Реферат з української мови

На тему: “Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом запозичення з інших мов (з англійської мови): повна та часткова калька”.

2010

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………….3

1. Терміносистема. Основні способи творення термінів………………………...5

2. Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов………………………...7

3. Запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології…….…………………………………………………………………..9

4. Класифікація термінологічних запозичень…………………………………..12

Висновок ………………………………………………………………………….17

Додаток А………………………………………………………………………….18

Список літератури ………………………………………………………………..20



Вступ

У теперішній час, в епоху становлення нової інформаційної парадигми і розвитку штучного інтелекту, комп’ютеризації спілкування та інтеграції науки і техніки роль термінологічної лексики у сучасних мовах неухильно зростає. Поява нових, у тому числі запозичених термінів, відбувається зараз швидше, ніж коли-небудь в історії людства. Значна питома вага термінів у створенні нових слів пов’язана з потребами номінації найновіших речей та явищ, викликаних технічним прогресом, інтеграційними процесами в економіці, науці і техніці, які є характерними для третього тисячоліття.

      Іншомовна запозичена лексика багато в чому задовольняла потреби термінологічної номінації на різних етапах розвитку мови, про що свідчить історія науки і техніки. У теперішній час заслуговує на увагу процес запозичення англомовних термінів, оскільки нова термінологія значною мірою виникає саме у США та у Великобританії у зв’язку з розвитком передових технологій. Під англомовними запозиченнями або англіцизмами ми розуміємо лексику, запозичену з обох варіантів англійської літературної мови – американського і британського. З метою простежити продуктивність цього процесу на сучасному етапі ми звернулися до аналізу однієї із систем, а саме фінансово-економічної терміносистеми німецької мови. Актуальність дослідження запозиченої термінологічної лексики, яка стосується фінансово-економічної сфери, зумовлена її значущістю в науковій і практичній діяльності сучасного суспільства, а також її продуктивністю.

У перші десятиріччя 20-го століття виникла потреба в створенні загальних термінологічних принципів. Їх основи були закладені в роботах Д.С.Лотте, О.Вюстера. Згодом було створено ISA (Міжнародну федерацію національної стандартизації), а пізніше – ISO (Міжнародну організацію зі стандартизації), і з цього часу, як вважаємо, починається узгоджений міжнародний процес термінологічної нормалізації. Поряд з ISO сьогодні діють також InfoTerm, TermNet, IES та інші міжнародні, регіональні та чисельні національні організації зі стандартизації.


      Терміни складають повноцінну частину загального складу мови, де властивості слів виявляються чіткіше, відповідаючи вимогам професійного спілкування і взаєморозуміння. Можна говорити про превалюючий характер властивості терміна в порівнянні з загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї чи іншої властивості в межах різних сфер мови; можна пропонувати бажані властивості термінологічної одиниці, але не доцільно вважати дану одиницю неповноцінною або зайвою лише тому, що їй не притаманна ця властивість, у той час як даним терміном давно послуговуються. Водночас релевантними залишаються загальноприйняті вимоги (чи, швидше, побажання), які висувають стосовно терміна (враховуючи специфіку його утворення, функціонування і особливості сучасного спілкування): повнота, точність, короткість, системність, певна міжнародна гармонійність, відповідність нормам даної мови [1].

Поняття норми, в термінології тісно пов’язане з проблемою мовних інтерференцій, з впливами інших мов, з необхідністю впорядкування міжмовних контактів, які теж віддзеркалюють різні прояви суспільного розвитку. Мовні інтерференції можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за інтралінгвістичним принципом [2]. Перший тип класифікації залежить від психолінгвістичних і соціолінгвістичних умов та факторів. Другий — від того, в якому аспекті мови спостерігається свідоме або підсвідоме втручання у природний хід розвитку мови.

