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор Intel Celeron D 326 | 34.2. 1.2.63.9 | 30.04.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 34.2. 1.2.63.10 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 34.2. 1.2.63.11 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 34.2. 1.2.63.12 | 31.07.07 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Процесор USB | 34.2. 1.2.63.7 | 31.05.05 | Комп'ютери | Звичайні ПК |
| Тел. факс Panasonic KX-FT72RU-B | 34.2. 3.3. 3.4 | 01.02.04 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| Телефон PANASONIC KX-TS2350UA | 34.2. 3.3. 3.3 | 30.11.04 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| Телефон PANASONIC KX-TS2350UA | 34.2. 3.3. 3.5 | 31.08.05 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| телефон Nokia 1112 | 34.2. 3.3. 3.9 | 31.10.07 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| Телефон NOKIA 6030 | 34.2. 3.3. 3.8 | 30.11.06 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
| Телефон-факс PANASONIC(FТ934) | 34.2. 3.3. 3.12 | 30.09.08 | Засоби зв'язку | Телефонні мережі й устаткування |
Устаткування, прилади, інвентар складають третю групу основних фондів та наведені в таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Устаткування, прилади, інвентар
| Опис | Код Категорії | Дата Ввода | Код Ключа Активу3 | Код Ключа Активу4 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Акваріум | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.07 | Побутове | Предмети інтер'єра |
| Бойлер Gorenje | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.10.09 | Побутове | Інша побутова техніка й прилади |
| Відеоспостереження | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.11.06 | Технологічне | Системи безпеки |
| детектор DORS 200 M1 | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 31.05.07 | Технологічне | Сервісне, інструменти й офис. інвентар |
| Диспенсер води V-760CS | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 31.10.07 | Побутове | Інша побутова техніка й прилади |
| Кондиціонер (сплит система) LG 07LH | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.11.07 | Побутове | Кондиціонери |
| Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.08 | Побутове | Кондиціонери |
| Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.08 | Побутове | Кондиціонери |
| Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.08 | Побутове | Кондиціонери |
| Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.08 | Побутове | Кондиціонери |
| Пилосос ВІКО BKS 1240 | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 01.06.06 | Побутове | Інша побутова техніка й прилади |
| Рокла | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 01.05.04 | Технологічне | Виробниче |
| Рокла | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.04 | Технологічне | Виробниче |
| СВЧ LG MS2027S | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.04.08 | Побутове | Інша побутова техніка й прилади |
| Сигналізація офіс | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 30.09.08 | Технологічне | Системи безпеки |
| лічильник банкнот Speed 60B/UV | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 28.02.07 | Технологічне | Сервісне, інструменти й офіс. інвентар |
| Уничтожитель паперів Aurora As650CM | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 31.07.07 | Технологічне | Сервісне, інструменти й офіс. інвентар |
| фотоапарат Konica KD-500Z | 3. Устаткування, прилади й інвентар | 31.05.07 | Побутове | Інша побутова техніка й прилади |
ТОВ «Єврофасад» має транспортні засоби які наведені в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Транспортні засоби
| Опис | Код Категорії | Дата Ввода | Код Ключа Активу3 | Код Ключа Активу4 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Автомобіль MAN 182-32 | 4. Транспорт | 07.02.01 | Вантажний | Автомобіль MAN 182-32 |
| Навантажувач | 4. Транспорт | 31.08.05 | Технологічний | Навантажувач |
В таблиці 2.16 наведено дані про зношування основних фондів. З таблиці видно, що 1 група має первісну вартість 60562,42 грн., залишкову – 11223,07 грн., зношування на кінець періоду – 49339,35 грн. 2 група має первісну вартість 14930,55 грн., залишкову – 3502,03грн., зношування на кінець періоду – 11428,52 грн. 3 група має первісну вартість 9861,4 грн., залишкову – 5569,47 грн., зношування на кінець періоду – 4291,93 грн. 4 група має первісну вартість 35415,29 грн., залишкову – 5431,14 грн., зношування на кінець періоду – 29984,15 грн.
Таблиця 2.16
Звіт про залишки необоротних активів 2009р
| Підрозділ / Необоротний актив / Місце зберігання / Документ | Первісна вартість на кінець періоду | Залишкова вартість на кінець періоду | Зношування на кінець періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Группа 1 | |||
| 34.1. 2.3. 3. Офис | 45461,13 | 11365,23 | 34095,9 |
| 34.1. 4.3. 1. Склад інофиль | 15101,29 | -142,16 | 15243,45 |
| Всього | 60562,42 | 11223,07 | 49339,35 |
| Группа 2 | |||
| 34.2. 1.2.63.4. CPU AMD Duron 1600 DHD1600DLV1C 64Kb Soc | 265 | | 265 |
| 34.2. 1.1. 3. Домен контролер | 1298,53 | 217,53 | 1081 |
| 34.2. 1.2.62.5. Жорсткий диск HDD 120 | 48 | | 48 |
| 34.2. 1.2.62.6. Жорсткий диск HDD 320 | 81 | | 81 |
| 34.2. 1.2.62.7. Жорсткий диск HDD 320 | 81 | | 81 |
| 34.2. 1.2.62.4. Джерело БПП ( UPS) | | | |
| 34.2. 1.2.62.2. Клавіатура Logitech | 39,22 | | 39,22 |
Продовження таблиці 2.16
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 34.2. 1.2.62.3. Клавіатура Multimedia F 21-3000-BG | 7,77 | | 7,77 |
| 34.2. 1.2.63.3. Комп. Athlon XP 256Kb Socket 40Gb 266Mh | 246 | | 246 |
| 34.2. 1.2.63.2. Комп.CPU Duron 750/KM 133/128 M/20G/FDD/ | 313,87 | | 313,87 |
| 34.2. 1.2.63.8. Комп.IGUANA XP Intel i 848 | 270,69 | | 270,69 |
| 34.2. 1.2.63.19. Комп'ютер під відеоспостереженийие | 162,11 | | 162,11 |
| 34.2. 1.1. 1. Контролер Adaptec 1210SA SATA RAID | 120 | | 120 |
| 34.2. 3.3. 6.1. Міні АТС Panasonik KX-TDA-100 | 3072,91 | 2539,41 | 533,5 |
| 34.2. 2.3. 4. Многофункц. устр. Samsung SCX -4216F/XEV | 321,08 | | 321,08 |
| 34.2. 1.4.48.5. Монітор 17" Samsung SM793DF | 140 | | 140 |
| 34.2. 1.4.49.1. Монітор LG | 280 | | 280 |
| 34.2. 1.4.49.2. Монітор LG FLATRON 1750 SQ-SN | 253,57 | | 253,57 |
| 34.2. 1.4.49.3. Монітор LG Flatron L1750SQ | 217 | | 217 |
| 34.2. 1.4.49.10. Монітор LG Flatron LCD L194WT (BF) black | 201,24 | | 201,24 |
| 34.2. 1.4.49.11. Монітор LG Flatron LCD L194WT (BF) black | 201,24 | | 201,24 |
| 34.2. 1.4.49.4. Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 213,88 | | 213,88 |
| 34.2. 1.4.49.5. Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 213,88 | | 213,88 |
| 34.2. 1.4.49.6. Монітор Samsung SyncMaster 920NW | 213,88 | | 213,88 |
| 34.2. 1.4.49.7. Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 236 | | 236 |
| 34.2. 1.4.49.8. Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 236 | | 236 |
| 34.2. 1.4.49.9. Монітор Samsung SyncMaster 940NW | 236 | | 236 |
| 34.2. 1.4.48.4. Монітор Samtron 15" | 98,56 | | 98,56 |
| 34.2. 1.2.59.1. Ноутбук LG P1-5224 R1 | 1150 | | 1150 |
| 34.2. 1.2.63.25. ПК | 67,24 | 67,24 | |
| 34.2. 1.1. 2. Поштовий зервер | 597,56 | 133,22 | 464,34 |
| 34.2. 2.3. 5. Принтер HP (CB366A) LaserJet P2015 | 452,59 | 57,99 | 394,6 |
| 34.2. 1.2.63.14. Процес.FOXTROT (216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 325 | | 325 |
| 34.2. 1.2.63.15. Процес.FOXTROT (216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 325 | | 325 |
Продовження таблиці 2.16
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 34.2. 1.2.63.16. Процес.FOXTROT (216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 325 | | 325 |
| 34.2. 1.2.63.18. Процес.FOXTROT (216PF)PE2140/i965G/512Mb/ | 325 | 234,7 | 90,3 |
| 34.2. 1.2.63.13. Процесор Intel Celeron 420 1.6GHz | 246,11 | | 246,11 |
| 34.2. 1.2.63.9. Процесор Intel Celeron D 326 | 328,59 | | 328,59 |
| 34.2. 1.2.63.10. Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 347 | | 347 |
| 34.2. 1.2.63.11. Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 347 | | 347 |
| 34.2. 1.2.63.12. Процесор Intel Pentium Dual-Coro E2160 | 347 | | 347 |
| 34.2. 1.2.63.7. Процесор USB | 265,66 | | 265,66 |
| 34.2. 2.4. 1. Сканер hp scanjet 2400 | | | |
| 34.2. 3.3. 3.4. Тел. факс Panasonic KX-FT72RU-B | 128 | 68,16 | 59,84 |
| 34.2. 3.3. 3.11. Тел. факс Panasonic KX-FT72RU-B | | | |
| 34.2. 3.3. 3.3. Телефон PANASONIC KX-TS2350UA | 10,53 | | 10,53 |
| 34.2. 3.3. 3.5. Телефон PANASONIC KX-TS2350UA | 10 | | 10 |
| 34.2. 3.3. 3.9. телефон Nokia 1112 | 43 | | 43 |
| 34.2. 3.3. 3.8. Телефон NOKIA 6030 | 97,84 | 72,68 | 25,16 |
| 34.2. 3.3. 3.10. Телефон Panasonik KX-TCD205UA | | | |
| 34.2. 3.3. 3.12. Телефон-факс PANASONIC(FТ934)Plain Paper | 124 | 111,1 | 12,9 |
| Всього | 14930,55 | 3502,03 | 11428,52 |
| Группа 3 | |||
| 34.3. 2.3. 1. Аквариум | 372,61 | 271,72 | 100,89 |
| 34.3. 2.2. 8. Бойлер Gorenje | 280,84 | 274,16 | 6,68 |
| 34.3. 1.4. 2. Видеонаблюдение | 1470,88 | 759,06 | 711,82 |
| 34.3. 1.3. 2. детектор DORS 200 M1 | 357,46 | 207,25 | 150,21 |
| 34.3. 2.2. 4. Диспенсер води V-760CS | 166,76 | 115,28 | 51,48 |
| 34.3. 2.1. 8. Кондиціонер (сплит система) LG 07LH | 385,4 | 251,65 | 133,75 |
| 34.3. 2.1.11. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,05 | 417,25 | 109,8 |
| 34.3. 2.1.12. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,05 | 417,25 | 109,8 |
| 34.3. 2.1.13. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,05 | 417,25 | 109,8 |
| 34.3. 2.1.14. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,05 | 417,1 | 109,95 |
| 34.3. 2.1.15. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,04 | 417,09 | 109,95 |
Продовження таблиці 2.16
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 34.3. 2.1.16. Кондиціонер (сплит-система) AQ12FCN | 527,04 | 417,24 | 109,8 |
| 34.3. 2.2. 1. Пилосос ВІКО BKS 1240 | 80 | 40,1 | 39,9 |
| 34.3. 1.2. 1. Рокла | 269,15 | 81,55 | 187,6 |
| 34.3. 1.2. 2. Рокла | 270,17 | 93,14 | 177,03 |
| 34.3. 2.2. 5. СВЧ LG MS2027S | 72,73 | 55,33 | 17,4 |
| 34.3. 1.4. 3. Сигналізація офис | 2404,17 | 601,02 | 1803,15 |
| 34.3. 1.3. 1. лічильник банкнот Speed 60B/UV | 387,68 | 204,42 | 183,26 |
| 34.3. 1.3. 3. Уничтожитель паперів Aurora As650CM | 81,27 | 48,5 | 32,77 |
| 34.3. 2.2. 2. фотоапарат Konica KD-500Z | 100 | 63,11 | 36,89 |
| Всього | 9861,4 | 5569,47 | 4291,93 |
| Группа 4 | |||
| 34.4. 2.2. Автомобіль MAN 182-32 | 25069,26 | | 25069,26 |
| 34.4. 3.1. Навантажувач | 10346,03 | 5431,14 | 4914,89 |
| Всього | 35415,29 | 5431,14 | 29984,15 |
Узагальнення руху основних фондів відображається у примітках до фінансової звітності, розділ ІІ Основні засоби (табл.2.17).
