МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

                                              Кафедра туризму і                    

   готельного господарства

Курсова робота

з дисципліні «Основи наукових досліджень»

на тему: « Проблеми відродження круїзної справи в Україні »


                                                                            




Харків – 2010

	ЗМІСТ
	ВСТУП……………………………………………………………………	3
1.	РОЗДІЛ 1. Сучасний стан розвитку круїзної справи………………….	5
2.	РОЗДІЛ 2. Аналіз шляхів рішення даної проблеми…………………...	11
3.	РОЗДІЛ 3. Аналіз статистичних даних круїзного ринку……………...	16
	ВИСНОВОК……………………………………………………………....	27
	ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..	29
	ДОДАТКИ………………………………………………………………...	31

ВСТУП

Морський круїз являє собою туристичну поїздку по морю, як правило з заходом у порти, на борті спеціального пасажирського судна. У даний час десятки круїзних компаній по усьому світі експлуатують сотні пасажирських судів, місткістю від 70 до більш 1000 пасажирів, і пропонують захоплюючі поїздки практично в будь-який регіон світу.

По суті справи круїз являє собою морський тур, у базову вартість якого включене комплексне обслуговування на борті судна. Зокрема: проїзд на судні, проживання в каюті (у залежності від обраного класу), триразове харчування, розваги і, як правило, цілий ряд спеціальних заходів на борті судна (свята, фестивалі, конкурси, концерти й ін.).

Більша частина операторів круїзів об'єднана у професійну міжнародну асоціацію - Cruise Line International Association. Багато туристичних агентств, особливо ті, що спеціалізуються на відпочинку і круїзах, також є членами цієї асоціації.

Так як круїзи користуються сталим попитом туристів з усіх країн світу, то обрання теми даної курсової роботи є актуальним.

Метою даної роботи є дослідження та визначення необхідності та можливих шляхів відродження морських круїзів вздовж чорноморського узбережжя, які були  дуже популярними серед населення за часів СРСР. Індустрія морських круїзів має стати одним з важливих джерел інноваційного розвитку всієї морської транспортної галузі України.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити історію розвитку морського туризму;

- охарактеризувати сучасний стан розвитку круїзної справи;

- виявити проблеми галузі морських круїзів;

- проаналізувати шляхи рішеннь данної проблеми;

- висвітлити особливості сучасного стану ринку круїзів;

Об’єктом дослідження є морські та річкові круїзи.

Предмет дослідження – організація круїзних перевезень.

Методологічною базою дослідження є положення різних напрямів розвитку круїзної справи, ефективність менеджменту та праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі туризму. Так, в роботі були використані загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження.

Інформаційною базою роботи слугують нормативні акти, закони, праці відомих вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі туризму, харчування та відпочинку: Азара В.И., Квартального В.А., Гуляєва В.Г., Ісмаєва Д.К. та ін., а також матеріали періодичних видань (журнали “Вояж”, “Економіка України”, “Мир туристских интересов”), збірники наукових праць та інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Хронологічні рамки дослідження окреслені теперішнім часом – в більшій частині роботи.

Структурно курсова робота складається з вступу, основної частині, висновків, переліку використаних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1.  Сучасний стан розвитку круїзної справи

Сьогодні у світі морські круїзи переживають період підйому. Росте круїзний флот, удосконалюються конструкції пасажирських судів, підвищується їхня комфортабельність, розробляються нові морські й океанські маршрути. Найбільшою популярністю водяні подорожі користуються в США і Німеччини. Але якщо американці, що цінують час, віддають перевагу тижневим маршрутам (по Карибському морю, до Бермудським островів, Алясці), то німецькі турфірми, як правило, організовують багатоденні і кругосвітні подорожі.

У 1970 р. у круїзах взяло участь 500 тис. чоловік, а в даний час дана цифра зросла до 5 млн. чоловік, основну частку яких складають американські туристи.

У 2004 р. світова цифра туристів (учасників круїзів) досягла 7 млн. чоловік, а кількість європейських круїзів до 2004 р. досягло 2 млн. У наступні роки круїзний туризм буде одним із найважливіших видів туризму зі значними ринками в США, Великобританії й інших країнах Європи й Азії. Загальна кількість пасажирів у рік може досягти 8 млн. [6, с. 82]

У останнє десятиліття круїзний ринок характеризують три чинники: спеціалізація, пропозиції плавання на невеличких комфортабельних теплоходах, відповідність розміру теплохода наборові послуг і автоматизація.

Перші три чинники знайшли розвиток вже в 80-і роки у формі круїзів-експедицій, плавань на розкішних яхтах і величезних теплоходах із числом місць більш 2 тис. Проте в наступні роки ці чинники відійшли на другий план і перше місце зайняла автоматизація. У круїзному бізнесі з'явилася необхідність створення простого управління інформаційною системою. [5, с.78]

Міжнародна асоціація круїзних компаній (КЛІА) поєднує близько 33 турфірм, що спеціалізуються на продажі круїзів. Завдяки спеціальній професійній підготовці турагентів і вміло проведеної рекламної кампанії КЛІА вдалося перетворити морські круїзи в класичний вид відпочинку. 95 % усіх круїзів продається через туристські агентства асоціації, причому реалізація даного туристського продукту стоїть на другому місці після продажу авіаквитків.