У різні історичні періоди мовні контакти носили різноманітний характер, причому будь-яка мова на могла бути як продуцентом, так і реципієнтом ареальної чи навіть – інтернаціональної лексики. Так, наприклад, англійська мова у середньовіччі засвоїла досить велику кількість латинських лексичних одиниць, наприклад: legitimation < лат. legitimus; reversion < лат. reversio, а, починаючи з середини XI століття — також французьких слів, наприклад: sorting < фр. sorte; royalty < фр. royal. Але в наступні епохи англійська мова сама почала “експортувати” власну лексику, ставши мовою-продуцентом.
1.
Терміносистема. Основні способи творення термінів

Мова безпосередньо пов’язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. В умовах формування ринкових відносин у суспільстві однією з найбільш динамічних частин лексико-семантичної системи мови виступає економічна термінологія. Розглянемо більш детальніше, чим же все-таки відрізняється терміносистема від термінології.    Терміносистема — це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію [3].

Джерелами терміносистем є термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії цієї науки. Проте, в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Розрізняють 3 етапи формування й функціонування терміносистеми: перший етап —  це перехід від стану відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми; другий етап — це зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії внаслідок удосконалень, досягнень науково-технічного прогресу; третій етап — це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття [12].

Таким чином формують систему понять нової теорії, і кожне місце в цій новій системі посідає певний новий термін, а у сукупності з'являється нова терміносистема. Частину термінів попередньої терміносистеми залишають, але вони вже пов'язані з новими поняттями. Отже, без теорії немає терміносистеми, без терміносистеми немає теорії.

Терміносистема формується на певному етапі розвитку певної галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об'єкти та зв'язки між ними. Зазначимо кілька  типових ознак терміносистеми [3]:

1)    Цілісність терміносистеми. Наприклад, економічні поняття, терміни у сукупності складають цілісну терміносистему, яка дає нам загальне уявлення про функціонування економіки.

2)    Відповідність суми частин цілому. Якщо ми маємо справу з терміносистемою, що описує загальні основи економічного розвитку, то терміни ринку, капіталу, найманої праці, заробітної платні, відносин власності у своїй сукупності мають дати повний опис даної теми.

3)     Певна сталість терміносистеми. Вона відбиває систему поглядів у економічній теорії на певному етапі, який має визначену тривалість.

4)    Структурований характер терміносистеми. Структура терміносистеми може бути однорівневою лінійною та ієрархічною, тобто з підсистемами, що відбивають родо-видові відношення, відношення цілого та його частин, зв'язки причини й наслідку, відношення об'єктів та їхніх ознак.

Отже, терміносистема будь-якої галузі є більш високим ступенем організації лексичних одиниць, ніж термінологія.

Зазначимо основні способи творення термінів[4]:

1)     Зміна значення слова звичайної мови;

2)     Творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов;

3)    Запозичення з іноземних мов (етранжизми). Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Далі цей спосіб творення термінів буде розглянуто більш детальніше.

Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках.

В рамках цієї роботи буде розгадатися та вивчатися терміносистема економічних наук, а саме, побудова термінів шляхом запозичення з англійської.  Вирішення цієї проблеми є важливим, оскільки економічна наука все активніше входить до світової економічної спільноти, розширює та поглиблює зв’язки з колегами з інших країн, вивчає їхній досвід. Не дивлячись на значні відмінності у структурі економічних терміносистем різних держав, відбувається пошук мовних засобів вираження еквівалентних понять з метою подолання термінологічних непорозумінь у діловому спілкуванні.
2.    
Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов

Лексика економічної сфери – це та частина словникового складу мови, до якої входять поняття, що позначають назви предметів, явищ, процесів соціально-економічного життя. Вона пов’язана з відповідними науками та сферами економічного життя ― менеджментом, маркетингом, фінансами, людськими ресурсами, правом, виробництвом, оподаткуванням, статистикою, страхуванням тощо. Одним із основних джерел формування сучасної української економічної лексики є запозичення з інших мов.

  Це пов’язано, зокрема, з тим, що наукові поняття, виражені економічними термінами, за своєю природою прагнуть бути інтернаціональними, оскільки терміни функціонують саме у тих сферах людської діяльності, де реалізуються міжнародні відносини. Економічні, політичні та культурні зв’язки між різними народами є зовнішніми чинниками мовних інтерференцій, наслідком яких є запозичення лексичних одиниць.