Таблиця 2.17
Розділ ІІ Основні засоби
| Підрозділ / Необоротний актив / Місце зберігання/ Документ | Первісна вартість на початок періоду | Рух | Первісна вартість на кінець періоду | Залишкова вартість на кінець періоду | Зношування на кінець періоду | ||
| | прихід | витрата | знос | | | | |
| 34.1 Земельні ділянки будинки споруди | 60562,42 | 0 | 0 | 38557,71 | 60562,42 | 11223,07 | 49339,35 |
| 34.2 ІТ засоби | 14959,2 | 437,95 | 466,6 | 2011,63 | 14930,55 | 3502,03 | 11428,52 |
| 34.3 Устаткування, прилади інвентар | 10230,18 | 517,53 | 721,31 | 1961,04 | 10026,4 | 5506,36 | 4520,04 |
| 34.4 Транспорт | 23705,74 | 19725,63 | 18097,11 | 1628,52 | 25334,26 | 0 | 25334,26 |
| Всього | 109457,5 | 20681,11 | 19285,02 | 44158,9 | 110853,6 | 20231,46 | 90622,17 |
Аналізуючи майнове положення підприємства, необхідно також оцінити стан використовуваних основних засобів. Для цих цілей розраховуються такі показники: 1) коефіцієнт зносу; 2) коефіцієнт відновлення; 3) коефіцієнт вибуття.
Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у початковій вартості і розраховується по формулі:
Доповненням цього показника до 100 % (або одиниці) є коефіцієнт гідності основних засобів.
Тому що дані показники досить часто використовуються для характеристики стана основних засобів, необхідно зробити деякі зауваження. По-перше, не можна не зазначити на деяку умовність цих показників. Причина тому - залежність коефіцієнта зносу і коефіцієнта гідності від обраного методу нарахування амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відбиває фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт гідності не дає точної оцінки їхнього поточного стану. Незважаючи на всю умовність цих показників, вони мають певне аналітичне значення. Так, прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більш ніж 50 % (а отже, коефіцієнта гідності менше 50 %) є небажаним. Більш об'єктивну оцінку даного показника можна одержати, порівняв його значення по конкретному підприємству зі значенням даного показника в конкурентів або із середнім значенням коефіцієнта зносу в галузі. Коефіцієнт відновлення основних засобів. Визначає частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, що складає нові основні засоби і розраховується по формулі (1.2).
Дані для розрахунку останніх двох показників утримуються в розділі II «Основні засоби» Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5). Необхідність внесення таких даних у звітність обумовлена вимогами п. 36.3 П(С)БО 7 «Основні засоби».
Використовуємо формулу 1.2 та дані таблиць 2.17, визначаємо коефіцієнт відновлення основних засобів на підприємстві Філії ТОВ «Єврофасад».
20681,11
Kвід = —————— =0,1865 або 18,66%
110853,6
Використовуємо формулу 1.3 та дані таблиці 2.17, визначаємо коефіцієнт вибуття основних засобів на підприємстві ТОВ «Єврофасад».
19285,02
Kвиб = ————— = 0,1762 або 17,62%
109457,5
Таким чином, майно аналізованого підприємства за звітний період збільшилося на 1,396 тис. грн. (110853,6-109457,5) Стан основних засобів підприємства добре, тому що коефіцієнт зносу складає 48 %, що може говорити про те, що аналізоване підприємство на ринку виробників має певну ланку та нарощує свою потужність.
Таким чином, з аналізу видно, що підприємство використовує основні засоби. Протягом періоду спостерігається рух основних засобів.
2.4 Оцінка ефективності використання основних фондів Філії
ТОВ «Єврофасад»
Від оснащеності підприємства основними засобами й ефективного їх використання, передусім від ефективного використання основних виробничих засобів, вирішальною мірою залежить обсяг виробництва товарів і послуг та пов’язані з ним кінцеві результати діяльності підприємства.
Фондовіддача являє собою один з основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори в свою чергу впливають на неї. Причому треба мати на увазі, що показник фондовіддачі вкрай складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов’язані і супідрядні (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування у ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування тощо).
При наявному технічному рівні і структурі основних виробничих фондів збільшення випуску продукції, зниження собівартості і ріст накопичень підприємств залежать від ступеня їхнього використання.
До оцінки ефективності використання майна відносяться ряд показників.
Частка основних засобів в активах = Залишкова вартість ОЗ / Активи Частка основних засобів в активах = Ф.1, р.030 / Ф.1, р.280. Характеризує частку коштів інвестованих в основні засоби, у валюті балансу. Напрямок позитивних змін: зменшення за умов незмінних або зростаючих обсягів реалізації
Коефіцієнт зносу основних засобів = Знос ОЗ / Первісна вартість ОЗ Коефіцієнт зносу основних засобів = Ф.1, р.032 / Ф.1, 0,31. Характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів. Напрямок позитивних змін: зменшення (табл.2.18).
Таблиця 2.18
Характеристика основних засобів Філії ТОВ «Єврофасад»
| Показник | 2008 | 2009 | Темп змін (раз) | ||
| тис.грн | % | тис.грн | % | ||
| Первісна вартість основних засобів | 280,50 | | 280,50 | | 1,0 |
| Залишкова вартість основних засобів | 2,50 | | 0,20 | | 0,1 |
| Частка основних засобів в активах | | 1,98% | | 0,13% | |
| Коефіцієнт зносу основних засобів | | 0,99 | | 1,00 | |
| Коефіцієнт оновлення основних засобів | | | | 0,00 | |
З таблиці видно, що первісна вартість основних засобів не змінилась та складає 280,5 тис.грн. залишкова вартість зменшилась в наслідок зносу основних засобів у 2008 році на 0,99% у 2009 році на 1%, частка основних засобів в активах складає у 2008 році 1,98% у 2009 році 0,13%.
Всі показники використання основних фондів можуть бути об'єднані в три групи:
- показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, що відбивають рівень використання їх за часом;
- показники інтенсивного використання основних фондів, що відбивають рівень використання по потужності (продуктивності);
- показники інтегрального використання основних виробничих фондів, що враховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так і інтенсивних.
Показники першого типу характеризують роботу обладнання за часом або за кількістю (охопленням); кількість обладнання; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і обладнання. Показники другого типу пов’язані з його виробітком (випуск продукції за 1 машино-годину), тобто визначають рівень використання потужності обладнання, його продуктивність.
Вихідними даними при аналізі екстенсивного використання обладнання є баланс робочого часу роботи обладнання.
Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:
– календарний фонд часу – максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів множать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);
– режимний фонд часу – (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);
– можливий фонд – відрізняється від режимного часу перебування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;
– плановий фонд – час роботи обладнання за планом;
– фактичний фонд відпрацьованого часу за даними обліку.
Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дає змогу встановити ступінь виконання плану введення обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного – можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового – резерви часу за рахунок скорочення його витрат на ремонт.
Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники:
- – коефіцієнт використання календарного фонду часу;
- – коефіцієнт використання режимного фонду часу;
- – коефіцієнт використання планового фонду часу;
- – коефіцієнт використання можливого фонду часу.
Сукупність фондів часу дає можливість проаналізувати час роботи обладнання. Порівняння календарного і режимного фондів часу дає можливості кращого використання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і можливого – за рахунок кращого використання обладнання за рахунок скорочення витрат часу на ремонт в робочий час.
З наведених даних таблиці 2.19 можна зробити висновки, що фактично календарний фонд часу складає 114,33 % до 2007 року і 102,06 % до 2008 року. Різниця між фактичним і плановим календарним фондом часу роботи обладнання є результатом відхилення надлишкового обладнання, яке планувалось продати. Режимний час складає 101,11 % 2007 року і 100,22 % 2008 року. Різний відсоток використання календарного (105,06 %) і режимного (100,22 %) фондів часу роботи обладнання свідчить про те, що фактично кількість робочих днів були нижче передбачених планом. Можливий фонд часу склав 106,03 % до 2007 року і 102,50 % до 2008 року. В 2007 році можливий фонд часу роботи обладнання склав 5800 год., а час, який необхідний для обслуговування діяльності підприємсвта - 4000. Отже, у підприємства залишається 1800 годин невикористаного часу (5800-4000), а в 2008 році -2040 годин, в 2009 – 2130 годин.