Морські круїзи - один із найбільше комфортабельних, а тому і найбільш дорогих видів відпочинку. Ціни ж на вітчизняні водяні подорожі в три-п’ять разів нижче загальносвітових завдяки більш низької фрахтової ставці судів і більш дешевому сервісу. З цієї причини конкуренція на вітчизняному круїзному ринку існує тільки між вітчизняними турфірмами і майже відсутня з іноземними. Занімаючі більш високе положення, закордонні круїзні фірми не починають особливих спроб упровадження на український ринок. І навіть відкриття представництва відомої західної турфірми "Роял Каріббіен Круїз Лтд", що працює в багатьох водяних басейнах світу, - поки єдиний випадок.

Російські й українські круїзні фірми планують у найближчому майбутньому засвоїти Карибське море, океанські переходи до Американського континенту й інші екзотичні маршрути. У їхні плани входить укладення агентських угод із найвідомішими у світі круїзними фірмами. Український круїзний бізнес розвивається в рамках світового круїзного прямування на базі історичної його спадщини.

Той факт, що більшість одиниць пасажирського флоту країни базується в Одесі, визначає спрямованість маршрутів морських круїзів, поданих на ринку. Найбільш частими пропозиціями є - теплохідні подорожі по Середземному морю з заходом у порти Туреччини (Стамбул), Греції (Пірей), Єгипту (Порт-Саїд, Олександрія), Ізраїлю, Італії, Іспанії й інших країн. Мають успіх у туристів круїзні тури по Балтійському і Північному морям, що починаються із С.-Петербургу або Калінінграду із зупинками припинення у портах Північної Європи і Скандинавії. Особо популярний традиційний морський круїз навколо Європи (Одеса - С.-Петербург), що дозволяє за одну поїздку побачити практично всі головні країни "Старого світу".

А от теплохідні прогулянки в басейнах Індійського і Тихого океанів, до берегів країн Південно-Східної Азії є рідкістю для вітчизняного круїзного бізнесу. Терміни проведення морських круїзів найрізноманітніші й у залежності від напрямку маршрутів коливаються від одного тижня до одного місяцям. Починатися і закінчуватися вони можуть як в однім порту, так і в різних - як у російських або українських, так і в будь-яких іноземних портах.

Ринок круїзів знаходиться в бурхливому розвитку і далекий від насичення. Хоча як і раніше основним районом круїзних поїздок залишається Карибський басейн, проте росте попит на круїзи в райони Аляски, Балтійського моря, Середземного. Просування круїзів на ринку багато в чому залежить від роботи туроператорів, що насамперед пов'язана з проведенням реклами і політикою цін.

Особливості сучасного стану ринку круїзів

У останні роки з'явилася тенденція до збільшення числа подорожей як у світі, так і в нашій країні. Туристський сервіс пропонує множину видів транспорту, із котрих найбільш популярними є автомобільний, авіатранспорт і залізничний. Автомобільний транспорт зручний для подорожей на короткі відстані, на відміну від нього авіатранспорт використовують при переміщенні на значні відстані за досить короткий час. Таким чином, ці два найбільше популярних види транспорту не конкурують між собою, а взаємно доповнюють один одного. Відповідно до статистики темпи росту популярності в авіатранспорту вище, чим в автотранспорту, що відображається в такій таблиці: [7, с. 205]

Таблиця 1.1 - Перевезення пасажирів за січень-жовтень 2005 року

Перевезення пасажирів морським транспортом за січень-жовтень 2005р. зросли на 17,8% порівняно з січнем-жовтнем 2004р. Підприємства м. Севастополя, які виконують 87,5% загальних обсягів морсь­ких перевезень пасажирів, збільшили перевезення на 21,0%. Закордонні перевезення пасажи­рів зросли на 7,7%. Майже всі закордонні перевезення пасажирів (96,8%) виконують підпри­ємства Автономної Республіки Крим, які збільшили перевезення пасажирів з початку року на 5,5%. Перевезення пасажирів річковим транспортом порівняно з 10 місяцями 2004р. зросли на 3,5%; закордонні пасажирські перевезення збільшилися на 19,1%.З даної таблиці видно, що число залізничних перевезень падає, що пов'язано з низькою комфортабельністю цього виду транспорту в порівнянні з авіа - і автотранспортом.

Що стосується нашої країни, то в радянський час більш розвинуті були залізничні подорожі, зараз же залізничні й авіаперевезення приблизно рівні, а автотуризм займає третє місце.

Морські круїзи на Чорному морі були дуже популярними за часів СРСР, особливо - у 80-ті рр. минулого століття. Потужний пасажирський флот Чорноморського пароплавства обслуговував значну кількість вітчизняних та закордонних туристів, надавав їм можливість насолоджуватися морськими подорожами, відвідувати мальовничі міста Криму та Кавказу, що багаті цікавими туристичними об'єктами.