Термін “запозичення”вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І.О.Бодуен де Куртене, Л.Блумфільд, Л.А.Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу – запозичене слово, лексему (І.М.Обухова) [3].

В українському мовознавстві проблема збагачення лексики іншомовними словами розглядається у багатьох дослідженнях, серед яких слід виділити роботи О.Потебні, І.Огієнка, С.Семчинського, Ю.Жлуктенка, Б.Ажнюка. Майже до кінця ХІХ ст. питання про доцільність чи недоцільність запозичення розглядалося з позиції проблеми чистоти мови: вчені та громадські діячі того періоду прагнули довести можливість заміни будь-якого запозиченого слова українським. І.Огієнко, І.Нечуй-Левицький та Б.Грінченко особливо наполягали на необхідності звільнення рідної мови від чужоземних запозичень. Одним із перших, хто переконливо обґрунтував необхідність іншомовних запозичень, був І.Франко.

Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову привернула увагу до нього з боку багатьох дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Зокрема, освоєння іншомовних запозичень у наукових терміносистемах досліджують О.Лисенко, Г.Сергєєва; Д.Мазурик, О.Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові аналізує В.Симонок [2].

Хоча вже у ХХ ст. виділялись причини іншомовних запозичень, але, по-перше, не було розмежування екстралінгвальних та лінгвальних причин, по-друге, не було достатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення з процесом освоєння слова у мові-рецепторі, і, по-третє, не виділялись окремо причини запозичення економічних англомовних термінів.

 Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення економічих термінів: екстралінгвальні (позамовні) та внутрішньолінгвальні(власне мовні). До екстралінгвальних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації [4].

 Внутрішньолінгвальними причинами запозичень є такі [5]:

1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;

2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові.

3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові.

Засвоєння мовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О.Д. Пономарева) [3].

У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові.

Розглянемо, як все-таки будуються терміни шляхом запозичення з англійської, чеської та німецької мови.
3. Запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології

Англомовні запозичені терміни в економічній терміносистемі української мови поділяються на декількатипів:

― Запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо);

― Суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд);

― Варваризми –  це рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо [2], напр.: дисперсія – відхилення (бухг., фін.), ажіо – премія, винагорода (марк., стр.), ануїтет – щорічний дохід, щорічна рента (фін.), леверидж – платоспроможність (фін).

 ― Інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах [6], напр.: holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва, суть якого полягає у придбанні контрольного пакету акцій різних компаній з метою контролю за їхньою діяльністю й отримання дивідендів; Leasing – англ., Das Leasing – нім., лизинг – рос., лізинг – укр. – довгострокова оренда обладнання, машин, споруд виробничого призначення.

Основна причина іншомовних запозичень полягає, передусім, у суперечностях між вимогами точності терміна, з одного боку, й практичної лаконічності, – з другого. Проте, існує велика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старого поняття, для якого в українській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, у мові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають те саме явище, тобто синонімічні пари. Вони бувають двох типів [7]:

а) англомовне запозичення – однокомпонентний український еквівалент: дайджест – огляд; дилер – посередник, представник; дисконт – знижка; консалтинг – консультування; менеджер – керівник; офшорний – іноземний;

б) англомовне запозичення – багатокомпонентний український еквівалент: траст – довірче товариство; форс-мажор – непередбачені обставини; ріелтер – агент з продажу нерухомості.

У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові.

Для порівняння [8]:

Агент – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників (принципала-хазяїна) при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок принципала. В англійській мові слово агент має ширше значення: Agent
– 1) general: an individual authorized to act in behalf of another person, the principal (представник, довірена особа, що виконує від імені принципала-хазяїна різні доручення, завдання). 2) marketing: a middleman, who does not take title to the goods he or she sells (посередник, котрий укладає угоди не за свій рахунок і збуває чужі товари). 3) wholesaler: a wholesaling intermediary who does not take title to merchandise but serves primarily to bring buyers and sellers together and facilitate exchanges (оптовий торгівець, котрий представляє інтереси виробників, робить все для полегшення обміну товарами).