Таблиця 2.19
Аналіз використання робочого часу, год
| Показники | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік | % виконання | |
| 1.Календарний фонд | 10258 | 11163 | 11728 | 114,33 | 105,06 |
| 2.Режимний фонд | 9000 | 9080 | 9100 | 101,11 | 100,22 |
| 3.Можливий фонд | 5800 | 6000 | 6150 | 106,03 | 102,50 |
| 4.Плановий фонд | 4000 | 3960 | 4020 | 100,50 | 101,51 |
| 5.Фактичний фонд | 4020 | 4000 | 4400 | 109,45 | 110,00 |
| 6.Коефіцієнти використання обладнання за часом 6.1. До календарного фонду 6.2. До режимного фонду 6.3. До можливого фонду 6.4 .До планового фонду | 0,392 0,446 0,693 1,005 | 0,358 0,441 0,666 1,01 | 0,375 0,484 0,715 1,095 | 95,66 108,52 103,17 108,95 | 104,75 109,75 107,36 108,42 |
Це свідчить про те, що у плані були вкладені позапланові простої. в 2007 році не використало 1780 годин можливого часу (5800-4020), в 2008 – 2000, а в 2009- 1750.
Результатом кращого використання основних фондів є, насамперед, збільшення обсягу виробництва. Показник ефективності основних фондів повинний будуватися на принципі порівняння виробничої продукції з усією сукупністю застосованих при її виробництві основних фондів. Це і буде показник випуску продукції, що припадає на 1 грн. вартості основних фондів, - фондовіддача. Для розрахунку розміру фондовіддачі Фвітд використовується формула (1.4)
Середньорічна вартість основних виробничих фондів визначається за формулою 1.5) Визначаємо середньорічну вартість основних виробничих фондів на підприємстві ТОВ «Єврофасад» (форм. 1.5)
20,68*6 19,3*3
Ф = 109,457+———— - ———— = 109,457 + 10,34 – 4,83 = 114,967
12 12
Визначаємо фондовітдачу , використовуя формулу 4.:
Фвітд = Т/Ф = 204 / 114,967 = 1,77
Ф емн = Ф/Т = 114,967/204 = 0,56
Таким чином, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного часу в 2007 році склала 3580 годин (1780+1800), в 2008 – 4040, в 2009 – 3880. Це свідчить про упущені можливості для підприємства.
Підприємству необхідно усилити контроль за раціональним використовуванням часу роботи устаткування. Доцільно застосовувати автоматизовані прилади контролю і обліку часу його роботи, що базується на використовуванні обчислювальної техніки.
Таким чином, у другому розділі магістерської роботи наведена загальна характеристика досліджуваного підприємства. Визначено організаційну структуру Філії ТОВ «Єврофасад».
Оснащеність підприємства основними фондами і ефективність їх використання роблять вплив на ефективність використовування трудових ресурсів, на розмір матеріальних витрат і зрештою на фінансовий стан підприємства. При розрахунку норм амортизації підприємство керується Положенням про облік необоротних активів, капітальних інвестицій і малоцінних швидко зношуваних предметів, затвердженого рішенням зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофасад», Протокол №35 від 16.05.2003року.
Оцінка основних фондів на підприємстві ведеться в натуральній і вартісній формах. Аналітичний облік основних засобів в Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя відображає технічну і економічну характеристики об’єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизованих відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають всі зміни, які відбулися за час експлуатації основних засобів. На підприємстві для обліку основних засобів застосовуються національні рахунки у відповідності з Планом рахунків.
Аналіз фінансового стану Філії ТОВ «Єврофасад», визначило, що у 2009 році валюта балансу складає 150,2 тис.грн., що на 118,74% більше ніж у 2008 році. Збільшення відбулось за рахунок збільшення оборотних активів. Значним впливом на збільшення оборотних активів вплинули наступні статті балансу: готова продукція на 10,4 тис.грн. або на 117,33%; дебіторська заборгованість за товари роботи, послуги на 13,7 тис.грн. або на 124,25%; грошові кошти в національній валюті на 2,4 тис.грн. або на 138,71%. Зменшення необоротних активів на 2,3 тис.грн. суттєво не вплинули на збільшення валюти балансу.
Найбільший вплив на збільшення валюти балансу має зміна власного капіталу за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 32,4 тис.грн. або на 188,52%. Кредиторська заборгованість зменшилась на 8,8 тис.грн. та складає 29,03% від попереднього року, але суттєвого впливу на структуру пасиву на вплинуло. Збільшення поточних зобов’язань на 106,67% має незначний вплив на збільшення валюти балансу.
Аналіз фінансових результатів визначив, що дохід від реалізації збільшився на 11%. Собівартість продукції збільшилась на 10,3% в наслідок збільшення витратної частини собівартості. Валовий прибуток склав 43,6 тис.грн, що на 3,4 тис.грн. меньше ніж в попередньому році. Адміністративні витрати зменшились на 37% та складає 18 тис.грн. Прибуток від операційної діяльності збільшився на 28,6% та складає 34 тис.грн.
У результаті порівняльного аналізу за техніко-економічними показниками видно, що виручка від реалізації збільшилась до кінця 2008 року на 204,3 тис.грн. тобто на 105,47%. Фондовіддача збільшилась на 944,0 грн. Собівартість товарної продукції на кінець 2009 року складає 176 тис.грн., що на 4 тис.грн. більше ніж у 2008 році. Затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,03 коп. Фонд оплати праці збільшився на 7,2 тис.грн., відповідно на 105,0%. Середньомісячна заробітна плата у 2009 році складає 1050,0, що на 250,0 грн. більше ніж у 2008 році. Продуктивність праці одного працівника збільшилась на 131,84% та складає 17,03 тис.грн. у 2009 році. Операційний прибуток збільшився на 8 тис.грн. або на 131%. Рентабельність збільшилась на 4,2%.
1 група основних фондів має первісну вартість 60562,42 грн., залишкову – 11223,07 грн., зношування на кінець періоду – 49339,35 грн. 2 група має первісну вартість 14930,55 грн., залишкову – 3502,03грн., зношування на кінець періоду – 11428,52 грн.3 група має первісну вартість 9861,4 грн., залишкову – 5569,47 грн., зношування на кінець періоду – 4291,93 грн.4 група має первісну вартість 35415,29 грн., залишкову – 5431,14 грн., зношування на кінець періоду – 29984,15 грн.
Майновий стан аналізованого підприємства за звітний період збільшилося на 1,396 тис. грн. (110853,6-109457,5) Стан основних засобів підприємства добре, тому що коефіцієнт зносу складає 48 %, що може говорити про те, що аналізоване підприємство на ринку виробників має певну ланку та нарощує свою потужність.
Аналіз використання основних фондів визначило, що первісна вартість основних засобів не змінилась та складає 280,5 тис.грн. залишкова вартість зменшилась в наслідок зносу основних засобів у 2008 році на 0,99% у 2009 році на 1%, частка основних засобів в активах складає у 2008 році 1,98% у 2009 році 0,13%.
Всі показники використання основних фондів можуть бути об'єднані в три групи: показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, що відбивають рівень використання їх за часом; показники інтенсивного використання основних фондів, що відбивають рівень використання по потужності (продуктивності); показники інтегрального використання основних виробничих фондів, що враховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так і інтенсивних.
Таким чином, загальна величина невикористаного і нераціонально використаного часу в 2007 році склала 3580 годин (1780+1800), в 2008 – 4040, в 2009 – 3880. Це свідчить про упущені можливості для підприємства.
РОЗДІЛ 3.
ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ФІЛІЇ ТОВ «ЄВРОФАСАД»
3.1 Основні напрямки поліпшення використання основних фондів підприємства та оптимізації джерел його формування
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого — від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:
1) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.
Однак треба наголосити на двох важливих обставинах.
По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими.
По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв’язане зі значними інвестиціями: проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.
Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15—20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10—15% робочого часу. Це спричиняється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи тих професій; перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомнотранспортними засобами тощо.
Для підприємств ряду галузей індустрії, і передовсім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці. Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устаткування до раціонального рівня (1,7—1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30%.
Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10—15 і більше відсотків.
Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4—6% і модернізувати 6—8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці.
До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертерного методу виплавлення сталі в чорній металургії; використання різних каталізаторів, високих температур і тиску — у хімічній промисловості; обробка металу тиском, точні методи литва - у машинобудуванні тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття й тиску під колошником домни забезпечує зростання виробництва чавуну майже на третину.
Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20—30%.
Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі строки проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження кількасот підприємств різних галузей промисловості та будівництва, середній фактичний період освоєння виробничих об’єктів становить 5—6 років. Проте технічно та економічно обґрунтовані розрахунки свідчать про, реальну можливість досягнення проектних показників виробничих об’єктів на підприємствах добувної промисловості за півтора-два роки, а обробної — за один рік і навіть швидше.
За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку.
Швидкому її запровадженню сприятимуть: реалізація програми роздержавлення та приватизації власності; широке акціонування підприємств, система їхнього оподаткування; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; більш гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів, підприємницької та зовнішньо-економічної діяльності тощо.
Для підвищення ефективності використання основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.
На заміну устаткування і створення нових технологій потрібні мільйони доларів. Своїх засобів у підприємств явно недостатньо, тому не обійтися без допомоги інвесторів. З метою підготовки умов взаємодії з інвесторами можна проводити акціонування об’єднань. Підприємства можуть розширювати зовнішньоекономічну діяльність, як найважливіша умова для отримання необхідної валюти. Можлива розробка програми реструктуризації з кінцевою метою створення системи оперативного управління витратами виробництва, що послужить підвищенню конкурентоспроможності і економічної ефективності об’єднання в цілому.
Процес вдосконалення устаткування, що проводиться без відповідного аналізу, створює складнощі для підприємства: чим складнішим є устаткування (в технологічному відношенні), тим вище вірогідність аварії. Ідеалом для підприємства є просте і міцне устаткування, яке проте, відповідатиме технічним потребам дня обумовленим конкуренцією. За умови рівного задоволення споживача більш «продуктивним» буде найпростіше устаткування. Зрозуміло такого роду оцінка ступеня «простоти» устаткування може бути здійснений тільки фахівцями.
Гнучкість - це одне з ключових понять нових технологій виробництва. Нові умови продажів вимушують підприємства часто міняти характеристики вироблюваної продукції, а також проводити обмежене число додаткової продукції. А для цього необхідно перейти від простого устаткування, що спеціалізується на одному типі виробництва, на гнучке устаткування, здатне швидко адаптуватися на випуск іншої продукції.
