Реферат на тему Основні теоретичні аспекти торгового права
Работа добавлена на сайт bukvasha.net: 2015-01-07Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
РЕФЕРАТ
Основні теоретичні аспекти торгового права
ЗМІСТ
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
2. Оптовий товарообіг
3. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення
Список літератури
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
Торгівля – (в широк.розумінні) весь обіг з товарами, тобто вся та діяльність, яка має на меті усунення розбіжності в просторі та в часі між виробником та споживачем.
Такій торгівлі в широкому розумінні протиставляється торгівля (у вузькому розумінні) – діяльність, спрямована на посередництво в обігу господарських благ від виробника до споживача, яка має на меті отримання прибутку.
Торгівля в широкому розумінні слова – ВИРОБНИК-ПРОДАВЕЦЬ-СПОЖИВАЧ.
Торгівля у вузькому розумінні слова:
-торгівля фабрична (продукцією власного виробництва).
-торгівля без переробки (продукцією невласного виробнийтва).
Т.ч. торгівля може виконувати різні функції як не повязані з метою отримання прибутку, так і повязані з його отриманням.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою отримання прибутку та досягнення економічних та соціальних результатів.
Торгівля з метою отримання прибутку є одним з видів підприємництва і належить до сфери надання послуг.
Господарсько-торгова діяльність – діяльність, що здійснюється суб-ми господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, а також допоміжної діяльності, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Відповідно до ГКУ господарська діяльність – діяльність субєктів господарюванн в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг, які мають цінову визначеність.
Стосовно торгівлі ГКУ допускає торгівлю субєктам підприємництва з метою отримання прибутку, торгівлю без отримання прибутку, а також торгівлю не підприємців.
Торгове право – сукупність правових норм, які регулюють майнові та немайнові відносини, що складаються в сфері товарообігу.
Протягом декількох століть в розвинених країнах заходу сформувалося 2 правові системи регулювання таких відносин.
У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині існує дуалістична система приватного права, в якій ТП склалося як відокремлене від галузі ЦП. В Англії, США була прийнята англосаксонська система права, відповідно до якої майнові та немайнові відносини регулюються не ЦП чи ТП, а окремими правовими інститутами. В цих країнах норми ТП поглинуло загальне право, при цьому в США діє Торговий кодекс. В країнах Сх.Європи майнові та немайнові відносини в сфері торгівлі регулюються ЦП та ГП.
На даний час ТП в Україні на державному рівні не упорядочено, а його норми містяться в нормативних актах різних галузей права.
2. Оптовий товарообіг
Економісти визначають оптовий товарообіг - як сукупний обсяг продажу товарів виробничими та торгівельними підприємствами, а також посередниками іншим піприємствам та юридичних осіб для подальшої реалізації населенню або для виробничого споживання.
Товарообіг – торгівельна та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до покупця, що придбає товари для особистого та іншого непідприємницького споживання.
Оптовий товарообіг – торгівельна чи інша діяльність ЮО та індивідуальних підприємців спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до роздрібних торгівельних організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбають товари для комерційних, виробничих та інших підприємницьких потреб або для забезпечення власної діяльності.
Оптовий товарообіг є частиною товарообігу вцілому. В оптовій торгівлі метою товаропостачання є створення сприятливих умов для оптових закупок роздрібною торгівлею та інш. учасниками оптового товарообігу.
При товарному русі в оптовій торгівлі виділяють такі процеси:
-оптові закупки та продаж товарів на підставі договорів куплі-продажу;
-завезення товарів на склади, холодильники та приймання на них товарів;
-створення необхідних сезонних та поточних запасів;
-підготовка товарів до продажу;
-відвантаження або централізована доставка товарів в роздрібні торгові організації та покупцям.
Товаропостачання в роздрібній торгівлі включає:
-оптову закупівлю товарів, доставку їх до торг.організацій та індивід.підприємцям;
-приймання та зберігання товарів;
-підготовку товарів до продажу, включаючи подачу їх в торг.зал на стилажі та прилавки.
