МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ


Реферат

з дисципліни «
Товарознавство
»

на тему: «
Класифікація і характеристика асортименту іграшок
»


Виконала:

студентка економічного

факультету

групи МР-06
Перевірив:

викл. Кузьменко І. Е.
Харків – 2009

ПЛАН
Вступ………………………………………………………………………...3

1. Характеристика іграшок. Контроль і оцінка якості…………………...4

1.1. Характеристика іграшок………………………………………………4

1.2. Контроль і оцінка якості………………………………………………9

2. Характеристика ялинкових прикрас…………………………………..12

Висновок…………………………………………………………………..15

Література…………………………………………………………………16
ВСТУП
Головним компонентом, «матеріальною основою», «життєвим нервом» гри є іграшка — річ, призначена дітям для гри. В народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка, виграшка, забавка. Без неї гра неможлива. Як найсуттєвіший компонент гри, вона відіграє важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть організаційну ролі. Як і гра, іграшка є важливим фактором психічного розвитку дитини, що забезпечує поступове здійснення нею усіх видів діяльності на більш високому рівні.

Виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності творчої діяльності дітей. Традиційні іграшки різних народів здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Під час гри дошкільник розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління.

Розумовому вихованню дітей особливо сприяють дидактичні (навчальні) іграшки. Використовуючи їх, дошкільники вчаться розпізнавати, розрізняти, називати форму, розмір, колір предметів, ознайомлюються з кількісними співвідношеннями, числом, цифрою, з просторовими поняттями.

Різноманітні іграшки (конусні башточки, кольорові мисочки, кульки, різноманітні мозаїки тощо) покликані допомагати сенсорному розвитку дитини. Розбірні іграшки, конструктори формують у дошкільників здатність до аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації. Ігри з образними іграшками розширюють й уточнюють уявлення дитини про навколишній світ, розвивають мислення, уяву, мовлення, збагачують словниковий запас. Використання технічної іграшки розвиває її конструкційні здібності, формує інтерес до техніки, створює передумови для технічної винахідливості, творчості. Використовуючи в іграх будівельний матеріал, діти ознайомлюються з об'ємними геометричними тілами, у них розвиваються уявлення про форму, розмір, напрямок, положення, протяжність тощо.
1.    
Х
АРАКТЕРИСТИКА ІГРАШОК
. К
ОНТРОЛЬ І ОЦІНКА ЯКОСТІ
.

1.1.
Характеристика іграшок
.
Іграшки класифікують за належністю до асортиментного угруповання (згідно з ДСТУ 2165-93), за виховним і віковим призначенням, матеріалами виготовлення, принципом дії або механізмом руху тощо.

Класифікація і характеристика асортименту іграшок.За належністю до асортиментного угруповання іграшки поділяються на такі групи:

1. транспортні іграшки, техніка, споруди (іграшки, що відображають різновид транспорту; космічна, будівельна, сільськогосподарська, військова техніка, моделі-копії; іграшки, що відображають будівельні системи, призначені для виконання різноманітних виробничих процесів);

2. предмети для дитячої творчості (конструктори універсальні й тематичні, збірні моделі, набори матеріалів, іграшки-саморобки, інструменти, устаткування тощо);

3. ляльки (іграшки у вигляді скульптури з шарнірними кінцівками, прообразом якої є людина чи олюднений казковий, літературний або техногенний персонаж);

4. фігурки людей та тварин (іграшки, прообразом якої є людина чи олюднений, казковий, літературний або техногенний персонаж, тварини або казкові персонажі, виготовлені у вигляді скульптури без одягу або в одязі, що являє собою, як правило, єдине ціле зі скульптурою);

5. предмети ігрового вжитку, які є прообразом предметів побуту людини, побутової техніки, предмети військового вжитку, іграшки-імітації музичних інструментів, карнавальні костюми, маски, ігрові меблі, предмети для ігор з піском і водою, предмети лялькового вжитку, іграшки для немовлят, брязкальця, підвіски для колиски тощо;