Гнучкість устаткування може бути визначений за допомогою різних критеріїв:
– по ступеню полівалентності устаткування - по типу устаткування можна сказати чи призначено воно для виконання однієї задачі, або ж програмується на рішення безлічі задач.
– часу переходу - полівалентність машин припускає, що можна швидко переходити на одній машині від однієї операції до іншої, і що час переходу скорочено до мінімуму.
– сегментації устаткування - замість того, щоб мати одне гнучке устаткування що проводить декілька видів продуктів, краще мати дещо виробничих ліній, відповідних кожному виду продукції; і не тільки тому що весь процес стане менш дорогим і більш надійним, але більше стане його гнучкість, тобто устаткування краще підходитиме до об’ємів партій, що замовляються по кожному товару. Крім цього, у випадку якщо відпадає необхідність виробництва якогось товару, то відповідна лінія може бути зупинений, а персонал перейде на інший процес і вигляд діяльності. І, нарешті, якщо в якийсь момент на ринку виникає попит то можна буде організувати виробництво різної продукції одночасно.
– наявність запасних частин устаткування - замість того, щоб мати одне гнучке устаткування що проводить декілька видів продуктів, краще мати дещо виробничих ліній, відповідних кожному виду продукції; і не тільки тому що весь процес стане менш дорогим і більш надійним, але більше стане його гнучкість, тобто устаткування краще підходитиме до об’ємів партій, що замовляються по кожному товару.
– ступені різносторонності персоналу - крім якості підготовки разнопрофильность персоналу складає важливий елемент гнучкості. Саме при цій умові можна замінити одну лінію на іншу, швидко пристосувати устаткування, замінити що вийшов з ладу працівника.
Пониження фондовіддачі в значній мірі відбувається під впливом таких відтворювальних чинників, як дорожчання вартості одиниці потужності, зростання кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт, випередження зростання цін на устаткування над збільшенням його продуктивності, недоліки у використовуванні діючих фондів.
Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.
На фондовіддачу впливають такі показники як: кількість відпрацьованих робочих днів в році, коефіцієнт змінної роботи устаткування, середня тривалість однієї зміни, питома вага активної частини основних виробничих засобів, питома вага діючого устаткування, випуск продукції. Тому для підвищення фондовіддачі необхідно збільшити ці показники і зниження вартості одиниці устаткування.
На завершення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого устаткування, його заміна і модернізація, скорочення цілоденних і внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використовування, упровадження заходів НТП. Невикористані резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі визначаються шляхом факторного аналізу випуску продукції і фондовіддачі.
Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають множенням його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку в звітному періоді або на фактичну величину всіх факторів, які формують її рівень:
Р↑ ВПк = Р↑ К*РВ1 = Р↑ К * Д1 * Кзм1 * Т1 *ГВ1.
Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних оргтехзаходів приводять до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожної його одиниці за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання і фактичний середньоденний виробіток одиниці у звітному періоді:
Р↑ ВПд = Км * Р↑ Д * ДВ1 = Км * Р↑ Д * Кзм1 * Т1 *ГВ1.
Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст цього коефіцієнта помножити на планову кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток (ЗВ):
Р↑ ВПКзм= Км * Дм * Р↑ Кзм * ЗВ1 = Км * Дм * Р↑ Кзм * Т1 *ГВ1.
За рахунок скорочення внутрізмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже, і випуск прдукції. Для визначення величини цього резерву слід плановий приріст середньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньогодинного виробітку обладнання і на можливу кількість машино-змін (ЗМм) (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого коефіцієнта змінності):
Р↑ ВПт= ЗМм * Р↑ Т * ГВ1 = Км * Дм * Р↑ КЗМм * Р↑ Т * ГВ1.
Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливість зростання випуску продукції шляхом модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження інноваційних заходів і т.ін. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинного виробітку треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання ФРЧм (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):
Р↑ ВПгв = ФРЧм * Р↑ ГВ = Км * Дм * КЗМм * ТМ * Р↑ ГВ.
Резерви зростання фондовіддачі визначають таким чином:
Р↑ ФВ = ФВм - ФВ 1 =
де Р↑ ФВ - резерв зростання фондовіддачі;
ФВм , ФВ 1 – відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі;
Р↑ ВП – резерв збільшення виробництва продукції;
ОЗд – додаткова сума основних засобів виробництва, необхідна для освоєння резервів збільшення виробництва продукції;
Р↓ОЗ – резерв скорочення основних засобів виробництва за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.
Резерви зростання рентабельності основних засобів визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продажів у звітному періоді:
Р↑ РОЗ = Р↑ ФВоз * Роб.1.
Нами виявлені такі резерви підвищення ефективності використання основних засобів за рахунок:
– введення в дію нового обладнання;
– підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва;
– скорочення внутрізмінних простоїв;
– підвищення середньогодинного виробітку обладнання.
В ринковій економіці аналіз є однією з важливих функцій управління. Нарівні з обліком він повинен бути побудован таким чином, щоб завдяки йому можливо було отримати не тільки констатацію фактичних результатів, але також і визначити чинники, які позитивно або негативно впливають на ефективность використання виробничих основних засобів. Так можна порекомендувати вирішувати поставлені задачі шляхом механізації і автоматизації аналітичних робіт.
Оскільки на Філії достатньо нове обладнення, то немає сенсу проводити капитальний ремонт або заміну устаткування. Але на підприємстві є вантажний автомобіль який потребує постійного ремонту. Тому Філія придбала новий вантажний автомобіль «МАН».
3.2 Розробка пропозицій поліпшення використання основних фондів на досліджуваному підприємстві
Поліпшення використання основних засобів на підприємстві Філії ТОВ «Єврофасад», можливо в наслідок прийняття відповідної норми амортизації. Так Філія придбал новий вантажний автомобіль «МАН», визначимо вибір амортизаційної політики. Згідно з МСБО 16 "Основні засоби" (п. 50), рекомендується застосовувати три методи нарахування амортизації. Для наочності наведемо таблицю порівняння методів нарахування амортизації (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Порівняння методів нарахування амортизації
| Назва методу за національними стандартами бухгалтерського обліку | Назва методу за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку |
| Прямолінійний | Прямолінійний |
| Зменшення залишкової вартості | Зменшення залишкової вартості |
| Прискорене зменшення залишкової вартості | - |
| Кумулятивний | - |
| Виробничий | Суми одиниць продукції |
| Податковий | - |
Як бачимо, український норматив дає набагато більше можливостей у виборі варіантів (методів) амортизації, ніж це передбачено в МСБО. Як же на практиці виглядають ці методи? Розгляньмо на умовному числовому прикладі згідно з названими вище методами розрахунок амортизації об'єкта основних засобів (вантажного автомобіля).
Джерелом вихідних даних є картки аналітичного обліку основних засобів.
Об'єкт основних засобів - автомобіль вантажний.
Первісна вартість (ПВ) - 12000 грн.
Залишкова вартість (ЗВ) - 10000 грн.
Амортизована вартість (АВ) - 7000 грн.
Знос (З) - 2000 грн.
Ліквідаційна вартість (ЛВ) - 3000 грн.
Загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає виробити (виконати) з використанням об'єкта амортизації, (ЗО) - 500000 т/км;
Фактичний місячний обсяг послуг (ФМОП):
1 місяць - 50000 т/км;
2 місяць - 70000 т/км;
3 місяць - 45000 т/км;
4 місяць - 35000 т/км;
5 місяць - 40000 т/км;
6 місяць - 60000 т/км.
Термін корисного використання (n) - 5 років.
Важливим моментом є визначення ліквідаційної вартості об'єкта. Чи за кожним із згаданих методів її необхідно визначати? У П(С)БО 7 прямо про це не сказано. Звернімося за додатковим роз'ясненням до тексту МСБО.
Так, відповідно до п. 48 МСБО 16 "Основні засоби", сума активу, який амортизується, визначається після віднімання його ліквідаційної вартості. У цьому ж пункті сказано, що на практиці ліквідаційна вартість активу часто не має важливого значення, внаслідок чого вона неістотна при визначенні суми, яка амортизується. Коли застосовується базовий підхід і є ймовірність, що ліквідаційна вартість буде істотною, ліквідаційна вартість оцінюється на дату придбання і після цього не збільшується у разі зміни цін. Однак коли застосовується дозволений альтернативний підхід, проводиться нова оцінка на дату будь-якої подальшої переоцінки активу. Ця оцінка базується на ліквідаційній вартості, яка переважає на дату оцінки подібних активів, що досягли кінця терміну свого корисного використання і були в експлуатації за умов, подібних до тих, за яких використовуватиметься актив.
Як бачимо, МСБО не обмежує застосування розрахунку ліквідаційної вартості залежно від методу амортизації. У нашому прикладі застосовується значення ліквідаційної вартості (ЛВ) об'єкта амортизації за 1, 2, 3, 4 методами.
Розрахунок за кожним з методів нарахування амортизації, запропонованих у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року (далі - П(С)БО 7), проведемо трьома етапами (для зрозумілості викладу):
І етап - визначення річної норми амортизації (РНА) (п. 26 П(С)БО 7).
ІІ етап - визначення річної суми амортизації (РСА) (п. 29 П(С)БО 7).
IІІ етап - визначення місячної суми амортизації (МСА) (п. 29 П(С)БО 7).
Метод 1. Прямолінійний (п. 26 П(С)БО 7). Річна сума амортизації визначається розподілом вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.
Цей метод доцільно використати для тих об'єктів амортизації, які в процесі корисного використання у виробничому циклі зношуються рівномірно.
Визначимо значення РНА:
РНА = 100% : n, (3.1)
де: n - термін корисного використання об'єкта амортизації.
Розрахунок:
РНА =100% : 5=20%.
Визначимо значення РСА:
РСА = АВ х РНА, (3.2)
де: АВ - вартість, що амортизується, розрахована за формулою:
АВ = ПВ - ЛВ2, (3.3)
де: ПВ - первісна вартість (або залишкова вартість на момент початку застосування цього методу) об'єкта, що амортизується;
ЛВ3 - ліквідаційна вартість об'єкта, що амортизується.
Розрахунок:
РСА = (10000 - 3000) х 20% = 1400.
Визначимо значення МСА:
МСА = РСА : 12. (4)
Розрахунок:
МСА = 1400 : 12 = 116,67.
Метод 2. Зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річна норма амортизації (%) обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня степеня кількості років корисного використання об'єкта з результату розподілу ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Визначимо значення РНА:
Для розрахунку такої складної формули знадобиться інженерний калькулятор.