Починаючи з 90-х рр. морські круїзи на Чорному морі припинилися, пасажирський флот України було втрачено, відтак населення країни втратило можливість отримувати неперевершені враження, що надають тільки морські круїзи, натомість як в усьому світі ця галузь бізнесу активно розвивається.

Проте навряд чи тут можна обійтися зусиллями лише портів. Проблема вимагає системного підходу як на рівні галузі, суміжних галузей, так і держави в цілому. Серед головних стримуючих факторів - відсутність власне круїзного флоту на Чорному морі, високий рівень портових зборів порівняно із середземноморськими портами. При цьому щорічні вкладення в удосконалювання інфраструктури закордонних портів, у модернізацію терміналів становлять сотні мільйонів євро.

Актуальність поставленої проблеми обумовлена необхідністю привернення уваги науковців, підприємців та державних органів управління до активного пошуку шляхів негайного відновлення морської круїзної галузі на Чорному морі, що в перспективі має стати потужним джерелом інноваційного розвитку національного морського пасажирського флоту, що сприятиме розвитку всієї морської транспортної галузі в Україні.[12,с.175]

Серйозною проблемою в розвитку круїзного туризму є мита не тільки на круїзні судна, але й на екскурсійні автобуси, яких до сучасного круїзного судна треба подати не один десяток, причому таких, що відповідають стандартам хоча б Євро-3. Гострою залишається також проблема тривалого проходження паспортного й митного контролю в портах України.

Основною проблемою для розвитку круїзів є відсутність національного пасажирського флоту, будування якого потребує значних коштів. Необхідно об'єднати зусилля усіх зацікавлених сторін для відродження пасажирського флоту України та чорноморських круїзів, що, без сумніву, позитивно вплине на інноваційний розвиток всієї морської транспортної галузі України.

Всі країни-учасниці ЧЕС зацікавлені в спільному вико­ристанні акваторії Чорного моря й створенні загальних круїзних програм. Однак поки па Чорному морі немає жодного порту, який би взяв на себе роль організатора цього руху. Деякі ініціа­тиви вже проявляє російський порт Сочі. Принаймні, з боку керівництва саме цього порту пролупало кілька конструктивних пропозицій, у тому числі заклик створити пул портів у складі Сочі, Батумі, Севастополь, Ялта, Одеса, Варна, Несебр, Констанца, Стамбул. Тільки таке об'єднання дозволить вирішити проблеми, що заважають зараз розвитку круїзного й пасажирсь­кого судноплавства в цьому регіоні. При цьому виявляється більш доцільним, щоб роль ініціатора та організатора пулу чорноморсько-азовських портів прийняла на себе Одеса, що вважається унікальною перлиною Чорного моря, є найбільш цікавим туристичним об'єктом регіону.

Даною проблемою займалися відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці в галузі туризму, харчування та відпочинку наприклад: Азаров В.І., Квартальний В.А., Гуляєва В.Г., Ісаєва Д.К. та ін., а також джерелом інформації слугували матеріали періодичних видань (журнали “Вояж”, “Економіка України”, “Мир туристських интересов”, газета “Комерсантъ”,  “Сегодня”, “Факты”.
РОЗДІЛ 2.  Аналіз шляхів рішень даної проблеми

Автор Данчик М.М. висвітлює проблеми галузі морських круїзів. Відновлення круїзної індустрії на Чорному морі нині є насущною необхідність, що диктується потребами мільйонів громадян України, Росії та інших країн. Проте існують дуже серйозні проблеми, що потребують негайного вирішення, оскільки в іншому разі України може надовго, можливо назавжди втратити такий перспективний рийок, як рийок чорноморських круїзів. [12, с.175]

Як заявив президент Cruise Line International Association Марк Конрой на міжнародній конференції операторів морського туризму, що проходила в Майамі (штат Флоріда, США), "бізнес морських подорожей минулого року розцвів, в подорожі відправилися більше 9,5 млн чол. по всьому світу, і це незважаючи на епідемію атипової пневмонії, загрозу терористичних атак і нестабільність світової економіки". За оцінками CLIA , до 2010 року число людей, що вирушають в морську подорож в рік досягне 17 млн чол.. Так, що можна вважати ситуація змінилась. [13]

Алла Мазур в свою чергу повідомляє, що за оцінками туроператорів, за останні п'ять років попит на річкові круїзи зріс майже удвічі. Причому більшість кают зайнята туристами з-за кордону. Іноземці давно оцінили переваги такого виду відпочинку. Наші доки приглядаються. Хоча в сусідній Росії співвідношення "свої/іноземці" вже наблизилося до 50/50. [16]

Річкові круїзи придумали ледарі, щоб поменше рухатися і при цьому подорожувати. Більшість подорожі по Дніпру починаються в Києві і проходять вниз за течією до Чорного моря. Як правило туристи врешті-решт прибувають в Одесу по дорозі "заглянувши" в кримські порти. Але турагентства пропонують також круїзи до Стамбулу, болгарських і румунських портів. Сьогодні усі сучасні круїзні теплоходи забезпечують високий рівень комфорту.