6. настільні ігри та іграшки (іграшки, що призначені для ігрової діяльності на горизонтальній поверхні, настільно-друковані, дидактичні та логічні ігри, книжки-іграшки, книжки для розфарбування, перебивні малюнки);

7. спортивні іграшки (іграшки, що призначені для фізичного розвитку дитини, для їзди, катання, гойдання, спортивні комплекси, каталки, іграшки для ігор на воді, спортивний інвентар);

8. ялинкові та новорічні прикраси (штучні ялинки, дощики, гірлянди, підставки під ялинки та різноманітні предмети для оздоблення ялинки та приміщення);

9. музичні іграшки (струпні щипкові, струпні ударні, клавішні, духові, язичкові, ударні самозвучні та перетинкові, іграшки з заданою мелодією; електронні та електромеханічні музичні іграшки);

10. оптичні іграшки (фільмоскопи, калейдоскопи, стереоскопи, кінопроектори тощо);

11. піротехнічні іграшки (хлопавки, пістони, бенгальські вогні та різні іграшки для одержання світлового та (або) шумового ефекту і використанням слабких вибухових речовин).

За виховним призначенням іграшки поділяються па 8 груп:

1
-ша група - іграшки, що сприяють розвиткові початкових рухів сприйняття. До них належать сепсорно-моторні (від латинського "хепхия", що означає, "почуття, відчуття, чуттєвий") іграшки -- різноманітні брязкальця, підвіски, кульки та інше. Ці найперші в житті дитини іграшки розвішають у неї почуття дотику, координацію рухів. До цієї груші входять і деякі дидактичні іграшки, які містять елементи навчання і дають дитині перше уявлення про форму, розмір, колір: кубики з картинками, розбірні пірамідки, роз'ємні кулі, матрьошки та ін. У них поєднуються пізнавальні функції з емоційністю і захопленістю.

2-га група — іграшки, що сприяють фізичному розвитку дітей. Іграшки цієї групи сприяють розвитку у дітей сили, спритності, влучності ударів і кидків, координації рухів, тобто зміцненню фізичної сили, а також зміцненню мускулатури, посиленню пружності тіла.

3-тя група - іграшки, які знайомлять дітей з оточуючим середовищем (образно-сюжетні іграшки). У цій групі іграшки дуже різноманітні за своїм змістом: вони знайомлять дітей з оточуючим зовнішнім світом, тваринами, природою, людьми, з предметами домашнього вжитку (посуд, одяг, меблі), транспортом, сприяють розвитку мовлення, кмітливості, розширенню кругозору дітей.

Особливе місце в іграх дітей займають ляльки. Сьогодні можна зустріти Барбі-гімнастку, Барбі-модницю, Барбі-танцюрнстку, Барбі- "нова зачіска", Барбі-всршниця, Барбі- з серцем що відкривається, в якому розташована фотографія її друга. Також можна зустріти тематичні набори Барбі й Кена "Гаванські канікули", "Квітковий сюрприз" тощо.

Серед багатьох ляльок представлені її ляльки, які знайомлять з різними національностями і професіями.

4-та група - іграшки, які знайомлять дітей з елементами науки і техніки (політехнічні іграшки). Іграшки цієї групи в захоплюючій, доступній формі знайомлять дітей з конструкцією і дією окремих машин, механізмів, різних споруд. Деякі моделі передбачають можливість перебудувати техніку (наприклад, автомобіль) та збільшити її швидкість. Більшість наборів мають не тільки деталі конструкції, а й книгу з інформацією про модель, що збирається.

5-та група - іграшки, які знайомлять дітей з процесами праці. До цієї групи відносять лопатки, граблі, відерця, лійки, совки, дерев'яні молотки, гайкові ключі, викрутки, тачки, усі вони сприяють трудовому вихованню дітей ясельного і дошкільного віку. Для дітей шкільного віку виготовляють різні будівельні набори, різні набори слюсарних і столярних інструментів, набори для випалювання і випилювання, в'язання, вишивання, склеювання і для технічної творчості, набори для виготовлення м'якої іграшки, набори кольорового паперу для вирізання, перебивні картинки, аплікації, дитячі швейні машинки, фільмоскопи.