Брокер – оцінювач, комісіонер – особа або фірма, що спеціалізується на посередницьких біржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певного відсотка від суми угоди. В англійській мові це слово має таке значення: Broker – 1) a person who prepares contracts with third parties, as with a freight broker and customs broker, on behalf of a principal (особа, яка готує угоди від імені інших сторін, найчастіше від імені хазяїна). 2) a wholesaling intermediary whose primary function is supplying market information and establishing contacts to facilitate sales for clients (оптовий торгівець, котрий володіє маркетинговою інформацією і встановлює контакти для полегшення продажу для клієнтів).

 Дистриб’ютор – незалежний оптовий посередник, який закуповує товари з метою їх продажу роздрібним фірмам для кінцевого споживання. Англійське: Distributor – 1) an intermediary that distributes products primarily to commercial or professional users (особа, котра поставляє товари комерційним або професійним користувачам). 2) an individual who buys and sells goods to retailers and other users but does not sell in significant amounts to the consumer (особа, яка купує і продає товари роздрібним торговцям, але не продає у значних сумах для споживачів).

Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можна пояснити й етимологією слів, адже вони мають англійське походження. В українській мові вони закріпились зі зміною початкового значення.

Для запозичень в українській економічній термінології в останнє десятиліття характерними є два процеси [6]: 1) збільшення кількості англомовних за походженням слів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах. Так, наприклад, значення слів „менеджер” і „бізнес” до початку 90-х років ХХ ст. було негативно забарвлене, що підкреслювало конфліктні відносини у капіталістичному суспільстві. Такі слова, як брокер, бестселер, боді-арт, бос, дисконт, інвестор, концерн, маркетинг, продюсер, рекет стали тепер загальновживаними, вони позначають вже реалії сучасного життя нашої країни і переважно мають нейтральне чи позитивне значення

За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів, що належать до першої групи, відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним. У другій групі вища частотність англіцизмів порівняно з українськими відповідниками пояснюється прагненням мовців до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші)[6,7,9].
4.    
Класифікація термінологічних запозичень

У наш час проблема термінологічних запозичень набула особливого значення у зв’язку з поглибленням міжнародної наукової інтеграції та активізацією термінів-інтернаціоналізмів. Взаємодія національного й інтернаціонального особливо яскраво простежується в молодих терміносистемах. До таких належить і сучасна українська економічна термінологія.

Науковий підхід до проблеми передбачає, передусім, здійснення класифікації термінологічних запозичень. Класифікація основана на характері запозичуваного матеріалу. Її здійснення в межах української економічної терміносистеми дозволяє з’ясувати місце запозичень у процесі термінологічної номінації, простежити основні закономірності творення термінів таким способом й визначити подальші тенденції розвитку терміносистеми в аспекті співвідношення національного й інтернаціонального[3,5].

У сучасній теорії запозичень прийнято виділяти два їх основні види: пряме (матеріальне)  запозичення і калькування. При прямому запозиченні з іншої мови беруться й матеріальна форма (звукова або графічна), і значення слова-прототипа, а при калькуванні тільки значення або семантична структура іншомовної лексичної одиниці. Матеріальні запозичення та кальки можуть зустрічатися як у чистому вигляді, так і в змішаному, що дає підставу виділити ще один тип запозичень – змішані запозичення, або терміни-гібриди. Вони утворюються поєднанням основ різного походження, а також різних за походженням основ і префіксоїдів[4].

Як зазначено в [8], Калька (від французького - calque «копія») – особливий вид запозичення: утворення нового  слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента. Існує декілька видів кальки.

·         Словотворчі кальки – поморфемний переклад іншомовного слова: внутрішньом’язовий з латинського intramuscularis, де intra- «внутрішньо» та muscularis «м’язовий».

• Семантичні кальки –запозичення переносного значення слова: обмежений в значенні «тупенький, тупоголовий» з французького borné «обмежений (як про територію, так і про людину)».
• Фразеологічні кальки – дослівний переклад фразеологізму

·         Напівкальки – перекладається лише частина слова


Кальки виникають як реакція носіїв мови на різке зростання кількості прямих запозичень. Співвідношення калькованих слів та прямий запозичень у різних мовах різне. У деяких мовах створення кальки – майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики [3].