Оскільки цей метод передбачає нарахування амортизації від первісної, а потім від залишкової вартості, яка розраховується щороку, складемо таблицю амортизаційних відрахувань за роками (табл.3.2).
Таблиця 3.2
Амортизаційні відрахування за роками
| Роки | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
| 1 | 10000 | 2100 |
| 2 | 7900 | 1659 |
| 3 | 6241 | 1310,61 |
| 4 | 4930,39 | 1035,38 |
| 5 | 3895 | 817,95 |
Усього амортизації за п'ять років: 6922,945
Складемо таблицю щомісячного нарахування амортизації у перший рік використання об'єкта амортизації (у наступні роки нарахування провадиться аналогічно виходячи з суми річних амортизаційних відрахувань) (табл.3.3).
Таблиця 3.3
Місячна сума амортизації
| Місяць | Залишкова вартість | Місячна сума амортизації |
| 1 | 2100 | 175 |
| 2 | 1925 | 175 |
| 3 | 1750 | 175 |
| 4 | 1575 | 175 |
| 5 | 1400 | 175 |
| І так далі ... | ||
| Усього нараховано амортизації за рік: 2100 | ||
Як видно з наведеної вище таблиці, місячна сума амортизації у перший рік використання становитиме 175 грн (розрахована за вищенаведеною формулою (3.4).
Аналогічно розраховуємо місячну суму амортизації по наступних роках:
2 рік - 138,25 грн;
3 рік - 109,22 грн;
4 рік - 86,28 грн;
5 рік - 68,16 грн.
Метод 3. Прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.
Визначимо значення РНА:
РНА = 2 х (100% : n). (6)
Розрахунок:
РНА = 2 х (100 : 5) = 40%.
Оскільки цей метод передбачає нарахування амортизації від первісної на дату початку нарахування амортизації, а потім від залишкової вартості, яка розраховується щороку, складемо таблицю амортизаційних відрахувань за роками. При цьому розрахунок зробимо у двох варіантах: 1) із застосуванням ліквідаційної вартості; 2) без застосування ліквідаційної вартості.
1) Таблиця, що наводиться нижче, ілюструє нарахування амортизації за умови визначення підприємством ліквідаційної вартості (ЛВ) об'єкта (табл.3.4).
Таблиця 3.4
Нарахування амортизації за умови визначення підприємством ліквідаційної вартості (ЛВ) об'єкта
| Роки | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
| 1 | 10000 | 4000 |
| 2 | 6000 | 2400 |
| 3 | 3600 | 6006 |
| 4 | 3000 | - |
| 5 | 3000 | - |
| Усього амортизації за п'ять років: 7000 | ||
2) Наведена нижче таблиця ілюструє нарахування амортизації за умови, що підприємство не визначає ліквідаційну вартість (ЛВ) об'єкта, тобто нічого не розраховує отримати внаслідок ліквідації об'єкта основних засобів (табл.3.5):
Таблиця 3.5
Нарахування амортизації за умови, що підприємство не визначає ліквідаційну вартість (ЛВ) об'єкта
| Роки | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
| 1 | 10000 | 4000 |
| 2 | 6000 | 2400 |
| 3 | 3600 | 1440 |
| 4 | 2160 | 864 |
| 5 | 1296 | 518 |
| Усього амортизації за п'ять років:98227 | ||
Складемо таблицю щомісячного нарахування амортизації в перший рік використання об'єкта амортизації (у наступні роки нарахування провадиться аналогічно виходячи з суми річних амортизаційних відрахувань) (табл.3.6).
Таблиця 3.6
Нарахування амортизації в перший рік використання об'єкта амортизації
| Місяць | Залишкова вартість | Місячна сума амортизації |
| 1 | 4000 | 333,33 |
| 2 | 3666,67 | 333,33 |
| 3 | 3333,34 | 333,33 |
| 4 | 3000,01 | 333,33 |
| 5 | 2666,68 | 333,33 |
| І так далі ... | ||
| Усього нараховано амортизації за рік: 4000 | ||
Метод 4. Кумулятивний. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.
У цьому методі в ролі річної норми амортизації виступає кумулятивний коефіцієнт, який розраховується для кожного року окремо за такою формулою:
Кк = nзал : nсум , (3.7)
де: Кк - кумулятивний коефіцієнт;
nзал - кількість років, які залишаються до кінця терміну корисного використання об'єкта амортизації;
nсум - сума кількості років корисного використання об'єкта амортизації.
Розрахунок:
а) розрахуємо nсум для нашого прикладу: 1+2+3+4+5 = 15;
б) наведемо значення Кк (річної норми амортизації РНА) за роками:
1 рік - 5/15 або 1/3; 4 рік - 2/15;
2 рік - 4/15; 5 рік - 1/15.
3 рік - 3/15 або 1/5;
Визначимо значення РСА відповідно до Кк, розрахованого в попередньому підпункті:
РСА = АВ х Кк , (3.8)
де: АВ - вартість, що амортизується.
Дані занесемо в таблицю 3.7:
Таблиця 3.7
Кумулятивний коефіцієнт
| Роки | Вартість, що амортизується8 | Річна сума амортизації |
| 1 | 7000 | 2333,33 |
| 2 | 7000 | 1866,67 |
| 3 | 7000 | 1400,00 |
| 4 | 7000 | 933,33 |
| 5 | 7000 | 466,67 |
| Усього амортизації за п'ять років: 7000,00 | ||
Визначимо значення МСА за роками з урахуванням суми РСА:
1 рік - 194,44 грн; 4 рік - 77,78 грн;
2 рік - 155,55 грн; 5 рік - 38,89 грн.
3 рік - 116,67 грн;
Метод 5. Виробничий. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
У цьому методі необхідно розрахувати виробничу ставку амортизації за формулою:
ВСА = АВ : ЗО, (3.9)
де: ВСА - виробнича ставка амортизації;
ЗО - загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виготовити (виконати) з використанням об'єкта амортизації.
Розрахунок: ВСА = 7000 грн : 500000 т/км = 0,014.
Зробимо розрахунок нарахування амортизації з урахуванням даних, наведених у розділі І за формулою:
СА = ФМОП х ВСА, (3.10)
де: ФМОП - фактичний місячний обсяг послуг;
1 місяць - 50000 х 0,014 = 700;
2 місяць - 70000 х 0,014 = 980;
3 місяць - 45000 х 0,014 = 630;
4 місяць - 35000 х 0,014 = 490;
5 місяць - 40000 х 0,014 = 560;
6 місяць - 60000 х 0,014 = 840.
Якщо об'єкт амортизації у будь-якому місяці не використовувався, амортизація не нараховується.
Метод 6. Податковий. Від убутного залишку вартості групи (об'єкта) основних фондів (табл.3.8).
Таблиця 3.8
Податковий метод нарахування амртизації
| Роки | Балансова вартість на початок року | Річна сума нарахованої амортизації | Балансова вартість на кінець року |
| 1 | 10000 | 2500 | 7500 |
| 2 | 7500 | 1875 | 5625 |
| 3 | 5625 | 1406 | 4219 |
| 4 | 4219 | 1055 | 3164 |
| 5 | 3164 | 791 | 2373 |
Примітка до таблиці. Залишкова вартість об'єкта розміром 1 грн буде досягнута на 32-му році експлуатації автомобіля.
На закінчення наведемо порівняльну таблицю, яка ілюструє результати розрахунку амортизації об'єкта основних засобів (вантажний автомобіль) за роками різними методами (табл.3.9):
Таблиця 3.9
Порівняльна характеристика розрахунку амортизації об'єкта основних засобів (вантажний автомобіль) за роками різними методами
| № з/п | Метод нарахування амортизації | Річна сума амортизаційних відрахувань | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 1 | Прямолінійний | 1400 | 1400 | 1400 | 1400 | 1400 |
| 2 | Зменшення залишкової вартості | 2100 | 1659 | 1310,61 | 1035,38 | 817,95 |
| 3 | Прискореного зменшення залишкової вартості | 4000 | 2400 | 600 | - | - |
| 4 | Кумулятивний | 2333,33 | 1866,67 | 1400,00 | 933,33 | 466,67 |
| 5 | Виробничий 10 | - | - | - | - | - |
| 6 | Податковий | 2500 | 1875 | 1406 | 1055 | 791 |
"Метод - за групою, розрахунок - за об'єктом"
Що амортизується у бухобліку: об'єкт чи група? Відповідь начебто очевидна, адже, згідно з пунктами 25 - 28 П(С)БО 7, амортизується кожний окремий об'єкт. Справді, це так. І підприємство має право застосовувати кожен із п'яти "нових" методів до кожного з облікових об'єктів. Але на практиці доцільно окремий метод амортизації застосовувати не до окремого об'єкта, а до групи однорідних об'єктів, наведених у пункті 5 П(С)БО 7 (крім земельних ділянок і продуктивних тварин, які не амортизуються).
При цьому розрахунок амортизації у будь-якому разі необхідно провести за кожним об'єктом, тобто діяти за правилом: метод - за групою, розрахунок - за об'єктом. Не виключеним є застосування одного з методів до всіх облікових груп підприємства, також як і до кожної з груп - різних методів. Як мовиться, багатство виборуѕ Як показує наш досвід, більшість бухгалтерів не в захопленні від такої свободи вибору.
У податковому обліку продовжує діяти порядок амортизації об'єктів за групами згідно зі ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
З проведених розрахунків виразно видно відмінність методів амортизації. Який із них вибрати? Відповідь залежить від того, чого хоче керівництво (власник) підприємства (табл.3.10).
Таблтця 3.10
Відмінність методів в залежності від мети амортизації при визначені доцільності методу амортизації
| № з/п | Мета амортизації | Метод |
| 1. | Якщо ви хочете списати основні засоби якнайшвидше | 3 |
| 2. | Якщо ви хочете працювати з найпростішим методом | 1 |
| 3. | Якщо ви не хочете розділяти амортизацію "бухгалтерську" і "податкову", то нараховуйте її за "старовинною" методикою від залишкової вартості згідно зі ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР. Тим більше, що П(С)БО 7 "Основні засоби" цього не забороняє і навіть дозволяє (п. 26, останній абзац). Але навіть при такому варіанті, коли позиції аналітичного обліку за основними засобами можуть збігатися, різниця все одно збережеться за рахунок понижувального коефіцієнта амортизації в податковому обліку. Цей коефіцієнт у бухгалтерському обліку амортизації не застосовується | 6 |
| 4. | Якщо ви хочете нарахувати велику суму амортизації у перші роки використання об'єкта основних засобів | 2 або 4 |
| 5. | Коли об'єкт амортизації використовується нерівномірно, в міру виробничої потреби. Це пояснюється тим, що амортизація у цьому методі нараховується пропорційно до обсягу виготовленої об'єктом продукції. Прикладом може бути амортизація технологічного обладнання сезонних виробництв (заготівельні підприємства, цукрові заводи тощо) або виробництв з неритмічним характером діяльності, що характерно для багатьох великих підприємств України. Але при цьому необхідна впевненість у тому, що моральний знос таких об'єктів не випереджатиме фізичний знос | 5 |
Бухгалтерії, звичайно, тепер доведеться заводити різні реєстри аналітичного обліку - за основними засобами у бухобліку (в розрізі окремих об'єктів за групами згідно з п. 5 П(С)БО 7) і за основними фондами - в податковому обліку (за групами основних фондів згідно зі ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").