6-та група - іграшки, які сприяють музичному і художньому розвитку дітей. Музичні іграшки - це іграшки, що відтворюють звуки музичного звукоряду або задану мелодію, яка настроюється або нспастроюсться.

Музичні іграшки допомагають дитині відтворити нескладні мелодії, розвивають в неї слух і почуття ритму, прищеплюють любов до музики, знайомлять з основами музичної грамоти. Зрозуміло, іграшки це не засіб навчання дитини музиці, а тільки іграшки-забави.

Щодо ялинкових і новорічних прикрас, то прикрашаючи ялинку за своїм смаком, керуючись своєю фантазією, діти вчаться самостійній художній творчості.

7-ма група — настільні ігри, які призначені для ігрової діяль-ності дітей на обмеженій горизонтальній поверхні. До цієї групи відносяться настільно-друковані ігри (тобто ігри з ігровим полем і (або) картками, чи іншими деталями, виготовленими поліграфічним способом), дидактичні (тобто ігри, призначені для навчання і розвитку просторової уяви, ознайомлення з оточуючими предметами, явищами тощо), логічні (тобто ігри, які призначені для логічного мислення) та ігри головоломки, які призначені для вирішення конкретних задач і кмітливості.

Ці іграшки сприяють розвитку у дітей пам'яті, витримки, винахідливості, почуття колективізму, дисциплінують дітей, розвивають у них влучність, спритність.

8-ма група - іграшки-забави. Це особлива група іграшок: вони виховують у дітей життєрадісність, почуття гумору і вміння дивуватися. Головне в таких іграшках - елемент несподіванки. Ці іграшки з механізмом руху: завідні іграшки, співаючі пташки, акробати і клоуни, що перевертаються, ляльки-неваляшки, дзиґи, набори фокусів та різноманітні аморфні маси з рисами обличчя людини (очі, ніс), яким можна надавати найрізноманітнішу форму тощо.

За віковим призначенням іграшки поділяються на три основні групи: для дітей ясельного віку до трьох років; для дітей дошкільного віку від 3 до 6 років; для дітей шкільного віку від 6-7 до 17-18 років.

1-ша група - іграшки для дітей ясельного віку (до З років). Ясельний вік дітей поділяється на такі групи: перша група раннього віку (перший рік життя дитини); друга група раннього віку (другий рік життя дитини); і перша молодша група (третій рік життя дитини).

Для дітей першого року життя іграшки є предметом першої необхідності: адже за допомогою них у дитини розвивається зір, слу сприйняття кольору, хапальні рухи. Ці іграшки, як правило, яскраво забарвлені, легкі, добре озвучені, з простою і досконалою геометричною формою. Оскільки дитина в цьому віці часто іграшки бере до рота, вони повинні бути абсолютно безпечними, гігієнічними, добре митися теплою водою.

До цієї групи відносяться брязкальця, підвіски, кубики, кульки та інші невеликі за розміром іграшки із гуми і пластичних мас (полікарбонату, поліетилену).

2
-
га група - іграшки для дітей дошкільного віку (від З до б років). Дошкільний вік прийнято років); середню групи (від 4 до 5 років) і старшу групу (вік 5 до 6-7 років).

Дітям другої молодшої групи рекомендують прості (нескладні) іграшки, які сприяють фізичному розвитку, знайомлять з оточуючим середовищем. Діти цієї групи полюбляють музичні іграшки та іграшки-забави, ляльки, лялькові меблі і посуд, іграшки для ігор у піску, триколісні велосипеди, транспортні іграшки, будівельні матеріали, найпростіші конструктори та ін.