       У досліджуваній термінології з-поміж безпосередніх запозичень з англійської  економічної терміносистеми за характером запозичуваного матеріалу виділяються [4]:

1)     Матеріальні буквальні запозичення, що в свою чергу поділяються на:

а) терміни, запозичені способом транслітерації (побуквеної передачі): гіпермаркет (hypermarket), брокер (broker), банер (banner), контролінг (controlling), слоган (slogan), АІДА, ПІМС тощо;

б) терміни, запозичені способом трансфонації (звукової передачі): пабліситі (publicity), кліринг (clearing), бізнес (business), гудвіл (goodwill), демпінг (dumping), дилер (dealer), дилінг (dealing), дисконт (discount), дизайн (desing), бренд (brand), бриф (brief) та ін.;

2)     Матеріальні трансформовані запозичення: комерціалізація (commercialization); фокусування (fokus); маркетолог (marketologist), інвайронменталізм (environmental) тощо;

3)     Кальки буквальні: самовизначення (self-concept), супермагазин (superstore), життєвий цикл продукту (product life cycle), конкурентна перевага (competitive advantage); провідні індикатори (leading indicators), диференціація пeрсоналу (personnel differentiation); вибір цільових ринків (selecting target markets);

4)     Кальки трансформовані: генеральна сукупність (population), анотоція для керівництва (executive summary), грошова допомога (allowance), закупівля зустрічна (counterpurchase), аналіз господарського портфеля (portfolio analisis) та ін. У цій групі окремо виділяємо описові звороти – багатослівні термінологічні номінативні конструкції, що дозволяють з достатньою точністю передати сутність поняття, але не відповідають вимогам термінологічної короткості, тому відносяться дослідниками до категорії прототермінів: ціноутворення на основі точки беззбитковості (break-even pricing)[16]; добровільний ланцюг під егідою оптовика (wholesaler sponsored voluntary chain); метод ціноутворення на основі цін конкурентів (competition-based prising); метод “виходячи з цілей і завдань” (objective-and-task method); метод “процент від обсягу збуту” (percentage-of-sales method) та ін.

Аналіз запозичених економічних термінів за характером запозичуваного матеріалу дозволяє зробити висновок, що творення нових термінів на основі калькування є одним з найпродуктивніших у економічній терміносистемі: з дослідженої вибірки у кількості 700 вузькоспеціальних термінів, створених на основі англійських відповідників, більше 500 (це приблизно 72 %) утворені способом калькування. Калькування відносять до “неповних запозичень”, оскільки при калькуванні запозичується лише внутрішня форма слова чи семантична структура словосполучення. Цей спосіб передбачає використання внутрішніх ресурсів мови, куди може входити як питома лексика, так і повністю засвоєні запозичені елементи. Перевага калькування перед матеріальним запозиченням полягає у можливості зробити термін мотивованим; до того ж у разі запозичення нового поняття, вираженого іншомовним терміном-словосполученням, калькування є чи не єдиним технічно можливим способом точної й вмотивованої його передачі засобами рідної мови. Недоліком такого способу є збільшення лексичної громіздкості терміна й тенденція до перетворення його в описовий зворот [5]. Але описовий та прикладний характер самої науки свідчить про те, що ці тенденції будуть зберігатися, віддаючи перевагу критерію точності перед критерієм короткості терміна. Згаданих недоліків, як правило, позбавлені матеріальні запозичення, і це одна з причин використання цього типу запозичень. Іншою важливою причиною є можливість порівняно легкого утворення нових термінів таким способом, що має особливе значення у наш час, коли бурхливий розвиток науки викликає необхідність у великій кількості нових термінів для оформлення нових і деталізації усталених понять. Недоліками такого способу є відсутність мотивації в матеріальних запозиченнях і часом їхня невідповідність фонетичному та граматичному ладу української мови [5].