Практика показує, що більшість туристів, які хоч раз побували в круїзах, прагнуть і далі вибирати такий вид відпочинку. Зрозуміло, вибір нового маршруту визначається багато в чому під впливом вражень, отриманих в круїзі, що відбувся. У тому числі і від якості сервісу на борту лайнера, чіткості організації круїзу, відповідності фактично виконаної заявленої програми.. Тобто якщо туристична компанія - організатор круїзів або його агент - добре себе зарекомендувала по відношенню до цього туриста, останній, безумовно, звернеться знову саме до неї.

Комерційний директор ООО, Вікторія Охрименко зазначила, що для учасників морських круїзів Україна до недавнього часу була своєрідною terra incognita. Проте останнім часом туроператори, що спеціалізуються на морських круїзах, стали включати в круїзні програми і порти нашої країни. В першу чергу, звичайно, Одесу, що має значну культурну різноманітність, а також цілком сучасний морський пасажирський вокзал, і Ялту. Так, начальник Одеського морвокзала Микола Маковецкий під час зустрічі з представниками туроператорів і агентів а також Держприкордонслужби і митниці, повідомив, що в 2008 році підтверджені заходи в Одеський порт круїзних лайнерів під прапорами Німеччини, Італії, Португалії, Туреччини, Фінляндії і деяких інших країн. Зокрема, 24 вересня Одеський порт відвідає самій велике в Європі круїзне судно "QUEEN VICTORIA - 2", нещодавно спущене із стапелів. Його висота 294 метри - такі судна ще ніколи не швартувалися в Одеському порту. [17]

Для судноплавних компаній важливу роль грають маркетингові дослідження, спрямовані на визначення стабільності економічної і політичної ситуації в портах держав передбачуваних заходів, формування бізнес-планів планованих круїзів і, в першу чергу, - визначення цінової політики в умовах нестабільної ситуації на курсовому ринку основних валют при умовно постійній або ж реально прогнозованій ціновій ситуації на ринку послуг.

В зв'язку з цим українським компаніям що здійснюють сервісну діяльність на морському транспорті, і, в першу чергу, в системі міжнародного круїзного бізнесу, спільно з державними владними інститутами, необхідно прикласти максимум зусиль для просування свого бізнес-продукту на міжнародному ринку.

Нині, незважаючи на складну економічну ситуацію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, українські компанії, що працюють у сфері круїзного бізнесу, мають рідкісну можливість стійкого перспективного розвитку в чорноморському регіоні у зв'язку з прийдешніми важливими міжнародними спортивними подіями: чемпіонатом Європи по футболу (Україна 2012 р.) і зимовими олімпійськими іграми (Сочі 2014 р.). Необхідно пам'ятати що цим спортивним заходам передуватиме вивчення зарубіжними судноплавними компаніями можливостей інтенсивнішого розвитку круїзного судноплавства на Чорному морі (посилення кризових явищ на Середземномор’ї; збільшення інтересу потенційних туристів до чорноморського регіону і тому подібне). Природно, найпильнішому аналізу будуть піддані чинники, що чинять вплив на стійкість і ефективність сервісної діяльності морських портів, агентських і туристичних компаній що працюють в досліджуваному регіоні.

Аналізуючи стан комплексу рекламних заходів, що проводяться за кордоном, необхідно відмітити, що важливим чинником, стримуючим розвиток круїзного бізнесу в Україні, являється слабка активність українських компаній в просуванні їх сервісного бізнес-продукту на міжнародному ринку.

На мою думку, відродження чорноморських круїзів - дуже перспективна ідея. Такі програми напевно будуть прийняті туристичним ринком з великим ентузіазмом. Нині в Україні та Росії попит на такого роду відпочинок залишається нереалізованим, а ніша на круїзному ринку - незайнятою. В організаторів таких круїзів буде маса переваг перед нинішньою формою роботи, адже до Чорного моря можна добратися не тільки на літаку. Круїзи можна організувати по безвізових країнах і продавати їх до самої останньої хвилини. Проблема тільки в одному - немає самого продукту. А на його створення й придбання суден потрібні роки.

Тим часом, круїзна індустрія в усьому світі зберігає рекордні темпи зростання (більш 8 % щорічно), випереджаючи середньогалузеві. Усього у світі кораблями перевозиться 13,4 млн. туристів, а до 2010р. ця цифра досягне 17 мли. Активно розвивається європейський ринок. Тільки в Середземному морі порти приймають щорічно 2150 суднозаходів, які перевозять не менш 1,7 млн. чол.

Юрій Самолов заявляє, що українське суспільство вийшло на такий рівень, коли серед категорій населення з’явився стабільний попит на такого роду продукт, так, що туристські компанії можуть розширити клієнтську базу і отримати додатковий прибуток. [8, c.42]

Україна бере участь у становленні транспортних коридорів, які залучать ділових пасажирів і туристів. Разом з Польщею розроблена концепція транспортного коридору Гданськ - Одеса (№ 10). Напрямок Гданськ - Одеса зістиковується з Євроазіатським транспортним коридором (ЕАТК), що буде розвиватися у формі сполучення між портами України й Грузії й далі в Азербайджан і Туркменістан.