За принципом дії або механізмом руху іграшки поділяються на:

1. механічні - це іграшки з механізмом або пристроєм (заводним, інерційним, пружинним, важільним, гумово-моторним тощо), який приводить їх у дію або створює інший ігровий момент;

2. електромеханічні - цс електротехнічні (тобто діють від джерела постійного або змінного струму) іграшки, в яких використовується мікроелектродвигун;

3. електронні - це. іграшки, до конструкції якої входять електронні складні одиниці;

4. аеродинамічні - це іграшки, принцип дії яких засновано на законах аеродинаміки;

5. гідравлічні - це іграшки, принцип дії яких засновано па використанні властивостей рідин, законів гідростатики та гідромеханіки;

6. пневматичні - це іграшки, які приводяться у дію енергією стиснутого повітря.

7. магнітні - це іграшки, принцип дії яких оснований на використанні магнітних властивостей матеріалів.
1.2.
Контроль і оцінка якості іграшок.
Відповідно до ДСТУ 2167-93 «Іграшки. Види та порядок проведення випробувань. Правила приймання» іграшки повинні бути піддані приймальним, кваліфікаційним, приймально- здавальним, сертифікаційним випробуванням та на безпеку.

Випробування (крім сертифікаційних та на безпеку) повинні здійснюватися випробувальними організаціями (ВО), атестованими на право проведення конкретного виду випробувань іграшок у порядку, встановленому Держстандартом України. Випробування на безпеку та сертифікаційні мають проводити незалежні організації акредитовані Держстандартом України ВО.

Вирішальні випробування повинні проводитися па відповід-ність вимогам технічного завдання (технічним вимогам замовника) і вимогам, які забезпечують безпеку дітей. Випробування дослідних зразків, виготовлених за технологією, близькою до серійної, слід виконувати на відповідність вимогам технічного завдання, державного стандарту України па відповідне асортиментне угруповання іграшок та проекту технічного опису зразка (ТО). Випробування слід здійснювати не менше, ніж на 2-х зразках. Результати випробувань оформляються протоколом.

Кваліфікаційні випробування зразків установчої серії або першої промислової партії є обов'язковими, якщо зразок-еталон не був затверджений на стадії дослідного зразка. Перевіряється відповідність вимогам державних стандартів України па відповідне асортиментне угруповання і проекту ТО зразка. Результати оформлюються протоколом.

Випробування слід викопувати на етапі серійного виробництва па відповідність вимогам (аналогічним кваліфікаційним випробуванням). Випробування здійснюється службою технічного контролю підприємства-виробника. Результати оформлюються в журналі в довільній формі.

Періодичні випробування здійснюють на етапі сталого серійного виробництва. Випробуванням підлягають іграшки, які пройшли приймально-здавальні випробування не рідше одного разу на рік. Результати оформлюються протоколом.

Випробування на безпеку здійснюються на етапі виробництва (при приймальних або кваліфікаційних випробуваннях) і при періодичних на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки. Результати оформлюються протоколом.

Сертифікаційні випробування здійснюються на відповідність вимогам безпеки, що встановлені чинними нормативно-технічними документами на іграшки, та, за бажанням замовника, - на відпо-відність іншим вимогам. Випробування повинні провадитися ВО за призначенням органу з сертифікації. Результати оформлюються протоколом. Іграшки підлягають обов'язковій сертифікації, яку було введено в Україні з1 липня 1994 р. Наказом Держстандарту України від 30.06.93 № 95 обов'язкова сертифікація передбачає перевірку іграшок вітчизняного виробництва та імпортних на відповідність вимогам безпеки ГОСТ 25779-90 "Игрушки. Требования безопаспости и методов контроля". Вимоги цього стандарту гармонізовані з чинним міжнародним стандартом на безпеку іграшок. Вимоги безпеки, відповідно до ГОСТ 25779-90, поділяються на вимоги до конструкції, кріпильних деталей, гострих кутів, дротів, жорстких деталей, до складних пристроїв і привідних механізмів. Стандарт також регламентує вимоги безпеки для іграшок: для дітей до 3 років, які призначені для контакту з ротом дитини і для використання в дитячому ліжечку та колисці тощо.
2.