Однак до закупівлі товарів роздрібні торгові організації та індив. підприємці повинні провести роботу з вивчення та прогнозування купівельного попиту, складання замовлень на товари, проаналізувати стан взаємовідносин з постачальниками та вирішити, які товари слід закуповувати у товаровиробників або у їх постачальницько-збутових організацій, а які через посередницькі організації.
В оптовій торгівлі застосовуються 2 форми товаропостачання оптових та роздрібних торгівельних організацій та інди.підприємців:
1. Транзитна – закуплені товари надходять в роздрібні торг.організації безпосередньо від постачальників-виробників з використанням прямих постачальницьких звязків. Покупцями в даному випадку можуть бути як оптові орг-ї, так і індив.підприємеці, які продають товари без їх завезення на свої склади.
2. Складська – товари надходять в роздрібні торг.організації не від виробника товарів, а через склади та бази оптових організацій.
В таких випадках продавцем товарів є оптова організація або індивід.підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптоаої організації.
Основними учасниками оптового товарообігу є :
-виробники товарів;
-оптові торгові організації та посередники;
-споживачі товарів.
До особливих учасників оптового товарообігу належать спеціальні суб’єкти – організатори оптової торгівлі та організованих ринків: товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-продажі, торги, аукціони тощо.
Самі вони не займаються торг.діяльністю, а створюють умови для здійснення закупок та продажу товарів іншими учасниками.
В умовах розвитку ринкових відносин важливе значення для виробників товарів має не тільки виробництво продукції, а й її реалізація та отримання прибутку.
Існують різні форми участі виробників в оптового товарообігу. Найбільш простою формою участі є продаж виготовленого товару оптовому посереднику.
Переваги:
-звільнення виробника від необхідності вступати в прямі відносини з споживачами, полегшення планування та фінансування виробничого процесу;
-звільнення від зберігання товарних запасів, особливо сезонних;
-отримання інфо про попит на товари;
-підтримка конкуренції на ринках;
-організація ринків нових товарів, їх реклама.
Однак так форма продажу товарів виробником має недоліки. Основний з них полягає в тому, що, продавши товар посереднику, виробник втрачає контроль над його подальшим просуванням до споживача, що може вплинути на ділову репутацію виробника та збільшує вартість товарів.
Іншою формою реалізації товарів та участю в ОТ є створення виробником власної мережі постачання та збуту. Організація такої мережі досягається шляхом залучення торгових агентів в якості штатних працівників, створення власної агентської мережі, мережі філіалів, дочірніх піприємтств.
При такій формі реаалізації продукції виробник зберігає контроль за її збутом.
Основу структури ОТ складають оптові торгові організації та спеціалзовані посередницькі організації.
Оптові торг. орг-ї створюються для продажу товарів ЮО та індив.підприємцям, які придбають їх для перепродажу.
Спеціалізовані посередн.орг-ї та індив.підприємців слід класифікувати за їх функціями.
Торгове посередництво включає широке коло послуг (пошук контрагента, підготовка угоди к-п, страхування товарів тощо).
Посередницькі торг. орг-ї або індив. підприємці-посередники не залежать ні від виробника, ні від споживача товарів. Метою їх діяльності є отримання прибутку або від різниці між цінами закупки і продажу товарів, або у вигляді винагороди за надану послугу по просуванню товарів.
Споживачі та виробники товарів можуть закупати небхідні їм товари шляхом залучення посередників оптових торгів, спеціалізованих посередн.організацій тощо.
Перевагою такої форми закупок є те, що посередники беруть на себе ф-ції пошуку або замовлення потрібних споживачу товарів.