Не можна забувати й про такий популярний різновид відпочинку на воді як яхтинг. Відпочинок під вітрилами користується величезною популярністю в усьому світі й у Чорноморському регіоні не повинен бути винятком. Крім портових зборів туристи з яхт, як правило, залишають у місті близько 100 дол. на добу. На жаль, поки Чорне море залишається «білою плямою» для яхтсменів. У середньому лише сорок яхт заходить у порти України.

Сприятливий клімат і достаток історичних і культурних пам'ятників роблять Чорноморське узбережжя України привабливим для туристів, але Чорноморський радянський туризм 1980-х рр. вмер, а туристична індустрія України поки перебуває в «зародковому етапі».


РОЗДІЛ 3. Аналіз статистичних даних круїзного ринку

Субринок водних (морських, річкових, озерних), як і інші види пасажирських перевезень, поділяється на регулярні міжнародні лінійні і внутрішні каботажні перевезення. Морські, річкові й озерні круїзи також користуються великим попитом в іноземних туристів. За кордоном діє велика кількість туркомпаній, що спеціалізуються тільки на організації водних подорожей.

Найбільше успішно на ринку морських круїзів працюють турфірми, розташовані в туристичних центрах з морськими портами, наприклад в Одесі, Севастополі, Ялті, Керчі.

Великий інтерес в іноземних туристів викликають річкові й озерні круїзи в Україні, наприклад, подорожі по Дніпру, Дністру, іншими цікавими водними маршрутами.

Ще в 1970 р. чисельність круїзних компаній була невелика і число пасажирів становило 500 тис. чол. В 1980 р. круїзи здійснили 1,4 мли. чол., в 1990 році - 4 млн. З 1980 по 1986 pp. З млрд. дол. було витрачено на будівництво кораблів для круїзів, що подвоїло світовий флот круїзних кораблів.



Рис. 3.1. -  Кількість туристів, які подорожували в круїзах, тис.чол.
Круїзний флот сьогодні нараховує понад 162 круїзних кораблі різних типів і розмірів більш як на 130 297 місць.

Сьогодні в світі нараховується понад 60 круїзних компаній, найкрупнішими з яких є «Карнівел груп», «Холлапд Америк лайп», «Клостер Клуз лтд», «Роайал Каррібієн круз лайн», «Пі енд оу» та інші. Основними компаніями є європейські: англійські, грецькі,, італійські, норвезькі, датські. Російські компанії проникли на круїзний ринок, пропонуючи нижчі ціни, ніж європейські та американські фірми.

Основним районом круїзів в світі є Північна Америка, включаючи Карибский басейн (близько 75% всього світового ринку круїзів), інші 25% майже наполовину поділяються між Європою та іптими регіонами. Найбільш популярними маршрутами на світовому ринку круїзного туризму є:

·        по Карибському морю (Гренада, Антільські острови, Вірджинські о-ви — в зимовий період);

·        по Середземному морю (травень-жовтень);

·        по Балтійському морю і навколо Скандинавії (травень-серпснь);

·        на Далекому Сході, в Індійському океані (до Антарктиди), навколо Австралії, Аляски.

Щоб покрити витрати, кораблі мають мати завантаження не менше 80-90%, авіалінії — 60-65%, готелі 50-60%. Тому круїзні послуги залишаються одними з найдорожчих в сфері туристичного обслуговування. Наприклад, вартість перебування коливається від 195 дол. за добу на теплоході компанії Carnival Cruie Line, до 600 на Diamond Radion. Певну специфіку має і сегментація ринку круїзів:

Масовий ринок — люди з доходами від 2000 до 39 000 дол. на рік, для яких межею витрат на добу на особу є 125-200 дол.

Середній ринок — люди з доходом від 40 000 до 59 000 дол. на рік, які розраховують на 200-350 дол. на добу. Це найбільший сегмент рийку, який обслуговують кораблі місткістю до 1000 пасажирів.

Елітарний ринок - люди з доходом більше 60 000 дол. на рік, які можуть собі дозволити витратити більше 350 дол. на добу. Цей сегмент обслуговують судна місткістю до 700 пасажирів з підвищеним рівнем комфорту і високоякісним обслуговуванням.

Щорічно свою відпустку в морських круїзах проводять понад 12 млн туристів (об'єм ринку понад 30 млрд дол.).

Середньосвітовий приріст круїзного ринку оцінюється в ~ 8%. C 1980 року загальне число пасажирів круїзних лайнерів перевищило 110 млн людина, причому понад 60% турпотока доводиться на останні 10 років, близько 40% - на останні 5 років.

За прогнозами, до 2010 року щорічно в круїзи вирушатиме не менше 17 млн пасажирів.

Світовий ринок круїзів монополізований трьома компаніями Carnival Royal Caribbean і Norwegian Cruise Line - їх доля складає 80%.

Досі основну частину клієнтів круїзних компаній складають американці, але з кожним роком круїзи купують усе більше число британців, німців, італійців, іспанців і скандинавів.

Доля українських туристів в цьому сегменті - менше 1%, проте наш ринок є одним з самих швидкорослих : темпи зростання по деяких напрямах досягають 80-100%, середньорічний приріст ринку - 30-50%.