Нижче, використовуючи посилання [7,9,16] наведу невеличкий словник з економічних термінів:

absorbed overhead - накладні витрати

acceleration clause - умова прискореної виплати позики

access to market - доступ до ринку

advance account - рахунок позик

charge account - кредит за відкритим рахунком

office accountant - головний бухгалтер

ballot period - період викупу

balancing - (n) балансування, складання рахунків

bank accommodation - банкова позика

capitalization - (n) капіталізація, перетворення на капітал

certificate of indebtedness - сертифікат заборгованості

        declaring of goods - декларування товарів

        deficit of current accounts - дефіцит поточних статей платіжного балансу

        fixed resource - постійний ресурс

        guiding function of price - регулююча функція ціни

        illegal conduct - незаконна діяльність

        job cost sheet - таблиця тарифних ставок

        keep capital intact - зберігати величину капіталу незмінною

           margin (credit) department- відділ контролю за операціями з цінними         паперами.

           margin of profit - коефіцієнт прибутковості

           narrowing the spread - скорочення розриву цін

           national output - об’єм національного виробництва


Висновок

Отже, у сучасній українській економічній термінології виявлено ряд запозичень з англійської мови. Вагомий вплив на становлення українскької економічної терміносистеми мали класичні мови (грецька і латинська). У ній збережено значну частину коренів і афіксальних морфем греко-латинського походження.

Наприкінці 20–го – початку 21-го століття  українську економічну термінологію активно проникають англіцизми. Ступінь їх адаптації насамперед залежить від хронологічного чинника. Давніші запозичення адаптовано фонетично та графічно, вони також набули морфологічних ознак української мови (здатність відмінюватись, наявність формальних показників роду тощо). Найновіші ж запозичення часто зберігають дублетні правописні форми, не набувають здатності відмінюватись, тобто процес їх адаптації сьогодні ще не завершений.

Існують певні об’єктивні причини англомовних запозичень в українській економічній лексиці. Але, якщо на початковому етапі нової хвилі іншомовних запозичень переважали думки про те, що не слід їх боятися, оскільки мова сама впорається з потоком запозичень, у процесі мовної практики відпадатиме все штучне і зайве, а вдалі новотвори та доцільні запозичення приживуться у мові [4], то останнім часом говорять про перенасиченість української мови іншомовною лексикою.

     А тому лунають думки про наукове прогнозування й навіть планування розвитку мови. Науковий підхід до прогнозування долі іншомовних запозичень може сприяти встановленню чітких критеріїв зарахування запозичень до складу української мови. Проти неконтрольованих англомовних запозичень доволі активно виступають мовознавці з інших слов’янських країн, вважаючи, що надмірне захоплення іншомовними словами завдає шкоди рідній мові не лише на лексичному рівні, але й для її будови загалом. Тому слід намагатись використовувати власні мовні ресурси для адекватного відображення нових економічних реалій.

Додаток А

Приклади запозичень з англійської мови в економічній галузі

1. Економетрика — галузь економічної теорії, яка застосовує мето­ди статистики для вимірювання і оцінки кількісних економічних зв'язків. В англійській мові це слово має таке значення:  econometrics - the application of mathematical and statistical techniques to economic problems and theories.

2.      Економічна система — запроваджений суспільством спосіб еко­номічної організації для вирішення її ключових проблем («Що?», «Як?», «Для кого?» виробляти). Англійське: an economic system is the system of production, distribution and consumption of goods and services of an economy.

3.      Економічне благо — благо, кількісно обмежене порівняно з люд­ськими потребами, тому воно розподіляється шляхом встановлення ціни. Англійське:  economic determinism a doctrine that states that all cultural, social, political, and intellectual activities are a product of the economic organization of society.

4.      Індекс споживчих цін — відношення вартості фіксованого коши­ка споживчих товарів і послуг протягом певного періоду (переваж­но року) до його вартості у базовому періоді. В англійському перекладі це слово має таке значення: consumer price index is a measure estimating the average price of consumer goods and services purchased by households.