Х
АРАКТЕРИСТИКА ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС.
Контроль якості іграшок і ялинкових прикрас в торгівлі передбачає перевірку відповідності окремих показників їх якостей; вимогам стандартів або технічним умовам, а також опломбованим зразкам-еталонам.

Під оцінкою якості іграшок і ялинкових прикрасі в торгівлі розуміють результат порівняння двох показників. Таким чином , результат оцінки - величина відносна і виражається в співвідношеннях.

Якість іграшок, їх комплектність, маркування упаковку па підприємствах торгівлі перевіряють товарознавці за якістю. Па підприємствах оптової торгівлі перевіряють 15 % кожної партії іграшок, що поступила. Відповідно до ГОСТ 2Т971-81 «Іграшки. Правила приймання» є кількість іграшок одного вигляду, оформлена документом, що засвідчує якість. Фахівці підприємстві оптової торгівлі перевіряють якість іграшок н па підприємствах. Іграшки при цьому відбирають вибірково і перевіряють па складі готової продукції або в експедиції. Порядок і терміни контрольної перевірки якості товарів фахівцями підприємств оптової торгівлі на промислових підприємствах встановлюються в особливих умовах постачання. Результат контрольної перевірки розповсюджується тільки на фактично оглянуті товари..

У роздрібній торгівлі всі поступили від промислових підприємстві або підприємств оптової торгівлі іграшки перевіряють на відповідність їх якості стандартам та технічним умовам, договорам постачання, а також Санітарним правилам по виробництву і продажу іграшок № 867-70 і Методичним вказівкам за оцінкою рівня якості гумових виробів культурно-масового призначення Міністерства хімічної промисловості. Згідно наказу міністра торгівлі «Про заходи по посиленню дії торгівлі па підвищення якості товарів народного споживання» непродовольчі товари, у тому числі і іграшки, піддаються 100%-співай перевірці за якістю в процесі приймання, підготовки до продажу і реалізації їх населенню. Крім товарознавців якість іграшок перевіряють суспільні контролери (продавці, завідуючі секціями і їх заступники) універмагу, магазина або філіалу торгової фірми (об'єднання).

Іграшки, як і всі товари для дітей, виготовляють тільки 1-м сортом (умовна міра якості). Їх не атестують по категоріях якості не привласнюють індексів.

Якість іграшок в торгівлі перевіряють, як правило, органолептичним методом відповідно до стандартів та технічними умовами, суцільним або вибірковим методом.

При вибірковому контролі іграшки відбирають у вибірку по ГОСТ 18321-73. Залежно від об'єму партії іграшок товарознавець за якістю складає план контролю: одноступінчатий нормальний або двоступінчатий нормальний (по ГОСТ 182-12-72).

Об'єм вибірки, приймальні і бракування числа (по ГОСТ24971-81 «Іграшки. Правила приймання») одноступінчатого нормального плану контролю встановлюють залежно від об'єму партії іграшок в штуках від 2 до 50 шт. включно. При цьому об'єм вибірки повинен складати від 2 до 8 шт. Приймальне число 0 не встановлюється, а число, бракування, для всіх об'ємів партії - одна іграшка.

При двоступінчатому нормальному контролі іграшок об'єм вибірки, приймальні і бракування числа також залежать від об'єму партії, що перевіряється. Так, при об'ємі партії від 51 до 90 включно об'єм першої і другої вибірки буде 8 іграшок; число першої вибірки 0, а другої-1 шт.; число, бракування, і при першій і другій вибірці - по 2 іграшки.

При об'ємі партії іграшок від 10 001 до 35 000 шт. об'єм вибірки для контролю першої і другої вибірки буде по 200 іграшок; приймальне число першої вибірки; при цьому складе 7 іграшок, а другої - 18. Число, бракування першої вибірки, складе 11 шт., а другої - 19.