На діаграмі ми можемо спостерігати зменшення кількості подорожуючих туристів на круїзних лайнерах. Взагалі така тенденція спостерігається по всій Європі, якщо порівнювати 2006-2007 роки.

Рис. 3.2.  - Десятка найпопулярніших портів світу
Статистика виділяє наступний розподіл найбільш популярних круїзів за регіонами (табл..3.1).

Таблиця 3.1 - Регіональний розподіл круїзів

	Регіони
	Західне європейське узбережжя	Ісландія, Норвегія і Фарерські острови	Балтика	Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії	Разом
2008 рік	1301440	1010786	2592953	1657122	6562301
2009 рік	1383019	1224512	2978812	1742122	7328465

Проаналізуємо ці дані за допомогою методу групування.

По кількості регіонів згрупуємо сукупність за нас якісною та кількісною ознаками:

1.     Якісна ознака – регіони: Західне європейське узбережжя, Ісландія, Норвегія і Фарерські острови, Балтика, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

2.     Кількісна ознака – виділимо 3 групи з низькою, середньою та високою кількістю пасажирів.

За результатами групування за якісною ознакою отримуємо наступну таблицю:
Таблиця 3.2 - Групування портів за якісною ознакою

Регіон	Порти	Пасажирів у 2008 році	Пасажирів у 2009 році
1	2	3	4
Західне європейське узбережжя	A Coruña      Antwerp      Amsterdam   Bayonne Bordeaux      Brest   Cherbourg     Gijón             Hamburg       IJmuiden       La Rochelle   Le Havre       Leixões          Lisbon        Nantes           Oostende      Rotterdam     Santander      Vigo   Zeebrugge	57508 4581 226079 1458 16805 17600 31043 6123 89791 5991 4593 78250 25500 407508 3203 2947 27000 4542 216118 74800	54188 8094         181548 3266 25443 28000 43045 4537 126839 5155 11000 86315 17624 415804 2790 3814 49500 11534 221375 83148

Продовження таблиці 3.4

1	2	3	4
Ісландія, Норвегія і Фарерські острови	Akureyri Ålesund Bergen Eidfjord Flåm Geiranger Hafnarfjörður Hammerfest Isafjordur Molde Åndalsnes Nordkapp Reykjavík Seydisfjordur Torshavn Tromsø Trondheim	41705 66291 232210 36182 119684 163695 768 14305 11080 28185 80844 59308 2563 28154 77874 47938	47597 66312 282938 32838 142608 218096 1533 13534 19210 66849 95197 68867 8500 30258 78269 51906
Балтика	Aalborg Aarhus Copenhagen Gdansk Gdynia Göteborg Helsinki Helsingborg Helsingør Kalmar Kalundborg Klaipeda Mariehamn Oslo Riga Rønne Skagen Stockholm Szczecin St. Peterburg Tallinn Turku	1813 25536 560119 13276 123521 12445 360000 3888 0 1137 10500 32461 2174 239991 50126 16916 541 363276 2015 394644 375578 2996	4350 22815 675000 16753 134884 35598 360000 26000 800 1158 6000 33512 2426 269736 69413 21864 3206 447000 1436 428550 415575 2736

Продовження таблиці 3.4

1	2	3	4
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії	Aberdeen Barrow-in-Furness Cork Isle of Man Dover Edinburgh Falmouth Greenock Glasgow Guernsey Invergordon Lerwick Liverpool London Milford Haven Portree Scrabster Southampton Stornoway Ullapool Tilbury Tyne	815 0 60909 3285 273187 53000 20007 30776 54518 48098 17148 40971 6128 3798 4635 1272 971258 7135 3589 13546 43047	1267 1200 71500 3758 259222 57738 21215 41129 42021 48788 24146 30111 11659 2442 5440 2391 1050000 5683 3525 23049 35838

Тепер згрупуємо сукупність за кількісною ознакою. Для початку розрахуємо межі інтервалів за загальною кількістю портів в регіоні.

Для цього використовуємо наступну формулу:

                                       Х = (Xmax – Xmin)/n                                              (3.1)

де  X – шаг інтервалу,

Xmax – максимальне значення ознаки групи,

Xmin – амінімальне значення ознаки групи,

n – число груп.

Розрахуємо шаги інтервалу для даної сукупності:

Західне європейське узбережжя: x =(415804-2790)/3=137671,3 чол.

Ісландія, Норвегія і Фарерські острови: x =(282938-1533)/3=93801,6 чол.

Балтика: x =(675000-800)/3=224733,3 чол.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії: x =(1050000-1200)/3=349600 чол.


Дані розрахунків занесемо до таблиці та розрахуємо межі інтервалів.