До особливих учасників ОТ належать:
-товарні біржі - ЗУ «Про товарну біржу». Основною метою створення і діяльноті товарної біржі є організація біржової торгівлі товарами;
-оптові ярмарки - одна з форм організованих ринків з оптового продажу та закупівлі товарів. Перевагою їх організації та проведення є швидкість укладання великої кількості договорів, особисті контакти, вирішення спорів. Основна задача оптової ярмарки - посилення впливу торгівлі на формування планів виробництва товарів, розширення асортименту товарів та їх оновлення;
-торгово-промислові виставки - слід розглядати в якості організаторів ОТ, оскільки на них виставляються не тільки товари, що випускаються, а й товари, що плануються до випуску. На виставках виникають господарські звязки торг.оррганізацій з товаровиробниками;
-публічні торги - проводяться у формі аукціону або конкурсу. Загальні правила проведення визначає ЦКУ. В якоті організаторів торгів можуть виступати власники товарів або спеціалізовані організації;
-оптові та спеціалізовані ринки - організовуються у визначених місцях та за встановленими праилами оптової к-п с/г сировини та продовольчих товарів. Учаники: продавці (власники товарів або особи, що мають на товари право господарського відання); покупці (роздрібні торг.структури, приватні підприємці, які мають доступ на оптовий ринок в якості покупців); персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торгів.угод безпосередньо в торгових секціях.
Дотримання встановлених торг. правил проведення оптових торгів та ідентифікація їх учасників забезпечується адміністрацією ринку.
Час роботи оптового ринку встановлює адміністрація ринку за погодженням з органами місцевого самоврядування.
3. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення
Оперуючи поняттям «культура обслуговування» можна так визначити її елементи:
-точне дотримання встановленого режиму роботи організації;
-наявність в магазині широкого та стійкого асортименту товарів;
-застосування прогресивних методів продажу товарів;
-надання покупцям додаткових послуг;
-мін.затрати часу на обслуговування покупців;
-висока проф.кваліфікація працівників торг.залів;
-ввічливе, уважне ставлення персоналу магазину до покупців;
-повідомлення покупцям встановлених правил продажу товарів;
-охайний вигляд працівників торг.залів;
-відповідний санітарний стан магазину;
-широке використання засобів внутр. магазинного інформування покупців.
Але поняття «культура торгів» не охоплює всіх аспектів їх якості. Адже вона ширша, ніж поняття культура взагалі, тому, аналізуючи ці питання з позиції права, слід виходити з більш широкого кола проблем в якості торг.обслуговування і включати в нього:
-якість тов.прпозицій;
-розміщення та режим роботи торг.мережі;
-якість додаткових послуг, що надаються покупцям;
-культура торг.обслуговування;
-правовий захист інтересів покупців.
Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки вирішити ці проблеми простіше, оскільки ринок оперативно вирішує більшість з них, але одночасно і складніше – робота торг.орг-й та індив.підприємців безконтрольна, що впливає на залежність якості торг.обслуговування.
Рздрібна к-п опосередковуєтся частіше за все усним договором покупця і продавця. Будучи різновидом єдиного договору к-п, договір роздр.к-п має свої особливості:
-специфіка субєктного складу учасників договору;
-роздрібний продаж товарів цілком може бути не єдиним видом діяльності продавця;
-у певних випадках продавець має отримати ліцензію на торгівлю певними товарами;
-покупець - це, як правило, фізична особа;
-особливість договорів роздрібної к-п полягає в специфіці його предмету (товар придбається для власних потреб, не ПД);
-сучасна торгівля не може обмежуватися просто передачею покупцю купленого товару, вона повинна супроводжуватися певною кількістю додаткових послуг-сервісом.
Ознаки роздрібного договору к-п: оплатність, публічність, консенсуальність, є простим договором.
Особливості укладаня: часто використовується публічна оферта, демонстрація зразків, надання відомостей про товари.
Офертою також є меню орг-й громадського харчування. Акцептом оферти є згода покупця, виражена усно, рідше - письмово, а також конклюдентними діями.
Слід зазначити, що оферентом за цим договором може бути не тільки продавець, а й покупець.
Особливістю роздрібної торгівлі, спрямованої на захист прав споживачів, є те, що при здійсненні торгівлі забороняється всановлювати мін. розмір вартості замовлення.
Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри ваги та ціни, демонстрації правильного та безпечного використання.
На вимогу покупця продавець зобовязаний надати йому контрольно-вимірювальний засіб.
В торг. залі на видному та доступному місці для покупців повинна знаходитися книга скарг та пропозицій встановленого зразка.
Також має бути облаштований куточок споживача, де розміщується інфо для споживачів, координати органів із захисту прав споживачів.