Звичайно, вибір методу амортизації - питання дуже серйозне. Перш ніж узяти на озброєння той чи інший метод, прорахуйте наслідки його застосування, порадьтеся з фахівцями і керівництвом підприємства. Вибрані методи бажано закріпити у наказі про облікову політику. У цьому разі бухгалтер уникне багатьох прикрощів, які можуть виникнути услід за розрахунком "нової" амортизації.
Таким чином, Філія визначила, що автомобіль МАН буде амортизовуватися за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів
У 1994 році Компанія "MAN" почала випуск легких і середніх вантажівок серіїв L/LE 2000, представлених декількома моделями дизельних вантажівок потужністю 102-
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю до 10 тонн з причини економічних, географічних і інших причин сьогодні дуже популярні в Європі. А останніми роками попит на среднетоннажные вантажівки росте і в Росії, особливо в умовах світової кризи, коли йде спад виробництва і товарообігу, і важку вантажівку використовувати для перевезень стає просто не рентабельно. На ринку вантажних автомобілів малої і середньої вантажопідйомності осібно стоять вантажівки MAN серії LE, оскільки гідних конкурентів, за винятком хіба що Мерседес Атего, на російському ринку у них просто немає (китайські одноразові вантажівки, не розглядаються як клас).
На український ринок вантажівки MAN LE найактивніше стали поступати після 2000 року, коли наша економіка небагато заворушилася і збільшилася ділова активність в країні. Інтенсивно стали рости комерційні структури, всілякі мережі магазинів, оптові і дрібнооптові бази, що особливо потребують вантажівок такого класу з різними варіантами кузовів. До того ж у наш час, будь-який магазин, що хоч трохи шанує себе, надає послуги з доставки, будь то магазин побутової техніки і електроніки, меблевий магазин, або магазин будматеріалів. Ось тут якраз для вантажних автомобілів MAN серії LE велике поле діяльності. Для дрібних будівельних фірм тих, що спеціалізуються на малоповерховому будівництві, ремонтних роботах це теж хороший помічник. Привезти на об'єкт десяток мішків цементу і при необхідності зачепити причіп для доставки 10-15 тонн цеглини - вантажівка MAN LE знову дуже до речі. У зв'язку з цим інтерес до цієї серії росте все сильніше.
Що ж з себе представляють вантажівки MAN серії LE, представлені на російському ринку уживаних вантажівок в наші дні? Чому вони такі популярні і для кого призначені? Це двохмостові дизельні вантажівки з 4-6 циліндровими двигунами потужністю 140-
На питанні про вантажопідйомність варто трохи затриматися. З причини податкових і деяких інших нюансах в Німеччині мановцы не зовсім вірно відображують вантажопідйомність в технічних характеристиках своїх машин, занижуючи її значення і рятуючи тим самим споживача від зайвих податкових витрат. Загальноприйняте визначення вантажопідйомності вантажівок MAN можна визначити по індексу моделі. Візьмемо для прикладу MAN LE 8.180. В цьому випадку перша цифра 8 означає повну масу з вантажем 8 тонн; вантажопідйомність - це зразково половина від цієї цифри, тобто 4 тонни. Наступні після точки цифри вказують потужність двигуна в л.с. тобто
Усі вантажні автомобілі MAN серії LE виконані в низькорамному варіанті, більшість на пневмоподвеске задньої осі або на ресорах з використанням шин R17.5 - R19.5, що істотно полегшує вантаження-розвантаження (висота кузова не перевищує одного метра). Усі вантажівки мають дискові гальма, шестиступінчасті коробки передач (іноді з дільником), втім як і більшість їх інших європейських однокласників. У вигляді опції на багатьох вантажівках MAN встановлений фаркоп, отже, ці вантажівки можна використовувати у складі автопоїзда, а це вже говорить про те, що в експлуатації вантажівки-одинака є великий запас потужності двигуна і трансмісії.
Цікавий факт: при купівлі вантажівки MAN серії LE покупець може вибрати практично будь-який момент головної передачі, що крутить, найбільш прийнятний до умов експлуатації вантажівки і, тим самим, розширити діапазон максимальної швидкості від 80 до
На окрему розмову заслуговує кабіна. Усі кабіни вантажних автомобілів MAN серії LE випускалися на заводі в австрійському місті Штейр і не мають ніяких польських "домішок", як в пізніших моделях, коли полякам довіряли виробництво деяких пластикових елементів обробки. Це, мабуть, найвдаліші кабіни серед усієї гамми європейських легких вантажівок. Маны серії LE мають кабіни декількох варіантів.
Автопоїзд на базі вантажівки MAN серії LE
Тентованный MAN LE 12.220 з верхньою спалкой
MAN LE 8.220 з шторним тентом
1) Кабіна денна, низька, без спального місця, в двух- і тримісному варіанті, рекомендована для міських розвізних вантажівок, виготовлена в найпростішій комплектації, але від цього не менш комфортна. Вона оснащена однією підніжкою, що спрощує вхід-вихід водія і пасажира (це дуже зручно при роботі в місті, коли, наприклад, при тій, що розвозить товару від точки до точки постійно доводиться стрибати туди сюди). Ідеальний варіант для роботи в місті як вантажівка тієї, що розвозить або служби доставки.
2) Кабіна низька з одним спальним місцем, можна сказати, універсальна. Непогано зарекомендувала себе для роботи по місту, області і далеких перевезень.
3) Кабіна висока з двома спальними місцями. Це справжня далекобійна кабіна, де екіпаж з двох чоловік упродовж довгого часу може почувати себе досить комфортно.
Усі ці типи кабін об'єднує одне - відмінна ергономіка і хороша інформативність приладової панелі. Мінімум надмірностей, абсолютно ніяких зайвих приладів, кнопок і перемикачів. Під рукою у водія знаходиться тільки усе найнеобхідніше. Зовні інтер'єр вантажівки MAN серії LE може здатися спартанським в порівнянні з іншими вантажівками такого класу, наприклад, з тим же Mercedes Atego. Проте зручність і практичність кабін вантажівок MAN відмічають усі, хто має досвід експлуатації цих машин.
Денна кабіна вантажівок MAN серії LE
Денна 3-х місцева кабіна
Спальна кабіна вантажівок MAN серії LE
Якщо вже заговорили про зручність роботи водія, то варто згадати комплектацію додаткового устаткування вантажівок MAN серії LE, які приходять в Україну з Німеччини. Помітимо, що практично усі вантажівки цієї серії йдуть вже досить "упакованими" і абсолютно "голих" не зустрічається. Почнемо з того, що, як правило, практично в кожній вантажівці встановлений кондиціонер, що буде зовсім не зайвим, особливо в середній смузі України і південних регіонах. Також зазвичай (у різних варіаціях) в комплектацію входять: круїз контроль, магнітола, переговорний пристрій, підігрівання сидінь, підігрівання дзеркал, електропривод дзеркал, люк, автономний отопитель салону, бортовий комп'ютер, пневматичні сидіння водія і пасажира, электростеклоподъемники і багато інших корисних речей, здатних полегшити і зробити комфортнішою роботу водія вантажівки.
Вантажні автомобілі MAN серії LE укомплектовані різними типами кузовів, завдяки чому вони знайшли своє застосування в усіх галузях економіки. Це і звичайні тентованные вантажівки і меблеві фургони і ізотермічні фургони з холодильною установкою або без. Корисний об'єм кузова залежно від довжини бази може коливатися від 32 до 50 куб.м. Також на шасі вантажівок MAN серії LE виготовлялася різна спецтехніка для комунального і дорожнього господарства і для будівельних потреб. Але велика частина цих популярних вантажівок, звичайно ж, працює в комерційній сфері.
З причини безлічі варіантів комплектації вантажних автомобілів MAN LE (двигуни, рами, кузови, кабіни), діапазон застосування цих вантажівок надзвичайно широкий. Враховуючи територіальні особливості нашої країни MAN серії LE в основному використовується у сфері міських і регіональних перевезень з періодичним використанням на далеких відстанях, хоча серед них багатьох і справжніх далекобійників. Найчастіше, це вантажний MAN LE 12-15 серій, в комплектацію якого входить кабіна з одним або двома спальними місцями і при необхідності транспортуючий причіп вантажопідйомністю до 10 тонн (ось вам і майже двадцатитонник із загальним об'ємом до 110 кубів).
Автокран на базі вантажівки MAN серії LE. Але, передусім, MAN LE - це чудові розвізні вантажівки. Наприклад, вантажний автомобіль MAN LE 8.180 з колісною базою
Рис.3.1 Придбаний автомобіль MAN LE 8.180
Важливим чинником при загальній оцінці економічності вантажного автомобіля є вартість його обслуговування. І в цьому питанні MAN як завжди на висоті! Усім відомо, що вантажні автомобілі MAN є найнадійнішими і головне невибагливими в експлуатації. І серія LE не виключення, ці вантажівки як ніякі інші пристосовані для роботи у важких міських умовах. За умови своєчасного обслуговування вони показують дуже добрі результати по пробігу від ремонту до ремонту. А враховуючи те що вантажівки MAN менш вередливі до використовуваних в обслуговуванні витратних матеріалів і ГСМ, це їх вигідно відрізняє від аналогічних автомобілів інших виробників і зокрема від Mercedes Atego, який вимагає до себе більш підвищеної уваги з боку власника. Додайте до цього розвиненішу сервісну мережу MAN, а також його простоту конструкції, яка дозволяє ремонтувати вантажівки MAN практично в будь-якій майстерні самого занепалого автогосподарства, можна сказати на коліні.
Мінімум електроніки використовуваної у вантажівках MAN серії LE тільки там де це дійсно необхідно знову ж таки сприяє їх надійності на відміну від "високотехнологічних" аналогів в умовах російської експлуатації додає вантажним автомобілям MAN серії LE ще один істотний плюс.