Таблиця 3.3  - Розрахунок меж інтервалів для загальної кількості портів в регіоні

Регіон		xmin	xmax	Межі інтервалу
				хн	х	хв
Західне європейське узбережжя	низька	2790	415804	2790	137671,3	140461,3
	середня			140461,3		278132,6
	висока			278132,6		415804
Ісландія, Норвегія і Фарерські острови	низька	1533	282938	1533	93801,6	95334,6
	середня			95334,6		189136,3
	висока			189136,3		282938
Балтика	низька	800	675000	800	224733,3		225533,3
	середня			225533,3			450266,6
	висока			450266,6			675000
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії	низька	1200	1050000	1200	349600		350800
	середня			350800			700400
	висока			700400			1050000

Після цього згрупуємо сукупність за кількісною та якісною ознаками (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4 - Групування за якісною та кількісною ознакою

Регіони	Групи(чисельність пасажирів)
	низька	середня	висока
1	2	3	4
Західне європейське узбережжя: A Coruña           Antwerp          Amsterdam        Bayonne Bordeaux           Brest      Cherbourg         Gijón      Hamburg            IJmuiden            La Rochelle        Le Havre           Leixões	54188 8094 3266 25443 28000 43045 4537 126839 5155 11000 86315 17624	181548

Продовження таблиці 3.4

1	2	3	4
Lisbon Nantes               Oostende           Rotterdam          Santander          Vigo       Zeebrugge	2790 3814 49500 11534 83148	221375	415804
Ісландія, Норвегія і Фарерські острови: Akureyri Ålesund Bergen Eidfjord Flåm Geiranger Hafnarfjörður Hammerfest Isafjordur Molde Åndalsnes Nordkapp Reykjavík Seydisfjordur Torshavn Tromsø Trondheim	47597 66312 32838 1533 13534 19210 66849 95197 68867 8500 30258 78269 51906	142608	282938 218096
Балтика: Aalborg Aarhus Copenhagen Gdansk Gdynia Göteborg Helsinki Helsingborg Helsingør Kalmar Kalundborg Klaipeda Mariehamn Oslo Riga Rønne Skagen Stockholm Szczecin St. Peterburg Tallinn Turku	4350 22815 16753 134884 35598 26000 800 1158 6000 33512 2426 69413 21864 3206 1436 2736	360000 269736 447000	675000 428550 415575

Продовження таблиці 3.4

1	2	3	4
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії: Aberdeen Barrow-in-Furness Cork Isle of Man Dover Edinburgh Falmouth Greenock Glasgow Guernsey Invergordon Lerwick Liverpool London Milford Haven Portree Scrabster Southampton Stornoway Ullapool Tilbury Tyne	1267 1200 71500 3758 259222 57738 21215 41129 42021 48788 24146 30111 11659 2442 5440 2391 5683 3525 23049 35838		1050000

На основі отриманої таблиці зробимо висновок.

Аналізуючи статистичну інформацію ми спостерігаємо, що зростає популярність круїзного туризму, як найбільш універсального виду туризму, який дає змогу за короткий час комфортабельно відпочити та ознайомитися з культурою і історією декількох країн.

У цьому контексті  Європейські регіони з кожним роком приваблюють все більшу кількість круїзних туристів. Свідченням цьому є динаміка росту кількості заходів іноземних круїзних суден порта.

Слід проаналізувати кожний регіон окремо:

На Західному узбережжі найбільший попит спостерігається в Ліссабоні та Амстердамі.Кількість.  Найменше в Байоні і Нантах.

На територіях Ісландії, Норвегії і Фарерських островів найбільша кількість подорожуючих на круїзних лайнерах припадає намБергер і Герангер.

Найбільша кількість портів роздашована в Балтійському регіоні, який набирає швидкі темпи для розвитку круїзної справи.
ВИСНОВКИ
В даній роботі ми дослідили та визначили необхідність відродження морських круїзів вздовж чорноморського узбережжя. В першому розділі ми дослідили історію розвитку морського круїзу, охарактеризували сучасний стан розвитку круїзної справи та виявили основні проблеми галузі морських круїзів.

У другому розділі ми проаналізували можливі шляхи рішення даних проблем. У третьому розділі ми займалися аналізом статистичних даних. Застосовуючи метод групування, згрупували сукупність даних за наступними ознаками: якісними: регіонами, та кількісними: кількість пасажирів, які приймали участь в круїзних подорожах(виділили 3 групи:низька, середня та висока чисельність).   Наприкінці роботи зробили висновки.

З моменту отримання Україною незалежності інтерес до круїзів був постійний, але невеликий. Кількість судозаходов, зображене графічно, нагадує синусоїду з шестирічними списами підйомів інтересу і спадів. Це могло бути пов'язано лише з приходом нових поколінь круїзних туристів. Регіон не розвивався як самостійний туристичний напрям. Усі туроператори, що існували на той момент, користувалися екскурсіями, встановленими Гостом в 50-і роки минулого століття. І різниця між ними була тільки в призначеній ціні, звідки і з'явилася проблема демпінгу, що досі вбиває індустрію морського туризму.