Для традиційної к-п характерні переговори сторін про кількість товару, консультації покупця з продавцем з приводу властивостей товару, потім зваження, пакування та оплата товару з подальшим врученням товару та чеку покупцю.
Специфічні правила продажу товарів по методу самообслуговування.
Особливість цього методу полягає в довірі до покупця, який сам відбирає товар, якщо необхідно - за допомогою консультанта.
У продавця ж в даному випадку знижуються витрати за рахунок скорочення штату.
Товари продаються в розфасованому вигляді; окремі харчові товари можуть продаватися з прилавку; покупці забезпечуються необхідним інвентарем для відбору товару.
Однак такі магазини є організаціями підвищеної конфліктності - часті крадіжки товарів, тому покупцям рекомендується залишати свої валізи при вході до магазину в спец. приміщеннях.
Продаж товарів за зразками:
-за зразками, виставленими на вітринах магазинів, де на товарах також вказується ціна. Покупець обирає товар, оплачує, передає чек продавцю і отримує товар;
-також в магазинах можуть бути виставлені зразки товарів (меблі), після ознайомлення з якими покупець купує товар, але не сам зразок безпосередньо, а його точну копію, отримує квитанцію про оплату товару, який потім доставляється йому за вказаною адресою.
Посилочна торгівля. Сучасна посилочна торгівля, особливо в економ.розвинутих країнах досить різноманітна. Вона існує як всередині країни, так і в імжнародних відносинах; ведеться на підставі інфо, що міститься в каталогах посилочних фірм або в рекламних засобах.
Список літератури
1. Бакалінська О.О. Організаційно-правові засади захисту економічної конкуренції в Україні / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К.: КНТЕУ, 2005. — 190с
2. Безбах В.В., Масевич М.Г., Мозолин В.П., Герреро-Перес Б.А., Ковалев С.И. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению 521400 "Юриспруденция" и спец. 021100 "Юриспруденция" / В.В. Безбах (общ.ред.), В.К. Пучинский (общ.ред.). — М. : МЦФЭР, 2004. — 894с.
3. Булатецкий Ю.Е., Бугорский В.П., Василевская Л.Ю., Жучков С.В., Коваленко В.Н. Хозяйственное (предпринимательское) право: учебник для вузов, обуч. по спец. 080301 (351300) - Коммерция (торговое дело) / Федеральное агентство по образованию; Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования - Российский гос. торгово-экономический ун-т (ГОУ ВПО РГТЭУ) / Ю.Е. Булатецкий (отв.ред.), Н.А. Машкин (отв.ред.). — М.: Норма, 2007. — 737с.
4. Вилкова Нина Григорьевна. Правила толкования международных торговых терминов. Инкотермс 2000: правовое регулирование и практика применения. — М.: Статут, 2008. — 444с.
5. Доусон Лора Річі, Мальський Маркіян, Ван Дузер Ентоні, Микієвич Михайло, Чайту Рамеш. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навч. посіб. / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка; Центр торгівельної політики та права, Оттава. — 2-ге вид., доп. та перероб. — Л. : Астролябія, 2006. — 704с.
6. Звєрєва Олена Володимирівна. Правова регламентація торговельної діяльності: Навч. посіб. / Донецький ун- т економіки та права. Кафедра цивільного права та процесу. — Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 158с.
7. Зеркалов Дмитро Володимирович. Торговельне право України: довідник. — К. : Дакор, 2007. — 336c.
8. Пиляева В.В. Гражданское и торговое право зарубежных стран: учеб. пособие. — М. : Велби, 2008. — 143с.
9. Попов Анатолий Андреевич. Торговое право: учеб. пособие. — 5-е изд., перераб. и доп. — Х.: БУРУН и К, 2007. — 228c.
10. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами; Правила розничной торговли непродовольственными товарами / В. Кузнєцов (уклад.). — Х. : Фактор, 2007. — 96c.
11. Столяров И.В. Правовые основы международного бизнеса. Источники международного торгового права: учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов / Национальный технический ун-т "Харьковский политехнический ин-т". — Х.: НТУ "ХПИ", 2007. — 612с.