У зв'язку з усім цим хочеться сказати, що при експлуатації вантажівок MAN серії LE не виникає ніяких умовностей і єдине що можна порадити - це вчасно виробляти технічне обслуговування вантажного автомобіля і все-таки без зайвої потреби не захоплюватися перевантаженням, хоча вантажівка MAN і це витримає. Але при використанні вантажівки на ресорній підвісці, при частому і великому перевантаженні, самі розумієте - є перспектива зайнятися заміною ресорних листів. А в іншому MAN не підведе.
Порівняння лізингу з іншими способами придбання майна, такими як кредитування або пряма купівля, також показує безперечну вигоду першого способу фінансування. Це підтверджується зіставленням потоків витрат, що виникають при кожному з трьох вищеперелічених варіантів, приведених до справжньої тимчасової вартості.
Так, при купівлі майна за рахунок власних засобів як джерело фінансування використовується чистий прибуток. Це означає, що після сплати податку на прибуток по ставці 24% розмір очищеного прибутку повинен складати не менше ціни автомобіля, що придбавався. Вартість купленого устаткування повертається підприємству шляхом віднесення на собівартість амортизаційних відрахувань. Податок на майно також зменшує базу оподаткування по податку на прибуток.
У разі придбання автомобіля в лізинг, лизингодатель, на балансі у якого знаходиться майно, має право застосовувати прискорену амортизацію з коефіцієнтом не більше 3, списання відбувається швидшими темпами і, відповідно, в більшому об'ємі, чим у разі прямої купівлі майна або придбання його в кредит. Крім того, до складу лізингових платежів входить і податок на майно, сплачуваний лизинодателем, і відсотки, що сплачуються лізинговою компанією за використання кредитних коштів.
При використанні кредитного фінансування, віднесення на собівартість амортизаційних відрахувань виробляється виходячи із стандартного терміну корисного використання.
Так, при придбанні автомобіля MAN LE 8.180 за ціною USD 72 000 (включаючи ПДВ), витрати підприємства виглядатимуть таким чином (табл.3.11).
Таблиця 3.11
Витрати підприємства при придбанні автомобіля
MAN LE 8.180 у фінансовий лізинг
| Параметри | Лізинг | Кредит (18%) | Власні засоби |
| Сума (USD), що спочатку вноситься | 21 600 (30%) | 21 600 (30%) | 72 000 (100%) |
| Щомісячні виплати (USD) | 2 784 | 2 516 | - |
| Термін корисного використання (міс.) | 24 | 36 | 36 |
| Термін розрахунку по угоді (міс.) | 24 | 24 | - |
| Економія по податку на прибуток (USD) | 17 683 | 12 381 | 9 984 |
| Економія по податку на прибуток (% до первинної вартості) | 25% | 17% | 14% |
| Реальні витрати (USD) | 55 997 | 59 207 | 51 616 |
| Реальні дисконтовані витрати (USD) | 50 308 | 51 692 | 53 799 |
| Реальна економія лізингу по порівнянню c іншими способами (USD) | | - 1 384 | - 3 491 |
Таким чином, придбання автомобіля МАН у фінансовий лізинг для підприємства доцільно.
Таким чином, у третьому розділі магістерській роботі визначені основні напрямки удосконалення основних фондів на діючому підприємстві Філії ТОВ «Єврофасад», визначено, що устаткування не потребує поліпшення оскільки воно - нове, але Філії необхідно придбати нових вантажний автомобіль.
Проведена порівняльна оцінка методів амортизації. Філія визначила, що автомобіль МАН буде амортизовуватися за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.
У заключній частині наведена характеристика видів автомобіля МАН та прийняте рішення про придбання автомобиля MAN LE 8.180 за ціною USD 72 000 у фінансовий лізинг. Проведено розрахунок економічної ефективності фінансового лізингу, визначено, що підприємство має економію у 3 491 USD.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Основнí фóнди — матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Ефективність використання основних засобів характеризують показники фондовіддачі та фондоємності. Фондовіддача виражає об’єм продукції в розрахунку на одиницю основних фондів.
Процес амортизації – це спосіб відшкодування капіталу, витраченого на створення і придбання з амортизованих активів, що переносять свою вартість на готовий продукт вроздріб, залежно від періоду морального та фізичного зносу
Більш повне використання основних фондів призводить також до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, а отже, до кращого використання прибутку підприємства (збільшенню частки відрахувань від прибутку у фонд споживання, напрямкові більшої частини фонду нагромадження на механізацію й автоматизацію технологічних процесів і т.п.).
Поліпшення використання основних фондів означає також прискорення їхньої оборотності, що значною мірою сприяє рішенню проблеми скорочення розриву в строках фізичного і морального зносу, прискорення темпів відновлення основних фондів.
Нарешті, ефективне використання основних фондів тісно пов'язано і з іншою ключовою задачею сучасного періоду економічної реформи - підвищенням якості продукції, що випускається, тому що в умовах ринковій конкуренції швидше реалізується і користується попитом високоякісна продукція.
Успішне функціонування основних фондів залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні й інтенсивні фактори поліпшення їхнього використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів припускає, що, з одного боку, буде збільшений час роботи діючого устаткування в календарний період, а з іншого боку - підвищена питома вага діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.
В магістерській роботі наведена загальна характеристика досліджуваного підприємства. Визначено організаційну структуру Філії ТОВ «Єврофасад».
Оцінка основних фондів на підприємстві ведеться в натуральній і вартісній формах. Аналітичний облік основних засобів в Філії ТОВ «Єврофасад» у м. Запоріжжя відображає технічну і економічну характеристики об’єкта, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінку (індексацію), а також норму амортизованих відрахувань (норму зносу). В аналітичному обліку відображають всі зміни, які відбулися за час експлуатації основних засобів. На підприємстві для обліку основних засобів застосовуються національні рахунки у відповідності з Планом рахунків.
Аналіз фінансового стану Філії ТОВ «Єврофасад», визначило, що у 2009 році валюта балансу складає 150,2 тис.грн., що на 118,74% більше ніж у 2008 році. Збільшення відбулось за рахунок збільшення оборотних активів. Значним впливом на збільшення оборотних активів вплинули наступні статті балансу: готова продукція на 10,4 тис.грн. або на 117,33%; дебіторська заборгованість за товари роботи, послуги на 13,7 тис.грн. або на 124,25%; грошові кошти в національній валюті на 2,4 тис.грн. або на 138,71%. Зменшення необоротних активів на 2,3 тис.грн. суттєво не вплинули на збільшення валюти балансу.
Найбільший вплив на збільшення валюти балансу має зміна власного капіталу за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 32,4 тис.грн. або на 188,52%. Кредиторська заборгованість зменшилась на 8,8 тис.грн. та складає 29,03% від попереднього року, але суттєвого впливу на структуру пасиву на вплинуло. Збільшення поточних зобов’язань на 106,67% має незначний вплив на збільшення валюти балансу.
Аналіз фінансових результатів визначив, що дохід від реалізації збільшився на 11%. Собівартість продукції збільшилась на 10,3% в наслідок збільшення витратної частини собівартості. Валовий прибуток склав 43,6 тис.грн, що на 3,4 тис.грн. меньше ніж в попередньому році. Адміністративні витрати зменшились на 37% та складає 18 тис.грн. Прибуток від операційної діяльності збільшився на 28,6% та складає 34 тис.грн.
У результаті порівняльного аналізу за техніко-економічними показниками видно, що виручка від реалізації збільшилась до кінця 2008 року на 204,3 тис.грн. тобто на 105,47%. Фондовіддача збільшилась на 944,0 грн. Собівартість товарної продукції на кінець 2009 року складає 176 тис.грн., що на 4 тис.грн. більше ніж у 2008 році. Затрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,03 коп. Фонд оплати праці збільшився на 7,2 тис.грн., відповідно на 105,0%. Середньомісячна заробітна плата у 2009 році складає 1050,0, що на 250,0 грн. більше ніж у 2008 році. Продуктивність праці одного працівника збільшилась на 131,84% та складає 17,03 тис.грн. у 2009 році. Операційний прибуток збільшився на 8 тис.грн. або на 131%. Рентабельність збільшилась на 4,2%.
1 група основних фондів має первісну вартість 60562,42 грн., залишкову – 11223,07 грн., зношування на кінець періоду – 49339,35 грн. 2 група має первісну вартість 14930,55 грн., залишкову – 3502,03грн., зношування на кінець періоду – 11428,52 грн.3 група має первісну вартість 9861,4 грн., залишкову – 5569,47 грн., зношування на кінець періоду – 4291,93 грн.4 група має первісну вартість 35415,29 грн., залишкову – 5431,14 грн., зношування на кінець періоду – 29984,15 грн.
Аналіз використання основних фондів визначило, що первісна вартість основних засобів не змінилась та складає 280,5 тис.грн. залишкова вартість зменшилась в наслідок зносу основних засобів у 2008 році на 0,99% у 2009 році на 1%, частка основних засобів в активах складає у 2008 році 1,98% у 2009 році 0,13%.
В роботі визначені основні напрямки удосконалення основних фондів на діючому підприємстві Філії ТОВ «Єврофасад», визначено, що устаткування не потребує поліпшення оскільки воно - нове, але Філії необхідно придбати нових вантажний автомобіль.
Проведена порівняльна оцінка методів амортизації. Філія визначила, що автомобіль МАН буде амортизовуватися за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється.
У заключній частині наведена характеристика видів автомобіля МАН та прийняте рішення про придбання автомобиля MAN LE 8.180 за ціною USD 72 000 у фінансовий лізинг. Проведено розрахунок економічної ефективності фінансового лізингу, визначено, що підприємство має економію у 3 491 USD.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями)// ВВРУ 1999 № 28. -105с.
2. Закон України «Про оподатковування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. // Відомісті Верховної Ради (ВВР) ; №8 від 29.01.2003р. – 115с.
3. Закон України від 19.09.91 р. № 1576-ХII «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України 1991 р., №23, ст. 512. – 98с.
4. Закон України "Про господарські товариства" //ВВРУ 1991 № 49. – 95с.
5. Закон України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок із додаткової вартості» (із змінами і доповненнями) // Голос України 1999 р. 6 липня. – 6с.
6. Закон України «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» от 21.12. 2000г. №2156-ІІІ. // Верховна Рада України. – Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво – 2003. – 32с.
7. Наказ Міністерства статистики України від 15 лютого 1996 р. №51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» // Бухгалтерія №18 (433) 30 квітня 2001р. – 60с.
8. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року // Голос України 1993 р. 10 травня. – 4с.
9. Закон України «Про охорону працi» N 1344-IV вiд 27.11.2003) // Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1992, N 49, ст.668. – 75с.
10. П(с)БУ 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 № 391/3684. – 40с.
11. П(с)БУ 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 № 391/3690. – 5с.
12. П(с)БУ 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044 (із змінами і доповненнями). – 7с.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затв. наказом МФУ від 08.10.99. №237. – 4с.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затв. наказом МФУ від 31.01.2000. №20. – 3с.
15. П(с)БУ 15 «Прибуток», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.99 № 860/4153. – 10с.
16. П(с)БУ 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. № 27/4248 (із змінами і доповненнями). – 8с.
17. Постанова Правління НБУ від 05.03.2003 р. №81 про внесення змін у Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. №72. // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
18. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. №72 // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
19. Порядок упорядкування декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ГНАУ від 08.07.97. № 214. // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
20. Типове положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 р. № 168/704. // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
21. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом МФУ від 30.11.99. №291.// ВВР 1999 №12 . – 32с.
22. Інструкція про організацію роботи з наявного обертання установами банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. №69 // Бухгалтерія №18 (433) 30 квітня 2001р. – 58с.
23. Інструкція про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного урахування №КО-1 і №М-20, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27 липня 1998 р. №263 // Бухгалтерія №18 (433) 30 квітня 2001р. – 58с.
24. Лист Державної податкової адміністрації України від 06.07.2002 р. №1111/2/23-2110. «...касова дисципліна й Указ №436» // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
25. Лист НБУ від 08.11.2002 р. №11-113/1941 «...застосування штрафних санкцій до приватного підприємця за перевищення обмеження суми наявних витрат» // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
26. Лист НБУ від 30.08.2002 р. №11-113/1504 «про ведення касової книги в електронному виді» // Систематизоване аналітично-інформаційне видавництво “Ліга – Закон”. – 2004р. – 200с.
27. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану пвдприємств та організацій. Затверджено наказом Агентства з запобіганню банкрутству від 21 березня 1997 р. №37. – 70с.
28. «Анализ хозяйственной деятельности» под. ред. Стриженова В.С., М.: 1995г. – 432с.
29. “Анализ финансового состояния предприятия” А.И.Ковалёв, В.П.Привалов ,Москва 1995г. – 605с.
30. Алборов Р.А. Аудит в организациях промышленности, торговли и АПК. – М. Издательство, «Дело и сервис», 1998. – 464с.
31. Аудит. Под ред. Кузьминского - Киев, 1995. – 234с.
32. Бакунина И.М. Управление логистической системой (методологические аспекты )/ И.М.Бакунина, И.И.Кретов// Менеджмент в России и за рубежом.- 2003.- №5.- С.69-74
33. Бланк А.И. Основи финансвого менеджмента Т.2 К.: 1999г. – 470с.
34. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця./ - Житомир, ЖІТІ, 2000. – 608с.
35. Бугалтерский учет и его контрольные функции: Практ.руководство.- Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: 2000. – 692с.
36. Бычкова С.М. Доказательства, используемые при аудиторской проверке.// Бух. учет. – 1993. №7. – 60с.
37.
Вахненко Л.П. Экономический анализ К.: 1999г. – 670с.
38. Вашків П.Г.,Пастер П.І.Теорія статистики: Навчальний посібник .-К.: Либідь, 2001.-320с.
39. Власов А.В. и другие. Курс бухгалтерского учета: Учебник.-М.:Финансьі, 1974.-312с.
40. Все о бухгалтерском учете №76 от 26.08.2002 г. Спец выпуск «Себестоимость». – 64с..
41. Все о бухгалтерском учете № 113 от 03.12.2001 г. Спец выпуск «Учет в торговле». – 64с.
42. Волкова Т.С., Степанова Н.В. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ И ЗАДАНИЯ для работы по теме ТАБЛИЧНЫЙ ПРОЦЕССОР EXCEL . Москва -1995 г . – 567с.
43. Ворончик П. Т., Онищук В. М. Довідник з питань бухгалтерського обліку - ДО: “Либідь”, 1991, 366 с.
44. Ворончук П.Т., Онищук В.М. Довідник з питань бухгалтерського обліку. – К.: Україна, 1991. – 336 с.
45. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – К.: Автоінтерсервіс, 1996. – 543 с.
46. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001.: Навчальний посібник / Під. ред. М.В. Кужельного/.- 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 272с.
47. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Практичний посібник з коментарями. – К.: А.С.К., 2001. – 416с.
48. Демин И.С. Система Microsoft Excel 5.0 и ее применение в решении экономических задач (учебно-методическое пособие для студентов IV курса).
Москва -1996 г . – 450с.
49. Друри К. Введение в управленческий и бухгалтерский учет. – М.: Аудит, 2001. – 580с.
ДОДАТОК А
Баланс
На 31.12.2008
Продовження додатку А
ДОДАТОК Б
Звіт про фінансові результати
За 2008 рік
38. Вашків П.Г.,Пастер П.І.Теорія статистики: Навчальний посібник .-К.: Либідь, 2001.-320с.
39. Власов А.В. и другие. Курс бухгалтерского учета: Учебник.-М.:Финансьі, 1974.-312с.
40. Все о бухгалтерском учете №76 от 26.08.2002 г. Спец выпуск «Себестоимость». – 64с..
41. Все о бухгалтерском учете № 113 от 03.12.2001 г. Спец выпуск «Учет в торговле». – 64с.
42. Волкова Т.С., Степанова Н.В. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ И ЗАДАНИЯ для работы по теме ТАБЛИЧНЫЙ ПРОЦЕССОР EXCEL . Москва -
43. Ворончик П. Т., Онищук В. М. Довідник з питань бухгалтерського обліку - ДО: “Либідь”, 1991, 366 с.
44. Ворончук П.Т., Онищук В.М. Довідник з питань бухгалтерського обліку. – К.: Україна, 1991. – 336 с.
45. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – К.: Автоінтерсервіс, 1996. – 543 с.
46. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: 2001.: Навчальний посібник / Під. ред. М.В. Кужельного/.- 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 272с.
47. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Практичний посібник з коментарями. – К.: А.С.К., 2001. – 416с.
48. Демин И.С. Система Microsoft Excel 5.0 и ее применение в решении экономических задач (учебно-методическое пособие для студентов IV курса).
Москва -
49. Друри К. Введение в управленческий и бухгалтерский учет. – М.: Аудит, 2001. – 580с.
ДОДАТОК А
Баланс
На 31.12.2008
| Актив | код рядка | на початок звітного періоду | на кінець звітного періоду | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 1. Необоротні активи | | | | |||
| Нематеріальні активи : | | | | |||
| залишкова вартість (011-012) | 010 | | | |||
| первісна вартість * | 011 | | | |||
| знос * | 012 | | | |||
| Незавершене будівництво | 020 | | | |||
| Основні засоби : | | | | |||
| залишкова вартість (031-032) | 030 | 2,50 | 0,20 | |||
| первісна вартість * | 031 | 280,50 | 280,50 | |||
| знос * | 032 | 278,00 | 280,30 | |||
| Усього за розділом 1 | 080 | 2,50 | 0,20 | |||
| 2.Оборотні активи | | | | |||
| Запаси : | | | | |||
| виробничі запаси | 100 | | | |||
| тварини на вирощуванні та відгодівлі | 110 | | | |||
| незавершене виробництво | 120 | | | |||
| готова продукція | 130 | 60,00 | 70,40 | |||
| товари | 140 | | | |||
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | | | | |||
| чиста реалізаційна вартість | 160 | 56,50 | 70,20 | |||
| первісна вартість * | 161 | 56,50 | 70,20 | |||
| резерв сумнівних боргів | 162 | | | |||
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 | 0,70 | 0,20 | |||
| Поточні фінансові інвестиції | 220 | | | |||
| Грошові кошти та їх еквіваленти: | | | | |||
| в національній валюті | 230 | 6,20 | 8,60 | |||
| в іноземній валюті | 240 | | | |||
| Інші оборотні активи | 250 | | | |||
| Усього за розділом 2 | 260 | 123,40 | 149,40 | |||
| 3.Витрати майбутніх періодів | 270 | 0,60 | 0,60 | |||
| БАЛАНС | 280 | 126,50 | 150,20 | |||
| Пасив | код рядка | на початок звітного періоду | на кінець звітного періоду | |||
| 1.Власний капітал | | | | |||
Продовження додатку А
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Статутний капітал | 300 | 2,40 | 2,40 |
| Пайовий капітал | 310 | | |
| Додатковий капітал | 320 | 73,60 | 73,60 |
| Інший додатковий капітал | 330 | | |
| Резервний капітал | 340 | | |
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 36,60 | 69,00 |
| Неоплачений капітал | 360 | | |
| Вилучений капітал | 370 | | |
| Усього за розділом 1 | 380 | 112,60 | 145,00 |
| 2.Забезпечення наступних витрат і платежів | | | |
| Усього за розділом 2 | 430 | 0,00 | 0,00 |
| 3.Довгострокові зобов"язання | | | |
| Усього за розділом 3 | 480 | 0,00 | 0,00 |
| 4.Поточні зобов"язання | | | |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 12,40 | 3,60 |
| Поточні зобов"язання за розрахунками: | | | |
| з одержаних авансів | 540 | | |
| з бюджетом | 550 | 1,50 | 1,60 |
| Усього за розділом 4 | 620 | 13,90 | 5,20 |
| 4.Доходи майбутніх періодів | 630 | | |
| | | | |
| БАЛАНС | 640 | 126,50 | 150,20 |
ДОДАТОК Б
Звіт про фінансові результати
За 2008 рік
| Стаття | Код рядка | За звітний період | За попередній період | |
| 1.Фінансові результати | | | | |
| Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 204,30 | 193,70 | |
| ПДВ | 015 | | | |
| | 025 | | | |
| Інші вирахування з доходу | 030 | | | |
| Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг) | 035 | 204,30 | 193,70 | |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | 17,90 | 28,40 | |
| Валовий : прибуток | 050 | 186,40 | 165,30 | |
| Інші операційні доходи | 060 | 5,60 | 4,40 | |
| Адміністративні витрати | 070 | 158,30 | 143,50 | |
| Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток | 100 | 33,70 | 26,20 | |
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток | 170 | 33,70 | 26,20 | |
| Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток | 190 | 33,70 | 26,20 | |
| Чистий: прибуток | 220 | 33,70 | 26,20 |