Партії іграшок вважаються прийнятими за якістю в тому випадку, якщо кількість іграшок з дефектами (забракованих) менше рівно приймальному числу а бракуються тоді, коли число забракованих іграшок більше або рівне числу бракування. Другу вибірку проводять тільки в тому випадку, якщо кількість іграшок, забракованих в першій вибірці, більше приймального числа і менше за бракування. За якістю партію іграшок приймають по кількості іграшок, забракованих в двох вибірках, якщо сумарна кількість іграшок з дефектами менше або рівно приймальному числу Партія бракується, якщо сумарна кількість таких іграшок більше або рівно числу, бракування .

Іграшки - це подарунок, покликаний тільки радувати дитину. От чому вимоги до якості іграшок пред'являються високі. Якість іграшок обумовлена застосуванням високоякісних матеріалів, відповідних призначенню іграшок, добре підібраною моделлю і конструкцією, відповідних виховному призначенню іграшок, а також красивою обробкою, надійністю і безпекою в грі.
В
ИСНОВОК
Іграшка-як найсуттєвіший компонент гри, відіграє важливу освітню, розвивальну, виховну, навіть організаційну ролі. Як і гра, іграшка є важливим фактором психічного розвитку дитини, що забезпечує поступове здійснення нею усіх видів діяльності на більш високому рівні.

Іграшки класифікують за належністю до асортиментного угруповання (згідно з ДСТУ 2165-93), за виховним і віковим призначенням, матеріалами виготовлення, принципом дії або механізмом руху тощо.

Що стосується контролю якості іграшок у торгівлі, то ми можемо сказати, що якість іграшок, їх комплектність, маркування і пакування на підприємствах торгівлі перевіряють товарознавці. На підприємствах оптової торгівлі перевіряють 15% кожної партії, яка надійшла. Відповідно до ДС'ГУ 2167-93, партією вважається кількість іграшок одного виду, найменування та виконання, оформлена документом. Спеціалісти підприємств оптової торгівлі перевіряють якість іграшок і па підприємствах-виробниках. іграшки при цьому відбирають вибірково і перевіряють па складі готової продукції. Порядок і строки контрольної перевірки якості товарів спеціалістами підприємств оптової торгівлі на промислових підприємствах встановлюються в особливих умовах поставки. Результат контрольної перевірки поширюється тільки на фактично перевірені товари.

У роздрібній торгівлі всі іграшки, які надійшли від промислових підприємств чи підприємств оптової торгівлі, перевіряють на відповідність їх якості стандартам чи технічним умовам, зразкам-еталонам, договорам поставки, а також Державним санітарним правилам і нормам безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей.
Л
ІТЕРАТУРА

1. Антонович Є. А. та ін. «Декоративно-прикладне мистецтво». — Львів, 2002.

2. Жуковская Р. И. «Игра и ее педагогическое значение». — М., 1975.

3. Зворыгина Е. В. «Первые сюжетные игры малышей». — М., 2003 «Игра дошкольника»/Под ред. С. Л. Новоселовой. — М., 1999.

4. «Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста»/Сост. Л. А. Венгер, О. М. Дьяченко. — М., 2003.

5. Карпова С. Н., Лысюк Л. Г. «Игра и нравственное развитие дошкольников». — М., 1986.

6. Козлова С. А., Куликова Т. А. «Дошкольная педагогика». — М„ 2002.

7. Косаковская Е. А. «Игрушка в жизни ребенка». — М., 1980.

8. Лиштван 3. В. «Игры и занятия со строительным материалом в детском саду». — М., 1971.

9. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. «Как играть с ребенком». — М., 1990.

10. Найден О. С. «Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості». — К., 1999.

11. Нечаева В. Г., Корзакова Е. И. «Строительные игры в детском саду». — М., 2000.

12. Фіголь Д. І. «Українська народна дитяча іграшка». — К., 1956.

13. Флерина Е. А. «Игра и игрушка». — М., 2002.

14. «Художественное творчество и ребенок»/Под ред. Н. А. Ветлугиной. — М., 2002— С. 87—99.

15. Эльконин Д. Б. «Психология игры». — М., 2000.