Основні теоретичні аспекти торгового права
ЗМІСТ
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
2. Оптовий товарообіг
3. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення
Список літератури
1. Поняття та система торгового права. Правове регулювання торгівлі
Торгівля – (в широк.розумінні) весь обіг з товарами, тобто вся та діяльність, яка має на меті усунення розбіжності в просторі та в часі між виробником та споживачем.
Такій торгівлі в широкому розумінні протиставляється торгівля (у вузькому розумінні) – діяльність, спрямована на посередництво в обігу господарських благ від виробника до споживача, яка має на меті отримання прибутку.
Торгівля в широкому розумінні слова – ВИРОБНИК-ПРОДАВЕЦЬ-СПОЖИВАЧ.
Торгівля у вузькому розумінні слова:
-торгівля фабрична (продукцією власного виробництва).
-торгівля без переробки (продукцією невласного виробнийтва).
Т.ч. торгівля може виконувати різні функції як не повязані з метою отримання прибутку, так і повязані з його отриманням.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою отримання прибутку та досягнення економічних та соціальних результатів.
Торгівля з метою отримання прибутку є одним з видів підприємництва і належить до сфери надання послуг.
Господарсько-торгова діяльність – діяльність, що здійснюється суб-ми господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, а також допоміжної діяльності, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.
Відповідно до ГКУ господарська діяльність – діяльність субєктів господарюванн в сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг, які мають цінову визначеність.
Стосовно торгівлі ГКУ допускає торгівлю субєктам підприємництва з метою отримання прибутку, торгівлю без отримання прибутку, а також торгівлю не підприємців.
Торгове право – сукупність правових норм, які регулюють майнові та немайнові відносини, що складаються в сфері товарообігу.
Протягом декількох століть в розвинених країнах заходу сформувалося 2 правові системи регулювання таких відносин.
У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині існує дуалістична система приватного права, в якій ТП склалося як відокремлене від галузі ЦП. В Англії, США була прийнята англосаксонська система права, відповідно до якої майнові та немайнові відносини регулюються не ЦП чи ТП, а окремими правовими інститутами. В цих країнах норми ТП поглинуло загальне право, при цьому в США діє Торговий кодекс. В країнах Сх.Європи майнові та немайнові відносини в сфері торгівлі регулюються ЦП та ГП.
На даний час ТП в Україні на державному рівні не упорядочено, а його норми містяться в нормативних актах різних галузей права.
2. Оптовий товарообіг
Економісти визначають оптовий товарообіг - як сукупний обсяг продажу товарів виробничими та торгівельними підприємствами, а також посередниками іншим піприємствам та юридичних осіб для подальшої реалізації населенню або для виробничого споживання.
Товарообіг – торгівельна та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до покупця, що придбає товари для особистого та іншого непідприємницького споживання.
Оптовий товарообіг – торгівельна чи інша діяльність ЮО та індивідуальних підприємців спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника до роздрібних торгівельних організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбають товари для комерційних, виробничих та інших підприємницьких потреб або для забезпечення власної діяльності.
Оптовий товарообіг є частиною товарообігу вцілому. В оптовій торгівлі метою товаропостачання є створення сприятливих умов для оптових закупок роздрібною торгівлею та інш. учасниками оптового товарообігу.
При товарному русі в оптовій торгівлі виділяють такі процеси:
-оптові закупки та продаж товарів на підставі договорів куплі-продажу;
-завезення товарів на склади, холодильники та приймання на них товарів;
-створення необхідних сезонних та поточних запасів;
-підготовка товарів до продажу;
-відвантаження або централізована доставка товарів в роздрібні торгові організації та покупцям.
Товаропостачання в роздрібній торгівлі включає:
-оптову закупівлю товарів, доставку їх до торг.організацій та індивід.підприємцям;
-приймання та зберігання товарів;
-підготовку товарів до продажу, включаючи подачу їх в торг.зал на стилажі та прилавки.
Однак до закупівлі товарів роздрібні торгові організації та індив. підприємці повинні провести роботу з вивчення та прогнозування купівельного попиту, складання замовлень на товари, проаналізувати стан взаємовідносин з постачальниками та вирішити, які товари слід закуповувати у товаровиробників або у їх постачальницько-збутових організацій, а які через посередницькі організації.