З 1999 року з'явилися оператори, що внесли "свіжий струмінь" і нові концепції в екскурсійне обслуговування. З'явилися загальні і тематичні екскурсії, що дозволили, по-перше, розвантажити музеї, по-друге, різноманітити і зробити привабливішим туристичний продукт, а по-третє, зробити регіон привабливішим. На жаль теракт в США посіяв паніку і різкий спад кількості заходжень американських суден, які складали 67 % усіх судозаходов, що послідував, негативно позначився на стані круїзного ринку в Чорному морі. У той же самий час досвід інноваційного підходу до екскурсій узяли на озброєння інші туроператори, які у свою чергу стали намагатися різноманітити існуючі маршрути, зробити одну і ту ж екскурсію цікавою для різних категорій туристів. Це послужило поштовхом до підвищення інтересу до регіону хоча скептики можуть сказати, що збільшення судозаходов пов'язане із збільшенням кількості круїзних теплоходів. Повинна погодитися, визнавши це одним з аспектів, хоча дуже хочеться сподіватися, що загальними зусиллями ми все-таки добилися збільшення інтересу до наших країн.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Азар В.И. Экономика и организация туризма [Текст] / В.И. Азар. – М. : Экономика, 1993.

2.     Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности [Текст] / И.Г. Гуляев. - М., 1996. - 312 с.

3.     Исмаев Д.К. Основы стратегии планирования и маркетинга в иностранном туризме [Текст] / Д.К. Исмаев. - М.: ТОО «Луч», 1993.

4.     Квартальнов В.А. Иностранный туризм [Текст] / В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 1999.

5.     Квартальнов В.А. Основы менеджмента туризма [Текст] / В.А. Квартальнов. - М.: РМАТ, 1996.

6.     Попов А.Д. Организация коммерческой деятельности на морском транспорте [Текст] / А.Д. Попов. – М., 2001.

7.     Транспортна система України за І півріччя 2005 року // Експрес-інформація Державного комітету статистики України 08 серпня 2005 р. за № 226 // – Режим доступу: http: www.ukrstat.gov.ua – Заголовок з екрана.

8.     Журнал “Большая прогулка” // Уходим в плавание. Перспективи развития туризма. - №5-6. – С.42-47.

9.     Розвиток методів управління та господарювання на транспорті [Текст] : зб. наук. пр. / Одеськ. нац. мор. ун-т. - 2008. - №28. – С.174-185. 

10. Уайльд П. Круїзний туризм // Судноплавство. – 2000. - №6. – С.6-7

11. Журнал “Український туризм” // Круїзи. – 2009. - №6.

12. Журнал Большая прогулка // Круизы по Черному морю. – 2009. - №4. -С.18.

13. Симоненко А. Круизный бизнес вновь на плаву [Текст] / А. Симоненко // Комерсантъ. – 2004. - № 50.

14. Азхангельская О. На круизных сделали ставку [Текст] / О. Азхангельская // Экономика и время. – 2008. - № 33.

15. Терех Н. Современный лайнер "ЕВРОДАМ" [Текст] / Н. Терех // Факты. – 2008. - № 28.

16. Мазур А. Иностранци оккупировали Днепр [Текст] / А. Мазур // Сегодня. – 2007. – № 51.

17. Морские круизы снова в моде // Зеркало мира. – 2009. - № 15.

18. Мельник Д., Лубчук И. Страна на продажу [Текст] / Д. Мельник, И.Любчук // Комп&ньоН. – 2005. – № 26.
ДОДАТОК А
Фактори, що впливають на розвиток круїзної справи

Позитивні фактори	Негативні фактори
J    Високий попит J    поява на ринку більш великих і швидкісних суден J    сприятливий клімат J    достаток історичних і культурних пам’ятників J    встановленні транспортні коридори, які залучать ділових пасажирів	L високий рівень портових зборів; L занепад круїзного флоту; L відсутність привабливого іміджу регіону в туристичній сфері для іноземних туристів; L нестача кваліфікованих кадрів в області туризму; L недостатність інвестиційних ресурсів для розвитку туристичної інфраструктури; L мито на круїзні судна L тривале проходження паспортного і митного контролю в портах України

ДОДАТОК Б
Шляхи вирішення проблеми відродження  круїзів в Україні
«                Поєднання зусиль морських портів усіх чорноморсь­ких країн та органів місцевого самоврядування портових міст для пошуку інвесторів, що фінансуватимуть розвиток чорно­морських круїзів. Це обумовлено значними прибутками, що в перспективі отримуватимуть як порти (портові збори, сервісне обслуговування суден та пасажирів), так і портові міста (прибутки від обслуговування туристів на стоянках круїзних суден в порту);                     

ê

«                підтримка з боку держави, перш за все у справі ство­рення сприятливого податкового, митного, прикордонного, інвестиційного режиму для розвитку круїзного бізнесу;

ê

«                створення можливості будування нових сучасних морських пасажирських суден з використанням довгострокового іпотечного кредиту під заставу самого судна;

ê

«                активне залучення вітчизняних та закордонних турис­тичних фірм до розвитку чорноморських круїзів;

ê

«                створення транснаціональних корпорацій, що об'єд­нають ресурси таких галузей бізнесу, як судноплавні компанії, морські порти, туристичні фірми, фінансові установи, державні структури для розвитку національного морського пасажирського флоту та круїзного бізнесу.
ДОДОТОК В

Рис. 4. Регіональний розподіл круїзів за 2008-2009 роки (чол.)


Рис. 5.  Нижні межі інтервалів для портів в регіонах (чол..)


Рис. 6. Верхні межі інтервалів для портів в регіонах (чол..)