5.      Короткостроковий період — у мікроекономіці — період часу, не­достатній для збільшення виробничих потужностей фірм; у макроекономіці — період часу, протягом якого такі фактори, як податкові ставки, сподівання, ціни не можуть повністю пристосуватися до змін в економіці. В англійській мові: Short period - The dynamic stability of an aircraft is how the motion of an aircraft behaves after it has been disturbed from steady non-oscillating flight.

6.      Бізнес-процес - це послідовність взаємопов'язаних завдань, які призводять до створення певного продукту чи послуги для споживачів. Англійське: a business process or business method is a collection of related, structured activities or tasks that produce a specific service or product (serve a particular goal) for a particular customer or customers.

7.      Управління процесами - це система знань, навичок, процедур, підходів і документів, що використовується для ефективної ініціації, планування, реалізації і завершення проекту, а також контролю цього процесу. В англійській мові це слово має таке значення: Management processes -  the processes that govern the operation of a system.

8.      Хеджування (страхування від втрат)
— спосіб уникнення ризи­ку шляхом проведення нейтралізуючих операцій. Так, ризику коли­вання цін на пшеницю, яка буде зібрана фермером восени, можна уникнути шляхом продажу виробленої пшениці весною або влітку. Англійське: a hedge is a position established in one market in an attempt to offset exposure to price fluctuations in some opposite position in another market with the goal of minimizing one's exposure to unwanted risk.

9.      Реінжиніринг бізнес-процесів (РБП) — один із найскладніших етапів у підвищенні конкурентноспроможності компанії, доведенні її до рівню саморегульованої організації в умовах динамічного ринкую. В англійській мові: Business Process Reengineering (BPR) is a management practice that aims to improve the efficiency of the business process.

10.  Кроссфункціональная команда - це група співробітників різних функціональних департаментів організації, наприклад, таких як наукові дослідження, інжиніринг, маркетинг, фінанси, розвиток людських ресурсів і керування операціями, сконцентрованих на рішенні конкретної задачі. Англійською: Cross-functional team is a group of people with different functional expertise working toward a common goal.

11.  Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість річного обсягу кінце­вих товарів і послуг, вироблених у межах державної території країни з ресурсів, що належать як резидентам даної країни, так і іноземцям. The gross domestic product (GDP) or gross domestic income (GDI) is a basic measure of a country's overall economic output.

Список літератури

1.      Куделько З.Б. Англійська терміносистема ринкових взаємин: симантичні і парадигмальні особливості. Автореф. дис... канд. філол. Наук. Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

2.     Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінгвістичний аспект. – Київ: Вид. дім "КМ Academia", 2000. – 218 с.

3.     Зарицький М. Актуальні проблеми українського термінознавства. ― К., 2004.

4.     Пілецький В.. Мовна специфіка українського терміна // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2005. – №538. – С. 25 – 32.

5.     Соневицький Р. Базова економічна фінансова та ділова термінологія. Англо-український словник. ―Тернопіль, 2001.

6.     Дєєва С., Прудченко В. Словник фінансових термінів.―Донецьк, 2001.

7.     Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови: в 4 т. ―К.,2000.―Том 4.

8.     Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. ―К.,2004.

9.      ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки.

10.  ДСТУ 3966–2000. Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. – К., 2000. –32 с.

11.  Гринёв С.В. Введение в терминографию. – М.: Высш. шк., 1996. – 161 с.

12.  Ееономічна енциклопедія: у трьох томах / Ред. Гаврилишин Б., Мочерний С.―т.1(А-К).―К., 2000.

13.  Лотка О. Англомовна термінологія фінансово-кредитних взаємин. Автореф. дис. канд. філ. наук. К., 2000. 

14.  Олійник А.Д.. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української макроекономічної термінології.  Автореф. дис... канд. філол. Наук. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — укp.

15.  Бутнік-Сіверський О.Б. Національна політика розвитку національного капіталу з позиції глобалізації економіки. – К., – 2005. - №   1 С. 50-57.

16.  Сімонок В.П. Закони мови і процес запозичування // Лінгвістичні дослідження : Зб.наук. пр. / За заг.ред. Л.А. Лисенка. Харків, 2000. С. 85-90.

17.  Російсько-український словник наукової термінології. – К. Наук. думка, 1998, 600 с.