В оптовій торгівлі застосовуються 2 форми товаропостачання оптових та роздрібних торгівельних організацій та інди.підприємців:
1. Транзитна – закуплені товари надходять в роздрібні торг.організації безпосередньо від постачальників-виробників з використанням прямих постачальницьких звязків. Покупцями в даному випадку можуть бути як оптові орг-ї, так і індив.підприємеці, які продають товари без їх завезення на свої склади.
2. Складська – товари надходять в роздрібні торг.організації не від виробника товарів, а через склади та бази оптових організацій.
В таких випадках продавцем товарів є оптова організація або індивід.підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптоаої організації.
Основними учасниками оптового товарообігу є :
-виробники товарів;
-оптові торгові організації та посередники;
-споживачі товарів.
До особливих учасників оптового товарообігу належать спеціальні суб’єкти – організатори оптової торгівлі та організованих ринків: товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-продажі, торги, аукціони тощо.
Самі вони не займаються торг.діяльністю, а створюють умови для здійснення закупок та продажу товарів іншими учасниками.
В умовах розвитку ринкових відносин важливе значення для виробників товарів має не тільки виробництво продукції, а й її реалізація та отримання прибутку.
Існують різні форми участі виробників в оптового товарообігу. Найбільш простою формою участі є продаж виготовленого товару оптовому посереднику.
Переваги:
-звільнення виробника від необхідності вступати в прямі відносини з споживачами, полегшення планування та фінансування виробничого процесу;
-звільнення від зберігання товарних запасів, особливо сезонних;
-отримання інфо про попит на товари;
-підтримка конкуренції на ринках;
-організація ринків нових товарів, їх реклама.
Однак так форма продажу товарів виробником має недоліки. Основний з них полягає в тому, що, продавши товар посереднику, виробник втрачає контроль над його подальшим просуванням до споживача, що може вплинути на ділову репутацію виробника та збільшує вартість товарів.
Іншою формою реалізації товарів та участю в ОТ є створення виробником власної мережі постачання та збуту. Організація такої мережі досягається шляхом залучення торгових агентів в якості штатних працівників, створення власної агентської мережі, мережі філіалів, дочірніх піприємтств.
При такій формі реаалізації продукції виробник зберігає контроль за її збутом.
Основу структури ОТ складають оптові торгові організації та спеціалзовані посередницькі організації.
Оптові торг. орг-ї створюються для продажу товарів ЮО та індив.підприємцям, які придбають їх для перепродажу.
Спеціалізовані посередн.орг-ї та індив.підприємців слід класифікувати за їх функціями.
Торгове посередництво включає широке коло послуг (пошук контрагента, підготовка угоди к-п, страхування товарів тощо).
Посередницькі торг. орг-ї або індив. підприємці-посередники не залежать ні від виробника, ні від споживача товарів. Метою їх діяльності є отримання прибутку або від різниці між цінами закупки і продажу товарів, або у вигляді винагороди за надану послугу по просуванню товарів.
Споживачі та виробники товарів можуть закупати небхідні їм товари шляхом залучення посередників оптових торгів, спеціалізованих посередн.організацій тощо.
Перевагою такої форми закупок є те, що посередники беруть на себе ф-ції пошуку або замовлення потрібних споживачу товарів.
До особливих учасників ОТ належать:
-товарні біржі - ЗУ «Про товарну біржу». Основною метою створення і діяльноті товарної біржі є організація біржової торгівлі товарами;
-оптові ярмарки - одна з форм організованих ринків з оптового продажу та закупівлі товарів. Перевагою їх організації та проведення є швидкість укладання великої кількості договорів, особисті контакти, вирішення спорів. Основна задача оптової ярмарки - посилення впливу торгівлі на формування планів виробництва товарів, розширення асортименту товарів та їх оновлення;
-торгово-промислові виставки - слід розглядати в якості організаторів ОТ, оскільки на них виставляються не тільки товари, що випускаються, а й товари, що плануються до випуску. На виставках виникають господарські звязки торг.оррганізацій з товаровиробниками;
-публічні торги - проводяться у формі аукціону або конкурсу. Загальні правила проведення визначає ЦКУ. В якоті організаторів торгів можуть виступати власники товарів або спеціалізовані організації;
-оптові та спеціалізовані ринки - організовуються у визначених місцях та за встановленими праилами оптової к-п с/г сировини та продовольчих товарів. Учаники: продавці (власники товарів або особи, що мають на товари право господарського відання); покупці (роздрібні торг.структури, приватні підприємці, які мають доступ на оптовий ринок в якості покупців); персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торгів.угод безпосередньо в торгових секціях.
Дотримання встановлених торг. правил проведення оптових торгів та ідентифікація їх учасників забезпечується адміністрацією ринку.
Час роботи оптового ринку встановлює адміністрація ринку за погодженням з органами місцевого самоврядування.
3. Правове регулювання торгівельного обслуговування населення
Оперуючи поняттям «культура обслуговування» можна так визначити її елементи:
-точне дотримання встановленого режиму роботи організації;
-наявність в магазині широкого та стійкого асортименту товарів;
-застосування прогресивних методів продажу товарів;
-надання покупцям додаткових послуг;
-мін.затрати часу на обслуговування покупців;
-висока проф.кваліфікація працівників торг.залів;
-ввічливе, уважне ставлення персоналу магазину до покупців;
-повідомлення покупцям встановлених правил продажу товарів;
-охайний вигляд працівників торг.залів;
-відповідний санітарний стан магазину;
-широке використання засобів внутр. магазинного інформування покупців.
Але поняття «культура торгів» не охоплює всіх аспектів їх якості. Адже вона ширша, ніж поняття культура взагалі, тому, аналізуючи ці питання з позиції права, слід виходити з більш широкого кола проблем в якості торг.обслуговування і включати в нього:
-якість тов.прпозицій;
-розміщення та режим роботи торг.мережі;
-якість додаткових послуг, що надаються покупцям;
-культура торг.обслуговування;
-правовий захист інтересів покупців.
Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки вирішити ці проблеми простіше, оскільки ринок оперативно вирішує більшість з них, але одночасно і складніше – робота торг.орг-й та індив.підприємців безконтрольна, що впливає на залежність якості торг.обслуговування.
Рздрібна к-п опосередковуєтся частіше за все усним договором покупця і продавця. Будучи різновидом єдиного договору к-п, договір роздр.к-п має свої особливості:
-специфіка субєктного складу учасників договору;
-роздрібний продаж товарів цілком може бути не єдиним видом діяльності продавця;
-у певних випадках продавець має отримати ліцензію на торгівлю певними товарами;
-покупець - це, як правило, фізична особа;
-особливість договорів роздрібної к-п полягає в специфіці його предмету (товар придбається для власних потреб, не ПД);
-сучасна торгівля не може обмежуватися просто передачею покупцю купленого товару, вона повинна супроводжуватися певною кількістю додаткових послуг-сервісом.
Ознаки роздрібного договору к-п: оплатність, публічність, консенсуальність, є простим договором.
Особливості укладаня: часто використовується публічна оферта, демонстрація зразків, надання відомостей про товари.
Офертою також є меню орг-й громадського харчування. Акцептом оферти є згода покупця, виражена усно, рідше - письмово, а також конклюдентними діями.
Слід зазначити, що оферентом за цим договором може бути не тільки продавець, а й покупець.
Особливістю роздрібної торгівлі, спрямованої на захист прав споживачів, є те, що при здійсненні торгівлі забороняється всановлювати мін. розмір вартості замовлення.
Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри ваги та ціни, демонстрації правильного та безпечного використання.
На вимогу покупця продавець зобовязаний надати йому контрольно-вимірювальний засіб.
В торг. залі на видному та доступному місці для покупців повинна знаходитися книга скарг та пропозицій встановленого зразка.
Також має бути облаштований куточок споживача, де розміщується інфо для споживачів, координати органів із захисту прав споживачів.
Для традиційної к-п характерні переговори сторін про кількість товару, консультації покупця з продавцем з приводу властивостей товару, потім зваження, пакування та оплата товару з подальшим врученням товару та чеку покупцю.
Специфічні правила продажу товарів по методу самообслуговування.
Особливість цього методу полягає в довірі до покупця, який сам відбирає товар, якщо необхідно - за допомогою консультанта.
У продавця ж в даному випадку знижуються витрати за рахунок скорочення штату.
Товари продаються в розфасованому вигляді; окремі харчові товари можуть продаватися з прилавку; покупці забезпечуються необхідним інвентарем для відбору товару.
Однак такі магазини є організаціями підвищеної конфліктності - часті крадіжки товарів, тому покупцям рекомендується залишати свої валізи при вході до магазину в спец. приміщеннях.
Продаж товарів за зразками:
-за зразками, виставленими на вітринах магазинів, де на товарах також вказується ціна. Покупець обирає товар, оплачує, передає чек продавцю і отримує товар;
-також в магазинах можуть бути виставлені зразки товарів (меблі), після ознайомлення з якими покупець купує товар, але не сам зразок безпосередньо, а його точну копію, отримує квитанцію про оплату товару, який потім доставляється йому за вказаною адресою.
Посилочна торгівля. Сучасна посилочна торгівля, особливо в економ.розвинутих країнах досить різноманітна. Вона існує як всередині країни, так і в імжнародних відносинах; ведеться на підставі інфо, що міститься в каталогах посилочних фірм або в рекламних засобах.
Список літератури
1. Бакалінська О.О. Організаційно-правові засади захисту економічної конкуренції в Україні / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К.: КНТЕУ, 2005. — 190с
2. Безбах В.В., Масевич М.Г., Мозолин В.П., Герреро-Перес Б.А., Ковалев С.И. Гражданское и торговое право зарубежных стран: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению 521400 "Юриспруденция" и спец. 021100 "Юриспруденция" / В.В. Безбах (общ.ред.), В.К. Пучинский (общ.ред.). — М. : МЦФЭР, 2004. — 894с.
3. Булатецкий Ю.Е., Бугорский В.П., Василевская Л.Ю., Жучков С.В., Коваленко В.Н. Хозяйственное (предпринимательское) право: учебник для вузов, обуч. по спец. 080301 (351300) - Коммерция (торговое дело) / Федеральное агентство по образованию; Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования - Российский гос. торгово-экономический ун-т (ГОУ ВПО РГТЭУ) / Ю.Е. Булатецкий (отв.ред.), Н.А. Машкин (отв.ред.). — М.: Норма, 2007. — 737с.
4. Вилкова Нина Григорьевна. Правила толкования международных торговых терминов. Инкотермс 2000: правовое регулирование и практика применения. — М.: Статут, 2008. — 444с.
5. Доусон Лора Річі, Мальський Маркіян, Ван Дузер Ентоні, Микієвич Михайло, Чайту Рамеш. Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навч. посіб. / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка; Центр торгівельної політики та права, Оттава. — 2-ге вид., доп. та перероб. — Л. : Астролябія, 2006. — 704с.
6. Звєрєва Олена Володимирівна. Правова регламентація торговельної діяльності: Навч. посіб. / Донецький ун- т економіки та права. Кафедра цивільного права та процесу. — Донецьк : ДонУЕП, 2006. — 158с.
7. Зеркалов Дмитро Володимирович. Торговельне право України: довідник. — К. : Дакор, 2007. — 336c.
8. Пиляева В.В. Гражданское и торговое право зарубежных стран: учеб. пособие. — М. : Велби, 2008. — 143с.
9. Попов Анатолий Андреевич. Торговое право: учеб. пособие. — 5-е изд., перераб. и доп. — Х.: БУРУН и К, 2007. — 228c.
10. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами; Правила розничной торговли непродовольственными товарами / В. Кузнєцов (уклад.). — Х. : Фактор, 2007. — 96c.
11. Столяров И.В. Правовые основы международного бизнеса. Источники международного торгового права: учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов / Национальный технический ун-т "Харьковский политехнический ин-т". — Х.: НТУ "ХПИ", 2007. — 612с.
